Розслідування умисних вбивств: теорія та практика

Розділ 2 - «Особливості розслідування окремих видів умисних вбивств» - складається з п'яти глав.

У першій главі «Початковий етап розслідування вбивств, пов'язаних із розчленуванням трупа» здійснено огляд наукових праць судових медиків і криміналістів (Н.В. Попова, В.Ф. Червакова, К.І. Татієва, В.П. Колмаков, В.О. Коновалової, А.В. Старушкевича, І.В. Борисенко, В.Ю. Шепітько та ін.), присвячених питанням розслідування умисних вбивств із розчленуванням трупа. У судово-медичній і криміналістичній літературі подано таку класифікацію форм розчленування: а) повне; б) часткове; в) декапітація (відділення тільки голови трупа). І.B. Борисенко поділяє умисні вбивства із розчленуванням трупа на дві групи: 1) дефензівні (захисні) і 2) офензівні (наступальні), класифікує їх на різновиди: а) побутові вбивства; б) сексуальні вбивства; в) вбивства з метою трансплантації органів людини; г) ритуальні вбивства. У зв'язку із цим необхідно зазначити, що мотиви вчинення вбивств із наступним розчленуванням трупа ще недостатньо вивчені. Проведене нами дослідження показало, що мотивами, які можуть бути покладені в основу класифікації цього різновиду вбивств, виступають: 1) приховування факту вбивства (10,7%); 2) задоволення психічної агресії (17,9%); 3) приховування особи потерпілого (71,4%).

Особливостями огляду місця події при виявленні розчленованого трупа є встановлення та фіксація: а) матеріалу, використаного для пакування частин трупу; б) анатомічних ознак частин трупа; в) характер слідів знарядь, використаних при відчленуванні частин трупа; г) слідів речовин (землі, волокон, паперу), елементів фауни та флори. При цьому треба враховувати, що місце вчинення вбивства й місце виявлення частин трупа, як правило, не збігаються.

Багато вчених висловлюють думку про те, що без встановлення особи потерпілого розкриття вбивства є неможливим. Із цього приводу проблемним питання до цього часу є розробка нових засобів встановлення особи потерпілого. Базуючись на положеннях, висловлених у судовій медицині (В.Ф. Черваков) та криміналістиці (В.П. Колмаков), запропоновано такі методи встановлення та ідентифікації особи потерпілого: 1) суб'єктивно-описовий; 2) програмно-комбінаційний; 3) дактилоскопічний; 4) наочно-об'єктовий.

У другій главі «Початковий етап розслідування вбивств, вчинених на сексуальному ґрунті» проаналізовано поняття і криміналістичну класифікацію зазначеної категорії вбивств, особливості їх криміналістичної характеристики, типові слідчі ситуації, напрями розслідування й тактичні операції.

Під час дослідження встановлено, що вбивства, вчинені на сексуальному ґрунті, в Миколаївській, Одеській та Херсонських областях за період 1995-2010 рр. зросли майже на 12%, мають багатоепізодний характер, складні в розкритті й, як правило, викликають великий резонанс у суспільстві. Зроблено висновок, що для їхнього успішного розслідування потрібне комплексне використання знань криміналістики, судової психіатрії, сексопатології та інших наук. Аналіз справ зазначеної категорії (у тому числі кримінальних справ щодо Кулика, Онопрієнко, Скрипки, Сливка, Чикатіло) свідчить про те, що їх об'єднує єдина злочинна мета - одержання статевого задоволення від потерпілого з наступним його вбивством. При цьому вбивство вчинялося в цілях як для задоволення сексуальної агресії, так і з метою приховування факту зґвалтування. Цієї думки дотримуються й інші вчені, які раніше досліджували ці злочини (Ю.М. Антонян, В.І. Іванов, А.А. Ткаченко). Вбивство зазначеного різновиду мають спільні ознаки: а) спосіб вчинення (підготовка, вчинення та приховування); б) певний час та місце; в) знаряддя вчинення вбивства; г) сліди злочину; д) схожі риси особи злочинця.

Констатується, що на сьогодні в науковій літературі немає єдиної класифікації вбивств, вчинених на сексуальному ґрунті. Одна група вчених класифікують їх на відносно-сексуальні та безумовно-сексуальні (Є.Ф. Побегайло, С.Ф. Милюков), другі як основу класифікації визначають психічний розлад особи злочинця (Б.В. Шостакович), треті - схильність до садизму (Б.Л. Гульман), четверті - спробу приховати раніше вчинений злочин (І.З. Динкіна). Проведене дослідження із цього приводу дає підстави класифікувати сексуальні вбивства за такими підставами: 1) особливостями особи злочинця: а) приховані психічні аномалії; б) явні психічні аномалії; 2) характером рецидиву: а) раніше засуджені за статеві злочини; б) раніше засуджені за хуліганство та інші насильницькі злочини; 3) віком злочинця: а) дорослі; б) неповнолітні; 4) зв'язком “убивця - потерпілий”: а) родичі та особи з близького оточення; б) раніше знайомі; в) раніше не знайомі; 5) особливостями мотивації: а) користь; б) хуліганство; в) псевдокорисна мотивація (фетишизм); 6) способом приховування злочину: а) приховування знарядь вбивства; б) приховування трупа; в) розчленування трупа; г) переїзд злочинця в іншу місцевість; 7) місцем вчинення вбивства; 8) кількістю сексуальних вбивств; 9) у зв'язку із вчиненням статевих злочинів.

Криміналістична характеристика вбивств на сексуальному ґрунті, як й інші вбивства, складається з таких елементів: 1) місце вчинення вбивства (житлові будинки, парки, пустирі, транспорти засоби, малолюдні місця); 2) спосіб вчинення злочину (механічні ушкодження, асфіксія, отруєння, скидання з висоти та інші); 3) обстановка вчинення вбивства, в тому числі слідова картина; (сліди боротьби, сліди рук, ніг злочинця; слина, сперма, сліди знарядь або самі знаряддя вбивства); 4) особа злочинця та потерпілого (психопатологічні спадкоємці, алкоголіки та наркомани, психічно хворі, “нетипові” злочинці: неповнолітні бродяги, особи з атипічною парафілією у вигляді фетишизму, мазохізму, педофілії, зоофілії, некрофілії).

Особливості характеристики злочинця дають змогу звузити пошук в умовах таких типових слідчих ситуацій: 1) розслідування розпочато у зв'язку з виявленням трупа; 2) наявна заява про зникнення людини з підозрою про його вбивство. Для розкриття вбивства проводяться тактичні операції для вирішення таких проміжних завдань: а) встановлення ознак вбивства на сексуальному ґрунті, б) виявлення слідів злочину; в) визначення свідків та очевидців злочину; г) встановлення особи потерпілого (-ї); д) встановлення й затримання підозрюваного.

У третій главі «Початковий етап розслідування умисних вбивств матір'ю своєї новонародженої дитини» розглянуто питання, пов'язані з особливостями криміналістичної характеристики, типових слідчих ситуацій та напрямів розслідування, а також тактичних операцій. Здійснено історичний аналіз існуючих наукових досліджень із цієї проблематики, на підставі чого зроблено висновок про її актуалізацію в сучасних умовах, зокрема в Росії.

Проведене дослідження показало, що цей різновид вбивств становить 2% від усіх досліджених умисних вбивств, а коло співучасників умисного вбивства матір'ю власної новонародженої дитини не дуже велике. У 66,7% випадків убивцею дитини була сама матір (у 52,8% випадків вбивство вчинено в післяпологовому стані), у більше як 30% випадків при вбивстві були співучасники (чоловіки, подруги, знайомі). Як правило, ці злочини вчиняються особами, що належать до маргінальних груп населення (особи, які не мають постійного місця проживання, п'янички, наркомани, повії), що зумовлює складність у розкритті злочину.

Способи вчинення вбивства класифіковані на пасивні та активні. До пасивних віднесені такі способи, як охолодження, позбавлення їжі. До активних належать: здавлювання мотузкою, здавлювання рукою, перекриття дихальних шляхів, утоплення, нанесення травм тупими та гострими предметами. Доцільно зауважити, що цей вид умисних вбивств обов'язково супроводжується діями із приховування факту вбивства. Такі дії спрямовані на: а) позбавлення від трупу (спалення, закопування в землю, утоплення, викидання у вигрібні ями, сміттєві контейнери); б) позбавлення від предметів вбивства; в) створення умов несприятливих пологів.

Дослідження, проведені із цього приводу, показують, що в ході розслідування спостерігаються такі наступні типові слідчі ситуації: 1) є повідомлення або заява про зникнення вагітності в конкретної жінки або зникнення в неї новонародженої дитини; 2) при розслідуванні кримінальної справи про інші злочини отримана інформація про зникнення новонародженого немовляти або вагітності в певної жінки; 3) у правоохоронні органи звернулася із заявою мати новонародженої дитини про смерть немовляти або є явка з повинною про вбивство дитини; 4) виявлено труп новонародженої дитини, особа якої не встановлена. У типових слідчих ситуаціях проводяться такі тактичні операції: 1) установлення свідомих осіб, які мають певну інформацію із приводу вчинення злочину; 2) пошук жінок, у яких у певний час були пологи, якщо так, то з'ясування де, коли й куди поділося немовля; 3) встановлення особи певної жінки, у якої зникла вагітність або новонароджена дитина; 4) медичний огляд жінки із приводу її минулої вагітності та пологів; 5) перевірка показань матері про раптову смерть новонародженої дитини або даних, які вона наводить як алібі.

У четвертій главі «Початковий етап розслідування вбивств на замовлення» проаналізовано особливості криміналістичної характеристики, організаційні проблеми, типові слідчі ситуації, напрями розслідування вбивств на замовлення. Здійснено огляд наукових праць, присвячених цій проблематиці, визначено, що частка вбивств, вчинених на замовлення, становить близько 7% усіх досліджених вбивств. Однак проведений аналіз елементів криміналістичної характеристики показує, що зазначена категорія умисних вбивств є найбільш інформаційно насиченою. В елементах криміналістичної характеристики цього різновиду вбивств з'явилися раніше не досліджені в науці масиви з підготовки, вчинення та приховування злочинів, а також особистості злочинця. Обґрунтовано положення про те, що криміналістична характеристика вбивств на замовлення повинна містити опис таких елементів: 1) місце та час вчинення вбивства; 2) способи підготовки, вчинення та приховування вбивства; 3) характеристика знарядь вбивства; 4) характеристика ушкодження; 5) характеристика особистостей організатора (замовника), посередника, виконавця вбивства; 6) об'єкт злочинного посягання (жертва злочину); 7) характеристика виявлених слідів та їхній взаємозв'язок; 8) інформація про вид і розмір винагороди за вбивство, способи її передачі виконавцю.

Діяльність із підготовки вчинення вбивства умовно поділено на декілька етапів. Перший етап включає виникнення умислу в організатора та пошук посередника чи виконавця вбивства. Структура злочинного ланцюга може бути різноманітною, наприклад: “організатор - виконавець”, “організатор - посередник - виконавець” тощо. Завершується цей етап тоді, коли є виконувач вбивства та домовленість про винагороду за його вчинення. Після цього настає другий етап, де виконавець вбивства розробляє сценарій злочину, для чого підшукує знаряддя вбивства, вибирає місце та час його вчинення. Як показало проведене дослідження, у 70% вбивств на замовлення виконавці злочину проводили рекогносцировку місцевості, де планувався злочин, а в деяких випадках створювались умови щодо приховування знарядь вбивства й трупа. Третій етап вбивства включає в себе активні дії з його вчинення. Ці дії спрямовані на виманювання жертви із приміщення, створення засад або переслідування жертви. Способи вчинення вбивств на замовлення можна класифікувати на такі групи: 1) вбивства з використанням вогнепальної зброї (55%); 2) вбивства, вчинені з використанням холодної зброї (30%); 3) вбивства з використанням вибухових пристроїв (8%); 4) нанесення потерпілому ударів ногами, руками, тупими предметами, або задушення руками чи мотузкою ( %). Приховування вбивства на замовлення не є типовим у зв'язку з тим, що злочинець у більшості випадках демонструє факт вбивства й на місці злочину може залишити знаряддя вбивства.

Організаційні проблеми розкриття вбивств на замовлення полягають у тому, що правоохоронні органи ще не мають надійної системи щодо виявлення тих сфер життя людини, у рамках яких треба очікувати зародження криміногенної ситуації. Треба використовувати інформаційні потоки, з яких можна одержати інформацію про: 1) зброю й цілі її використання; 2) погрози, вимагання, шантаж на адресу конкретних осіб; 3) різноманітні конфліктні ситуації, які мають невирішений характер; 4) осіб, у яких різко змінився рівень матеріального достатку; 5) наміри й дії окремих організованих злочинних угрупувань; 6) лідерів злочинних угрупувань, «злодіїв у законі» та їхніх корумпованих зв'язків; 7) зв'язки різноманітних приватних фірм, які заохочують кримінальний капітал для легалізації кримінальних прибутків; 8) характер та учасників кримінальних «розбором», поділ сфер кримінального бізнесу; 9) контингент людей, які надають допомогу працівникам міліції; 10) осіб які є в оточенні кримінальних авторитетів, організаторів та лідерів злочинних угрупувань; 11) злочинців-гастролерів.

Вбивство, вчинене на замовлення, як правило, має такі характерні ознаки: 1) очевидність факту вбивства; 2) дії злочинця мають зухвалий (брутальний) характер; 3) використання автоматичної вогнепальної зброї або вибухових пристроїв; 4) відсутність ознак пограбування або зґвалтування; 5) залишення знарядь вбивства на місці вчинення злочину; 6) тілесні ушкодження життєво важливих органів (іноді контрольний постріл у голову); 7) вибір часу та місця вбивства; 8) знищення свідків вбивства (членів сім'ї, охорони, водіїв та ін.); 9) досить високий статус жертви вбивства (депутати, журналісти, правоохоронці); 10) виявлення на місці події фотографій жертви, різноманітних планів, схем, адрес та прикмет жертви.

Типовими слідчими ситуаціями розслідування вбивств на замовлення є такі: 1) в орган внутрішніх справ (ОВС) надійшло повідомлення про напад і поранення певної особи, яка перебуває у важкому стані - особу потерпілого встановлено, нападників затримано (або не затримано); 2) в ОВС надійшло повідомлення про напад і вбивство людини (як правило, особу вбитого встановлено), очевидців та свідків немає; 3) в ОВС надійшло повідомлення про напад і вбивство людини (особу вбитого встановлено), є свідки та очевидці злочину; 4) в ОВС чи прокуратуру надійшла заява від громадянина з погрозами його вбивства (погрожувачей встановлено або не встановлено); 5) в ОВС чи прокуратуру від громадянина надійшла заява з пропозицією вчинити вбивство певної людини (замовник вбивства, посередник встановлені або не встановлені); 6) в ОВС прокуратурі є інформація про підозрілих осіб, які вчинили вбивство на замовлення.

На початковому етапі розслідування вбивств на замовлення можуть бути такі тактичні операції: 1) перевірка інформації по каналах зв'язку, якими спілкувалася підозрювана особа, а також потерпілий; 2) застосування оперативно-розшукових заходів щодо перевірки підозрюваної особи та встановлення інших співучасників злочину; 3) затримання злочинців; 4) обшук та виїмка за місцем їхнього знаходження або помешкання; 5) допит затриманих; 6) допит свідків та очевидців вбивства; 7) допит родичів та близьких потерпілого; 8) призначення певної кількості криміналістичних, судово-медичних та інших експертиз.

Проведене дослідження виявило низку негативних факторів початкового етапу, що певною мірою впливають на ефективність розслідування, до яких можна віднести такі: а) відсутність на місцях, у прокуратурі та ОВС, спеціальних слідчо-оперативних груп, що мають досвід розкриття вбивств на замовлення; 2) на місце пригоди, як правило, виїжджає велика кількість працівників, які не входять до складу оперативної групи (прокурори районів, міста, області та керівники ОВС указаних підрозділів), що веде до порушення (зміни) обстановки місця злочину та може привести до появи чи зникнення окремих слідів (фрагментів), які мають стосунок до вбивства; 3) у разі вбивства високопосадової особи або відомого громадського діяча кримінальну справу у провадження бере Генеральна прокуратура або МВС України, після чого чиновники вказаних підрозділів спілкуються із засобами масової інформації, дають різноманітні обіцянки тощо, що вносить плутанину та напруженість у роботу підлеглих та уможливлює виток інформації, що становить слідчу таємницю.

У випадку невстановлення осіб, які вчинили вбивство, виділено такі особливості тактичних операцій наступного етапу розслідування: 1) відносно особи потерпілого: а) перевірка його способу життя та зв'язків; б) перевірка його фінансово-господарської діяльності; в) обшук у приміщенні, де він проживав, та виїмка документів із місця роботи та кореспонденції, що до нього надходила; г) перевірка потерпілого за обліком МВС; 2) відносно пошуку особи, яка вчинила вбивство: а) виявлення та перевірка осіб, які раніше вчиняли аналогічні злочини або були до них причетні; б) встановлення на певній місцевості, де було вчинено вбивство, кримінально активних осіб та їхня перевірка; в) установлення та перевірка осіб, які раніше контактували з потерпілим чи вступали із ним у конфліктні ситуації; 3) відносно допитів затриманих та підозрюваних осіб - встановлення посередників та організаторів злочину для висунення версії про вбивство на замовлення; 4) аналіз інформації, отриманої на початковому етапі розслідування; 5) аналіз висновків проведених експертиз.

У п'ятій главі «Початковий етап розслідування умисних вбивств, вчинених із застосування вибухових пристроїв» розглянуто криміналістичну характеристику, типові слідчі ситуації й напрями розслідування, а також типові тактичні операції, що використовуються під час розслідування цих різновидів вбивств.

Проведений аналіз слідчої практики показав, що злочинці використовують вибухові пристрої (далі - ВП) усе частіше. Так, якщо в цілому по Україні зброя (вогнепальна та холодна) використовувалась приблизно в 72% корисливо-насильницьких тяжких злочинів, то на частку умисних вбивств із використанням ВП на південний регіон України припадало понад 10%, при цьому більша їх частина залишилася нерозкритою.

Елементи криміналістичної характеристики вбивств, вчинених із застосуванням ВП, відрізняються від інших видів цих злочинів тим, що вони мають такі ознаки: 1) ретельна підготовка та вчинення вбивства: а) виготовлення ВП, б) визначення способу приведення в дію механізму ВП; 2) мотиви, місце та час вчинення вбивства; 3) «слідова картина злочину»; 4) особа потерпілого; 5) спеціальні знання та навички особи злочинця. При цьому для підготовки вбивства все більше застосовуються елементи військової рекогносцировки: вибір місця для засідок, схованки для ВП, які ретельно маскуються та ін. Об'єктами для розміщення ВП злочинець частіше обирає транспортні засоби, будівлі та робочі місця потерпілого. Вибух при застосуванні ВП частіше всього супроводжується пожежею й панікою, що приводить до масового знищення слідів злочину й дає злочинцю можливість непомітно й у короткий час залишити місце злочину. Особу злочинця слід шукати серед певного кола людей: 1) осіб, для яких вбивство із застосуванням ВП було одноособовим епізодом (наприклад, помста); 2) осіб, котрі були залучені для виготовлення та застосування ВП; 3) військовослужбовців; 4) психічно хворих піроманією чи іншими аналогічними фобіями.

Типовими слідчими ситуаціями при цих видах вбивства є такі: 1) особа потерпілого не встановлена внаслідок великого термічного впливу ВП, даних про злочинця, свідків та очевидців немає; 2) особа потерпілого встановлена і є певні свідки та сліди злочину; 3) особа потерпілого, частини і характер знаряддя ВП встановлені, є певні дані про особу злочинця. Типовими напрямами розслідування визначено такі: 1) огляд місця події в присутності спеціаліста в галузі вибухової експертизи, який має навички пошуку слідів від ВП; 2) установлення та допит свідків та очевидців злочину; 3) установлення особи потерпілого; 4) установлення та затримання особи злочинця.

Висновки

У дисертації здійснено узагальнення й нове вирішення наукових (теоретичних) і практичних проблем розслідування умисних вбивств, а саме: сформульовано авторську концепцію побудови видової й окремих методик розслідування різних видів умисних вбивств.

Основними принципово важливими результатами дисертаційного дослідження є:

- визначення криміналістичного змісту професійної діяльності з розслідування умисних вбивств із відокремленням у його структурі оперативно-розшукового та кримінально-процесуального аспектів, а також надання з метою оптимізації досудового розслідування пропозиції наділити слідчого повноваженнями в межах конкретної кримінальної справи проводити й керувати оперативно-пошуковою діяльністю;

- виділення основних ознак, що використовуються як підстави для класифікації умисних вбивств на дві групи - вчинені за умов очевидності та за умов неочевидності;

- уточнення загальних принципів та організаційно-тактичних завдань розслідування умисних вбивств;

- формування концептуальних положень розробки видової методики розслідування умисних вбивств, визначення її структури та змісту;

- подальший розвиток концепції криміналістичної характеристики умисних вбивств як системи відомостей про елементи злочинної діяльності, що здобуває свою специфіку залежно від виділених автором класифікаційних груп злочинів і дає змогу створити їх інформаційну модель.

У цьому контексті вдосконалено положення щодо:

- місця та значення обставин, які підлягають встановленню під час розслідування умисних вбивств, обґрунтовано їхню методико-криміналістичну роль, проведено розмежування цього поняття із криміналістичною характеристикою злочинів, визначено коло таких обставин у справах про умисні вбивства;

- визначення структури та змісту видової криміналістичної характеристики умисних вбивств, можливостей її використання під час висування версій;

- подальшого розвитку криміналістичної характеристики окремих категорій умисних вбивств (пов'язаних із розчленуванням трупа; матір'ю своєї новонародженої дитини; вчинених на замовлення; із застосуванням вибухових пристроїв) з акцентуванням уваги на такі її елементи - механізм учинення, жертва злочину, суб'єкт злочину, обставини місця й часу як важливі фактори, що враховуються під час розслідування;

- визначення специфіки розслідування, а також розробки організаційно-тактичних програм (алгоритмів) дій, спрямованих на оптимізацію початкового етапу розслідування окремих категорій умисних вбивств (пов'язаних із розчленуванням трупа; матір'ю своєї новонародженої дитини; вчинених на замовлення; із застосуванням вибухових пристроїв) з урахуванням найбільш імовірних версій і слідчих ситуацій, обґрунтування методичних рекомендацій дій на наступному етапі розслідування, визначення обсягів і форм взаємодії слідчого органів дізнання та прокуратури під час розслідування умисних вбивств;

- подальшого розвитку аналітичних методів встановлення особи злочинця в справах про вбивства, вчинених за умов неочевидності, до яких віднесено: а) аналіз первинної інформації про вбивство і можливостей її використання як доказів; б) віктимологічний аналіз; в) об'єктно-предметний аналіз; г) аналіз матеріальних об'єктів - носіїв інформації; є) інтегративний метод;

- системи засобів вирішення типових завдань подальшого етапу розслідування після встановлення підозрюваної особи;

- подальшого розвитку пропозиції стосовно більш ефективного застосування спеціальних знань під час розслідування умисних вбивств;

- визначення найбільш ефективних форм використання допомоги фахівців (криміналістів, судових медиків, психологів, психіатрів) під час вирішення завдань розслідування в кримінальних справах про вбивства;

- особливостей призначення та проведення комплексних експертиз (медико-криміналістичних, психолого-психіатричних, будівельно-криміналістичних тощо), пропозицій відносно їхньої законодавчої регламентації;

- типових слідчих ситуацій під час розслідування певних різновидів умисних вбивств, визначення кількісно-якісних характеристик первинної криміналістично значущої інформації й особливостей її джерел;

- визначення, відповідно до типових ситуацій, основних тактичних завдань (напрямів) розслідування умисних вбивств і тактичних операцій як засобів їхнього вирішення, обґрунтування необхідності проведення, визначення й розкриття змісту таких тактичних операцій під час розслідування умисних вбивств, як «особа убитого», «свідки», «особа убивці», «затримання вбивці», «співучасники», «зброя» тощо;

- криміналістичної характеристики вбивств із розчленуванням трупа, визначення основних організаційно-методичних проблем розслідування цього різновиду вбивств та запропоновано шляхи їхнього вирішення.

Запропоновано рекомендації щодо:

- особливостей тактики проведення окремих слідчих дій, спрямованих на встановлення особи потерпілого та злочинця; уточнення класифікації вбивств, учинених на сексуальному ґрунті;

- уточнення положення стосовно відмітних рис особи суб'єкта вбивства матір'ю своєї новонародженої дитини; визначення типових слідчих ситуацій, пов'язаних із характером первинної інформації, в разі виявлення трупа новонародженої дитини або зникнення дитини чи вагітності жінки, дослідження й узагальнення типових версій щодо особи злочинця, мотиву, місця вчинення, способу приховання тощо, формулювання рекомендації щодо організаційно-тактичного алгоритму дій (тактичних операцій) на початковому етапі розслідування цих злочинів;

- подальшого розвитку положення щодо криміналістичної характеристики вбивств, учинених на сексуальному ґрунті, визначено основних організаційно-методичних проблем розслідування цього різновиду вбивств та запропоновано шляхи їхнього вирішення.

Визначено особливості тактики проведення окремих слідчих дій, спрямованих на встановлення особи злочинця; подальшого розвитку набули положення щодо криміналістичної характеристики вбивств на замовлення, визначено основні організаційно-методичні проблеми розслідування цього різновиду вбивств та запропоновано шляхи їхнього вирішення.

Виокремлено та деталізовано положення щодо встановлення виконавця та замовника, а також визначено способи підготовки, вчинення та приховування слідів вбивств, учинених із застосуванням вибухових пристроїв. Деталізовано перелік питань, що входять до предмета доказування зазначеної категорії кримінальних справ, і сформульовано рекомендації щодо планування й проведення окремих тактичних операцій.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

Монографії, навчальні посібники

1. Саинчин А.С. Особенности первоначального этапа раскрытия убийств, совершенных по заказу: учеб. пособ. / О.С. Саинчин. - Одесса: Юридична література, 2002. - 160 с.

2. Саінчин О.С. Розкриття і розслідування умисних убивств. Концептуальні і практичні основи: монографія / О.С. Саінчин. - Одеса: Юридична література, 2004. - 408 с.

3. Саинчин А.С. Особенности расследования детоубийств: монография / О.С. Саинчин, Г.Д. Никитин. - Одеса: Юридична література, 2005. - 112 с. (Особистий внесок: визначено та аргументовано структуру видової криміналістичної методики розслідування цих злочинів. Уточнено положення щодо відмітних рис особи суб'єкта вбивства матір'ю своєї новонародженої дитини).

Статті у наукових фахових виданнях

4. Саінчин О.С. Права та свободи людини і громадянина: концептуальні основи Конституції України / О.С. Саінчин // Актуальні проблеми політики. - 2001. - № 10-11. - С. 78-82.

5. Саінчин О.С. Слідчі версії у справах про вбивства, вчинені на замовлення / О.С. Саінчин // Вісник прокуратури. - 2002. - № 3. - С. 35-37.

6. Саінчин О.С. Нове в кримінальному законодавстві України: вбивство на замовлення (регіональна та криміналістична характеристика) / О.С. Саінчин // Актуальні проблеми політики. - 2002. - Вип. 13-14. - С. 514-521.

7. Саінчин О.С. Способи скоєння і приховування навмисних убивств / О.С. Саінчин // Вісник Донецького інституту внутрішніх справ. - 2002. - № 2. - С. 284-287.

8. Саінчин О.С. Кримінально-правове і кримінологічне поняття особистості і суб'єктів вбивств / О.С. Саінчин // Вісник Запорізького юридичного інституту. - 2002. - № 3. - С. 147-153.

9. Саінчин О.С. Особливості кваліфікації вбивств та інших злочинів, пов'язаних із позбавленням життя людини (криміналістично-правовий аналіз) / О.С. Саінчин // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ при НАВС України. - 2002. - № 2. - С. 54-58.

10. Саінчин О.С. Деякі міжнародні і державно-правові аспекти боротьби з навмисними вбивствами заручників / О.С. Саінчин // Актуальні проблеми політики. - 2002. - № 15. - С. 459-465.

11. Саінчин О.С. Особливості розслідування навмисних убивств: способи скоєння і приховування / О.С. Саінчин // Актуальні проблеми держави і права. - 2002. - Вип. 16. - С. 669-672.

12. Саинчин А.С. Субъекты умышленных убийств / А.С. Саинчин // Актуальні проблеми держави і права. - 2002. - № 15. - С. 79-85.

13. Саінчин О.С. Моделі криміналістичних ситуацій і алгоритми слідчих дій при розкритті вбивств, скоєних на замовлення / О.С. Саінчин // Юридичний вісник. - 2003. - № 2. - С. 106-109.

14. Саинчин А.С. Особенности расследования детоубийств / А.С. Саинчин // Правова держава. - 2003. - № 6. - С. 119-123.

15. Саінчин О.С. Особливості криміналістичної класифікації навмисних вбивств із розчленовуванням трупа / О.С. Саінчин // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 2003. - № 3. - С. 172-176.

16. Саінчин О.С. Особливості приватної методики розкриття убивств, скоєних із застосуванням вогнепальної зброї, вибухових пристроїв і вибухових речовин / О.С. Саінчин // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. - 2003. - № 3-4. - С. 303-308.

17. Саінчин О.С. Криміналістичні проблеми встановлення способів скоєння сексуальних вбивств / О.С. Саінчин // Міліція України. - 2003. - № 11. Науково-практичний збірник: Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях учених. - № 23. - С. 20-23.

18. Саінчин О.С. Спроба наукової класифікації сексуальних вбивств (криміналістичний аналіз) / О.С. Саінчин // Міліція України. - 2003. - № 12. Науково-практичний збірник: Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях учених. - № 24. - С. 18-20.

19. Саінчин О.С. Ознаки і методи виявлення інсценівок навмисних вбивств / О.С. Саінчин // Вісник Львівського національного університету ім. I. Франка. - Серія юридична. - 2003. - Вип. № 38. - С. 599-602.

20. Саінчин О.С. Розкриття навмисних вбивств, скоєних в умовах неочевидності / О.С. Саінчин // Актуальні проблеми політики. - 2003. - № 17. - С. 119-126.

21. Саінчин О.С. Криміналістична класифікація вбивств, скоєних на сексуальному підгрунті / О.С. Саінчин // Актуальні проблеми держави і права. - 2003. - № 18. - С. 855-859.

22. Саінчин О.С. Криміналістична характеристика вбивств, скоєних із застосуванням вогнепальної зброї / О.С. Саінчин // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2003. - Вип. 24. - С. 25-30.

23. Саінчин О.С. Криміналістичні проблеми встановлення й ідентифікації розчленованого трупа / О.С. Саінчин // Актуальні проблеми держави і права. - 2003. - № 20. - С. 76-84.

24. Саінчин О. С. Особливості огляду місця події вбивства при підозрі на зґвалтування / О.С. Саінчин // Вісник Донецького інституту внутрішніх справ. - 2003. - № 3. - С. 263-270.

25. Саінчин О.С. Особливості розкриття вбивств у випадку відсутності трупа / О.С. Саінчин // Юридичний вісник. - 2003. - № 4. - С. 121-123.

26. Саінчин О.С. Розкриття навмисних вбивств скоєних в умовах неочевидності / О.С. Саінчин // Актуальні проблеми політики. - 2003. - № 17. - С. 119-126.

27. Саінчин О.С. Основні методи встановлення й ідентифікації особистості трупа // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 2003. - № 4. - С. 115-120.

28. Саінчин О.С. Відповідальність за вбивства: концептуальні основи розуміння протиправного позбавлення життя людини / О.С. Саінчин // Наукові праці Одеської національної юридичної академії. - 2003. - Том 2. - С. 197-201.

29. Саинчин А.С. Следственные ситуации и алгоритм действий при расследовании детоубийств / А.С. Саинчин // Право України. - 2004. - № 2. - С. 121-124.

30. Саинчин А.С. Разграничение убийств от смежных преступлений (уголовно-правовой анализ) / А.С. Саинчин // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України. - 2004. - Частина 3. - С. 104-109.

31. Саінчин О.С. Особливості криміналістичної характеристики сексуальних вбивств / О.С. Саінчин // Право і безпека. - 2004. - № 1. - Т.3. - С. 146-148.

32. Саінчин О.С. Криміналістичні проблеми виявлення інсценувань деяких видів умисних убивств / О.С. Саінчин // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. - 2004. - № 1-2. - С. 219-222.

33. Саінчин О.С. Співвідношення змісту «криміналістичної характеристики», слідчих та оперативно-розшукових ситуацій при розкритті деяких видів навмисних убивств / О.С. Саінчин // Міліція України. - 2004. - № 1. Науково-практичний збірник: Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях учених. - № 25. - С. 14-17.

34. Саінчин О.С. Проблемні питания при розкритті вбивств, коли злочинці застосовують вогнепальну зброю, вибухові пристрої чи вибухові речовини / О.С. Саінчин // Актуальні проблеми політики. - 2004. - Вип. 21. - С. 205-210.

35. Саінчин О.С. Деякі елементи спеціальних криміналістичних методик у системі інформаційної та організаційно-управлінської діяльності, при розкритті злочинів / О.С. Саінчин // Вісник Донецького інституту внутрішніх справ. - 2004. - № 1. - С. 196-203.

36. Саінчин О.С. Проблемні питания при розкритті вбивств із розчленуванням трупа / О.С. Саінчин // Міліція України. - 2004. - № 3. Науково-практичний збірник: Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях учених. - № 26. - С. 19-23.

37. Саінчин О.С. Комплексна експертиза по справах про вбивства / О.С. Саінчин // Міліція України. - 2004. - № 4. Науково-практичний збірник: Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях учених. - № 28. - С. 21-23.

38. Саінчин О.С. Теоретичні і практичні питания які вирішує судово-медична експертиза у справах про навмисні вбивства / О.С. Саінчин // Міліція України. - 2004. - № 5. Науково-практичний збірник: Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях учених. - № 29. - С 16-19.

39. Саинчин А.С. Особенности содержания некоторых элементов криминалистической характеристики серийных убийств / А.С. Саинчин // Актуальні проблеми політики. - 2004. - Вип. 22. - С. 229-232.

40. Саинчин А.С. Криминалистические критерии классификации умышленных убийств / А.С. Саинчин // Правова держава. - 2004. - № 7. - С. 122-129.

41. Саінчин О.С. Теоретичні концепції визначення поняття розкриття умисних вбивств по “гарячих слідах» / О.С. Саінчин // Правова держава. - 2005. - № 8. - С. 193-199.

42. Саінчин О.С. Компетенція судово-психіатричної експертизи по справах про вбивства й особливість їі підготовки / О.С. Саінчин // Актуальні проблеми держави і права / Збірних наукових праць. - № 22. - 2005. - С. 970-975.

43. Саінчин О.С. Особливості розслідування вбивств, скоєних в результаті протистояння організованих злочинних угруповань при розподілі сфер їх злочинних інтересів (криміналістичний аналіз) / О.С. Саінчин // Актуальні проблеми політики / Збірних наукових праць. - № 26. - 2005. - С. 377-379.

44. Саінчин О.С. Особливості початкового етапу розкриття умисних убивств / О.С. Саінчин // Актуальні проблеми держави і права. - 2006. - № 27. - С. 152-156.

45. Саінчин О.С. Спроба визначення концепції поняття «розкриття» та «розслідування» умисних вбивств / О.С. Саінчин // Актуальні проблеми політики / Збірних наукових праць. - № 32. - 2007. - С. 14-20.

46. Саінчин О.С. Теоретичні концепції визначення поняття «розкриття та розслідування» умисних вбивств за «гарячими слідами» / О.С. Саінчин // Актуальні проблеми політики / Збірних наукових праць. - № 31. - 2007. - С. 212-220.

47. Саінчин О.С. Теоретичні засади розробки видової методики розслідування умисних вбивств / О.С. Саінчин // Держава та регіони. Серія: Право, 2010 р. № 4. - С. 221-225.

Інші статті, тези виступів на конференціях і семінарах

48. Саінчин О.С. «До питання щодо законодавства про тероризм» / О.С. Саінчин // Проблеми педагогіки вищої медичної освіти у вузах України. - Одеса: Чорномор'я, 1997. - С. 365-367.

49. Саінчин О.С. Завдання і роль судово-медичного експерта у розкритті злочинів у справах, пов'язаних з тероризмом / О.С. Саінчин // Проблеми педагогіки вищої медичної освіти у вузах України. - Одеса: Чорномор'я, 1997. - С. 367-369.

50. Саинчин А.С. К вопросу об истории и развитии терроризма / А.С. Саинчин // Весы Фемиды. - АР Крым: Интерномикос, 1999. - С. 71-78.

51. Саінчин О.С. Кримінальна відповідальність за вбивство на замовлення / О.С. Саінчин // Матер. міжнар. наук.-практ. конф. / “Питания застосування нового Кримінального кодексу України»: 25-26 жовтня 2001 р. - X., 2001. - С. 113-119.

52. Саінчин О.С. Нове у Кримінальному законодавстві України: вбивство на замовлення (Регіональна та криміналістична характеристика) / О.С. Саінчин // Прогр. міжнар. наук.-практ. конф. «Судовий захист прав людини: національний і європейський досвід»: 9 листопада 2001 p. - Одеса, 2001. - С. 15.

53. Саінчин О.С. Деякі питания вбивства на замовлення / О.С. Саінчин // Прогр. наук. конф. молодих вчених «Сучасні проблеми юридичної науки і правозастосовчої діяльності», 20-21 грудня 2001 р. - X., 2001. - С. 15.

54. Саінчин О.С. Типові слідчі ситуації під час розслідування вбивств, скоєних на замовлення / О.С. Саінчин // Прогр. міжвузівськ. наук.-практ. конф. «Використання сучасних досягнень криміналістики у боротьбі зі злочинністю»: 12 квітня 2002 p., Донецьк: Донецький ін-т ВС МВС України. - Донецьк, 2002. - С. 3.

55. Саінчин О.С. Слідчі версії по справах про вбивства, скоєні на замовлення / О.С. Саінчин // Матер, всеукр. наук.-практ. конф. «Актуальні проблеми боротьби зі злочинністю на етапі реформування кримінального судочинства». - Ч. 2.: 14-15 травня 2002 р., Запоріжжя, 2002. - С. 135-138.

56. Саінчин О.С. Проблеми удосконалення боротьби з вбивствами, скоєними в результаті протистояння злочинних угруповань, при розділі сфер збуту наркотиків / О.С. Саінчин // Прогр. наук. конф. «Боротьба з наркобізнесом проблеми та шляхи їх вирішення»: 17-18 жовтня 2002 р., Одеса: Одеськ. юрид. ін-т НУВС. - Одеса, 2002. - С. 9.

57. Саінчин О.С. Кримінологічний і кримінально-правовий зміст деяких норм права щодо відповідальності за вбивства / О.С. Саінчин // Прогр. наук.-практ. конф. «155-річний досвід підготовки правознавців на півдні України»: 5-6 грудня 2002 р., Одеса: ОНЮА. - Одеса, 2002. - С. 11.

58. Саінчин О.С. Проблеми попередження вбивств, вчинених організованими злочинними трупами / О.С. Саінчин // Прогр. всеукр. наук.-практ. семінар «Інформаційне забезпечення боротьби з організованою злочинністю»: 24 грудня 2002 р., Одеса. - Одеса, 2002. - С. 6.

59. Саінчин О.С. Деякі особливості і зміст норм права, що регламентують порядок притягнення до кримінальної відповідальності за навмисне вбивство (порівняльна характеристика п. З ч. 2 ст. 115) / О.С. Саінчин // Матер. IX регіон. наук.-практ. конф. «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні»: 13-14 лютого 2003 р., Львів. - Львів, 2003. - С. 445-446.

60. Саінчин О.С. Міжнародно-правова регламентація боротьби з деякими видами навмисних вбивств (вбивство заручників і захоплення заручників: кримінально-правові аспекта) / О.С. Саінчин // Прогр. міжнар. наук. конф. «Застосування міжнародного права у внутрішньому правопорядку України»: 18-19 лютого 2003 р., Дніпропетровськ. - Дніпропетровськ, 2003. - С. 11.

61. Саинчин А.С. Разграничение убийств и смежных пре ступлений / А.С. Саинчин // Прогр. міжнар. наук. конф. «Ідея правової держави: історія і сучасність» присвячена пам'яті П.І. Новгородцева: 22-23 квітня 2003 р., Луганск. - Луганск, 2003. - С. 11.

62. Саінчин О.С. Криміналістична класифікація вбивств скоєних на сексуальному підґрунті / О.С. Саінчин // Прогр. VI звітної наук. конф. проф.-викл. і аспірантського складу: 23-24 квітня 2003 р., Одеса: ОНЮА. - Одеса, 2003. - С. 26.

63. Саінчин О.С. Особливості розслідування вбивств, прихованих інсценівками / О.С. Саінчин // Матер. міжнар. наук.-практ. конф. «Трансформація ринкових відносин в Україні: організаційно-правові та економічні проблеми»: 15 травня 2003 р., Одеса: ОНУ ім. Мечникова. - Одеса, 2003. - С. 100-102.

64. Саінчин О.С. Аспекта розслідування навмисних вбивств, прихованих як самогубство / О.С. Саінчин // Матер. міжнар. наук.-практ. конф. «Україна наукова - 2003». - Т.2 «Право»: 16-20 червня 2003 р., Дніпропетровськ. - Дніпропетровськ, 2003. - С. 23-25.

65. Саінчин О.С. Проблеми ідентифікації особи при розслідуванні вбивств з розчленуванням трупа / О.С. Саінчин // III наук. читання, присвячені 90-річчю з дня народження докт. юрид. наук, професора В.П. Колмакова: 12-13 вересня 2003 р., Одеса. - Одеса, 2003. - С. 172-176.

66. Саінчин О.С. Міжнародно-правова регламентація боротьби з деякими видами навмисних вбивств / О.С. Саінчин // Збірник наук. праць «Держава і право»: ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. - Дніпропетровськ; Київ, 2003. - С. 17.

67. Саінчин О.С. Особливості огляду місця події і призначення експертиз при розслідуванні вбивств, скоєних на сексуальному підґрунті / О.С. Саінчин // Збірник наук. праць. - Вип. 3 «Право», - Харків, 2003. - С. 129-134.

68. Саінчин О.С. Особливості розслідування вбивств, пов'язаних зі зникненням людини (криміналістичний аналіз) / О.С. Саінчин // Матер. X регіон. наук.-практ. конф. «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні»: 5-6 лютого 2004 p., Львів. - Львів, 2004. - С. 464-465.

69. Саінчин О.С. Криміналістичні проблеми розкриття вбивств, пов'язаних зі зникненням людини, або відсутністю трупа / О.С. Саінчин // Держава та регіони. - № 1. - 2004. - Серія «Право». - С. 156-158.

70. Саінчин О.С. Проблеми розслідування навмисних вбивств, прихованих як некримінальна подія / О.С. Саінчин // Матер. VII міжнар. наук.-практ. конф. «Наука і освіта - 2004». - Т.49 «Право»: 10-25 лютого 2004 р., Дніпропетровськ. -Дніпропетровськ, 2004. - С. 58-60.

71. Саінчин О.С. Використання спеціальних знань при проведенні судових експертиз у справах про навмисні вбивства / О.С. Саінчин // Прогр. міжнар. наук.-практ. конф. «Реформування правової системи України: проблеми і перспективи розвитку в контексті Європейських інтеграційних процесів»: 28-29 квітня 2004 p., Київ. - Київ, 2004. - С. 25.

72. Саінчин О.С. Проблеми розслідування навмисних вбивств, вчинених організованими злочинними трупами при розділі сфер їх економічних інтересів / О.С. Саінчин // Прогр. міжнар. наук.-практ. семінара «Тіньова економіка в інфраструктурі організованої злочинності»: 23 вересня 2004 р., Одеса. - Одеса, 2004. - С. 19.

73. Саинчин А.С. Криминалистические проблемы раскрытия и расследования умышленных убийств / А.С. Саинчин // Прогр. всеукр. научн.-практ. семинара «Эффективность правовых мер в противодействии организованным формам преступности»: 20 января 2005 г., Одесса. - Одесса, 2005. - С. 9.

74. Саінчин О.С. Проблеми первісного етапу розкриття навмисних вбивств // Прогр. наук. конф. проф.-викл. складу ОНЮА: 22-23 квітня 2005 р., Одеса. - Одеса, 2005. - С. 42.

75. Саінчин О.С. Криміналістичні проблеми розслідування умисних убивств матір'ю своєї новонародженої дитини / О.С. Саінчин // Матер. міжнар. наук.-практ. конф. «Запорізькі правові читання»: 30 червня-2 липня 2005 р., Запоріжжя. - Запоріжжя, 2005. - С. 175-178.

76. Саинчин А.С. Криминалистическая характеристика серийних убийств / О.С. Саінчин // Матер. міжнар. наук.-практ. семінара «Другі Прибузькі юридичні читання»: 24-25 листопада 2006 p., Миколаїв. - Миколаїв, 2006. - С. 144-148.

77. Саінчин О.С. Способи і обстановка вчинення серійних вбивств / О.С. Саінчин //Матер. XII регіон. наук.-практ. конф. «Актуальні проблеми розвитку державності та правової системи України»: 8-9 лютого 2007 p., Львів. - Львів, 2007. - С. 569-572.

78. Саінчин О.С. Криміналістичні моделі першопочаткових слідчих дій та особливості проведення тактичних операцій, які спрямовані на розкриття умисних убивств / О.С. Саінчин // Матер. міжнар. наук.-практ. конф. присвяченої ювілею професора М.В. Салтевського «Сучасні проблеми, тенденції і перспективи розвитку криміналістики та судової експертизи», Харків, 2007. - С. 205-210.

79. Саінчин О.С. Криміналістичні поняття «розкриття» та «розслідування» умисних вбивств / О.С. Саінчин // Актуальні проблеми тлумачення і застосування юридичних норм: Збірник статей учасників міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої пам'яті професора П.О. Недбайла (28-29 березня 2008 р.), - Львів, 2008. - С. 211-214.

80. Саінчин О.С. Криміналістичне, кримінально-правове та організаційно-тактичне визначення поняття «розкриття та розслідування» умисних вбивств / О.С. Саінчин // Актуальні питання реформування правової системи України: Збірник наукових статей за матеріалами V Міжнар. наук.-практ. конф., м. Луцьк, 30-31 травня 2008р. - Луцьк, 2008. - С. 556-560.

81. Саінчин О.С. Особливості застосування спеціальних знань на початковому етапі розслідування умисних вбивств / О.С. Саінчин // Актуальні проблеми розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах: Всеукраїнська науково-практична конференція, 30 жовтня 2009 року, Запоріжжя: матеріали: у 2 ч. - Запоріжжя: Юридичний ін-т ДДУВС, 2009.- Ч.1.- С. 139-141.

82. Саінчин О.С. Особливості огляду місця події при виявленні трупа новонародженої дитини / О.С. Саінчин // Дізнання та досудове слідство в органах внутрішніх справ: сучасний стан та шляхи удосконалення: матеріали науково-практичної конференціі (Харківський національний університет внутрішніх справ, 22 жовтня 2010 р.). - Харків, 2010. - С. 108-110.

Анотація

Саінчин О.С. Розслідування умисних вбивств: теорія та практика. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність. - Класичний приватний університет. - Запоріжжя, 2011.

Дисертація є першим у вітчизняній юридичній науці монографічним дослідженням, у якому на основі системно-діяльнісного підходу здійснено криміналістичний аналіз сукупності таких видів умисних вбивств, як вбивства приховані інсценуванням, пов'язані із розчленуванням трупа, вчинені на сексуальному ґрунті, матір'ю своєї новонародженої дитини, вчинені на замовлення, вчинені із застосуванням вибухових пристроїв.

Розглянуто криміналістичні аспекти класифікації та характеристики таких злочинів, що дає змогу побудувати типові моделі видів умисних вбивств та створює передумову для розробки методів їх розслідування.

Шляхом системного розгляду розслідування як пізнавальної, інформаційної та організаційної діяльності визначено концептуальні засади розробки видової методики розкриття умисних вбивств.

Сформульовано завдання в їх розслідуванні, визначено типові слідчі ситуації, версії й тактичні завдання, запропоновані програми дослідження обставин зазначених злочинів, засоби і методи їх перевірки і вирішення на початковому етапі розслідування.

Ключові слова: умисні вбивства, злочинна діяльність, криміналістична класифікація, криміналістична характеристика, методика розслідування, типові версії, тактичні завдання, програми розслідування, слідчі ситуації, тактичні операції.

Аннотация

Саинчин А.С. Расследования умышленных убийств: теория и практика. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора юридических наук по специальности 12.00.09 - уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность. - Классический приватный университет. - Запорожье, 2011.

Диссертация является первым в отечественной юридической науке монографическим исследованием, в котором на основе системно-деятельного подхода осуществлен криминалистический анализ совокупности таких видов умышленных убийств, как убийства, скрытые инсценировками, связанные с расчленением трупа, совершенные на сексуальной почве, матерью своего новорожденного ребенка, совершенные по заказу, совершенные с применением оружия и взрывных устройств. Рассмотрены криминалистические аспекты классификации и характеристики этих преступлений, что даёт возможность построить типовые модели видов умышленных убийств и создаёт предпосылки для разработки методов по их расследованию. Кроме этого, определены проблемные аспекты применения специальных знаний и проблемные вопросы, которые возникают при проведении комплексных экспертиз.

Базируясь на системном рассмотрении расследования как познавательной, информационной и организационной деятельности, автором определены концептуальные основы разработки видовой методики раскрытия умышленных убийств. Сформулированы задачи по их расследованию, определены типовые следственные ситуации, версии и тактические задачи, предложены программы исследования указанных преступлений, средства и методы их проверки и решения на начальном этапе расследования. умисний вбивство розслідування злочин

Сформулировано авторское определение и уточнено содержание понятия тактических операций, проводимых на первоначальном этапе расследования умышленных убийств, которые рассматриваются в трех аспектах - сфере практической деятельности правоохранительных органов (органов внутренних дел и следователей прокуратуры), научного направления криминалистики (теории, учения), специфического объекта управленческого воздействия. Получила дальнейшее развитие структура видовой методики расследования умышленных убийств, рассмотрены современные уровни, формы и направления криминалистической методики расследования преступлений в целом. На основе обобщения практического опыта организации и осуществления деятельности органов внутренних дел и следственных подразделений по раскрытию умышленных убийств, в частности, предложены пути совершенствования этой деятельности и разработаны конкретные предложения по этому поводу. При рассмотрении проблем построения видовой методики расследования умышленных убийств, где анализируется её структура, акцентируется внимание на важной роли криминалистической характеристики как элемента такой структуры. На примерах путей расследования пяти видов умышленных убийств определяется значение установления элементов криминалистической характеристики преступлений на первоначальном этапе расследования. Исследуются особенности использования данных оперативно-розыскного характера в уголовно-процессуальной деятельности следователя при расследовании убийств. Предлагается перечень материалов оперативно-розыскной деятельности, которые могут быть приобщены к уголовному делу, порядок направления следователю таких материалов органом дознания.

Ключевые слова: умышленные убийства, преступная деятельность, криминалистическая классификация, криминалистическая характеристика, методика расследования, типовые версии, тактические задачи, программы расследования, следственные ситуации, тактические операции.

...