Кримінальна відповідальність за експлуатацію дітей

Звільнення осіб, які вчинили експлуатацію дітей, від кримінального покарання та його відбування має місце щодо 76% засуджених. При цьому 91% із них звільняються від відбування покарання з випробуванням, тобто коли таке звільнення є правом суду, а не його обов'язком. Така ситуація, на думку дисертанта, додатково свідчить про невідповідність покарань, передбачених у ст. 150 КК України, суспільній небезпеці експлуатації дітей.

ВИСНОВКИ

У висновках підбито підсумки дослідження кримінальної відповідальності за експлуатацію дітей, наведено найважливіші наукові та практичні результати, одержані в ході його проведення, а також висловлено пропозиції щодо вдосконалення кримінального законодавства України у сфері протидії суспільно небезпечному використанню праці дітей. Зокрема:

1. За підсумками аналізу основного складу злочину, передбаченого ст. 150 КК України, було встановлено, що: а) родовим об'єктом складів злочинів, об'єднаних у розділі III Особливої частини КК України, є воля, честь і гідність людини; б) основним безпосереднім об'єктом складу злочину, передбаченого ст. 150 КК України, є воля дитини як можливість вчиняти будь-які дії або утримуватися від них, не порушуючи цією поведінкою прав, свобод і законних інтересів фізичних або юридичних осіб, суспільства або держави; в) потерпілим від експлуатації може бути особа будь-якої статі, праця якої використовується з порушенням приписів ст. 188 Кодексу законів про працю України; г) «експлуатація дітей» як ознака об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 150 КК України, означає свавільне привласнення продуктів праці дітей власниками засобів виробництва; д) спосіб учинення цього злочину (шляхом використання праці) передбачає цілеспрямовану діяльність людини із забезпечення та стимулювання примусової фізичної або розумової діяльності дитини; е) суб'єктом складу злочину, передбаченого ст. 150 КК України, може бути будь-яка людина, яка, з одного боку, на момент вчинення експлуатації дітей досягла 16-річного віку, а з іншого - має такий рівень психічного здоров'я, який забезпечує їй можливість усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку вчинюваної експлуатації дітей, а також керувати цими діями; ж) експлуатація дітей може бути вчинена лише з прямим умислом, корисливих мотивів і метою отримання прибутку.

2. За результатами дослідження кваліфікованих складів злочину, передбаченого ст. 150 КК України, установлено, що: а) експлуатація кількох дітей - це одночасна експлуатація двох чи більше потерпілих або експлуатація двох чи більше потерпілих, учинена в різний час, але за умови, що експлуатація саме двох чи більше потерпілих охоплюється єдиним умислом винного; б) експлуатація дітей, що завдала істотної шкоди здоров'ю дитини, - це експлуатація, яка заподіяла потерпілому з необережності тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження; в) експлуатація дітей, що завдала істотної шкоди фізичному розвиткові дитини, - це експлуатація, наслідком якої є заподіяння потерпілому з необережності тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження, поєднаного з порушенням нормального процесу становлення й зміни морфологічних чи функціональних властивостей організму дитини або порушенням її нормального морфофункціонального стану; г) експлуатація дітей, що завдала істотної шкоди освітньому рівню дитини, - це експлуатація, що призвела до багаторазового пропуску дитиною занять у загальноосвітньому навчальному закладі або навчальному закладі системи загальної середньої освіти; д) експлуатація дітей, поєднана з використанням дитячої праці на шкідливому виробництві, - це експлуатація дитини на небезпечній для її здоров'я роботі.

3. Із характеристики експлуатації дітей під кутом окремих положень Загальної частини кримінального права України виявлено таке: а) у разі прийняття Трудового кодексу України (проект № 1108 від 4 грудня 2007 року) відбудеться зміна бланкетної диспозиції ст. 150 КК України, яка приведе не лише до криміналізації, а й до декриміналізації певних форм використання праці дітей; б) для правильної оцінки дій громадян України та осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні та які з метою отримання прибутку використовують працю дітей на території інших держав, необхідно кожного разу встановлювати зміст бланкетної диспозиції ст. 150 КК України, виходячи з приписів чинного на їх території трудового законодавства; в) під малозначністю незакінченої експлуатації дітей слід розуміти дії особи, що формально містять ознаки складу готування до експлуатації дітей чи замаху на експлуатацію дітей, але завдають або можуть завдати лише неістотної шкоди основним безпосереднім об'єктам цих злочинів та не завдають і не можуть завдати істотної шкоди їх додатковим об'єктам (тобто додатковим об'єктам кваліфікованих видів експлуатації дітей); г) кримінальна відповідальність за готування до злочину, передбаченого ст. 150 КК України, настає лише у випадках, коли особа умисно створює умови для вчинення експлуатації кількох дітей або експлуатації дітей, поєднаної з використанням дитячої праці на шкідливому виробництві, якщо таке діяння не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі винного; д) під замахом на експлуатацію дітей слід розуміти цілеспрямовані дії особи щодо забезпечення та/або стимулювання фізичної чи розумової діяльності дитини, якщо ця дитина не почала виконувати роботу з причин, що не залежали від волі винного; е) санкції ст. 150 КК України є такими, що не відповідають типовій суспільній небезпеці описаних у диспозиціях цих норм злочинів (є занадто суворими), не узгоджені з санкціями норм, що передбачають однорідні за характером і ступенем суспільної небезпечності діяння, не враховують ступінь формалізованості диспозицій цих норм, не передбачають необхідної альтернативи у виборі основних видів покарань, а також мають інші недоліки змістовного та технічного характеру; ж) у судовій практиці призначення реального покарання за експлуатацію дітей має місце лише в поодиноких випадках; и) у 55% кримінальних справ, у яких винність осіб у вчиненні експлуатації дітей не ставиться під сумнів, суди звільняють підозрюваних, обвинувачених чи підсудних від кримінальної відповідальності; к) звільнення осіб, які вчинили експлуатацію дітей, від кримінального покарання та його відбування має місце щодо 76% засуджених.

За результатами дослідження дисертантом запропоновано:

1) викласти ст. 150 КК України в такій редакції:

«Стаття 150. Використання примусової праці дитини

1. Використання примусової праці дитини, яка не досягла шістнадцятирічного віку, -

карається штрафом до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років, або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до одного року.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо малолітнього або щодо двох чи більше дітей, або якщо вони порушили право дитини на отримання повної загальної середньої освіти, або полягають у використанні праці дитини на небезпечній для її здоров'я роботі, -

караються позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від трьох до п'яти років або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років, зі штрафом до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Дії, передбачені частинами першою чи другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища, або якщо вони спричинили дитині середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження, -

караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, зі штрафом від п'ятисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.

4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони спричинили загибель дитини, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років зі штрафом від восьмисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років».

2) доповнити розділ ІІ Особливої частини КК України ст. 137-1 такого змісту:

«Стаття 137-1. Використання добровільної праці дитини на небезпечній для її здоров'я роботі

1. Використання добровільної праці дитини на небезпечній для її здоров'я роботі -

карається штрафом до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років, або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до одного року.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо малолітнього або щодо двох чи більше дітей, -

караються позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від трьох до п'яти років або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років, зі штрафом до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Дії, передбачені частиною першою чи другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища або якщо вони спричинили дитині середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження, -

караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, зі штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.

4. Дії, передбачені частинами першою, другою чи третьою цієї статті, якщо вони спричинили загибель дитини, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років зі штрафом від п'ятисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років».

СПИСОК, ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Калмиков Д.О. Експлуатація дітей (ст. 150 КК України): проблеми законодавчого визначення злочину / Д.О. Калмиков // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ. - 2006. - Вип. 4. - С. 151 - 158.

2. Калмиков Д.О. Значення мотиву та мети експлуатації дітей для кримінальної відповідальності за ст. 150 КК України / Д.О. Калмиков // Адвокат. - 2009. - № 12. - С. 36 - 40.

3. Калмиков Д.О. «Експлуатація дітей»: проблема уніфікації доктринального та нормативного визначення змісту / Д.О. Калмиков // Право і суспільство. - 2010. - № 1. - С. 117 - 124.

4. Калмиков Д.О. Аналіз законодавчого визначення потерпілого від злочину, передбаченого ст. 150 КК України / Д.О. Калмиков // Наука і правоохорона. - 2010. - № 2. - С. 34 - 39.

5. Калмиков Д. Деякі особливості змісту вини у злочинах з формальним складом / Д. Калмиков, М. Хавронюк // Підприємництво, господарство і право. - 2010. - № 6. - С. 62 - 69.

6. Калмиков Д.О. Експлуатація дітей, що спричинила істотну шкоду освітньому рівню дитини / Д.О. Калмиков // Адвокат. - 2010. - № 6. - С. 43 - 47.

7. Калмиков Д.О. Експлуатація дітей, вчинена службовою особою: питання кваліфікації / Д.О. Калмиков // Юридична Україна. - 2010. - № 7. - С. 90 - 95.

8. Калмиков Д.О. Експлуатація дітей, що спричинила істотну шкоду здоров'ю дитини / Д.О. Калмиков // Форум права. - 2010. - № 3. - С. 163 - 171 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP /2010_3/10kdoszd.pdf

9. Калмиков Д. Експлуатація кількох дітей: аналіз змісту діяння та техніки його законодавчої регламентації / Д. Калмиков // Підприємництво, господарство і право. - 2010. - № 10. - С. 157 - 160.

10. Калмиков Д.О. Про деякі проблеми кримінальної відповідальності службових осіб за експлуатацію дітей / Д.О. Калмиков // Актуальні проблеми вдосконалення кримінального, кримінально-виконавчого та адміністративного законодавства у сфері захисту прав дітей : матеріали науково-практичної конференції (Кіровоград, 21-22 червня 2007 року) / [За заг. ред. К. Б. Левченко, В. П. Пєткова]. - Кіровоград : КірЮІ ХНУВС, 2007. - С. 31 - 34.

11. Калмиков Д.О. Здоров'я людини як об'єкт кримінально-правової охорони / Д.О. Калмиков // Актуальні проблеми правотворення в сучасній Україні : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Алушта, 29 квітня - 1 травня 2010 року). - К. : Видавництво Європейського університету, 2010. - С. 385 - 387.

Размещено на Allbest.ru