Адміністративно-правовий механізм протидії корупції в органах внутрішніх справ

У підрозділі 4.2 «Організаційно-правові заходи протидії корупції в ОВС» розкривається сутність та надається класифікація таких заходів.

Сформульовано визначення заходів організаційно-правового характеру протидії корупції: це спрямовані на невизначене коло осіб заходи з організації комплексної діяльності щодо протидії корупції шляхом виявлення та усунення її причин та умов, вироблення стратегічних, тактичних та методологічних завдань означеної діяльності та створення умов для правомірного функціонування державного апарату.

До організаційно-правових заходів протидії корупції в ОВС віднесено: 1) організаційні заходи, спрямовані на виявлення причин та умов корупції; 2) організаційні заходи, спрямовані на усунення причин та умов корупції; 3) організаційні заходи щодо вироблення стратегічних, тактичних та методологічних завдань діяльності із протидії корупції в ОВС; 4) організаційні заходи, спрямовані на створення умов для правомірного функціонування служб та підрозділів ОВС, виконання співробітниками ОВС своїх обов'язків в межах та на підставі закону. Детально розкрито кожен із зазначених видів заходів та внесено пропозиції щодо їх удосконалення.

У підрозділі 4.3 «Заходи адміністративного примусу в механізмі протидії корупції в ОВС» зазначається, що відмінною рисою примусових заходів є те, що: 1) вони застосовуються, а не встановлюються, тобто до них не можна віднести законотворчу діяльність, яка проявляється у встановленні заборон, обмежень, регламентуванні та впровадженні ротації чи атестації тощо; 2) суб'єктами є органи виконавчої влади (визначені КУпАП у главі 17), а не органи законодавчої влади; 3) процесуальною підставою їх застосування є процесуальні норми, а не матеріальні.

Визначено, що заходами адміністративного примусу, що застосовуються до працівників ОВС, є: заходи адміністративного попередження, припинення та відповідальності. До адміністративно-попереджувальних заходів протидії корупції в ОВС віднесено вимогу припинення окремих дій; перевірку документів; огляд речей і особистий огляд; ревізування; контроль і наглядові перевірки. До заходів припинення корупції в ОВС, які мають право застосовувати спеціально уповноважені на протидію корупції органи, віднесено: 1) вимога припинити корупційне правопорушення; 2) складання протоколу про корупційне правопорушення; 3) особистий огляд, огляд речей, огляд транспортних засобів, вилучення речей і документів, інші заходи.

Встановлено, що заходи адміністративної відповідальності реалізовуються через застосування відповідних адміністративних стягнень. До працівників ОВС застосовується таке стягнення як звільнення.

Обґрунтовано, що застосування заходів адміністративного примусу до працівників ОВС має свої особливості. До таких особливостей віднесено: коло суб'єктів, що можуть застосовувати такі заходи до працівників ОВС; повноваження таких суб'єктів; порядок застосування таких заходів; особливості виявлення корупційного правопорушення, що вчиняється працівником ОВС.

Розділ 5 «Напрямки вдосконалення адміністративно-правового механізму протидії корупції в ОВС» присвячено аналізу зарубіжного досвіду з питань протидії корупції в поліції, визначенню шляхів вдосконалення адміністративно-правового механізму протидії корупції в ОВС України.

У підрозділі 5.1 «Вдосконалення нормативної бази з протидії корупції як необхідна складова вдосконалення адміністративно-правового механізму протидії корупції в ОВС» зазначається, що вдосконалення адміністративно-правового механізму протидії корупції в ОВС повинно розпочинатися з удосконалення нормативної бази, на підставі якої мають застосуватися всі заходи щодо протидії корупції в ОВС.

Обґрунтовано, що в новому Законі України «Про засади запобігання і протидії корупції в Україні»: 1) потребує уточнення поняття корупції; 2) слід вдосконалити поняття неправомірної вигоди; 3) необхідне вдосконалення переліку тих суб'єктів, що визначені в ч. 7 ст. 5 Закону; 4) слід видалити ч. 2. ст. 5 Закону; 5) доцільно вдосконалити ч. 2 ст. 9 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції в Україні», оскільки існуюча редакція є прямим порушенням прав людини та державних службовців як працівників, а тому потребує виключення, запропоновано власний варіант змісту даного положення; 6) доцільно було б закріпити в Законі України «Про засади запобігання і протидії корупції в Україні» мету такої діяльності для чіткої спрямованості всіх передбачених законом заходів.

Обґрунтовується необхідність розроблення та прийняття Закону України «Про службу в органах внутрішніх справ», пропонується його структура та зміст окремих розділів. Надаються пропозиції щодо вдосконалення діючого законодавства до прийняття означеного Закону, серед яких: 1) ч. 2. ст. 10 Закону України «Про міліцію» удосконалити шляхом уточнення правила: працівник повинен виконувати ту дію, яка є найбільш необхідною і доцільною в конкретній ситуації, виходячи з тяжкості видимих її наслідків, а також з урахуванням стану здоров'я потерпілих та інших факторів; 2) у Законі України «Про міліцію» ч. 3 ст. 17 «Не можуть бути прийняті на службу до міліції особи, які раніше засуджувались за вчинення злочину» змінити на «Не можуть бути прийняті на службу до міліції, які раніше засуджувались за вчинення злочину або корупційного правопорушення» та інші.

У підрозділі 5.2 «Шляхи удосконалення практики діяльності щодо протидії корупції в ОВС» надаються рекомендації щодо подальших дій з метою вдосконалення діяльності щодо протидії корупції в ОВС.

Зазначається, що вдосконалення адміністративно-правового механізму протидії корупції потребує комплексних дій в таких напрямках: вдосконалення нормативно-правового забезпечення, вдосконалення організаційного забезпечення. Останній включає в себе: кадрове, матеріально-технічне, фінансове, інформаційне та управлінське забезпечення.

Сформульовано конкретні пропозиції щодо удосконалення діяльності з протидії корупції в ОВС: 1) забезпечити дотримання принципу політичного нейтралітету ОВС, встановивши в законодавчому порядку заборону офіційним особам ОВС на висловлювання своєї думки та прихильності до конкретних політичних діячів чи партій, а також передбачивши відповідальність за порушення цієї заборони; 2) усунути подвійну відповідальність за вчинення корупційного правопорушення підлеглого та його керівника в ОВС, при цьому керівник має нести відповідальність лише у чітко визначених випадках; 3) передбачити чіткі вимоги до кандидатів на службу в ОВС, зокрема потребується розроблення комплексних систем оцінювання кандидатів на посади до кожного структурного підрозділу; 4) застосовувати диференційований підхід до питання встановлення заборон на зайняття трудовою діяльністю, зокрема слід залишити заборону лише за окремими посадами та підрозділами; 5) розробити не тільки заходи відповідальності, але й заохочення за належну законну поведінку працівника ОВС та дотримання ним всіх вимог щодо моральності та законності; 6) вдосконалити систему внутрішнього контролю за діяльністю працівників ОВС та інші.

У підрозділі 5.3 «Зарубіжний досвід протидії корупції в діяльності поліції та можливість його використання в Україні» аналізуються методи протидії корупції в розвинених країнах із низьким рівнем корумпованості поліцейських органів.

Вивчається досвід таких країн як Німеччина, Сінгапур, Японія, Голландія, Ізраїль, США. Визначено, що на міжнародному рівні прийнято ряд антикорупційних документів: 1) Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності; 2) Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти корупції; 3) Конвенцію Ради Європи про кримінальну відповідальність за корупцію; 4) Резолюцію 24 (97) Про двадцять керівних принципів боротьби проти корупції; 5) Кодекс поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку; 6) Європейський кодекс поліцейської етики; 7) Декларацію про поліцію.

Робиться висновок про те, що ряд принципових рішень у зарубіжних країнах має бути взято до уваги національними експертами в галузі розроблення антикорупційної політики та адміністративно-правового механізму протидії корупції в ОВС. До таких віднесено: достатнє фінансове та матеріально-технічне забезпечення ОВС; забезпечення застосування заходів відповідальності до обох сторін корупційного правопорушення; забезпечення неухильного дотримання принципу відповідальності працівниками ОВС; захист осіб-інформаторів, що повідомляють про випадки корупції; реформування принципів просування по службі в ОВС; підвищення соціального захисту працівників ОВС; підняття рівня довіри громадян до ОВС та налагодження взаємодії між населенням та ОВС.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми - удосконалення адміністративно-правових засад протидії корупції в органах внутрішніх справ. У результаті проведеного дослідження вироблено концепцію адміністративно-правового механізму протидії корупції в органах внутрішніх справ, сформульовано низку нових наукових положень та висновків, спрямованих на досягнення поставленої мети. Основні з них такі.

Корупцію визначено як використання особою наданих їй службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття (вимагання, обіцянки, пропозиції) такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка (пропозиція) чи надання неправомірної вигоди такій особі або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей. При цьому неправомірною вигодою визнаються грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги матеріального або нематеріального характеру, що їх обіцяють, пропонують, надають або одержують безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову, без законних на те підстав, або отримують за належною ціною, але порушуючи при цьому встановлений порядок та процедуру їх отримання внаслідок порушення прав інших громадян.

Адміністративно-правовий механізм протидії корупції в ОВС розуміється як система правових засобів, які інтегровані та організовані таким чином, що дозволяють уповноваженим суб'єктам послідовно та ефективно здійснювати діяльність із протидії корупції в ОВС за допомогою заходів організаційно-правового характеру та заходів адміністративного примусу.

Мету протидії корупції в ОВС визначено як: 1) зведення до мінімуму обсягу корумпованості співробітників ОВС; 2) викорінення корупції за сферами діяльності в ОВС, щоб прояви корупції стали лише поодинокими випадками та не залежали від сфери діяльності, а більше були зумовлені особистістю працівника ОВС; 3) зменшення рівня суспільної небезпечності форм проявів корупції, вчинюваних працівниками ОВС; 4) повне викорінення та запобігання виникненню корупційної злочинності в лавах ОВС.

Завданнями діяльності щодо протидії корупції в ОВС визнаються: 1) з'ясування сутності корупції, її форм та проявів у сучасний період в ОВС, відстеження тенденцій до зміни форм та пристосування корупції до існуючих економічних та правових умов; 2) визначення причин та передумов корупції в ОВС; 3) з'ясування суб'єктів корупційної діяльності, визначення груп «ризику», тобто суб'єктів, чия корупційна діяльність в ОВС може створювати найбільшу суспільну небезпеку; 4) визначення сфер діяльності ОВС, у яких вчинення корупційних дій потребує негайного зменшення та запобігання внаслідок суспільної значущості цих галузей суспільного життя; 5) формування реальної та досяжної антикорупційної політики для протидії корупції в ОВС; 6) послідовна організація та впровадження планів і програм із заходів протидії корупції в ОВС із обов'язковим фактичним контролем за їхньою реалізацією; 7) вдосконалення антикорупційного законодавства в комплексі, а також вдосконалення в цілому нормативно-правової бази в державі, особливо тієї, що стосується визначення прав та обов'язків працівників ОВС, обмежень для них та відповідальності; 8) збільшення ризику настання негативних наслідків для працівників ОВС, що вступають у корупційні відносини, як через посилення та невідворотність юридичної відповідальності, так і шляхом піднесення громадської свідомості на такий рівень, коли б на корупційні дії суспільство реагувало моральним осудом, зневагою, недовірою, для чого потребується проведення ідеологічної роботи в суспільстві, піднесення духовних цінностей; 9) використання досвіду інших країн, які успішно протидіють корупції в поліцейських структурах, а також об'єднання зусиль із ними щодо запобігання та протидії корупції в ОВС України. Зазначається, що принципи діяльності щодо протидії корупції в ОВС є аналогічними принципам протидії корупції в цілому в державі.

До функцій діяльності щодо протидії корупції в ОВС віднесено: 1) спеціальногалузеві функції діяльності щодо протидії корупції в ОВС: правоохоронна та захисна, де правоохоронна спрямована на належне виконання органами внутрішніх справ своїх правоохоронних завдань та функцій, а захисна - на пріоритет в діяльності ОВС захисту прав та свобод людини і громадянина; 2) функції діяльності із протидії корупції в ОВС, що виходять із загальної мети такої діяльності: профілактична, контрольна та каральна.

Основними формами діяльності щодо протидії корупції в ОВС визнаються: 1) діяльність, яка здійснюється в рамках загального механізму забезпечення законності в ОВС; 2) діяльність, спрямована суто проти корупційних проявів у вказаному органі. До методів першої віднесено: реформування системи ОВС, створення в ній атмосфери безумовного виконання закону; належне нормативно-правове забезпечення діяльності ОВС; чітке визначення правового статусу працівника ОВС, його прав та обов'язків; дотримання службової дисципліни працівниками ОВС; постійний контроль за діяльністю працівників ОВС та дотриманням ними вимог законів; невідворотність суворої та підвищеної відповідальності за недотримання працівниками положень законів. До методів другої: запобігання, виявлення корупції в ОВС та притягнення до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень працівників ОВС.

Зроблено висновок, що в органах внутрішніх справ корупція характеризується певними особливостями, які властиві їй внаслідок специфіки правоохоронного органу, завдань та функцій, які перед ним поставлені. Виділено загальні (властиві всім державним органам) та особливі (властиві тільки ОВС) причини та передумови виникнення корупції. Особливі розглядаються як об'єктивні та суб'єктивні. Об'єктивні пов'язані зі специфікою професійної діяльності, відсутністю належної організації виконання працівником своїх службових обов'язків, несприятливими умовами несення служби, неналежним грошовим забезпеченням діяльності працівників ОВС, відсутністю адекватного юридичного покарання за вчинення правопорушень з ознаками корупції, недотриманням принципу невідворотності покарання винних у корупційних правопорушеннях осіб, недосконалою кадровою політикою, неякісним професійним відбором на посади до органів внутрішніх справ. Суб'єктивними названо такі чинники, що зумовлені безпосередньо рівнем розвитку та вихованням особистості працівника ОВС. До таких віднесено: недостатню розвиненість морально-ділових якостей, відсутність принципових позицій щодо чесного та відповідального несення служби, відсутність уявлення про належну та гідну поведінку працівників ОВС, відсутність вольових якостей, здатність піддаватися негативним впливам з боку колег, які вчиняють корупційні дії, підвищену чутливість до морально-психологічного клімату в суспільстві, бажання бути «своїм» всупереч власним настановам, відсутність достатньої розвиненості духовних, моральних, етичних якостей, відсутність внутрішнього побоювання перед невідворотністю покарання, що сьогодні є одним з визначальних рушійних факторів при прийнятті рішення працівником ОВС про вчинення корупційної дії.

Недосконалу кадрову політику визнано фактором потрапляння до ОВС осіб, які за своїми психологічними якостями не відповідають моделі належного правоохоронця правової, демократичної та соціальної держави. Звідси об'єктивні передумови, поєднуючись із визначеними суб'єктивними, зумовлюють поширення серед працівників ОВС явищ корупції, зловживання владою та перевищення службових повноважень та навіть наявність організованої злочинності. Розрізняються передумови та причини корупції для осіб рядового, молодшого начальницького складу та осіб старшого і вищого начальницького складу. Середній начальницький склад залежно від умов може керуватися характерними для обох груп причинами.

Визначено особливості корупції в ОВС, яка: 1) може бути зовнішньою та внутрішньою; 2) організованою та ситуативною; 3) може вчинятися в таких сферах діяльності працівників ОВС: процесуальній; службово-функціональній; інформаційній; надання послуг; перебування у трудових відносинах на незаконних підставах; сприяння здійсненню певної правомірної діяльності; сприяння здійсненню протиправної діяльності; зайняття підприємницькою діяльністю через близьких родичів та членів сім'ї; 4) найбільш характерними проявами корупції в ОВС є: перевищення влади або службового становища, зловживання владою або службовим становищем та хабарництво. Особливістю корупції в ОВС названо також те, що вчинення корупційних дій співробітниками ОВС завжди пов'язано з їхнім правовим статусом, незалежно від того, вчиняються ці дії в робочий чи позаробочий час. Наголошується, що правопорушення, вчинене в позаслужбовий час, буде вважатися корупційним лише в тому випадку, якщо для його вчинення особою було використано спеціальну атрибутику, яка явно вказувала на статус працівника ОВС.

З'ясовано можливі негативні наслідки корупції в ОВС, якими може бути те, що вона: породжує у населення відчуття невпевненості, недовіри до правоохоронних органів; зумовлює появу у громадян відчуття вседозволеності, нехтування встановленими вимогами та зневажливого ставлення до визначеного законом порядку; робить непривабливою службу в ОВС з точки кар'єрного зростання та нестабільною, в результаті чого працівник, що якісно виконує поставлені перед ним завдання, не будучи в близьких відносинах із начальством чи не маючи своїх заступників перед ним, не може розраховувати на подальше просування по службі; на керівні місця потрапляють далеко не найкращі професіонали у сфері правоохоронної діяльності, що, у свою чергу, зумовлює невисоку якість роботи всього підрозділу чи навіть органу внутрішніх справ; спотворюється імідж та призначення органів внутрішніх справ, працівники ОВС сприймаються не як правоохоронці та захисники, а як вимагачі та здирники; у разі зайняття працівником ОВС підприємницькою діяльністю утворюються можливості для тиску на нього, а також спотворюється нормальна конкуренція на ринку і т. ін. Визначальним і найголовнішим негативним наслідком корупції в ОВС визнається підрив підвалин законності в державі, знищення закону та права як регулятора суспільних відносин, висування на перший план замість закону неформальних відносин та політики сили.

Зроблено висновок, що основою адміністративно-правового механізму протидії корупції в ОВС має стати правовий статус працівника ОВС, оскільки саме він зумовлює особливості такого механізму і відмінності від інших механізмів протидії корупції в інших державних органах. Під правовим статусом працівника ОВС розуміється сукупність прав та обов'язків, обмежень та заборон, відповідальності, встановлених законодавством України та гарантованих державою, які обумовлюються займаною посадою у відповідному структурному органі (службі, підрозділі) органів внутрішніх справ та спрямовані на досягнення завдань та функцій ОВС.

Визначено ознаки, якими мають характеризуватися права та обов'язки працівника ОВС, до яких віднесено: конкретність, визначеність в законі, вичерпність, однозначність тлумачення, гарантованість державою, визначеність їх меж, умов реалізації, процедур застосування, відповідність функціям та завданням органів внутрішніх справ. Необхідною вимогою сучасності визнається необхідність розроблення Закону України «Про службу в органах внутрішніх справ», де потрібно чітко, повно, всебічно, конкретно прописати права та обов'язки працівників ОВС з урахуванням наданої в роботі їхньої класифікації. Посадові повноваження в такому разі мають визначатися посадовими інструкціями, але базуватися на загальних положеннях закону. Частиною адміністративно-правового механізму протидії корупції названо також обмеження та заборони, встановлені для працівників ОВС під час їх службової діяльності, та безпосередньо діяльність зі встановлення таких обмежень, тому в зазначеному Законі пропонується закріпити повний перелік правообмежень для працівників ОВС.

Корупційне правопорушення, що вчиняється працівником ОВС, визначено як прийняття управлінського рішення, яке характеризується незаконністю, необґрунтованістю або незабезпеченістю гласності (відкритості) підготовки та прийняття, яке стосуються широкого загалу як працівників органів внутрішніх справ, так і громадян, працівником ОВС з метою одержання неправомірної вигоди або внаслідок прийняття (вимагання, обіцянки, пропозиції) такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно внаслідок обіцянки (пропозиції) чи надання неправомірної вигоди працівнику ОВС або на його вимогу іншим фізичним чи юридичним особам та пов'язано із протиправним використанням наданих йому службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей.

Особливостями адміністративної відповідальності для працівників ОВС за вчинення корупційного правопорушення визнається те, що, по-перше, до осіб рядового і начальницького складу не можуть бути застосовані такі види адміністративних стягнень, як громадські роботи, виправні роботи та адміністративний арешт; по-друге, органи (посадові особи), яким надано право розглядати справи про вказані правопорушення, можуть замість накладення адміністративного стягнення передати матеріали відповідним начальникам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності; по-третє, відповідальність за адміністративні правопорушення настає за Дисциплінарним статутом і лише у чітко визначених законом випадках може застосовуватися на загальних підставах.

Відповідно до такого критерію як обсяг повноважень та ступінь участі суб'єкта в адміністративно-правовому механізмі протидії корупції в ОВС виділено такі види цих суб'єктів: 1) суб'єкт, що здійснює координацію, спрямовує, визначає та контролює діяльність із протидії корупції в ОВС, - Міністерство внутрішніх справ України; 2) суб'єкти, наділені правом виявляти, фіксувати та розслідувати корупційні правопорушення в ОВС: органи прокуратури, СБУ, підрозділи СВБ ГУБОЗ України; 3) суб'єкти, які в процесі виконання функцій в ОВС своєю діяльністю сприяють протидії корупції: керівники всіх рівнів; підрозділи кадрового забезпечення; колегії МВС; інспекції з особового складу і створені на їх основі постійно діючі мобільні групи для проведення перевірок стану дисципліни та законності серед особового складу органів внутрішніх справ; куратори підрозділів і служб; 4) суб'єкти, які сприяють протидії корупції в межах інших покладених на них функцій та завдань.

Організаційно-правові заходи протидії корупції в ОВС поділено на: 1) організаційні заходи, спрямовані на виявлення причин та умов корупції в ОВС; 2) організаційні заходи, спрямовані на усунення причин та умов корупції в ОВС; 3) організаційні заходи щодо вироблення стратегічних, тактичних та методологічних завдань діяльності із протидії корупції в ОВС; 4) організаційні заходи, спрямовані на створення умов для правомірного функціонування служб та підрозділів ОВС, виконання працівниками ОВС своїх обов'язків у межах та на підставі закону.

Заходами адміністративного примусу, що застосовуються до працівників ОВС, визнаються: заходи адміністративного попередження, припинення та відповідальності. До адміністративно-попереджувальних заходів протидії корупції в ОВС віднесено: вимогу припинення окремих дій; перевірку документів; огляд речей і особистий огляд; ревізування; контроль і наглядові перевірки. До заходів припинення корупції в ОВС, які мають право застосовувати спеціально уповноважені на протидію корупції органи, віднесено: 1) вимогу припинити корупційне правопорушення; 2) складання протоколу про корупційне правопорушення; 3) особистий огляд, огляд речей, огляд транспортних засобів, вилучення речей і документів, інші заходи. Зазначається, що заходи адміністративної відповідальності реалізовуються через застосування відповідних адміністративних стягнень. До працівників ОВС застосовуються таке стягнення як звільнення.

Визначено особливості застосування заходів адміністративного примусу до працівників ОВС: по-перше, застосовувати такі заходи може менше коло суб'єктів, ніж до інших державних службовців; по-друге, такі суб'єкти є чітко визначеними, а їхні повноваження врегульовані нормами спеціальних законів; по-третє, застосування заходів адміністративного примусу вимагає обов'язкового повідомлення його безпосереднього керівника; по-четверте, заходи відповідальності працівників ОВС на сьогодні не є ефективними, тому що: 1) не дотримується принцип невідворотності відповідальності; 2) виявити корупційне правопорушення серед працівників ОВС досить складно, оскільки вони добре обізнані із порядком виявлення таких правопорушень; 3) корпоративна солідарність негативно впливає на стан протидії корупції в ОВС; 4) дії, визначені в раніше чинному законодавстві як корупційні правопорушення та діяння, не давали чіткого уявлення, що слід відносити до корупції, що зумовлювало прийняття рішення уповноваженою особою стосовно притягнення до відповідальності працівника ОВС на власний розсуд.

З метою удосконалення адміністративно-правового механізму протидії корупції в ОВС запропоновано: 1) розробити та прийняти Закон України «Про службу в органах внутрішніх справ»; 2) до прийняття Закону України «Про службу в органах внутрішніх справ» внести зміни до діючих законів, запропонованих в дисертації; 3) законодавчо визначити, які особи належать до посадових, а які - до службових осіб ОВС; 4) забезпечити дотримання принципу політичного нейтралітету ОВС, встановивши в законодавчому порядку заборону офіційним особам ОВС на висловлювання своєї думки та прихильності до конкретних політичних діячів чи партій; 5) усунути подвійну відповідальність за вчинення корупційного правопорушення підлеглого та його керівника в ОВС. Керівник має нести відповідальність лише у певних випадках; 6) передбачити чіткі вимоги до кандидатів на службу в ОВС, розробити комплексну систему оцінювання кандидатів на посади до кожного структурного підрозділу; 7) диференційовано підходити до питання встановлення заборон на зайняття трудовою діяльністю, зокрема залишити заборону лише за окремими посадами та підрозділами. До переліку посад, яким необхідно обов'язково заборонити займатися іншою оплачуваною діяльністю, крім тієї, що визначена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції в Україні» як дозволена, віднести: посади, функції яких безпосередньо спрямовані на виконання завдань з виявлення, розкриття і розслідування злочинів, здійснення боротьби з організованою злочинністю та наркобізнесом, охорону громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, а також керівні посади, діяльність яких пов'язана із прийняттям юридично важливих рішень (переважно у тих же визначених сферах). Для інших же працівників, що не беруть участі в правоохоронній діяльності, заборона на зайняття іншою трудовою діяльністю має визначатися доцільністю та обсягом закріплених за посадою завдань; 8) більше уваги приділяти морально-виховній роботі в ОВС, зокрема підтримувати та розвивати інститут наставництва для передачі позитивного досвіду роботи в ОВС; 9) розробити не тільки заходи відповідальності, але й заохочення за належну законну поведінку працівника ОВС та дотримання ним усіх вимог щодо моральності та законності; 10) домогтися належного фінансового забезпечення працівників ОВС, в якому гідна заробітна плата відіграє провідну роль; 11) удосконалити систему контролю за діяльністю працівників ОВС. Зокрема: а) підрозділи СВБ територіально розташовувати окремо від інших підрозділів ОВС, залишаючи при цьому за ними право безперешкодного відвідування робочих місць працівників ОВС; б) періодично змінювати об'єкт контролю для співробітників СВБ ГУБОЗ шляхом заміни закріпленого працівника СВБ за певним райвідділом; в) фінансово відокремити ВБ від ОВС, створивши для них окрему статтю видатків у бюджеті, при цьому не виключаючи їх з числа працівників ОВС; 12) створити умови для конкурсного відбору кандидатів; 13) підвищити рівень взаємодії ОВС та громадськості; 14) удосконалити пенсійне забезпечення працівників ОВС для того, щоб воно виконувало функцію стимулювання в правомірній та законній поведінці і втрата його внаслідок неправомірної поведінки була відчутною для працівника ОВС та інші заходи організаційного та правового характеру. Виділено ряд принципових рішень у зарубіжних країнах, які мають бути взяті до уваги національними експертами в галузі розроблення антикорупційної політики та адміністративно-правового механізму протидії корупції в ОВС.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Монографії, підручники та навчальні посібники:

1. Алфьоров С. М. Адміністративно-правова діяльність щодо протидії корупції в органах внутрішніх справ : монографія / С. М. Алфьоров. - Х. : Золота миля, 2011. - 372 с.

Рецензія: Проценко Т. О. «Алфьоров С. М. Адміністративно-правова діяльність щодо протидії корупції в органах внутрішніх справ : монографія / С. М. Алфьоров. - Х. : Золота миля, 2011. - 372 с.» / Т. О. Проценко // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2011. - № 1 (52). - С. 396-398.

Наукові статті та тези доповідей і наукових повідомлень:

1. Алфьоров С. М. Залежність ефективності функціонування системи органів внутрішніх справ від зовнішнього середовища: досвід постановки проблеми / С. М. Алфьоров // Вісник Запорізького юридичного інституту. - 2004. - № 1.- С. 3-12.

2. Алфьоров С. М. Проблеми вдосконалення організаційно-структурної побудови органів внутрішніх справ курортних регіонів / С. М. Алфьоров // Вісник Запорізького юридичного інституту. - 2004. - № 3. - С. 162-172.

3. Алфьоров С. М. Проблеми вдосконалення охорони громадського порядку в курортних регіонах України та шляхи їх розв'язання / С. М. Алфьоров // Вісник Запорізького юридичного інституту. - 2004. - № 4. - С. 93-100.

4. Алфьоров С. М. Криміногенна ситуація в курортному регіоні (на прикладі Запорізької області) / С. М. Алфьоров // Вісник Запорізького юридичного інституту. - 2005. - № 2. - С. 105-111.

5. Алфьоров С. М. Правовий статус працівників ОВС як суб'єктів корупційних правопорушень / С. М. Алфьоров // Вісник Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2009. - № 4. - С. 68-74.

6. Алфьоров С. М. Дискусійні положення щодо суб'єкта злочину за чинним кримінальним законом / С. М. Алфьоров // Вісник Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2010. - № 1. - С. 139-143.

7. Алфьоров С. М. Психолого-правові проблеми кримінальної відповідальності за погрозу / С. М. Алфьоров // Науковий вісник ДДУВС. - 2010. - № 1. - С. 158-162 .

8. Алфьоров С. М. Проблемні питання кримінологічної характеристики кримінально-караного насильства в сім'ї / С. М. Алфьоров // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. - 2010. - № 1. - С.158-162.

9. Алфьоров С. М. Встановлений порядок проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів, як об'єкт злочину / С. М. Алфьоров // Вісник ЛьвДУВС. Серія юридична. - 2009. - № 4. - С. 242-248.

10. Алфьоров С. М. Попередження злочинності: загальна характеристика та певні пріоритетні напрямки вдосконалення / С. М. Алфьоров // Держава та регіони. - 2010. - № 2. - С. 57-61.

11. Алфьоров С. М. Суб'єкти, що здійснюють заходи щодо запобігання і протидії корупції, відповідно до проекту закону «Про засади запобігання протидії корупції» / С. М. Алфьоров // Право і суспільство. - 2011. - № 1. - С. 3-7.

12. Алфьоров С. М. Суб'єкти адміністративно-правової діяльності із протидії корупції в ОВС / С. М. Алфьоров // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2011. - № 1 (52). - С. 4-10.

13. Алфьоров С. М. Причини корупції в ОВС, що зумовлені специфікою органу / С. М. Алфьоров // Форум права. - 2011. - № 1. - С. 21-26 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011-1/11acmzco.pdf

14. Алфьоров С. М. Права, обов'язки, повноваження та компетенція в системі складових елементів, що визначають правовий статус працівника ОВС / С. М. Алфьоров // Актуальні проблеми права: Теорія і практика. - 2010. - № 16. - С. 40-64.

15. Алфьоров С. М. Особливості правообмежень в адміністративно-правовому механізмі протидії корупції в органах внутрішніх справ / С. М. Алфьоров // Актуальні проблеми права: Теорія і практика. - 2010. - № 17. - С. 26-36.

16. Алфьоров С. М. Роль та значення визначення поняття корупції в новому антикорупційному законі / С. М. Алфьоров // Актуальні проблеми права: Теорія і практика. - 2010. - № 18. - С. 36-43.

17. Алфьоров С. М. Новий антикорупційний закон: крок до узгодження термінів / С. М. Алфьоров //Актуальні проблеми права: Теорія і практика. - 2011. - № 19. - С. 124-132.

18. Алфьоров С. М. Особливості поняття корупції в законодавстві Україні / С. М. Алфьоров // Актуальні проблеми права: Теорія і практика. - 2011. - № 20. -С. 105-111.

19. Алфьоров С. М. Недоліки та переваги визначення корупції в новому антикорупційному Законі: аналіз поняття / С. М. Алфьоров // Форум права. - 2011. - № 2. - С. 21-26 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011-2/11acmzco.pdf.

20. Алфьоров С.М. Протидія корупції в органах внутрішніх справ у межах забезпечення законності / С. М. Алфьоров // Вісник Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ.- 2011.- № 1.- С.3-12.

21. Алфьоров С. М. Окремі організаційно-правові заходи протидії корупції в ОВС / С. М. Алфьоров // Вісник Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2011. - № 2. - С. 3-11.

22. Алфьоров С. М. Основні принципи діяльності з протидії корупції / С. М. Алфьоров // Південноукраїнський правничий часопис. - 2011. - № 2. - С. 12-16.

23. Алфьоров С.М. Заходи організаційно-правового характеру в адміністративно-правовому механізмі протидії корупції в ОВС / С. М. Алфьоров // Вісник Академії митної служби України. Серія: «Право». - 2011. - № 1. - С. 39-43.

24. Алфьоров С. М. До питання відповідальності працівника ОВС для реалізації загального механізму протидії корупції в органах внутрішніх справ / С. М. Алфьоров // Публічне право. - 2011. - № 3. - С. 59-64.

25. Алфьоров С. М. Запобігання як головний напрям протидії злочинності / С. М. Алфьоров // Удосконалення діяльності ОВС України з попередження й розкриття злочинів та інших правопорушень : Всеукраїнська науково-практична конференція : матеріали: у 2 ч. (2 листопада 2007 року, Запоріжжя). - Запоріжжя : Юридичний ін_т ДДУВС, 2007. - Ч. І. - С. 1-2.

26. Алфьоров С. М. Роль слідчого у забезпеченні прав учасників кримінального судочинства / С. М. Алфьоров // Захист прав і свобод особи у кримінальному судочинстві України : круглий стіл (18 травня 2007 року, Запоріжжя). - Запоріжжя : Орбіта-Юг, 2007. - С. 3-6.

27. Алфьоров С. М. Історія та сучасність формування правової держави / С. М. Алфьоров // Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні : Всеукраїнська науково-практична конференція : матеріали: у 2 ч. (30 травня 2008 року, Запоріжжя). - Запоріжжя : Юридичний ін_т ДДУВС, 2008. - Ч. І. - С. 3-4.

28. Алфьоров С. М. Актуальні проблеми розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах / С. М. Алфьоров // Актуальні проблеми розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах : Всеукраїнська науково-практична конференция: матеріали: у 2 ч. (31 жовтня 2008 року, Запоріжжя). - Запоріжжя: Юридичний ін_т ДДУВС, 2008. - Ч. І. - С. 3-5.

29. Алфьоров С. М. Проблеми розбудови правової держави в Україні в умовах громадянського суспільства / С. М. Алфьоров // Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні : Всеукраїнська науково-практична конференція: матеріали: у 2 ч. (23 квітня 2010 року, Запоріжжя). - Запоріжжя: Юридичний ін_т ДДУВС, 2010. - Ч. І. - С. 3-5.

30. Алфьоров С. М. Діяльність ОВС України щодо забезпечення прав і свобод людини / С. М. Алфьоров // Захист прав, свобод та законних інтересів особи на досудових стадіях кримінального судочинства України : Всеукраїнська науково-практична конференція : програма (29-30 квітня 2010 року, м. Херсон). - Запоріжжя : Юридичний ін_т ДДУВС, 2010. - С. 4.

31. Алфьоров С. М. До питання правообмежень в адміністративно-правовому механізмі протидії корупції в органах внутрішніх справ / С. М. Алфьоров // Проблеми реформування національного законодавства в умовах адміністративної реформи : матеріали науково-практичної конференції (31січня 2011 р., м. Київ). - Київ. - 2011. - С. 20-24.

32. Алфьоров С. М. Загальне поняття корупції на етапі протидії їй / С. М. Алфьоров // Правові засоби забезпечення та захисту прав людини : вітчизняний та зарубіжний досвід : матеріали міжнародної науково-практичної конференції (21-22 квітня 2011 р.). - Луганськ : Східноукраїнський національний університет, 2011. - С. 70-73.

33. Алфьоров С.М. Способи протидії корупції в ОВС / С. М. Алфьоров (організаційно правовий аспект) / Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні: Всеукраїнська науково-практична конференція, 22 квітня 2011 року, Запоріжжя: матеріали: у 2 ч. - Запоріжжя юридичний ін-т ДДУВС, 2011.- Ч. ІІ. - С.40-44.

Анотації

Алфьоров С. М. Адміністративно-правовий механізм протидії корупції в органах внутрішніх справ. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук зі спеціальності 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Харківський національний університет внутрішніх справ, Харків, 2011.

Дисертацію присвячено характеристиці адміністративно-правового механізму протидії корупції в ОВС. Проаналізовано проблеми визначення сутності корупції та виявлено особливості корупції в Україні. Розкрито поняття корупції як правової категорії, здійснено ґрунтовний аналіз Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Встановлено соціально-правову небезпеку корупції в Україні. Вивчено діяльність щодо протидії корупції як напрямок реалізації державної політики, визначено завдання, функції, принципи, форми та методи діяльності щодо протидії корупції в органах внутрішніх справ. Надано визначення поняття правового статусу працівника ОВС та з'ясовано значення його законодавчого закріплення для протидії корупції. Здійснено характеристику прав та обов'язків, правообмежень працівників ОВС та визначено їх значення для протидії корупції, з'ясовано особливості відповідальності працівників ОВС. Розкрито зміст адміністративно-правового механізму протидії корупції в ОВС, зокрема визначено суб'єктів протидії корупції в ОВС, досліджено організаційно-правові заходи та заходи адміністративного примусу в механізмі протидії корупції в ОВС. Проаналізовано сучасний зарубіжний досвід протидії корупції в поліції, визначено можливі шляхи його використання в Україні. Сформульовано конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення адміністративно-правового механізму протидії корупції в ОВС.

Ключові слова: корупція, органи внутрішніх справ, протидія, адміністративно-правовий механізм, завдання, принципи, правовий статус, корупційне правопорушення, відповідальність, удосконалення.

Алферов С. Н. Административно-правовой механизм противодействия коррупции в органах внутренних дел. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Харьковский национальный университет внутренних дел, Харьков, 2011.

Диссертация посвящена характеристике административно-правового механизма противодействия коррупции в ОВД. Проанализированы проблемы определения сущности коррупции и выявлены особенности коррупции в Украине. Раскрыто понятие коррупции как правовой категории, осуществлен обстоятельный анализ Закона Украины «Об основах предупреждения и противодействия коррупции». Установлена социально-правовая опасность коррупции в Украине. Изучена деятельность по противодействию коррупции как направление реализации государственной политики, определены задачи, функции, принципы, формы и методы деятельности по противодействию коррупции в органах внутренних дел. Дано определение правового статуса сотрудника ОВД через призму восприятия его как основы административно-правового механизма противодействия коррупции в ОВД. Обоснован тезис о том, что правовой статус сотрудника ОВД должен быть более детально и конкретно прописан на законодательном уровне, должны быть детализированы права и обязанности сотрудников ОВД, ограничения, связанные со службой в данном правоохранительном органе, ответственность не только должна быть определена, но и соответствовать принципам повышенной ответственности и неотвратимости наказания.

Основное внимание уделено содержанию административно-правового механизма противодействия коррупции в ОВД. Административно-правовой механизм противодействия коррупции в ОВД определен как система правовых средств, которые интегрированы и организованы таким образом, что позволяют уполномоченным субъектам последовательно и эффективно осуществлять деятельность по противодействию коррупции в ОВД при помощи мер организационно-правового характера и мер административного принуждения. Целью противодействия коррупции в ОВД определено: 1) сведение к минимуму объема поражения коррупцией сотрудников ОВД; 2) искоренение коррупции в сферах деятельности в ОВД, чтобы проявления коррупции стали лишь единичными случаями и не зависели от сферы деятельности, а больше были обусловлены личностью сотрудника ОВД; 3) уменьшение степени общественной опасности форм проявлений коррупции, совершаемых сотрудниками ОВД; 4) полное искоренение и предупреждение возникновения коррупционной преступности в рядах ОВД.

Организационно-правовые меры противодействия коррупции в ОВД представлены в виде: 1) организационных мер, направленных на выявление причин и условий коррупции в ОВД; 2) организационных мер, направленных на устранение причин и условий коррупции в ОВД; 3) организационных мер по выработке стратегических, тактических и методологических задач деятельности по противодействию коррупции в ОВД; 4) организационных мер, направленных на создание условий для правомерного функционирования служб и подразделений ОВД, выполнение сотрудниками ОВД своих обязанностей в рамках и на основе закона.

Выделены особенности применения мер административного принуждения к сотрудникам ОВД: во-первых, принять такие меры может меньший круг субъектов, чем к другим государственным служащим; во-вторых, такие субъекты являются четко определенными, а их полномочия урегулированы нормами специальных законов; в-третьих, применение мер административного принуждения требует обязательного уведомления непосредственного руководителя сотрудника ОВД; в-четвертых, меры ответственности сотрудников ОВД на сегодня не являются эффективными, поскольку: 1) не соблюдается принцип неотвратимости ответственности; 2) выявить коррупционное правонарушение среди сотрудников ОВД достаточно сложно, поскольку они хорошо знакомы с порядком выявления таких правонарушений; 3) в ОВД существует корпоративная этика, в условиях которой очень сложно выявить правонарушение; 4) действия, определенные в ранее действующем законодательстве как коррупционные правонарушения и деяния, не давали четкого представления, что следует относить к коррупции, в результате чего принятие решения уполномоченным лицом относительно привлечения к ответственности сотрудника ОВД происходило по его собственному усмотрению.

Сформулированы предложения по совершенствованию административно-правового механизма противодействия коррупции в ОВД в Украине. Отмечено, что подобное совершенствование должно происходить по таким направлениям: 1) совершенствование нормативно-правового обеспечения; 2) совершенствование организационного обеспечения, в которое включено кадровое, материально-техническое, финансовое, информационное, управленческое обеспечение. Представлены конкретные рекомендации по совершенствованию действующего законодательства по данным вопросам.

Ключевые слова: коррупция, органы внутренних дел, противодействие, административно-правовой механизм, задачи, принципы, правовой статус, коррупционное правонарушение, ответственность, совершенствование.

Alferov S. M. Administrative and legal mechanism of corruption counteraction in the Internal Affaires Bodies. - Manuscript.

Thesis for a Doctorial Degree in Law. Speciality 12.00.07 - administrative law and process; financial law; informational law. - Kharkiv The thesis is devoted to administrative and legal mechanism of counteracting corruption in the internal affaires agencies. Problems of determining corruption's essence are analyzed; some peculiarities of Ukrainian corruption are found out. Notion of corruption as a legal category is exposed; thorough analysis of Ukrainian Law “On measures of corruption's prevention and counteraction” is carried out. Social and legal danger of Ukrainian corruption is determined. Activity in the field of counteracting corruption as the way of realizing state politics is examined; tasks, functions, principles, forms and methods of counteracting corruption's activity within the internal affaires agencies are determined. The definition of legal status of the internal affaires agencies' officers is presented; meaning of its legal consolidation for counteracting corruption is clarified. Characteristic of rights and duties of the internal affaires agencies' officers is realized; their meaning for counteracting corruption is determined; peculiarities of police officers' liability are clarified. Content of administrative and legal mechanism of counteracting corruption within the internal affairs agencies is disclosed. The subjects of counteracting corruption within the internal affairs agencies are determined. Organizational and legal measures and measures of administrative compulsion inside the mechanism of counteracting corruption in the internal affairs agencies are researched. Modern foreign experience of counteracting corruption within police forces is analyzed; possible ways of its usage in Ukraine are defined.

Recommendations and offers on improving administrative and legal mechanism of counteracting corruption within the internal affairs agencies are formulated.

Key words: corruption, internal affaires agencies, counteraction, administrative and legal mechanism, tasks, principles, legal status, corrupt offence, responsibility, development.

Размещено на Allbest.ru