Правові основи фінансування судової влади в Україні

У підрозділі 3.2 «Реформування судової влади як шлях до підвищення ефективності її фінансування» досліджуються основні етапи судово-правової реформи в аспекті удосконалення фінансування судової влади. Підсумовується, що непослідовність і певна безсистемність реформування зумовлюється форсуванням впровадження закордонного досвіду організації судової влади у поєднанні із старою вітчизняною практикою; відсутністю стабільних соціально-політичних факторів (свідомості та правової культури громадян і представників державної влади). З урахуванням історичного досвіду розвитку судової системи, відповідно становлення законодавства, виділено етапи судової реформи, що пов'язані з розвитком підходів до фінансового забезпечення судової влади у різні періоди: перший етап (1992-1996 рр.) пройшов у руслі виконання основних положень Концепції судово-правової реформи в Україні від 28.04.92, у якій було порушено низку важливих аспектів фінансового забезпечення судів; другий етап (1996-2002 рр.) розпочався із прийняттям Конституції України, у якій зафіксовані гарантії достатнього фінансування судової влади, які, однак, залишаються значною мірою декларативними; на третьому етапі (2002-2010 рр.) спостерігаються позитивні зміни у ставленні суспільства до суду, його досягненням можна вважати й спробу визначити особливості й систему забезпечення функціонування судової влади, сформулювати засади фінансування, окреслити порядок фінансування й матеріально-технічного забезпечення судів; упорядкувати визначення розміру й структури заробітної плати тощо. 2010 року розпочався четвертий, сучасний етап реформи, серед завдань якого - подальша розбудова системи судів, що потребує зокрема й посилення уваги до їхнього фінансування. Першим вагомим досягненням на цьому шляху стало прийняття Закону України «Про судоустрій і статус суддів», який, попри критику багатьох його положень, сприяв удосконаленню ситуації в Україні в частині зміцнення незалежності судової влади, у тому числі й фінансової.

бюджетний фінансування судовий влада

ВИСНОВКИ

У результаті дисертаційного дослідження, що включало системний аналіз нормативно-правових актів у сфері фінансування судової влади, наукових досліджень, дотичних до проблеми, що розглядалася, а також ознайомлення із сучасною вітчизняною практикою організації фінансування судової влади, зроблено певні теоретичні узагальнення й запропоновано доповнення до нормативно-правових актів з метою вдосконалення правових основ фінансування судової влади:

1. Попри значущість судової влади, її особливий статус у системі державної влади, вона й досі залишається найменш захищеною і самостійною. Певною мірою таку залежність судової влади можна пояснити об'єктивною взаємопов'язаністю усіх складових державного механізму. Особливо несамостійною судова влада є в плані фінансового забезпечення. Надмірна концентрація владних повноважень у частині забезпечення фінансування судових органів у виконавчої влади, недостатня правова урегульованість механізму їх фінансового забезпечення, загалом фінансова несамостійність гальмують розвиток судової влади. З огляду на це висловлюється думка щодо необхідності мінімізації впливу виконавчої й законодавчої влади на судову, насамперед через особливий порядок її фінансування.

2. Одним із пояснень повільного досягнення самостійності судової влади, її реальної незалежності й автономності можна вважати термінологічну невизначеність основних понять, як-то: «незалежність судової влади», або «самостійність судової влади», та «фінансова незалежність судової влади». Використовуючи стосовно судів термін «самостійність», а стосовно суддів - «незалежність» (хоча в більшості випадків ці терміни вживаються як синонімічні і взаємозамінні), науковці не розкривають чітко їхню сутність. Поняття самостійності органів судової влади, зміст принципу незалежності суддів не тлумачаться ні в Конституції України, ні в інших нормативно-правових актах про судову владу. Відсутність чіткого визначення на законодавчому рівні поняття незалежності судової влади не сприяє укріпленню її позицій у системі розподілу влад, а відповідно й належному фінансуванню. Важливою складовою незалежності судової влади, особливо в нинішніх економічних умовах, є її фінансова незалежність, яку, на основі узагальнення підходів до тлумачення цього поняття стосовно інших суб'єктів фінансових правовідносин, пропонуємо визначати як самостійний вибір судовими органами у рамках бюджетного процесу системи формування, розподілу та використання фінансових ресурсів для забезпечення виконання своїх завдань та функцій.

3. У контексті реалізації євроінтеграційних намірів України важливим бачиться забезпечення гарантій незалежності судової влади, насамперед фінансової. Однією із них вважаємо чітке й непорушне дотримання вироблених практикою, підтверджених науковими дослідженнями й закріплених низкою нормативно-правових актів засад фінансування судової влади, які нині поки що не виконуються в повному обсязі. Серед причин можна назвати як нечітке формулювання цих принципів, так і відсутність інструментів контролю їх виконання. Аналіз нормативно-правових актів дав підстави сформулювати такі принципи фінансування судової влади в Україні: 1) державного бюджетування, який полягає у тому, що утримання судів, Державної судової адміністрації України та її територіальних органів здійснюється виключно за рахунок коштів Державного бюджету України; 2) повноти фінансування, що означає визначення в Державному бюджеті України видатків на фінансування судів не нижче рівня, який забезпечує повне й незалежне здійснення правосуддя відповідно до закону; 3) своєчасності фінансування, тобто повне й своєчасне виділення й передачу розпорядникам коштів, призначених відповідно до Закону про Державний бюджет України на фінансування судової влади; 4) рівномірності виділення державних асигнувань протягом фінансового року, що передбачає надходження коштів судовим органам щомісячно рівними частинами в розмірі однієї дванадцятої суми, передбаченої на їх утримання Законом про Державний бюджет України на поточний фінансовий рік; 5) прямого фінансування й самостійності витрачання розпорядниками бюджетних коштів, виділених на фінансування судової влади, з обов'язковим дотриманням вимог бюджетного законодавства та затверджених кошторисів; 6) захищеності бюджетних призначень на фінансування судів, який означає, що обсяг видатків Державного бюджету України на вказану сферу не може змінюватися при скороченні затверджених бюджетних призначень.

4. Обмеженість фінансових і матеріальних ресурсів держави зумовлює необхідність виваженості у виробленні заходів, спрямованих на їх раціональне й ощадливе витрачання. Тому держава постійно впливає на відносини із розподілу й перерозподілу національного доходу за допомогою правових засобів. Сформувалася така система правового регулювання й щодо фінансування судової влади. Вона традиційно включає закони та підзаконні нормативні акти. Погоджуємося з думкою про те, що вищий статус нормативно-правового акта, яким регламентується певний аспект діяльності суду, забезпечує надійніші гарантії самостійності судової влади. За своїм значенням і силою впливу до законів можуть бути прирівняні рішення Конституційного Суду України. Рішення Конституційного Суду України та й самі факти звертання до аналізу проблем, що виникали у практичній діяльності судових органів, можна розглядати як свідчення усвідомлення важливості фінансової незалежності судової влади. Певні питання діяльності судової влади, зокрема її фінансового забезпечення, регулюються й Указами Президента України та фінансово-правовими актами Кабінету Міністрів України. Однак більшість нормативно-правових актів не містить чітких норм щодо її фінансування, лише побіжно зачіпають окремі аспекти формування структури видатків. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» на новому етапі реформування здійснення правосуддя в Україні став концентрованим вираженням державної політики в сфері фінансування судової влади, розвинув конституційні норми про необхідність достатнього її фінансування як пріоритету демократичної держави, але й він потребує удосконалення, зокрема його слід доповнити нормою, яка гарантуватиме повне та своєчасне фінансування судової влади.

Для посилення гарантій удосконалення фінансування судової влади як такої, що посідає особливе місце в системі розподілу влад, позицію й підходи держави до розв'язання питань фінансового забезпечення судових органів, пропонується закріпити на рівні спеціального закону, наприклад «Про фінансування судової влади».

5. Законодавством України створено основи для особливого порядку виділення й перерахування судовим органам бюджетних коштів, однак його формування досі не завершене, що є однією із причин недостатньо ефективного фінансування судової влади. Вдосконалення механізму фінансування судової влади передбачає: надання представникам судової влади більших можливостей впливу на процес формування видаткової частини Державного бюджету України; встановлення реальних нормативів для розраховування потреб судів; підвищення рівня контролю Державної судової адміністрації України та органів судового самоврядування за використанням бюджетних коштів, виділених на фінансування судової влади. Бюджетним кодексом України не враховуються вимоги щодо забезпечення незалежності судової влади і її особливий статус, зокрема він не містить норми щодо захищеності видатків на фінансування судових органів. Актуальним є повернення до питання про особливий порядок фінансування судової влади: своєчасності виділення коштів (щомісяця до встановленої граничної дати, наприклад, до 10 числа поточного місяця), рівномірності виділення протягом фінансового року, участі представників судової влади у роботі над проектом Державного бюджету України тощо, оскільки підстави до цього дають конституційні вимоги про забезпечення фінансування судової влади.

6. Бюджетні кошти розподіляються державою з урахуванням пріоритетів, на підставі результатів аналізу соціальної й економічної ефективності діяльності державних органів у найближчому минулому періоді і з прогнозними показниками на наступний за плановим рік. Такі підходи забезпечують послідовність і наступність фінансової політики держави, однак передбачають внесення змін і до процесу роботи над кошторисами судових органів, масштабнішого й перспективного мислення керівників установ, які працюють над цим фінансовим документом.

7. Незадовільний обсяг і стан фінансування судової влади протягом останніх років пов'язується з: дефіцитом Державного бюджету України; недосконалістю нормативних положень щодо фінансування судової влади; недооцінюванням суспільством ролі й значення судових органів. Хоча обсяги фінансування судової влади номінально з кожним роком зростають, однак це не свідчить про покращення ситуації у зв'язку із збільшенням кількості судів, розширенням їхньої штатної структури; зростанням вартості витратних матеріалів, транспортних послуг, зростанням тарифів за послуги зв'язку, інфляційними процесами. Потребує коригування й зміна структури бюджету судової влади у бік збільшення коштів на капітальні видатки. Вважаємо, що потребують доопрацювання й підходи до оплати праці суддів - необхідно усунути так зване «зрівнювання» в оплаті та ввести доплату залежно від обсягу виконуваної роботи (кількості розглянутих справ), повернути надбавку за кваліфікаційний клас, за почесне звання «Заслужений юрист України», доплату за виконання особливо важливої роботи, що сприятиме більш професійному підходу до виконання посадових обов'язків. Реалії життя вимагають не лише фінансування в повному обсязі, а й щорічне збільшення видатків на судову владу, що стане запорукою її удосконалення, відповідності міжнародним тенденціям поступального розвитку.

8. Узагальнення зарубіжного досвіду фінансового забезпечення судової влади, за умови критичного осмислення, сприятиме оптимізації розвитку вітчизняної судової системи. Серед новацій, апробованих у країнах із різними системами судівництва й моделями фінансування, цікавих для розгляду з метою запровадження у вітчизняну практику, слід назвати: збільшення розмірів судових зборів; уніфікацію та спрощення процедур розв'язання судових спорів; розгляд можливості заміни судових процедур альтернативними (медіацією, арбітражем, переговорами тощо); використання елементів методу репрезентативних витрат (що практикується в США) для визначення нормативів фінансування судів, у основі якого об'єктивний, економічний за своєю сутністю фактор - потреби населення певного регіону у послугах судових органів.

9. Удосконалення фінансування судової влади є важливим напрямом судово-правової реформи, що виходить нині в Україні на новий етап. На кожному її етапі спостерігаються й певні досягнення в удосконаленні фінансування й матеріально-технічного забезпечення судових органів: на першому (1992-1996 рр.) вагомим здобутком можна вважати прийняття низки законодавчих актів, зокрема Концепції судово-правової реформи в Україні, що визначила завдання забезпечення неможливості зменшення бюджету судової влади без згоди її представників; введення додаткової оплати праці за вислугу років та за класні чини; розв'язання житлового питання тощо; Закону України «Про статус суддів» (вiд 15.12.1992 № 2862-XII), яким було встановлено юридичні й матеріальні гарантії незалежності суддів (створення організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності судів, матеріальне й соціальне забезпечення суддів, особливий порядок фінансування судів; неможливість скасування чи зниження іншими нормативними актами гарантій незалежності судді). Другий етап (1996-2002 рр.) розпочався з прийняттям Конституції України, яка закріпила принцип розподілу влад і в статті 130 - гарантії достатнього фінансування судової влади. Однак реально фінансова незалежність судів була обмеженою, судова гілка влада залежала від виконавчої і законодавчої. З прийняттям Закону України «Про судоустрій України» почався третій етап судової реформи (2002-2010 рр.), на якому була зроблена спроба сформулювати засади фінансування, окреслювався порядок фінансування й матеріально-технічного забезпечення судів, соціальний захист суддів і працівників судів; зупинявся законодавець і на статусі й повноваженнях Державної судової адміністрації України. З 2010 року триває четвертий, сучасний етап реформи, важливим завданням якого має стати посилення уваги до фінансування судової влади. Прийняття Закону України «Про судоустрій і статус суддів», який містить низку позитивних новацій (встановлення розмірів заробітної плати суддям на рівні закону й упорядкування структури заробітної плати, віднесення бюджетних призначень на утримання судів до захищених статей видатків Державного бюджету), не розв'язало у повному обсязі завдання фінансування судової влади, що спонукало автора до розробки Концепції Закону України «Про фінансування судової влади», запропоновано зміст основних статей законопроекту.

10. Для забезпечення більш ефективного правового регулювання процесу фінансування судової влади необхідно внести зміни й доповнення до чинних нормативно-правових актів, а саме:

- Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (статтю 142 «Засади фінансування судів» доповнити частиною 4 наступного змісту: «Фінансування судів України здійснюється щомісячно рівними частинами в розмірі однієї дванадцятої суми, передбаченої на їх утримання Законом про Державний бюджет України на поточний фінансовий рік»; у зв'язку з цим частини 4, 5, 6 стануть відповідно частинами 5, 6, 7; статтю 143 «Порядок фінансування судів» доповнити частиною 2 такого змісту: «Граничною датою щомісячного перераховування видатків на утримання судів органами Державної казначейської служби України на рахунки головних розпорядників бюджетних коштів, що виділяються на фінансування судової влади, є 10 число кожного місяця»);

- Бюджетного кодексу України (пункт 1 частини 2 статті 22 «Розпорядники бюджетних коштів» доповнити такими словами: «Державна судова адміністрація України»; із частини 5 статті 22 «Розпорядники бюджетних коштів» виключити абзац 11: «забезпечує доступність інформації про бюджет відповідно до законодавства та цього Кодексу»; частину 2 статті 55 «Захищені видатки бюджету» доповнити абзацом 14 - «утримання судів»).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кравчук Г.А. Фінансування судової влади в Україні: проблеми і завдання / Г.А. Кравчук // Наше право. - № 4. - Ч. 1. - 2009. - С. 92-96.

2. Кравчук Г.А. Державна судова адміністрація України як один із головних розпорядників бюджетних коштів у фінансуванні судової влади / Г.А. Кравчук // Бюлетень Міністерства юстиції України. - № 9. - 2010. - С. 50-61.

3. Кравчук Г.А. Судова влада в Україні: особливості, функції та фінансова незалежність / Г.А. Кравчук // Вісник господарського судочинства 2010. - № 3. - С. 118-126.

4. Кравчук Г.А. Дотримання принципів фінансування судової влади як одна з передумов її незалежності / Г.А. Кравчук // Наше право. - № 2. - Ч. 2. 2011. - С. 125-131.

5. Кравчук Г.А. Фінансова незалежність судової влади в Україні: реалії і завдання / Г.А. Кравчук // Наше право. - № 3. - 2011. - С. 180-187.

6. Кравчук Г.А. До питання про фінансування органів судової влади в Україні / Г.А. Кравчук // Проблеми державного будівництва в Україні. - Матеріали ХV Міжнародної науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу «Україна в євроінтеграційних процесах» (20-21 лютого 2010 р.). - Вип. 18. - Т. 1. - К. : КиМУ, 2009. - С. 172-175.

7. Кравчук Г.А. Судебная власть в системе распределения властей и проблема ее финансовой независимости / Г.А. Кравчук // Современная юридическая наука и правоприменение (ІІІ Саратовские правовые чтения): Всероссийская научно-практическая конференция (г. Саратов, 3-4 июня 2010 г.): Сборник тезисов докладов. - Саратов, 2010. - С. 331-332.

8. Кравчук Г.А. Фінансування судової влади в Україні та захист прав людини / Г.А. Кравчук // Міжнародна науково-практична конференція «Міжнародні та національні механізми захисту прав людини: виклики сьогодення» (8 квітня 2011 р., м. Донецьк). - Донецьк : Сучасний друк, 2011. С. 143-144.

9. Кравчук Г.А. Засади фінансування судової влади в Україні як атрибут правової держави / Г.А. Кравчук // VІ Міжнародна конференція студентів та молодих вчених «Від громадянського суспільства - до правової держави»
(4-5 березня 2011 р., м. Харків): Збірник тез доповідей. - Харків : ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2011.- С. 195-197.

10. Кравчук Г.А. Фінансування судової влади: зарубіжний досвід / Г.А. Кравчук // Проблеми державного будівництва в Україні. - Матеріали ХVІ Міжнародної науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу «Україна в євроінтеграційних процесах» (19-20 березня 2011 р., м. Київ). - Вип. 19. - Т. 1. - К. : КиМУ, 2011. - С. 121-122.

11. Кравчук Г.А. Винагорода за професійну діяльність судді як складова соціального захисту / Г.А. Кравчук // Становлення господарської юрисдикції в Україні - 20 років досвіду роботи. Проблеми і перспективи. - Матеріали науково-практичної конференції (Одеса, 24-26 травня 2011 р.). - Одеса : «Астропринт», 2011. - С. 506-508.

АНОТАЦІЇ

Кравчук Г.А. Правові основи фінансування судової влади в Україні. ? Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Державний науково-дослідний інститут МВС України. - Київ, 2011.

Дисертація присвячена комплексному аналізу правових основ фінансування судової влади в Україні. Визначено місце судової влади в системі державної влади з огляду на особливості її фінансування й специфіку нормативно-правового регулювання цього процесу. Проаналізовано причини фінансової несамостійності судових органів, дається авторське тлумачення поняття «фінансова незалежність судової влади» з урахуванням ролі судових органів у бюджетному процесі щодо фінансування судової влади. Обстоюється концептуальний підхід до фінансового забезпечення розвитку судової влади у напрямі гарантування її незалежності в системі державної влади, зокрема доцільність повернення до питання про особливий порядок фінансування. Сформульовано й обґрунтовано принципи фінансування судової влади, виконання яких сприятиме забезпеченню її фінансових потреб у повному обсязі. Узагальнюються підходи організаційно-правового характеру до покращення системи бюджетного фінансування судової влади. Обґрунтовано структуру видатків на судову владу для забезпечення здійснення правосуддя відповідно до законодавства та щорічного збільшення видатків на вказану сферу, особливо видатків розвитку. Охарактеризовано основні етапи судової реформи, що пов'язані з удосконаленням фінансування судової влади. Аргументовано необхідність внесення змін до Бюджетного кодексу України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Розроблено Концепцію Закону України «Про фінансування судової влади», у якій визначається правовий механізм її фінансового забезпечення.

Ключові слова: судова влада, фінансування судової влади, фінансова незалежність судової влади, принципи фінансування, головні розпорядники бюджетних коштів.

Кравчук Г.А. Правовые основы финансирования судебной власти в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс, финансовое право, информационное право. - Государственный научно-исследовательский институт МВД Украины. - Киев, 2011.

Диссертация посвящена комплексному анализу правовых основ финансирования судебной власти в Украине. Определено место судебной власти в системе государственной власти с учетом особенностей ее финансирования и специфики нормативно-правового регулирования этого процесса. Проанализированы причины финансовой несамостоятельности судебных органов (недостаточная правовая урегулированность механизма финансового обеспечения деятельности судебных органов, непонимание сущности финансовой независимости судебной власти, чрезмерная концентрация властных полномочий у органов исполнительной власти в части обеспечения финансирования судебных органов), дается авторское толкование понятия «финансовая независимость судебной власти» с учетом роли судебных органов в бюджетном процессе по финансированию судебной власти. Отстаивается концептуальный подход к финансовому обеспечению развития судебной власти в направлении обеспечения ее независимости в системе государственной власти, в частности целесообразность возвращения к вопросу об особом порядке финансирования судебной власти. Сформулированы и обоснованы принципы финансирования судебной власти (государственного бюджетирования; полноты финансирования; своевременности финансирования; равномерности выделения государственных ассигнований в течение финансового года; прямого финансирования и самостоятельности использования распорядителями бюджетных средств, предназначенных для финансирования судебной власти, с обязательным соблюдением требований бюджетного законодательства и утвержденных смет; защищенности бюджетных ассигнований на финансирование судов), выполнение которых будет способствовать обеспечению ее финансовых потребностей в полном объеме. Обобщаются подходы организационно-правового характера к улучшению системы бюджетного финансирования судебной власти. Аргументирована структура расходов на судебную власть для обеспечения осуществления правосудия в соответствии с законодательством и ежегодного увеличения расходов на указанную сферу, особенно расходов развития. Охарактеризованы основные этапы судебной реформы, связанные с совершенствованием финансирования судебной власти. Обоснована необходимость внесения изменений в Бюджетный кодекс Украины и Закон Украины «О судоустройстве и статусе судей». Разработана Концепция Закона Украины «О финансировании судебной власти», в которой определяется правовой механизм ее финансового обеспечения.

Ключевые слова: судебная власть, финансирование судебной власти, финансовая независимость судебной власти, принципы финансирования, главные распорядители бюджетных средств.

Kravchuk G.A. Legal foundations of judicial authority financing in the Ukraine. - Manuscript.

The thesis for a candidate of law degree on the specialty 12.00.07 - Administrative law and Process; Financial law; Informational law. -The state scientific research institute MIA of Ukraine. - Kyiv, 2011.

Dissertation is devoted the complex analysis of legal foundations financing of judicial power in Ukraine. Emphasized the legal status of judicial power in the system of the state power, taking into account the features of its financing and specific normatively - legal adjusting this process. Analyzed the reasons of financial lack of judicial bodies, the author disclosed the concept «financial independence of judicial power» is given taking into account the role of judicial bodies in a budgetary process with relation to financing of judicial power. Defining the conceptual approach to the financial providing of judicial power development in the direction of guarantee of its independence in the system of state power, in particular, expedience of returning to the question about the special order of judicial bodies financing. Formulated and grounded the principles of judicial power financings, implementation of which will be instrumental in providing of it financial requirements in full. Combined approaches of legal - managing character to improvement of the system of judicial power budgetary financing. Grounded the structure of charges on the judicial power for providing of justice production according with a legislation and annual increase of charges on the indicated sphere, especially charges of development. Characterized the basic stages of judicial reform which bind with the improvement of judicial power financing. Grounded the necessity to making alterations to the Budgetary code of Ukraine and Law of Ukraine «On judicature and status of judges». Devised the Conception of Law of Ukraine «On judicial power financing» in which designated the legal mechanism of the judicial power financial providing.

Keywords: judicial power, judicial power financing, financial independence of judicial power, financing principles, main managers of budgetary facilities.

Размещено на Allbest.ur