Розвиток системи місцевих запозичень в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

АКАДЕМІЯ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

УДК 352 : 336.76 : 352

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

Розвиток системи місцевих запозичень в Україні

25.00.04 - місцеве самоврядування

Петриків Анна Володимирівна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України (м. Київ).

Науковий керівник: доктор наук з державного управління, доцент Бесчастний Віктор Миколайович, Луганський державний університет внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка, начальник Донецького юридичного інституту.

Офіційні опоненти:

доктор наук з державного управління, доцент Гаман Петро Ілліч, Східноєвропейський університет економіки та менеджменту, перший проректор;

кандидат економічних наук Туболець Ірина Іванівна, Дніпропетровська державна фінансова академія Міністерства фінансів України, доцент кафедри фінансів.

Захист відбудеться 18 травня 2011 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.129.01 в Академії муніципального управління Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за адресою: 01042, Київ, вул. Івана Кудрі, 33, к. 220.

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Академії муніципального управління Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (01042, Київ, вул. Івана Кудрі, 33).

Автореферат розісланий 15 квітня 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Л.П. Піддубна.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В сучасних умовах державотворення в Україні значно зростає координаційна функція органів місцевого самоврядування в економічному та соціальному розвитку території, що визначає необхідність подальшого розширення і зміцнення їх фінансової самостійності. Видатки цих органів часто перевищують доходи. Тому, поряд із традиційними джерелами (податками, зборами та інше), органи місцевого самоврядування змушені використовувати так звані залучені кошти.

Одним з напрямів подолання недостатності фінансових ресурсів, зменшення дефіциту бюджетів, реалізації міських інвестиційних програм, послаблення залежності міст від центральних органів влади є місцеві запозичення в формі позики або у формі випуску облігацій внутрішніх місцевих позик. Використання залучених коштів - це реальна можливість збільшити доходи суб'єкта, що їх здійснює, і вирішити ті завдання, реалізація яких не може бути забезпечена в даний момент за рахунок власних доходів бюджету.

У країнах з розвинутою економікою, де місцеві запозичення у вигляді муніципальних облігаційних позик є традиційним способом задоволення фінансових потреб місцевої влади, накопичено великий досвід здійснення таких позик. Так, в США більше ніж 60% муніципальних органів влади країни мали практику розміщення й обслуговування боргових цінних паперів.

На сучасному етапі розвитку українських територіальних громад така форма залучення фінансових ресурсів використовується недостатньо та неефективно порівняно з розвинутими індустріальними країнами.

Відсутність досвіду здійснення місцевих запозичень з метою соціально-економічного розвитку органами місцевого самоврядування, недосконале законодавство, помилки, яких припускаються при випуску та обігу місцевих цінних паперів, неефективне використання запозичених коштів призводять до зниження ефективності вітчизняної системи місцевих запозичень. У зв'язку з цим дослідження сучасного стану розвитку системи місцевих запозичень в Україні та виявлення напрямів підвищення ефективності її функціонування набуває актуального значення.

Дослідженню різноманітних аспектів організації та функціонування ринку місцевих запозичень присвячено чимало публікацій вітчизняних науковців, зокрема: М. Бурмаки, С. Варфоломєєва, О. Василика, І. Заверухи, О. Іваницької, О. Кириленко, В. Кравченка, Г. Коляда, І. Луніної, М. Лапішко, В. Падалки, І. Туболець, В. Удовиченка. Окремі аспекти розвитку ринку місцевих запозичень вивчали російські вчені, зокрема, К. Безсмертна, Н. Волкова, І. Костіков, Д. Лащук, Є. Намсараєва, Є. Ніколаєнко, В. Рябцев, С. Філь.

Сутність муніципальних облігацій, їх роль та місце в розвитку місцевої соціальної інфраструктури, аналіз стану розвитку муніципальних облігацій в Україні досліджували такі науковці, як Г. Берадзе, В. Бесчастний, О. Білоус, К. Борисюк, В. Віленчік, Н. Волкова, П. Гаман, М. Гапонюк, М. Лапішко, Г. Коляда, Д. Корнєєв, І. Кривов'язюк, О. Мендрул, Н. Мудрик та інші.

Окремі правові аспекти здійснення запозичень до місцевих бюджетів у зарубіжних країнах були предметом дослідження, зокрема, В. Байрака, А. Буряченко, Г. Васюкова, І. Заверухи, О. Ільчука, Н. Мішиної, О. Музики, К. Огданського, І. Розпутенка.

Зазначені аспекти досліджувалися вченими США, Великобританії, Німеччини та інших країн, зокрема Лоренсом Дж. Гітманом, Ричардом Л. Петерсеном, Фрідманом Дж., Уіттом Ф. та ін.

Віддаючи належне напрацюванням вітчизняних та зарубіжних вчених, здійсненим у галузі теорії, методології та організації ринку муніципальних цінних паперів, слід зауважити, що дана проблема стає все більш важливою, виникають нові аспекти використання муніципальних цінних паперів у фінансовій системі держави, особливо на тлі фінансової кризи, що зумовлює необхідність більш детального вивчення питань, пов'язаних з побудовою ефективної системи муніципальних запозичень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження розвиває й доповнює інші науково-дослідні роботи, що виконані в Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України в межах комплексних тем «Економічний простір і динаміка розвитку продуктивних сил України» (державний реєстраційний номер 0106U005191) і «Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні» (державний реєстраційний номер 0107U004762). Внесок автора полягає в дослідженні теоретичних питань і розробці практичних рекомендацій щодо розвитку місцевих запозичень в Україні.

Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та розроблення науково-практичних рекомендацій щодо вдосконалення системи місцевих запозичень в Україні.

Для досягнення мети дослідження було вирішено такі завдання:

- з'ясувати сутність та етапи еволюції місцевих запозичень як джерела фінансової автономії органів місцевого самоврядування;

- визначити напрями застосування зарубіжного досвіду місцевих запозичень у вітчизняну практику;

- виявити напрями вдосконалення правової та регулятивної основи побудови системи місцевих запозичень в Україні;

- проаналізувати ефективність системи і процесів здійснення місцевих запозичень в Україні та розробити шляхи їх вдосконалення;

- виявити напрями підвищення ефективності інформаційної системи та системи регулювання місцевих запозичень в Україні;

- визначити шляхи підвищення кредитоспроможності органів місцевого самоврядування;

- обґрунтувати напрями мінімізації ризиків здійснення місцевих запозичень;

- запропонувати механізм інвестиційно-позикових фондів для обслуговування місцевих запозичень територіальних громад.

Об'єктом дослідження є фінансовий механізм місцевого розвитку.

Предметом дослідження є розвиток системи місцевих запозичень в Україні.

Методи дослідження. Обґрунтованість дисертаційного дослідження забезпечується використанням теоретичних і методологічних основ, фундаментальних положень та принципів теорії державного управління та місцевого самоврядування, праць вітчизняних та зарубіжних учених.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та специфічні методи наукового пізнання. У процесі дослідження застосовувалися загальнонаукові та спеціальні методи економічних досліджень.

У роботі використано: логічний метод - для дослідження еволюції постановки проблеми й наступності її вирішення; абстрактно-логічний - для теоретичного узагальнення й формування висновків; економіко-статистичний - для аналізу ефективності системи місцевих запозичень в Україні; методи аналізу і синтезу, розрахунково-конструктивний та експериментальний методи - для розробки шляхів підвищення ефективності системи регулювання місцевих запозичень в Україні, кредитоспроможності органів місцевого самоврядування та мінімізації ризиків здійснення місцевих запозичень.

Джерельною та статистичною базою дослідження є законодавчі акти Верховної Ради України, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Київської обласної державної адміністрації, матеріали Комітету Регіонів Європейського Союзу, теоретичні та практичні напрацювання вітчизняних і зарубіжних учених, періодичні видання, статистичні збірники, матеріали науково-практичних конференцій.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що на основі комплексного дослідження сутності та стану системи місцевих запозичень уточнено принципи, мету, основні завдання, функції, види, форми забезпечення, фактори впливу та сфери їх застосування, а також обґрунтовано практичні рекомендації у напрямі їх вдосконалення, що у сукупності дозволяє визначити важливе завдання державного управління місцевими фінансами. Найсуттєвіші результати, що містять наукову новизну й характеризують відмінність одержаних результатів від існуючих розробок, полягають у тому, що:

вперше:

- обґрунтовано необхідність створення системи інвестиційно-позикових фондів для обслуговування місцевих запозичень, яка являє собою взаємопов'язану систему акумуляційного, інвестиційного, операційного, резервного, заставного фондів, фонду покриття та механізму їх взаємодії, що дозволяє мінімізувати ризики місцевих запозичень шляхом забезпечення ефективного використання запозичених засобів, створення жорсткого контролю за рухом позичених засобів, захисту інвесторів від нецільового використання засобів, а також посилення гарантій щодо повернення боргу.

вдосконалено:

- правову та регулятивну основи побудови системи місцевих запозичень в Україні шляхом розроблення та прийняття єдиного комплексного нормативно-правового акта, який чітко та послідовно врегульовує різні аспекти місцевих запозичень і усуває низку недоліків попередніх нормативно-правових актів щодо можливості диверсифікації джерел погашення зобов'язань за внутрішніми місцевими позиками відповідно до: напрямів використання позикових коштів; надання можливості здійснення внутрішніх позик об'єднанням міст для фінансування проектів регіонального значення; введення пільг з оподаткування доходів від місцевих облігацій; удосконалення процедури погодження місцевих позик у Міністерстві фінансів України; прописання механізмів врегулювання дефолтів;

- процеси здійснення місцевих запозичень в Україні через: вдосконалення взаємодії всіх зацікавлених сторін, підвищення ефективності муніципального менеджменту; створення системи моніторингу та контролю за муніципальними запозиченнями; розроблення комплексної стратегії розвитку регіону; залучення територіальної громади до прийняття рішень через опитування та проведення місцевих референдумів; більш широке залучення фінансових та юридичних консультантів; більш ґрунтовну підготовку до здійснення місцевих запозичень;

- інформаційну систему та систему регулювання місцевих запозичень у напрямах: закріплення поняття «місцеве запозичення», а також шляхів і порядку прийняття рішень щодо їх здійснення в статутах територіальних громад; розроблення санкцій для підвищення рівня відповідальності учасників; створення поряд з державними органами управління недержавних організації, діяльність яких спрямована на посилення захисту інтересів емітентів та інвесторів, надання інформаційної та технічної підтримки, вдосконалення нормативно-правової бази; залучення Міністерства фінансів України до розкриття інформації про емісію місцевих цінних паперів через спеціальне видання та мережу Інтернет, сприяння формуванню центрів розкриття інформації про місцеві запозичення та створенню центрів кредитної інформації;

дістали подальшого розвитку:

- теоретичні положення щодо сутності та етапів еволюції місцевих запозичень як джерела фінансової автономії органів місцевого самоврядування внаслідок визначення мети, основних завдань, функції, сфер застосування, форм та груп місцевих запозичень, а також основних системоутворювальних факторів розвитку системи місцевих запозичень в Україні та закордоном;

- практичні підходи з врахування досвіду зарубіжних країн щодо подальшого розвитку системи місцевих запозичень в Україні в напрямі створення таких організацій, що забезпечують аналітичне, правове, фінансове та інформаційне забезпечення; залучення до складу учасників проекту місцевої облігаційної позики фінансових консультантів, юрисконсультів, радників з андерайтингу, інвестиційних банкірів, аналітиків, андерайтерів та ін.; створення системи державного регулювання ринку місцевих запозичень у напрямі підвищення ролі національного уряду щодо захисту інтересів інвесторів; застосування диференційованих видів боргових зобов'язань, таких як генеральні, дохідні та двоствольні облігації; впровадження мотиваційних механізмів з метою підвищення попиту на місцеві цінні папери серед фізичних та юридичних осіб шляхом введення податкових пільг на доходи від цінних паперів;

- теоретичні та практичні аспекти підвищення кредитоспроможності органів місцевого самоврядування в напрямі виявлення та групування факторів, які здійснюють вплив на кредитну спроможність територіальних громад, та розроблення рекомендацій для підвищення кредитного рейтингу міст;

- теоретичні положення щодо визначення ризиків, які супроводжують процес місцевих запозичень, процесу управління даними ризиками та методів їх мінімізації, таких як: рейтингування емітенту і конкретної емісії; імітаційне моделювання, побудова оптимістичних та песимістичних прогнозів соціально-економічного стану муніципального утворення; аналіз чутливості запозичень до ринкових факторів; страхування ризиків третьою стороною; застосування гарантій та застав, створення спеціальних страхових фондів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що в дисертаційній роботі сформульовані теоретичні положення та обґрунтовані практичні рекомендації, які спрямовані на підвищення ефективності системи місцевих запозичень в Україні. Основні ідеї та висновки дослідження доведено до конкретних положень, методик та рекомендацій. Результати дисертаційного дослідження використані Асоціацією міст України та громад (довідка № 3-140 від 10.08.2010 р.), Київською обласною радою (довідка №11-02/814 від 09.08.2010 р.).

Запропоновані в дисертаційній роботі теоретичні положення використані в навчальному процесі Академії муніципального управління при розробці програм навчальних курсів з державного управління та державного регулювання економіки, економічної теорії, інституціональної економіки (довідка № 142 від 22.09.2010 р.).

Особистий внесок здобувача полягає у самостійному отриманні автором наукових результатів. У дисертації розкрито авторський підхід щодо напрямів удосконалення системи місцевих запозичень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були викладені й отримали позитивну оцінку на міжнародних науково-практичних конференціях: «Фінансові ресурси регіону: організація та управління» (м. Івано-Франківськ, 2007 р.), «Модернізація суспільного сектору економіки в умовах глобальних змін» (м. Тернопіль, 2009 р.), «Особливості функціонування національних фінансових систем в умовах поглиблення глобалізаційних процесів» (м. Ірпінь, 2010 р.), «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (м. Тернопіль, 2010 р.), «Антикризові механізми регіонального та муніципального розвитку» (м. Київ, 2010 р.), «Методологічні проблеми фінансової теорії та практики в умовах економічної нестабільності» (м. Тернопіль, 2010 р.), «Актуальні проблеми соціально-економічних трансформацій у міжнародному середовищі» (м. Тернопіль, 2010 р.).

Публікація результатів дослідження. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 12 наукових праць, з них 5 у фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи - 211 стор., у т.ч. 19 рисунків, 19 таблиць. Список використаних джерел з 201 найменування викладено на 19 стор.

Основний зміст роботи

Висновки

У дисертації наведені узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в теоретичному обґрунтуванні розвитку системи місцевих запозичень в Україні та розробленні відповідних практичних рекомендацій. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати наступні висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення.

1. Виявлено, що в умовах поглиблення адміністративної реформи та децентралізаційних тенденцій, коли вирішення соціально-економічних проблем територіальних громад передається на місцевий рівень, перед органами місцевого самоврядування постає проблема належного фінансового забезпечення для виконання поставлених на них завдань. За цих умов місцеві запозичення є одним з найбільш ефективних фінансових інструментів, що використовуються органами місцевого самоврядування для залучення додаткових фінансових ресурсів, які направляються на реалізацію соціальних та економічних програм. Не дивлячись на дискусійний характер проблеми місцевих запозичень щодо доцільності їх здійснення органами місцевої влади, даний фінансовий інструмент виступає основним джерелом для реалізації інвестиційних проектів у зарубіжній практиці і застосовується для фінансування суспільно важливих неприбуткових проектів, а також різноманітних прибуткових проектів, які не можуть бути реалізовані лише приватним капіталом. Місцеві запозичення запроваджуються для вирішення бюджетних, інвестиційних та соціальних задач на місцевому рівні. Повнота виконання тієї чи іншої конкретної задачі залежить від рівня розвитку системи місцевих запозичень та стану їх підсистем (законодавчої, організаційної, інформаційної), кількості учасників та їх взаємозв'язків, видів та форм боргових зобов'язань, готовності територіальної громади та органів місцевого самоврядування до здійснення запозичень, наявності стратегії розвитку території та рівня її взаємозв'язку з інвестиційною стратегією.

2. У процесі вивчення еволюції становлення та розвитку системи місцевих запозичень ряду зарубіжних країн та в Україні з'ясовано, що основними системоутворювальними факторами в даному розвитку були підйом та розвиток міст, запровадження інституту місцевого самоврядування, визнання особливих місцевих інтересів та самостійності місцевих бюджетів, невідповідність дохідної бази цих бюджетів функціям, покладеним на органи місцевого самоврядування, демонтажем системи централізованого фінансування місцевого та регіонального розвитку і потреби формування децентралізованих механізмів його фінансового забезпечення. В кожній країні під впливом історичних, економічних, соціальних та інших факторів сформувалася власна специфічна система місцевих запозичень, що вимагає детального вивчення з метою застосування найбільш ефективних та інноваційних рішень у вітчизняній практиці. Становлення системи місцевих запозичень в Україні розпочалося на початку 90-х років в умовах відсутності необхідної нормативно-правової бази, слабкого розвитку фінансового та фондового ринків, відсутності досвіду роботи органів місцевого самоврядування на зазначених ринках, що здійснило значний вплив на сучасний стан розвитку вітчизняної системи місцевих запозичень, яка знаходиться на початковому етапі.

3. Визначено, що для подальшого розвитку системи місцевих запозичень в Україні доцільно вивчити та застосувати зарубіжний досвід при формуванні нормативно-правової бази функціонування системи місцевих запозичень; створенні організацій, що забезпечують аналітичне, правове, фінансове та інформаційне забезпечення (рейтингові агентства, кредитні бюро, інформаційні агенції, фінансові посередники, біржі, страхові та інвестиційні компанії, депозитарно-клірингові системи та інші); формуванні складу учасників проекту місцевої облігаційної позики з метою підвищення його ефективності (фінансові консультанти, юрисконсульт, радник з андерайтингу, інвестиційні банкіри, аналітики, андерайтери); створенні системи державного регулювання ринку місцевих запозичень у напрямі підвищення ролі національного уряду щодо захисту інтересів інвесторів; застосуванні диференційованих видів боргових зобов'язань, таких як генеральні, дохідні та двоствольні облігації; впровадженні мотиваційних механізмів з метою підвищення попиту на місцеві цінні папери серед фізичних та юридичних осіб шляхом введення податкових пільг на доходи від цінних паперів; розробці системи мінімізації ризиків здійснення місцевих запозичень.

4. Доведено, що існуюча законодавча база в Україні є неповною і фрагментарною, розрізненою у декількох різногалузевих нормативно-правових актах, містить значні прогалини та колізії, характеризується нечіткістю та неоднозначністю понять, що вживаються, тобто потребує певного вдосконалення. Необхідним є прийняття єдиного комплексного нормативно-правового акта, який чітко та послідовно врегульовував би різні аспекти місцевих запозичень. З 2003 року таким документом є проект Закону України «Про місцеві запозичення та гарантії», який допомагає усунути ряд недоліків попередніх нормативно-правових актів, а саме: дає чіткі визначення основним поняттям, посилює роль територіальної громади у прийнятті рішень щодо здійснення місцевих запозичень, визнає право деномінувати зовнішнє запозичення в іноземній валюті. Існує необхідність змін у правому забезпеченні щодо можливості диверсифікації джерел погашення зобов'язань за внутрішніми місцевими позиками відповідно до напрямів використання позикових коштів; надання можливості здійснення внутрішніх позик об'єднанням міст для фінансування проектів регіонального значення; введення пільг для оподаткуванн доходів від місцевих облігацій; вдосконалення процедури погодження місцевих позик у Міністерстві фінансів, прописання механізмів врегулювання дефолтів.

5. З'ясовано, що ефективність функціонування системи місцевих запозичень в Україні дуже низька. Відмічено, що протягом 2005-2009 років практику випуску і розміщення місцевих облігаційних позик мали 20 міських рад (обласні центри), практику зовнішніх запозичень має тільки м. Київ, сума розміщених облігацій нестабільна і коливання цих обсягів є досить істотними, що вказує на фрагментарний характер розвитку ринку місцевих запозичень та відсутність обґрунтованої боргової політики органів місцевого самоврядування. Місцеві запозичення в Україні, на відміну від зарубіжної практики, займають дуже низьку питому вагу у доходах місцевих бюджетів та в обсязі валового внутрішнього продукту країни. Висока вартість та ризики, пов'язані з місцевими позиками, відсутність кредитних рейтингів у більшості органів місцевого самоврядування, низька мотивація учасників системи місцевих запозичень приводить до низького попиту на місцеві цінні папери з боку фізичних осіб та фінансових інститутів. Аналіз основних проблеми функціонування вітчизняної системи місцевих запозичень, які класифіковано за такими напрямами, як нормативно-правові, ринкові, організаційно-управлінські, інформаційно-комунікаційні, фінансово-економічні та особистісно-психологічні, дозволяє розробити комплекс заходів щодо її вдосконалення.

6. Визначено, що випуск місцевої облігаційної позики являє собою складну систему заходів, що містить послідовні етапи від визначення потреби у борговому фінансуванні до емісії облігацій, передбачає збір та аналіз великого масиву інформації, а також залучення великої кількості спеціалістів та учасників. Виявлено, що підвищення ефективності системи місцевих запозичень в Україні передбачає удосконалення процесів її формування в напрямі покращення взаємодії всіх зацікавлених сторін; підвищення ефективності муніципального менеджменту; створення системи моніторингу та контролю за муніципальними запозиченнями; розробки комплексної стратегії розвитку регіону; залучення територіальної громади до прийняття рішень; більш широкого залучення фінансових та юридичних консультантів; більш ґрунтовної підготовки до здійснення місцевих запозичень.

7. Обґрунтовано, що з метою побудови ефективної системи місцевих запозичень, яка передбачає забезпечення таких задач, як створення ефективного ринку, захисту інтересів всіх учасників ринку, доступність та відкритість інформації, контроль за рівнем ризику місцевих цінних паперів та підвищення їх привабливості, необхідно вдосконалити систему регулювання місцевих запозичень у напрямі створення ефективної нормативно-правової бази на національному та місцевому рівнях, закріплення поняття «місцеве запозичення», а також шляхів і порядку прийняття рішень щодо їх здійснення в статутах територіальних громад; розробки санкцій для підвищення рівня відповідальності учасників (адміністративні, економічні, призупинення дії ліцензії, анулювання ліцензії, заборона на випуск цінних паперів). Запропоновано поряд з державними органами управління заснувати такі організації, як Асоціація учасників ринку місцевих запозичень, Асоціація емітентів місцевих цінних паперів, Асоціація юристів, бухгалтерів та аудиторів, з метою посилення захисту інтересів емітентів та інвесторів, надання інформаційної та технічної підтримки, вдосконалення нормативно-правової бази. Доведена необхідність залучення до процесу здійснення місцевих запозичень на місцевому рівні таких спеціалістів, як фінансові консультанти та менеджери позики, які можуть виступати як внутрішніми (підрозділ або спеціалісти при місцевій раді), так і зовнішніми учасниками проекту (підрозділ або спеціалісти при обласній адміністрації) по відношенню до емітента. З'ясовано, що для підвищення попиту на місцеві цінні папери серед потенційних інвесторів необхідно проводити маркетингові дослідження з метою виявлення території розміщення цінних паперів; потенційного інвестора; фінансового стану та переваг потенційних інвесторів; обсяг потенційного попиту на місцеві цінні папери. Функції встановлення зв'язків з потенційними інвесторами, формування позитивного іміджу міста та сприятливої громадської думки про місцеві цінні папери, встановлення зв'язків із засобами масової інформації може бути покладені на прес-службу місцевої ради.

8. Обґрунтовано необхідність підвищення інформаційної обізнаності українських територіальних громад з питань місцевих запозичень. Виконання цього завдання доцільно покласти на Міністерство фінансів України через розкриття інформації про емісію даних цінних паперів та їх стану на загальноукраїнському ринку; заснування спеціального видання з метою опублікування спеціальних документів, які пов'язані з випуском та обігом місцевих цінних паперів; сприяння формуванню центрів розкриття інформації про місцеві запозичення на базі організацій, які займаються питаннями фінансового забезпечення муніципального управління та крупних професійних учасників ринку цінних паперів; сприяння створенню центрів кредитної інформації; створення загальнодоступної бази даних про емісію муніципальних цінних паперів та стану їх ринку в глобальній мережі Інтернет.

9. З'ясовано, що для виявлення шляхів підвищення конкурентоспроможності органів місцевого самоврядування необхідно аналізувати вплив бюджетних, ринкових, майнових та соціальних факторів. Виявлено, що для підвищення кредитного рейтингу органам місцевого самоврядування необхідно розробити таку політику, що дозволить збільшувати обсяги доходів, на які можна впливати на місцевому рівні; створити диверсифіковану економічну базу для збільшення надходження від податку з доходів фізичних осіб; збільшувати передбачуваність місцевих фінансів шляхом обмеження залежності від дотацій вирівнювання; підтримувати високу ефективність та точність виконання бюджету; впроваджувати фінансову прозорість; забезпечити прибутковість комунальних підприємств; інвестувати ресурси у високоякісну систему управління містом; створювати умови для зростання економічного потенціалу міста та інше.

10. Запропоновано для мінімізації ризиків місцевих запозичень створити постійно діючий інвестиційно-позиковий механізм, який забезпечить спрямування позикових коштів на фінансування інвестиційних проектів і зробить можливим випуск декількох видів облігаційних позик одночасно, постійно залучати грошові засоби на внутрішніх та зовнішніх фінансових ринках; контролювати цільове використання та зворотність позичених засобів; створити стійкий рівень муніципальних цінних паперів та інше. Сформовано систему інвестиційно-позикових фондів з метою створення жорсткого контролю за рухом позичених коштів та використання запозичених засобів з інвестиційними цілям: акумуляційний фонд, фонд покриття, операційний фонд, інвестиційний фонд, резервний та заставний фонд.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Малець А.В. Законодавче забезпечення контролю муніципальних запозичень / А. В. Малець // Економіка та держава. - 2010. - №2. - С.124-127.

2. Малець А.В. Муніципальні запозичення як джерело фінансової автономії органів місцевого самоврядування / А. В. Малець // Інвестиції : практика та досвід. - 2011. - №4. - С.106-107.

3. Малець А.В. Становлення теоретичних підходів в управлінні муніципальними запозиченнями / А. В. Малець // Економіка та держава. - 2010. - №11. - С.101-104.

4. Малець А. В. Теоретичні аспекти впливу факторів на стан ринку муніципальних запозичень [електронний ресурс] / А. В. Малець // Державне управління: удосконалення та розвиток. - 2009. - № 4. - Режим доступу до журналу : http : // www.dy.nayka.com.ua.

5. Малець А.В. Характеристика ризиків місцевих запозичень / А. В. Малець // Інвестиції : практика та досвід. - 2011. - №3. - С.108-111.

6. Малець А. В. Досвід місцевих запозичень в Україні / А. В. Малець // Фінансові ресурси регіону : організація та управління : міжнар. наук.-практ. конф. 9-11 листопада 2006 р. - Івано-Франківськ : ПП Курилюк, 2007. - С. 43-44.