Інформаційно-довідкове забезпечення розслідування злочинів: проблеми теорії і практики

У підрозділі 5.3 "Класифікація криміналістичних обліків" наводиться їх класифікація за відомчою належністю МВС, СБУ та інших правоохоронних органів. За зосередженням: на а) міждержавні (обліки Інтерполу, Європолу, держав СНД (МІБ та ін.); б) центральні - обліки, рівень центральних апаратів правоохоронних органів (у МВС це обліки ДІТ, ДНДЕКЦ та ін.); в) реґіональні - рівень обласних ГУМВС (УМВС) та прирівнюваних до них підрозділів; г) місцеві - ті, що здійснюються в структурних підрозділах на рівні міськрайвідділів УМВС. За безпосереднім цільовим призначенням пропонується їх класифікувати на обліки: а) оперативно-розшукові; б) інформаційно-довідкові; в) довідково-допоміжні. Під криміналістичними обліками оперативно-розшукового призначення пропонується розуміти інформаційні системи, що містять інформацію стосовно об'єктів, причетних до нерозкритих злочинів, а також тих, що становлять оперативний інтерес, яка безпосередньо призначена сприяти їх ідентифікації за штучними або власними ознаками (облік слідів рук, взуття, викрадених речей); під криміналістичними обліками інформаційно-довідкового призначення розуміються обліки, призначені забезпечувати процес розслідування різноманітною інформацією про об'єкти, що раніше були причетні до злочинів та злочинної діяльності, яка може бути корисною для вирішення завдань, що виникають у процесі розслідування кримінальних справ (оперативно-довідкова картотека); до довідково-допоміжних належать колекції та каталоги різноманітних об'єктів, які використовуються як зразки для порівняння при проведенні експертиз і досліджень, а також для вирішення класифікаційних та інших завдань (колекції зброї, набоїв, печаток, штампів). Криміналістичні інформаційні системи, так само як і інші, можна класифікувати за типами вміщених ресурсів, рівнем автоматизації, інтеґрації та іншими критеріями.

Розділ 6 "Використання даних інформаційних систем у діяльності з розслідування злочинів" складається з двох підрозділів.

У підрозділі 6.1 "Роль і місце інформації, що міститься в сучасних ІС та АІС, у процесі розслідування" підкреслюється, що вирішення питань про використання реєстраційної інформації в розслідуванні є одним із ключових. З урахуванням специфіки дослідження проаналізовано ситуації конкретних етапів розслідування з орієнтуванням на певні обставини чи факти, можливість установлення яких дають інформаційні системи. Так, стосовно особи злочинця виділено такі ситуації: особу затримано, у неї наявні документи, що її посвідчують; особу затримано, але ніяких документів, що посвідчують її особу, немає; особа злочинця відома, але його не затримано і відомостей про його місцезнаходження немає; особа злочинця невідома, але є матеріально зафіксовані сліди, які він міг залишити; на місці події знайдено документи, які могли належати злочинцеві; інші ситуації стосовно до конкретного випадку. Залежно від ситуації пропонуються алгоритми дій, спрямованих на виявлення та отримання інформації з певних інформаційних систем. При цьому звертається увага на особливе значення, яке можуть мати дані з сучасних інформаційних систем, і насамперед з автоматичною реєстрацією та базами даних накопичувального характеру (БД мобільного зв'язку, обліку робочого часу), для підтвердження чи спростування алібі, самозвинувачення. На завершення висловлюється думка, що криміналістичні методики розслідування злочинів повинні включати алгоритми щодо вирішення певних завдань з використанням інформації, яку містять інформаційні системи. Залишення поза увагою їх потенційних можливостей при складанні криміналістичних методик є невиправданим. На те, що дані інформаційних систем є реальним резервом удосконалення криміналістичних методик, указали 61,9% осіб, анкетованих дисертантом.

У підрозділі 6.2 "Аналітично-пошукові можливості сучасних інформаційних систем та використання результатів аналізу в розкритті й розслідуванні злочинів" відмічається, що якісний стрибок розвитку інформаційних технологій став підґрунтям концептуальних перемін у підході до використання потенціалу інформаційних систем. В.М. Глушков ще півсторіччя тому стверджував, що використання ЕОМ без створення технологій роботи з інформацією не дасть можливості скористатись і десятою часткою їх потенціалу. Одним із дійових резервів підвищення рівня розкриття злочинів сьогодні є аналіз інформації баз даних інформаційних систем. Інтеґрація інформаційних систем склала умови для такого аналізу й ініціювала розроблення спеціальних аналітично-інформаційних систем. У дисертації відзначається, що робота будь-якої інформаційно-пошукової системи ґрунтується на аналізі певних інформаційних масивів, але вони зорієнтовані на роботу зі "своїми" базами даних і діють за жорсткими алгоритмами - на запит інформація видається в тому обсязі та формі, у якій вона була вміщена до бази даних певної системи. Інформаційно-аналітичні системи зорієнтовані на роботу з численними базами даних різних інформаційних систем. Здійснюючи аналіз їх масивів, вони знаходять і об'єднують (синтезують) інформацію за її належністю до одного об'єкта або встановлюють зв'язки між різними об'єктами, які мають однакові параметри (місце мешкання, навчання, місце відбування покарання), і подають її у зручній формі, з використанням можливостей, реалізованих у певній системі (у вигляді електронних досьє, графіків, таблиць, схем-креслень з прив'язкою до певних координат карти чи схеми). Прикладом такої діючої системи є СОВА. Результати аналізу можуть використовуватися при висуванні версій, плануванні розслідування, проведенні слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, в організаційно-управлінській діяльності підрозділів правоохоронних органів, а також у діяльності правозахисних та інших організацій і установ. Під інформаційно-аналітичними системами пропонується розуміти комплекс програмних продуктів та науково-технічних засобів, що забезпечують пошук інформації про певні об'єкти в численних базах даних (частіше інтеґрованих до ІБнД), об'єднують її за належністю до одного об'єкта, а також установлюють зв'язки між різними об'єктами, які мають однакові параметри, і подають її у зручній, добре сприйманій формі, з використанням можливостей, реалізованих у певній системі. Інформаційно-аналітичні системи входять як підсистеми до інтеґрованих інформаційних систем. Ідеальними умовами їх функціонування є: а) доступ до всього арсеналу інформації стосовно певних об'єктів; б) надійні засоби та методи обробки й подання результатів аналізу в доступній, зрозумілій формі.

ВИСНОВКИ

злочин розслідування криміналістичний облік

У висновках викладено головні результати дослідження та пропозиції щодо оптимізації інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів, які мають теоретичне та практичне значення й полягають у такому:

Виникнення в криміналістиці вчення про інформаційні системи, що призначені сприяти розслідуванню злочинів, було викликане необхідністю оптимізації практики розслідування злочинів. Наявний дисбаланс між ученням та практикою розслідування є однією з проблем, вирішення якої дає новий якісний виток розвитку теорії криміналістики й практики розслідування злочинів. Історію та еволюцію вчення пропонується розглядати в контексті якісних змін, поділяючи на три етапи: перший - кримінальна реєстрація, коли визначальним для об'єктів обліку був їх зв'язок зі злочинною діяльністю; другий - криміналістична реєстрація, коли домінує цільове призначення обліків, а коло об'єктів розширюється за рахунок тих, що не пов'язані зі злочинами, утім сприяють їх розкриттю; третій - інформаційно-довідкове забезпечення розслідування злочинів, викликане потребою наукового осмислення застосування в розслідуванні злочинів даних різних за відомчою належністю та цільовим призначенням інформаційних систем.

Для назви вчення запропоновано термін "інформаційно-довідкове забезпечення розслідування злочинів", під яким розуміється вчення, предметом якого є знання про організацію та функціонування інформаційних систем незалежно від їх основного призначення та відомчої належності, порядок отримання облікової інформації та особливості її використання в розслідуванні злочинів. Окреслено його предмет, завдання і систему, яка містить загальні положення та спеціальну частину.

Розглянуто зміст і визначено поняття кримінальної, криміналістичної та криміналістично значущої інформації. Доведено, що вони є результатами класифікації інформації за різними критеріями, а їх з'ясування сприяє вирішенню низки проблем теорії інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів. Властивості інформації - кумулятивність, невичерпність, емерджентність, об'єктивність, достовірність, достатність, цінність, корисність - є визначальними у створенні та функціонуванні інформаційних систем.

Доведено, що орієнтуюча і доказова інформація є результатами класифікації за різними критеріями, тому їх некоректно протиставляти чи порівнювати. Конкретного значення (орієнтуючого чи іншого) вона набуває за умови залучення до виконання завдань. Доказова ж повинна відповідати вимогам, що ставляться до доказів. Однак, будучи доказом за одним фактом, вона може бути орієнтуючою за іншим. Під реєстраційною інформацією пропонується розуміти зафіксовану визначеним способом на відповідних носіях інформацію про об'єкти, що взяті на облік, достовірну й достатню для вирішення завдань, що стоять перед конкретною системою. Без залучення до виконання конкретних завдань вона є потенційною. Потенційною є будь-яка інформація, що не використовується для вирішення конкретних завдань, але здатна сприяти їх вирішенню.

З'ясовано питання, пов'язані з організацією і функціонуванням інформаційних систем, доведено, що всі вони мають подібну структуру і включають дві основні складові: інформаційні масиви й системи їх забезпечення. Виділено базову складову інформаційних систем, що містить інформацію про один об'єкт обліку, запропоновано називати її основною обліковою одиницею, дано авторське визначення її поняття. Показано, що будь-яка система відносно системи вищого рівня є підсистемою. Переглянуто форми обліку, форми й способи відображення інформації в реквізитах певних облікових одиниць.

Запропоновано класифікацію інформаційних систем за типами інформаційних ресурсів (документальні, фактографічні), за характером обробки інформації (автоматизовані та ручні), за ступенем автоматизації (з автоматизованою та автоматичною реєстрацією), за об'єднанням (локальні, інтеґровані з розподіленими базами даних), за доступом до інформації, за формами обліку. Під інтеґрованим банком даних пропонується розуміти складну інформаційну систему, яка становить сукупність окремих автоматизованих інформаційних систем (обліків, підсистем), що мають спільне застосування, високоорганізовану систему забезпечення й аналізу інформації з організацією доступу до інформації будь-якої його складової через одну адресу - його ядро.

Доведено, що геоінформаційні технології сприяють формуванню відповідей у зручній для сприйняття формі, з прив'язкою об'єктів обліку до адресних чи географічних координат. Під геоінформаційними системами МВС розуміються інформаційні системи, що створюються завдяки інтеґрації баз даних звичайних інформаційних систем, які функціонують у підрозділах МВС на визначеному рівні, з базами даних відповідної картографічної інформації з метою аналізу та подання інформації про певні об'єкти наочно в просторовому їх розташуванні на картах чи планах.

Обґрунтовано, що метод ідентифікації є стрижневим у роботі інформаційних систем і реалізується в трьох напрямах: для встановлення належності інформації до конкретного об'єкта; для ідентифікації об'єктів за їх проявами в минулому; для диференціації доступу до ресурсів системи. В інформаційних системах вона відбувається за допомогою ідентифікаторів, під якими розуміються призначені для відокремлення об'єкта від інших ознаки, назви, позначки, клейма, коди, номери й інші штучні утворення або власні ознаки, притаманні об'єктам матеріального світу, які поодиноко або в певній сукупності створюють умови їх ідентифікації.

Наголошено, що для використання як доказу інформації, отриманої з інформаційних систем, остання повинна відповідати вимогам, які ставляться до доказів. Інформаційні системи містять достовірну інформацію про певні властивості, стан або діяльність об'єктів обліку, достатню для вирішення завдань, що стоять перед системою. У ряді криміналістичних обліків вона є похідною від доказів (обліки слідів рук, викраденого майна, номерних речей, балістичні), що зумовлює безперечність її достовірності, достатності та й належності. Достатність і достовірність інформації з інших інформаційних систем установлюється в процесі розслідування. Допустимість досягається діями з її виявлення та вилучення. Вона може бути поданою у вигляді офіційної довідки як відповідь на запит або вилученою з інформаційної системи в процесі слідчого огляду, обшуку чи іншої слідчої дії.

Запропоновано нормативні акти, що реґламентують функціонування інформаційних систем, класифікувати на три групи: закони, що взагалі реґламентують облікову діяльність; нормативні акти, у яких визначаються обліки, що здійснюються певними підрозділами; накази й інструкції, що реґламентують конкретні обліки. Зазначено, що вдосконалення правових основ означеної діяльності є важливим завданням, яке потребує вирішення. Запропоновано внести зміни до ст. ст. 2, 4, 7 та 21 Закону України "Про захист персональних даних", до ст. ст. 14-1, 32 КПК України.

Доведено, що криміналістичні обліки - це сукупність інформаційних систем, які створені та функціонують у правоохоронних органах з метою сприяння розкриттю злочинів. Запропоновано введення обліку "кримінальна справа", що уможливить інтеґрацію обліків оперативно-розшукового призначення з іншими та сприятиме оптимізації роботи за нерозкритими злочинами.

Конкретизовано об'єкти криміналістичних обліків і підкреслено, що ними є злочини, люди (у тому числі їх трупи), а також різноманітні предмети матеріального світу, інформація стосовно яких вміщена в криміналістичну інформаційну систему та призначена сприяти розкриттю злочинів. Інформація не є об'єктом обліку, а представляє об'єкт в певній системі. Сліди також є не об'єктами, а їх проявами, за якими вони беруться на облік з метою ідентифікації.

Запропоновано, класифікувати криміналістичні обліки: а) за відомчою належністю на обліки МВС, СБУ, інших правоохоронних органів; б) за зосередженням на міждержавні (Інтерпол, Європол, МІБ), центральні (рівень МВС - ДІТ, ДНДЕКЦ), реґіональні - (рівень обласних ГУМВС, УМВС), місцеві - (рівень міськ-, райвідділів УМВС); в) за службовою належністю на обліки ДІТ, експертної служби, карного розшуку та інших служб; г) за безпосереднім цільовим призначенням на оперативно-розшукові, інформаційно-довідкові, довідково-допоміжні; дано їх визначення. Доведено, що криміналістичні інформаційні системи, так само як і інші, можна класифікувати за типами вміщених ресурсів, рівнем автоматизації, інтеґрації та іншими критеріями.

Обґрунтовано, що дані інформаційних систем сьогодні є реальним резервом підвищення якості розслідування злочинів, запропоновано шляхи вдосконалення криміналістичних методик, визначено типові ситуації та алгоритми пошуку інформації про об'єкти в інформаційних системах.

Показано можливість аналізу баз даних інтеґрованих інформаційних систем в автоматичному режимі. Доведено, що функція аналізу властива більшості підсистем, які здійснюють обробку даних, утім інформаційно-аналітичні інформаційні системи поряд з аналізом здійснюють синтез інформації. Під інформаційно-аналітичними системами пропонується розуміти комплекс програмних продуктів і науково-технічних засобів, що забезпечують пошук інформації про певні об'єкти в численних базах даних (частіше інтеґрованих до ІБнД), об'єднують її за належністю до одного об'єкта, а також установлюють зв'язки між різними об'єктами, які мають однакові параметри, і подають її у зручній формі, з використанням можливостей, реалізованих у певній системі. Показано різницю між інформаційно-пошуковими та інформаційно-аналітичними інформаційними системами.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бірюков В.В. Теоретичні основи інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів: монограф. / В.В. Бірюков. - Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2009. - 664 с.

2. Іщенко А. В. Новий крок удосконалення знань з інформаційного забезпечення розслідування / А. В. Іщенко, І. П. Красюк // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. - 2010. - Вип. 3.- С. 305 - 307.

3. Вехов В. Б. Комплексное использование данных информационных систем - реальный резерв повышения эффективности расследования в современных условиях / В. Б. Вехов // Право і суспільство: наук. журнал. - Дніпропетровськ, 2010. - № 4. - С. 213 - 214.

4. Бирюков В. В. Совершенствование форм - одно из условий унификации учетно-регистрационных систем / В. В. Бирюков // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ. - 1999. - Вип. 3. - С. 135 - 142.

5. Бірюков В. В. Тенденції і перспективи використання комп'ютерних технологій у сучасній експертній практиці / В. В. Бірюков// Вісник Луганської академії внутрішніх справ імені 10-річчя незалежності України: наук.-теорет. журнал. - Луганськ: РВВ ЛАВС ім. 10 річчя незалежності України, 2003. - Вип. 3. - С. 111 - 116.

6. Бірюков В.В. Информационная емкость следов отображений. Идентификационные поля / В. В. Бірюков // Вісник Луганської академії внутрішніх справ імені 10-річчя незалежності України: наук.-теорет. журнал. - Луганськ: РВВ ЛАВС ім. 10 річчя незалежності України, 2004. - Вип. 4. - С. 129 - 134.

7. Бірюков В. В. Алгоритмизация расследования. Задачи и проблемы / В. В. Бірюков // Вісник Луганської академії внутрішніх справ імені 10-річчя незалежності України: наук.-теорет. журнал. - Луганськ: РВВ ЛАВС ім. 10-річчя незалежності України, 2004. - Вип. 1. - С. 198 - 204.

8. Бірюков В. В. Документи - об'єкти обліково-реєстраційних систем. Формування обліків і використання даних, що в них містяться, у розкритті злочинів / В. В. Бирюков // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ. - 2007. - Спец. вип. № 1. - Ч. 1. - С. 40 - 42.

9. Бирюков В. В. Использование в расследовании данных учетно-регистрационных массивов об огнестрельном оружии и следах его применения / В.В. Бірюков // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. - 2007. - Вип. 3. - С. 180 - 189.

10. Бірюков В.В. Обліки як джерела криміналістично значимої інформації при розслідуванні економічних злочинів / В. В. Бірюков // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. - 2007. - Вип. 4. - С. 212 - 217.

11. Бірюков В.В. Криміналістично значима та оперативно-розшукова інформація. Їх зміст та співвідношення / В.В. Бірюков // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. - 2007. - Спец. вип. № 2. - С. 14 - 22.

12. Бірюков В.В. Криміналістичне прогнозування і імовірність / В. В. Бірюков // Актуальні проблеми держави і права: Збірник наукових праць. - Одеса: Юридична література, 2007. - Вип. № 32. - С. 37 - 44.

13. Бірюков В.В. Теоретичні та практичні проблеми використання обліково-реєстраційних даних в розслідуванні злочинів та напрямки їх усунення / В.В. Бірюков // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка: наук.-теорет. журнал. - Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2007. - Спец. вип. № 2, ч. 3. - С. 9 - 16.

14. Бірюков В.В. Ідентифікатори: поняття і сутність. Їх значення та використання під час розслідування злочинів / В.В. Бирюков // Криміналістичний вісник: [наук.-практ. зб. / голов. ред. Моісеєв Є. та ін.] / ДНДЕКЦ МВС України ; КНУВС. - К.: Ін Юре, 2008. - № 2 (10). - С. 17 - 23.

15. Бірюков В. В. Інформаційно-довідкове забезпечення розслідування. Поняття та терміни / В. В. Бирюков // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. - 2008. - Вип. 1. - С. 169 - 178.

16. Бірюков В. В. Ідентифікація: її роль у роботі інформаційних систем / В. В. Бірюков // Південноукраїнський правничий часопис. - Одеса: Одеський державний університет внутрішніх справ. - 2008. - № 3. - С. 189 - 193.

17. Бірюков В. В. Властивості інформації: кумулятивність, розсіювання, адекватність, достовірність та достатність. Їх значення в інформаційно-довідковому забезпеченні розслідування злочинів / В. В. Бірюков // Південноукраїнський правничий часопис. - Одеса: Одеський державний університет внутрішніх справ. - 2008. - № 4. - С. 201 - 204.

18. Бірюков В. В. Основна облікова одиниця: її структура та місце в інформаційних системах / В. В. Бірюков // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. - 2008. - Вип. 3 - С. 199 - 206.

19. Бірюков В. В. Облікова інформація в розслідуванні. Загальна структура та класифікація інформаційних систем / В. В. Бирюков // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - Львів: ЛьвДУВС, 2009. - Вип. 3. - С. 339 - 346.

20. Бірюков В. В. Криміналістичні обліки: поняття та основи класифікації / В. В. Бірюков // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. - 2009. - Вип. 1 - С. 184 - 194.

21. Бірюков В. В. Інтеграція інформаційних систем - реальний шлях вдосконалення інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів / В. В. Бірюков // Право і суспільство: наук. журнал. - Дніпропетровськ, 2009. - № 1. - С. 109 - 114.

22. Бірюков В. В. Способи та форми відображення інформації в сучасних інформаційних системах / В. В. Бірюков // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2009. - Вип. 44. - С. 79 - 86.

23. Бірюков В. В. Правові засади створення і функціонування криміналістичних та інших інформаційних систем МВС України / В. В. Бірюков // Вісник Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - Запоріжжя, 2009. - № 4. - С. 163 - 170.

24. Бірюков В. В. Реєстраційна інформація: поняття та зміст / В. В. Бірюков // Право і безпека: наук. журнал. - Х.: Харківський національний університет внутрішніх справ, 2009. - № 1. - С. 66 - 71.

25. Бірюков В. В. Кулегільзотеки. Сучасний стан та можливості використання в розслідуванні злочинів / В. В. Бірюков // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. - 2009. - Вип. 3.- С. 174 - 181.

26. Бірюков В. В. Сучасні можливості аналізу інформації баз та банків даних автоматизованих інформаційних систем у діяльності з розкриття злочинів / В. В. Бирюков // Криміналістичний вісник: [наук.-практ. зб. / голов. ред. Моісеєв Є. та ін.] / ДНДЕКЦ МВС України ; КНУВС. - К.: Державне підприємство "Друкарня МВС України", 2009. - № 2 (12). - С. 66 - 72.

27. Бірюков В. В. Сучасні інформаційні системи підрозділів експертно-криміналістичної служби МВС України / В. В. Бірюков // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. - 2009. - Вип. 4. - С. 201 - 211.

28. Бірюков В. В. Роль та місце інформації що міститься сучасних ІС та АІС в процесі розслідування / В. В. Бірюков // Криминалистика и судебная экспертиза: межвед. науч.-метод. сб. - К.: Министерство юстиции Украины, 2009. - Вып. 55. - С. 87 - 94.

29. Бірюков В. В. Геоінформаційні технології. Їх місце в інформаційно-довідковому забезпеченні розслідування злочинів / В. В. Бірюков // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського: наук. журнал. Серія "Юридичні науки". Том 22 (61). № 2. - Сімферополь, 2009. - С. 296 - 301.

30. Бірюков В. В. Сучасні криміналістичні інформаційні системи міжнародних організацій по протидії міждержавній злочинності та можливості їх використання в розслідуванні злочинів / В. В. Бірюков // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. - 2009. - Спец. вип. № 4. - С. 201 - 211.

31. Бірюков В. В. Обліки. Основи класифікації інформаційно-пошукових систем МВС та інших відомств / В. В. Бірюков // Право і суспільство: наук. журнал. - Дніпропетровськ, 2009. - № 6. - С. 112 - 116.

32. Бірюков В. В. Доказове значення інформації отриманої з сучасних інформаційних систем / В. В. Бірюков // Форум права: електронне наукове фахове видання. - Х., 2009. - № 3. - С. 60 - 66. - Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2009-3/09bvviic.pdf

33. Бірюков В. В. Колекції - складові криміналістичних інформаційних систем. Їх місце в діяльності підрозділів експертної служби / В. В. Бірюков // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. - 2010. - Вип. 3. - С. 221 - 226.

34. Бирюков В.В. Эволюция теории и понятийного аппарата учения в котором рассматриваются вопросы использования данных информационных систем в расследовании преступлений / В. В. Бірюков // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. - 2010. - Сп. вип. 1. - С. 221-226.

35. Свідоцтво про авторське право на твір № 36292 Україна. Інтерактивний навчальний посібник: "Информационно-справочное обеспечение расследования преступлений" / Бірюков В.В. - Зареєстр. 27.12.2010.

36. Свідоцтво про авторське право на твір № 36294 Україна. Електронний навчальний посібник: "Криміналістична трасологія у схемах" / Бірюков В.В. - Зареєстр. 27.12.2010.

37. Свідоцтво про авторське право на твір № 36293 Україна. Електронний навчальний посібник з криміналістичного зброєзнавства: "Вогнепальна зброя" / Бірюков В.В. - Зареєстр. 27.12.2010.

38. Свідоцтво про авторське право на твір № 36289 Україна. Навчальний посібник: "Інформаційно-довідкове забезпечення розслідування злочинів" / Бірюков В.В. - Зареєстр. 27.12.2010.

39. Свідоцтво про авторське право на твір № 19810 Україна. Робоче місце експерта з дактилоскопічних досліджень: інформаційно-довідкова програма / Ю.О. Мазниченко, В.В. Бірюков та ін. ; заявник і власник Київський національний університет внутр. справ. - Зареєстр. 07.03.2007.

40. Бірюков В. В. Інформаційно-довідкове забезпечення розслідування злочинів: навч. посіб. / В. В. Бірюков. - Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2009. - 112 с.

41. Бірюков, В. В. Основи методики розслідування злочинів, пов'язаних із виготовленням і збутом підроблених грошей: навч. посіб. / В. В. Бірюков, Т. П. Бірюкова. - 2-е вид. - Луганськ: РВВ ЛАВС, 2005. - 352 с.

42. Бірюков, В. В. Криміналістичне документознавство: практ. посіб. / В. В. Бірюков, В. В. Коваленко, Т. П. Бірюкова, К. М. Ковальов ; [за заг. ред. В. В. Бірюкова]. - К.: Вид. Паливода А. В., 2007. - 332 с.

43. Бірюков В. В. Автоматизация деятельности эксперта. Современные экспертные системы / В. В. Бирюков // Матеріали науково-практичної конференції "Актуальні проблеми досудового слідства". - Сімферополь, 2003. - С. 123 - 129.

44. Бирюков В. В. Загальна структура розкриття злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних речовин / В. В. Бирюков // Проблеми розкриття та розслідування злочинів щодо незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції 30 жовтня 2003 року. - Донецьк, 2004. - С. 59 - 64.

45. Бірюков В.В. Фиксация доказательств. Криминалистический и процессуальный аспекты / В.В. Бірюков // Вісник Луганської академії внутрішніх справ імені 10-річчя незалежності України: наук. теоретич. журнал. - Луганськ: РВВ ЛАВС ім. 10 річчя незалежності України, 2005. - Сп. Вип. 2. - С. 52-57.

46. Бирюков В.В. Дактилоскопическая регистрация: проблемы прошлого и настоящего / В.В. Бирюков // Использование дактилоскопической информации в раскрытии и расследовании преступлений: проблемы и пути совершенствования: Сб. матер. междунар. науч. - практ. конф. / ГНИЭКЦ МВД Украины. - К., 2005. - С. 57 - 63.

47. Бирюков В. В. Документы на бумажных носителях как носители криминалистически значимой информации, их идентификационное значение / В. В. Бирюков // Техническая экспертиза документов: проблемы и развитие: Сб. матер. междунар. науч.-практ. конф. (20 - 21 октября 2005 г., г. Киев) / Сост. Ковалев К. Н., Тимофеева Т. В. - К.: ИПЦ МВД Украины, 2006. - С. 33 - 38.

48. Бирюков В. В. Современные проблемы использования учетно-регистрационных данных в расследовании / В. В. Бирюков // Проблемы криминалистической науки, следственной и экспертной практики: Межвуз. сб. науч. тр. Вып. № 6. - Омск: Омская академия МВД РФ, 2007. - С. 111 - 116.

49. Бирюков В. В. Информационно-справочное обеспечение расследования и криминалистическая регистрация: вопросы теории и практики / В. В. Бирюков // Проблемы криминалистики: сб. науч. тр. / отв. ред. д-р юрид. наук. проф. Г. Н. Мухин ; М-во внутр. дел Респ. Беларусь, Акад. МВД. - Минск: Академия МВД Респ. Беларусь, 2007. - Вып. 5. - С. 98 - 105.

50. Бирюков В. В. Криминалистические учеты документов на бумажных носителях подразделений НИЭКЦ МВД Украины // Современные проблемы теории и практики криминалистического исследования документов: тез. докл. и сообщ. междунар. науч.-практ. конф. / Н. Н. Шведова (отв. ред), Т. А. Беева (отв. секр.), Т. И. Исматова, С. Е. Казакова, Т. Г. Шаова, В. Е. Ляпичев. - Волгоград: ВА МВД России, 2007. - С. 35 - 38.

51. Бирюков В. В. Информация в расследовании. Сущность и значение / В. В. Бирюков // Сучасні проблеми тенденції та перспективи розвитку криміналістики та судової експертизи: матер. міжнар. наук.-прак. конф. присвяченої ювілею М. В. Салтевського. - Х.: ХНУВС, 2007. - С. 57 - 69.

52. Бирюков В. В. Использование учетно-регистрационных данных в расследовании преступлений в сфере экономики / В. В. Бирюков // Теория и практика обеспечения экономической безопасности: сб. науч. тр. - Волгоград: ВА МВД России, 2008. - С. 14 - 18.

53. Бірюков В. В. Первинні та похідні документи. Їх місце в сучасних інформаційних системах / В. В. Бірюков // Криміналістика у протидії злочинності: тези доп. наук.-практ. конф. (Київ, 16 жовтня 2009 року). Видання, присвячене 45-річчю кафедри криміналістики Київського національного університету внутрішніх справ. - К.: Хай Тек Прес, 2009. - С. 86 - 89.

54. Бірюков В.В. Процесуальне значення інформації, що містять інформаційні системи, та правові засади їх створення і функціонування / Бірюков В.В. // Актуальні проблеми реформування кримінально-процесуального законодавства: Матер. круглого столу (29 - 30 травня 2009 р., Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ). - Дніпропетровськ: Дніпроп. держ. ун-т. внутр. справ, 2010. - С. 10-12.

55. Бірюков В. В. Аналіз інформації баз та банків даних - одна з дійових функцій сучасних автоматизованих інформаційних систем / В. В. Бірюков // Актуальні проблеми розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах: Всеукр. наук.-практ. конф., 30 жовтня 2009 року, Запоріжжя: матер.: у 2 ч. - Запоріжжя: Юридичний ін-т ДДУВС, 2009. - Ч. 1. - С. 115 - 118.

56. Бірюков В.В. Процесуальний статус інформації сучасних криміналістичних та інших інформаційних систем / В. В. Бірюков // Національні інтереси та проблеми забезпечення безпеки України: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (5-6 листопада 2009 року) - Кіровоград, 2009. - С. 35 - 37.

57. Бірюков В.В. Криміналістичне вчення «інформаційно-довідкове забезпечення розслідування злочинів» - сучасний стан і перспективи розвитку / В. В. Бірюков // Судова експертиза. Сучасний стан і перспективи розвитку: тези доповідей - К.: Міністерство юстиції України, 2010 - С. 114-118

58. Бірюков В. В. Інформаційно-довідкове забезпечення розслідування злочинів: історія і сучасність / В. В. Бірюков // Криміналістика ХХІ століття: матер. міжнар. наук.-практ. конф., 25 - 26 листоп. 2010 р. - Х.: Право, 2010. - С. 93 - 95.

АНОТАЦІЯ

Бірюков В.В. Інформаційно-довідкове забезпечення розслідування злочинів: проблеми теорії і практики. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність. - Національна академія внутрішніх справ, Київ, 2011.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних і практичних питань використання потенціалу сучасних інформаційних систем у розслідуванні злочинів. Проаналізовано еволюцію вчення, його термінологію і понятійний апарат. Показано взаємозалежність теорії та практичної діяльності, загального розвитку наукової думки та науково-технічного прогресу. Доведено необхідність концептуального перегляду його теорії, предмета, термінології та понятійного апарату. Констатовано, що незалежно від основного цільового призначення та відомчої належності в значній кількості інформаційних систем на облік узято ті самі об'єкти, що складає умови для використання їх потенціалу в розслідуванні злочинів і створення інтеґрованих інформаційних систем. Окреслено шляхи вдосконалення криміналістичних методик, показано можливості аналізу баз даних інтеґрованих інформаційних систем підсистемами аналізу та пошуку. Розглянуто процесуальний статус реєстраційної інформації в розслідуванні злочинів та правове підґрунтя функціонування інформаційних систем, висловлено пропозиції щодо їх удосконалення.

Ключові слова: інформація, об'єкти обліку, реєстраційна інформація, докази, бази даних, криміналістичні обліки, інформаційні системи, інтеґровані інформаційні системи, інформаційно-аналітичні системи.

АННОТАЦИЯ

Бирюков В.В. Информационно-справочное обеспечение расследования преступлений: проблемы теории и практики. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора юридических наук по специальности 12.00.09 - уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность. - Национальная академия внутренних дел, Киев, 2011.

Диссертация посвящена исследованию теоретических и практических вопросов использования потенциала современных информационных систем в расследовании преступлений. В ней впервые с использованием современных методов познания, достижений научно-технического прогресса и научной мысли исследуются проблемы теории и практики информационно-справочного обеспечения расследования преступлений, предлагается авторское видение их разрешения.

В работе анализируются эволюция и современное состояние учения, терминологии и понятийного аппарата. Доказывается необходимость концептуального пересмотра его теории, предмета, совершенствования терминологии и понятийного аппарата. На основании результатов анализа научной мысли, анкетирования работников правоохранительных органов и научно-педагогического состава констатируется, что в процессе расследования возникает необходимость в использовании данных информационных систем независимо от их основного назначения и ведомственной принадлежности. Предлагается для названия учения использовать термин "информационно-справочное обеспечение расследования преступлений", формулируется авторское определение его понятия, рассматриваются предмет, система, задачи.

Приводятся основные классификации и свойства информации, формулируются авторские определения понятий криминальной, криминалистической, криминалистически значимой и регистрационной информации, показывается их взаимосвязь, основные свойства и значение для развития учения.

Рассматриваются принципы построения информационных систем, подчеркивается, что все они имеют подобную структуру и включают две основные составляющие - информационные массивы и системы их обеспечения. Констатируется, что независимо от основного целевого назначения и ведомственной принадлежности в значительном количестве информационных систем на учет взяты те же объекты, что создает условия для использования их потенциала в расследовании преступлений и создания интегрированных информационных систем, приводятся их классификации. Раскрывается значение интеграции, даются авторские определения понятий интегрированного банка данных, геоинформационных систем МВД, рассматривается роль и значение идентификации в работе информационных систем.

Констатируется, что основным критерием отличия криминалистических информационных систем является их целевое назначение - содействовать раскрытию преступлений. Даются их классификации по территориальности, служебной принадлежности, доступу к информации. По непосредственному целевому назначению предлагается их классифицировать на оперативно-розыскные, информационно-справочные и справочно-вспомогательные, даются определения их понятий. Приводятся определение и классификации объектов криминалистических учетов. Показывается, что в учетах оперативно-розыскного назначения регистрируются неизвестные объекты по их известным отображениям (следам).

Рассматривается процессуальный статус регистрационной информации в расследовании преступлений и правовые основания функционирования информационных систем, вносятся предложения по их совершенствованию.

Обосновывается, что использование потенциала современных информационных систем является реальным резервом повышения качества расследования преступлений. Необходимость использования регистрационной информации для установления определенных объектов и фактов в процессе расследования преступлений зависит от конкретной следственной ситуации, предлагаются пути совершенствования криминалистических методик расследования преступлений с учетом потенциальных возможностей информационных систем независимо от их основного целевого назначения и ведомственной принадлежности. Предлагаются также алгоритмы поиска необходимой информации об объектах в информационных системах.

Обосновывается возможность и целесообразность анализа баз данных интегрированных информационных систем в автоматическом режиме. Показывается, что функция анализа присуща большинству подсистем обработки данных. Дается определение информационно-аналитических систем, показывается их отличие от информационно-поисковых, определяется их место в интегрированных информационных системах.

Ключевые слова: информация, объекты учета, регистрационная информация, доказательства, базы данных, криминалистические учеты, информационные системы, интегрированные информационные системы, информационно-аналитические системы.

SUMMARY

Biryukov V.V. Informatively certificate providing of investigation of crimes: problems of theory and practice. - Manuscript.

The dissertation for obtaining the scientific degree of doctor of law in speciality 12.00.09 - criminal process and criminalistics; сourt expertise; operative-research activity. - The National Academy of Internal Affairs, Kyiv, 2011.

The dissertation is sacred to research of theoretical and practical questions of the use of potential of the modern informative systems in investigation of crimes. The evolution of studies, its terminology and concept vehicle, is analyses. Interdependence of theory is shown with practical activity, general development of scientific thought and scientific and technical progress. The necessity of conceptual revision of theory of studies, expansion of its object, perfection of terminology and concept vehicle is well-proven. Established, that regardless of the basic having a special purpose setting and department belonging the same objects are registered in the far of the informative systems, that folds terms to the use of their potential in investigation of crimes and to creation of the computer-integrated informative systems. The ways of perfection of criminalistics methods are outlined, possibilities of analysis of bases of these computer-integrated informative systems are shown by the subsystems of analysis and search. Judicial status of registration information in investigation of crimes and legal soil of functioning of the informative systems is considered, suggestions of their perfection are offered.

Keywords: information, objects of account, registration information, proofs, databases, criminalistics accounts, informative systems, computer-integrated informative systems, analytical informative systems.

Размещено на Allbest.ru