Теоретичні проблеми податкового процесу

Важко уявити реалізацію матеріальної податково-правової норми без такого, що відповідає їй, податково-процесуального механізму. Процесуальні норми податкового права виступають засобами реалізації матеріальних норм податкового права (і тільки податкового права) та втілюються у податково-процесуальних правовідносинах. Будь-яка альтернативність у тематичній спрямованості, видовому орієнтуванні податково-процесуальних правових норм на реалізацію конкретного сегменту матеріальних правових норм виключається, в цьому плані вони є показово абсолютні. Автор не виключає можливість існування фактів самовиконання норм податкового права. Проте зазначається, що це швидше виняток із загального правила, ніж звичайна практика. Навіть у цьому випадку неможливо абстрагуватися від податково-процесуальної правової норми (наприклад, ініціативному виконанню

правопорушником стягнення передує процесуальне провадження з податкового контролю тощо).

Третій розділ «Податково-процесуальні правовідносини» складається з трьох підрозділів та присвячений аналізу сутності процесуальних правовідносин у сфері оподаткування, характеристиці їх структурних елементів.

Підрозділ 3.1 «Місце податково-процесуальних правовідносин у системі правового регулювання» присвячений загальній характеристиці податкових процесуальних правовідносин, обґрунтуванню їх місця у системі фінансово-правового регулювання.

Аналізуючи різні позиції вчених щодо розмежування податкових процесуальних та матеріальних правовідносин, автор приєднується до прихильників їх співіснування, завдяки збалансованості зазначених правовідносин й здійснюється ефективне податково-правове регулювання. Зазначається, що правознавці, як правило, обмежуються констатацією наявності податково-процесуальних правовідносин, іноді виокремлюючи й характеризуючи окремі їх різновиди.

Дисертантом проводиться порівняння податково-процесуальних правовідносин з найближчим спорідненим правовим явищем - матеріальними податковими правовідносинами. При цьому зауважується, що тільки деякі конкретні податково-процесуальні правовідносини можна характеризувати як похідні від матеріальних. Зазначається, що податково-процесуальні правовідносини відрізняються своєю структурою, причинами виникнення та подальшої трансформації, динамізмом, суб'єктним складом, колом учасників, темпоральним фактором. Наголошується, що вони, з одного боку, є способом дотримання відповідних матеріальних правовідносин, з другого боку, виконують специфічні автономні (процесуальні) завдання. Справедливо вести мову не просто про динаміку податково-процесуальних правовідносин, а про її ступінь, рівень інтенсивності. Підвищений характер їх рухливості не викликає у дисертанта жодних заперечень, настільки наявна різниця між процесуальними та матеріальними відносинами податкового права. Податково-процесуальні правові відносини більш стислі та спресовані у часі, ніж податкові матеріальні правові відносини. Кількість та видове різноманіття учасників податкового-процесуального правовідношення відрізняє його від податково-матеріального правовідношення. Аналіз темпоральної характеристики податкових правовідносин, дозволяє констатувати: матеріальні правовідносини, як правило, пролонговані в часі, процесуальні - часто виступають як одномоменті.

До особливостей податково-процесуальних правовідносин дисертант також відносить практику трансляції деяким учасникам податкового процесу компетенції володарюючих суб'єктів для виконання покладених на них обов'язків. До таких «квазівладних» учасників відносяться, наприклад, податкові агенти. Внаслідок зазначеної особливості вони займають певне проміжне положення між платниками податкових платежів та податковими органами.

Зазначається, що специфіка податково-процесуальних правових відносин проявляється також у таких елементах їх структури як: об'єкт правовідносин (ним виступає поведінка, дії осіб, що реалізують особистий або публічний процесуальний інтерес у сфері оподаткування), суб'єкт (вирізняються як своєю видовою різноманітністю і кількісним складом) та зміст правовідносин (складають суб'єктивні процесуальні права та обов'язки). Своєю «якістю» виділяються також юридичні факти в податково-процесуальному праві (причинами виникнення, подальшої трансформації та припинення, як правило, виступає особливий фактичний склад).

Комплексний (владно-грошовий) характер податково-процесуальних правовідносин схиляється до владності, а грошова (ресурсна) спрямованість пропорційно мінімізується. У податково-процесуальних правовідносинах матеріальне наповнення значно зменшене, майновість певною мірою, відносна та дистанційована. Водночас, зауважується, що незважаючи на деяку замаскованість майнового характеру податково-процесуальних правовідносин, їх фондово-ресурсна пов'язаність залишається такою ж головною й обов'язковою рисою, як і стосовно матеріальних податкових правовідносин. Справа полягає тільки в характері цього поєднання, його контрастності.

У підрозділі 3.2 «Специфіка побудови податково-процесуальних правовідносин» дається науково обґрунтована характеристика елементів податково-процесуальних правовідносин, а також розглядаються підстави їх виникнення, зміни та припинення.

Зазначається, що предметом податково-процесуальних правовідносин виступає конкретизована, індивідуально визначена процесуальна дія. Вона є нормативно регламентованою та відносно завершеною. В загальних рисах під об'єктом податково-процесуальних правовідносин слід розуміти суспільні відносини (як правило, неюрисдикційні) із забезпечення реалізації матеріальних та процесуальних правових норм у галузі оподаткування. Дисертант проводить внутрішнє структурування об'єктів податково-

процесуальних правовідносин. Розмежовується поведінка суб'єктів (учасників) податкового процесу та результат цих процесуальних дій. Зауважується, що, враховуючи стадійність податкового процесу, процесуальний результат майже завжди виступає як відносна категорія.

Робиться висновок, що індивідуалізація стосовно суб'єкта податково-процесуального права призводить до появи конкретного суб'єкта податково-процесуальних правовідносин, який безпосередньо здійснює наданий йому комплекс правових можливостей, реально бере участь у відповідних правовідносинах. Стверджується, що процедурна специфіка податково-процесуальних правовідносин найбільш проступає в їх трьохсторонності, формуванні трьох різноспрямованих спільностей суб'єктів податково-процесуальних правовідносин. Окрім «владної» та «зобов'язаної» сторін, цей різновид податкових правовідносин характеризується наявністю учасників, що: а) займають відносно автономне положення. Вони не примикають ні до тієї або іншої сторони в податковому процесі, зазвичай ним це й заборонено законом; б) незацікавлені у якому-небудь однозначному вирішенні правової ситуації. Права й обов'язки цієї особливої сторони в податково-процесуальних правовідносинах, звичайно, пов'язані з наявністю професійних знань (експерти, аудитори, перекладачі тощо) або володінням специфічною інформацією (свідки, поняті).

Зазначається, що змістовну характеристику податково-процесуальних правовідносин відбиває така об'єднана правова субстанція як сукупність процесуальних прав та обов'язків їх суб'єктів в галузі оподаткування. Наголошується, що головний вектор спрямованості суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, як парних правових категорій, - це взаємна робота задля побудови стрункої системи, яка б поєднувала податково-процесуальну правоздатність і дієздатність.

Дисертант констатує, що податково-процесуальним правовідносинам притаманна самостійна система юридичних фактів та фактичних складів, при цьому матеріальні податкові правові відносини до неї не входять. Податково-процесуальні дії є основним різновидом податково-процесуальних юридичних фактів, саме вони зумовлюють динаміку податкових процесуальних правовідносин. Водночас зазначається, що не всі податково-процесуальні дії набувають рис юридичних фактів та відіграють їх роль. Завдяки юридичним фактам (фактичним складам) забезпечується рухливість податкового процесу взагалі.

Податково-процесуальні юридичні факти та відповідні інституційні фактичні склади характеризуються конкретною, чітко визначеною специфікою: а) функціонування, розвиток та модифікація даних юридичних фактів, головним чином, відбувається у напрямку правомірних дій; б) пріоритет належить юридичним актам як первісним клітинкам у побудові фактичних складів; в) для податково-процесуальних юридичних фактів характерна підвищена рухливість (мобільність); г) часто ними служать акти волевиявлення суб'єктів, учасників податкового процесу. Перевага надається складним юридичним фактам та фактичним складам. Їх застосування не є самоціллю, а викликано об'єктивною потребою. Автор робить висновок про формування в податковому процесі специфічного комплексного утворення, фактичного ансамблю.

У підрозділі 3.3 «Класифікація податково-процесуальних правовідносин» аналізується поділ податково-процесуальних правових відносин, обґрунтовується виокремлення конкретних видів та наводиться їх характеристика.

Дисертант аналізує наявні в юридичній літературі загальноправові засади поділу та галузеві (інституційні) підходи до класифікації правовідносин. Зазначається, що класифікацію податково-процесуальних правовідносин слід розуміти багатопланово, до цього зобов'язує наявність широкого різномаїття суспільних відносин, що врегульовані податково-процесуальними правовими нормами. Пропонується при побудові сучасної концепції класифікації податково-процесуальних правовідносин піти шляхом їх макрооб'єднання, створення певних укрупнених блоків. При цьому базовими категоріями систематизації можуть виступати темпоральний, суб'єктний або процесуальний фактори. Наголошується на доцільності обрання в якості фундамента розмежування та групування податково-процесуальних правовідносин сформований автором поділ відповідних правових норм.

Зауважується, що чинне вітчизняне податкове законодавство не містить ні визначення, ні навіть перерахування суспільних відносин, на врегулювання яких спрямовані податкові (а тим більше податково-процесуальні) правові норми.

Дисертантом зазначається, що до основних видів податково-процесуальних правових відносин належать: а) безпосередньо та опосередковано пов'язані з реалізацією матеріально-правової податкової норми (за віддаленістю від матеріального компоненту); б) обов'язкові (основні та додаткові) та факультативні (вони стосуються виняткових ситуацій); в) короткострокові, середньострокові та довгострокові (за відсутності чітких параметрів визначення темпоральних меж такий поділ є досить розмитим, хитким); г) періодичні (йдеться про відрізок часу) та одномоментні (завжди є

короткостроковими); д) загальні, прискорені та ускладнені; е) правовідносини за видами суб'єктів (між резидентами / нере-зидентами та державою, між фізичними / юридичними особами та державою); є) двосуб'єктні та багатосуб'єктні; ж) двосторонні, трьосторонні та багатосторонні; з) активні та пасивні (за характером обов'язків); и) регулятивні та охоронні; і) абсолютні та відносні (за способом індивідуалізації суб'єктів правовідносин); ї) загальні та конкретні (виходячи з характеру зв'язку між суб'єктами / учасника- ми); й) управлінські та договірні (за волевиявленням сторін податко-вого процесу).

Додатково автором пропонується виокремити класифікацію правовідносин, відштовхуючись від трикомпонентності податково-процесуальної правової форми.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення, здійснено нове розв'язання наукової проблеми щодо податкового процесу. Автором визначена низка наукових понять та категорій, формулюються пропозиції щодо вдосконалення чинного податкового законодавства України.

У результаті проведеного дослідження дисертантом сформульовано низку пропозицій та висновків, основні з яких полягають у наступному:

1. Українське законодавство не містить визначення поняття податкового процесу. Найбільш повно податковий процес можна визначити як врегульований процесуальними нормами податкового права порядок процедурної (як правило, неюрисдикційної) діяльності компетентних органів публічної влади (іноді й інших уповноважених суб'єктів) у галузі оподаткування та податково-процесуальні правовідносини, що виникають на цій основі.

2. Податковий процес та податкова процедура, виходячи з рів-ності їх семантичного значення, є тотожними за своїм змістом правовими категоріями.

3. Структурно податковий процес складають три компоненти. До них належать податково-процесуальні провадження, стадії та режими. Кожен із зазначених складових по-своєму важливий для належного функціонування податково-процесуального механізму, але ефективно працюють вони тільки в єдності.

4. Податкове право включає Загальну, Особливу та Процесуальну частини. У складі Процесуальної частини виділяються Загальна та

Особлива підчастини, в яких згруповані відповідні процесуально-правові інститути, субінститути та норми.

5. До специфічних ознак податково-процесуальної відповідальності належать: її спрощеність (за механізмом, структурою, обсягом), більша наближеність в часі до правопорушника, часте співпадіння місця вчинення правопорушення та притягнення до відповідальності, необов'язково пов'язана з спричиненням майнового збитку правопорушнику, є більш доступнішою для загального огляду, наявність системи специфічних суб'єктів, відносно рідко застосовується в правовому житті.

6. Податковий обов'язок у «широкому» розумінні є чотирьохкомпонентним й складається з реєстраційного, облікового, фіскального та звітного однопорядкових обов'язків в галузі оподаткування.

7. Провадження з податкової реєстрації є самостійним, структур-но завершеним податково-процесуальним провадженням.

8. Специфіка реєстрації об'єкта (предмета) податкового платежу полягає в тому, що його здійснюють передбачені чинним законодавством державні, а не податкові органи й вона має стосовно сфери оподаткування дещо «вторинний» характер. Таким чином більш коректно говорити про податкову «квазіреєстрацію» або реєстрацію з метою оподаткування.

9. Податково-процесуальне провадження визначається як компонент податкового процесу, що відбиває його статику, предмет податково-процесуального правового регулювання. Воно являє собою комплексне, системне утворення впорядкованої податково-процесуальними нормами сукупності послідовно здійснюваних процесуальних дій, які характеризуються єдністю змісту, формують однородні правовідносини та викликають необхідність встановлення об'єктивних даних й закріплення досягнутого результату в офіційних актах-документах.

10. Під предметом процесуальних податкових правовідносин слід розуміти конкретизовану, індивідуально визначену, нормативно регламентовану та відносно завершену процесуальну дію, під об'єктом - суспільні відносини (як правило, неюрисдикційні) із забезпечення реалізації матеріальних та процесуальних правових норм у галузі оподаткування.

11. Доцільно законодавчо закріпити: процесуальний порядок та правила, що регламентують поведінку учасників податкового процесу, фіксацію його результатів; умови, за яких можливе здійснення конкретної процесуальної дії; перелік заходів процесуального примусу

та підстави їх застосування. Важливо також чітко визначити темпоральні умови податково-процесуальної діяльності. Необхідно законодавчо передбачити, що у разі порушення зазначеної системи процесуальних правил (навіть окремої її складової) одержані докази втрачають правову значущість, процесуальна діяльність та її наслідки визнаються юридично нікчемними.

12. Поступова кодифікація податкового законодавства передбачає два етапи: перший - ухвалення Податкового кодексу України, другий - прийняття Податково-процесуального кодексу України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Криницький І.Є. Теоретичні проблеми податкового процесу: монографія / І.Є. Криницький. - Х.: Право, 2009. - 320 с.

2. Фінансове право України: підручник / [Бех Г.В., Дмитрик О.О., Криницький І.Є. на ін.]; за ред. М.П. Кучерявенка. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 320 с. (Глави 4, 6 - одноосібно І.Є. Криницький. - С.61 - 78, 92 - 96).

3. Воронова Л.К. Финансовое право: учебное пособие для студентов юридических вузов и факультетов / Л.К. Воронова, И.Е. Криницкий, Н.П. Кучерявенко. - Х.: Право, 2006. - 384 с. (Глава 4 - одноосібно І.Є. Криницький. - С.53 - 75).

4. Фінансове право України: навч. посібник (для студ. вищ. навч. закл.) / [Воронова Л.К., Кучерявенко М.П., Пришва Н.Ю. та ін.]. - К.: Правова єдність, 2009. - 395 с. (Тема 4 - одноосібно Криницький І.Є. - С.92 - 109).

5. Криницький Ігор. Поняття податково-процесуальної правової норми / Ігор Криницький // Підприємництво, господарство і право. - 2006. - № 10. - С.76 - 77.

6. Криницький Ігор. Визначення податково-правового процесу / Ігор Криницький // Підприємництво, господарство і право. - 2006. - № 11. - С.135 - 137.

7. Криницький Ігор. Про поняття податково-процесуальних правовідносин / Ігор Криницький // Вісник прокуратури. - 2006. - № 12. - С.73 - 77.

8. Криницький Ігор. Співвідношення матеріальних та процесуальних норм податкового права / Ігор Криницький // Підприємництво, господарство і право. - 2007. - № 2. - С.80 - 82.

9. Криницький Ігор. Критерії класифікації податково-процесуальних правових норм / Ігор Криницький // Вісник прокуратури. - 2007. - № 2. - С.102 - 105.

10. Криницький Ігор. До питання щодо визначення поняття «процесуальні строки» в податковому праві / Ігор Криницький // Підприємництво, господарство і право. - 2007. - № 4. - С.84 - 86.

11. Криницький Ігор. Про місце податково-процесуальних норм у системі фінансового права / Ігор Криницький // Підприємництво, господарство і право. - 2007. - № 5. - С.90 - 92.

12. Криницький Ігор. Дотримання податкової таємниці як спеціальний принцип податково-процесуального права / Ігор Криницький // Підприємництво, господарство і право. - 2007. - № 11. - С.19 - 22.

13. Криницький Ігор. Щодо визначення правової категорії податково-процесуальна стадія / Ігор Криницький // Вісник прокуратури. - 2007. - № 12. - С.86 - 90.

14. Криницький І. Податково-процесуальні провадження: поняття та сутність / І.Криницький // Право України. - 2008. - № 1. - С.55 - 59.

15. Криницький Ігор. Класифікація проваджень у податковому процесі: критерії та види / Ігор Криницький // Підприємництво, господарство і право. - 2008. - № 2. - С.19 - 21.

16. Криницький Ігор. Дефініція податково-процесуального режиму: теоретичний аспект / Ігор Криницький // Підприємництво, господарство і право. - 2008. - № 3. - С.68 - 71.

АНОТАЦІЯ

Криницький І.Є. Теоретичні проблеми податкового процесу. - Рукопис. - 433 с.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2010.

В дисертації проведено комплексне дослідження теоретичних проблем податкового процесу, з'ясовуються його правова природа, розглядається структура та складові компоненти. Досліджено процесуальні строки та відповідальність в податковому праві. Особлива увага приділена розгляду податково-процесуальних проваджень, класифікація яких здійснюється за предметною ознакою. Аналізуються поняття, види та специфіка податково-процесуальних правових норм та правовідносин. Розглянуто шляхи реалізації податково-процесуальних правових норм та їх місце в системі фінансового права. Запропоновані дефініції основних податково-процесуальних понять. Внесені рекомендації щодо вдосконалення вітчизняного податкового законодавства.

Ключові слова: податково-процесуальне право, податковий процес, податково-процесуальні провадження, стадії податкового процесу, податково-процесуальні режими, процесуальні норми податкового права, податково-процесуальні правовідносини.

АННОТАЦИЯ

Криницкий И.Е. Теоретические проблемы налогового процесса. - Рукопись. - 433 с.

Диссертация на соискание ученой степени доктора юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2010.

В диссертации проведено комплексное исследование теоретических проблем налогового процесса. Рассматривается дискуссионный в публично-правовой литературе вопрос об определении его места в системе юридических процессов, выясняется правовая природа исследуемого правового феномена, анализируется его структура.

Значительное внимание уделено характеристике компонентов налогового процесса: налогово-процессуального производства, стадии налогового процесса, налогово-процессуального режима.

Осуществляется общая характеристика налогово-процессуального права как науки и учебной дисциплины. Исследованы процессуальные сроки и ответственность в налоговом праве.

Особое внимание уделено рассмотрению налогово-процессуальных производств, классификация которых осуществляется по предметному признаку: производства по налоговой регистрации, производства по ведению налогового учета, производства по уплате налоговых платежей, производства по налоговой отчетности, производства по налоговому контролю, производства по внесудебному разрешению налоговых споров.

Анализируются понятие, признаки и специфика налогово-процессуальных правовых норм. Сформулирована дефиниция налогово-процессуальной правовой нормы. Исследованы ее структура, соотношение материальных и процессуальных норм налогового права. Осуществлена общая характеристика существующих подходов к классификации процессуальных норм налогового права. Выделены и рассмотрены основные виды налогово-процессуальных правовых норм. Анализируются пути реализации налогово-процессуальных правовых норм, а также их место в системе финансового права.

В работе исследованы понятие и особенности налогово-процессуальных правоотношений. Проведено размежевание процессуальных и материальных правовых отношений. Особое внимание уделено изучению специфики построения налогово-процессуальных правоотношений. Рассмотрена присущая налогово-

процессуальным правоотношениям самостоятельная система юридических фактов (особых фактических составов), выделена и исследована их специфика. Осуществлен анализ налогово-процессуальных правоотношений, предложена их классификация. Детально рассмотрены разновидности налоговых процессуальных правоотношений.

Автором предложены дефиниции основных налогово-процессуальных понятий. Внесены конкретные рекомендации по усовершенствованию отечественного налогового законодательства.

Ключевые слова: налогово-процессуальное право, налоговый процесс, налогово-процессуальные производства, стадии налогового процесса, налогово-процессуальные режимы, процессуальные нормы налогового права, налогово-процессуальные правоотношения.

SUMMARY

Krynytsky I.Ye. Theoretical problems of Taxation Process. - Manuscript. - 433 p.

The dissertation for the scientific degree of Doctor of Law in speciality 12.00.07 - Administrative Law and Process; Financial Law; Information Law. - Kyiv National University of Taras Shevchenko. - Kyiv, 2010.

In the dissertation the theoretical problems of the taxation process are explored; its legal nature is indicated; its structure and components are examined. The judicial terms and the responsibility in taxation law are explored. Special attention is given to consideration of taxation-judicial innovation, classification of which is made on the subject indication. The conception, kinds and specific character of taxation-judicial legal rules and relations are considered. The ways of realization of taxation-judicial legal rules and their place in the system of financial law are examined. The definitions of the main taxation-judicial conception are suggested. The recommendations concerning the improvement of the home taxation legislation are offered.

Key words: taxation-judicial law, taxation process, taxation-judicial innovations, stages of the taxation process, taxation-judicial conditions, judicial regulations of taxation law, taxation-judicial law relations.

Размещено на Allbest.ru