Правове регулювання атестації працівників за законодавством України

Характеристика проблеми правового регулювання атестації працівників за законодавством України, оціночній процедурі, за допомогою якої встановлюється відповідність або невідповідність працівників займаній посаді. Аналіз методів оцінки професійних якостей.

Рубрика Государство и право
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 30.07.2015
Размер файла 40,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ІМ. В.М. КОРЕЦЬКОГО

УДК: 349.22:331.108.43

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ АТЕСТАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ

Спеціальність 12.00.05 - трудове право,

право соціального забезпечення

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

КОХАН ВАЛЕРІЯ ПАВЛІВНА

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті внутріш-ніх справ, Міністерство внутрішніх справ України.

Науковий керівник - доктор юридичних наук, професор

Ярошенко Олег Миколайович,

Національний університет «Юридична

академія України імені Ярослава Мудрого»,

професор кафедри трудового права.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор

Процевський Олександр Іванович,

Харківський національний педагогічний

університет імені Г. С. Сковороди,

професор кафедри цивільно-правових

дисциплін, господарського та трудового права;

кандидат юридичних наук, доцент

Івчук Юлія Юріївна,

Східноукраїнський національний

університет імені Володимира Даля,

доцент кафедри правознавства.

Захист відбудеться « 6 » липня 2011 року о « 10 » годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.236.04 в Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України за адресою: 01601, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України за адресою: 01601, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

Автореферат розісланий « 1 » червня 2011 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради М.П. Стадник

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах ринкової економіки в Україні серед ключових постає завдання підвищення ефективності організації праці. Об'єктивна потреба у дослідженні проблем правового регулювання атестації працівників зумовлена тим, що правовий механізм атестації у нашій країні сформувався ще у 60-70-х роках минулого століття. Тому на сучасному етапі він потребує істотної трансформації й оновлення з урахуванням тих змін, що відбулися в останні десятиліття незалежності як в економіці, так і в державі загалом.

Атестація працівників набуває значного поширення. Створюються спеціалізовані атестаційні центри, покликані надавати роботодавцям кваліфіковану допомогу при проведенні атестації. Це зумовлено потребами високих технологій і конкурентністю на ринку праці. Сьогодні це не лише перевірка працівників на відповідність їх займаним посадам та виконуваній роботі, а й питання високоефективного використання трудових ресурсів. Йдеться про якісно новий етап атестації, якому притаманний комплексний підхід з проведенням перевірок на професіоналізм, компетентність і придат-ність до роботи в ринкових умовах. Науково-технічний розвиток вимагає безперервного підвищення кваліфікації працівників. Водночас, незважаючи на зростаючу роль атестації, Кодекс законів про працю України не містить жодної статті, яка б регулювала ці питання. Лише у абзаці 6 ст. 96 КЗпП закріплено положення про право власника або уповноваженого ним органу змінювати посадові оклади в установленому порядку за результатами атестації. Таке становище з нормативною базою з атестації працівників не відповідає реаліям, що знижує ефективність законодавства про працю в цілому, адже на практиці спричиняє численні трудові спори. Відтак є очевидною потреба у здійсненні оптимізації законодавства про атестацію працівників і практики його застосування.

Проект Трудового кодексу України і нормативно-правова база з питань атестації, яка динамічно розвивається, не лише підтверджують актуальність зазначених проблем, а й свідчать про об'єктивну необхідність подальшого розвитку досліджень у цій сфері. Чинне законодавство про працю поки що не повною мірою відображає економічні, соціальні й інші реалії розвитку держави. Тому робляться рішучі кроки щодо коригування і приведення законодавства у відповідність до об'єктивних вимог. Незважаючи на це, ціла низка як теоретичних, так і практичних питань атестації вимагають опрацю-вання, насамперед у частині формулювання дефініції поняття атестації працівників, виділення критеріїв для розмежування атестації працівників з суміжними явищами; встановлення суб'єктного складу працівників, які підлягають і які не підлягають атестації.

Чинні нормативні акти з атестації повинні не лише сприяти раціо-нальнішому використанню потенціалу кожного працівника, що атестується, а й відповідати принципам ринкової економіки. Проте більшість таких актів мають галузевий або відомчий характер, у них бракує єдиних підходів у вирішенні принципових питань, що стосуються інтересів працівників.

Проблема врегулювання атестації працівників, заповнення прогалин у законодавстві є актуальною й у зв'язку з нагальною потребою держави та суспільства у якісній і високоефективній праці. Адже атестація працівників виступає однією з юридичних детермінант виявлення рівня кваліфікації, компетентності, професіоналізму й потенціалу працівників, що визначає актуальність теми дисертаційної роботи.

Як правова категорія атестація є порівняно «молодою» у законодавстві та юридичній науці. Уперше запроваджена на початку 50-х років XX ст. у науково-дослідних установах і вищих навчальних закладах, особливо бурхли-вий розвиток вона отримала у 60-х роках. Її масштаби розширилися у 70-х роках у зв'язку з прийняттям низки правових актів, що містили концепту-альні засади оцінки діяльності працівника.

Проблеми правового регулювання атестації працівників були предметом наукових досліджень таких учених-правознавців, як В. А. Глозман, В. І. Ку-рилов, А. П. Жиров, Ф. П. Негру, Б. Д. Лебін, Х. Т. Мелешко, Л. І. Лазор, Ю. М. Соляник, Ю. М. Полєтаєв та ін. Не применшуючи значення наукових праць названих авторів, зазначимо, що комплексного дисертаційного дослідження, присвяченого правовому регулюванню атестації працівників в умовах реформування правової системи і становлення ринкової економіки в Україні, ще не проводилось.

Наукова і практична значущість питань атестації працівників, недостатня розробленість їх у науці трудового права, а також дискусійний характер багатьох із них зумовили вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер-тацію виконано відповідно до п. 1.1 «Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 755 від 5 липня 2004 р., а також «Пріоритетних напрямів роз-витку правової науки на 2005-2010 роки», рекомендованих відділеннями Академії правових наук України (затверджені загальними зборами АПрН України від 9 квітня 2004 р.).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи - на підставі теоретичного осмислення проблем правового регулювання атестації праців-ників з'ясувати її місце у системі трудового права України та сформулювати пропозиції щодо удосконалення правового регулювання атестаційної проце-дури за сучасних ринкових умов.

З урахуванням зазначеної мети дослідження спрямоване на вирішення таких завдань:

- узагальнити теоретичні позиції щодо визначення поняття і правової природи атестації працівників;

- розкрити значення атестації працівників і місце правових норм, що регулюють її у системі трудового права;

- дати визначення поняття «атестація працівників» та виділити його характерні ознаки;

- провести розмежування атестації працівників від суміжних правових категорій;

- обґрунтувати критерії атестації працівників;

- виділити принципи й методи атестації працівників;

- установити роль атестації для визначення відповідності або невідповід-ності працівників займаній посаді чи виконуваній роботі;

- розглянути актуальні проблеми атестації працівників, вирішення яких дасть змогу забезпечити раціональний добір, розстановку й використання кадрів;

- проаналізувати порядок проведення атестації й розробити пропозиції з її вдосконалення;

- розробити й обґрунтувати рекомендації, спрямовані на вдосконалення чинного трудового законодавства України з питань правового регулювання атестації працівників.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі атестації працівників.

Предметом дослідження є особливості правового регулювання атестації працівників в умовах переходу до ринкової економіки.

Методи дослідження. Методологічним підґрунтям дисертації є комп-лексний підхід до аналізу атестації працівників. У його основу покладено загальнонауковий діалектичний і спеціальні методи дослідження: фор-мально-юридичний і формально-логічний методи (підрозділи 2.1, 2.2) дали змогу здійснити аналіз чинного законодавства з досліджуваної пробле-матики, виявити суперечності в ньому й розробити пропозиції щодо його вдосконалення; історико-правовий і порівняльно-правовий методи послугу-вали при вивченні розвитку процедури атестації в Україні та її порівнянні із подібними процедурами у зарубіжних країнах (підрозділи 1.1, 1.2); системно-структурний метод, методи аналізу й синтезу використані для встановлення особливостей атестації окремих категорій працівників, характеристики специфіки цього процесу в інших державах (підрозділи 1.2, 3.3). При проведенні дослідження використовувалися категорії й поняття формальної логіки.

Нормативними засадами роботи є: Конституція й закони України, укази Президента, постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади, постанови Пленуму Верховного Суду України й рішення Конституційного Суду України, судова практика, а також нормативно-правові акти низки зарубіжних країн, зокрема Російської Феде-рації, Республіки Білорусь, Киргизії, Федеративної Республіки Німеччина.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дана робота є одним із перших у вітчизняній науці трудового права комплексних досліджень правового регулювання атестації працівників, у якому розкрито значення атестації на сучасному етапі розвитку ринкових відносин, прове-дено історико-правовий і порівняльний аналіз національного й зарубіжного законодавства про атестацію працівників, визначено місце норм з атестації в трудовому праві України.

Відповідно до поставленої мети й завдань дослідження в роботі обґрунтовується низка понять і наукових положень, запропонованих особисто авторкою.

Уперше:

- доведено відсутність чіткої державної програми атестації працівників, без якої неможливе усунення суперечностей, пов'язаних із понятійним апаратом, принципами, цілями й завданнями цієї процедури. Аргументовано необхідність розроблення і прийняття єдиного комплексного нормативно-правового акта, що дасть можливість вирішувати принципові питання, які стосуються атестації працівників та її ролі в системі трудових правовідносин, визначених КЗпП України;

- обґрунтовано висновок про доцільність правового регулювання атеста-ції працівників на локальному рівні за умови дотримання прав працівників та її відповідності централізованому законодавству;

- запропоновано законодавчо закріпити систему принципів правового регулювання атестації працівників, розглянуто особливості методу регулю-вання останньої. Традиційними правовими принципами з питань атестації слід вважати її періодичність, гласність та обов'язковість для працівників, посади яких передбачено у правових актах. До основних принципів сучасної атестаційної процедури рекомендується віднести: визначеність і диферен-ціацію вимог, що висуваються до тих, хто атестується, об'єктивність і демо-кратизм;

- поняття «атестація працівників» пропонується розуміти як організа-ційно-правову форму встановлення кваліфікації працівників, що полягає в періодичній перевірці й оцінці рівня їх ділових якостей (а в їх складі також особистих, а інколи й моральних) для виявлення відповідності займаним посадам (виконуваній роботі), що провадиться роботодавцем згідно з трудо-вим законодавством та іншими нормативно-правовими й локальними актами, які містять норми трудового права, з метою раціонального використання кадрів і підвищення їх кваліфікації, а також якості та продуктивності праці;

- запропоновано періодизацію становлення і розвитку атестації праців-ників.

Удосконалено:

- комплекс норм, присвячених атестації, який є відносно самостійним формуванням трудового законодавства, - його підінститутом;

- понятійний апарат досліджуваного явища, зокрема й нове змістовне наповнення понять: «оціночні процедури», «критерії оцінки діяльності працівників», «ділові якості працівників», «установлення трудової функції».

Набули подальшого розвитку:

- позиція про необхідність закріплення дефініції поняття «атестація працівників» у проекті Трудового кодексу України, що сприятиме уніфікації нормативно-правової бази з питань атестації;

- надання працівникові права оскаржувати висновок атестаційної комісії до суду в разі його незгоди з ним. Запропоновано надати працівникові право оскаржувати дії або бездіяльність атестаційної комісії протягом усієї атеста-ційної процедури до комісії з трудових спорів та до суду;

- положення про відокремлення правової категорії «атестація» від суміж-них правових явищ, як-то: випробування, конкурс, конкурсний відбір, стажування.

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведеного дослідження можуть бути використані: а) у науково-дослідницькій сфері - для здійснення подальших наукових розробок проблем правового регулю-вання атестації працівників у галузі трудового права, вдосконалення його загальної концепції; б) у правотворчості - в процесі удосконалення проекту Трудового кодексу, інших нормативно-правових актів України, призначених урегульовувати трудові відносини, зокрема ті, що виникають при атестації працівників; в) у правозастосовній діяльності - рекомендації, обґрунтовані в дисертації, мають за мету вдосконалити практику застосування норм чинного трудового законодавства у сфері централізованого і локального правого впорядкування атестації.

Одержані результати, викладені в дисертації, можуть використовуватися в навчальному процесі при підготовці лекцій, відповідних розділів підруч-ників і навчальних посібників з трудового права України, коментарів до трудового законодавства, у розробці методичних рекомендацій, на семі-нарських заняттях, при написанні рефератів і курсових робіт.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки та пропозиції, що містяться в даній науковій роботі, знайшли відображення в наукових публікаціях авторки, а також у доповідях на міжнародних і регіональних наукових і науково-практичних конференціях: «Актуальні питання безоплатної правової допомоги в Україні: теорія і практика» (м. Харків, 2008 р.), «Юридична осінь 2009 року» (м. Харків, 13 листопада 2009 р.), «Від громадянського суспільства - до правової держави» (м. Харків, 26-27 лютого 2010 р.), «XXIII Харківські політологічні читання «Влада та суспільство під впливом закону циркуляції еліт» (м. Харків, 11 червня 2010 р.), «Правова держава в контексті захисту соціально-трудових прав людини» (м. Харків, 24 вересня 2010 р.), «Теоре-тичні та практичні проблеми реалізації прав людини у сфері праці і соціального забезпечення» (м. Харків, 8-9 жовтня 2010 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 особистих наукових праць, із яких 6 статей у фахових наукових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, і 6 тез доповідей на зазначених конференціях.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів (поділяються на дев'ять підрозділів), висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації - 193 сторінки. Список використаної літератури налічує 168 найменувань і викладений на 17 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, з'ясовується зв'язок її з науковими програмами й темами, формулюються мета й завдання, визначаються об'єкт, предмет і методи дослідження, аргументується наукова новизна і практичне значення одержаних результатів, міститься інформація про апробацію й публікації результатів дослідження, наводяться його структура й обсяг.

Розділ 1 «Історико-правовий і порівняльний аналіз національного й зарубіжного законодавства про атестацію працівників» складається з трьох підрозділів. У розділі аналізується національне законодавство з атестації працівників, розглянуті питання правового регулювання атестації працівників у зарубіжних країнах і теоретичні засади невідповідністі працівника займаній посаді або виконуваній роботі.

У підрозділі 1.1 «Розвиток національного законодавства з атестації працівників і місце норм, які регулюють атестацію в системі трудового права» наголошується, що виникнення й подальший розвиток оціночних процедур трудової діяльності сягає часів Російської імперії та являє собою тривалий, складний процес.

Запропоновано періодизацію становлення й розвитку законодавства з атестації працівників. Основними етапами хронологічно виділено: а) кінець XVIII-XIX ст., коли вперше було зроблено спробу законодавчого врегу-лювання оціночних процедур працівників; б) радянський період (1917-1991 рр.), який характеризувався динамічним розвитком трудового законо-давства і норм про атестацію у тому числі; в) період незалежності України (з 1991 р.) і до сьогодні, головною особливістю якого є формулювання концеп-ції атестації та її прив'язка до категорії «невідповідність працівників» у сучасному її вигляді.

Здійснено порівняльний аналіз нормативно-правових актів Радянського Союзу та України, які оперують поняттям «атестація», установлюють стандарти атестаційної перевірки і критерії оцінювання трудової діяльності працівників. На основі аналізу сучасної нормативно-правової бази з питання атестації працівників зроблено висновок, що термін «атестація» вживається стосовно конкретних об'єктивних явищ і процесів - сертифікації продукції, робочих місць, присвоєння кваліфікаційної категорії, а також щодо однієї з основних організаційно-правових форм перевірки й оцінки рівня кваліфікації й ділових якостей працівників.

З'ясовано місце норм про атестацію працівників у системі трудового права. На підставі наявності численного нормативного матеріалу і загально-теоретичних положень зроблено висновок про формування підінституту атестації працівників у межах інституту трудового договору Особливої частини трудового права.

У підрозділі 1.2 «Правове регулювання атестації працівників у зарубіж-них країнах» проведено порівняльний аналіз зарубіжного законодавства з питань атестації працівників. Констатується, що держави близького зару-біжжя однієї правової сім'ї пропонують подібну модель правового регулювання атестаційних відносин, характеризуються однаковим підходом до розуміння сутності атестаційної перевірки та водночас передбачають різну силу юридичних наслідків проходження атестації для працівників і мають відмінності в її деяких формальних ознаках.

Названі основні тенденції розвитку трудового законодавства у сфері ате-стації працівників, принципи її правового регулювання, проаналізовані нормативно-правові бази з розглядуваної проблематики Російської Феде-рації, Білорусі, Киргизії, Німеччини. Наведені види і форми атестації праців-ників, визначені підстави і порядок проходження атестаційної перевірки працівниками. Розглянуті правові наслідки атестації в контексті динаміки трудових відносин з працівниками. Названі відмінності у правовому регулюванні досліджуваного питання за законодавством зазначених держав.

Відзначено, що правові системи держав, законодавство про атестацію яких проаналізовано, належать до романо-германської правової сім'ї, чим зумовлена подібність понятійно-категоріального апарату юридичної науки цих країн. На формулювання поняття «атестація працівників», характерне для України, Російської Федерації, Білорусі й Киргизії, вплинули концепції й погляди спільного радянського періоду науки трудового права. Подальший розвиток норм із цієї проблематики відбувався в специфічних умовах перехідного етапу буття кожної держави, чим зумовлені особливості правового регулювання атестаційної перевірки працівників конкретної країни.

У підрозділі 1.3 «Невідповідність працівника займаній посаді або викону-ваній роботі» стверджується, що вперше правова норма про звільнення працівника з причини його невідповідності займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я з'явилася в КЗпП 1971 р. Кодекси законів про працю 1918 р. і 1922 р. оперували поняттям «непридатність», а кодекс 1922 р. знав поділ невиконання або неналежного виконання трудових обов'язків за критерієм вини в діях працівника. У цей час критеріями непридатності визнавалися: а) невиконання норми виробітку за відсутності недобросовісного ставлення робітника до праці, б) недостатня кваліфікація і в) стан здоров'я. З 1971 р. трудове законодавство оперує конструкцією «невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі», яка повніше відбиває сутність поняття «непридатність».

Окремо проаналізовано питання щодо сучасних критеріїв невідповідності працівників займаним посадам або виконуваним роботам, з'ясовано головні напрацювання теорії трудового права з проблематики звільнення працівника за п. 2 ст. 40 КЗпП України, акцентовано увагу на зв'язку трудової функції працівника з професією, кваліфікацією, спеціальністю та посадою.

Атестація розглядається як один із способів уточнення трудової функції працівників, що знаходяться у трудових відносинах, з метою визначення їх рівня кваліфікації. З'ясовано, що КЗпП України, встановлюючи недостатню кваліфікацію підставою визнання працівника таким, що не відповідає посаді або виконуваній роботі, не розкриває змісту даного поняття. На підставі досягнень науки трудового права зроблено висновок, що кваліфікація охоплює рівень професійної підготовки (як теоретичний, так і практичний), який є достатнім для виконання працівником обумовленої трудовим договором роботи (своєї трудової функції) і який відповідає встановленим нормативними актами розрядам, класам, категоріям.

Розділ 2 «Теоретичні засади правового регулювання атестації працівників» складається з трьох підрозділів. У розділі розглянуті поняття, види, ознаки, функції та значення атестації працівників, проведено відмежу-вання атестації від інших правових явищ, названі принципи і методи атеста-ції працівників.

У підрозділі 2.1 «Поняття, види, ознаки, функції та значення атестації працівників» здійснено всебічний аналіз поняття атестації, визначено, що у національному законодавстві цей термін вживається стосовно як суб'єктів права (працівники, деякі категорії роботодавців, особи, які претендують на присвоєння вченого звання і ступеню), так і об'єктів (робочих місць та інших об'єктивних явищ). Атестаційна перевірка, встановлена підзаконними норма-тивно-правовими актами для окремих категорій працюючого населення, належить до оціночних процедур у трудовому праві.

Запропоноване авторське визначення поняття атестації працівників як організаційно-правової форми встановлення кваліфікації працівників, що полягає в періодичній перевірці й оцінці рівня їх ділових якостей (а в їх складі також особистих, а інколи й моральних) для виявлення відповідності займаним посадам (виконуваній роботі), що провадиться роботодавцем згідно з трудовим законодавством та іншими нормативно-правовими й локальними актами, що містять норми трудового права, з метою раціо-нального використання кадрів й підвищення їх кваліфікації, а також якості і продуктивності праці.

Розглянуто юридичну природу атестації працівників, виділені такі її види: 1) за ознакою часу - первинна, періодична (чергова) і позачергова; 2) за формою проведення - співбесіда, кваліфікаційний іспит, тестові завдання тощо; 3) за ознакою присутності працівника під час атестації - очна та заочна. До ознак атестаційної перевірки належать її періодичність і обов'язковість для тих категорій працівників, для яких умова про атестацію закріплена нормативно.

Суб'єктами атестаційних відносин виступають атестаційні комісії, атесто-вувані працівники й роботодавці, які ухвалюють рішення за підсумками атестації.

Головна мета атестації - встановлення відповідності особи займаній посаді чи виконуваній роботі, перевірка рівня її кваліфікації, професійних знань і ділових якостей, забезпечення раціонального використання кадрів.

Умова про атестацію для окремих категорій працівників установлена на законодавчому рівні, тому її проходження цими особами є обов'язковим. Атестація працівників може бути встановлена на рівні локальної нормо-творчості роботодавцем з метою визначення їх професійних можливостей, формування кадрового резерву й раціональнішої розстановки кадрів. Локальні норми з атестації не можуть передбачати право чи обов'язок роботодавця щодо розірвання трудового договору з працівником, чиї результати атестування виявили його невідповідність займаній посаді або виконуваній роботі. Може йтися тільки про переведення цієї особи на іншу роботу в межах підприємства. Висновки атестації можуть буди підставою для збереження, зміни або припинення трудових відносин з працівниками.

У підрозділі 2.2 «Відмежування атестації працівників від інших правових явищ» обстоюється позиція, що атестація - один із видів оцінки працівників, яка спрямована на встановлення рівня кваліфікації атестованих осіб у процесі здійснення ними зумовленої трудовим договором трудової функції. До інших оціночних процедур, які можуть застосовуватися до працівників у трудовому праві, належать: а) обрання за конкурсом; б) конкурсний відбір; в) випробування при прийнятті на роботу; г) стажування.

Атестаційна перевірка - різновид оцінки працівників, їх трудової діяль-ності з власною специфікою і критеріями оцінювання. Ефективна оцінка кадрів супроводжує виконання ними своїх трудових обов'язків протягом всієї професійної діяльності в різних формах. Роботодавець керується отри-маною інформацією для забезпечення роботою працівників відповідно до рівня їх професійної підготовки і творчого потенціалу. Деякі види оцінок регулюють динаміку трудових процесів. Так, обрання за конкурсом є підставою укладення трудового договору, а значить, і виникнення трудових відносин, атестація може бути підставою збереження, зміни або припинення трудових відносин з працюючим. Оцінка рівня професійної підготовки й рівня кваліфікації відбувається також під час інших оціночних процедур - випробування, обрання за конкурсом, конкурсний відбір. Принципові відмін-ності між наведеними правовими категоріями полягають у змісті способів оцінки, рівні правової регламентації, часу і строків проведення і юридичних наслідків.

Трудова функція атестовуваних осіб перевіряється вже після певного періоду їх праці спеціальними суб'єктами - атестаційними комісіями. Проце-дура атестації більш нормативно регламентована, на відміну від конкурсного відбору. Атестація впливає на динаміку трудових відносин шляхом їх збереження, зміни або припинення, тоді як перші два види оцінок впливають лише на виникнення трудових відносин.

З'ясовано, що спільний момент для атестації і суміжних правових явищ полягає в тому, що в усіх випадках перевіряється або контролюється й оцінюється рівень суб'єкта щодо відповідності висунутим вимогам і мотивується підвищення цього рівня. Атестація спрямована на оцінку рівня кваліфікації працівників стосовно зумовленої трудової функції, на перевірку, наскільки якісно вона виконується, тоді як при суміжних правових явищах перевірка відповідності особи певним вимогам здійснюється безвідносно до трудової функції за трудовим договором.

У підрозділі 2.3 «Принципи й методи атестації працівників» конста-тується, що на підінститут атестації працівників як складову інституту трудового договору поширюються і принципи останнього. Атестаційні відносини і регулюючі їх правові норми ґрунтуються на певних ідеях, закріплених у законодавстві з атестації. Аналіз останнього доводить, що принципи правової регламентації атестації працівників - це втілені у відповідних нормах або отримані за допомогою тлумачення норм загальні ідеї, закономірності атестаційної перевірки персоналу в умовах перехідного періоду України й формування підінституту атестації.

Запропоновано законодавчо закріпити таку систему принципів правового регулювання атестації працівників: а) періодичність (регулярність) для пра-цівника; б) гласність; в) об'єктивність і демократизм; г) законність; ґ) обов'язковість проходження атестації для працівника, який їй підлягає; д) визначеність вимог, що висуваються до працівника під час атестаційної процедури; е) їх диференціація; є) дотримання особистих і колективних інтересів працівників; ж) презумпція відповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі.

Розглянуто способи і прийоми правового регулювання поведінки суб'єк-тів атестації працівників. Детальне дослідження останніх і наявність сформованої системи принципів атестації дають підстави об'єднати правові норми про атестацію в єдиний комплекс, інститут, демонструючи їх загальну спрямованість, зміст і призначення.

Розділ 3 «Організація і проведення атестації працівників та її наслідки» містить три підрозділи. Розділ присвячено критеріям оцінки діяльності працівників, питанням підготовки атестації, процедурі її прове-дення і прийняття рішень за результатами атестації.

У підрозділі 3.1 «Критерії оцінки діяльності працівника під час прове-дення атестації» аналізуються оціночні критерії й методи їх застосування - одна з найважливіших проблем теорії і практики атестації. Вони являють собою формальну сторону процесу перевірки якості виконання працівником трудової функції й повинні бути законодавчо врегульовані. Питання про необхідні якості, кваліфікацію, професійну підготовку належить до основних у підінституті атестації працівників. Предмет атестації визначається з ураху-ванням вимог, що висуваються кваліфікаційними довідниками, посадовими інструкціями, нормативними актами з організації процесу праці й об'єктив-ними умовами останньої.

Предметом атестації є ділові якості особи - професійна підготовка, кваліфікація, досвід роботи, організаторські здібності. Особисті й моральні якості працівника є предметом атестації лише у випадках, коли виконання трудових обов'язків за професією, спеціальністю, посадою вимагає їх наявності. Коли специфіка роботи передбачає пред'явлення особливих вимог до працівника, то відповідність їм характеризує ділові якості особи, а не особисті чи моральні. Ділові якості працівників у трудовому праві належать до оціночних понять. Це сукупність характеристик особи, які в конкретних умовах дозволяють їй виконувати належним чином зумовлену трудовим договором роботу.

Критерії оцінки працівників під час атестації можна поділити на блоки. Перший блок складають критерії професійної підготовки, компетентності: а) рівень спеціальної освіти; б) досвід роботи на даній посаді; в) досвід роботи за спеціальністю; г) розвиток загальних і спеціальних знань у системі підвищення кваліфікації; ґ) стаж роботи в даній організації, який віддзер-калює знання працівником конкретних особливостей та умов виробництва.

Професійна підготовка входить до складу ділових якостей, критерії оцін-ки яких формують другий блок: а) професійна компетентність; б) здатність чітко організовувати і планувати свою роботу; в) працездатність; г) само-стійність при виконанні завдання; ґ) здатність вирішувати нові питання; д) здатність налагоджувати контакти з людьми.

У підрозділі 3.2 «Підготовка до проведення атестації» наводиться перелік заходів, які здійснюються для належної, своєчасної та законної атестаційної процедури і прийняття обґрунтованих й справедливих рішень за її наслідками.

На підготовчому етапі до проведення атестації складається перелік робіт і заходів, що передбачені правовими нормами, якими встановлено атестацію, і тих, які ними не передбачено, але об'єктивно необхідних для коректної й належної підготовки до організації цього виду перевірки. До таких заходів належать: а) визначення конкретних строків атестації, складання графіку її проведення; б) створення атестаційної комісії; в) підготовка характеристики (відгуку) й атестаційного листа на кожного працівника, який атестується. Цей період охоплює також організацію роз'яснювальної роботи в трудовому колективі щодо цілей, завдань і порядку проведення атестації, а також перевірку наявності членів атестаційної комісії й ознайомлення їх щодо посадових інструкцій атестовуваних осіб. Складається список категорій працівників, які підлягають атестації. Підкреслено, що атестаційній перевірці підлягають лише окремі категорії працівників, передбачені у нормативно-правових актах. Локальні акти у разі їх прийняття на підприємстві можуть конкретизувати категорії працівників, що проходять атестацію, з обов'яз-ковим врахуванням трудового законодавства і не погіршенням їх становища порівняно з центральними нормами.

У підрозділі 3.3 «Процедура проведення атестації і прийняття рішень за її результатами» подано детальну характеристику атестації. Перевірка відповідності працівника посаді або виконуваній роботі відбувається на засіданні атестаційної комісії за відповідним графіком на підставі наданих матеріалів і повідомлення атестовуваного про його роботу. Крім ознайом-лення з наданими документами, робота комісії включає безпосередню перевірку й оцінку ділових та особистих якостей працівника, його про-фесійної компетентності, кваліфікації, а також проведення з ним співбесіди, обговорення свого рішення, доведення до відома самого працівника та його керівника прийнятого рішення й рекомендацій комісії.

За підсумками даної процедури атестаційна комісія дає такі оцінки діяльності працівника: а) відповідає займаній посаді (виконуваній роботі); б) відповідає займаній посаді (виконуваній роботі) за умови покращання роботи й виконання рекомендацій комісії з повторною атестацією через рік; в) не відповідає займаній посаді (виконуваній роботі).

Аргументується позиція, що обов'язковість рекомендацій атестаційної комісії залежить від оцінки, яку вони супроводжують. При визнанні працівника таким, що відповідає посаді або роботі, рекомендації для нього необов'язкові, оскільки позитивна атестація свідчить, що особа виконує свої професійні й трудові обов'язки належним чином, характеризується достат-німи необхідними якостями й належним рівнем кваліфікації. Невиконання рекомендацій, наданих умовно атестованому працівникові, означає право комісії під час повторної атестації ухвалити рішення про невідповідність такої особи займаній посаді.

Звільнення працівника, визнаного атестаційною комісією таким, що не відповідає займаній посаді (виконуваній роботі) за підсумками атестації, відбувається за п. 2 ст. 40 КЗпП України.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення науко-вого завдання щодо проблем правового регулювання атестації працівників, за результатами якої встановлюється їх відповідність або невідповідність займаній посаді (виконуваній роботі), яке виявляється у вдосконаленні понятійного апарату і формулюванні науково-практичних рекомендацій з удосконалення правової регламентації у цій царині.

1. У сучасних наукових дослідженнях питань, пов'язаних з атестацією працівників, доведено правомірність існування в трудовому праві цієї обов'язкової періодичної процедури. За сучасних умов вона може викону-вати важливу роль основної юридичної форми перевірки й оцінки відповідними уповноваженими на її проведення органами професійних здібностей, ділових якостей працівників, але тільки за умови одностайного підходу до цього процесу і при правовому врегулюванні відносин з атестації. Нагальною потребою на сьогодні є прийняття комплексного нормативного акта, який установлюватиме загальні положення, принципи й методи правового впорядкування відносин атестації працівників як на централі-зованому, так і локальному рівнях. Такий універсального характеру акт у сфері атестації повинен замінити Положення СРСР 1973 р. в умовах органі-зації трудового процесу за ринковими принципами, на підставі якого профільні міністерства можуть розробити методичні рекомендації підго-товки й проведення даної процедури в конкретних галузях економічної діяльності. Прийняття єдиного комплексного акта додало б логічності, завершеності процедурі оцінювання працівників шляхом їх атестації, що сприяло б підвищенню її ефективності шляхом установлення державних гарантій для атестовуваних.

2. Атестацію слід розглядати як спосіб виявлення відповідності та невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі шляхом перевірки рівня його кваліфікації, професійної підготовки й оцінки ділових якостей. Вона провадиться з метою формування професійного кадрового складу трудового колективу, визначення потенційних можливостей трудівників.

3. Аналіз чинного законодавства про атестацію працівників дає підстави стверджувати про її неналежне законодавче врегулювання щодо окремих категорій працівників. У зв'язку із цим пропонується доповнити проект Трудового кодексу України статтею (у главі «Атестація працівників»), яка визначала б сутність поняття «атестація», зокрема, внести до нього статтю такого змісту:

«Атестація - організаційно-правова форма визначення кваліфікації пра-цівників, яка полягає в періодичній перевірці й оцінці ділових якостей працівників у процесі виконання ними трудової функції.

Порядок, строки й умови атестації визначаються трудовим законо-давством та іншими нормативно-правовими актами, які містять норми трудового права, а також локальними нормативними актами».

4. У дисертаційній роботі виділено такі ознаки атестації працівників: а) права й обов'язки з приводу атестації є елементами у змісті складних трудових правовідносин; б) об'єктами перевірки під час атестації є квалі-фікація, сукупність ділових (у тому числі особистих) якостей працівника, необхідних для виконання конкретних обов'язків чи зайняття певних посад; в) суб'єктами атестаційної процедури є працівники (включаючи керівників), атестаційні комісії, роботодавці; г) вона здійснюється у відповідній організа-ційно-правовій формі; ґ) провадиться періодично (за винятком позачергових атестацій); д) атестація належить до обов'язків працівника; е) вона має комплексний характер; є) може зумовлювати певні юридичні наслідки, пов'язані зі збереженням, зміною або припиненням трудових правовідносин.

5. На сучасному етапі сукупність норм, які регулюють атестацію праців-ників, формує правовий підінститут у складі інституту трудового договору, зумовлений існуванням фактичних відносин щодо встановлення рівня кваліфікації працівників, їх відповідності та невідповідності займаній посаді (виконуваній роботі), оцінці професійної придатності. Ці норми пов'язані з такими галузевими інститутами, як заробітна плата; професійна підготовка й перепідготовка кадрів, підвищення їх кваліфікації. Підінститут атестації об'єднує сукупність норм права, що впорядковують суспільні відносини, які виникають у процесі організації й проведення атестаційної процедури, виконання атестаційними комісіями і працівниками своїх прав та обов'язків, і характеризуються внутрішньою єдністю і взаємоузгодженістю змісту правових приписів. Під правовим підінститутом атестації працівників слід розуміти систему правових норм, які регулюють атестаційно-трудові відносини, що складаються в процесі виконання працівником трудової функції, щодо оцінки його ділових якостей з метою визначення рівня його кваліфікації та професійної підготовки, відповідності займаній посаді чи виконуваній роботі, підвищення ефективності розстановки кадрів. До складу підінституту входять матеріальні норми, якими закріплюється обов'язок пройти атестацію, встановлюються її строки, вимоги до атестаційних характеристик, атестаційних оцінок, а також процесуальні норми, що регламентують процедуру атестації.

6. Зростає роль локального правового регулювання атестації робото-давцем. З метою визначення професійного рівня та кваліфікації працівників, перспектив їх службової кар'єри, створення кадрового резерву роботодавець може запровадити періодичну атестаційну перевірку на підставі локальних актів про атестацію, прийнятих за участю представників працівників і відповідно до методичних рекомендацій міністерств. Основні положення про порядок, строки й умови проходження цієї процедури визначають у колективному договорі й локальному положенні про атестацію працівників.

7. При відмежуванні атестації від суміжних правових явищ виявлено головний критерій: під час цього процесу встановлюється відповідність рівня працівника пред'явленим вимогам у безпосередньому зв'язку з виконуваною ним трудовою функцією. При суміжних правових явищах ідеться про визна-чення рівня відповідності працівника певним вимогам, але за відсутності безпосереднього зв'язку з його трудовою функцією.

У практиці правозастосування слід розрізняти атестацію працівників і суміжні правові категорії, оскільки під час підготовки й проведення різноманітних перевірок стосовно встановлення професійного рівня знань працівника можуть бути допущені помилки в оперуванні тією чи іншою правовою нормою, що неминуче призведе до виникнення конфліктної ситуації. З метою запобігання помилкам у правозастосовній практиці й пору-шенням законних прав та інтересів працівників, іншим небажаним наслідкам, вважаємо, потрібно провести чітке відмежування поняття «атестація праців-ників» від суміжних явищ, які в назві також мають термін «атестація». Для цього в нормативно-правові акти, що приймаються у сфері атестації, треба ввести таку конструкцію, як «обов'язкова періодична перевірка й оцінка працівника», а термін «атестація» використовувати в науці трудового права тільки з прив'язкою до тих ознак, які легко дають змогу відрізнити її від подібних і суміжних правових явищ.

8. Відсутність єдиної методики оцінювання під час атестації негативно впливає на якість проведення цієї процедури й викликає суб'єктивізм під час прийняття з рішень за підсумками атестації. Головним критерієм оцінки відповідності працівника займаній посаді чи виконуваній роботі під час атестації є його ділові якості, під якими розуміють передусім його профе-сійні здібності (включаючи рівень кваліфікації), досвід роботи, а для керів-ників ще й здібності організаторські. Для певних категорій працівників з огляду на специфіку їх трудової функції неабияке значення в атестаційному процесі мають їх особисті (у тому числі моральні) якості. Це стосується переважно тих працівників, які виконують виховні функції, перебувають на державній службі, а також матеріально відповідальних осіб.

9. Проблеми виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі зумовлені відсутністю нормативного визначення цього поняття. У проекті ТК України рекомендується навести дефініцію конструк-ції «невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі» й передбачити результати атестації (чергової й позачергової) як одного зі способів установлення такої необхідності. Тим самим на централізованому рівні визначити гарантії щодо необґрунтованого звільнення працівника за вищезазначеною підставою.

10. Головним недоліком законодавства про атестацію є відсутність чіткої правової регламентації діяльності органів, до яких можуть звернутися працівники, не згодні з висновком атестаційної комісії, а також ті, хто вважає, що в процесі цієї процедури було порушено порядок її проведення, а також хто не згоден з рішенням роботодавця за результатами атестації. Предметами оскарження в процесі підготовки й проведення атестації та прийняття рішень за її результатами є: а) дії (бездіяльність), акти робото-давця, видані ним у межах підготовки й проведення цієї процедури; б) дії (бездіяльність) членів атестаційної комісії; в) винесені атестаційною комі-сією рішення; г) порушення процедури ухвалення атестаційною комісією рішень і підсумків атестації; ґ) акти й рішення, прийняті роботодавцем за результатами атестації.

Спори, пов'язані з атестацією, розглядаються в загальному порядку вирішення індивідуальних трудових спорів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у виданнях ВАК

1. Кохан Вал. П. Юридична природа атестації / Валерія Кохан // Акту-альні проблеми права: теорія і практика : зб. наук. праць. - Луганськ : Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля, 2009. - № 13. - С. 399-408.

2. Кохан Вал. П.Щодо невідповідності працівників займаній посаді за висновками атестації / Валерія Кохан // Проблеми законності : акад. зб. наук. праць. - 2010. - Вип. 106. - С. 205-210.

3. Кохан Вал. П. Місце норм з атестації працівників у трудовому праві / Валерія Кохан // Актуальні проблеми права: теорія і практика: зб. наук. праць. - Луганськ : Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля, 2010. - № 15. - С. 225-233.

4. Кохан Вал. П. Щодо характеристики відносин з атестації працівників / Валерія Кохан // Проблеми законності : акад. зб. наук. праць. - 2010. - Вип. 108. - С. 246-252.

5. Кохан Вал. П. Локальні норми трудового права у сфері атестації пра-цівників / Валерія Кохан // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2010. - № 3 (50). - С. 300-308.

6. Кохан Вал. П. Спори, пов'язані з виявленою невідповідністю праців-ника у зв'язку з проходженням атестації / Валерія Кохан // Актуальні проблеми права: теорія і практика : зб. наук. праць. - Луганськ: Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля, 2011. - № 19. - С. 321-328.

Тези та доповіді на наукових конференціях

7. Кохан Вал. П. До питання про атестацію працівників / Вал. П. Кохан // Актуальні питання безоплатної правової допомоги в Україні: теорія та прак-тика : зб. ст. і тез наук. доп. і повідом. наук.-практ. конф. / за заг. ред. С. М. Прилипка, О. М. Ярошенка, А. В. Лапкіна. - Х. : ФІНН, 2008. - С. 173-177.

8. Кохан Вал. П. Щодо проблеми нормативно-правової бази атестації працівників / Вал. П. Кохан // Юридична осінь 2009 року : тези доп. та наук. повідом. міжнар. наук.-практ. конф. молодих учених та здобувачів / за заг. ред. А. П. Гетьмана. - Х. : Нац. юрид. акад. України, 2009. - С. 368-371.

9. Кохан Вал. П. Інститут атестації працівників у трудовому праві України / Вал. П. Кохан // Від громадянського суспільства - до правової держави : тези V міжнар. наук. конф. студентів та молодих вчених. - Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2010. - С. 56-57.

10. Кохан Вал. П. Принципи правового регулювання атестації працівників / Вал. П. Кохан // Влада та суспільство під впливом закону «циркуляції еліт» : тези міжнар. наук.-практ. конф. (XXIII Харківські політологічні читання). - Х. : ХАП, НЮАУ ім. Ярослава Мудрого, НДІ держ. будівництва та місцевого самоврядування АПрН України, 2010. - С. 150-151.

11. Кохан Вал. П. Невідповідність працівників займаній посаді (викону-ваній роботі): питання теорії / Вал. П. Кохан // Трудове право та проблеми соціального захисту населення в контексті правової держави : матер. наук.-практ. конф. (м. Харків, 24-25 вересня 2010 р.) / за ред. В. С. Венедіктова. - Х. : Укр. асоціація фахівців трудового права, Харківськ. екон.-прав. ун-т, 2010. - С. 155-157.

12. Кохан Вал. П. Правові форми перевірки кваліфікації працівників у трудовому праві / Вал. П. Кохан // Теоретичні та практичні проблеми реалізації прав людини у сфері праці і соціального забезпечення : тези доп. та наук. повідом. учасників ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 8-9 жовт-ня 2010 р.) / за ред. В. В. Жернакова. - Х. : Кроссроуд, 2010. - С. 354-357.

АНОТАЦІЯ

Кохан В.П. Правове регулювання атестації працівників за законодавством України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.05 - трудове право; право соціального забезпечення. - Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. - Київ, 2011.

Дисертацію присвячено проблемам правового регулювання атестації працівників за законодавством України, оціночній процедурі, за допомогою якої встановлюється відповідність або невідповідність працівників займаній посаді чи виконуваній роботі. Предметом цієї процедури виступає оцінка рівня кваліфікації, професійної підготовки, ділових, особистих, а інколи й моральних якостей працівника. Особисті й моральні якості працівника є предметом атестації лише у випадках, коли виконання трудових обов'язків за професією, спеціальністю, посадою вимагає їх наявності.

Обґрунтовано висновок про формування правового підінституту атестації працівників у складі інституту трудового договору, зумовлений існуванням фактичних відносин щодо встановлення рівня кваліфікації працівників, їх відповідності та невідповідності займаній посаді (виконуваній роботі), оцінці професійної придатності.

Розглянуті можливості локальної регламентації атестаційної процедури, розроблені основні положення відповідних локальних актів.

Ключові слова: невідповідність працівників займаній посаді (викону-ваній роботі), атестація працівників, недостатня кваліфікація, трудова функція, ділові якості, оціночна процедура, локальне регулювання атестації, рішення й рекомендації атестаційної комісії.

АННОТАЦИЯ

працівник атестація україна

Кохан В. П. Правовое регулирование аттестации работников по законодательству Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.05 - трудовое право; право социального обеспе-чения. - Институт государства и права им. В. М. Корецкого НАН Украины. - Киев, 2011.

Диссертация посвящена вопросам правового регулирования проблем аттестации работников согласно законодательству Украины.

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.