Трудові правовідносини службовців правоохоронних органів

Досліджується правова регламентація випробування при прийнятті на службу до правоохоронних органів. Обґрунтовується необхідність приведення спеціального законодавства в цій сфері у відповідність із загальним трудовим законодавством, зокрема пропонується встановити граничний шестимісячний випробувальний термін для осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та замінити в Законі України «Про міліцію» та Положенні про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ словосполучення «іспитовий строк» на слово «випробування». Також є необхідним, з огляду на те, що мета та наслідки запровадження стажування в органах прокуратури (ст. 46 Закону України «Про прокуратуру») тотожні меті та наслідкам випробування, зменшити термін стажування осіб, які не мають досвіду практичної роботи за спеціальністю, до шести місяців.

Зазначається, що до особливостей виникнення досліджуваних трудових правовідносин слід віднести прийняття службовцями Присяги. Аналіз текстів присяг службовців правоохоронних органів свідчить про їх певну схожість, яка виявляється в тому, що поряд із зобов'язаннями дотримуватися законодавства України вони містять і моральні зобов'язання (чесно і сумлінно виконувати обов'язки, бути об'єктивним і справедливим, завжди бути вірним і відданим Українському народові). Службовець правоохоронного органу, склавши Присягу, бере на себе вказані моральні зобов'язання, які для нього набувають юридичного значення. А отже, недотримання таких зобов'язань є порушенням Присяги, що призводить до припинення трудових правовідносин.

У підрозділі 3.2. «Зміна трудових правовідносин службовців правоохоронних органів» досліджуються категорії «істотні умови праці», «істотні умови трудового договору», «зміна трудового договору», «зміна трудового правовідношення», визначаються особливості зміни трудового правовідношення як певної стадії в його динаміці, надаються пропозиції з удосконалення національного законодавства у сфері регулювання змін трудових правовідносин службовців правоохоронних органів.

Відзначається, що особливість зміни трудового правовідношення як певної стадії в його динаміці, на відміну від стадій виникнення і припинення, полягає у факультативності її характеру, оскільки далеко не кожне трудове правовідношення проходить у своєму розвитку етап зміни.

Обґрунтовується, що до умов трудового договору належать лише ті умови, які погоджені сторонами і не випливають прямо з норм закону, колективного договору (угоди) чи локальних нормативно-правових актів. Норми трудового законодавства у випадку їх включення до трудового договору не мають жодного правового навантаження, оскільки і без такого включення регулюють трудові відносини.

Вказується на нерівнозначність категорій «істотні умови праці» та «істотні умови трудового договору». Перший термін більш широкий та характеризує зміст трудового правовідношення, а другий повністю поглинається першим і характеризує зміст трудового договору.

Категорію «зміна трудового правовідношення» слід відрізняти від категорії «зміна трудового договору». Так, зміна трудового правовідношення - це перехід, перетворення однієї або декількох істотних умов праці, передбачених трудовим законодавством, колективним договором (угодою) або трудовим договором, у змістовно іншу (інші). Зміна трудового договору - це перехід, перетворення однієї або декількох істотних умов цього договору в змістовно іншу (інші) за ініціативою працівника, роботодавця або третіх осіб.

Звертається увага на застосування окремими вченими-трудовиками цивільно-правового терміна «новація», причому в контексті змін трудового правовідношення. Обґрунтовується, що новація за правовою природою є специфічним способом припинення правовідношення, а не його зміни (відбувається припинення одного правовідношення та виникнення іншого). Взагалі ж відзначається, що трудове право, будучи самостійною галуззю права з власним категоріальним апаратом, може цілком обійтися без такого роду запозичень.

Аналізуються спеціальні норми, які закріплюють різновиди змін трудових правовідносин службовців правоохоронних органів. Відзначається, що у спеціальному законодавстві категорія «переміщення» застосовується для позначення тих явищ, які в загальному трудовому законодавстві визначаються як «переведення». Надаються пропозиції з приведення спеціального законодавства у відповідність до загального трудового законодавства.

Досліджується такий специфічний різновид переведення службовців правоохоронних органів, як ротація кадрів. Рекомендується в Законі України «Про правоохоронну службу України», який запропоновано розробити, передбачити статтю з назвою «Ротація кадрів правоохоронних органів» і таким змістом: «Ротація кадрів правоохоронних органів - це планове переведення службовців правоохоронних органів з посад, які вони займають, на інші в межах цього ж органу на визначений строк з метою підвищення ефективності функціонування правоохоронного органу, а також боротьби з корупцією.

Службовці можуть направлятися для проходження служби на інші посади у даному правоохоронному органі, з урахуванням їх професійної підготовки та спеціалізації, строком до п'яти років.

Після закінчення цього строку службовці направляються для проходження служби на інші посади за правилами частини другої цієї статті або їм надається попередня посада».

У підрозділі 3.3. «Призупинення трудових правовідносин службовців правоохоронних органів» досліджуються особливості призупинення трудових правовідносин службовців правоохоронних органів. Зазначається, що призупинення трудового правовідношення, як і його зміна, має факультативний характер, оскільки далеко не кожне трудове правовідношення проходить у своєму розвитку етап призупинення.

Звертається увага на те, що призупинення трудових правовідносин відбувається при відстороненні працівника від роботи. Так, відсторонення працівника від роботи не змінює і не припиняє трудові правовідносини, оскільки при недопущенні до роботи працівник не перестає бути працівником даного роботодавця, до того ж відсторонення від роботи не торкається змісту трудового договору, тобто ніяких змін його умов при відстороненні не відбувається, а отже, про відсторонення від роботи можна говорити як про тимчасове призупинення трудових правовідносин.

Обґрунтовується доцільність, де це можливо, чітко вказати строк відсторонення від роботи в статтях нормативно-правових актів, які закріплюють підстави відсторонення. Наприклад, для працівника, який перебуває в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, достатньо й одноденного відсторонення від роботи.

З метою уніфікації національного законодавства пропонується замінити в Законі України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» термін «усунення» на термін «відсторонення». Також існує доцільність в Законі України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» передбачити норму такого змісту: «Відсторонення військовослужбовця від виконання військового обов'язку є обов'язковим у разі його появи на службі в стані сп'яніння, відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони. Рішення про усунення від виконання військового обов'язку приймається прямим командиром (начальником) або безпосереднім командиром (начальником). Таке відсторонення повинно тривати до усунення його підстав».

Відзначається, що поряд із відстороненням трудові правовідносини службовців правоохоронних органів призупиняє і такий захід, як зарахування в розпорядження правоохоронного органу. Так, при зарахуванні в розпорядження правоохоронного органу трудові правовідносини не припиняються. Особа звільняється тільки із займаної посади, тобто припиняє виконувати посадові обов'язки. Водночас вона залишається на службі та продовжує отримувати грошове забезпечення за останньою основною штатною посадою. Особа, зарахована в розпорядження правоохоронного органу, може бути згодом призначена як на ту ж саму посаду, так і на іншу.

У підрозділі 3.4. «Припинення трудових правовідносин службовців правоохоронних органів» досліджуються особливості припинення трудових правовідносин службовців правоохоронних органів. Підкреслюється певне розмаїття підходів до закріплення підстав припинення трудових правовідносин службовців правоохоронних органів. Так, трудові правовідносини прокурорсько-слідчих працівників припиняються за підставами, передбаченими Кодексом законів про працю України; суддів - Конституцією України; службовців інших правоохоронних органів - спеціальними нормативно-правовими актами.

Обґрунтовується доцільність передбачення в Законі України «Про правоохоронну службу України», який пропонується розробити, статті з назвою «Підстави припинення правоохоронної служби» та наступним змістом: «Правоохоронна служба припиняється за підставами, передбаченими Кодексом законів про працю України, а також у разі:

1) порушення правил прийняття на службу;

2) недотримання службовцем обмежень та порушення заборон, пов'язаних із проходженням правоохоронної служби;

3) досягнення службовцем граничного віку перебування на правоохоронній службі;

4) порушення службовцем Присяги;

5) скоєння службовцем вчинку, який порочить його як службовця правоохоронного органу або дискредитує орган, в якому він працює;

6) припинення службовцем громадянства України;

7) неподання або подання службовцем неправдивих відомостей про доходи та зобов'язання фінансового характеру щодо себе та членів своєї сім'ї, а також відомостей про належні йому та членам його сім'ї нерухоме та цінне рухоме майно, вклади у банках і цінні папери;

8) визнання службовця недієздатним або обмежено дієздатним рішенням суду, що набрало законної сили;

9) скасування рішення суду про поновлення службовця на службі;

10) розголошення службовцем державної таємниці, іншої охоронюваної законом таємниці та службової інформації, що стали відомими службовцю у зв'язку з виконанням ним посадових обов'язків;

11) смерті службовця або визнання його в установленому порядку безвісно відсутнім чи оголошення померлим».

ВИСНОВКИ

1. Існує доцільність визнання трудового законодавства (зокрема кодифікованого трудового закону) провідною галуззю (законом) національного законодавства щодо регулювання суспільних відносин, які виникають у зв'язку з реалізацією фізичною особою конституційного права на працю, зокрема відносин у сфері проходження служби в правоохоронних органах.

2. Поряд із суб'єктною і об'єктивною диференціацією норм трудового права доцільно виділити третю групу -- суб'єктно-об'єктивну, до якої слід віднести ті підстави, що мають як суб'єктний, так і об'єктивний характер (кваліфікація та соціальні підстави).

3. За своєю сутністю служба в правоохоронному органі є різновидом найманої праці. По-перше, вступ на службу до правоохоронного органу є результатом вільного використання громадянами права на працю. По-друге, громадяни України при прийнятті на службу до певних правоохоронних органів (Служба безпеки України, Державна прикордонна служба України, Управління державної охорони України) укладають контракт, який є особливим видом трудового договору. Прийняття на службу до інших правоохоронних органів здійснюється на підставі акта призначення або обрання на посаду, без укладення контракту, чому передує згода громадянина, якою він виражає своє позитивне ставлення до такого призначення або обрання. По-третє, службі в правоохоронних органах притаманний несамостійний характер, оскільки вступ на службу має своїм наслідком підпорядкування службовця владі роботодавця.

4. Трудовим правовідносинам службовців правоохоронних органів притаманні всі загальні ознаки, характерні для будь-яких правовідносин, та спеціальні ознаки, характерні для трудових правовідносин. Особливостями трудових правовідносин службовців правоохоронних органів є більший ступінь участі держави в їх регулюванні, ніж у регулюванні трудових відносин інших категорій працюючих; наявність обмежень і заборон, пов'язаних із проходженням служби; існування додаткових гарантій здійснення посадових обов'язків; обмежена можливість застосування індивідуального договірного регулювання цих трудових відносин.

5. Службовець правоохоронного органу як сторона досліджуваних трудових правовідносин володіє спеціальною правосуб'єктністю. Пропонується поділ вимог до спеціальної правосуб'єктності на загальні, які встановлені для кандидатів на службу у всі без виключення правоохоронні органи, та спеціальні, які встановлені для кандидатів на службу в окремі правоохоронні органи.

6. Правоохоронний орган є іншою стороною досліджуваних трудових правовідносин. Він має здатність надавати роботу, оплачувати працю, нести відповідальність за зобов'язаннями, які випливають з факту його участі у трудових правовідносинах. Особа, яка приймається на службу, зараховується в штат правоохоронного органу.

7. Виходячи з того, що об'єкт правовідношення тісно пов'язаний з інтересом управомоченої сторони, тобто об'єктами можуть бути різноманітні предмети, що мають цінність для суб'єкта правовідношення, основними об'єктами досліджуваних трудових правовідносин є заробітна плата (грошове забезпечення) та результат праці, який є об'єктом трудових правовідносин тільки внаслідок нерозривності з живою працею.

8. Акти призначення на посаду та акти обрання на посаду мають значення самостійних підстав виникнення трудових правовідносин службовців правоохоронних органів. Так, зміст трудових правовідносин службовців правоохоронних органів визначається заздалегідь у нормативному порядку. Отже, саме з моменту обрання або призначення на посаду до певного правоохоронного органу службовець наділяється визначеними в нормативному порядку правами та обов'язками за посадою, тобто по суті трудовою функцією.

9. Є недоцільним широке використання контракту як підстави виникнення трудових правовідносин зі службовцями правоохоронних органів. Контракт, з огляду на його строковий характер, не забезпечує такої найважливішої гарантії права людини на працю, як стабільність умов трудового договору, оскільки навіть не допускає можливості його перетворення у трудовий договір на невизначений строк. Також сучасна практика застосування контрактів у правоохоронних органах свідчить про те, що, окрім строкових трудових правовідносин, вони додатково більше нічого не встановлюють.

10. Контракти доцільно використовувати за умови можливості встановлення ними більш високого рівня грошового забезпечення, вирішення соціально-побутових проблем у таких випадках: а) при продовженні трудових правовідносин зі службовцями, які мають високі показники в роботі та досягли граничного віку перебування на службі; б) у так званих «елітних» підрозділах правоохоронних органів («Альфа», «Беркут», «Сокіл» тощо).

11. Конкурс у трудовому праві - це змагання, яке проводиться з дотриманням певного порядку у випадках, передбачених законодавством чи рішенням роботодавця, з метою визначення на підставі певних критеріїв найкращого для зайняття вакантної посади серед осіб, які беруть у ньому участь.

12. Ротація кадрів правоохоронних органів - це планове переведення службовців правоохоронних органів з посад, які вони займають, на інші в межах цього ж органу на визначений строк з метою підвищення ефективності функціонування правоохоронного органу, а також боротьби з корупцією.

13. Відсторонення від роботи - це тимчасове недопущення працівника до виконання трудових обов'язків за підставами, передбаченими у законі, з метою недопущення негативних наслідків.

14. Зарахування у розпорядження правоохоронного органу - це тимчасове звільнення із займаної посади із залишенням на службі в правоохоронному органі та оплатою праці за останньою основною штатною посадою, яке здійснюється при проведенні організаційно-штатних заходів.

15. Відставка службовців правоохоронних органів - це почесне припинення трудових правовідносин за ініціативою службовця або незалежно від його волі, яке надає певні переваги порівняно з іншими підставами припинення трудових правовідносин.

16. Існує доцільність з метою підвищення рівня правового та соціального захисту службовців правоохоронних органів дозволити створювати у всіх правоохоронних органах професійні спілки. Крім цього, необхідно де це можливо, виходячи з умов і характеру правоохоронної служби, надати таким професійним спілкам повноваження, встановлені загальним трудовим законодавством.

17. Доцільно внести наступні зміни до проекту Трудового кодексу України:

- викласти ч. 2 ст. 1 в такій редакції: «Завданням цього Кодексу є правове регулювання трудових та пов'язаних з ними відносин, створення необхідних правових умов для належної реалізації та захисту трудових прав працівників при врахуванні інтересів роботодавців, а також для розвитку соціального партнерства»;

- викласти ст. 2 в такій редакції: «Цей Кодекс регулює трудові відносини та інші пов'язані з ними відносини щодо:

- працевлаштування;

- організації та управління працею;

- професійного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників безпосередньо у даного роботодавця;

- соціального діалогу;

- вирішення трудових спорів;

- нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства;

- обов'язкового соціального страхування у випадках, передбачених законами»;

- викласти п. 2 ч. 1 ст. 3 в наступній редакції: «заборона примусової або обов'язкової праці»; п. 10 ч. 1 ст. 3 - «забезпечення працівникам права на рівну оплату праці рівної цінності, а також на своєчасну і в повному розмірі виплату справедливої заробітної плати, яка забезпечить достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей»; доповнити ст. 3 такими принципами: «забезпечення права працівників на справедливі умови праці, які включають, зокрема, розумне обмеження робочого часу, надання щоденного відпочинку, вихідних, неробочих та святкових днів, щорічної оплачуваної відпустки»; «гарантування права працівників на захист у разі банкрутства роботодавця», «забезпечення права працюючих неповнолітніх, інвалідів, жінок, осіб із сімейними обов'язками на особливий захист»;

- викласти ч. 1 ст. 38 в наступній редакції: «Підставою для виникнення трудових відносин є трудовий договір.

У випадках, передбачених законодавством, колективним договором (угодою), статутними документами або нормативними актами роботодавця, трудовий договір укладається на підставі:

1) призначення на посаду;

2) обрання на посаду;

3) затвердження на посаді;

4) результатів конкурсу;

5) рішення суду;

6) направлення державною службою зайнятості на роботу в рахунок встановленої квоти.

Трудові правовідносини можуть виникати на підставі актів призначення чи обрання на посаду без укладення трудового договору у випадках, передбачених законодавством».

18. Існує необхідність розроблення та прийняття Закону України «Про правоохоронну службу України» з наступною структурою: розд. 1. «Загальні положення», розд. 2. «Посади правоохоронної служби», розд. 3. «Спеціальні (військові) звання, класні чини, кваліфікаційні класи», розд. 4. «Права та обов'язки службовців та правоохоронних органів», розд. 5. «Прийняття на правоохоронну службу», розд. 6. «Переведення та переміщення службовців», розд. 7. «Атестація службовців», розд. 8. «Припинення правоохоронної служби», розд. 9. «Робочий час та час відпочинку», розд. 10. «Оплата праці службовців», розд. 11. «Трудова дисципліна», розд. 12. «Соціально-правовий захист службовців», розд. 13. «Трудові спори», розд. 14. «Державний нагляд і контроль за дотриманням законодавства України про правоохоронну службу», розд. 15. «Фінансування правоохоронної служби».

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія

1. Мельник К.Ю. Проблеми правового регулювання трудових відносин службовців правоохоронних органів: монографія /К.Ю. Мельник. Х.: Харк. нац. ун-т внутр. справ, 2009. 360 с.

Наукові статті у фахових виданнях

2. Мельник К.Ю. Місце трудових відносин працівників органів внутрішніх справ в предметі трудового права /К.Ю. Мельник //Право і безпека. 2004. № 3'3. С. 123-125.

3. Мельник К.Ю. До проблеми вдосконалення відомчого законодавства /К.Ю. Мельник //Вісник Національного університету внутрішніх справ. 2004. Вип. 26. С. 87-92.

4. Мельник К.Ю. Основні фактори, що впливають на ефективність виконання працівниками органів внутрішніх справ своїх посадових обов'язків /К.Ю. Мельник //Вісник Національного університету внутрішніх справ. 2005. Вип. 29. С. 275-281.

5. Мельник К.Ю. Обмеження прав особистості як наслідок володіння спеціальним правовим статусом /К.Ю. Мельник //Право і безпека. 2005. № 4'3. С. 123-127.

6. Мельник К.Ю. Щодо доцільності застосування контракту в органах внутрішніх справ України /К.Ю. Мельник //Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2008. Вип. 43. С. 308-313.

7. Мельник К.Ю. Проблеми оплати праці в органах внутрішніх справ /К.Ю. Мельник //Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2009. Вип. 44. С. 197-203.

8. Мельник К.Ю. Відставка службовців правоохоронних органів /К.Ю. Мельник //Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2009. Вип. 45. С. 202-207.

9. Мельник К.Ю. Підстави припинення трудових правовідносин із суддями /К.Ю. Мельник //Право і безпека. 2009. № 3. С. 74-77.

10. Мельник К.Ю. Єдність та диференціація норм трудового права /К.Ю. Мельник //Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія Право. 2009. Вип. 6. С. 274-278.

11. Мельник К.Ю. Проблеми законодавчого закріплення поняття «правоохоронні органи» /К.Ю. Мельник //Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2009. Вип. 46. С. 139-146.

12. Мельник К.Ю. До визначення поняття та підстав диференціації норм трудового права /К.Ю. Мельник //Право і безпека. 2009. № 4. С. 135-138.

13. Мельник К.Ю. До проблеми вимог, що пред'являються до кандидатів на службу в органи внутрішніх справ /К.Ю. Мельник //Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2009. Вип. 47. С. 269-276.

14. Мельник К.Ю. Проблеми визначення системи правоохоронних органів /К.Ю. Мельник //Право і безпека. 2009. № 5. С. 154-158.

15. Мельник К.Ю. Правоохоронні органи: питання теорії /К.Ю. Мельник //Актуальні проблеми права: теорія і практика. 2010. № 15. С. 77-85.

16. Мельник К.Ю. Щодо спеціальної трудової правосуб'єктності прокурорсько-слідчих працівників /К.Ю. Мельник //Південноукраїнський правничий часопис. 2010. № 1. С. 122-124.

17. Мельник К.Ю. Атестація службовців правоохоронних органів /К.Ю. Мельник //Форум права. 2010. № 1. С. 243-249.

18. Мельник К.Ю. До питання трудової правосуб'єктності працівників /К.Ю. Мельник //Підприємництво, господарство і право. 2010. № 1. С. 112-115.

19. Мельник К.Ю. Конкурсний відбір до правоохоронних органів /К.Ю. Мельник //Право і безпека. 2010. № 1. С. 115-120.

20. Мельник К.Ю. Спеціальна трудова правосуб'єктність професійних суддів /К.Ю. Мельник //Підприємництво, господарство і право. 2010. № 2 - С. 158-161.

21. Мельник К.Ю. Щодо розуміння єдності трудового права /К.Ю. Мельник //Юридична Україна. 2010. № 3. С. 79-83.

22. Мельник К.Ю. Випробування при прийнятті на службу до правоохоронних органів /К.Ю. Мельник //Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2010. Вип. 48. С. 275-280.

23. Мельник К.Ю. Юридичний зміст трудових правовідносин службовців правоохоронних органів /К.Ю. Мельник //Підприємництво, господарство і право. 2010. № 3. С. 52-56.

24. Мельник К.Ю. Правоохоронні органи як роботодавці /К.Ю. Мельник //Юридична Україна. 2010. № 4. С. 84-90.

25. Мельник К.Ю. Ротація кадрів правоохоронних органів /К.Ю. Мельник //Право і безпека. 2010. № 2. С.154-157.

26. Мельник К.Ю. Поняття та ознаки трудових правовідносин службовців правоохоронних органів /К.Ю. Мельник //Підприємництво, господарство і право. 2010. № 4. С. 74-77.

27. Мельник К.Ю. Правоохоронні органи як система /К.Ю. Мельник //Юридична Україна. 2010. № 7. С. 114-119.

Навчальні посібники, науково-практичні коментарі

28. Організаційно-правові засади професійної підготовки персоналу органів внутрішніх справ України: наук.-практ. посіб. /В.С. Венедіктов, М.І. Іншин, К.Ю. Мельник та ін. Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. 212 с. (розд. 5).

29. Венедіктов В. С. Основи трудового права України: навч. посіб. /В.С. Венедіктов, К.Ю. Мельник. Х.: Консум, 2005. 170 с. (розділи 2, 4, 5,7, 9, 12, 13).

30. Охорона праці: європейські і міжнародні стандарти та законодавство України (порівняльний аналіз): наук.-практ. посіб. /В.С. Венедіктов, М.І. Іншин, К.Ю. Мельник та ін. Х.-К., 2006. 680 с. (розділи 1 та 2 Особливої частини).

31. Охорона праці: збірник актів acquis communautaire: наук.-практ. посіб. /В.С. Венедіктов, М.І. Іншин, К.Ю. Мельник та ін. Х.-К., 2006. 718 с.

32. Училище професійної підготовки працівників органів внутрішніх справ України: наук.-практ. посіб. /А.Є. Голубов, М.І. Іншин, О.М. Музичук, К.Ю. Мельник та ін. Х.: Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2007. 293 с. (розд. 5).

33. Митний Кодекс України: науково-практичний коментар /А.Т. Комзюк, О.О. Погрібний, Р.А. Калюжний, К.Ю. Мельник та ін. К.: Правова єдність, 2008. 757 с. (гл. 52).

34. Кодекс законів про працю України: науково-практичний коментар /О.О. Погрібний, М.І. Іншин, І.М. Шопіна, К.Ю. Мельник та ін. К.: Правова єдність, 2008. 456 с. (гл. VІ статті 85-92, гл. VІІІ статті 118-119).

35. Порядок проходження служби в органах внутрішніх справ: навч. посіб. /М.І. Іншин, О.М. Музичук, К.Ю. Мельник та ін. Х.: Титул, 2009. 272 с. (розділи 8, 11, 13).

36. Збірник наукових праць науково-дослідної лабораторії з розроблення законодавчих та інших нормативно-правових актів навчально-наукового інституту психології, менеджменту, соціальних та інформаційних технологій Харківського національного університету внутрішніх справ за 2007-2009 роки. Т. 1: Проекти нормативно-правових актів /за заг. ред. А.Т. Комзюка, М.І. Іншина, О.М. Музичука. Х.: Основа, 2010. 250 с. (стор. 28-47, 60-66, 96-178, 237-242).

37. Збірник наукових праць науково-дослідної лабораторії з розроблення законодавчих та інших нормативно-правових актів навчально-наукового інституту психології, менеджменту, соціальних та інформаційних технологій Харківського національного університету внутрішніх справ за 2007-2009 роки. Т. 2: Практичні рекомендації /за заг. ред. А.Т. Комзюка, М.І. Іншина, О.М. Музичука. Х.: Основа, 2010. 300 с. (стор.165-168, 200-205, 296-300).

38. Збірник наукових праць науково-дослідної лабораторії з розроблення законодавчих та інших нормативно-правових актів навчально-наукового інституту психології, менеджменту, соціальних та інформаційних технологій Харківського національного університету внутрішніх справ за 2007-2009 роки. Т. 3: Експертиза проектів нормативно-правових актів /за заг. ред. А.Т. Комзюка, М.І. Іншина, О.М. Музичука. Х.: ОСН, 2010. 356 с. (стор.138-144, 156-159, 181-183, 211-217, 222-228, 273-276, 322-325, 350-355).

39. Законодавче забезпечення правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ України: навч. посіб. /за заг. ред. А.Т. Комзюка, М.І. Іншина, О.М. Музичука. Х.: ОСН, 2010. 174 с. (глави 4, 5).

Тези доповідей

40. Мельник К.Ю. Місце та роль міліцейських профспілок в системі захисту прав, свобод та законних інтересів працівників міліції /К.Ю. Мельник //Актуальні проблеми науки трудового права в сучасних умовах ринкової економіки. Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. С. 157-161.

41. Мельник К.Ю. Шляхи удосконалення нормативно-правового забезпечення правового захисту працівників органів внутрішніх справ /К.Ю. Мельник //Нормативно-правове забезпечення проходження служби в органах внутрішніх справ України. Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. С. 140-143.

42. Мельник К.Ю. Проблеми соціально-правового захисту працівників органів внутрішніх справ під час проходження початкової підготовки /К.Ю. Мельник //Система початкової професійної підготовки персоналу ОВС України: стан та перспективи. Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. С. 102-106.

43. Мельник К.Ю. Сучасні проблеми нормативно-правового забезпечення трудових відносин працівників органів внутрішніх справ /К.Ю. Мельник //Кодифікація трудового законодавства України: стан та перспективи. Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. С. 75-80.

44. Мельник К.Ю. До питання правових обмежень в демократичній державі /К.Ю. Мельник //Форми соціально-правового захисту працівників у службово-трудових відносинах. Х.: Укр. асоц. фахівців труд. права, 2005. С. 51-56.

45. Мельник К.Ю. Тривалість робочого часу та часу відпочинку: європейські стандарти та національні норми /К.Ю. Мельник //Трудове право України в контексті європейської інтеграції. Х.: Укр. асоц. фахівців труд. права, 2006. С. 29-36.

46. Мельник К.Ю. Право на страйк і працівники органів внутрішніх справ /К.Ю. Мельник //Соціально-захисна діяльність держави в умовах ринкових відносин. Чернігів, 2007. С. 293-296.

47. Мельник К.Ю. До питання встановлення спеціального режиму оплати праці та соціального захисту працівників органів внутрішніх справ, які здійснюють охорону та конвоювання хворих на туберкульоз /К.Ю. Мельник //Актуальні проблеми роботи з персоналом у правоохоронних органах. Х.: Харк. нац. ун-т внутр. справ, 2008. С. 47-49.

48. Мельник К.Ю. Проект Трудового кодексу України: шляхи удосконалення /К.Ю. Мельник //Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку. Суми: Сум. філія Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2009. С. 162-165.

49. Мельник К.Ю. Оплата праці осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ /К.Ю. Мельник //Проблеми вдосконалення правового регулювання соціально-трудових відносин в Україні. Х.: Укр. асоц. фахівців труд. права, 2009. С. 231-233.

50. Мельник К.Ю. До питання нової кодифікації трудового законодавства /К.Ю. Мельник //Актуальні проблеми розвитку законодавства про працю та соціальне забезпечення. Х.: Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого, 2009. С. 248-250.

51. Мельник К.Ю. Напрямки вдосконалення національного законодавства у сфері правоохоронної служби /К.Ю. Мельник //Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку. Суми: Сум. філія Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2010. С. 509-513.

АНОТАЦІЯ

Мельник К.Ю. Трудові правовідносини службовців правоохоронних органів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.05 - трудове право; право соціального забезпечення. - Національний університет «Одеська юридична академія», Одеса, 2011.

Дисертацію присвячено проблемам трудових правовідносин службовців правоохоронних органів. Аналізується сфера дії трудового права та формулюються пропозиції з її розширення. Розглядаються проблеми єдності та диференціації трудового права. Даються авторські визначення понять «трудові правовідносини службовців правоохоронних органів», «єдність трудового права», «диференціація трудового права», «правоохоронні органи», «конкурс у трудовому праві»; «зміна трудового договору», «зміна трудового правовідношення», «відсторонення від роботи», «відставка службовців правоохоронних органів» тощо. Визначається коло органів, які входять у систему правоохоронних органів. Виокремлюються особливості трудових правовідносин службовців правоохоронних органів. Вивчається закордонний досвід правового регулювання правоохоронної служби. З'ясовується сучасний стан правового регулювання виникнення, зміни, призупинення та припинення трудових відносин службовців правоохоронних органів України. Надаються пропозиції з удосконалення проекту Трудового кодексу України щодо завдань трудового законодавства, принципів правового регулювання трудових та пов'язаних з ними відносин, посилення значення Трудового кодексу в системі трудового законодавства, підстав виникнення трудових правовідносин тощо. З метою уніфікації національного законодавства з питань правоохоронної служби запропоновано розробити Закон України «Про правоохоронну службу України». Розроблена структура цього Закону та зміст окремих статей.

АННОТАЦИЯ

Мельник К.Ю. Трудовые правоотношения служащих правоохранительных органов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора юридических наук по специальности 12.00.05 - трудовое право; право социального обеспечения. - Национальный университет «Одесская юридическая академия», Одесса, 2011.

Диссертация посвящена проблемам трудовых правоотношений служащих правоохранительных органов. Анализируется сфера действия трудового права и формулируются предложения по ее расширению. Рассматриваются проблемы единства и дифференциации трудового права. В частности наряду с объективной и субъектной дифференциацией норм трудового права выделяется третья группа - субъектно-объективная, к которой следует отнести те основания, которые имеют как субъектный, так и объективный характер. Прежде всего, это квалификация и социальные основания.

В диссертации даются авторские определения понятий «трудовые правоотношения служащих правоохранительных органов», «единство трудового права», «дифференциация трудового права», «правоохранительные органы», «конкурс в трудовом праве»; «изменение трудового договора», «изменение трудового правоотношения», «отстранение от работы», «отставка служащих правоохранительных органов» и др. Определяется круг органов, которые входят в систему правоохранительных органов. Это суд, прокуратура, органы внутренних дел, Служба безопасности Украины, Государственная пограничная служба Украины, Управление государственной охраны Украины.

Обосновывается, что в сущности служба в правоохранительном органе является наемным трудом. Во-первых, поступление на службу в правоохранительный орган является результатом свободного использования гражданами права на труд. Во-вторых, граждане Украины при принятии на службу в отдельные правоохранительные органы (Служба безопасности Украины, Государственная пограничная служба Украины, Управление государственной охраны Украины) заключают контракт, являющийся особым видом трудового договора. Принятие на службу в другие правоохранительные органы осуществляется на основании акта назначения или избрания на должность без заключения контракта. Однако для отнесения к сфере трудового права не имеет принципиального значения тот факт, что принятие на службу осуществляется на основании акта назначения или избрания на должность, а не заключения трудового договора, как для работников предприятий. Главным является то, что акту назначения или избрания на должность предшествует согласие гражданина, которым он выразил свое положительное отношение к такому назначению или избранию. В-третьих, службе в правоохранительных органах присущ несамостоятельный характер, поскольку вступление на службу имеет своим следствием подчинение служащего власти работодателя. Служащий входит в состав персонала определенного правоохранительного органа, действует не в собственных интересах, а в интересах правоохранительного органа, содействуя достижению целей и выполнению задач, поставленных перед последним. Работа в правоохранительном органе подчиняется определенному распорядку и оплачивается из средств этого органа по установленным нормам.

Выделяются особенности трудовых правоотношений служащих правоохранительных органов, а именно: большая степень участия государства в их регулировании по сравнению с участием в регулировании трудовых отношений иных категорий работающих; существование ограничений и запретов, связанных с прохождением службы; наличие дополнительных гарантий осуществления должностных обязанностей; ограниченная возможность применения индивидуального договорного регулирования этих трудовых отношений.

Предлагаются рекомендации по усовершенствованию проекта Трудового кодекса Украины относительно задач трудового законодательства, принципов правового регулирования трудовых и связанных с ними отношений, усиления значения Трудового кодекса в системе трудового законодательства, оснований возникновения трудовых правоотношений и т.п. С целью унификации национального законодательства по вопросам правоохранительной службы предложено разработать Закон Украины «О правоохранительной службе Украины». Разработана структура этого Закона и содержание отдельных статей.

SUMMARY

Melnyk K.Y. Labour Relations of Law Enforcement Officers. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree by specialty 12.00.05 - labour law; law of social welfare. - National University “Odessa Law Academy”, Odessa, 2011.

The thesis is devoted to the problems of law enforcement officers' labour relations. The sphere of labour law action is analyzed and offers on its broadening are made. The problems of unity and differentiation of labour law are considered. Such definitions as “law enforcement officers' labour relations”, “unity of labour law”, “differentiation of labour law”, “law enforcement agencies”, “contest of labour law”, “change of labour contract”, “change of legal labour relation”, “removal from work”, “law enforcement officers' resignation” and so on are determined by the author. The range of agencies that belongs to law enforcement agencies' system is determined. Peculiarities of law enforcement officers' labour relations are marked out. Foreign experience of law enforcement service is studied. Modern state of legal regulation of formation, change, suspension and cessation of Ukrainian law enforcement officers' labour relations is cleared. Offers on improving the draft of Labour Code of Ukraine concerning tasks of labour legislation, principles of legal regulation of labour and connected with them relations, enhancement of Labour Code meaning in the system of labour legislation, founding for formation of labour relations and so on are made. In order to unify national legislation on law enforcement service problems it is offered to elaborate the Law of Ukraine “On Law Enforcement Service of Ukraine”. The structure of this Law and content of separate articles are elaborated.

Key words: labour legal relations, official, employer, law enforcement agencies, unity, differentiation, contract, position, qualifying evaluation, rotation.