Кримінально-правова охорона прав на об’єкти інтелектуальної власності в Україні

Автор вважає такою, що виправдовує кримінально-правове значення, класифікацію мотивів і цілей залежно від того, чи пов'язано з ними: 1) встановлення кримінальної відповідальності за конкретне діяння; 2) посилювання покарання; 3) пом'якшення покарання. На підставі наведеного, злочини у сфері інтелектуальної власності поділяються дисертантом на такі, що не передбачають мотив і мету як обов'язкову ознаку суб'єктивної сторони та вчинення яких можливе тільки за наявності такої спеціальної ознаки.

До першої групи дисертант відносить злочини, передбачені статтями 176, 177 та 229 КК. До другої групи злочинів, психічне ставлення особи до вчинення яких обумовлено спеціальним мотивом, безпосередньо зазначеним в законі, - злочин, передбачений ст. 232 КК України, склад якого передбачає конкретизований корисний або інший особистий мотив. Зазначається, що серед злочинів вказаної групи тільки незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну таємницю (ст. 231 КК), має у своїй законодавчій конструкції настанову на спеціальну мету - розголошення чи інше використання відомостей.

Обґрунтовується, що мотив і мета злочинів у сфері інтелектуальної діяльності виконують у кримінальному законі чотири основних функції: 1) відіграють роль ознак, що додають діянню злочинного характеру і дозволяють відмежовувати злочин від інших правопорушень; 2) дозволяють визначати кваліфікацію за різними кримінально-правовими нормами; 3) можуть утворювати кваліфіковані види злочинів у сфері інтелектуальної власності; 4) відіграють роль обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання.

Розділ 5 «Суб'єкт злочинів у сфері інтелектуальної власності» складається з трьох підрозділів. У підрозділі 5.1. «Поняття та види суб'єктів злочинів у сфері інтелектуальної власності» автор доводить, що такі порушення пов'язані з їх вчиненням у процесі традиційної, звичайної діяльності людини, доступністю таких об'єктів необмеженому колу осіб, відсутністю необхідності використання для таких порушень особливих обставин, а також незалежності сфери існування та обігу об'єктів права інтелектуальної власності від специфічного, виокремлюваного з-поміж інших середовища діяльності службових осіб або осіб, на яких покладені спеціальні зобов'язання. Отже ознаки суб'єкта простих складів злочинів пов'язані виключно з приватною особою.

Вчинення таких злочинів вказує на порушення суб'єктом загальновідомих, елементарних норм і правил, пов'язаних зі звичайними умовами життя будь-якої людини та можуть вчинятися насамперед особами, які не мають особливих повноважень, фаху або вміння чи здібностей для вчинення цих посягань.

У підрозділі 5.2. «Спеціальний суб'єкт злочинів у сфері інтелектуальної власності» обґрунтовано, що вчинення злочинів зі спеціальним суб'єктом завжди пов'язується зі специфічними обставинами та сферою службової або фахової діяльності особи, або з попередньою злочинною поведінкою особи чи попередньою організуючою діяльністю декількох осіб для вчинення цього злочину.

Доведено, що вчинення службовою особою порушення прав на об'єкти інтелектуальної власності шляхом використання свого службового становища неможливе; така поведінка службової особи утворює перевищення влади або службових повноважень, тобто вчинення такою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, що являє собою більшу суспільну небезпечність, ніж натепер передбачена в законі. З урахуванням відсутності усталеності та повторюваності таких порушень автор обґрунтовує необхідність відмовитися від такого складеного злочину та кваліфікувати вчинене за правилами сукупності злочинів.

Доводиться, що у випадках, коли службова особа видає незаконні накази чи розпорядження, виконання яких спричиняє шкоду володільцям прав на об'єкти інтелектуальної власності, або службова особа вступає в змову з іншими неслужбовими особами і забезпечує вчинення ними такого злочину чи полегшує його вчинення, такі дії слід оцінювати за сукупністю злочинів - у сфері інтелектуальної власності та у сфері службової діяльності.

У підрозділі 5.3. «Проблеми кримінальної відповідальності за злочини у сфері інтелектуальної власності, вчинені юридичною особою» дисертантом обґрунтовано, що встановлення кримінальної відповідальності юридичних осіб не відповідає основним принципам кримінального права - особистої відповідальності за наявністю вини, а встановлення підстав кримінальної відповідальності юридичних осіб обумовлює необхідність розробки та закріплення двох груп основоположних принципів кримінальної відповідальності та покарання: окремо для фізичних осіб та окремо для юридичних осіб. індивідуалізація кримінальний злочин власність

Зазначається, що юридична особа як правове вираження організаційних форм діяльності осіб фізичних є лише інструментом, знаряддям вчинення злочину. Вона не може нести кримінальну відповідальність за спричинену шкоду, якою б значною вона не була.

У роботі аргументовано, що питання про відповідальність юридичних осіб слід вирішувати шляхом побудови системи юридичної відповідальності, що в цілому та в окремих її частинах узгоджувалася як в питаннях окремих видів такої відповідальності (дисциплінарна, цивільна, господарська, адміністративна, кримінальна), так і в розмірах та видах санкцій або обмежень, що можуть бути застосовані до осіб у разі спричинення шкоди володільцеві прав інтелектуальної власності.

Розділ 6 «Проблеми протидії злочинам у сфері інтелектуальної власності» складається з трьох підрозділів. У підрозділі 6.1. «Криміногенні детермінанти злочинів у сфері інтелектуальної власності» обґрунтовується доцільність позначення соціальної діяльності, спрямованої проти порушень прав на результати творчої діяльності та засоби індивідуалізації, терміном «протидія», а не терміном «боротьба». Підтримуючи позицію Н. Ф. Кузнецової, дисертант визначає родовим поняттям «криміногенні детермінанти» причини та умови вчинення злочинів у сфері інтелектуальної власності як системи соціально негативних явищ і процесів, об'єднаний вплив яких викликає слідство - злочинність в цілому та окрему злочинну поведінку зокрема.

Дисертант робить висновок про використання щодо злочинів у сфері інтелектуальної власності саме стратегії протидії. Одночасно автором стверджується, що в Україні не повною мірою враховується реальна небезпека наведеної групи злочинів, на законодавчому рівні не виробляються адекватні заходи реагування, має місце запізнювання в розробці системних заходів, законодавство не повною мірою систематизоване, що створює умови для плутаної судової практики, а діяльність правоохоронних органів має достатньо пасивний характер.

Обґрунтовується висновок, що натепер закон про кримінальну відповідальність України є одним із чинників злочинності, а більшість статей Особливої частини КК передбачає злочини у сфері інтелектуальної власності, які складають так звану штучну злочинність, що являє собою продукт невиправданої правової творчості й не має належного соціального, юридичного та морального підґрунтя.

Розглядаючи причинний комплекс злочинності у сфері інтелектуальної власності, автор виділяє такі основні детермінанти: 1) правового характеру; 2) економічного характеру; 3) політичного характеру; 4) організаційного характеру; 5) духовно-етичного та соціального (ідеологічного) характеру; 6) технічного характеру. З'ясовано, що за рівнем впливу на вчинення злочинів у сфері інтелектуальної власності, детермінанти економічного та правового характеру у першу чергу обумовлюють їх вчинення. На підтвердження цього наведено результати соціологічних опитувань, проведених автором у рамках дисертаційного дослідження.

У підрозділі 6.2. «Правові проблеми протидії злочинам у сфері інтелектуальної власності» зазначається, що коло правових проблем протидії злочинам у сфері інтелектуальної власності є більш широким, ніж недоліки, обумовлені недосконалістю чинного кримінального закону. Шляхом аналізу норм національного законодавства з'ясовано невідповідність цілої низки положень окремих нормативних актів один одному та міжнародним угодам, ратифікованих Україною. Зроблено висновок щодо помилкового визначення за пропрієтарною теорією відносин права інтелектуальної власності в Конституції та гарантії на результати інтелектуальної, творчої діяльності виключно щодо прав і свобод людини і громадянина.

Зазначено, що деякі положення спеціальних законів щодо правової охорони окремих об'єктів права інтелектуальної власності неврегульовані з нормами Цивільного кодексу України. Одночасно відносини права інтелектуальної власності на наукове відкриття, раціоналізаторську пропозицію, породу тварин та комерційну таємницю врегульовані лише ЦК України в загальних рисах, а спеціальні закони щодо зазначених об'єктів відсутні.

Дисертант наголошує, що процесуальне законодавство більшості країн Європейського союзу застосовує щодо цієї категорії справ так зване приватне звинувачення, тобто вони порушуються не інакше як за скаргою потерпілого. Одночасно в Україні переважна більшість кримінальних справ порушується працівниками правоохоронних органів за відсутності заяви особи, права якої порушені, що обумовлює цілу низку ускладнень нормативного та процесуального характеру.

Особливу увагу приділено кримінально-правовим аспектам законодавчого характеру, які є необхідною передумовою підвищення ефективності протидії злочинам у сфері інтелектуальної власності. На підставі аналізу вироків та постанов щодо осіб, які вчинили злочини у сфері інтелектуальної власності, дисертантом доведена помилковість підходу, що мета загальної превенції досягається за умови встановлення більш суворого покарання. Автор в роботі звертає увагу і на значну кількість осіб, яких було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів у сфері інтелектуальної власності (54,6 %).

У підрозділі 6.3. «Економічні, політичні, організаційні, ідеологічні та інші заходи протидії злочинам у сфері інтелектуальної власності» розкриті найголовніші з неправових заходів протидії, дотримуючись послідовності, що на переконання автора обумовлена впливом цих окремих криміногенних факторів саме на злочини у сфері інтелектуальної власності: економічні, політичні, організаційні, ідеологічні, технічні тощо.

Дисертантом зазначається, що економічні заходи протидії або взагалі не використовуються, або використовуються вимушено, що призводить до зловживань володільцями прав на об'єкти інтелектуальної власності своїм монопольним становищем та виключними правами. Політика обмеження доступу до нових об'єктів права інтелектуальної власності та отримання завдяки цьому економічних переваг натепер характеризує діяльність не тільки окремих володільців зазначених прав, транснаціональних монополій, а й обумовлює зовнішньоекономічний курс цілої низки розвинених країн.

Зазначається, що ефективність політичних заходів протидії нівелюється як ратифікацією численних міжнародних угод і конвенцій, за якими наша держава бере на себе цілу низку зобов'язань, але не отримує від цього жодного зиску, так і діяльністю органів влади та окремих її представників щодо лобіювання інтересів транснаціональних монополій. Відсутність виваженої політики щодо створення конкурентоздатних об'єктів інтелектуальної власності, не дозволяє залучати до творчої діяльності вітчизняних фахівців, є перешкодою забезпечення зайнятості населення, становлення національної інтелектуальної еліти та сприяє відтоку висококваліфікованих спеціалістів за межі України.

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на нове вирішення наукової проблеми кримінально-правової охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності, перспектив розвитку такої охорони та її гармонізації з європейським законодавством:

1. Обґрунтовано, що норми кримінального права не мають відокремленого самостійного регулюючого впливу щодо прав на об'єкти інтелектуальної власності. Рівень, характер та зміст цивільно-правової регламентації цього інституту обумовлює обсяги кримінально-правової охорони зазначених об'єктів від злочинних посягань - норми закону про кримінальну відповідальність охороняють виключно те коло об'єктів та у такому обсязі, які визначені відповідними цивільно-правовими нормами, використовуючи специфічні кримінально-правові засоби такої охорони. Доведено, що кримінально-правова охорона прав на результати творчої діяльності та засоби індивідуалізації повинна ініціюватися виключно у випадку вчинення найбільш суспільно небезпечних посягань, які не лише спричиняють шкоду володільцеві таких прав, а й є небезпечними для держави і суспільства в цілому. Царина втручання держави у творчу діяльність повинна бути обмеженою, а володілець прав на об'єкти інтелектуальної власності повинен самостійно обирати достатні соціальні та правові засоби захисту своїх прав і визначати, наскільки суттєвою є спричинена йому шкода. У зв'язку з цим, кримінально-правовий вплив повинен використовуватися як надзвичайний, виключний засіб.

2. Визначено, що класифікація об'єктів злочинів у сфері інтелектуальної власності є триступеневою (загальний, родовий, безпосередній об'єкти), а в межах родового об'єкта необхідно виділяти видовий об'єкт цих злочинів. Обґрунтовано, що родовим об'єктом є право на об'єкти інтелектуальної власності як сукупність відносин, які становлять особисті немайнові та (або) виключні майнові права інтелектуальної власності, а також інші права, що відносяться до інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературній та художній сферах. Шкода зазначеним відносинам спричиняється посяганням на соціальний зв'язок. Порушення таких прав завдає шкоди не лише відносинам права на об'єкти інтелектуальної власності, а й усій сукупності суспільних відносин, які поставлені під охорону закону про кримінальну відповідальність, що й визначає їх суспільну небезпеку.

3. Встановлено, що забезпечення творця або іншого володільця таких прав правовою охороною належного рівня суттєво підвищує ефективність інтелектуальної діяльності, як наслідок, в суспільстві спостерігається тенденція до зростання кількості та якості творчих здобутків, інноваційного шляху розвитку держави та підвищення інтелектуального потенціалу нації.

4. Доведено, що натепер родовим об'єктом злочинів, передбачених ст. 176 та ст. 177 КК, є права і свободи саме людини і громадянина, а застосування вказаних норм щодо порушення прав інтелектуальної власності юридичних осіб, засвідчує їх використання за аналогією. Розташування в системі Особливої частини КК злочинів, передбачених статтями 228, 229, 231 та 232, також не відповідає їх родовому об'єкту. На підставі єдності родового об'єкта, пропонується виокремити наведені злочини в самостійний розділ Особливої частини КК «Злочини у сфері інтелектуальної власності», визначивши їх систему відповідно до видових об'єктів цих посягань: а) результати творчої діяльності; б) засоби індивідуалізації; в) захист проти недобросовісної конкуренції.

5. Обґрунтовано, що у разі вчинення злочинів наведеної групи, об'єкти прав інтелектуальної власності виступають не лише предметом суспільних відносин, а й предметом складу відповідного злочину. Виходячи з наведеного, доцільно зазначити, що:

а) авторське право і суміжні права утворюють два відносно самостійних інститути права інтелектуальної власності та посягають на дві окремих самостійних групи предметів злочину, що обумовлює необхідність встановлення кримінальної відповідальності за вказані посягання двома окремими самостійними нормами;

б) результати творчої діяльності порнографічного характеру та такі, що пропагують культ насильства й жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість, не є предметами наведеної групи злочинів, а їх незаконний обіг утворює посягання, передбачені ст. 300 або ст. 301 КК;

в) комп'ютерна програма, призначена для несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів) не є об'єктом права інтелектуальної власності та предметом злочинів наведеної групи, а її створення, розповсюдження або збут утворює самостійний склад злочину, передбаченого ст. 361-1 КК;

г) комерційна таємниця є відокремленим видом конфіденційної інформації та об'єктом права інтелектуальної власності і як такий об'єкт виступає предметом злочинів у сфері інтелектуальної власності, що виключає її кримінально-правовий захист однією нормою із банківською таємницею, яка не є і не може бути об'єктом наведених відносин;

д) на підставі міжнародних угод, ратифікованих Україною, до права інтелектуальної власності належить захист проти недобросовісної конкуренції, який натепер забезпечується ст. 228 КК та є одним із видів злочинів у сфері інтелектуальної власності;

е) наукове відкриття та раціоналізаторська пропозиція не можуть розглядатися як предмети злочинів у сфері інтелектуальної власності; перше, через відсутність у його володільців прав інтелектуальної власності, охорона яких могла би бути забезпечена кримінально-правовими засобами, друга - через те, що за своїм змістом і критеріями охороноздатності взагалі не може бути віднесена до об'єктів права інтелектуальної власності.

6. Доведено, що за відсутності ознак продовжуваного злочину та єдності умислу винного у порушеннях прав інтелектуальної власності щодо декількох об'єктів, володільцями прав на які є різні особи, необхідно кваліфікувати як декілька правопорушень або злочинів.

7. Визначено, що на сьогодні правові наслідки порушення прав на результати інтелектуальної діяльності та засоби індивідуалізації не відповідають рівню їх дійсної суспільної небезпеки, що призводить до юридичної неефективності кримінально-правових заборон та обумовлює необхідність декриміналізації значної частини таких порушень.

8. Обґрунтовано, що відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель і промисловий зразок, як за змістом, так і за характером діянь, що їх порушують, повинні бути передбачені однією нормою Особливої частини КК, а порушення прав інтелектуальної власності на компонування ІМС та на сорт рослин і породу тварин необхідно виокремити в самостійний склад злочину через їх суттєві відмінності від вище наведеного посягання.

9. Доведено, що злочини у сфері інтелектуальної діяльності мають бути передбачені в законі про кримінальну відповідальність виключно як норми з бланкетними диспозиціями із зазначенням певного виду та розміру шкоди від таких посягань.

10. Обґрунтована необхідність законодавчого закріплення щодо злочинів наведеної групи спеціального виду звільнення від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частинами першими відповідних статей, щодо особи, яка вперше вчинила такий злочин, після вчинення злочину щиро покаялася, відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду та активно сприяла розкриттю злочину.

11. Визначено, що психічне ставлення особи до вчинення злочинів у сфері інтелектуальної власності характеризується як умисною, так і складною (подвійною) формою вини, що полягає в умисному порушенні права на об'єкти інтелектуальної власності та необережному ставленні до спричинення матеріальної шкоди відповідного розміру володільцеві права на ці об'єкти. Одночасно мотив і мета визначені обов'язковою ознакою лише окремих злочинів у сфері інтелектуальної власності.

12. Обґрунтовано, що встановлення кримінальної відповідальності юридичних осіб не відповідає основним принципам кримінального права, а зазначену проблему слід вирішувати шляхом побудови системи юридичної відповідальності, що в цілому та в окремих її частинах узгоджувалася в питаннях окремих видів такої відповідальності та у розмірах і видах санкцій або обмежень, що можуть бути застосовані до юридичних осіб у разі порушення прав інтелектуальної власності.

13. Встановлено, що основними криміногенними детермінантами вчинення злочинів у сфері інтелектуальної власності слугують економічні, правові, політичні, організаційні, ідеологічні та технічні фактори, які містять взаємообумовлений та взаємозалежний характер. Особливу небезпеку становлять соціально-правові чинники, зміна соціальних пріоритетів, зовнішнього та внутрішнього курсу розвитку країни, що спричиняє істотну специфіку законів протидії.

14. Доведена можливість побудови ефективної системи протидії злочинам у сфері інтелектуальної власності виключно за умов усунення або обмеження криміногенних факторів у всіх елементах правової системи: нормативному, організаційному та соціально-культурному, а також поєднання кримінально-правового та кримінологічного впливу як реакції держави та суспільства на вчинення злочинів наведеної групи.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Монографії та навчальні посібники:

1. Харченко В. Б. Кримінально-правова охорона прав на результати творчої діяльності та засоби індивідуалізації в Україні : монографія / В. Б. Харченко. - Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2011. - 480 с.

2. Харченко В. Б. Государственный (выпускной) экзамен по уголовному праву : учеб. пособие / В. Б. Харченко. - Х. : Рубикон, 1997. - 224 с.

3. Харченко В. Б. Уголовное право Украины : учеб.-практ. пособие / В. Б. Харченко. - Х. : Ун-т внутр. дел, 1998. - 304 с.

4. Харченко В. Б. Уголовное право Украины. Особенная часть : учеб. пособие / Н. А. Гуторова, В. Б. Харченко. - Х. : Ун-т внутр. дел. 1998. - 196 с.

5. Харченко В. Б. Уголовное право Украины. Общая и Особенная части : учеб. пособие / В. Б. Харченко. - К. : Атіка, 2000. - 288 с.

6. Харченко В. Б. Уголовное право Украины. Общая часть : в вопросах и ответах : учеб. пособие / В. Б. Харченко. - Х. : Торсинг, 2000. - 176 с.

7. Харченко В. Б. Уголовное право Украины. Особенная часть: новое законодательство в вопросах и ответах : учеб. пособие / В. Б. Харченко, Б. Ф. Перекрестов. - Х. : Скорпион, 2001. - 272 с.

8. Харченко В. Б. Уголовное право Украины. Общая и Особенная части: новое законодательство в вопросах и ответах : учеб. пособие / В. Б. Харченко. - К. : Атіка, 2002. - 287 с.

9. Харченко В. Б. Уголовное право Украины. Особенная часть в вопросах и ответах : учеб. пособие / В. Б. Харченко, Б. Ф. Перекрестов - 2-е изд., перераб. и доп. - К. : Атика, 2002. - 256 с.

10. Харченко В. Б. Уголовное право Украины. Общая и Особенная части в вопросах и ответах : учеб. пособие / В. Б. Харченко. - 2-е изд., перераб. и доп. - К. : Атика, 2003. - 270 с.

11. Харченко В. Б. Уголовное право Украины. Общая и Особенная части: новое законодательство в вопросах и ответах : учеб. пособие / В. Б. Харченко. - 3-е изд., перераб. и доп. - К. : Атіка, 2005. - 271 с.

12. Харченко В. Б. Уголовное право Украины. Общая и Особенная части: новое законодательство в вопросах и ответах : учеб. пособие / В. Б. Харченко. - 4-е изд., испр., перераб. и доп. - К. : Атіка, 2006. - 272 с.

2. Статті в наукових фахових виданнях:

13. Харченко В. Б. Захист права інтелектуальної власності в Україні: впорядкування кримінальної відповідальності / В. Б. Харченко // Теорія і практика інтелектуальної власності. - 2008. - № 5. - С. 21-31.

14. Харченко В. Б. Впорядкування кримінальної відповідальності за злочини у сфері інтелектуальної власності в контексті євроінтеграції України / В. Б. Харченко // Право України. - 2008. - № 9. - С. 96-102.

15. Харченко В. Б. Проблеми кримінально-правової охорони комерційної таємниці як виду інформації з обмеженим доступом / В. Б. Харченко // Наук. вісн. Дніпропетр. держ. ун-ту внутр. справ. - 2008. - № 4. - С. 204-214.

16. Харченко В. Б. Комерційна таємниця: проблеми охорони за кримінальним законодавством України та напрямки її вдосконалення / В. Б. Харченко // Теорія і практика інтелектуальної власності. - 2008. - № 6. - С. 42-52.

17. Харченко В. Б. Проблеми визначення суб'єктивних ознак порушення права інтелектуальної власності на комерційну таємницю за кримінальним правом України / В. Б. Харченко // Вісн. Запоріз. юрид. ін-ту Дніпропетр. держ. ун-ту внутр. справ. - 2008. - № 4. - С. 132-141.

18. Харченко В. Б. Комерційна таємниця як об'єкт права інтелектуальної власності та категорія кримінального права / В. Б. Харченко // Вісн. господарського судочинства. - 2009. - № 1. - С. 79-87.

19. Харченко В. Б. Реалізація принципів кримінальної політики в контексті здійснення законодавчої діяльності (щодо захисту прав інтелектуальної власності) / В. Б. Харченко // Віче. - 2009. - № 6. - С. 29-32.

20. Харченко В. Б. Про впорядкування кримінальної відповідальності за злочини у сфері інтелектуально власності (зауваження до одного законопроекту) / В. Б. Харченко // Держава і право. - 2009. - Вип. 43. - С. 506-511.

21. Харченко В. Б. Проблеми кримінально-правової охорони прав інтелектуальної власності, пов'язаних із конфіденційністю / В. Б. Харченко // Право України. - 2009. - № 8. - С. 86-93.

22. Харченко В. Б. Порушення права інтелектуальної власності на комерційне найменування: проблеми визначення та кримінально-правової кваліфікації / В. Б. Харченко // Крим. юрид. вісн. - 2009. - № 2 (6). - С. 152-164.

23. Харченко В. Б. Комерційне найменування: проблеми охорони за кримінальним законодавством України та напрямки її вдосконалення / В. Б. Харченко // Теорія і практика інтелектуальної власності. - 2009. - № 4. - С. 38-50.

24. Харченко В. Б. Комерційне найменування як предмет злочину за кримінальним законодавством України / В. Б. Харченко // Право і суспільство. - 2009. - № 4. - С. 78-85.

25. Харченко В. Б. Кримінально-правова політика, криміналізація і декриміналізація щодо злочинів проти прав на результати інтелектуальної діяльності та засоби індивідуалізації / В. Б. Харченко // Зб. наук. праць Харк. держ. пед. ун-ту ім. Г. С. Сковороди. Сер. : Право. - 2009. - Вип. 11. - С. 107-115.

26. Харченко В. Б. Наукове відкриття як об'єкт права інтелектуальної власності та предмет кримінально-правової охорони / В. Б. Харченко // Часоп. Акад. адвокатури України. - 2009. - № 4. - С. 1-7 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Chaau/2009-4/09kvbkpo.pdf (26.06.2011).

27. Харченко В. Б. Комерційне найменування, торговельна марка і географічне зазначення як об'єкти права інтелектуальної власності та категорія кримінального права / В. Б. Харченко // Вісн. господарського судочинства. - 2009. - № 6. - С. 80-92.

28. Харченко В. Б. Проблеми вдосконалення кримінальної відповідальності за незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікаційного зазначення походження товару / В. Б. Харченко // Зовнішня торгівля : право та економіка. - 2009. - № 4 (45). - С. 142-148.

29. Харченко В. Б. До проблеми визнання права інтелектуальної власності на наукове відкриття предметом кримінально-правової охорони / В. Б. Харченко // Часоп. Київ. ун-ту права. - 2010. - № 1. - С. 192-197.

30. Харченко В. Б. Проблеми застосування кримінального законодавства у сфері охорони авторського права і суміжних прав / В. Б. Харченко // Правова держава. - 2010. - № 12. - С. 268-275.

31. Харченко В. Б. Кримінально-правова охорона комерційного найменування, торгівельної марки і географічного зазначення за законодавством України / В. Б. Харченко // Юридична Україна. - 2010. - № 6. - С. 103-108.

32. Харченко В. Б. Проблеми гармонізації кримінально-правової охорони комерційного найменування, торговельної марки і географічного зазначення із законодавством Європейського союзу / В. Б. Харченко // Форум права. - 2010. - № 2. - С. 546-554

33. Харченко В. Б. Перспективи охорони наукового відкриття за законодавством України (кримінально-правовий аспект) / В. Б. Харченко // Фінансове право. - 2010. - № 2 (12). - С. 38-41.

34. Харченко В. Б. Проблеми та перспективи кримінально-правової охорони права на раціоналізаторську пропозицію / В. Б. Харченко // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. юридична. - 2010. - Вип. 51. - С. 385-395.

35. Харченко В. Б. Уголовно-правовая охрана прав на результаты интеллектуальной деятельности в правоприменительной практике и доктрине уголовного права Республики Беларусь, Российской Федерации и Украины / В. Б. Харченко // Право.by. - 2010. - № 3. - С. 242-250.

36. Харченко В. Б. Сорт рослин і порода тварин як об'єкти права інтелектуальної власності та категорії кримінального права / В. Б. Харченко // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. Сер. : Право. Спец. вип. - 2010. - № 929. - С. 379-383.

37. Харченко В. Б. Система норм Особливої частини Кримінального кодексу України щодо злочинів у сфері інтелектуальної власності та проблеми їх правозастосування / В. Б. Харченко // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. Сер. : Право. - 2010. - № 934 (8). - С. 118-122.

38. Харченко В. Б. К проблеме упорядочения уголовно-правовой охраны прав на результаты интеллектуальной деятельности в законодательстве Российской Федерации и Украины / В. Б. Харченко // Российский юридический журнал. - 2011. - № 2. - С. 140-149.

39. Харченко В. Б. Суспільно небезпечні наслідки злочинного порушення прав на об'єкти інтелектуальної власності : проблеми визначення та встановлення / В. Б. Харченко // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. Сер. : Право. - 2011. - № 945 (9). - С. 229-233.

40. Харченко В. Б. Кримінальний кодекс України: концептуальний напрямок чи перший млинець грудкою / В. Б. Харченко // Вісн. Луган. держ. ун-ту внутр. справ ім. Е. О. Дідоренка. Спец. вип. - 2011. -№ 5. - С. 87-96.

41. Харченко В. Б. Сорт рослин і порода тварин як предмети злочину та об'єкти права інтелектуальної власності / В. Б. Харченко // Правова держава. - 2011. - № 13. - С. 141-148.

42. Харченко В. Б. Твори порнографічного характеру і такі, що пропагують культ насильства та жорстокості, як предмети злочину та об'єкти авторського права і суміжних прав / В. Б. Харченко // Університетські наук. зап. - 2011. - № 1 (37). - С. 291-298.

43. Харченко В. Б. Кримінально-правова охорона прав на об'єкти інтелектуальної власності: новий рівень вирішення проблеми / В. Б. Харченко // Держава і право. - 2011. - Вип. 52. - С. 694-696. - Рец. на кн.: Кримінально-правова охорона прав інтелектуальної власності : монографія / А. С. Нерсесян. - Хмельницький : Вид-во Хмельниц. ун-ту управління та права, 2010. - 192 с.

3. Статті, виступи, тези доповідей, які додатково висвітлюють основні положення дисертації:

44. Харченко В. Б. Кримінально-правовий захист творчої діяльності виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення / В. Б. Харченко // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених : матеріали наук. конф. молодих учених Ун-ту внутр. справ / МВС України, Ун-т внутр. справ. - Х., 1996. - Вип. 1. - С. 65-67.

45. Харченко В. Б. Проблеми удосконалення підготовки кадрів для підрозділів ОВС України, що займаються протидією порушенням прав інтелектуальної власності / В. Б. Харченко // Проблеми кадрового та наукового забезпечення Комплексної цільової програми боротьби із злочинністю на 1996-2006 рр. : наук.-практ. конф. / Акад. прав. наук ; Нац. юрид. акад. ім. Я. Мудрого ; Ун-т внутр. справ. - Х., 1996. - С. 38-39.

46. Харченко В. Б. Криміналістичні та кримінально-правові аспекти захисту авторського права в Україні (системний підхід та напрямки розвитку) / В. Б. Харченко // Роль держави, бізнесу та громадськості в рішенні проблем захисту авторських прав : матеріали круглого столу / Coalition for Intellectual Property Rights = Коаліція з питань захисту прав інтелектуальної власності : офіц. веб-сайт. - Х., 2007.

47. Харченко В. Б. Совершенствование уголовно-правовой охраны прав на результаты интеллектуальной деятельности и средства индивидуализации (сравнительный анализ, тенденции, перспективы развития) / В. Б. Харченко // Обеспечение прав человека в уголовно-процессуальной деятельности: перспективы развития в свете современных правовых реформ : материалы науч.-практ. конф. / Орловск. юрид. ин-т, Курск. фил. - Курск, 2008. - С. 53-63.

48. Харченко В. Б. Уголовно-правовая охрана интеллектуальной собственности в Украине: тенденции, перспективы развития и проблемы гармонизации с европейским законодательством / В. Б. Харченко // Защита прав интеллектуальной собственности : материалы XII Междунар. науч.-практ. конф. / М-во экономики Авт. Респ. Крым. - Симферополь, 2008. - С. 70-74.

49. Харченко В. Б. Проблемы уголовно-правовой охраны интеллектуальной собственности в Украине и перспективы ее гармонизации с Европейским законодательством / В. Б. Харченко // Вестн. патентного поверенного. - 2008. - № 2. - С. 20-25.

50. Харченко В. Б. Інтелектуальна власність: проблеми охорони за кримінальним законодавством України та Російської Федерації / В. Б. Харченко // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. Сер. : Економічна. - 2008. - № 851. - С. 49-55.

51. Харченко В. Б. Уголовно-правовая охрана прав на результаты интеллектуальной деятельности в правоприменительной практике и доктрине уголовного права Российской Федерации и Украины / В. Б. Харченко // Наукові зап. ХЕПУ. - 2008. - № 1 (6). - С. 78-87.

52. Харченко В. Б. Кримінально-правова охорона об'єктів права інтелектуальної власності, створених у зв'язку з виконанням трудового договору / В. Б. Харченко // Матеріали наук.-теорет. конф. викладачів, аспірантів, співробітників та студ. гуманіт. ф-ту / М-во освіти і науки України ; Сум. держ. ун-т. - Суми, 2009. - Ч. 1. - С. 5-6.

53. Харченко В. Б. Виконання трудового договору, пов'язаного із створенням об'єкта інтелектуальної власності: проблеми правової регламентації та відповідальності / В. Б. Харченко // Проблеми вдосконалення правового регулювання соціально-трудових відносин в Україні : матеріали наук.-практ. конф. / Укр. асоц. фахівців труд. права ; Харк. екон.-правовий ун-т; за ред. В. С. Венедіктова. - Х., 2009. - С. 69-73.

54. Харченко В. Б. Ще раз до проблеми систематизації кримінально-правової охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності / В. Б. Харченко // Вісн. Запоріз. нац. ун-ту. Юридичні науки : зб. наук. ст. - 2009. - № 2. - С. 127-137.

55. Харченко В. Б. Деякі проблеми кваліфікації незаконного використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікаційного зазначення походження товару / В. Б. Харченко // Защита прав интеллектуальной собственности : материалы XIII Междунар. науч.-практ. конф. / М-во экономики Авт. Респ. Крым. - Симферополь, 2009. - С. 59-64.

56. Харченко В. Б. Організація та управління економічною безпекою підприємства (щодо об'єктів права інтелектуальної власності) / В. Б. Харченко // Управління фінансово-економічною безпекою : матеріали наук.-практ. конф. / Сум. держ. ун-т. - Суми, 2009. - С. 37-41.

57. Харченко В. Б. Проблеми висвітлення питань адміністративно-правової та кримінально-правової охорони права інтелектуальної власності при підготовці фахівців за спеціальністю «Інтелектуальна власність» / В. Б. Харченко // Роль і значення інтелектуальної власності в інноваційному розвитку економіки : матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф. / Хмельниц. держ. ін-т інтелектуальної власності ; ХмЦНТЕІ - Хмельницький, 2009. - С. 142-145.

58. Харченко В. Б. Проблеми кримінально-правової кваліфікації порушення права інтелектуальної власності на наукове відкриття / В. Б. Харченко // Проблеми удосконалення законодавства і практики протидії злочинності у сфері господарської діяльності : зб. наук. праць за матер. Міжнар. наук.-практ. семінару / Нац. ун-т ДПС України ; НДІ фінансового права. - К. : Вік прінт, 2009. - С. 244-248.

59. Харченко В. Б. Кримінально-правова охорона права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію / В. Б. Харченко // Правова освіта та правова наука в Україні в умовах сучасних трансформаційних процесів : тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. : у 2-х т. / Запоріз. нац. ун-т. - Запоріжжя, 2009. - Т. 1. - С. 265-269.

60. Харченко В. Б. Уголовно-правовая охрана прав на результаты интеллектуальной деятельности в правоприменительной практике и доктрине уголовного права Российской Федерации и Украины / В. Б. Харченко // Актуальные проблемы юридической науки и правоприменительной практики : сб. науч. тр. по матер. VIII междунар. заоч. науч.-практ. конф. : в 2-х ч. Ч. 2. / отв. ред. И. М. Машаров / Киров. фил. НОУ ВПО «СПбИВЭСЭП». - Киров, 2009. - С. 262-270.

61. Харченко В. Б. Кримінальний кодекс України: концептуальний напрямок чи перший млинець грудкою / В. Б. Харченко // Проблеми реформування кримінальної юстиції: український контекст і міжнародний досвід : міжнар. наук. Інтернет-конф. / Луган. правова фундація ; Луган. держ. ун-т внутр. справ ; Міжнар. фонд «Відродження». - Луганськ, 2010.

62. Харченко В. Б. Право на раціоналізаторську пропозицію в системі забезпечення прав та свобод людини і громадянина / В. Б. Харченко // Інтелектуальна власність. - 2010. - № 2. - С. 9-16.

63. Харченко В. Б. Право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію як об'єкт кримінально-правової охорони / В. Б. Харченко // Матеріали наук.-теорет. конф. викладачів, аспірантів, співробітників та студ. гуманітарного ф-ту Сум. держ. ун-ту / Сум. держ. ун-т - Суми, 2010. - Ч. 3. - С. 5-6.

64. Харченко В. Б. Комп'ютерна програма як предмет злочину за кримінальним правом України / В. Б. Харченко // Запорізькі правові читання : тез. доп. Щоріч. міжнар. наук.-практ. конф. : у 2-х т. / Запоріз. нац. ун-т. - Запоріжжя, 2010. - Т. 1. - С. 229-232.

65. Харченко В. Б. Уголовно-правовая охрана результатов творческой деятельности в законодательстве государств-участников СНГ и перспективы ее гармонизации с законодательством Европейского союза / В. Б. Харченко // Защита прав интеллектуальной собственности : материалы XIV Междунар. науч.-практ. конф. / М-во экон. АРК. - Симферополь, 2010. - С. 20-29.

66. Харченко В. Б. Гуманізація кримінального законодавства в контексті захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина / В. Б. Харченко // Від громадянського суспільства - до правової держави : тез. доп. V Міжнар. наук.-практ. конф. / Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна - Х., 2010. - С. 173-176.

67. Харченко В. Б. Право на раціоналізаторську пропозицію в контексті соціально-трудових прав людини / В. Б. Харченко // Трудове право та проблеми соціального захисту населення в контексті правової держави : матеріали наук.-практ. конф. / Укр. асоц. фахівців труд. права ; Харк. екон.-правовий ун-т. - Харків, 2010. - С. 94-98.

68. Харченко В. Б. Кримінально-правова охорона сорту рослин та породи тварин як об'єктів права інтелектуальної власності / В. Б. Харченко // Актуальні проблеми кримінального права, процесу та криміналістики : матеріали ІІ міжнар. наук.-практ. конф. : у 2-х т. - Одеса, 2010. - Т. 1. - С. 327-330.

69. Харченко В. Б. Деякі проблеми кваліфікації незаконного використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікаційного зазначення походження товару / В. Б. Харченко // Вестн. патентного поверенного. - 2010. - № 5. - С. 12-16.

70. Харченко В. Б. Право на раціоналізаторську пропозицію : проблеми визначення змісту та кримінально-правової охорони / В. Б. Харченко // Інформаційні правовідносини та право інтелектуальної власності як інститути приватного права : IV цивілістичні читання, присвяч. пам'яті проф. О. А. Підопригори : зб. наук. доп. та ст. - К. : Вид.-поліграф. центр «Київ. ун-т», 2011. - С. 198-203.

71. Харченко В. Б. Кримінальна політика та протидія злочинам у сфері інтелектуальної власності / В. Б. Харченко // Вісн. Кримінолог. асоц. України : зб. наук. праць / редкол. : Л. М. Давиденко, Т. А. Денисова, О. М. Джужа [та ін.]. - Х. : Золота миля, 2011. - С. 111-122.

72. Харченко В. Б. До проблеми кримінальної відповідальності за порушення прав на об'єкти інтелектуальної власності, вчинені юридичною особою / В. Б. Харченко // Від громадянського суспільства - до правової держави : теорія і практика протидії злочинності : зб. тез. доп. VІ Міжнар. наук.-практ. конф. / Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна - Х., 2011. - С. 210-212.

73. Харченко В. Б. Призначення, жанр та мета як ознаки твору в цивільному та кримінальному праві / В. Б. Харченко // Актуальні проблеми цивільного права : зб. тез міжнар. наук.-практ. конф. / Нац. акад. правових наук України ; Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого» ; Харк. ун-т внутр. справ. - Х., 2011. - С. 485-489.

74. Харченко В. Б. До проблеми кримінальної відповідальності працівника, який мав доступ до відомостей, що становлять комерційну таємницю / В. Б. Харченко // Правові засади працевлаштування та зайнятості населення в умовах ринкової економіки : матер. наук.-практ. конф. / Укр. асоц. фахівців труд. права ; Севастопол. ін-т банківської справи Укр. акад. банківської справи Нац. банку України. - Севастополь, 2011. - С. 232-236.

75. Харченко В. Б. Суспільно небезпечні наслідки злочинного порушення прав на об'єкти інтелектуальної власності : проблема визначення ознак потерпілого / В. Б. Харченко // Наукові зап. Харк. екон.-правового ун-ту. - 2011. - № 1 (10). - С. 37-48.

76. Харченко В. Б. Призначення комп'ютерної програми : роль ознаки в цивільному та кримінальному праві / В. Б. Харченко // Охорона прав інтелектуальної власності в Україні та Європейському Союзі : політика, законодавство, практика : матеріали Міжнар. конф. / Проект ЄС «Вдосконалення стратегій, політики та регулювання інновацій в Україні». - К. : Фенікс, 2011. - С. 107-112.

АНОТАЦІЇ

Харченко В. Б. Кримінально-правова охорона прав на об'єкти інтелектуальної власності в Україні: перспективи розвитку та гармонізації з європейським законодавством. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. - Харківський національний університет внутрішніх справ, Харків, 2011.

Дисертація присвячена дослідженню проблем тлумачення, застосування та вдосконалення кримінального законодавства за злочини у сфері інтелектуальної власності. Розкривається соціальна обумовленість криміналізації зазначених порушень, висувається й обґрунтовується авторське розуміння системи таких злочинів, висвітлюється історичний досвід кримінально-правової охорони зазначених прав. З огляду на бланкетний характер диспозицій відповідних норм КК, розглядаються найбільш дискусійні питання врахування положень цивільного законодавства України. На основі узагальнення наукової літератури проведених анкетувань та аналізу судової практики, розглянуті криміногенні детермінанти злочинів у сфері інтелектуальної власності, а також визначені правові та неправові засоби протидії вказаним посяганням. З урахуванням положень і тенденцій розвитку інституту прав інтелектуальної власності, відповідного зарубіжного досвіду сформульовані пропозиції щодо впорядкування системи та змісту відповідних кримінально-правових норм, зокрема створення самостійного розділу Особливої частини КК «Злочини у сфері інтелектуальної власності».

Ключові слова: кримінально-правова охорона, злочини у сфері інтелектуальної власності, протидія злочинності.

Харченко В. Б. Уголовно-правовая охрана прав на объекты интеллектуальной собственности в Украине: перспективы развития и гармонизации с европейским законодательством. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора юридических наук по специальности 12.00.08 - уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право. - Харьковский национальный университет внутренних дел, Харьков, 2011.

В работе проанализировано состояние национального законодательства в области охраны прав на результаты творческой, интеллектуальной деятельности и средства индивидуализации, содержание международных нормативно-правовых актов в этой сфере, современная доктрина их толкования и практика применения.

Проблемы творчества, интеллектуальной деятельности, а также интеллектуализации их результатов анализируются в единстве и взаимопроникновении в содержании исключительных прав и прав интеллектуальной собственности. Этапы становления и развития института прав на результаты творческой деятельности и средства индивидуализации рассматриваются в праксеологическом аспекте.

Анализируются теоретические и практические вопросы оснований криминализации преступлений в сфере интеллектуальной собственности. Утверждается, что цели противодействия нарушениям прав на объекты интеллектуальной собственности только частноправовыми методами не могут быть достигнуты. Рассматриваются вопросы особенностей механизма уголовно-правового воздействия на указанную группу посягательств.

Дается авторское определение родового объекта преступлений в сфере интеллектуальной собственности. Сформулирована собственная позиция относительно системы преступлений указанных групп, в связи с чем вносятся конкретные предложения по совершенствованию структуры и содержания соответствующих норм УК.

Подчеркивается, что нормы уголовного права относительно указанной группы правоотношений исполняют охранительную функцию и не оказывают на них самостоятельного регулятивного воздействия. Указывается, что уголовно-правовая охрана прав на результаты творческой деятельности должна инициироваться только от наиболее общественно опасных посягательств. Сфера вмешательства государства в творческую деятельность должна быть ограничена, а обладатель прав интеллектуальной собственности должен сам избирать достаточные социальные и правовые средства защиты своих прав и сам определять, насколько существенным является причиненный ему вред. В связи с этим, нормы уголовного права должны использоваться как исключительное средство.

Предлагаются меры законодательного характера, направленные на упорядочение системы уголовного закона Украины и создание нового раздела Особенной части УК «Преступления в сфере интеллектуальной собственности». Уточняются содержание отдельных элементов и признаков в составах указанных преступлений, предлагается их построение как составов преступлений с бланкетной диспозицией. Обосновывается возможность совершения данных преступлений как умышленно, так и со смешанной формой вины.

Рассматриваются криминологические детерминанты преступлений в сфере интеллектуальной собственности, а также правовые, экономические, политические и другие средства противодействия таким посягательствам. Предлагаются направления построения эффективной модели противодействия таким преступным посягательствам.

Ключевые слова: уголовно-правовая охрана, преступления в сфере интеллектуальной собственности, противодействие преступности.

Kharchenko V. B. Criminal-legal protection of rights on objects of intellectual property in Ukraine: prospects of development and harmonization with European legislation. - Manuscript.

Thesis for a scientific degree of Doctor in Law, speciality 12.00.08 - criminal law and criminology; criminal-executive law. - Kharkiv National University of Internal Affairs, Kharkiv, 2011.

The dissertation deals with the problems of interpretation, use and improvement of criminal legislation concerning crimes in the field of intellectual property. Social determination of criminalization of idem infringements is traced, author's conception of the system of such crimes is put forward and grounded, historical experience of criminal-legal protection of within-named rights is elucidated in the thesis. In compliance with blanket character of dispositions of corresponding norms in Criminal Code, the most debatable questions of regulations of Ukrainian civil legislation are examined. On basis of generalization of scientific literature, questionnaire design and court practice analysis criminogenic determinants of crimes in the field of intellectual property are studied; legal and illegal methods of counteraction to such infringements are also defined.

In consideration of regulations and developmental tendencies of intellectual property rights institute, in accordance with foreign experience, suggestions as for streamlining of system and contents of corresponding criminal principles of law are defined; creation of self-dependant chapter of Special part of Criminal Code «Crimes in the field of intellectual property» is suggested in particular.

Key words: criminal-legal protection, crimes in the field of intellectual property, counteraction to criminality.

Размещено на Allbest.ru

...