Структурно-функціональна оптимізація системи місцевих державних адміністрацій в Україні
Дослідження базового рівня виконавчої влади. Регулювання діяльності місцевих державних адміністрацій. З’ясування принципів підпорядкування, звітності й підконтрольності. Рекомендації щодо удосконалення управлінських взаємовідносин з іншими органами влади.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 11.08.2015 |
| Размер файла | 58,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЧОРНОМОРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ПЕТРА МОГИЛИ
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління
25.00.02 - механізми державного управління
СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА ОПТИМІЗАЦІЯ СИСТЕМИ МІСЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ В УКРАЇНІ
СУХОРУКОВА Анна Леонідівна
МИКОЛАЇВ - 2011
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Чорноморському державному університеті імені Петра Могили Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Миколаїв).
|
Науковий керівник: |
кандидат політичних наук, доцент ПЛОХИХ Вікторія Іванівна, Чорноморський державний університет імені Петра Могили (м. Миколаїв), доцент кафедри державної служби. |
|
|
Офіційні опоненти: |
доктор наук з державного управління, старший науковий співробітник КАЛЬНИШ Юрій Григорович, Чорноморський державний університет імені Петра Могили (м. Миколаїв), завідувач кафедри державного управління та політичної аналітики; кандидат наук з державного управління ТОПАЛОВА Ельзара Халілівна, Херсонський національний технічний університет (м. Херсон), доцент кафедри державного управління, педагогіки та психології. |
Захист відбудеться 24 вересня 2011 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 38.053.03 у Чорноморському державному університеті імені Петра Могили за адресою: 54003, м. Миколаїв, вул. 68 Десантників, 10, к. 5-107.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Чорноморського державного університету імені Петра Могили (54003, м. Миколаїв, вул. 68 Десантників, 10).
Автореферат розісланий 20 серпня 2011 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
д.держ.упр., доц. Л.В. Антонова
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Актуальність питання структурно-функціональної оптимізації системи місцевих державних адміністрацій зумовлена їх концептуальною та методологічною значущістю для України у здійсненні державної влади на етапі державотворення. Саме місцеві державні адміністрації віддзеркалюють державну політику на регіональному рівні, сприяють зближенню влади з народом, виступають визначальним чинником демократизації суспільного життя. Сучасні тенденції розвитку громадянського суспільства, усвідомлення ролі правової держави, процес проведення конституційних демократичних реформ, який передбачає оновлення управлінських ланок спричиняють необхідність в переосмислені й адекватній зміні сутності місцевих державних адміністрацій у системі державного управління, актуалізують пошук більш дієвих механізмів їх діяльності.
Потреби в здійсненні глибоких політичних змін, упровадженні нових технологій демократичного управління для успішного вирішення політичних та соціально-економічних проблем розвитку України актуалізують доцільність дослідження умов і закономірностей становлення та розвитку системи місцевих державних адміністрацій, здійснення аналізу їх функціонування в державному механізмі та впливу на розвиток і збереження стабільності, злагоди й політичної рівноваги в українському суспільстві, утвердження в ньому демократичних цінностей, зміцнення довіри до влади. Відповідно постає пріоритетність у подальшому науковому, змістовному, ґрунтовному, теоретико-методологічному та системному розкритті питання структурно-функціональної системи місцевих державних адміністрацій, оскільки, незважаючи на те, що сучасне законодавство надає певні можливості для функціонування даних державних установ у структурі органів виконавчої влади, технології та методи щодо здійснення цього необхідно оптимізувати.
Дослідженню різноманітних аспектів структурної організації та функціонування місцевих державних адміністрацій присвячено чимало публікацій вітчизняних науковців та фахівців, зокрема В. Авер'янова, М. Баймуратова, І. Дахової, В. Дерця, В. Кравченка, О. Крупчана, В. Куйбіди, А. Манжули, Н. Нижник, М. Ославського, В. Плохих, О. Синкової, О. Сушинського тощо. Проблеми реформування системи місцевих державних адміністрацій сучасної України, аналіз теоретичних та прикладних аспектів адміністративної реформи досліджували та розробляли Ю. Кальниш, В. Корженко, Г. Одинцова, М. Пухтинський та інші. Окремі методологічні, методичні та прикладні питання взаємодії місцевих державних адміністрацій з іншими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування були предметом дослідження, зокрема, В. Журавського, А. Колодія, О. Лазора, В. Серьогіна, Е. Топалової і залишаються у центрі наукового інтересу.
Проте, незважаючи на різноплановість підходів до висвітлення тематики місцевих державних адміністрацій у наукових виданнях, недостатньо дослідженими залишаються механізми реформування структурно-функціональної системи місцевих державних адміністрацій їх компетенції в умовах демократичних перетворень незалежної України, шляхи удосконалення управлінських взаємовідносин між владними інституціями, що зумовлює вибір теми, новизну, структурно-логічну побудову дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження розвиває й доповнює інші науково-дослідні роботи, що виконані в Інституті державного управління Чорноморського державного університету ім. Петра Могили в межах комплексної науково-дослідної теми «Організація державного управління в умовах становлення та розвитку політичної системи України: політико-правові, історичні та регіональні аспекти» (державний реєстраційний номер 0109U000451). Внесок автора полягає в дослідженні теоретичних питань і розробці практичних рекомендацій щодо структурно-функціональної оптимізації системи місцевих державних адміністрацій в Україні.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретичних, методологічних засад та практичних пропозицій щодо структурно-функціональної оптимізації системи місцевих державних адміністрацій на сучасному етапі розвитку української держави.
Для досягнення цієї мети дисертант зосередив увагу на вирішенні таких завдань дослідження:
– систематизувати теоретичні підходи у дослідженні структурно-функціональної системи місцевих державних адміністрацій;
– визначити підходи до запровадження сучасного зарубіжного досвіду щодо функціонування місцевих органів виконавчої влади в Україні;
– узагальнити умови становлення та розвитку структурно-функціональної системи місцевих державних адміністрацій в Україні;
– охарактеризувати сучасний стан регулювання діяльності місцевих державних адміністрацій як ланки єдиної системи органів виконавчої влади;
– окреслити та оцінити стан підпорядкування, підзвітності та підконтрольності структурно-функціональної системи місцевих державних адміністрацій;
– розробити механізм реформування організаційної структури місцевих державних адміністрацій їх компетенції та функціонального призначення на сучасному етапі державотворення;
– теоретично обґрунтувати об'єктивну необхідність та сформулювати пропозиції щодо напрямів модернізації моделі взаємодії місцевих державних адміністрацій з органами місцевого самоврядування в умовах розвитку демократії;
– запропонувати практичні рекомендації щодо удосконалення управлінських взаємовідносин місцевих державних адміністрацій з іншими органами виконавчої влади.
Об'єктом дослідження є розвиток системи та функцій місцевих державних адміністрацій України.
Предмет дослідження - структурно-функціональна оптимізація системи місцевих державних адміністрацій в Україні.
Методи дослідження. Для реалізації поставлених мети та завдань у процесі наукового дослідження широко використовувався комплекс сучасних взаємопов'язаних та взаємодоповнюючих, загальнонаукових та спеціальних принципів, підходів і методів дослідження, спрямованих на отримання об'єктивних і достовірних результатів.
Завдяки методу термінологічного аналізу і методу операціоналізації було поглиблено понятійний апарат досліджуваної теми, визначено сутність та уточнено зміст структурно-функціональної системи місцевих державних адміністрацій. За допомогою пошуково-бібліографічного методу був здійснений аналіз наукової вітчизняної та зарубіжної літератури при визначенні сутнісних характеристик і ключових понять дослідження. Метод порівняльного аналізу сприяв дослідженню сучасних концептуальних моделей місцевих органів виконавчої влади зарубіжних країн для подальшого використання їх позитивного досвіду в Україні.
Використання історичного методу надало можливість дослідити процес становлення структурно-функціональної системи місцевих органів виконавчої влади в їх хронологічній послідовності, виявити підґрунтя та характер чинників еволюції у досліджуваній сфері. Паралельно у даному дослідженні застосовано діалектичний та загальновизнаний системний підхід, на основі яких розглянуто теоретичні засади розвитку структурно-функціональної системи місцевих державних адміністрацій та особливості її діяльності. Структурно-функціональний підхід дав змогу розкрити природу й особливості функціонування організаційної структури місцевих державних адміністрацій як частини ієрархії системи органів виконавчої влади. Порівняльно-правовий метод і методологічний принцип об'єктивності дозволив автору здійснити аналіз українського законодавства та неупереджено і комплексно проаналізувати проблеми функціонування місцевих державних адміністрацій у державному механізмі. При спробах передбачення та обґрунтування подальших тенденцій розвитку в досліджуваній сфері дисертант спирався на метод прогнозування.
Крім того, в дисертаційному дослідженні були також застосовані традиційні методи теоретичного і емпіричного дослідження, а саме: аналіз, синтез, індукції та дедукції, що надало можливість комплексно проаналізувати досліджувану проблему.
Інформаційною базою дисертаційної роботи є офіційні матеріали комітетів Верховної Ради України, міністерств та регіональних органів влади, монографії, дані річних звітів, інформаційних та аналітичних бюлетенів, огляди, науково-методичні публікації, матеріали Інтернет-ресурсів, періодичних видань вітчизняних і міжнародних організацій, неурядових інституцій.
Наукова новизна одержаних результатів визначається особистим внеском автора у вирішення актуального наукового завдання в галузі державного управління, що полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад та практичних пропозицій з структурно-функціональної оптимізації системи місцевих державних адміністрацій в Україні. Основні наукові положення, які найбільшою мірою визначають новизну дослідження й характеризують відмінність одержаних результатів від існуючих розробок, полягають у тому, що в дисертаційній роботі:
удосконалено:
– методичні підходи до проведення спеціальної (комплексної) кодифікації чинних правових норм стосовно органів державної влади України на сучасному етапі державотворення, що, на відміну від існуючих, передбачає законодавче врегулювання питань правового, організаційного, процедурного, нормативного та іншого забезпечення діяльності місцевих державних адміністрацій, що дозволить структурно-функціонально оптимізувати їх систему;
– систему взаємодії місцевих державних адміністрацій з органами місцевого самоврядування для узгодженого, дієвого й ефективного управління в умовах розвитку демократії, суть якого полягає у: детальній регламентації відповідних відносин на рівні звичайних законів; чіткому розподілі їх повноважень на власні і делеговані в єдиному законодавчому акті; досягненні принципу комбінаторності предметів ведення органів місцевого управління шляхом перетворення місцевих державних адміністрацій у контрольно-наглядові органи з необхідною умовою, що рівень їх втручання буде відповідати значущості інтересів, які ці втручання повинні захистити; забезпеченні конкретної політичної та юридичної відповідальності цих органів за надані їм Конституцією та законами ділянки роботи; застосуванні правових та позаправових способів вирішення компетенційних спорів;
набули подальшого розвитку:
– понятійно-категоріальний апарат галузі науки «Державне управління» у сфері оптимізації функцій та організаційних структур органів державної влади, зокрема надано авторське визначення поняття «структурно-функціональна оптимізація системи місцевих державних адміністрацій» в умовах реформування державного управління незалежної України, суть якої полягає в організаційно-діяльнісному наданні певним ієрархічно побудованим та упорядкованим складовим, елементам, частинам місцевих органів виконавчої влади як ключовим ланкам державного управління оптимальних, найбільш сприятливих властивостей, реальних можливостей розвитку комплексних зв'язків і взаємодії з іншими владними інституціями;
– підходи запровадження досвіду зарубіжних країн (Франції, Польщі, Швеції) щодо подальшої структурно-функціональної оптимізації системи місцевих державних адміністрацій в Україні у напрямах: впровадження механізму передачі деяких функцій центрального управління до проміжного (регіонального) рівня врядування; скорочення штату, а відповідно і ресурсів на їх утримання; посилення відкритості, публічності, здатності реагувати на потреби громадян та підзвітності; застосування принципу виборності і самостійності в керівництві справами місцевого значення;
– концептуальні засади розробки оптимальної організаційної структури місцевих державних адміністрацій, їх компетенції та функціонального призначення шляхом: забезпечення політичної нейтральності керівного складу; запровадження загальної процедурної регламентації внутрішньоорганізаційних відносин та зв'язків між структурними підрозділами; проведення горизонтального функціонального обстеження системи місцевих державних адміністрацій, за результатами якого формується реєстр функцій, де чітко визначається орган, за яким закріплено їх виконання, що надасть можливість більш конкретно виділити межі функціональної відповідальності, які полягають у виділенні зон перетину сфер впливу різних органів та, характер їх функціональної організації; внесення відповідних змін до регламентуючих документів.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що в дисертаційній роботі сформовані теоретичні узагальнення та обґрунтовані практичні рекомендації, які спрямовані на структурно-функціональну оптимізацію системи місцевих державних адміністрацій в Україні. Основні ідеї та висновки дослідження доведено до рівня конкретних пропозицій, придатних для впровадження в управлінську практику органів державної влади.
Результати дисертаційного дослідження щодо вдосконалення кадрової політики в місцевих органах виконавчої влади та в органах місцевого самоврядування використані Миколаївським міськвиконкомом (довідка № 1448/211/14/01 від 20.05.11 р.). Пропозиції щодо покращення процесів висвітлення діяльності з надання адміністративних послуг місцевими органами виконавчої влади під час здійснення власних і делегованих повноважень використані Миколаївською обласною державною адміністрацією (довідка № 412/0/05-3/1-11 від 22.03.11 р.). Теоретичні положення, сформульовані рекомендації та пропозиції були використані при опрацюванні програм та в процесі викладання автором навчальних курсів з державного управління у Чорноморському державному університеті імені Петра Могили (довідка №3/2/157/1 від 12.10.10 р.).
Особистий внесок здобувача. Всі дослідницькі процедури у межах наукового вивчення заявленої теми дисертації було здійснено самостійно. Положення, висновки і рекомендації, запропоновані у дисертаційному дослідженні, є особистим здобутком автора. У дисертації розкрито авторський підхід щодо напрямів структурно-функціональної оптимізації місцевих державних адміністрацій в Україні.
Апробація результатів роботи. Основні принципові ідеї, теоретичні положення, висновки і рекомендації дисертаційного дослідження були апробовані на науково-практичних конференціях за міжнародною участю: «Ольвійський форум: стратегії України в геополітичному просторі» (м. Ялта, 2009 р., 2011 р.), «Демократичне врядування в контексті глобальних викликів та кризових ситуацій» (м. Львів, 2009 р.), «Розвиток публічного адміністрування на засадах менеджменту: європейський контекст» (м. Дніпропетровськ, 2009 р.), «Антикризові механізми регіонального та муніципального розвитку» (м. Київ, 2010 р.), «Аркасівські читання» (м. Миколаїв, 2011 р.); міжнародному науковому конгресі «Державне управління та місцеве самоврядування» (м. Харків, 2010 р.); всеукраїнських конференціях «Сучасні проблеми адміністративної реформи в Україні» (м. Запоріжжя, 2009 р.), «Вивчення та впровадження в Україні іноземного досвіду удосконалення діяльності органів влади» (м. Полтава, 2009 р.).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлені у 18 наукових працях, 5 з яких надруковані у наукових фахових виданнях з державного управління. Загальний обсяг публікацій становить 4,8 обл.-вид. арк.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи - 281 сторінка, з них 214 сторінок основного тексту. Дисертація містить 2 таблиці, 1 рисунок, 10 додатків. Список використаних джерел нараховує 378 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, розкрито її зв'язок із науковими програмами, планами, темами, висвітлено ступінь розробки та методи наукового аналізу, визначено предмет та об'єкт, формулюється мета і завдання дослідження, вказано на наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача та подано відомості щодо публікацій, апробації та впровадження здобутих результатів дисертаційного дослідження.
У першому розділі - «Теоретико-методологічні засади структурно-функціональної оптимізації системи місцевих державних адміністрацій» - систематизовано теоретичні підходи у дослідженні структурно-функціональної системи місцевих державних адміністрацій; визначено методологію дослідження структурно-функціональної оптимізації системи місцевих державних адміністрацій; розглянуто сучасний зарубіжний досвід функціонування місцевих органів виконавчої влади.
Аналіз теоретичних підходів до дослідження структурно-функціональної системи місцевих державних адміністрацій свідчить про те, що ця проблематика певним чином пов'язана з визначенням і використанням понятійного апарату, зокрема термінів: «виконавча влада», «місцеві органи виконавчої влади», «адміністрація», «обласна державна адміністрація», «районна державна адміністрація», «державне управління» тощо.
Виявлено, що сьогодні в Україні у всьому спектрі дискусійних питань складними залишаються питання виконавчої влади, механізму її діяльності. З точки зору принципу розподілу влади, виконавча влада є відносно самостійною, своєрідно відгалуженою гілкою єдиної державної влади в Україні - атрибутом державно-владного механізму, побудованого за принципом розподілу влади та її здійснення поряд із законодавчою та судовою, тісно з ними взаємодіючи.
З'ясовано, що місцеві органи виконавчої влади - це численні електорально-відповідальні політичні одиниці нижчого рівня з обмеженою автономією, що забезпечують можливості вибору та участі для громадян і впливають на природний та соціальний характер географічного району.
У контексті дослідження структурно-функціональної системи місцевих державних адміністрацій розглянуто поняття «адміністрація», «обласна державна адміністрація» та «районна державна адміністрація». Відзначено, що «адміністрація» в перекладі з латинської мови (administratio) означає керування та управління. У цьому дискурсі, зважаючи на етимологічну близькість понять, не можна не звернути уваги на терміни «обласна державна адміністрація» та «районна державна адміністрація». Таке поняття, як «обласна державна адміністрація», визначається складовою частиною ієрархії державного апарату, який являє собою систему органів, за допомогою яких здійснюється державна влада, виконується основні функції, досягаються цілі й завдання, що стоять перед державою на різних етапах її розвитку. У свою чергу, районні державні адміністрації - базовий рівень у системі виконавчої влади України.
Визначено, що місцеві державні адміністрації є єдиноначальними органами держави, представлені одноособово головами і формованими ними управліннями, відділами й іншими структурними підрозділами, наділені самостійною компетенцією здійснення виконавчої влади на місцях, безпосередньо підлеглі органам виконавчої влади вищого рівня, а також підзвітні й підконтрольні представницьким органам місцевого самоврядування (обласним і районним радам) у частині делегованих повноважень.
На підставі аналізу та узагальнення теоретичних засад визначення поняття «місцеві державні адміністрації» як первинних елементів державного апарату, розкрито зміст державного управління, який полягає в багатогранній та організуючій діяльності держави, спрямованій на виконання її завдань та функцій, що здійснюється через практичне функціонування органів виконавчої влади. Доведено, що суть державного управління полягає в здійсненні управлінського, організуючого впливу шляхом використання повноважень виконавчої влади через виконання законів, реалізацію управлінських функцій з метою комплексного соціально-економічного та культурного розвитку держави, її окремих територій, а також забезпечення реалізації державної політики у відповідних сферах суспільного життя, створення умов для реалізації громадянами їх прав і свобод.
Запропоновано авторське визначення поняття «структурно-функціональна оптимізація системи місцевих державних адміністрацій», суть якої полягає в організаційно-діяльнісному наданні певним ієрархічно побудованим та упорядкованим складовим, елементам, частинам місцевих органів виконавчої влади як ключовим ланкам державного управління оптимальних, найбільш сприятливих властивостей, реальних можливостей розвитку комплексних зв'язків і взаємодії з іншими владними інституціями.
Розглянуто досвід діяльності органів виконавчої влади місцевого рівня кількох зарубіжних країн (Франція, Швеція, Польща) з відмінними політичними системами та структурами влади, які мають досить розвинене автономне регіональне управління. Відзначено їх спільні принципи: регіональні органи виконавчої влади є самостійними в межах компетенції, визначеної законом; здійснення забезпечення інтересів держави в адміністративно-територіальних одиницях через державну виконавчу владу; координація роботи місцевих органів та контроль за дотриманням законодавства цими органами реалізується через представників держави; органи регіонального врядування максимально відкриті для громадянина; скорочення сфери використання адміністративних методів управління; процес централізації державного управління.
У другому розділі - «Аналіз стану структурно-функціональної системи місцевих державних адміністрацій» - узагальнено умови становлення та розвитку структурно-функціональної системи місцевих державних адміністрацій; охарактеризовано сучасний стан регулювання діяльності місцевих держаних адміністрацій; окреслено та оцінено стан підпорядкування, підзвітності й підконтрольності структурно-функціональної системи місцевих держаних адміністрацій.
З'ясовано, що на початку 90-х років в Україні відбувся перехід реальної влади від структур компартії та одержавлених рад, до влади місцевих державних адміністрацій. Виявлено, що завдяки Закону України «Про Представника Президента України», прийнятого 5 березня 1992 року, вперше в політико-правовій практиці України було запроваджено інститут місцевих державних адміністрацій. Але з часом були прийняті законодавчі рішення, які змінили організацію місцевих органів влади в Україні. Законом 1994 року «Про формування місцевих органів влади і самоврядування» скасувався інститут місцевих державних адміністрацій, а виконкоми відповідних Рад почали виконувати функції виконавчих органів місцевого самоврядування і одночасно місцевих органів державної виконавчої влади. Відповідно до Конституційного договору, підписаного 8 червня 1995 року, на базі виконкомів обласних та районних рад було утворено систему органів місцевих державних адміністрацій, які підпорядковувалися знизу вгору, аж до Президента України і очолювались головами цих адміністрацій. Важливим кроком на шляху становлення структурно-функціональної системи органів місцевої виконавчої влади було прийняття Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 року, у якому відповідно до Конституції України докладно регламентовано організацію, повноваження і порядок діяльності місцевих державних адміністрацій.
Охарактеризовано сучасний стан регулювання діяльності місцевих державних адміністрацій як ланки єдиної системи органів виконавчої влади. Зазначено, що в сучасній Україні місцеві державні адміністрації як повноважні органи системи виконавчої влади на місцях являють собою велику, розгалужену і надзвичайно могутню сферу управління. Відповідно до складності та розмаїття виконуваних ними функцій та повноважень формується їх функціональне призначення, а отже, і організаційна структура, порядок формування якої закріплюється в нормах Конституції України, Законі України «Про місцеві державні адміністрації», указах Президента України та положеннях Кабінету Міністрів України.
Визначено, що для ефективного, злагодженого функціонування місцевих державних адміністрацій її працівники розподіляються за структурними підрозділами, які залежно від покладених на них завдань розподіляються на три види: керівні, функціонально-галузеві й обслуговуючі підрозділи.
Встановлено, що одноособовими керівниками місцевих державних адміністрацій виступають голови, які призначаються на посаду Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України. Вони виконують організаційно-виконавчу, представницьку, установчу, кадрову, бюджетно-фінансову та інформаційну функції. Керівний склад місцевих державних адміністрацій включає заступників голови, керівників відділів, управлінь, інших структурних підрозділів адміністрації, керівників апарату адміністрації та керівників структурних підрозділів апарату. Перший заступник та заступники голів місцевих державних адміністрацій виконують обов'язки, що визначені головами і персонально відповідають за стан справ на дорученій їм ділянці роботи. Вони спрямовують, координують та контролюють діяльність управлінь, відділів та інших структурних підрозділів державної установи, які відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку входять до її структури.
Доведено, що функціонально-галузеві підрозділи представлені головними управліннями, управліннями, відділами, інспекціями, службами, а також консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами (радами, комісіями, колегіями, робочими групами тощо), призначення яких полягає у забезпеченні виконання відповідними державними органами покладених на них функцій і завдань згідно з їх компетенцією.
З'ясовано, що місцеві органи виконавчої влади здійснюють управлінську за своїм змістом діяльність, їх внутрішня структура характеризується наявністю і діяльністю відповідного апарату - організаційно поєднаної сукупністю структурних підрозділів і посад, які призначені для здійснення консультативних чи обслуговуючих функцій щодо виконання відповідними органами закріплених за ними повноважень. Він створюється для правового, матеріально-технічного, кадрового та іншого організаційного забезпечення їх діяльності, підготовки аналітичних, інформаційних матеріалів, перевірки виконання актів законодавства та розпоряджень, надання методичної допомоги різним органам державної влади.
Виявлено, що для погодженого розгляду питань, що належать до повноважень місцевих державних адміністрацій, забезпечення координації роботи управлінь і відділів, всебічного розгляду й обговорення найважливіших напрямів діяльності державної структури може утворюватися колегіальний орган - так звана колегія.
Доведено, що підпорядкування - це залежність керованого органу від керуючого, що виражається в установчих та кадрових питаннях, здійсненні окремих повноважень, підконтрольності та підзвітності. Відзначено такі види підпорядкування: організаційне, лінійне, подвійне, функціональне.
Обґрунтовано відмову від подвійного підпорядкування на районному рівні, а саме: в частині такої його складової, як підпорядкування по горизонталі, тим самим додатково аргументовано необхідність ліквідації районних державних адміністрацій як місцевих органів виконавчої влади. Водночас на обласному рівні запропоновано зберігати подвійне підпорядкування, надавши перевагу в ньому підпорядкуванню по вертикалі над підпорядкуванням по горизонталі.
З'ясовано, що підпорядкування тісно пов'язане з взаємодоповнюючими формами взаємозв'язків в управлінських відносинах, зокрема структурно-функціональній системі місцевих державних адміністраціях - підзвітністю та підконтрольністю, важливе значення яких полягає у виявленні недоліків у процесі виконання приписів, організації заходів щодо усунення цих недоліків. Визначено, що посилення правового регулювання підзвітності та підконтрольності позитивно вплине на підвищення ефективності структурно-функціональної системи місцевих державних адміністрацій.
У третьому розділі - «Напрями структурно-функціональної оптимізації системи місцевих державних адміністрацій» - розроблено механізм реформування організаційної структури місцевих державних адміністрацій, їх компетенції та функціональне призначення; теоретично обґрунтовано об'єктивну необхідність та сформульовано пропозиції щодо напрямів модернізації моделі взаємодії місцевих державних адміністрацій з органами місцевого самоврядування; вироблено практичні рекомендації щодо шляхів удосконалення управлінських взаємовідносин.
Зазначено, що в організацію держаних структур місцевого рівня повинна впроваджуватися заздалегідь продумана, чітка, постійна система взаємопов'язаних заходів, спрямованих на оптимальне вирішення завдань щодо підвищення ефективності управління. Доведено, що реформування організаційної структури місцевих державних адміністрацій потрібно розпочинати з забезпечення політичної нейтральності їх голів, а саме: зробити ці посади виборними. З'ясовано, що доцільними є: розробка принципів і критеріїв розподілу повноважень між заступниками голови державних установ, керівниками різних організаційних структур; горизонтальне функціональне обстеження системи місцевих державних адміністрацій; розробка та законодавче закріплення чіткої логічної схеми діяльності кожного органу влади, що усуне дублювання та протиріччя між їхніми повноваженнями; при визначенні повноважень місцевих державних адміністрацій застосовувати не галузевий, а функціональний (контрольно-наглядовий) підхід, що дозволить цим органам комплексно впроваджувати державну політику на місцевому рівні.
Обґрунтовано об'єктивну необхідність проведення спеціальної (комплексної) кодифікації чинних правових норм стосовно органів державної влади на сучасному етапі державотворення України. В цьому новому зведеному законодавчому акті стабільного змісту (кодексі, положенні, статуті тощо) мають бути законодавчо врегульовані всі питання правового, організаційного, процедурного, нормативного та іншого забезпечення діяльності місцевих державних адміністрацій, що дозволить структурно-функціонально оптимізувати їх систему.
Доведено, що нині в системі органів виконавчої влади відбуваються реформаційні процеси, у результаті яких передбачається створити мобільну, відкриту, а головне - відповідальну перед людьми владну вертикаль. Зокрема, було проведено ліквідацію чи реорганізацію деяких державних комітетів України. Відповідно потрібно врегулювати і структурно-функціональну систему місцевих державних адміністрацій (рис.1). Саме це дозволить побудувати ефективну систему державного управління, спроможну в умовах ринкової економіки вчасно та результативно впливати на процеси соціально-економічного і культурного розвитку територій, забезпечувати якісний рівень надання управлінських послуг населенню відповідно до європейських стандартів, бути відкритою до самовдосконалення і саморегуляції.
З'ясовано, що сьогодні недостатньо врегульованими залишаються питання щодо взаємовідносин місцевих державних адміністрацій з органами місцевого самоврядування. Доведено, що вони потребують пошуку більш досконалих конституційних форм втілення, систематизації нормативно-правової бази у цій сфері, узгодження тих чи інших законів, які самі по собі не зможуть вирішити всіх проблем у сфері влади, але дадуть чіткі орієнтири для їх подолання, в тому числі і в питаннях виникнення спорів між суб'єктами місцевої влади. управління місцевий державний адміністрація
Доведено, що основними позасудовими способами та формами взаємовідносин органів виконавчої влади обласного рівня з органами місцевого самоврядування, що здійснюються без взаємної передачі повноважень один одному, повинні стати договори й угоди про спільну діяльність у різних сферах життя, які можуть конкретизувати відповідно до закону їхні взаємні права та обов'язки, а також спільне створення державно-муніципальних організацій, що виконують спільні цілі, завдання та функції. Компетенційні суперечки можна також погоджувати на різних нарадах, спеціальних комісіях для узгодження спірних питань, під час особистих контактів посадових осіб місцевих державних адміністрацій та представників територіальних громад, тобто у прцесі налагодження певних відносин між цими системами. Організаційні, не правові форми вирішення компетенційних суперечок можна вважати найбільш ефективними та доцільними.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис.1 Структурно-функціональна оптимізація системи місцевих державних адміністрацій
Визначено, що взаємовідносини місцевого самоврядування з місцевими державними адміністраціями мають базуватися на розмежуванні функцій і повноважень органів державної влади та місцевого самоврядування на місцях. В основу цього розмежування потрібно покласти ідеї адміністративної та муніципальної реформ, верховенства права, децентралізації, балансу державних і місцевих інтересів тощо. Взаємодія в системі публічної влади повинна здійснюватися на основі принципів, які закріплені в Конституції України, одержали подальшого розвитку і конкретизації в поточному законодавстві, а саме положень про єдність і цілісність державної території, поєднанні централізації і децентралізації в здійсненні державної влади, збалансованості соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних цінностей.
Розмежування владних і наданих повноважень запропоновано здійснювати відповідно до об'єктів власності, управління якими здійснюють органи місцевого самоврядування, і функцій, з метою реалізації яких передбачається застосування відповідних повноважень. Виявлено, що для цього потрібно досягати впровадження принципу комбінаторності предметів ведення органів місцевого управління, переглянути їх функції і повноваження з метою подальшого скорочення. Тому доцільно виключити з предметів ведення місцевих органів виконавчої влади такі галузі: промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт, зв'язок, науку, освіту, культуру, охорону здоров'я, фізкультуру, спорт, використання землі та природних ресурсів, соціальний захист і інші питання соціальної сфери. Це є логічним підтвердженням того, що місцеві державні адміністрації мають бути звільнені від реалізації значної частини економічних і соціальних функцій, які делеговані їм органами самоврядування. На сучасному етапі розвитку української держави й актуалізації питання щодо адміністративної реформи стає очевидним, що здійснення контрольно-наглядових повноважень у цих сферах необхідне для проведення ефективної державної політики, захисту державного інтересу та вирішення принципових питань державного будівництва, життєдіяльності регіонів.
На підставі аналізу структурних елементів управлінських відносин уточнено визначення управлінських відносин у системі органів виконавчої влади як суспільних відносин, що складаються між органами виконавчої влади незалежно від їхнього організаційно-правового рівня в системі з метою досягнення кінцевого результату діяльності з розробленням і втіленням державної політики, управлінням сферами суспільного життя.
Доведено, що при створенні структурно-функціональної та організаційної системи необхідним є встановлення чітких субординаційних зв'язків, що виокремлюють керівні центри, оперативно-виконавчі процеси, лінії підпорядкування і контролю; обов'язкове формування координаційних взаємозв'язків між одно- та різновидовими елементами для того, щоб вони мали значний обсяг вільного, самостійного погодження своїх дій; неодмінне виокремлення реординаційних (таких, що ініціюються знизу) взаємозв'язків, які забезпечують самостійність нижчих елементів, а також їх здатність впливати на вищі.
Для визначення межі залежності керованого органу від керуючого за наявності між ними такої форми взаємозв'язків, як підпорядкування, запропоновано виокремити і закріпити шляхом доповнення у компетенційних (статусних) актах поняття «установочні питання», під якими слід розуміти створення, реорганізацію та ліквідацію тих чи інших органів, визначення питань їх правого статусу та термін «кадрові питання», тобто призначення на посаду або погодження призначення на посаду керівників, заступників керівників, начальників структурних підрозділів.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведені теоретичні узагальнення і нове вирішення розв'язання наукового завдання, яке полягає в дослідженні теоретико-методологічних засад, виявлені особливостей формування і розвитку, розробці напрямів структурно-функціональної оптимізації системи місцевих державних адміністрацій як ключових ланок у реалізації функцій виконавчої влади на територіальному рівні. Здійснене в межах дисертаційної роботи дослідження дозволяє сформулювати такі підсумкові узагальнення та рекомендації, які мають теоретичне та практичне значення.
1. Аналіз теоретичних підходів до дослідження структурно-функціональної системи місцевих державних адміністрацій свідчить про те, що ця проблематика певним чином пов'язана з визначенням і використанням понятійного апарату. Однак у всьому спектрі дискусійних питань залишаються недостатньо розробленими понятійний та категорійний апарати виконавчої влади, механізму її діяльності. На підставі аналізу теоретичних підходів щодо дослідження структурно-функціональної системи місцевих державних адміністрацій встановлено, що місцеві державні адміністрації є однією з основних складових державного управління в ієрархічній системі виконавчої влади України, що являють собою структуризовану систему органів, за допомогою яких здійснюється державна влада, виконується основні функції, досягаються цілі й завдання, що стоять перед державою на різних етапах її розвитку. Надано визначення структурно-функціональної оптимізації системи місцевих державних адміністрацій в умовах реформування державного управління незалежної України, суть якої полягає в організаційно-діяльнісному наданні певним ієрархічно побудованим та упорядкованим складовим, елементам, частинам місцевих органів виконавчої влади як ключовим ланкам державного управління, оптимальних, найбільш сприятливих властивостей, реальних можливостей розвитку комплексних зв'язків і взаємодії з іншими владними інституціями.
2. Шляхом порівняння особливостей побудови та функціонування місцевих органів виконавчої влади зарубіжних країн (Франції, Швеції, Польщі) виявлено їх характерні риси: самостійність регіональних органів виконавчої влади в межах компетенції, визначеної законом; здійснення забезпечення інтересів держави в адміністративно-територіальних одиницях через державну виконавчу владу; реалізація координації роботи місцевих органів та контроль за дотриманням законодавства цими органами через представників держави; максимальна відкритість органів регіонального врядування для громадянина; скорочення сфери використання адміністративних методів управління; процес централізації державного управління. Доведено, що позитивний досвід реформування місцевих органів влади зарубіжних країн повинен відігравати важливу роль у становленні та зміцненні політичних позицій місцевих державних адміністрацій в Україні, стимулюванні адміністративного реформування та впровадженні нових ідей державного управління.
4. Узагальнюючи умови становлення та розвитку структурно-функціональної системи місцевих державних адміністрацій в Україні з'ясовано, що сучасна Україна успадкувала механізм «радянської» системи державної влади, у тому числі організацію і майже повністю збережену систему виконавчої влади, яка діяла в ті часи і певною мірою продовжує діяти після отримання незалежності. Конституція України від 28 червня 1996 року конституційно закріпила існування місцевих державних адміністрацій в Україні і визначила у загальних рисах деякі повноваження їх органів, що є гарантією незворотності процесу зміцнення позицій місцевих органів виконавчої влади. Тільки з прийняттям Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (9 квітня 1999 року) було детально врегульовано питання структурно-функціональної обумовленості системи місцевих державних адміністрацій в Україні.
5. Виявлено, що для ефективного, злагодженого функціонування працівники місцевих державних адміністрацій розподіляються за структурними підрозділами, які залежно від покладених на них завдань діляться на види: керівництво, функціонально-галузеві та допоміжно-обслуговувальні управління, відділи, консультативні, дорадчі органи і служби. Доведено, що існуюча законодавча база щодо регулювання діяльності місцевих державних адміністрацій, в якій регламентовано організацію, повноваження і порядок їх діяльності, є неповною і фрагментарною, містить значні прогалини та колізії, характеризується нечіткістю та неоднозначністю, тому потребує вдосконалення. У зв'язку з цим обґрунтовано об'єктивну необхідності проведення спеціальної (комплексної) кодифікації чинних правових норм стосовно органів державної влади України на сучасному етапі державотворення. В цьому новому зведеному законодавчому акті стабільного змісту (кодексі, положенні, статуті тощо) мають бути законодавчо врегульовано всі питання правового, організаційного, процедурного, нормативного та іншого забезпечення діяльності місцевих державних адміністрацій, що дозволить структурно-функціонально оптимізувати їх систему.
6. Проведений аналіз стану підпорядкування, підзвітності та підконтрольності в державному управління виявив, що система місцевих органів виконавчої влади є невпорядкованою через відсутність принципів її побудови, заплутаний механізм підпорядкування та звітності. Доведено, що підпорядкованість органу означає спрямування, керування та контролювання діяльності одним органом іншого; підзвітність та підконтрольність -взаємопов'язані, взаємодоповнюючі форми взаємозв'язків у структурно-функціональній системі місцевих державних адміністрацій та в управлінських відносинах між іншими органами виконавчої влади. Визначено, що проблемним питанням залишається існування «подвійного» підпорядкування в системі органів виконавчої влади. Потреба відмови від нього на районному рівні ще раз доводить недоцільність наявності такого елемента в системі органів виконавчої влади, як районна державна адміністрація.
7. З метою структурно-функціональної оптимізації системи місцевих державних адміністрацій, забезпечення взаємоузгодженої діяльності всіх складових, підвищення гнучкості та дієвості розроблено механізм їх реформування, що передбачає: забезпечення політичної нейтральності керівного складу місцевих державних адміністрацій; запровадження загальної процедурної регламентації внутрішньо-організаційних відносин та зв'язків між структурними підрозділами; проведення горизонтального функціонального обстеження системи місцевих державних адміністрацій, за результатами якого має бути сформульоваий реєстр їх функцій, де чітко визначити орган, за яким закріплено виконання тієї чи іншої функції. Такий реєстр надасть можливість більш конкретно виділити межі функціональної відповідальності, що полягають у виділенні зон перетину сфер впливу різних органів та характер їх функціональної організації; внесення відповідних змін до регламентуючих документів (функціонального реєстру, регламенту, положень підрозділів, посадових інструкцій тощо), які визначають діяльність структурних підрозділів, закріплюють раціональний розподіл повноважень, що є організаційною основою якісної роботи та забезпечення їх взаємоузгодженості; жорстке обмеження чисельності апарату місцевих державних адміністрацій і витрат на нього; прийняття Закону України «Про здійснення регіонального управління».
8. Доведено, що взаємовідносини місцевих державних адміністрацій з місцевим самоврядуванням мають базуватися на розмежуванні їх функцій і повноважень, в основу якого потрібно покласти ідеї адміністративної та муніципальної реформ, верховенства права, децентралізації, балансу державних і місцевих інтересів, конституційних принципів. Розмежування владних і наданих повноважень можна було б здійснити, відповідно до об'єктів власності, управління якими здійснюють органи місцевого самоврядування, і функцій з метою реалізації яких передбачається застосування відповідних повноважень. Місцеві державні адміністрації мають бути звільнені від реалізації значної частини економічних і соціальних функцій, які делеговані їм органами самоврядування. На сучасному етапі розвитку української держави й актуалізації питання щодо адміністративної реформи стає очевидним, що здійснення контрольно-наглядових повноважень у цих сферах достатнє для проведення державної політики і захисту державного інтересу та вирішення принципових питань державного будівництва, життєдіяльності регіонів.
9. На основі проведеного дослідження запропоновано такі практичні рекомендації органам державної влади щодо структурно-функціональної оптимізації місцевих державних адміністрацій: для покращення матеріального забезпечення та правового регулювання управлінських взаємовідносин місцевих державних адміністрацій з іншими органами виконавчої влади Верховній Раді України - нормативно закріпити поняття «субординація», «координація» та «реординація» в Законі України «Про міністерства та інші центральні органи виконавчої влади», внести доповнення до Закону України «Про місцеві державні адміністрації» питання щодо реординаційних відносин, під якими слід розуміти відносини, здійснення зворотного впливу в яких є правом чи обов'язком органу виконавчої влади - керованого об'єкта щодо органу виконавчої влади - керуючого суб'єкта, і повинні передбачати обов'язок керуючого суб'єкта відреагувати в певному порядку та в певні строки на пропозиції, рекомендації, клопотання, вимоги та інше керованого об'єкта; Кабінету Міністрів України - впровадити принцип субсидіарності в організацію сучасної системи державного управління з метою зменшення впливу центрального уряду на щоденну діяльність місцевих державних адміністрацій.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті у наукових фахових виданнях
1. Сухорукова А.Л. Місцеві державні адміністрації як єдиноначальні місцеві органи виконавчої влади. Їх завдання та функціональне призначення / А.Л. Сухорукова // Актуальні проблеми державного управління. - Вип. 1 (37). - Одеса: Вид-во ОріДУ НАДУ, 2009. - С. 82-84.
2. Сухорукова А.Л. Роль і місце голів місцевих державних адміністрацій в державно-владній системі / А.Л. Сухорукова // Ефективність державного управління. - Вип. 18/19. - Львів: Вид-во ЛріДУ НАДУ, 2009. - С. 374-381.
3. Сухорукова А.Л. Організаційна структура обласних державних адміністрацій як ланки єдиної системи органів виконавчої влади / А.Л. Сухорукова // Актуальні проблеми державного управління. - Вип. 3 (39). - Одеса: Вид-во ОріДУ НАДУ, 2009. - С. 166-169.
4. Сухорукова А.Л. Обласні державні адміністрації: становлення та тенденції розвитку / А.Л. Сухорукова // Теорія та практика державного управління. - Вип. 3 (30). - Х.: Вид-во ХріДУ НАДУ, 2010. - С. 102-108.
5. Сухорукова А.Л. Взаємодія обласних державних адміністрацій з інститутами громадянського суспільства / А.Л. Сухорукова // Науковий вісник. - №4. - К.: ВПЦ АМУ, 2010. - С. 408-417.
Статті в інших виданнях
6. Сухорукова А.Л. Взаємодія органів державної влади з політичними об'єднаннями громадян на сучасному етапі розвитку України / А.Л. Сухорукова // Наукові праці: Науково-методичний журнал. - Т. 40. - Вип. 27. Політичні науки. - Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2006. - С. 93-102.
7. Сухорукова А.Л. Трансформація сучасного поняття «державні органи влади» / А.Л. Сухорукова // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. - Київ ; Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2008. - Вип. 13. - С. 237-243.
8. Сухорукова А.Л. Шляхи вдосконалення взаємодії органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій / А.Л. Сухорукова // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. - Київ ; Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили - 2008. - Вип. 14. - С. 341-346.
9. Сухорукова А.Л. Теоретико-конституційні аспекти феномену органів державної влади України / А.Л. Сухорукова // Наукові праці: Науково-методичний журнал. - Т. 79. - Вип. 66. Політичні науки. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2008. - С. 137-140.
Тези конференцій
10. Сухорукова А.Л. Обласні державні адміністрації в контексті адміністративної реформи / А.Л. Сухорукова // Сучасні проблеми адміністративної реформи в Україні: всеукр. конф. з адміністративного права 05-06 березня 2009 р. - Запоріжжя: ЗНУ, 2009. - С. 116-117.
11. Сухорукова А.Л. Державно-владний характер повноважень місцевих державних адміністрацій / А. Л. Сухорукова // Демократичне врядування в контексті глобальних викликів та кризових ситуацій : міжнар. наук.-практ. конф. 3 квітня 2009 р. - Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2009. - Ч. 1 - С. 458-460.
...Подобные документы
Поняття обласних державних адміністрацій як місцевих органів виконавчої влади в Україні. Функції та повноваження обласних державних адміністрацій. Взаємовідносини обласних державних адміністрацій з органами місцевого самоврядування.
курсовая работа [24,6 K], добавлен 18.03.2007Конституційний статус та ієрархічний характер системи місцевих органів виконавчої влади. Склад і структура місцевих державних адміністрацій, їх компетенція. Основні галузеві повноваження, взаємовідносини з іншими владними та громадськими інституціями.
реферат [33,5 K], добавлен 05.12.2009Закони, закономірності та принципи державного управління. Конституційні основи компетенції Верховної Ради. Елементи статусу Президента України. Центральні органи виконавчої влади. Повноваження місцевих державних адміністрацій. Особливості судової влади.
курс лекций [2,7 M], добавлен 07.12.2010Кабінет Міністрів як вищий орган у системі органів виконавчої влади, який здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства. Регламент Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади та місцевих державних адміністрацій.
контрольная работа [45,7 K], добавлен 02.04.2011Правові засади діяльності місцевих державних адміністрацій. Особливості діяльності Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації. Організація роботи юридичного відділу. Основні завдання та обов’язки відділу роботи із зверненнями громадян.
отчет по практике [37,6 K], добавлен 27.10.2013Дослідження адміністративно-правової форми субординаційної взаємодії місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Подальше виявлення найбільш оптимальної моделі взаємодії цих органів у процесі здійснення управління на місцях.
статья [28,4 K], добавлен 18.08.2017Характерні ознаки державних органів, їх класифікація та сфери діяльності. Місце органів виконавчої влади в системі державних органів України. Правовий статус, компетенція та основні функції органів виконавчої влади, її структура та ієрархічні рівні.
реферат [25,7 K], добавлен 10.08.2009Поняття виконавчої влади. Проблеми органів виконавчої влади. Система органів виконавчої влади. Склад та порядок формування Кабінету Міністрів України. Правовий статус центральних та місцевих органів виконавчої влади. Статус і повноваження міністерства.
курсовая работа [54,4 K], добавлен 13.12.2012Система місцевого самоврядування как важливою складовою територіальної організації влади. Питання, які вирішуються на пленарних засіданнях районної та обласної ради. Склад місцевих державних адміністрацій та їх повноваження. Вибори депутатів районних рад.
реферат [18,5 K], добавлен 27.02.2009Органи виконавчої влади як суб’єкти адміністративного права. Правове регулювання інформаційного забезпечення органів виконавчої влади. Порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні ЗМІ.
курсовая работа [24,3 K], добавлен 05.01.2007Організаційно-правові засади функціонування системи місцевого самоврядування в Україні. Аналіз сучасного стану формування, діяльності та система функцій місцевих держадміністрацій, структурно-функціональне забезпечення реалізації влади на рівні району.
дипломная работа [273,6 K], добавлен 19.11.2014Аналіз історії становлення та розвитку поняття виконавчої влади, класифікація основних її конституційних моделей. Дослідження системи органів виконавчої влади України, характер їх конституційно-правового регулювання та конституційні принципи організації.
автореферат [33,6 K], добавлен 11.04.2009Історія розвитку місцевого самоврядування в Україні, етапи реформування місцевої влади. Правова основа діяльності місцевих Рад народних депутатів. Поняття державних органів місцевого самоврядування. Конкуренція між посадовими особами в регіонах.
реферат [45,2 K], добавлен 11.12.2009Функціональні характеристики і технологія прийняття управлінських рішень. Міжгалузева координація дій місцевих органів державної влади при здійсненні своїх повноважень. Організаційно-правовий механізм підвищення ефективності державного управління.
магистерская работа [244,4 K], добавлен 23.04.2011Правове регулювання інформаційного забезпечення органів виконавчої влади. Загальні засади та порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні аудіовізуальними та друкованими засобами масової інформації.
курсовая работа [35,6 K], добавлен 15.02.2012Забезпечення органами державної виконавчої влади регулювання та управління фінансами в межах, визначених чинним законодавством та Конституцією України. Діяльність держави у сфері моделювання ринкових відносин. Принцип балансу функцій гілок влади.
контрольная работа [214,7 K], добавлен 02.04.2011Визначення поняття, класифікації та конституційного статусу державних органів України; виокремлення демократичних принципів їх організації і діяльності - народовладдя, унітаризму, законності, гуманізму. Ознайомлення із структурою органів державної влади.
курсовая работа [35,8 K], добавлен 23.02.2011Державне регулювання сфери сільського господарства. Повноваження державних органів, які здійснюють регулювання сільського господарства. Мінагрополітики України як центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики, його завдання та функції.
курсовая работа [39,6 K], добавлен 12.04.2013Основні завдання адміністративної реформи. Функції державної служби, удосконалення її правового регулювання. Формування системи управління персоналом та професійний розвиток державних службовців. Боротьба з корупцією як стратегічне завдання влади.
реферат [49,1 K], добавлен 06.05.2014Рівень організуючого впливу виконавчої влади на суспільні процеси. Поглиблення досліджень управлінської проблематики. Структура державного управління. Президент України і його повноваження. Законодавчий орган державної влади України і його функції.
контрольная работа [43,5 K], добавлен 20.03.2009
