Комплексна система забезпечення та підтримки розвитку територіальних громад в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

Академія муніципального управління

УДК 352:331.5

25.00.04 - місцеве самоврядування

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Комплексна система забезпечення та підтримки розвитку територіальних громад в Україні

Ільченко Наталія Вікторівна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Академії муніципального управління (м. Київ).

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, заслужений працівник освіти України Дацій Олександр Іванович, ДУ "Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України", завідувач відділу сталого землекористування.

Офіційні опоненти: доктор наук з державного управління, доцент Васильєва Олександра Іллівна, Національна академія державного управління при Президентові України, професор кафедри регіонального управління, місцевого самоврядування та управління містом;

кандидат наук з державного управління Самойленко Лариса Яківна, Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького, доцент кафедри державного управління та соціально-політичних наук.

Захист відбудеться 23 червня 2011 р. о 14 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.129.01 в Академії муніципального управління за адресою: 01042, Київ, вул. Івана Кудрі, 33, к. 220.

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Академії муніципального управління (01042, Київ, вул. Івана Кудрі, 33).

Автореферат розісланий 19 травня 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Л.П. Піддубна

Анотації

Ільченко Н.В. Комплексна система забезпечення та підтримки розвитку територіальних громад в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.04 - місцеве самоврядування. - Академія муніципального управління. - Київ, 2011.

Дисертацію присвячено теоретичному обґрунтуванню та формуванню комплексної системи забезпечення та підтримки розвитку територіальних громад в Україні. Узагальнено основні теоретичні підходи до розвитку територіальних громад і виявлено основні елементи системи їх забезпечення та підтримки в процесі еволюції різних підходів. Досліджено концептуальні засади формування територіальної громади та напрямів її розвитку, а також сформовано концепцію комплексного підходу до розвитку територіальних громад. Визначено роль і місце участі населення у процесі розвитку територіальних громад; проаналізовано законодавче забезпечення участі територіальних громад у процесах місцевого розвитку та обґрунтовано напрями його вдосконалення. Сформовано вимоги до організаційного середовища розвитку територіальних громад та з'ясовано стан їх дотримання в Україні. Обґрунтовано застосування комплексної системи забезпечення та підтримки розвитку територіальних громад в Україні, а також визначено складові комплексної діагностики рівня та якості життя їх населення. Сформовано механізм державно-приватно-громадського партнерства в системі забезпечення та підтримки розвитку територіальних громад. Обґрунтовано модель управління розвитком територіальних громад на основі участі. територіальний громада законодавчий

Ключові слова: децентралізація, екзогенний розвиток, ендогенний розвиток, забезпечення та підтримка розвитку, залучення, надання повноважень, партнерство, сталість, територіальна громада, участь.

Ильченко Н.В. Комплексная система обеспечения и поддержки развития территориальных сообществ в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.04 - местное самоуправление. - Академия муниципального управления. - Киев, 2011.

Диссертация посвящена теоретическому обоснованию и формированию комплексной системы обеспечения и поддержки развития территориальных сообществ в Украине. Установлено, что трансформационные процессы в социальной и экономической сфере общества, деиндустриализация, усиление неравенства между территориальными сообществами и их членами, изменения в структуре занятости, высокий уровень безработицы, ухудшение экологической обстановки требуют переосмысления подходов к экономическому развитию в Украине. Практика развитых стран демонстрирует эффективность перехода от экзогенного к эндогенному развитию территориальных сообществ. Установлено, что такой переход требует перестройки системы обеспечения и поддержки развития территориальных сообществ в связи с концептуальными изменениями в подходе к понятию "территориальное сообщество", которое необходимо рассматривать в более широком контексте, чем только как территориальную общность, а как группу людей, которые имеют общее место проживания, разделяют общие интересы и связаны тесными политическими, социальными, экономическими и коммуникационными связями; и также к понятию "развитие", которое касается не только экономической сферы жизни, а в равной степени социальной, культурной, политической, экономической и экологической сфер. В связи с этим выявлено ряд основных характеристик развития местного сообщества и сформулировано концепцию комплексного подхода к развитию территориальных сообществ, которая представляет собой переосмысление и осознание членами территориального сообщества своей роли в устойчивом развитии, целью которого есть мобилизация активов сообщества, развитие собственного потенциала, создание условий для самообеспечения базовых экономических, социальных, политических и экологических потребностей членами сообщества при тесном партнерстве местного самоуправления, бизнеса и населения, а также при поддержке национального правительства. Сделан вывод, что участие населения - это неотъемлемая часть, необходимое условие и главный принцип процесса развития территориального сообщества. Доказано, что существует прямая зависимость между участием населения как непосредственного активного участника процесса развития и уровнем благосостояния, а также качеством жизни в территориальных сообществах в Украине. Соответственно именно участие и есть основой для построения системы обеспечения и поддержки развития территориальных сообществ через разные формы участия - от информационного до прямого участия в процессах развития. Установлено, что в Украине на сегодня создано ряд условий для участия населения. Анализ показал, что активность украинского населения очень низкая и характеризуется "отсутствием участия" и "видимостью участия" из-за ряда недостатков законодательно-нормативной базы, несовершенных коммуникационных связей между органами местного самоуправления и членами территориального сообщества по вопросам информирования, консультирования, привлечения к принятию решений и контроля за их выполнением, а также низкого уровня социального капитала. Рассмотренные проблемы требуют усовершенствования законодательно-нормативной базы Украины касательно участия населения в местном развитии. Установлено, что построение комплексной системы обеспечения и поддержки развития территориальных сообществ требует формирования эффективной организационной среды, которая должна содержать как традиционные элементы (предприятия, банки, учреждения культуры, образования и науки, общественные организации и др.), так и инновационные элементы (корпорации (центры, фонды) развития сообществ, кредитные сообщества, корпоративные фонды, кооперативы и др.). Анализ показал, что в Украине до сих пор не сформировано комплексную организационную среду: отсутствует большинство нетрадиционных элементов системы, не осуществляется профессиональная подготовка специалистов по развитию сообществ, не развита благотворительная и волонтерская деятельность, что требует комплексных изменений в законодательной и институционной среде. Установлено, что комплексная система обеспечения и поддержки развития территориальных сообществ представляет собой совокупность взаимосвязанных элементов, которые создают соответствующую законодательную, информационную, организационную и ресурсную среду, действие и взаимодействие которых направлено на социальное, экономическое, культурное, политическое и экологическое развитие территориальных сообществ и базируется на концепциях участия, партнерства, децентрализации и устойчивости. Подсистема обеспечения включает в себя законодательное, институционное и ресурсное обеспечение, за которое отвечает национальное и местное правительство. Подсистема поддержки состоит из информационной, организационной, финансово-материальной и технической поддержки, которые обеспечиваются на всех уровнях системы: международными организациями, национальным и региональным правительством, органами местного самоуправления, предприятиями и организациями сообщества, населением. Разработано и обосновано механизм государственно-частного-общественного партнерства, который позволяет повысить эффективность функционирования системы обеспечения и поддержки развития территориального сообщества. Установлено, что комплексная система требует поиска нетрадиционных подходов к управлению процессами развития в сообществе. Обосновано, что одним из таких подходов может быть управление на основе участия, которое отличается от традиционных (бюрократических) моделей широким привлечением населения, бизнеса, негосударственных организаций через разные механизмы ко всем стадиям управления: планированию, организации, мотивации и контроля.

Ключевые слова: децентрализация, обеспечение и поддержка развития, передача полномочий, привлечение, партнерство, территориальное сообщество, участие, экзогенное развитие, эндогенное развитие, устойчивое развитие.

Ilchenko N. V. The complex system of ensuring and support of territorial community development in Ukraine. - Manuscript.

Dissertation for receipt a scientific degree of the candidate in public administration by speciality 25.00.04 - Local self-government. - The Academy of municipal administration. - Kyiv, 2011.

The dissertation is devoted to theoretical study and formation of complex system ensuring and supporting the development of territorial communities in Ukraine. It was generalized basic theoretical approaches to problems of territorial community development and was discovered main features of the system of ensuring and support through evolution of different approaches. It was researched concepts of territorial community formation and directs of its development, and it was developed concept of complex territorial community development. The role and place of community participation in process of territorial community development was determined. Also, it was analyzed legal ensuring of territorial community participation in the process of local development and it was ascertained directs of its improvement. Demands to organization environment of community development were formed and state of their abidance in Ukraine was clarified. It was ascertained using of complex system of ensuring and support of territorial community development in Ukraine. Also, there were defined components of complex diagnostic of level and quality of citizens' life. It was formed mechanism of public-private-community partnership in the system of ensuring and support of territorial community development. It was grounded model of the management of territorial community development which based on participation.

Keywords: decentralization, endogenous development, empowerment, ensuring and support of development, exogenous development, involvement, partnership, participation, sustainable development, territorial community.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Процеси переходу від індустріального до інформаційного суспільства зумовлюють необхідність трансформації соціально-економічної системи України. Практика більшості розвинутих країн, які розпочали подібний шлях трансформування ще на початку 80-х років, засвідчила високу ефективність залучення територіальних громад до економічного та соціального розвитку для вирішення проблем бідності, нерівності, зайнятості та підвищення добробуту і якості життя населення даних країн.

Основні соціально-економічні показники, які характеризують стан розвитку України (рівень безробіття, доходи на душу населення, стан інвестиційної та інноваційної активності тощо), низький рівень довіри та оцінка ефективності діяльності органів влади з боку населення, свідчать, що країна потребує негайного переосмислення підходів до економічного розвитку, який на сьогодні можна характеризувати достатньо високою централізацією в сфері прийняття рішень щодо вирішення місцевих проблем. Незважаючи на передачу урядом частини повноважень на місцеві рівні, загальне підвищення рівня якості життя здійснюється досить повільними темпами. До того ж таке економічне піднесення відчувається лише у великих урбанізованих центрах. Погіршання соціально-економічного стану особливо зростає у мірі віддалення від столичної області України на периферію. Це свідчить, що існуюча система забезпечення та підтримки розвитку територіальних громад в Україні недостатньо ефективна і вимагає подальшого дослідження в напрямі пошуку інноваційних шляхів щодо забезпечення розвитку; застосування нових концепцій, цінностей та принципів до процесів розвитку; побудови нових взаємозв'язків в даній системі.

Проблеми розвитку територіальних громад є предметом вивчення багатьох галузей науки, таких як соціологія, економіка, політологія, філософія, державне управління, соціальна робота тощо. Це свідчить про комплексність зазначеної проблеми і неможливість вирішення її лише традиційними економічними методами та засобами.

Актуальні питання розвитку територіальних громад досліджували такі вітчизняні науковці, як: В. Бабаєв, О. Батанов, П. Біленчук, Р. Брусак, В. Воронкова, А. Гошко, Г. Дробенко, О. Іваницька, В. Кампо, І. Козюра, В. Куйбіда, О. Лазор, В. Мамонова, М. Орлатий, В. Присяжнюк, Л. Самойленко, І. Санжаровський, Ю. Свірський, В. Удовиченко. Проблеми регіонального та місцевого розвитку проаналізували: В. Бакуменко, О. Васильєва, О. Войтович, О. Дацій, А. Дєгтяр, Ю. Дехтяренко, О. Кілієвич, В. Князєв, М. Корецький, В. Кравченко, Ю. Куц, М. Лендьел, С. Максименко, Н. Нижник, М. Пухтинський, С. Романюк, В. Семиноженко, О. Топчієв. Ряд канадських, американських та англійських науковців досліджували передумови, концепції та практику, що пов'язані з проблемами економічного розвитку територіальних громад, а саме: М. Діочон, М. Конн, Л. Ламб, Дж. Лохлей, М. Розеленд, М. Тоуе, Дж.-М. Фонтен, П. Хамел, Г. Хотон, Е. Шраг. Питаннями забезпечення та підтримки місцевого економічного розвитку займалися: Е. Блейклі, Р. Бінгхем, Р. Мієр та інші. Ф. Бір, Г. Грін, Л. Кері, Р. Пітман, І. Сандерс, Х. Сванепоел, Р. Філіпс вивчали особливості розвитку громади. Питаннями участі та залучення членів територіальних громад до вирішення місцевих питань займаються такі вітчизняні та іноземні науковці: Ш. Арнстейн, В. Артеменко, В. Браєнт, В. Брудний, Д. Вилкокс, Е. Дукес, А. Крупник, О. Орловський, В. Потапчук, В. Рубцов, Дж. Ротман, Рахман, А. Ткачук, Є. Фишко.

Проте, у вітчизняній науці недостатньо дослідженими залишаються питання комплексного розвитку територіальних громад, потребують уточнення передумови, цілі та результати їх розвитку, основні учасники даного процесу та можливості їх залучення, а також обґрунтування необхідних елементів системи забезпечення та підтримки розвитку громад в Україні та їх взаємозв'язків. Таким чином, актуальність проблеми, необхідність її подальшої розробки визначає вибір теми наукового дослідження, його мету та перелік завдань для її досягнення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до наукових тем Академії муніципального управління "Удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування" (номер державної реєстрації 0108U008164); Черкаського державного технологічного університету "Ефективний механізм економічного розвитку в контексті формування нової цивілізаційної моделі України" (номер державної реєстрації 0109U002742). Внесок автора полягає в розробці теоретико-методологічних засад розвитку територіальних громад в Україні.

Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є розвиток теоретико-методологічних засад та обґрунтування науково-прикладних рекомендацій щодо удосконалення системи забезпечення та підтримки розвитку територіальних громад в Україні.

Для досягнення мети дослідження було вирішено такі завдання:

- узагальнити основні теоретичні підходи до розвитку територіальних громад і виявити основні елементи системи їх забезпечення та підтримки в процесі еволюції різних підходів;

- дослідити концептуальні засади формування територіальної громади та напрямів її розвитку, а також сформувати концепцію комплексного підходу до розвитку територіальних громад;

- визначити роль і місце участі населення у процесі розвитку територіальних громад на основі аналізу його законодавчого забезпечення та обґрунтувати напрями його вдосконалення;

- сформувати вимоги до організаційного середовища розвитку територіальних громад та з'ясувати стан їх дотримання в Україні;

- обґрунтувати комплексну систему забезпечення та підтримки розвитку територіальних громад в Україні, а також визначити складові комплексної діагностики рівня та якості життя населення;

- сформувати механізм державно-приватно-громадського партнерства в системі забезпечення та підтримки розвитку територіальних громад;

- розвинути модель управління розвитком територіальних громад.

Об'єктом дослідження є розвиток територіальних громад в Україні.

Предметом дослідження є комплексна система забезпечення та підтримки розвитку територіальних громад в Україні.

Методи дослідження. Теоретичну основу дисертаційного дослідження становлять наукові праці та методичні розробки провідних вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем розвитку територіальних громад. При проведенні дослідження застосовувались як загальнонаукові, так і специфічні методи, а саме: аналізу і синтезу, абстрактно-логічний, системного підходу, багатофакторного аналізу, прогнозування, формально-логічний, спостереження, експертної оцінки, аналогій та ін. Зокрема, методи наукової абстракції, аналізу та синтезу, системного підходу дали змогу здійснити комплексний аналіз підходів до розвитку територіальних громад; з'ясувати передумови, цілі, результати та принципи розвитку; сформувати основні ознаки та характеристики комплексного розвитку територіальних громад. Для оцінки сучасного стану системи забезпечення та підтримки розвитку територіальних громад, його основних елементів, переваг та недоліків системи використовувалися методи кількісного, якісного, порівняльного аналізу, статистичні та графічні методи. При формуванні інформаційної бази дослідження використовувалися відповідні законодавчі акти з питань державного управління та місцевого самоврядування, публікації наукових установ, документи Європейського Союзу, Організації Об'єднаних Націй, статистичні дані, результати анкетування та ін. Для формування комплексної системи забезпечення та підтримки розвитку територіальних громад використовувалися методи причинно-наслідкових та функціональних зв'язків, метод системного аналізу та синтезу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертаційна робота є першим дослідженням, в якому розроблено науково обґрунтовану комплексну систему забезпечення та підтримки розвитку територіальних громад в Україні. Найсуттєвіші результати, що містять наукову новизну й характеризують відмінність одержаних результатів від існуючих розробок, полягають у тому, що:

уперше:

- сформовано та обґрунтовано комплексну систему забезпечення та підтримки розвитку територіальних громад як сукупності взаємопов'язаних елементів (населення, підприємства та організації територіальної громади, органи місцевого самоврядування, національний та регіональний уряди, міжнародні організації), які створюють відповідне законодавче, інформаційне, організаційне та ресурсне середовище, дія і взаємодія яких спрямовані на соціальний, економічний, культурний, політичний, а також екологічний розвиток територіальних громад та базується на концепціях децентралізації, участі, партнерства та сталості;

удосконалено:

- концепцію розвитку територіальних громад на основі розширення учасників, завдань, результатів та принципів розвитку, переосмислення та усвідомлення членами територіальної громади своєї ролі в сталому розвитку, метою якого є мобілізація активів громади, розвиток власного потенціалу, створення умов для самозабезпечення базових економічних, соціальних, політичних, культурних, а також екологічний потреб шляхом уповноваження членів громади при тісному партнерстві місцевого самоврядування, бізнесу і населення та за підтримки національного уряду;

- чинне законодавче забезпечення участі територіальних громад шляхом якісних змін у вітчизняній правовій базі в напрямі встановлення статусу територіальних громад; закріплення взаємовідносин між державою та територіальними громадами; вдосконалення механізмів участі населення; доступу до інформації про діяльність органів влади; процесу лобіювання та моніторингу громадської думки; вдосконалення законодавства для недержавних організацій та органів самоорганізації населення; розвитку партнерства між державним, приватним та громадським секторами;

- організаційне середовище розвитку територіальних громад за рахунок посередницьких та підтримуючих структур у напрямі інституціоналізації таких інноваційних елементів, як корпорації (центри) з розвитку громади, фінансові інституції (банки, фонди) з розвитку громади, соціальні підприємства, фонди громад, банки часу та ін.;

дістали подальшого розвитку:

- механізм державно-приватно-громадського партнерства розвитку територіальної громади через розробку, ухвалення і реалізацію органами місцевого самоврядування, бізнесом, формальними та неформальними об'єднаннями громадян і населенням стратегій та заходів з розвитку територіальної громади, узгодження різноманітних інтересів партнерів, побудову найбільш прийнятної структури та процедур взаємодії учасників процесу;

- модель управління розвитком територіальних громад, суть якої полягає в формуванні такого процесу управління на стратегічному, поточному та операційному рівні, що характеризується широким залучення населення, бізнесу та недержавних організацій через різноманітні механізми до всіх стадій управління: планування, організації, реалізації та контролю;

- теоретичні підходи до розвитку територіальних громад у напрямі переходу від розвитку "для громади" (екзогенний підхід) до розвитку "з громадою" (ендогенний підхід) і основні елементи системи їх забезпечення та підтримки в процесі зазначеної еволюції.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що в дисертаційній роботі сформульовані теоретичні положення та обґрунтовані практичні рекомендації, що спрямовані на підвищення ефективності розвитку територіальних громад в Україні. Основні ідеї та висновки дослідження доведено до конкретних положень, методик та рекомендацій. Вони можуть бути використані у практичній діяльності органами місцевої влади та самоврядування, підприємствами, громадськими організаціями, навчальними закладами та іншими організаціями і установами територіальних громад у процесі формуванні комплексної системи забезпечення та підтримки їх розвитку.

Результати дисертаційного дослідження використані в діяльності Закарпатської обласної ради при вдосконалення організаційного механізму залучення та участі громадськості в місцевому розвитку (довідка № 01-17/605 від 08.12.2010); Берегівської районної ради для вироблення механізму співпраці між органами влади та громадянами району з метою ширшого залучення громадськості до процесу прийняття рішень на місцевому рівні (довідка № 02-12/17 від 09.12.2010); Вовківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області при удосконаленні механізму співпраці між органами місцевого самоврядування, бізнесу та громадськими організаціями (довідка № 235 від 06.12.2010). Інститутом законодавства Верховної Ради України результати дисертаційного дослідження використано для удосконалення законодавчого забезпечення організаційного механізму залучення та участі громадськості в місцевому розвитку (довідка № 22/595/1-1-4 від 02.12.2010).

Результати досліджень використані Міжобласним благодійним фондом "Фонд розвитку Карпатського Єврорегіону" при розробці проектів у сфері надання соціальних послуг вразливим верствам населення, зокрема через підтримку створення консорціумів, до складу яких входять органи місцевого самоврядування та неурядові організації (довідка № 114/1 від 06.12.2010).

Запропоновані в дисертаційній роботі теоретичні положення використані в навчальному процесі Черкаського державного технологічного університету при розробці та викладанні навчальної дисципліни "Економічний розвиток громади" (довідка № 1814/01-02 від 08.12.2010).

Особистий внесок здобувача полягає у самостійному отриманні автором наукових результатів. У дисертації розкрито авторський підхід щодо формування системи забезпечення та підтримки розвитку територіальних громад. У працях, що опубліковані у співавторстві, авторський внесок такий: виявлено основні фактори зовнішнього середовища, які впливають на розвиток територіальних громад, з метою мінімізації негативних наслідків [5]; досліджено позитивний досвід підходів до розвитку територіальних громад [6]; проаналізовано позитивний вплив функціонування Банку часу на зміцнення соціального капіталу територіальної громади [9]; запропоновано сучасні підходи до залучення громадськості до процесу розвитку територіальних громад [10]; представлено результати дослідження щодо впливу зовнішнього середовища на розвиток територіальних громад [11]; представлено структуру управління Корпорації з економічного розвитку громади як механізм співпраці різних секторів територіальної громади [12]; досліджено маркетинг громади як один з механізмів забезпечення розвитку територіальної громади [13]; запропоновано системи оцінки готовності громади до процесу економічного розвитку [14]; досліджено концепцію "соціального підприємництва" як інструменту розвитку територіальних громад [15]; проаналізовано основні характеристики розвитку територіальних громад [16].

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були викладені й отримали позитивну оцінку на міжнародних науково-практичних конференціях: "Теорія і практика сучасної економіки" (Черкаси, 2005); "Теорія і практика сучасної економіки" (Черкаси, 2006); "Теорія і практика сучасної економіки" (Черкаси, 2007), "Теорія і практика сучасної економіки" (Черкаси, 2008), "Теорія і практика сучасної економіки" (Черкаси, 2009), "Сталий розвиток територій: проблеми та шляхи вирішення" (Дніпропетровськ, 2010), "Теорія і практика сучасної економіки" (Черкаси, 2010).

Публікація результатів дослідження. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 16 наукових праць, з них 4 - у фахових виданнях з державного управління.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 258 сторінках та складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел із 265 найменувань на 27 с., містить 16 таблиць на 11 с. та 44 рисунки на 25 с., 6 додатків - на 23 с.

Основний зміст роботи

Висновки

У дисертації вирішене конкретне наукове завдання, що полягає у вдосконаленні системи забезпечення та підтримки розвитку територіальних громад в Україні на основі розвитку її теоретико-методологічних засад та обґрунтування відповідних науково-прикладних рекомендацій. За результатами дисертаційного дослідження сформульовані такі висновки.

1. Узагальнено основні теоретичні підходи до розвитку територіальних громад та встановлено, що трансформаційні процеси в суспільстві, процеси деіндустріалізації, посилення нерівності між територіальними громадами та їх членами, зміни в структурі зайнятості, високий рівень безробіття, погіршення стану екологічного середовища вимагають їх переосмислення. Аналіз економічних та соціальних змін у країнах Північної Америки та Західної Європи дозволили виявити позитивні тенденції, які відбулися в рівні та якості життя в країні, внаслідок переходу від екзогенного до ендогенного підходу щодо розвитку територіальних громад, який характеризується посиленням ролі та участі населення територіальної громади в процесі прийняття рішень щодо місцевого розвитку і розбудовою партнерських взаємозв'язків між різними секторами: державним, приватним та громадським. Виявлено, що екзогенна модель розвитку, яка застосовувалася тривалий час в нашій країні, призвела до певної залежності та апатичності людини до свого життя та до "споживчого підходу". Обґрунтовано, що зміни, які відбуваються в зовнішньому та внутрішньому середовищі України, кризові явища в економіці, зміна цінностей в суспільстві унеможливлюють подальше застосування такого підходу до розвитку, і на перше місце виходять механізми самоврядування, самодопомоги та самозабезпечення територіальної громади, які є концептуальною основною теорії розвитку територіальних громад.

2. Досліджено концептуальні засади формування територіальної громади і напрямів її розвитку та виявлено, що перехід від екзогенного до ендогенного розвитку вимагає перебудови системи забезпечення та підтримки розвитку територіальних громад у зв'язку з концептуальними змінами в підході до поняття "територіальна громада", яку необхідно розглядати в ширшому контексті, ніж тільки як територіальну спільність, а як групу людей, які мають спільне місце проживання, поділяють спільні цілі та пов'язані між собою тісними політичними, соціальними, економічними та комунікаційними зв'язками; а також поняття "розвиток", який повинен стосуватися не тільки економічної сфери життя, а рівною мірою соціальної, культурної, політичної, економічної та екологічної сфер. Обґрунтовано, що трьома базовими умовами, які необхідно врахувати при розробці комплексної системи забезпечення та розвитку територіальних громад, є такі: розвиток територіальних громад повинен відбуватися в напрямі поліпшення всіх сфер людського життя (економічної, соціальної, політичної, культурної, екологічної); до процесу розвитку територіальних громад повинні безпосередньо залучатися їх члени; розвиток повинен базуватися на можливостях та активах громади. Доведено, що населення територіальної громади повинно стати активними учасниками системи забезпечення та підтримки розвитку в громадах.

3. Обґрунтовано, що комплексний розвиток територіальної громади являє собою переосмислення та усвідомлення членами територіальної громади своєї ролі в сталому розвитку, метою якого є мобілізація активів громади, розвиток власного потенціалу, створення умов для самозабезпечення базових економічних, соціальних, політичних та екологічних потреб шляхом уповноваження членів громади при тісному партнерстві місцевого самоврядування, бізнесу та населення, а також за підтримки національного уряду. Такий підхід до розвитку дозволяє сформувати комплексну систему забезпечення та розвитку територіальних громад.

4. Визначено, що участь населення є невід'ємною частиною, необхідною умовою і головним принципом процесу розвитку територіальної громади. Доведено, що існує пряма залежність між участю населення, а саме - включення його в систему забезпечення та підтримки розвитку територіальної громади як безпосереднього активного учасника, та рівнем добробуту і якістю життя в територіальних громадах в Україні. Відповідно саме участь є основою для побудови комплексної системи забезпечення та підтримки розвитку територіальних громад через різноманітні форми участі від інформаційної до прямої участі в процесах розвитку. Виявлено, що в Україні на сьогодні створено низку умов для введення членів територіальних громад як активного учасника, в систему забезпечення та підтримки розвитку територіальних громад. Проаналізовано, що активність і рівень залучення українського населення на сьогодні є досить низьким і характеризується "відсутністю участі" та "видимістю участі" через ряд недоліків законодавчо-нормативної бази щодо врегулювання права громадян на участь в управлінні державними справами, через недосконалий комунікаційний зв'язок між органами місцевого самоврядування та членами територіальної громади з питань інформування, консультування, залучення до прийняття рішень та контролю за їх виконанням, низький рівень соціального капіталу, що потребує законодавчо-нормативної бази в Україні.

5. Проаналізовано законодавче забезпечення участі територіальних громад у процесах місцевого розвитку та обґрунтовано напрями його вдосконалення, зокрема шляхом розвитку правової бази регулювання таких механізмів, як: загальні збори громадян за місцем проживання, місцеві ініціативи, громадські слухання, місцевий референдум; доступ до інформації про діяльність органів влади; створення інституту лобіювання; вдосконалення законодавства для недержавних організацій; створення системи моніторингу громадської думки; вдосконалення законодавства щодо органів самоорганізації населення та об'єднань співвласників багатоповерхових будинків; розвиток партнерства між державним, приватним та громадським секторами.