Теоретико-методологічні засади детінізації економіки та протидії корупції в Україні в умовах глобалізації

Саме цим обґрунтовується об'єктивна необхідність врахування при моделюванні соціально-економічного розвитку не лише класичних факторів економічного зростання, але й критеріальних обмежень, пов'язаних з такими деструктивними і стратегічно загрозливими для економічної безпеки явищами, як тінізація економіки і корупція, а також з вичерпанням природних ресурсів і набутих факторних переваг конкурентоспроможності, економічної та екологічної безпеки держави.

У п'ятому розділі „Cтратегія протидії корупції і детінізації економіки в забезпеченні економічної безпеки України” обґрунтовано концептуальні підстави побудови моделі взаємозв'язку детінізації економіки та збалансованого соціально-економічного розвитку, окреслені першочергові напрями і сфери здійснення антикорупційних заходів та стратегічні пріоритети і сукупність засобів системної детінізації економіки України та протидії корупції.

З врахуванням виявленого вагомого впливу глобалізації на соціально-економічний розвиток країн та пов'язаних з цим негативних наслідків, зокрема зростання корупції та тіньового сектора економіки, видається доцільним окреслення концептуальних засад побудови моделі збалансованого обмеженого соціально-економічного розвитку. Насамперед, необхідно враховувати сутнісні відмінності категорій „економічний розвиток” (багатовимірний в часі і секторах економіки процес радикальної модернізації та переорієнтації „великої” системи, а також ефективних інституціональних трансформацій) та „економічне зростання”, яке передбачає збільшення реального ВВП країни чи інших макроекономічних показників.

Проведена систематизація і узагальнення теорій економічного зростання та розвитку доводять, що жодна з них не враховує взаємозв'язку між тіньовою економікою, корупцією та показниками соціально-економічного зростання, які впливають на безпеку національної економіки, особливо у глобальному вимірі. Очевидно, що основні компоненти системи національної економічної безпеки держави необхідно формувати не відокремлено від загальної моделі та стратегії соціально-економічного розвитку, тому видається необхідною концептуалізація формування такої стратегії до 2060 р.

Пропонується досягнення таких програмно- і проблемно-цільових орієнтирів протягом першого етапу (2010-2020 рр.) реалізації стратегії: зниження рівня тінізації економіки (до 25% обсягу ВВП); мінімізація рівня корупції (ІСК не нижче 6-7); забезпечення дотримання прав власності; підвищення соціально-економічних стандартів (обсяг ВВП на одну особу більше, ніж 20 тис. дол. США, індекс розвитку людського потенціалу більше 9,0); збільшення інвестицій в освітню сферу (не менше 5% обсягу ВВП), в науково-дослідний сектор (не менше 3% обсягу ВВП); забезпечення конкурентного середовища (рейтинг за індексом ведення бізнесу не нижче 50-ї позиції); створення зони вільної торгівлі з ЄС.

На наступних (ІІ-V) етапах реалізації стратегії посилення впливу процесів глобалізації актуалізує концептуальні основи збалансованого соціально-економічного розвитку, орієнтованого не стільки на економічне зростання, скільки на розвиток людського потенціалу та забезпечення екологічної стійкості і економічної безпеки держави. Узагальнено формалізацію такої концепції зобразимо у вигляді системи двох рівнянь з урахуванням деструктивного впливу тінізації економіки і корупції, а також інших негативних чинників глобального впливу на конкурентоспроможність національної економіки:

(6)

де QLI - індекс якості життя; GCI - індекс зростання конкурентоспроможності країни; E - індекс вартості життя; K - індекс якості відпочинку та рівня культури; І - інтегральний індекс економічного розвитку; T - індекс стану довкілля; L - індекс забезпечення прав і свобод людини; H - індекс охорони здоров'я; Se - індекс безпеки життєдіяльності; Cl - сприятливість кліматичних умов; FBI - індекс природного балансу; Land - індекс земельних ресурсів для виробництва продуктів харчування; Forest - індекс території лісів та біопального; Ocean - індекс площі океанів (морів), що використовуються для потреб рибальства; Plant - індекс площі земельних ділянок, необхідних для рослин, що поглинають викиди вуглекислого газу.

Генеральною метою стратегії визначено збалансування розвитку людського потенціалу та екосистеми (як цільові орієнтири - індекс якості життя та індекс природного балансу), які залежать від динаміки індекса конкурентоспроможності, що визначається впливом системи цільових орієнтирів екологічного, інституціонального, економічного, інформаційно-технологічного характеру.

Реалізація пропонованої концепції в контексті об'єкта дослідження складається з послідовності етапів: розробка стратегії (субетапи - формування ефективного інституціонального базису з урахуванням стратегічних пріоритетів; детінізація економіки; протидія корупції; обмеження деструктивного впливу зовнішніх екстерналій; вирівнювання розвитку різних регіонів; запровадження моделі економічного зростання на засадах екологічності, інноваційності та соціальної справедливості; поглиблення євроінтеграції; досягнення генеральної мети збалансованого соціально-економічного розвитку); моніторинг ефективності та коригування концептуальних основ моделі при розробці нової стратегії розвитку України на довготривалу перспективу.

Методологічно важливо, що збалансований сталий розвиток національних економік країн світу є необхідною, а національна безпека - достатньою умовою зміцнення глобальної економічної безпеки, що у формалізованому вигляді зобразимо як:

(7)

де iSi - індекс глобальної безпеки, - число країн в світі; QLI_i - індекс якості життя і-ї країни; FBI_i - індекс природного балансу і-ї країни; w_i - ваговий коефіцієнт і-ї країни (частка населення країни у загальній чисельності населення світу); v_i - ваговий коефіцієнт і-ї країни (частка площі території країни у загальній площі Землі); - інші чинники впливу на глобальну безпеку.

Важливим напрямом реалізації запропонованої концепції є невідкладна детінізація економіки та протидія корупції на основі таких методологічних принципів, як: наукова обґрунтованість; системність; послідовність; врахування інтересів усіх верств населення, задіяних у неофіційній діяльності; посилення стимулюючого, а не репресивного характеру заходів детінізації економіки; забезпечення прозорості законодавчої та судової системи; економічна раціональність досягнення визначених цілей. Системний характер заходів детінізації економіки і протидії корупції (рис. 4) обумовлений тим, що ці негативні явища набувають системних ознак. Саме тому стратегія детінізації та протидії корупції з позицій системного підходу потребує застосування засобів багатофокусної дії, з розробкою інституціональних та методологічних засад реалізації поставлених цілей і сконцентрованих ресурсів. Фокусна цільова орієнтація інструментальних чинників детінізації економіки та протидії корупції пов'язана або визначається взаємозв'язками між цими явищами чи їх конкретними формами у різних підсистемах (секторах, сферах) соціально-економічної системи. До основних компонент багатофокусної моделі детінізації економіки та протидії корупції в системі забезпечення економічної безпеки та збалансованого соціально-економічного розвитку держави віднесемо детінізацію економіки та протидію корупції в інституціональній, соціальній, гуманітарній, інформаційній, технологічній сферах.

До ключових напрямів та сфер суспільно-економічного розвитку, дієвість заходів детінізації і протидії корупції в яких матиме безпосередній вплив на стратегічний розвиток і безпеку держави, віднесено: посилення якості людського капіталу - протидія корупції у сфері освіти, науки та охорони здоров'я; в інституціонально-політичній сфері - забезпечення прав власності; мінімізація наслідків нераціональної „трансплантації” інститутів; посилення контролю над фінансуванням політичного процесу; реформування митних органів; в інформаційно-технологічній сфері - захист прав інтелектуальної власності; посилення контролю над трансфером технологій; зниження деструктивного впливу метатехнологій на економічну безпеку; в економічній - посилення мотивації та конкурентних позицій легальної діяльності суб'єктів господарювання.

Системні заходи з детінізації економіки та протидії корупції створять можливості для мінімізації використання природних та набутих факторів для економічного зростання, підвищити рівень економічної безпеки. В остаточному підсумку це сприяє досягненню генеральної мети - збалансованого соціально-економічного розвитку.

ВИСНОВКИ

У дисертації запропоновано теоретичне узагальнення та методичні основи нового вирішення наукової проблеми, яка полягає у розробці теоретико-методологічних підстав обґрунтування моделі детінізації економіки і протидії корупції, стратегічних рішень її реалізації як визначального напряму зміцнення економічної безпеки держави в умовах глобалізації. На основі дослідження теоретичних основ, закономірностей та специфіки глобального поширення тінізації економічної діяльності і корупції автором сформульовано висновки теоретичного і прикладного характеру, концептуальні засади моделювання та стратегічного програмування, вибору пріоритетних сфер і розробки засобів детінізації і протидії корупції в контексті глобальних загроз і викликів економічній безпеці та розвитку.

1. Усталені твердження вчених та представників влади країн-лідерів світового господарства, експертів і керівників міжнародних організацій не суперечать припущенню, що процеси глобалізації не однозначно позитивно впливають на економічний розвиток і безпеку окремих країн. Крім визнаних негативних наслідків глобалізації, на сучасному етапі загострюються такі проблеми міжнародної безпеки, як: погіршення якості довкілля в глобальному вимірі; незворотна диференціація та асиметрія розподілу населення за рівнем добробуту у різних країнах; активізація діяльності міжнародних терористичних організацій, вірогідно, у відповідь на прояви несумлінної конкуренції з боку розвинених країн і транснаціональних корпорацій та, особливо, зростання рівня тінізації економічної діяльності і поширення корупції до глобальних масштабів.

2. „Хаотичність” процесу еволюції, формування і втілення в дійсність моделі світового порядку, недостатня ефективність та диспаритетність взаємовідносин між різними групами країн у напрямі інституціалізації протидії глобальній тінізації та поширення корупції актуалізує дослідження важливих проблем не лише національної, а й міжнародної безпеки, у тому числі їх економічного прояву. Крім врахування демографічних, соціальних, політичних та економічних параметрів моделювання сталого глобального розвитку, особливої уваги заслуговує специфіка формування світового інформаційного простору, неефективне функціонування якого загрожує збалансованому розвитку і безпеці світового господарства та націо-нальних економік.

3. Систематизація та узагальнення теоретико-методологічних основ аналізу економічної інтегрованості країн до процесу глобалізації дозволяє доповнити теоретичне підґрунтя системної множини показників, які доцільно враховувати при обґрунтуванні та виборі національної макромоделі соціально-економічного розвитку (індикатори якості людського капіталу та якості довкілля; індекс конкурентоспроможності країни; ступінь ефективності політичної системи; рівень розвитку інформаційної і технологічної безпеки, комплексні індикатори глобалізації). Аналіз динаміки структурних змін цих показників дозволяє стверджувати про експлуатаційний характер експансії розвинених країн щодо країн „периферії”. Нерівномірний розподіл і перерозподіл світового сукупного ресурсного потенціалу (природного, інтелектуального, інформаційного, фінансового, людського, екологічного) та несправедливий рівень доступу до нього, спекулятивні дії провідних країн як першопричина кризових явищ на світових ринках, недостатність інформації, яка сприяє застосуванню політичних та економічних санкцій проти слаборозвинених і транзитивних країн, поширення метатехнологій є потенційно загрозливими для загострення суперечностей та використання тінізації економіки і корупції як інструментів неформальної конкурентної боротьби у глобальному середовищі.

4. Узагальнення теоретичних основ моделювання систем безпеки доводить, що ефективний інституціональний базис відіграє ключову роль в досягненні бажаного рівня економічної безпеки за існуючих ресурсних обмежень. Згідно з положеннями глобалізаційної концепції головними загрозами національній економічній безпеці вважаються „провали” держави (адміністративні бар'єри та рентоорієнтована поведінка економічних агентів), глобальне поширення тінізації економіки та корупції, а основними інструментами забезпечення - зниження податкового тиску та послаблення реєстраційних процедур; боротьба з бюрократією і корупцією; поміркований і селективний протекціонізм; мегарегіоналізація; транскордонне співробітництво. Систематизація та аналіз теоретико-методичних підходів до оцінки рівня безпеки доводить доцільність: доповнення існуючих методик показниками індекса сприйняття корупції, рівня тінізації економіки, поточної потреби в обслуговуванні і погашенні державного боргу; частки зовнішніх запозичень у покритті дефіциту бюджету та в обслуговуванні державного боргу; співвідношення обсягів золотовалютних резервів та зовнішньої заборгованості на кінець року та безпеки на рівні особи, корпорації, сектора, галузі, регіону, на національному, міжнародному та глобальному рівнях.

5. З позицій використовуваних методологічних засад у сукупності методів дослідження тінізації економіки виокремлено обліково-статистичний, формально-правовий, кримінологічний та комплексний методичні підходи. Структурна побудова тіньового сектора економіки включає кримінальну, неформальну та іллегальну компоненти. Останню, з огляду на окреслену просторову структуру розробки методологічних засад моделювання соціально-економічного розвитку з урахуванням проблемно-цільових орієнтирів протидії корупції і детінізації економіки, методико-прикладних підходів до програмування системних заходів реалізації стратегії забезпечення національної безпеки України, поділяємо на внутрішню, зовнішню та глобальну компоненти, які взаємодіють з офіційним сектором економіки з використанням корупційних дій, неформальних і формальних інститутів, у тому числі транснаціональних та мультинаціональних злочинних угруповань. Дослідження масштабів і специфіки тінізації економіки у країнах з різним типом розвитку економіки виявило істотну диференціацію не лише між різними групами країн, але й у межах окремих груп.

6. Результати економетричного аналізу до сукупності визначальних чинників і факторів тінізації економік пострадянських країн дозволяють віднести такі прямі чи опосередковані параметри: частка прямих податків та відрахувань на соціальне страхування до обсягу ВВП; рівень безробіття; частка непрямих податків і митних платежів у дохідній частині бюджету; надмірний ступінь державного регулювання економічної діяльності. До вагомих індикаторів зростання динаміки тінізації відносяться зменшення частки зайнятих у загальній чисельності населення та зростання обсягу готівкових коштів в обігу. На противагу усталеній думці про тінізацію економіки винятково внаслідок спадної динаміки макроекономічних показників розвитку, для розвинених країн домінуючими чинниками тінізації є комплексний показник податкової моралі, якості державних інститутів, політичних та ментально-культурних характеристик.

7. В економічній науці для моніторингу тіньового сектора економіки розроблений достатньо широкий теоретико-методологічний базис та методичний інструментарій, але для економічного аналізу корупційних дій методологічна база певною мірою не завершена. Системний аналіз типологічних характеристик корупційних відносин як істотної деформації структурної побудови суспільно-економічної системи дозволяє стверджувати про істотну звуженість трактування поняття „корупція” в законодавчих актах та нормативно-розпорядчих документах нашої країни віднесенням до суб'єктів корупційних дій державних службовців чи осіб, прирівняних до них, в окремих випадках юридичних осіб. Цим применшуються загрози корупційної діяльності у суспільно-політичній сфері, судових органах влади, освіті і науці, медицині, сфері державних послуг. До основних передумов та чинників корупції доцільно віднести: інституціональні; організаційні; економічні; інформаційні; соціальні та культурно-історичні.

8. Узагальнення теоретичних моделей економізації корупційних дій дає підстави розглядати поширення корупційних явищ на макрорівні як обернено пропорційно залежне від: рівня економічного добробуту та демократизації суспільства; ефективності судової системи; типу національної політичної та економічної системи; історичних особливостей розвитку та істотної і важко змінюваної інерційності соціально-економічної системи країни; геополітичних та геоекономічних викликів. На глобальному рівні приховане, але реальне поширення корупції вимірюється індексом середньозваженої рівнів корумпованості національних економік, транснаціональних і мультинаціональних компаній, міжнародних і наддержавних інституцій та організацій. На мікрорівні до основних інституціонально-правових передумов корупції віднесемо поєднання монополізації окремих сфер і секторів діяльності з неефективним інституціональним базисом, низьким рівнем відповідальності державних службовців, економічних суб'єктів та ефективності їх мотивації до легальної діяльності.

9. Динаміка глобального поширення корупції, підтверджена економетричними оцінками, дає підстави окреслити такі домінантні негативні суспільні та економічні наслідки корупційних відносин - неефективний і несправедливий розподіл часових, інформаційних, інтелектуальних, матеріальних ресурсів; погіршення якості людського капіталу; деформації структури соціально-економічної системи; уповільнення темпів економічного зростання; зниження підприємницької та інвестиційно-інноваційної активності; нецільове використання бюджетних ресурсів та коштів міжнародних програм технічної допомоги; зниження ефективності державного управління та якості державних послуг; активізація транснаціональної організованої злочинності; „приватизація” національних держав; асоціалізація інституціонального базису; політична нелегітимність влади і суспільна нелегітимність права власності; зниження моралі і зневіра в інститути держави у переважної частини населення.

10. Як і для тінізації економіки виявлені тенденції поширення корупції заперечують тезу про однозначно позитивний характер зв'язку між рівнем розвитку країни та поширенням корупції. Зокрема, в окремих країнах-членах ЄС (Італії, Іспанії, Португалії) рівень корупції значно вищий, ніж в деяких країнах Африки та ОПЕК. Економетричний аналіз показує, що в умовах перехідних економік визначальними чинниками поширення корупції є недостатньо ефективний і недосконалий інституціональний базис у поєднанні з надмірною відкритістю економіки. Результати багатовимірного статистичного і багатофакторного регресійного аналізу для різних груп країн дозволяють припустити, що корупція визначально і первинно впливає на зростання рівня тінізації. При цьому у країнах з низьким рівнем доходів населення залежність є статистично щільнішою порівняно з країнами з високими доходами. Зважаючи на те, що тінізація економіки та поширення корупції характеризуються істотним рівнем стохастичності, для аналізу генезису та еволюції цих явищ застосовано методи нечіткої логіки, які дають підстави для обґрунтування висновку про визначальний вплив корупції у її взаємозв'язку із тіньовим сектором економіки та динамікою ВВП в Україні. Причому різке зменшення рівня тінізації репресивними методами без радикальних дій у відношенні до корупційної діяльності в Україні призведе до істотного зменшення обсягу ВВП та погіршення інших макроекономічних показників розвитку.

11. Дослідження процесу трансформаційних реформ у перехідних економіках дає підстави стверджувати про нераціональне використання стратегії „трансплантації” імпортованих інститутів для прискорення соціально-економічного розвитку і зміцнення безпеки економіки держави. З використанням методу огортаючих даних встановлено, що вплив ефективності трансформаційних перетворень на економічне зростання в окремих країнах (Азербайджан, Узбекистан) не завжди є запорукою успішної протидії тінізації економіки та корупції. Доведено, що в Україні здійснення трансформацій не лише не сприяло соціально-економічному розвитку, але й стало передумовою поширення корупції та тінізації економіки. Для перехідної економіки особливої небезпеки у процесі глобальної економічної інтеграції набуває монополізація окремих ринків як вітчизняними, так і зарубіжними суб'єктами господарювання. Наслідком цього, у поєднанні з неефективною трансформацією соціально-економічної системи в цих країнах, і стало посилення загроз та ризиків для національної безпеки. В дослідженні показано, що ключовою внутрішньосистемною передумовою структурних деформацій та диспропорцій соціально-економічного розвитку та посилення дії неформальних інституцій тінізації економічної діяльності і поширення корупції потрібно вважати нелегітимність первинного нагромадження капіталу під час приватизації у 90-х роках ХХ сторіччя.

12. Короткостроковий часовий горизонт програмування та недостатня системність обґрунтування засад національної безпеки, а також певна відсутність стратегічних (національних, галузево-секторальних, регіональних) програм соціально-економічного розвитку України в умовах посилення дії екзогенних та ендогенних чинників і загроз обумовлюють необхідність обґрунтування теоретичних засад моделі збалансованого обмеженого соціально-економічного розвитку. До основних етапів реалізації моделі віднесені: розробка концепції і стратегії реалізації з урахуванням зовнішніх впливів; інституціональне та організаційне забезпечення; багатофокусне проблемно-цільове програмування процесу детінізації і протидії корупції на основі руйнування фінансового базису тіньової економіки та корупції, посилення конкурентоспроможності легального сектора економіки. Генеральні цілі моделі орієнтовані на досягнення збалансованого розвитку людського капіталу та екосистеми, а операційні - передбачають зміцнення конкурентоспроможності економіки при досягненні проблемно-цільових орієнтирів (соціально-демографічних, екологічних, інституціональних, економічних та інформаційно-технологічних) і дотриманні критеріальних обмежень відповідних індикаторів національної економічної безпеки та забезпечення ресурсів для майбутнього розвитку.

13. Концептуальними положеннями реалізації моделі багатофокусної системної детінізації економіки та протидії корупції визначені: наукова обґрунтованість; системність; логічна послідовність; врахування інтересів усіх верств населення та обмежень на ресурси; оперативне реагування на деструктивні впливи і коригування операційних цілей залежно від суспільно-політичної, соціально-економічної ситуації в державі та в глобальному середовищі; посилення дії стимулюючих, а не репресивних заходів детінізації економіки та протидії корупції; забезпечення прозорості законодавчої та судової системи; збалансованість витрат та доходів при досягненні основних цілей реалізації моделі. До сукупності стратегічно взаємопов'язаних пріоритетних сфер і напрямів системної легалізації економіки та антикорупційних заходів фокусної дії включені: детінізація суспільно-політичного процесу; захист прав на об'єкти інтелектуальної власності; декриміналізація підприємницького середовища; протидія контрабанді та зловживанням в митній сфері; протидія корупційним відносинам в соціальній сфері та сфері державних послуг; забезпечення рівності доступу до ресурсів; боротьба з „відмиванням брудних” коштів; детінізація та демонополізація виробництва і ринків земельних ресурсів, праці, сільськогосподарської продукції.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії та навчальні посібники (53,27 д.а.):

1. Флейчук М. І. Легалізація економіки та протидія корупції у системі економічної безпеки: теоретичні основи та стратегічні пріоритети в умовах глобалізації: Монографія / М. І. Флейчук. - Львів: Ахілл, 2008. - 660 с. (41,25 д. а.).

2. Флейчук М. І. Тіньова економіка: сутність, особливості та шляхи легалізації: Монографія [За ред. З. С. Варналія]. - К.: НІСД, 2006. - 576 с. - С. 152-257; С. 413-431 (Особистий внесок: розділ 4, підрозділи 9.1, 9.2 - 7,63 д.а.).

3. Флейчук М. І. Врахування несприятливих внутрішніх і зовнішніх чинників соціально-економічного розвитку України / А. І. Мокій, М. І. Флейчук, І. Г. Бабець// Україна в 2008 році: щорічні оцінки суспільно-політичного та соціального-економічного розвитку: Монографія [За заг. ред. Ю. Г. Рубана]. - К.: НІСД, 2008. - 744 с.- С. 424-432 (Особистий внесок: систематизовано негативні внутрішні та зовнішні чинники соціально-економічного розвитку з врахуванням передумов формування офіційного та неофіційного секторів економіки - 0,28 д. а.).

4. Флейчук М. І. Проблеми структурних та інституціональних змін на регіональному рівні / А. І. Мокій, М. І. Флейчук, Дідич О.-Г. О. // Державна регіональна політика України: особливості та стратегічні пріоритети: Монографія [За ред. З. С. Варналія]. - К.: НІСД, 2007. - 768 с. - С.197-225 (Особистий внесок: проаналізовано наслідки нелегітимного нагромадження капіталу для посилення структурних деформацій та диспропорцій - 0,90 д. а.).

5. Флейчук М. І. Місце та роль торгівлі в економічному зростанні регіонів / Я. А. Гончарук, М. І. Флейчук // Внутрішня торгівля: регіональні аспекти розвитку: Монографія [За ред. О. О. Шубіна, Я. А. Гончарука]. - Донецьк-Львів: ДонДУЕТ, 2007. - 404 с. - С. 37-57 (Особистий внесок: визначено рівень тінізації внутрішньої та зовнішньої торгівлі за окремими товарними групами - 0,95 д. а.).

6. Флейчук М. І. Макроекономічні чинники припливу портфельних інвестицій в Україну / А. І. Мокій, М. І. Флейчук, З. З. Гудзій // Україна в 2007 році: щорічні оцінки суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку: Монографія [За заг. ред. Ю. Г. Рубана]. - К.: НІСД, 2007. - 538 с. - С. 271-278 (Особистий внесок: емпірично оцінено макроекономічні чинники припливу портфельних інвестицій - 0,26 д. а.).

7. Флейчук М. І. Основи наукових досліджень / А. І. Мокій, В. О. Шевчук, М. І. Флейчук та інші: Навчально-методичний посібник. - Львів: Вид-во ЛКА, 2007. - 164 с. - С. 18-58 (Особистий внесок: підрозділи: „Спеціальні методи наукових досліджень”, „Інформаційне забезпечення наукових досліджень” - 2,00 д. а.).

Публікації у наукових фахових виданнях (11,76 д.а.):

1. Флейчук М.І. Валютно-кредитні та фінансові загрози економічній безпеці України у процесі євроінтеграції / М.І. Флейчук : зб. наук. праць. - Луцький національний технічний університет. - Серія “Економічна теорія та економічна історія” / Редкол.: відпов. ред. д.е.н., проф. З.В.Герасимчук. - Вип. 6 (23). - Ч.1. -- Луцьк, 2009. - 450 с. - С. 284-290 (0,35 д.а.).

2. Флейчук М.І. Вплив тінізації виробничого процесу на економічну активність / А.І. Мокій, В.А. П'ятак, М.І.Флейчук // Вісник Львівської комерційної академії. - Серія „Економічна”. - Вип. 20.- Львів: Видавництво ЛКА, 2006. - С.15-24 (Особистий внесок: проаналізовано теоретичні засади розрахунку обсягів тінізації економічної діяльності - 0,40 д.а.).

3. Флейчук М. І. Протиправна діяльність неорелігійних організацій в Україні як загроза національній безпеці / М. І. Флейчук, У. В. Ткачук // Вісник ЛКА. - Серія „Економічна”. - Вип. 18. - Ч. 1. - Львів: Вид-во ЛКА, 2005.- С. 282-285 (Особистий внесок: визначено сфери протиправної господарської діяльності неорелігійних організацій - 0,12 д. а.).

4. Флейчук М. І. Передумови та чинники динаміки іллегального сектора в регіонах України / М. І. Флейчук, А. Я. Гончарук // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: cб. науч. тр. - Донецк: ДонНУ, 2005. - 1165 с. - C. 260-267 (Особистий внесок: з використанням кластерного аналізу здійснено групування регіонів за показником тінізації господарської діяльності - 0,35 д. а.).

5. Флейчук М. І. Структурні реформи як напрям підвищення конкурентоспроможності туристичної сфери перехідних економік / М. І. Флейчук, О.- Г. О. Дідич // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНЕУ. - Чернівці: АНТ Лтд, 2005. - Вип. ІІІ. - 528 с. - С. 33-37 (Особистий внесок: визначено інституційні передумови тінізації туристичної галузі - 0,20 д. а.).

6. Флейчук М. І. Обґрунтування структурних змін на регіональному рівні / М. І. Флейчук, В. І. Волошин, О.-Г. О. Дідич // Проблемы и перспективы сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках ОЧЕС и ГУАМ: сб. науч.тр. - Свиштов-Донецк: ДонНУ, 2006. - 732 с. - С. 393-398 (Особистий внесок: визначено інституційні трансформації, необхідні для підвищення ефективності функціонування регіону - 0,22 д. а.).

7. Флейчук М. І. Корупція як деструктивний фактор розвитку підприємництва на прикладі країн з перехідною економікою / М. І. Флейчук // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. - Серія „Економічні науки”. - Вип. ІІ. [у 2-х ч.]. - Чернівці: ЧТЕІ КНТЕУ, 2006. - Ч.І. - 392 с. -- С. 128-131 (0,20 д. а.).

8. Флейчук М. І. Методичні підходи до оцінки рівня економічної безпеки регіону / М. І. Флейчук, М. Д. Янків // Вісник ЛКА. - Серія „Економічна”. - Вип. 23. - Львів: Вид-во ЛКА, 2006. - 269 с- С. 40-42 (Особистий внесок: розробка механізму взаємодії чинників економічної безпеки регіону - 0,13 д. а.).

9. Флейчук М. І. Зовнішньо- та внутрішньо-економічні передумови конкурентоспроможності економіки / А. І. Мокій, М. І. Флейчук // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч.тр. - Донецк: ДонНУ, 2006. - 1298 с. - С. 860-866 (Особистий внесок: окреслено критерії конкурентоспроможності економіки на різних рівнях ієрархії управління - 0,35 д. а.).

10. Флейчук М.І. Недосконалість фінансування передвиборчого процесу в Україні як загроза соціально-економічному розвитку країни / М.І.Флейчук // Стратегічні пріоритети. - 2007. - № 4 (5). - С. 33-40 (0,40 д. а.).

11. Флейчук М.І. Удосконалення системи боротьби з контрабандою та зловживаннями у митній сфері / М. І. Флейчук, В. В. Засадко // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Міжрегіональне співробітництво: стан та перспективи: зб. наук. праць [Редкол.: відпов. ред. Бойко Є.І.]. - Вип. 4 (66). - Львів: ІРД НАН України. - 2007 - 335 с. - С. 275-283 (Особистий внесок: проаналізовано негативні об'єктивні та суб'єктивні передумови функціонування сучасної системи митного перетину в Україні - 0,32 д. а.).

12. Флейчук М. І. Напрями інтенсифікації українсько-білоруських зв'язків прикордонних областей / М. І. Флейчук, А. І. Мокій, С. В. Науменко, В. В. Засадко // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. трудов. - Донецк: ДонНУ, 2007. - 1794 с. - С.41-46 (Особистий внесок: розроблено напрями вдосконалення системи перетину україно-білоруського кордону - 0,21 д. а.).

13. Флейчук М. І. Реалізація плану дій Україна - ЄС у контексті транскордонного співробітництва // М. І. Флейчук, А. І. Мокій, О.-Г. О. Дідич // Актуальні проблеми міжнародних відносин: зб. наук. праць. - К.: КНУ ім.Т.Шевченка ІМВ, 2007. - Вип. 66. - Ч. І. - 236 с. - С. 11-14 (Особистий внесок: визначено негативні передумови інституціонального базису зовнішньоекономічних зв'язків України з ЄС - 0,25 д. а.).

14. Флейчук М. І. Проблеми захисту прав інтелектуальної власності в Україні / М. І. Флейчук, О. А. Мокій // Вісник ЛКА. - Серія „Економічна”. - Вип. 25. - Львів: Вид-во ЛКА, 2007. - 624 с. - С.13-22 (Особистий внесок: виявлено чинники та фактори порушення прав інтелектуальної власності в Україні - 0,36 д. а.).

15. Флейчук М. І. Дослідження ринків сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів України та країн ЦСЄ в контексті формування політики розвитку аграрного сектору економіки / М. І. Флейчук, Г. Я. Антонюк // Проблемы и перспективы сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках ОЧЕС и ГУАМ: сб. науч.тр. - Ливадия-Донецк: ДонНУ, 2007.- 766 с.- С. 533-541 (Особистий внесок: систематизовано чинники тінізації та монополізації ринків сільськогосподарської продукції - 0,32 д. а.).

16. Флейчук М. І. Взаємозв'язок тіньової економіки та корупції в Україні / А. І. Мокій, Я. А. Гончарук, М. І. Флейчук // Вісник Донецького національного університету.- Серія „Економіка і право”. - 2008. - № 1. -- С. 7-18 (Особистий внесок: здійснено економетричну оцінку взаємозв'язку між тіньовою економікою та корупцією. - 0,53 д. а.).

17. Флейчук М. І. Стратегічні пріоритети соціально-економічного розвитку України з урахуванням несприятливих внутрішніх і зовнішніх чинників / А. І. Мокій, М. І. Флейчук // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Кластери та конкурентоспроможність прикордонних регіонів: зб. наук. праць [Редкол.: Відпов. ред. Є.І. Бойко]. - Львів: ІРД НАН України, 2008. - Вип. 3 (71). - 546 с. - С. 44-62 (Особистий внесок: концептуальні підходи до розробки моделі соціально-економічного розвитку України - 0,62 д. а.).

18. Флейчук М.І. Легалізація ринку праці у сільській місцевості засобами кооперативної діяльності у сфері зеленого туризму / М.І.Флейчук, В.І. Волошин // Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект: зб. наук. праць. - Донецьк: ДонНУ, 2009. - 1528 с. - С. 1256-1260 (Особистий внесок: визначено чинники та наслідки тінізації ринку праці у сільській місцевості - 0,21 д. а..

19. Флейчук М. І. Вплив тіньового сектора та корупції на економічні системи / М. І. Флейчук, Я. А. Гончарук // Економіка і прогнозування. - 2009. - № 2. - С. 7-22 (Особистий внесок: здійснено економетричну оцінку взаємозв'язку між рівнем тіньової економіки, корупції та соціально-економічним розвитком в економіках різних типів - 0,65 д. а.).

20. Флейчук М. І. Тенденції міжнародної міграції в умовах посилення глобалізації / М. І. Флейчук // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Міграційні процеси в умовах поліетнічного середовища регіону: зб. наук. пр. [відпов. ред. Є.І. Бойко]. - Львів, 2009. - Вип. 6 (80). - 586 с. - С.127-124 (0,56 д. а.).

21. Флейчук М. І. Неефективна трансформація права власності як загроза економічній безпеці перехідних економік / М. І. Флейчук // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч.тр. - Донецк: ДонНУ, 2010. -1050 с. - С. 181-187 (0,44 д. а.).

22. Флейчук М.І. Валютно-кредитні та фінансові засади зміцнення економічної безпеки держави у процесі поглиблення євроінтеграції / А.І. Мокій, М.І.Флейчук // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках ОЧЭС и ГУАМ: сб. науч. трудов. - Севастополь-Донецк: ДонНУ, РФ НИСИ. - 856 с. - С.542-547 (Особистий внесок: оцінка ризиків для економічної безпеки з огляду на вірогідність валютної диверсифікації - 0,25 д.а.).

23. Флейчук М. І. Економічна безпека України в умовах глобальної фінансової дестабілізації / М. І. Флейчук, Я. А. Гончарук // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ: зб. наук. праць. - Серія „Економічна”. - Львів: ЛьвДУВС, 2009. - Вип. І. - 400 с.- С. 21-36 (Особистий внесок: обґрунтовано роль детінізації економіки в системі забезпечення економічної безпеки - 0,62 д.а.).

24. Флейчук М. І. Проблеми інституційного вдосконалення процесів міжнародної трудової міграції в умовах поглиблення євроінтеграції / А. І. Мокій, М. І. Флейчук, І. О. Куревіна // Вісник ЛКА. - Серія „Економічна”. - Вип. 30: зб. наук. праць. - Львів: Вид-во ЛКА, 2009.- С. 123-128 (Особистий внесок: окреслено вплив нелегальної міграції на рівень національної безпеки - 0,16 д. а.).

25. Флейчук М.І. Диференціація підходів до аналізу категорії „економічна безпека держави” / М. І. Флейчук, Я. А. Гончарук // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ: зб. наук. праць [Головний редактор Р. І. Тринько]. - Львів. - 2009. - Вип. 2. - 380 с. - С. 15-31 (Особистий внесок: проаналізовано підходи до трактування та структури поняття економічна безпека держави - 0,53 д. а.).

26. Флейчук М. І. Методичні аспекти аналізу рівня економічної безпеки регіону / М. І. Флейчук // Вісник Донецького національного університету. - Серія „ Економіка і право”. - Спецвипуск. - Т.1. - 2009. - 327 с.- С. 294-297 (0,25 д. а.).

27. Флейчук М.І. Домінантні чинники загроз економічній безпеці посттрансформаційних економік у процесі їх міжнародної економічної інтеграції / М.І. Флейчук // Зб. наук. праць ПВНЗ „Буковинський університет”. - Серія „Економічні науки ”. - 2010. - № 6. - Чернівці. - С. 144-149 (0,34 д.а.).

28. Флейчук М.І. Неформальна зайнятість як загроза економічній безпеці держави / М.І. Флейчук // Вісник Сумського національного аграрного університету. - Серія „Економіка та менеджмент”. - Вип. № 9/1 (43). - Суми: СНАУ, 2010. -- С.11-20 (0,62 д.а.).

29. Флейчук М.І. Взаємообумовленість тінізації, корупції і показників зростання економіки / М.І. Флейчук // Економічний простір: зб. наук. праць. - 2010.- № 36. - С.109-121 (0,65 д.а.).

30. Флейчук М.І. Чинники іллегалізації підприємницької діяльності у контексті європейського вектора інтеграції України / М.І. Флейчук // Науковий вісник Національного гірничого університету. - 2010. - № 4. - Дніпропетровськ: Вид-во НГУ. - С.95-98 (0,41 д.а.).

31. Флейчук М.І. Напрями підвищення ефективності державної стратегії дотримання прав інтелектуальної власності та розвитку ринку інновацій / М.І. Флейчук // Вісник Донецького національного університету. - Серія „Економіка і право”. - Донецьк: ДонНУ, 2010. - Вип. 1.- С.371-376 (0,37 д.а.).

32. Флейчук М.І. Протидія тінізації процесу підготовки та проведення ЄВРО-2012 / М.І. Флейчук // Митна справа. - 2010. - №2.- Ч.2. - С.262-267 (0,52 д.а.).

33. Флейчук М.І. Інноваційно-інституційні інструменти нечесної конкурентної боротьби як елементи міжнародного маркетингу у глобальному середовищі / М.І. Флейчук // Маркетинг в Україні. - 2010. - №2 (60). - С.56-61. (0,73 д.а.).

Публікації в інших виданнях (3,66 д.а.):

1. Флейчук М. І. Інституційне забезпечення регіональної політики: проблеми та перспективи вдосконалення / М. І. Флейчук, А. І. Мокій, О.-Г. О. Дідич // Україна в 2007 році: внутрішнє і зовнішнє становище та перспективи розвитку: експертна доповідь. - К.: НІСД, 2007. - 264 с. - С. 121-125 (Особистий внесок: проаналізовано деформації та диспропорції соціально-економічної системи на регіональному рівні - 0,15 д. а.).

2. Флейчук М. І. Детінізація відносин у сфері підприємництва / М. І. Флейчук// Про стан та перспективи розвитку підприємництва в Україні: Національна доповідь [К. О. Ващенко, З. С. Варналій, Г. М. Білоус та ін.]. - К.: Держкомпідприємництва. - 2009.- 180 с. - С. 83-87 (Особистий внесок: виявлено тенденції тінізації господарської діяльності у сфері малого та середнього бізнесу - 0,29 д. а.).

3. Fleychuk M. I. Regional and local development Ukraine: processes, results, prospects / M. I. Fleychuk, A. I. Mokiy // Europe-Ukraine. - K.: NISS, 2008.- 162 р. - Р. 87-91 (Особистий внесок: визначено чинники неефективності структурних трансформацій у пострадянських країнах - 0,30 д.а.).

4. Флейчук М.І. Негативні наслідки діяльності неорелігійних організацій в Україні / М. І. Флейчук, У. В. Ткачук // Закономірності та механізми розвитку сучасних соціально-економічних систем: зб. наук. праць. - Одеса: Одеський національний університет імені І. І. Мечнікова, 2007. - № 2 (частина ІІ).- 61 с. - С. 44-46 (Особистий внесок: визначено основні сфери діяльності неорелігійних організацій в пострадянських країнах - 0,11 д. а.).

5. Флейчук М. І. Іллегалізація економічної діяльності / М. І. Флейчук // Методичні вказівки до семінарських занять та самостійної роботи для студентів економічних спеціальностей. - Львів: Вид-во ЛКА, 2007. - 43 с. (2,69 д. а.).

6. Fleychuk M. I. Content of methodological guideline for seminars and self-dependent works for students of economic specialties for the course „Illegalization of Economic Activity” / M. I. Fleychuk [Сб. учебно-методических материалов]. - Одесса: Институт открытого общества, 2007. - 66 с. - С. 39-41 (Особистий внесок: сформовано програму лекційного курсу та семінарських занять - 0,12 д. а.).

Тези доповідей, матеріали наукових конференцій (2,14 д.а.):

1. Флейчук М. І. СЕЗ як фактори підвищення рівня іллегалізації / М. І. Флейчук // Трансформація спеціальних економічних зон України в контексті європейської інтеграції: альтернативні інструменти інвестиційної та регіональної політики: Матеріали засідання „круглого столу” [За ред. В. В. Борщевського]. - Львів: РФ НІСД, 2005. - 88 с. - С. 41-45 (0,25 д. а.).

2. Флейчук М. І. Негативные последствия деятельности отдельных религиозных общин на территории постсоветских государств / М. І.Флейчук, У.В.Ткачук // Россия и современный мир: проблемы политического развития: Материалы ІІІ Международной межвузовской научной конференции. - Москва, 12-13 апреля 2007. - В 2 ч. - Ч.2 [Под. ред. Д. В. Васильева]. - М.: Институт бизнеса и политики, 2007. - 620 с. - С. 153-158 (Особистий внесок: обґрунтовано напрями детінізації господарської діяльності окремих релігійних організацій на території пострадянських країн - 0,20 д. а.).

3. Флейчук М. І. Необхідність детінізації економіки як чинник економічного зростання / M.I. Флейчук // Модель економічного зростання України в умовах дефіциту ресурсів: Mатеріали роботи „круглого столу” [За ред. д.е.н., проф. А. І.Мокія, к.е.н. Т. Г.Васильціва].- Львів: РФ НІСД, 2007. - 90 с. - С. 82 (0,11 д. а.).

4. Флейчук М. І. Стратегічні пріоритети протидії наслідкам тінізації політичного процесу / М. І. Флейчук // Вплив політичних циклів на економічне зростання: Матеріали засідання круглого столу [Члени редколегії: В. І. Волошин, М. І. Флейчук, У. В. Ткачук, Н. І. Черкас]. - Львів: Арал, 2008. - 106 с. - С. 86-88 (0,15 д. а.).

5. Fleychuk M. Legalization of lebour-market in rural locality by facilities of co-operative activity in the sphere of green tourism / M. Fleychuk // ХІХ International co-operative congress. - Ancara: Gazi university. - 2008. - 291 p. - P. 148-154 (0,30 д. а.).

6. Флейчук М. І. Пріоритети зміцнення інтелектуальної безпеки країни у посттрансформаційний період / А.І.Мокій, М.І.Флейчук // Захист прав інтелектуальної власності та правові засади трансферу технологій у перехідних економіках]: матеріали засідання „круглого столу” [За ред. д. е. н., У.В. Ткачук, М.І.Флейчук]. - Львів: РФ НІСД, 2007. - 42 с. - С. 15-28 (Особистий внесок: обґрунтовано напрями протидії тінізації у сфері захисту інтелектуальної власності - 0,52 д. а.).

7. Флейчук М. І. Вплив політичної корупції на економічне зростання / М. І. Флейчук // Трансформація політичних еліт після парламентських і президентських виборів: Матеріали засідання „круглого столу” [За ред. д. е. н., проф. Мокія А. І., к. філос. н. Харченко Л. В.]. - Львів: РФ НІСД, 2006. - 96 с. - С. 72-74 (0,15 д. а.).

8. Флейчук М. І. Негативні аспекти діяльності деструктивних релігійних організацій в Україні / М. І. Флейчук, У. В. Ткачук: зб. матер. VIII міжнародної науково-практичної конференції [„Міжнародна торгівля у контексті європейської інтеграції: проблеми теорії і практики”] (Київ, 27 травня 2005 р.) / УАЗТ. - К.: УАЗТ, 2005. - 300 с. - С. 282-284 (Особистий внесок: виявлено деструктивні економічні наслідки діяльності релігійних організацій в Україні - 0,10 д. а.).

9. Флейчук М.І. Міжнародна трудова міграція в Україні та проблеми формування інституцій у процесі поглиблення євроінтеграції / А. І. Мокій, М. І. Флейчук, І. О. Куревіна // Українська міграція до Європи та розв'язання пов'язаних із нею регіональних проблем [Текст]: зб. матеріалів міжнар. наук. конф. (Тернопіль, 24 березня 2008 р.) / [За заг. ред. О. С. Власюка]. - К.: ПЦ „Фоліант”, 2008. - 200 с. - С. 135-151 (Особистий внесок: виявлено передумови інтенсифікації нелегальної трудової міграції в Україні - 0,36 д. а.).

АНОТАЦІЇ

Флейчук М.І. Теоретико-методологічні засади детінізації економіки та протидії корупції в Україні в умовах глобалізації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 21.04.01 - економічна безпека держави.

У дисертації розкривається сутність негативних проявів глобалізаційних процесів у формі тінізації та поширення корупції, а також виявлений вплив цих негативних явищ на національну та глобальну компоненти економічної безпеки. Проаналізовано теоретико-методичні підходи до аналізу тінізації господарської діяльності та економізації корупції. Здійснено компаративний аналіз динаміки, масштабів і структури глобального поширення корупції, а також просторової структури динаміки тінізації економік країн світу. Проведено економетричний аналіз взаємозв'язку тінізації, корупції та економічного зростання. Доведена визначальна роль інституційних перетворень та суспільної легітимності права власності у забезпеченні ефективної трансформації соціально-економічної системи перехідних економік. Розроблено стратегічні програмні рішення посилення національної безпеки України в умовах глобалізації. Обґрунтовано концептуальні засади системної легалізації економіки та протидії корупції як детермінанти зміцнення економічної безпеки в моделі збалансованого та обмеженого соціально-економічного розвитку (до генеральних цілей моделі віднесені підвищення рівня якості життя громадян та конкурентоспроможності людського капіталу, забезпечення збалансованості і пропорційності економічного зростання з урахуванням критеріїв вичерпання ресурсів, інтересів майбутнього в умовах посилення негативних внутрішніх і зовнішніх факторів впливу; до оперативних - посилення конкурентоспроможності економіки). Здійснено проблемно-цільове стратегічне програмування антикорупційних інструментів та засобів детінізації економіки України.

Ключові слова: детінізація економіки, протидія корупції, інституційні
трансформації, економічна безпека, збалансований соціально-економічний розвиток, процеси глобалізації.

Флейчук М.И. Теоретико-методологические основы детенизации экономики и противодействия коррупции в Украине в условиях глобализации. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 21.04.01 - экономическая безопасность государства.

В диссертации раскрывается сущность негативных проявлений глобализационных процессов в форме тенизации и распространения коррупции, а также очерчено влияние этих негативных процессов на национальную и глобальную компоненты экономической безопасности. Проанализированы теоретико-методические подходы к оценке тенизации хозяйственной деятельности и экономизации коррупции, а также институциональный базис противодействия тенизации экономики и коррупции на международном и национальном уровне. Разработана модель сбалансирования доходов бюджета (уплаченных штрафов, сохранившегося имущества) и общественных потерь (размеров взяток, чрезмерных расходов бюджета) при низкой вероятности наказания, когда государственные доходы от антикоррупционных мер ниже уровня затрат на их осуществление. Обобщены и развиты теоретические подходы к определению категории безопасности в модели социально-экономического развития. Проанализированы системные характеристики экономической безопасности на глобальном уровне. Доказано, что глобализация, кроме положительных последствий, способствует масштабной тенизации мирового хозяйства и распространения коррупции (глобального оборота „грязных” денег; транснациональной организованной преступности в странах с неэффективным институциональным базисом экономики и использованием их как транзитних территорий и новых рынков сбыта нелегальных товаров и услуг).

Осуществлен компаративный анализ динамики, масштабов и структуры глобального распространения коррупции, а также пространственной структуры динамики тенизации экономик стран мира. Проведен эконометрический анализ взаимосвязи тенизации, коррупции и экономического роста. Доказана определяющая роль институциональных преобразований и общественной легитимности права собственности в обеспечении эффективной трансформации социально-экономической системы переходных экономик. Проанализировано влияние деформаций и диспропорций структуры социально-экономической системы Украины на безопасность экономики. Выявлена тенденция обострения глобальной конкуренции за конфискованные средства, полученные преступным путем, с доминированием стран-лидеров мирового хозяйства и определением в качестве основной причины - недостаточной эффективности международных договоров в сфере противодействия коррупции и тенизации мирового хозяйства, их несогласованности с национальным институциональным базисом. Доказано распространение масштабной тенизации и коррупции не только в слаборазвитых странах, но и в странах с развитой экономикой.

Разработаны стратегические программные решения усиления национальной безопасности Украины в условиях глобализации. Обоснованы концептуальные основы системной легализации экономики и противодействия коррупции как детерминанты укрепления экономической безопасности в модели сбалансированного и ограниченного социально-экономического развития (к генеральным целям модели отнесены повышение уровня качества жизни граждан и человеческого капитала, обеспечение сбалансированности и пропорциональности экономического роста с учетом критериев исчерпания ресурсов, интересов будущего развития в условиях усиления отрицательных внутренних и внешних факторов влияния; к оперативным - рост конкурентоспособности экономики). Осуществлено проблемно-целевое программирование антикоррупционных инструментов и средств детенизации экономики Украины.

Ключевые слова: детенизация экономики, противодействие коррупции, институциональные трансформации, экономическая безопасность, сбалансированное социально-экономическое развитие, процессы глобализации.

Fleychuk M.I. Theoretical and methodological bases of economy legalization and corruption counteraction in Ukraine in conditions of globalization. - Manuscript.