Проблема політичної злочинності в зарубіжній кримінології

Запобігання політичній злочинності повинно реалізовуватись як на внутрішньому державному рівні, так і на міжнародному, оскільки запобігти більшості політичних злочинів самостійно держави не в змозі. Низька ефективність спеціальних заходів запобігання політичним злочинам створює необхідність підвищення ролі і значення міжнародного співробітництва у цій сфері.

ВИСНОВКИ

У висновках викладено основні результати дослідження, сформульовано пропозиції і рекомендації щодо їх наукового і практичного використання. Основні наукові здобутки дисертанта, окрім тих, що висвітлені вище, відображені, зокрема, у наступному:

1. У сфері політики вчиняється певна група злочинів, характерних саме для цього виду суспільних відносин. Вчинення політичного злочину поза політикою неможливе, оскільки політика - це середовище, в якому формуються такі злочини. Зазначений факт підтверджує наявність особливого виду злочинності - політичної злочинності, який потребує окремого вивчення.

2. Серед політичних злочинів слід вирізняти злочини проти основ національної безпеки та міжнародні злочини. При цьому не всі вони можуть бути політичними, а лише ті з них, які вчиняються у політичній сфері та з політичного мотиву.

3. Політика - це сфера перманентного конфлікту, яка постійно породжує дисфункції. Різновидом таких дисфункцій є політичні злочини та інші суспільно небезпечні діяння у сфері політики, які не криміналізовані, але дестабілізують політичну ситуацію та загрожують державним інтересам, національній та міжнародній безпеці.

4. Основною причиною політичних злочинів є конфлікт інтересів суб'єктів політики. Крім причин вчинення політичних злочинів, існують також умови їх вчинення, які впливають на політику, обумовлюють спрямованість політичної злочинності. До таких умов належать: геополітичне розташування регіону, історичний розвиток, рівень участі населення у владі, спрямованість національної ментальності, рівень розвитку політико-правової свідомості, стан відповідності політичних ідеалів історичним традиціям, реальна міжнародна ситуація, ставлення до держави світової громадськості.

5. За суб'єктивними ознаками можна виділити три види політичного злочинця. До першої групи належать особи, які за своїм внутрішнім спрямуванням налаштовані на вчинення політичного злочину. Тобто від самого початку такі особи прагнуть до влади, знаючи, що будуть вчиняти злочини, або досягають влади завідомо злочинним шляхом. До другої групи належать особи, які спочатку отримали владні повноваження, а потім, не витримавши спокуси владою та втративши відчуття реальності, вдалися до вчинення злочину. До третьої групи належать, так звані, ідейні романтики. Тобто особи, які не мають безпосереднього відношення до влади і не прагнуть особисто її отримати, вони мріють змінити суспільний чи політичний лад на краще (на їхнє переконання), прагнуть відстояти права свого чи іншого народу.

6. Існує зв'язок між домінуючим психотипом особи та її ставленням до політики, характером і видом протиправних діянь у сфері політики, які вона, ймовірно, здатна вчинити. Так, якщо використовувати для дослідження 5 переважних психотипів: паранояльний, епілептоїд, істероїд, гіпертім, шизоїд, то найвищим ступенем криміногенності для політичної злочинності буде наділений паранояльний психотип.

7. Політична злочинність становить серйозну небезпеку як для світового співтовариства, так і для окремих держав. В зв'язку з цим запобігання політичній злочинності є соціально необхідним та повністю відповідає міжнародним і національним інтересам.

8. З огляду на історичне минуле та процеси глобалізації злочинності, для України існує потенційна небезпека вчинення певних суспільно небезпечних діянь з політичного мотиву - у сфері внутрішньої та зовнішньої політики. Тому систематизовані у дисертації знання про політичну злочинність можуть слугувати подальшому розробленню науковцями та практичними працівниками заходів запобігання в Україні можливому вчиненню відповідних діянь.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Маляр Г.В. Доступ до природних ресурсів як причина розв'язання агресивних війн / Г.В. Маляр // Підприємництво, господарство, право. - 2008. - № 9. - С. 146-150.

2. Маляр Г.В. Посягання на територіальну цілісність держави як політичний злочин в сфері зовнішньої і внутрішньої політики / Г.В. Маляр // Підприємництво, господарство, право. - 2008. - № 10. - С. 99-103.

3. Маляр Г.В. Сучасні підходи до класифікації політичних злочинців / Г.В. Маляр // Право і суспільство. - 2009. - № 4. - С. 101-107.

4. Маляр Г.В. Проблеми дослідження електоральної злочинності / Г.В. Маляр // Наше право. - 2009. - № 4, ч. 2. - С. 96-99.

5. Руда Г.В. Державний тероризм / Г.В. Руда // Проблеми державного будівництва в Україні. Збірник наукових праць професорсько-викладацького складу кафедр правових дисциплін. - Випуск 8. - К.: КиМУ, 2002. - С. 46-52.

6. Руда Г.В. Місце політичної кримінології в загальній теорії кримінологічної науки / Г.В. Руда // Міжнародне право і національне законодавство. Збірник наукових праць професорсько-викладацького складу кафедр правових дисциплін. - Випуск 4. - К.: КиМУ, 2005. - С. 170-177.

7. Руда Г.В. Щодо визначення поняття політичного злочину / Г.В. Руда // Актуальні проблеми вдосконалення національного законодавства України: Матеріали науково-практичної конференції присвяченої 10-й річниці незалежності України (25-26 квітня 2001 р.). - К.: КиМУ, 2001. - Випуск 7. - С. 58-62.

8. Руда Г.В. Державний тероризм / Г.В. Руда // Шляхи євроінтеграції України: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (17-18 квітня 2004 р.). - Випуск 8. - К.: КиМУ, 2004.- С. 266-273.

9. Руда Г.В. Політична кримінологія як галузь кримінологічної науки / Г.В. Руда // Україна на шляху до європейської спільноти в умовах Помаранчевої революції: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (19-20 лютого 2005 р.). - К.: КиМУ, 2005. - С. 306-307.

10. Маляр Г.В. Проблема посягання на територіальну цілісність: кримінологічний аспект / Г.В. Маляр // Проблеми державного будівництва в Україні: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (20-21 лютого 2010 р.). - К.: КиМУ, 2009. - С. 175-177.

АНОТАЦІЇ

Маляр Г.В. Проблема політичної злочинності в зарубіжній кримінології. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. - Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. - Київ, 2010.

Дисертація містить комплексний аналіз теоретичних проблем політичної злочинності в зарубіжній кримінології. Розглянуто питання місця політичної кримінології в загальній теорії кримінологічної науки. Зроблено висновок про те, що ступінь розробленості та обсяг знань про політичну злочинність дозволяє вважати її напрямом кримінологічної науки.

В роботі проаналізовані основні причини виникнення, розповсюдження та трансформації політичної злочинності. Встановлено, що основною причиною політичних злочинів є конфлікт інтересів влади і населення держави. Запропоновано поділ політичних злочинів на злочини, що вчинені в сфері внутрішньої політики, та злочини, що вчинені в сфері зовнішньої політики. Сформульовано визначення поняття політичного злочину - це умисне суспільно небезпечне діяння, передбачене відповідними міжнародно-правовими актами, та/або криміналізоване національним законодавством, що вчиняється з політичного мотиву і є однією з протиправних форм боротьби за владу в державі чи на міжнародному рівні.

Ключові слова: політична злочинність, політичний злочин, зарубіжна кримінологія, політична кримінологія.

Маляр Г.В. Проблема политической преступности в зарубежной криминологии. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08 - уголовное право и криминология; уголовно- исполнительное право. - Институт государства и права им. В. М. Корецкого НАН Украины. - Киев, 2010.

Диссертация содержит комплексный анализ теоретических проблем политической преступности в зарубежной криминологии. Рассмотрен вопрос места политической криминологии в общей теории. Сделан вывод о том, что степень разработанности и объём знаний о политической преступности позволяет считать её направлением криминологической науки. Предложено разделение политических преступлений на преступления, которые совершены в сфере внутренней политики, и преступления, которые совершены в сфере внешней политики.

Установлена неэффективность и застарелость норм международного права относительно экстрадиции: в международно-правовых актах насчитывается более десяти видов преступлений, которые de-jure нельзя считать политическими, хотя de-facto они таковыми могут быть (например, посягательство на жизнь главы государства, террористический акт, военные преступления против мира и безопасности человечества).

Обосновано несовершенство норм о выдаче лиц, которые совершили преступления политического характера: запрашиваемая сторона, из-за отсутствия единого международного понятия политического преступления, сама определяет, является ли правонарушение политическим; как следствие - государства нередко отказывают в выдаче особо опасных преступников под предлогом того, что их деяния запрашиваемая сторона считает политическими.

Автором дано определение политического преступления - это умышленное общественно опасное деяние, предусмотренное соответствующим международно-правовыми актами, и (или) криминализированное национальным законодательством деяние, которое совершается по политическому мотиву и является одной из противоправных форм борьбы за власть в государстве или на международном уровне.

Сделан вывод о том, что политическое преступление может совершаться не только с политической целью (например, установление тоталитарного режима), а и с другой целью (в частности, получение доступа к природным ресурсам другого государства).

В работе проанализированы причины совершения политических преступлений. Установлено, что основной причиной политических преступлений является конфликт интересов субъектов политики. Кроме причин совершения политических преступлений, существуют так же условия их совершения, которые влияют на политику, обуславливают направленность политической преступности. К таким условиям принадлежат: геополитическое положение региона, историческое развитие, степень участия населения во власти, направленность национальной ментальности, уровень развития политико-правового сознания, уровень соответствия политических идеалов историческим традициям, реальная международная ситуация, отношение к государству международного сообщества.

Опровергнута распространённая в криминологической литературе мысль о том, что государство может быть преступным. Приведены аргументы в пользу того, что преступным может быть режим, а не государство.

В результате изучения личности политического преступника, установлена связь между доминирующим психотипом личности и её отношением к политике, характером и видом противоправных деяний в сфере политики, которые она, вероятно, может совершить.

Обоснован вывод о непродуктивности и потенциальной опасности установления уголовной ответственности за политические преступления, особенно для стран с «молодой» демократией.

Ключевые слова: политическая преступность, политическое преступление, политическая криминология, зарубежная криминология.

Maliar G.V. Problem of political criminality in foreign criminology. - the manuscript.

Thesis for a scientific degree of the candidate of legal sciences in the field of criminal law and criminology; criminal-executive law by speciality 12.00.08. The V.M. Koretsky Institute of the State and Law of the Ukrainian National Academy of Sciences, Kiev, 2009.

In the dissertation contains the complex analysis of theoretical problems of political criminality in foreign criminology. The question of a place political criminology in the general theory is considered. The conclusion that degree of a readiness and volume of knowledge of political criminality allows to consider as its direction criminology sciences is drawn. Classification of political crimes by different criteria is in details investigated. Division of political crimes into crimes which are perfect in internal policy sphere, and crimes which are perfect in foreign policy sphere is offered.

Keywords: political criminality, a political crime, political criminology, foreign criminology.

Размещено на Allbest.ru