Організаційно-правові засади запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Гаєвський Ігор Миколайович

УДК 343.37

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ПРОТИПРАВНИМ ШЛЯХОМ, В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ

12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

КИЇВ - 2011

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України, Кабінет Міністрів України

Науковий керівник

доктор юридичних наук, професор Курило Володимир Іванович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, директор Навчально-наукового інституту земельних ресурсів та правознавства

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, доцент Ковальчук Андрій Трохимович, Київський університет ринкових відносин, завідувач кафедри господарського та фінансового права

кандидат юридичних наук, доцент Позняков Спартак Петрович, Національний університет Державної податкової служби України, доцент кафедри господарсько-правових дисциплін

Захист відбудеться «24» травня 2011 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.16 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, корп. 3, кім. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою:

03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 13, корп. 4, кім. 28

Автореферат розісланий «19» квітня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.Ю. Піддубний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Соціально-економічна криза в Україні, істотними ознаками якої є спад виробництва, розбалансування державних фінансів, бюджетний дефіцит, інфляція, напружена ситуація на ринку кредитних ресурсів тощо, призвела до різкого зростання легалізації (відмивання) доходів, одержаних протиправним шляхом, і, зокрема, в аграрному секторі економіки. Потреба у постійному вдосконаленні законодавства щодо протидії економічним правопорушенням, відсутність дієвої системи державного контролю за діяльністю комерційних структур та недостатня наукова розробленість проблеми запобігання цим негативним суспільним явищам перетворили кредитно-фінансову систему України на зону, сприятливу для легалізації (відмивання) незаконно отриманих доходів, що, у свою чергу, виступає одним із найпоширеніших правопорушень у сфері економіки, які вчиняє організована злочинність.

Як свідчить практика діяльності суб'єктів протидії відмиванню «брудних» доходів, результативність запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних протиправним шляхом, здебільшого залежить від ефективної співпраці правоохоронних органів з іншими державними органами. Аграрний сектор залишається однією з базових галузей вітчизняної економіки, а тому є привабливою сферою вкладення капіталів, отриманих незаконним способом.

Науково-теоретичне підґрунтя дисертаційного дослідження склали наукові праці відомих вітчизняних та зарубіжних учених у галузі філософії, історії та теорії права, адміністративного права, фінансового права, кримінального права, кримінології, інших наук гуманітарного напряму. Так теоретичні й практичні проблеми запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів незаконного походження останніми роками досліджували такі вчені, як П.П. Андрушко, А.І.Берлач, Б.С. Болотський, Б.В. Волженкін, А.Ф. Волобуєв, В.В. Голіна, В.Л. Грохольський, О.М. Джужа, В.А. Журавель, М.Й. Коржанський, Н.Ф. Кузнєцова, В.В. Лавров, В.О.Мандибура, Г.А. Матусовський, В.А. Нікуліна, В.М. Попович, Є.Л. Стрєльцов, В.Я. Тацій, Є.В. Фесенко, Л.М. Чуніхіна, В.Ю. Шепітько та ін. Окремі організаційно-правові питання запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних протиправним шляхом, розглядалися у працях В.М. Алієва, А.М. Бабенка, М.В. Бондаревої, В.В. Галунька, В.М. Гаращука, В.П. Головіної, О.О. Дудорова, А.О. Клименка, А.Т. Ковальчука, М.В. Корнієнка, М.Є. Короткевича, М.І. Костіна, В.І. Курила, І.Є. Мезенцевої, М.І. Мельника, А.А. Музики, В.О. Навроцького, В.В. Саєнка, В.І. Сергієва, М.І. Хавронюка та ін.

Не зменшуючи ролі й значущості наукових праць названих учених, слід відзначити відсутність комплексних досліджень, присвячених проблемам запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки. Таким чином, вивчення організаційно-правових засад запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки та вироблення пропозицій щодо їх удосконалення є досить актуальними з наукової та практичної точки зору.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до Пріоритетних напрямів наукових досліджень Національного університету біоресурсів і природокористування України. Тема дисертаційного дослідження безпосередньо пов'язана з організаційно-управлінськими та адміністративно-правовими аспектами НДР «Правове забезпечення сталого розвитку аграрного виробництва, безпеки та якості сільськогосподарської продукції» (номер державної реєстрації 0106U004241).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення науково обґрунтованих теоретичних положень та конкретних практичних пропозицій і рекомендацій щодо організаційно-правових засад запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки.

Для досягнення поставленої у дисертаційному дослідженні мети визначені такі основні завдання:

- надати адміністративно-правову характеристику легалізації (відмиванню) доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки як різновиду економічних правопорушень;

- розкрити масштаби і структуру легалізації (відмивання) доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки та інших фінансових правопорушень в системі економічних правопорушень;

- надати адміністративно-правову характеристику відмиванню доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки у контексті функціонування тіньової економіки;

- виявити основні причини та умови, що сприяють легалізації (відмиванню) доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки;

- дослідити теоретико-прикладні аспекти державної системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) незаконно отриманих доходів в аграрному секторі економіки;

- визначити суб'єкти протидії легалізації протиправно отриманих доходів в аграрному секторі економіки;

- з урахуванням отриманих під час дослідження даних розробити пропозиції та рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності нормативно-правового регулювання діяльності органів державної влади у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини у сфері діяльності суб'єктів із запобігання та протидії легалізації доходів незаконного походження в аграрному секторі економіки.

Предметом дослідження є організаційно-правові засади запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки.

Методи дослідження базуються на положеннях діалектики щодо пізнання, розвитку та взаємозв'язку об'єктів реальної дійсності, обумовленості позитивної (законослухняної) та негативної (протиправної) суспільної діяльності; положеннях загальної теорії адміністративного права, теорії запобігання злочинності, законах соціології, психології тощо. Автором використано сукупність сучасних загальних та спеціальних наукових юридичних методів. У процесі дослідження застосовувалися такі загальнонаукові методи: діалектичний (в оцінці ефективності діяльності органів державної влади щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних протиправним шляхом); функціональний (для визначення завдань та обов'язків органів державної влади щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних протиправним шляхом, та вироблення пропозицій організаційно-управлінського характеру стосовно удосконалення такої діяльності тощо); конкретно-соціологічних досліджень (під час опитування фахівців з метою формулювання адміністративно-правової характеристики легалізації доходів, одержаних протиправним шляхом, і запобіжної діяльності). Використано також такі спеціальні методи: історико-правовий (під час аналізу міжнародних аспектів розвитку проблеми боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних протиправним шляхом, аналізу генезису адміністративного законодавства України стосовно відповідальності за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки); формально-юридичний (для тлумачення адміністративно-правових норм та окремих термінів); порівняльно-правовий (в аналізі вітчизняних і закордонних адміністративно-правових норм про відповідальність за легалізацію доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки).

Наукова новизна одержаних результатів полягає, насамперед, у тому, що дисертація є одним з перших у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексним дослідженням, виконаним на монографічному рівні, присвяченому організаційно-правовим засадам запобігання та протидії легалізації (відмиванню) незаконно отриманих доходів в аграрному секторі економіки. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень, висновків і рекомендацій, що вирізняються науковою новизною і мають практичне та теоретичне значення, зокрема:

уперше:

- вивчені процеси легалізації (відмивання) доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки;

- визначена роль норм адміністративного права в організації системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) незаконно отриманих доходів в аграрному секторі економіки;

- визначено місце, роль та особливості діяльності органів державної влади у загальнодержавній системі запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки;

- з метою забезпечення ефективного запобігання органами державної влади легалізації (відмиванню) доходів протиправного походження запропоновані зміни до системи оцінки діяльності відповідних органів та підрозділів і рекомендовано віднести до основних показників роботи результативність міжвідомчої та міжнародної взаємодії;

У підрозділі 1.1 «Сутність поняття легалізації доходів, одержаних протиправним шляхом, як різновиду економічних правопорушень» зазначається, що реалії останнього часу свідчать, що проблема економічних правопорушень розглядається як серйозна соціальна проблема, значну роль в якій відіграє легалізація доходів, одержаних протиправним шляхом. Ця проблема активно виражається в аграрному секторі економіки. У науковій літературі поняття легалізації (відмивання) доходів, одержаних протиправним шляхом, здебільшого розглядається через призму структури та змісту процесу легалізації грошових коштів та іншого майна, наприклад, землі.

Враховуючи вразливість аграрного сектору економіки в цілому і ринку землі та агропродукції, зокрема, явище «відмивання коштів» яскраво виражається в реаліях сьогодення.

У підрозділі 1.2 «Масштаби і структура легалізації доходів, одержаних протиправним шляхом, та інших фінансових порушень в системі економічних правопорушень в аграрному секторі економіки» досліджуються масштаби легалізації (відмивання) доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки. Зазначені масштаби обумовлюють те, що в державі, починаючи з 2001 року, активно вживаються заходи щодо протидії та боротьби з цим явищем. Плани заходів розроблюються щорічно з метою продовження та вдосконалення діяльності, направленої на протидію відмиванню «брудних» коштів.

Акцентовано увагу на тому, що аграрний сектор є важливою складовою економіки України. Виробництво сільськогосподарської продукції і господарювання суб'єктів аграрного сектора безвідносно до форм власності, на яких базується їх діяльність, є основою аграрних правовідносин, що об'єднує всі правовідносини в комплексну правову спільність.

В цьому контексті заслуговує на увагу і наказ Міністерства аграрної політики України від 28 лютого 2003 року № 47, яким затверджена Програма протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, на 2003 рік. На жаль, в подальшому відповідні програми Міністерством аграрної політики України не затверджувалися. Таким чином, постійна розробка нових програм та планів протидії відмиванню «брудних» коштів, обумовлена тим, що без систематичного вдосконалення законодавства та врахування останніх тенденцій і схем відмивання «кримінальних» доходів та їх оцінки розвиток національної системи протидії легалізації доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки, приречений на провал.

Турбує в цьому контексті те, що на даний час, через відсутність належної системи статистичної звітності, достовірних статистичних даних щодо легалізації доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки, зараз в Україні немає.

Особливістю легалізації (відмивання) доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки, як, до речі, і інших фінансових правопорушень є те, що найчастіше її суб'єктами є не окремі особи, а організовані групи осіб, якими вчиняються не поодинокі незаконні дії, а певні їх комплекси (сукупності), які здійснюються з використанням інституцій ринкової економіки.

У підрозділі 1.3 «Відмивання доходів, одержаних протиправним шляхом, у контексті функціонування тіньової економіки» зроблено аргументований висновок, що структурні зміни у вітчизняній економіці пов'язані із розбудовою ринкового господарства, супроводжуються не тільки позитивними (розвиток підприємництва, формування прошарку власників, становлення фінансового ринку, розвиток ринкової інфраструктури тощо), а й негативними процесами (тінізація економіки, криміналізація фінансово-економічної сфери суспільних відносин, зокрема, активізація дій з відмивання доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки).

Наслідком соціально-економічного розбалансування у суспільстві, крім соціального розшарування, стало великомасштабне поширення тіньової економіки, яка є основним виробником та споживачем «брудних» капіталів. На початковому етапі ринкової трансформації революційні зміни в системі управління і господарських зв'язків та процес розподілу засобів виробництва не могли не викликати зростання фіктивного сегмента тіньової економіки. І хоча таке зростання істотно пом'якшувало падіння офіційного внутрішнього валового продукту, проте чим вищим був цей спад, тим більша його частина переходила в «тінь».

Аналіз причин тінізації особливо зовнішньоекономічної діяльності в Україні свідчить, що податковий тиск, бажання взагалі уникнути сплати податків та інші причини змушують українських та іноземних учасників економічної операції шукати способи зменшення суми прибутку, що є базою для оподаткування. Таким чином, можна дійти висновку, що виконуючи свою специфічну функцію, відмивання коштів стає механізмом, який забезпечує зв'язок легальної та нелегальної економіки.

Розділ 2 «Адміністративно-правове забезпечення запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки» складається з чотирьох підрозділів, в яких характеризується нормативно-правове регулювання діяльності органів державної влади у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки, адміністративно-правові засоби запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки, та особливості застосування в Україні міжнародних правових актів та договорів у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних протиправним шляхом.

У підрозділі 2.1 «Нормативно-правове регулювання діяльності органів державної влади у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки» визначено, що одним з найважливіших завдань, які стоять перед державою, є зміцнення й удосконалювання нормативного правового регулювання державного і громадського життя. Ефективне нормативно-правове регулювання закладає основу надійної і компетентної роботи різних державних органів. Це має безпосереднє відношення і до нормативно-правового регулювання діяльності щодо запобігання та протидії відмиванню незаконно отриманих доходів.

Правова основа діяльності державних органів у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки це сукупність взаємозалежних, внутрішньо погоджених основних нормативно-правових актів, що містять юридичні принципи і норми, спрямовані на правове регулювання суспільних відносин у відповідній сфері з метою їх упорядкування, охорони і розвитку згідно з суспільними потребами. Її основне призначення нормативно регламентувати (нормувати) організацію (структурування) системи діяльності державних органів у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки і забезпечувати її ефективне функціонування.

Систему нормативних правових актів, що становлять правові засади діяльності органів державної влади у названій сфері на законодавчому рівні, складають Конституція та закони України. На рівні підзаконних нормативно-правових актів названу правову основу утворюють укази Президента України, акти Кабінету Міністрів України і Верховної Ради України, міжвідомчі і відомчі нормативно-правові акти, прийняті в межах компетенції відповідних суб'єктів у цій сфері. На рівні міждержавних правових актів правова основа включає міждержавні договори й угоди, укладені або визнані Україною, та меморандуми про співробітництво, що укладені компетентним органом України та іноземних держав.

У підрозділі 2.2 «Роль норм адміністративного права в організації системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки» досліджено, що численні зміни в суспільно-політичному житті України, які відбулися протягом останнього десятиліття, суттєво вплинули на характер правового регулювання суспільних відносин. Сьогодні можна констатувати радикальну зміну ідеології державного управління, її спрямування на забезпечення пріоритету громадських інтересів. Держава перетворюється із владного механізму на організацію, що служить суспільству, для якої найвищою цінністю та орієнтиром є людина, її потреби та інтереси.

Основу правового регулювання діяльності системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки складають норми конституційного, адміністративного, фінансового, цивільного, кримінального, кримінально-процесуального права, які регулюють найбільш важливі суспільні відносини у названій сфері, організаційні, управлінські, майнові й правоохоронні відносини.

Адміністративне право являє собою окрему галузь правової системи України, котра покликана регулювати особливу групу суспільних відносин. Головною їх особливістю є те, що вони виникають, розвиваються і припиняють своє існування у сфері державного управління у зв'язку з організацією та функціонуванням системи виконавчої влади на всіх рівнях управління в державі.

Для правильного розуміння предмета адміністративного права необхідно зважити на низку важливих обставин, сукупність яких дає можливість визначити його місце у правовій системі в цілому так і в організації системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки.

По-перше, свій регулятивний вплив на суспільні відносини адміністративне право здійснює через управління і цим упорядковує відповідні відносини в державі та суспільстві.

По-друге, основна увага приділяється саме тим відносинам, які виникають із виконанням завдань і функцій державно-управлінської діяльності, тобто передбачається необхідність наявності відповідного суб'єкта виконавчої влади. Крім того, потрібна практична реалізація юридично-владних повноважень, що належать зазначеним суб'єктам.

Отже, адміністративне право є окремою галуззю права, що складає систему правових норм, покликаних регулювати суспільні відносини управлінського характеру в сфері державно-управлінської діяльності органів виконавчої влади та має визначальну роль в організації системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки.

У підрозділі 2.3 «Адміністративно-правові засоби запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки» міститься висновок, що запобігання та протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки здійснюється за допомогою різноманітних адміністративно-правових засобів. Однією із сфер боротьби з легалізацією «брудних» коштів являється загальна організація цієї боротьби - органічна сукупність організаційних (облік, реєстрація), управлінських (прогнозування, планування, координація, визначення стратегії і тактики боротьби зі злочинністю), профілактичних (реалізація програм і планів, здійснення профілактичних заходів), контрольних (вивчення практики, встановлення тенденцій відмивання коштів) та інших різноманітних дій державних органів та установ.

Адміністративно-правові засоби в комплексі є одним з ефективних структурних елементів охоронної діяльності органів держави, спрямованої на формування і розвиток суспільних відносин у різноманітних галузях (в тому числі і в економіці) на належній нормативній основі. В юридичній літературі адміністративно-правова охорона як самостійна науково-практична категорія розглядається зазвичай в широкому аспекті у вигляді складової частини державного управління (регулювання). Як різновид управлінської діяльності адміністративно-правова охорона, її засоби, форми і методи обумовлені рядом об'єктивних факторів, в першу чергу, особливостями сфери охорони, тобто характером суспільних відносин, що її утворюють, оскільки спеціалізація управління обумовлена специфікою його об'єкта.

За допомогою закріплення і практичної реалізації різноманітних адміністративно-правових засобів створюються умови для формування і підтримання належного економічного порядку, попередження і припинення правопорушень, які на нього посягають, що в кінцевому підсумку сприяє також профілактиці економічним правопорушенням. Адміністративно-правові засоби профілактики правопорушень відзначаються різностороннім характером, при цьому усі вони взаємопов'язані і взаємозалежні, складають цілісну систему, перетинаються з економічними, кримінально-правовими, цивільно-правовими заходами, різноманітними формами і методами організаційно-масової і виховної діяльності державних органів, громадських формувань і трудових колективів. Тільки раціональне використання різноманітних засобів у взаємозв'язку, обґрунтований вибір основних з них, їх уміле поєднання сприяють досягненню намічених результатів.

Аналіз чинного адміністративного законодавства і практики його застосування дає підстави зробити висновок, що до адміністративно-правових засобів, які спрямовані на запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки, належать такі:

1. Засоби визначення системи суб'єктів державної влади, на які покладається боротьба з адміністративними проступками у цій сфері, закріплення їх правового статусу, зокрема, контрольних та юрисдикційних повноважень.

2. Засоби переконання (позитивного стимулювання чи заохочувальні засоби), які сприяють підвищенню творчої активності учасників правовідносин, засновані на їх прагненні до позитивних результатів своєї праці, до реалізації суспільних і особистих інтересів.

3. Заходи адміністративного примусу, що застосовуються з метою попередження, припинення правопорушень, забезпечення провадження у справах про адміністративні проступки і притягнення порушників до адміністративної відповідальності.

У підрозділі 2.4 «Особливості застосування в Україні міжнародних правових актів та договорів у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних протиправним шляхом» зазначено, що міжнародне співтовариство з тривогою зауважує, що легалізація незаконно одержаних доходів поряд із тероризмом, корупцією, незаконною торгівлею наркотиками, торгівлею людьми та іншими міжнародними злочинами, будучи джерелом надприбутків, набуває все більшого поширення. Злочинні організації, багатонаціональні за своїм складом і державною належністю, ставлять під загрозу економічні, політичні інтереси не окремої, а відразу декількох держав, перешкоджають їх нормальному міжнародному співробітництву. Тому проблема легалізації (відмивання) доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки не являється внутрішньою справою окремо взятої держави та не може вирішуватися її правоохоронними органами, навіть з використанням можливостей виконавчої, законодавчої і судової влади, без співробітництва з іншими країнами.

Джерелами права в сфері протидії відмиванню коштів є міжнародні договори і акти (в тому числі установчі) міжнародних організацій та інших органів. Ці джерела відрізняються предметом регулювання, сферою дії (колом учасників) та своєю юридичною силою.

Серед основних міжнародно-правових актів, які визначають підвалини міжнародного співробітництва у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки слід відмітити, зокрема, Рекомендації FATF, Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом 1990 р., та про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму, 2005 р., Директиву Європейського Парламенту та Ради 2005/60/ЄС від 26 жовтня 2005 про запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання коштів та фінансування тероризму, документи Базельського комітету з банківського нагляду, принципи Вольфсберзької групи.

Органи державної влади України на сьогодні беруть активну участь у міжнародному співробітництві з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки.

Розділ 3 «Практичний рівень організації запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки» складається з трьох підрозділів, у яких сформульовано пропозиції автора щодо удосконалення реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки.

У підрозділі 3.1 «Реалізація державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних протиправним шляхом» на підставі аналізу низки чинних законодавчих та підзаконних актів, програмних документів, що визначають повноваження органів державної влади та управління, установ і організацій, громадських формувань щодо боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів незаконного походження, автор стверджує, що державна політика у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки має спрямовуватися за такими напрямами:

- запобігання виникненню передумов легалізації (відмивання) доходів, одержаних протиправним шляхом;

- запобігання використанню фінансової системи України з метою легалізації доходів, одержаних протиправним шляхом;

- удосконалення регулювання та нагляду за дотриманням законодавства у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних протиправним шляхом;

- удосконалення діяльності правоохоронних органів щодо виявлення, розслідування фактів легалізації (відмивання) доходів, одержаних протиправним шляхом;

- створення ефективної системи взаємодії між державними органами, що здійснюють заходи щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних протиправним шляхом;

- підвищення кваліфікаційного та техніко-технологічного рівня боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних протиправним шляхом;

- участь у міжнародному співробітництві з питань боротьби з відмиванням доходів, одержаних протиправним шляхом;

- формування у громадськості розуміння важливості протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних протиправним шляхом.

Державна політика у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки значною мірою реалізується через призму фінансового моніторингу. В цілому фінансовий моніторинг є конкретним і специфічним напрямом реалізації правової та економічної політики демократичної держави, який відіграє важливу роль у забезпеченні функціонування основних інститутів громадянського суспільства.

У підрозділі 3.2 «Суб'єкти, які задіяні у процесах легалізації доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки» наголошено, що з огляду на природу відмивання коштів механізми запобігання цьому феномену мають бути запроваджені у всіх суб'єктах, які функціонують в аграрному секторі.

Становлення в Україні ринкової економіки позначене економічними перетвореннями, реформуванням законодавчої та виконавчої влади, необхідністю перебудови аграрного сектора на основі формування приватної та колективної власності, розвитку підприємництва, рівноправністю різних форм ведення сільськогосподарського виробництва. Здійснення цих перетворень, а також у цілому аграрної реформи викликало необхідність формування відповідних суб'єктів аграрного сектору, які здебільшого являються виробниками сільськогосподарської продукції (продуктів харчування, сировини, рослинного і тваринного продовольства).

Суб'єкти аграрного права - це виробники сільськогосподарської продукції, що володіють відособленим майном, наділені спеціальною правоздатністю і дієздатністю (правосуб'єктністю), господарська діяльність яких здійснюється при використанні землі як основного засобу виробництва для забезпечення населення міста і села необхідними продуктами харчування, сировиною і продовольством рослинного і тваринного походження.

Особливим суб'єктом, який містить значні ризики бути використаним для відмивання доходів, отриманих протиправним шляхом, є суб'єкт первинного фінансового моніторингу. Вичерпний перелік таких суб'єктів чітко визначений у законі.

У підрозділі 3.3 «Типології відмивання «брудних» доходів в аграрному секторі економіки та можливі протизаконні схеми» зазначено, що протягом останніх років на основі практичної діяльності національної системи протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних протиправним шляхом, Державною службою фінансового моніторингу України (правонаступник Державного комітету фінансового моніторингу України) разом з правоохоронними органами, органами регулювання та нагляду, враховуючи власні дослідження, практику наглядової та правоохоронної діяльності і міжнародний досвід, розроблялись типології легалізації доходів, отриманих протиправним шляхом, що включають в себе типові схеми легалізації «брудних» коштів, а також містять методи виявлення та протидії таким схемам.

Протягом тривалого часу легалізація (відмивання) доходів, одержаних протиправним шляхом, становить одну з головних загроз економічній безпеці України. Найбільший ризик відмивання мають такі сфери економіки, як зовнішньоекономічна діяльність, кредитно-фінансова сфера, паливно-енергетичний комплекс, ринок металу та корисних копалин і особливо агропромисловий комплекс.

Сьогодні основні обсяги нелегальних капіталів формуються у агропромисловому, паливно-енергетичному комплексі, зовнішній торгівлі, роздрібній торгівлі, а їхня легалізація здійснюється через кредитно-банківську систему під виглядом іноземних інвестицій.

Водночас, слід зазначити, що легалізація (відмивання) доходів, отриманих протиправним шляхом, являє собою складний процес, що включає безліч різноманітних операцій, проведених різноманітними методами, які постійно вдосконалюються.

ВИСНОВКИ

запобігання легалізація дохід аграрний

У результаті проведеного дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного вітчизняного і зарубіжного законодавства та практики його застосування, а також опрацювання та осмислення численних наукових праць з різних галузей права, автором сформульовано низку висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на нове вирішення наукового завдання з удосконалення чинного законодавства України щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів незаконного походження в аграрному секторі економіки. Найвагоміші з них такі:

1. Економічне зростання сучасного суспільства нерозривно пов'язане із запобіганням різноманітним загрозам, які набувають свого поширення у період реформування економічної системи. З-поміж них такі складні та небезпечні для нашої держави соціально-економічні явища, як тіньова економіка, економічна та організована злочинність з її проникненням у систему економічних відносин, корупція на всіх щаблях державного управління, «витік» капіталу за кордон за наявності дефіциту інвестиційних ресурсів тощо.

Особливе місце серед зазначеного посідає легалізація (відмивання) доходів, одержаних протиправним шляхом, як механізм забезпечення функціонування тіньових економічних відносин та відтворення економічного потенціалу правопорушень у цій сфері.

2. У процесі дослідження з'ясовано, що легалізація (відмивання) доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки це негативне соціально-економічне явище, в основі якого - приховування незаконного походження доходів, спотворення інформації про природу їх походження, місцезнаходження, розташування, рух, дійсну належність та прав власності на такі доходи, а також надання їм у будь-яких формах правомірного вигляду. Це явище наносить шкоду аграрному сектору економіки та негативно впливає на його розвиток.

3. Легалізація доходів, одержаних протиправним шляхом, має особливості як похідного (вторинного) правопорушення, що обумовлене особливостями предикатного злочину, в результаті вчинення якого й були отримані доходи. Тому кримінологічна характеристика цього злочину і, відповідно, засоби та методи профілактики повинні розглядатися у поєднанні з характеристикою предикатних злочинів і засобами та методами їх профілактики.

4. Враховуючи надзвичайно важливе державне значення протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки, що має за мету збереження аргофонду України, належне функціонування ринку землі та агропродукції, своєчасне збирання врожаїв, заготівлю та збереження зерна, недопущення його розкрадання органам, задіяним у процесах попередження та боротьби з відмиванням коштів в цьому секторі, необхідно проводити відповідні заходи щодо своєчасного попередження цього явища.

5. У зв'язку з тим, що відмивання «брудних» доходів в аграрному секторі економіки є комплексним системним явищем, а передумовами його - тіньова економіка, заходи протидії повинні також мати комплексний характер. Особливе значення серед останніх мають правові, організаційні та регуляторні заходи.

6. Визначено, що правова основа діяльності державних органів у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки - це сукупність взаємозалежних, змістово погоджених нормативно-правових актів, що містять юридичні принципи і норми, спрямовані на правове регулювання суспільних відносин у відповідній сфері з метою їх упорядкування, охорони і розвитку суспільних потреб.

Основним її завданням є нормативна регламентація (нормування) організації (структурування) системи діяльності державних органів у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки і забезпечення ефективного функціонування такої системи.

Органи державної влади, що здійснюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки, є однією із складових системи фінансового моніторингу України в цілому.

Така система складається з двох рівнів - первинного та державного. До первинного рівня відносяться фінансові та не фінансові посередники (суб'єкти первинного фінансового моніторингу), до державного - державні регулятори (Міністерство юстиції, Міністерство фінансів, Національний банк, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку та ін.) та Державна служба фінансового моніторингу (суб'єкти державного фінансового моніторингу).

Окреме місце у цій системі займають правоохоронні органи (Служба безпеки, Генеральна прокуратура, Державна податкова служба, органи внутрішніх справ), Міністерство аграрної політики.

7. Доведено, що норми адміністративного права регулюють питання формування системи органів із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки, її структуру, місце у механізмі держави, основні напрямки діяльності, взаємини з іншими державними органами, недержавними організаціями й окремими особами.

Нормативно-правове регулювання організації і функціонування системи боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки обов'язково повинно співвідноситися не тільки з соціально-політичними орієнтирами, але і враховувати тісний взаємозв'язок між наданими правоохоронним органам правами і встановленими для них обов'язками.

Встановлено, що одним з головних напрямків посилення профілактичного впливу адміністративного законодавства у сфері запобігання та протидії відмиванню доходів, одержаних протиправним шляхом, в агарному секторі економіки є постійне удосконалення нормативного підґрунтя взаємодії представників ринку фінансових послуг та інших ділових кіл, правоохоронних та контролюючих органів.

8. Обґрунтовано об'єктивну необхідність зміни акцентів у боротьбі з відмиванням коштів з репресивних на попереджувальні заходи. Разом з тим стверджується, що це не повинно потягнути за собою лібералізацію державної економічної політики, навпаки, має бути істотно посилена контрольно-наглядова діяльність різних органів виконавчої влади, насамперед спеціалізованих, за умови одночасного поширення використання різноманітних заходів переконання, стимулювання та виховання.

Поряд із засобами контролю, переконання та адміністративного примусу, відповідно до концепції та специфіки побудови національного законодавства, важливим адміністративно-правовим засобом запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних протиправним шляхом, в аграрному секторі економіки є фінансовий моніторинг.

9. Встановлено, що відмивання коштів - це проблема глобального характеру, яка загрожує міжнародній безпеці та негативно впливає на стабільність, цілісність, ефективність та прозорість фінансових систем, перешкоджає економічному розвитку. Особи, причетні до відмивання коштів, використовують відкритість міжнародних фінансових систем і можливість вільного переміщення капіталів через увесь світ для власних цілей.

Для ефективної реалізації норм, закріплених на міжнаціональному рівні, Україна повинна мати не тільки готовність і бажання їх дотримуватись, але й відповідне внутрішнє законодавство, адаптоване до світових стандартів, зокрема до стандартів Європейського Союзу та FATF.

10. Фінансовий моніторинг як діяльність, спрямована на запобігання та протидію відмиванню (легалізації) доходів, одержаних протиправним шляхом, використовує правові засоби впливу на суспільні відносини. Під час їх здійснення проявляється активна роль фінансового моніторингу в досягненні визначених цілей державного управління.

11. В основі розбудови української системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних протиправним шляхом, має бути забезпечення збереження ринкових принципів в економічній діяльності суб'єктів господарювання, недопущення надмірного адміністративного впливу на фінансово-економічні процеси загалом у поєднанні із запровадженням прогресивних, адаптованих в інших країнах форм державного контролю з метою виявлення та подальшого попередження відмивання коштів.

12. До основних специфічних видів протиправної діяльності в аграрному секторі економіки можна віднести:

- привласнення і нецільове використання бюджетних коштів, державного та колективного майна;

- порушення вимог чинного законодавства при здійсненні підприємницької діяльності (відсутність та незаконне отримання відповідних ліцензій та сертифікатів на право проведення комерційних операцій з сировиною та готовою продукцією, незаконне використання торгового знаку тощо);

- незаконна видача сертифікатів на право володіння земельними паями;

- ухилення від погашення заборгованості по кредитах, отриманих під гарантії Уряду.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гаєвський І.М. Загальнотеоретичні та правові підходи до визначення поняття «легалізація (відмивання) доходів» / І.М. Гаєвський // Південноукраїнський правничий часопис. - 2009. - № 3. - С. 163-165.

2. Гаєвський І.М. Науково-практичний аналіз схем відмивання доходів, отриманих протиправним шляхом / І.М. Гаєвський // «Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України». - 2010. - № 3. - С. 57-61.

3. Гаєвський І.М. Підходи до визначення моделей легалізації (відмивання) коштів та їх практичне використання в умовах сьогодення / І.М. Гаєвський // Правничий вісник Університету «Крок». - 2010. - Вип. 5, том І. - С. 137-141.

4. Гаєвський І.М. Фінансовий моніторинг, як адміністративно-правовий засіб запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом / І.М. Гаєвський // «Університетські наукові записки» Часопис Хмельницького університету управління та права. - 2010. - № 3 (35). - С. 142-146.

5. Гаєвський І.М. Законодавчі механізми боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом: адміністративно-правовий аспект/ І.М. Гаєвський // Правничий вісник Університету «Крок». - 2010. - Вип. 6, том І. - С. 71-76.

6. Гаєвський І.М. Організаційні засади боротьби з відмиванням коштів в аграрному секторі економіки / І.М. Гаєвський // Матеріали круглого столу (27 травня 2010 р.), присвяченого 85-річчю з дня народження академіка В.З. Янчука: Зб. Наук. пр. - К.: Вид-во НУБіП, 2010. - С. 77-79.

7. Гаєвський І.М. Нотаріус як суб'єкт первинного фінансового моніторингу (матеріали доповіді на всеукраїнському семінарі нотаріусів (15-17 жовтня 2010 року, с. Яремче)) / І.М. Гаєвський // Нотаріат для Вас. - 2010. - № 11 (133). - С. 5-19.