Теоретичні основи формування та застосування криміналістичних методик

Звернено увагу на деякі тенденції та особливості проявів головних форм протидії розслідуванню злочинів в сучасних умовах (використання засобів масової інформації зі злочинною метою, корупційні механізми протидії розслідуванню, фальсифікація доказів, застосування погроз чи фізичного насильства тощо). Аргументовано необхідність розроблення відповідних заходів подолання протидії розслідуванню.

На думку дисертанта, структура окремої криміналістичної методики має бути доповнена таким елементом - «заходи усунення протидії розслідуванню злочинів». Пропонована позиція є логічною, оскільки в такому випадку криміналістичні рекомендації не підвисають «у повітрі» (в межах окремої криміналістичної теорії або рекомендацій криміналістичної тактики), а знаходять своє реальне втілення в окремих криміналістичних методиках як типові рекомендації щодо тих чи інших видів злочинів. Дана теза підтверджується й результатами анкетування слідчих МВС, СБУ та прокуратури. На питання анкети: «Чи мають відображатися в окремій криміналістичній методиці рекомендації щодо усунення протидії розслідуванню?» - 72 % проанкетованих надало відповідь «так». Окрім того, на питання анкети «Чи відчуваєте Ви складнощі під час слідчої діяльності?» - 71 % практичних працівників відповіли «так». На їх переконання ці складнощі виявляються: у сторонніх впливах (зазначили 34 % опитаних); у великому навантаженні (20 %); у відсутності типових методичних рекомендацій (13 %); у відсутності спеціальної літератури (10 %); у відсутності електронних баз даних (9 %). Тобто найбільший відсоток серед складнощів здійснення слідчої діяльності займають - сторонні впливи на особу слідчого.

На думку дисертанта, питання протидії розслідуванню в криміналістичній методиці відбивається у таких двох позиціях: 1) в структурі криміналістичної характеристики злочинів, а саме в такому її елементі, як спосіб злочину. Оскільки, спосіб злочину охоплює дії злочинця, пов'язані з приховуванням злочинної діяльності та впливом на доказову інформацію (знищенням слідів, наданням неправдивих свідчень, фальсифікацією доказів тощо); 2) в структурі окремої криміналістичної методики як самостійний елемент - система методичних рекомендацій, певні заходи щодо подолання або усунення (нейтралізації) протидії розслідуванню.

У підрозділі 3.6 «Принципи побудови та застосування окремої криміналістичної методики» визначаються її основоположні начала. Розглядається розуміння принципів та аналізуються їх різні види і рівні, що використовуються в криміналістиці. Проведений аналіз принципів криміналістичної методики дозволяє стверджувати, що вони є різнопорядковими. На думку автора, доцільно розрізняти принципи побудови (формування) окремих криміналістичних методик та принципи їх застосування (виконання діяльності щодо їх реалізації). При цьому мова має йти про систему принципів криміналістичної методики.

До принципів побудови (формування) окремих криміналістичних методик мають бути віднесені: 1) системність окремої криміналістичної методики; 2) наукова обґрунтованість методичних рекомендацій та слідчих технологій; 3) структурованість окремої криміналістичної методики; 4) алгоритмічність окремої криміналістичної методики; 5) об'єктивність формування окремої криміналістичної методики. До принципів застосування окремих криміналістичних методик доцільно віднести: 1) законність використання методичних рекомендацій і слідчих технологій; 2) етичність використання методичних рекомендацій і слідчих технологій; 3) етапність (планомірність) використання методичних рекомендацій і слідчих технологій; 4) вибірковість (ситуаційність) застосування методичних рекомендацій і слідчих технологій; 5) індивідуальність (конкретність) методичних рекомендацій і слідчих технологій.

Розділ 4. «Проблеми реалізації окремих криміналістичних методик» складається з трьох підрозділів, у яких висвітлюються проблеми типізації та алгоритмізації слідчої діяльності, визначено можливості державної реєстрації окремих криміналістичних методик та створення відповідних баз знань.

У підрозділі 4.1 «Проблеми типізації та алгоритмізації в діяльності слідчого» висвітлюються деякі тенденції щодо можливостей програмування та алгоримізації розслідування злочинів. Здійснено науковий аналіз позицій окремих науковців відносно співвідношення категорій «алгоритм» та «програма», «криміналістична алгоритмізація» та «програмування розслідування». Висловлені певні міркування щодо співвідношення «окремої криміналістичної методики» та «програми розслідування», використання «творчого підходу» у слідчій діяльності та її «алгоритмізації».

Поряд з тим, що слідча діяльність є творчою, процеси її алгоритмізації та програмування не можуть бути повністю виключеними. Розроблення алгоритмів, типових програм, схем - надає методичну допомогу слідчому, підказує напрямок пошуку щодо одержання інформації та ефективного розслідування. Алгоритми в слідчій діяльності не є однозначними. Аналіз літературних джерел засвідчує, що в криміналістиці розроблялися різні алгоритми та програми, спрямовані на удосконалення слідчої діяльності. Умовно їх можливо розподілити на три категорії: 1) ті, що формалізують окремі елементи слідчої дії; 2) ті, що формалізують певні слідчі дії (допит, огляд місця події, обшук, відтворення обстановки та обставин події та ін.); 3) ті, що формалізують цілий напрямок (значну частину) слідчої діяльності.

У підрозділі 4.2 «Система окремих криміналістичних методик та проблема їх практичного застосування. Державна реєстрація окремих криміналістичних методик» визначається, що такі криміналістичні методики мають утворювати певну систему, яка повинна відрізнятися динамічністю у зв'язку із зміненням злочинності, появою нових видів злочинів, зміненням їх способів учинення та приховування або, навпаки, декриміналізацією тих чи інших діянь. Оптимізація у використанні окремих криміналістичних методик передбачає створення відповідної бази знань для слідчих працівників.

Створення системи окремих криміналістичних методик потребує уніфікованих підходів до видів криміналістичних методик та визначення їх практичної значущості і можливостей використання, структури окремої методики та її елементів. Певна «стандартизація» надасть можливість перейти від теоретичних конструкцій та наукових дискусій до дійсно методико-практичних підходів, розрахованих на практичних працівників досудового слідства (дізнавачів, слідчих, прокурорів). На сьогодні накопичено достатній матеріал щодо окремих криміналістичних методик, але він потребує відповідної трансформації, врахування конкретного адресата - слідчого.

Проведення уніфікації окремих криміналістичних методик, визначення відповідності їх науково-практичному рівню можливе за рахунок їх державної реєстрації, визначення порядку цієї реєстрації та створення відповідної «бази знань слідчого». Під час анкетування слідчих працівників з'ясовувалося питання: «Чи потребують окремі криміналістичні методики державної реєстрації?». Було отримано досить високий показник: 31 % опитаних вважає, що такі методики дійсно потребують державної реєстрації.

На підставі проведеного аналізу, дисертант пропонує запровадити атестацію та державну реєстрацію окремих криміналістичних методик. У цьому сенсі запропоновано проекти двох нормативно-правових актів: «Порядку атестації та державної реєстрації окремих криміналістичних методик» (затверджується Кабінетом Міністрів України) та «Порядку ведення Реєстру окремих криміналістичних методик» (затверджується Наказом Міністерства внутрішніх справ України).

У підрозділі 4.3 «Реалізація криміналістичних методик і впровадження «Автоматизованого робочого місця слідчого» розглядаються проблеми інформаційно-методичного забезпечення органів досудового слідства. Реалізація криміналістичних методик пов'язана з їх забезпеченням слідчої практики, наданням реальної системи окремих криміналістичних методик, своєчасним внесенням змін в їх типові моделі. «Продукт» криміналістики має бути наданий для використання слідчим.

Модернізація слідчої діяльності може бути здійснена завдяки впровадженню інновацій. Результати анкетування слідчих МВС, СБУ та прокуратури України показує, що практичні працівники у своїй діяльності певним чином намагаються використовувати комп'ютерні програми або бази даних. Зокрема, це стосується використання: бази законодавства (зазначили 18 % опитаних); електронних довідників, підручників, словників (30 %); зразків процесуальних документів (34 %); програм розслідування окремих видів злочинів (7 %); програм проведення окремих слідчих дій (4 %); комп'ютерного фотороботу (5 %); іншого (2 %).

Акцентовано увагу на позитивному досвіді розроблення та використання окремих програмних продуктів та автоматизованих систем, а також доцільності впровадження автоматизованого робочого місця слідчого (АРМ-слідчого), яке містить необхідні ресурси.

У роботі запропоновано створення державної інформаційної системи «Криміналістичні методики», в якій мають розміщуватися атестовані та офіційно зареєстровані (ті, що пройшли державну реєстрацію) окремі криміналістичні методики. Тобто мова йде не про науковий пошук або розроблені «навчальні продукти» криміналістики, а про апробовані та рекомендовані до практичного використання криміналістичні методики, що адаптовані до практичних цілей слідчої діяльності.

Висновки

За результатами дослідження у дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової проблеми - розроблення теоретичних основ формування та застосування криміналістичних методик. На підставі проведеного дослідження сформульовано такі головні висновки та запропоновано пропозиції, що мають важливе теоретичне й практичне значення:

1. Проведений аналіз історичного екскурсу щодо формування наукових уявлень про криміналістичну методику дозволив визначити її певні етапи та тенденції. Змінення парадигми криміналістики відбивається й на криміналістичній методиці, яка є динамічною системою. Визначено внутрішній зміст криміналістичної методики та її елементний склад.

2. Сформульовано визначення поняття методичних рекомендацій у такий спосіб: комплекси взаємопов'язаних типових порад, апробованих практикою і пропонованих до застосування в розслідуванні окремих видів злочинів, які спрямовані на оптимізацію слідчої діяльності. Встановлено, що здійснення розслідування не обмежується лише методичними рекомендаціями щодо окремих видів злочинів.

3. Здійснено обґрунтування технологічного підходу в розслідуванні злочинів та проведено науковий аналіз інших видів криміналістичних технологій. Термін «слідча технологія» є новою категорією криміналістики, яка являє собою різновид криміналістичних технологій і має відповідати усім їх суттєвим ознакам. Слідча технологія визначає найбільш оптимальний рух кримінальної справи при розслідуванні злочину, послідовність виконання слідчих дій, оперативно-розшукових або організаційно-технічних заходів, систему використовуваних криміналістичних засобів та їх режим. Надано таке визначення слідчої технології: певний процес, послідовність реалізації слідчої діяльності, застосування криміналістичних засобів (прийомів, способів, рекомендацій, операцій) при розслідуванні окремого виду (підвиду) злочинів, спрямований на досягнення об'єктивної істини по справі.

4. Своєрідною тенденцією розвитку криміналістичної методики є розширення її меж. Криміналістичні методики розроблюються не тільки щодо розслідування певних видів (груп) злочинів, а й в інших сферах пізнавальної діяльності (судовій, прокурорській, адвокатській). На сучасному етапі важливими напрямами наукових розроблень з криміналістичної методики є: 1) подальше формування методологічних засад криміналістичної методики - її загальних положень (концептуальних підходів, принципів, функцій, структури тощо); 2) створення окремих криміналістичних методик (відносно категорій, видів, підвидів злочинів та ін.); 3) розроблення криміналістичних методик щодо різних видів діяльності: слідчої, судової, прокурорської, адвокатської; 4) пропонування окремих засобів криміналістичної методики - методичних рекомендацій, методів, прийомів, технологій.

5. Аналіз різних підходів щодо розуміння розслідування злочинів (діяльнісного, системно-структурного, системного, інформаційного) дозволив установити, що це складна, системоутворююча, процесуальна діяльність, спрямована на збирання, дослідження й оцінку інформації (відомостей), яка має доказове значення. Розкрито зміст та надано характеристику різним видам слідчої діяльності: пізнавальної, конструктивної, комунікативної, посвідчувальної.

6. На підставі вивчення наукових позицій та з урахуванням слідчої практики зроблено висновок, що предмет розслідування - це його змістовна сторона, сукупність обставин, які встановлюються під час розслідування. Предмет розслідування може бути розглянутий у двох аспектах: 1) ідеальна модель (передбачувана сукупність обставин); 2) процес визначення кола обставин по конкретній кримінальній справі, їх встановлення, формування. Предмет розслідування може диференціюватися залежно від видової спрямованості злочинів і тому, має враховуватися в окремих криміналістичних методиках (є їх структурним елементом).

7. Піддано науковому аналізу рівні та етапи розслідування злочинів, які мають певне криміналістичне значення. Визначено джерела формування криміналістичних методичних рекомендацій (криміналістичних методик) та надано їх характеристики.

8. Виокремлено суттєві ознаки криміналістичної методики (системність, інтегративність, інформаційність, комплексність) та сформульоване таке її визначення: система інтегрованих наукових положень і сформованих на їх основі комплексів методичних рекомендацій та слідчих технологій у вигляді типових інформаційних моделей, спрямованих на оптимальне здійснення розслідування та попередження (запобігання) злочинів.

9. Окрема криміналістична методика - є важливим структурним елементом криміналістичної методики. До її суттєвих ознак необхідно віднести: 1) комплексність та системність криміналістичних (методичних) рекомендацій; 2) інформаційність пропонованої моделі; 3) спрямованість на оптимальне розкриття та розслідування певного виду злочинів. Сформульовано таке визначення окремої криміналістичної методики - це комплекс методичних рекомендацій та слідчих технологій у вигляді типових інформаційних моделей, спрямованих на розкриття та розслідування певного виду або групи злочинів та їх запобігання.

10. На підставі наукового аналізу різних підходів щодо диференціації криміналістичних методик визначено найбільш важливі критерії їхньої класифікації. Запропоновано класифікацію криміналістичних методик залежно від: 1) сфери реалізації (криміналістичні методики розслідування та криміналістичні методики судового розгляду); 2) виду злочинів (видові криміналістичні методики); 3) криміналістично значущих ознак у певному виді злочинів (підвидові криміналістичні методики або «мікрометодики»); 4) криміналістично значущих ознак, що виходять за межі виду злочину (групові криміналістичні методики); 5) наявності зв'язків між окремими видами злочинів (комплексні криміналістичні методики).

11. Висловлено позицію щодо можливостей створення окремих криміналістичних методик, які можуть використовуватися під час судового розгляду (судові методики). Підкреслено необхідність врахування таких обставин: 1) пропоновані методики мають бути пов'язані із суб'єктом їхньої реалізації; 2) вони повинні бути розраховані на специфічну судову діяльність, а не запозичуватися зі слідчої діяльності.

12. Окремі криміналістичні методики мають функціональну спрямованість. Вивчення спеціальної криміналістичної літератури та слідчої практики, а також з'ясування сутності окремої криміналістичної методики дозволило виокремити і надати інтерпретацію таким її функціям: 1) описово-інформаційній; 2) пізнавально-прагматичній; 3) прогностично-евристичній; 4) дидактичній (навчальній). Функції окремих криміналістичних методик визначають їх основні напрямки та відображають теоретико-практичну значущість.

13. Формування окремих криміналістичних методик має здійснюватися у відповідності до її внутрішньої структури. За результатами дослідження запропоновано таку їх структуру: 1) криміналістична характеристика певного виду (групи) злочинів; 2) обставини, що підлягають з'ясуванню; 3) попередні дії слідчого до порушення кримінальної справи; 4) типові слідчі ситуації та система версій початкового етапу розслідування; 5) проміжні завдання та комплекси слідчих дій і оперативно-розшукових заходів початкового етапу розслідування; 6) типові слідчі ситуації та система версій наступного етапу розслідування; 7) проміжні завдання та комплекси слідчих дій та оперативно-розшукових заходів наступного етапу розслідування; 8) заходи усунення протидії розслідуванню злочинів; 9) профілактична діяльність слідчого.

14. Визначено роль криміналістичної класифікації злочинів в диференціації криміналістичних методик. При цьому спроби створити криміналістичні класифікації злочинів за криміналістичними критеріями є схвальними і потребують подальших наукових досліджень. Разом з тим, у класифікаційних побудовах не можна обмежуватися лише криміналістичними ознаками (критеріями), а необхідно виходити з кримінально-правової класифікації злочинів, яка у цьому аспекті є базовою.

15. Важливість криміналістичної характеристики злочинів пов'язана з виконанням нею прагматичної (практичної) функції. Вона являє собою систему відомостей про певний вид (групу) злочинів і є своєрідною інформаційною базою даних. Криміналістична характеристика злочинів повинна мати таку структуру: 1) спосіб злочину (спосіб приготування, спосіб учинення, спосіб приховування злочину); 2) предмет злочинного посягання; 3) умови вчинення злочину (час, місце, обстановка); 4) знаряддя та засоби вчинення злочину; 5) особа злочинця; 6) особа потерпілого (жертви); 7) сліди злочину. В структурі криміналістичної характеристики злочинів важливим є те, що її елементи взаємопов'язані поміж собою, мають так звані кореляційні залежності. Визначено існування різних залежностей поміж елементами криміналістичної характеристики злочинів. Аргументовано доцільність виокремлення однозначного та багатозначного характеру зв'язків поміж її елементами.

16. Тактичні операції є структурним елементом окремої криміналістичної методики. Розроблення та використання типових тактичних операцій завжди пов'язано із постановленням та вирішенням проміжних (локальних) завдань розслідування. Оптимізація процесу розслідування зумовлена тим, що існує необхідність у вичленовуванні системи таких завдань, які б кореспондувалися з відповідними тактичними операціями.

17. Зроблено пропозицію про доцільність виокремлення в структурі криміналістичної методики такого елементу, як заходи щодо усунення протидії розслідування злочинів. Це пов'язано із тим, що розслідування будь-яких видів злочинів передбачає реагування на протидію з боку зацікавлених осіб. При цьому важливим є формулювання системи типових методичних рекомендацій, спрямованих на усунення (нейтралізацію) протидії розслідуванню злочинів. Питання протидії розслідуванню злочинів в криміналістичній методиці відбиваються у таких двох позиціях: 1) в структурі криміналістичної характеристики злочинів, а саме в такому її елементі, як спосіб злочину; 2) в структурі окремої криміналістичної методики як самостійний елемент - система методичних рекомендацій, певні заходи щодо подолання або усунення (нейтралізації) протидії розслідуванню.

18. Окремі криміналістичні методики мають ґрунтуватися на певних принципах. На підставі розгляду різних підходів до принципів криміналістичної методики зроблено висновок про існування двох груп принципів: 1) принципів побудови (формування) окремих криміналістичних методик (системність окремої криміналістичної методики; наукова обґрунтованість методичних рекомендацій та слідчих технологій; структурність окремої криміналістичної методики; її алгоритмічність; об'єктивність формування окремої криміналістичної методики); 2) принципів застосування окремих криміналістичних методик (законність використання методичних рекомендацій і слідчих технологій; їх етичність використання; етапність (планомірність); вибірковість (ситуаційність); індивідуальність (конкретність)).

19. Формалізація значного обсягу слідчої діяльності звернена до розроблення алгоритмів (програм) щодо розслідування окремих видів злочинів. Аналіз літературних джерел надав змогу встановити, що в криміналістиці розробляються різні алгоритми та програми і їх умовно можливо розподілити на три категорії: 1) ті, що формалізують окремі елементи слідчої дії; 2) ті, що формалізують певні слідчі дії; 3) ті, що формалізують цілий напрямок (значну частину) слідчої діяльності. Розроблення алгоритмів, типових програм, схем - надає методичну допомогу слідчому, підказує напрямок пошуку щодо одержання інформації та ефективного розслідування.

20. Оптимізація у використанні окремих криміналістичних методик передбачає створення відповідної бази знань для слідчих працівників. Створення системи окремих криміналістичних методик потребує уніфікованих підходів до видів криміналістичних методик та визначення їх практичної значущості і можливостей використання, структури окремої методики та її елементів. Певна «стандартизація» надасть можливість перейти від теоретичних конструкцій та наукових дискусій до дійсно методико-практичних підходів, розрахованих на практичних працівників досудового слідства. Проведений аналіз практики реалізації окремих криміналістичних методик дозволив сформулювати пропозицію відносно того, що проведення уніфікації цих методик, визначення відповідності їх науково-практичному рівню можливе за рахунок їх державної реєстрації, визначення порядку такої реєстрації та створення певної «бази знань слідчого».

21. Запропоновано проекти двох нормативно-правових актів: 1) «Порядку атестації та державної реєстрації окремих криміналістичних методик»; 2) «Порядку ведення Реєстру криміналістичних методик».

22. Атестація окремих криміналістичних методик має здійснюватися шляхом проведення їх рецензування досвідченими науковцями і практиками та апробації цих методик слідчими підрозділами Міністерства внутрішніх справ України. Державна реєстрація методик проводиться Міністерством внутрішніх справ України, яке є держателем Реєстру окремих криміналістичних методик. Окремі криміналістичні методики, які подаються для державної реєстрації, мають розглядатися спеціально створюваним органом Міністерства внутрішніх справ України (наприклад, Координаційною радою з проблем впровадження криміналістичних методик). До Реєстру окремих криміналістичних методик доцільно вносити такі дані: 1) реєстраційний код окремої криміналістичної методики; 2) вид криміналістичної методики; 3) назва криміналістичної методики; 4) розробник криміналістичної методики; 5) рік створення криміналістичної методики; 6) дата прийняття рішення про державну реєстрацію криміналістичної методики.

23. Модернізація слідчої діяльності може бути здійснена завдяки впровадженню інновацій. Визначено можливості у використанні інформаційно-технічного забезпечення в розслідуванні злочинів. Запропоновано певні напрямки інформатизації розслідування та роль у розробленні та застосуванні АРМ - слідчого. Сформульовано пропозицію про необхідність створення державної інформаційної системи «Криміналістичні методики», у якій мають розміщуватися атестовані та офіційно зареєстровані окремі криміналістичні методики.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Щур Б.В. Теоретичні основи формування та застосування криміналістичних методик: монографія / Б.В. Щур. - Х.: Харків юридичний, 2010. - 320 с.

2. Боротьба з фальшивомонетництвом в Україні: навч. посібник / за ред. Б.В. Щура. - Львів: ЛьвДУВС, 2010. - 192 с.

3. Оперативно-розшукове документування: навч. посібник / [Щур Б.В., Гула Л.Ф., Захаров В.П. та ін.] /за ред. Б.В. Щура. - Львів: ЛьвДУВС, 2010. - 180 с.

4. Спеціальна техніка: підручник [Керницький І.С., Щур Б.В., Хараберюш І.Ф. та ін.] / за ред. І.С. Керницького. - Львів: ЛьвДУВС, 2010. - 356 с.

5. Оперативно-розшукова діяльність (особлива частина): навч. посібник / за ред. Б.В. Щура. - Львів: ЛьвДУВС, 2010. - 496 с.

6. Кримінальний процес: навч.-метод. посібник / за ред. Р.І. Благути, Ю.А. Коміссарчука, Б.В. Щура. - Львів: ЛьвДУВС, 2010. - 588 с.

7. Бараняк В.М., Пряхин Є.В., Щур Б.В. Криміналістика: метод. матеріали. - Львів: ЛьвДУВС, 2010. - 112 с.

8. Інформатика та інформаційні технології [Щур Б.В. Керницький І.С., Сеник В.В. та ін.] / за ред. Б.В. Щура. - Львів: ЛьвДУВС, 2010. - 536 с.

9. Щур Б.В. Тактичні заходи забезпечення безпеки учасників кримінального процесу / Б.В. Щур // Науковий вісник Львівського юридичного інституту МВС України. - 2005. - № 3. - С. 24-32.

10. Щур Б.В. Неправдиві показання у механізмі протидії розслідуванню злочинів, що вчиняються організованими групами / Б.В. Щур // Вісник Львівського університету. Серія юридична. - 2006. - Вип 42. - С. 366-372.

11. Щур Б.В. Корупційні механізми як форма протидії розслідуванню злочинів, що вчиняються організованими групами / Б.В. Щур // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - 2006. - № 1. - С. 172-181.

12. Щур Б.В. Попередження виникнення тактичних помилок при розслідуванні злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами / Б.В. Щур // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - 2006. - № 3. - С. 218-228.

13. Щур Б.В. Приховування злочинів як форма протидії розслідуванню / Б.В. Щур // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - 2007. - № 2. - С. 318-325.

14. Щур Б.В. Криміналістична методика: проблеми становлення та змісту / Б.В. Щур // Вісник Львівського університету. Серія юридична. - 2008. - Вип. 47. - С. 265-270.

15. Щур Б.В. Криміналістична методика: проблеми становлення та змісту / Б.В. Щур // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - 2008. - № 1. - С. 342-348.

16. Щур Б.В. Окремі криміналістичні методики: проблеми визначення та принципи формування / Б.В. Щур // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - 2010. - № 1. - С. 3-11.

17. Щур Б.В. Обставини, що підлягають з'ясуванню, як складова частина методики розслідування контрабанди / Б.В. Щур // Митна справа. - 2010. - № 3. - С. 43-48.

18. Щур Б.В. Криміналістичні методичні рекомендації: їх джерела та особливості реалізації / Б.В. Щур // Науковий вісник ДЮІ ЛДУВС. - 2010. - № 2. - С. 117-121.

19. Щур Б.В. Криміналістична класифікація злочинів: співвідношення із суміжними поняттями / Б.В. Щур // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - 2010. - № 2. - С. 337-345.

20. Щур Б.В. Предмет розслідування та його структурні елементи в методиці розслідування окремих видів злочинів / Б.В. Щур // Право і суспільство. - 2010. - № 4. - С. 216-220.

21. Щур Б.В. Розвиток наукових уявлень про криміналістичну методику / Б.В. Щур // Вісник Львівського університету. Серія юридична, 2010. - Вип. 51. - С. 460-465.

22. Щур Б.В. Криміналістична методика як предмет криміналістики: поняття та структурні елементи / Б.В. Щур // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - 2010. - № 3. - С. 328-339.

23. Щур Б.В. Заходи усунення протидії розслідуванню злочинів в системі окремої криміналістичної методики / Б.В. Щур // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - 2010. - № 4. - С. 394-410.

24. Щур Б.В. Принципи побудови та застосування окремої криміналістичної методики / Б.В. Щур // Право і Безпека. - 2010. - № 4 (36). - С. 179-186.

25. Щур Б.В. Криміналістичне забезпечення розкриття злочинів: теоретико-методологічний аспект / Б.В. Щур // Центрально-український правничий часопис Кіровоградського юридичного інституту ХНУВС: зб. наук. праць. - Кіровоград: КірЮІ ХНУВС, 2010. - № 1. - С. 115-119.

26. Щур Б.В. Структурні елементи у методиці розслідування окремих видів злочинів / Б.В. Щур // Науковий вісник Харківського університету внутрішніх справ. - 2010. - № 4 (51). - С. 168-175.

27. Щур Б.В. Методичні рекомендації та слідчі технології в структурі криміналістичної методики / Б.В. Щур // Південно-український правничий часопис. - 2010. - № 3. - С. 165-169.

28. Щур Б.В. Криміналістична методика: поняття та ознаки / Б.В. Щур // Наше право. - 2011. - № 1. - Ч. 1. - С. 129-135.

29. Щур Б.В. Джерела криміналістичних методичних рекомендацій / Б.В. Щур // Європейські перспективи. - 2011. - № 1 (ч. 1). - С. 76-89.

30. Щур Б.В. Слідчі технології в структурі криміналістичної методики / Б.В. Щур // Митна справа. - 2011. - № 1 (частина 2). - С. 157-161.

31. Щур Б.В. Теоретико-методологічні особливості криміналістичного забезпечення розкриття злочинів / Б.В. Щур // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - 2011. - № 1. - С. 397-403.

32. Щур Б.В. Види криміналістичних методик і підстави їх класифікації / Б.В. Щур // Наше право. - 2011. - № 2. - С. 143-152.

33. Щур Б.В. Слідчі технології в криміналістиці: постановка проблеми / Б.В. Щур // Криміналіст першодрукований: міжнарод. наук.-практ. юрид. журнал. - Х.: Апостіль, 2010. - № 1. - С. 39-49.

34. Щур Б.В. Фальсифікація доказів: поняття, причини, шляхи подолання / Б.В. Щур, В.Ю. Шепітько // Слідча практика України. - Х., 2010. - Вип. 8.- С. 8-16.

35. Щур Б.В. Окремі криміналістичні методики: принципи побудови та застосування / Б.В. Щур // Криміналістика XXI століття: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 25-26 листоп. 2010 р. - Х.: Право, 2010. - С. 551-554.

36. Щур Б.В. Організована злочинність - загроза національній безпеці України / Б.В. Щур // Психологічні аспекти національній безпеки: організована злочинність: матеріали міжнарод. наук.-практ. конф.: Львівський державний університет внутрішніх справ. - Львів: ЛьвДУВС, 2010. - С. 3-10.

37. Щур Б.В. Особливості реалізації криміналістичних методичних рекомендацій / Б.В. Щур // Матеріали звітної конференції факультету з підготовки слідчих Львівського державного університету внутрішніх справ. - Львів: ЛьвДУВС, 2010. - 87-89.

Размещено на Allbest.ru