Організаційне забезпечення підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності податкової служби України

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ ПРАЦІ І СОЦІАЛЬНИХ ВІДНОСИН

ФЕДЕРАЦІЇ ПРОФЕСІЙНИХ СПІЛОК УКРАЇНИ

УДК 351.74 (477)

Організаційне забезпечення підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності податкової служби України

12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Кабацій Микола Васильович

Київ 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті Державної податкової служби України, м. Ірпінь

Захист відбудеться 17 вересня 2011 р. о 11-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.888.01 в Академії праці і соціальних відносин Федерації професійних спілок України за адресою: 03680, м. Київ, Велика окружна дорога, 3 Львів, вул.

З дисертацією можна ознайомитися у загальній бібліотеці Академії праці і соціальних відносин Федерації професійних спілок України за адресою: 03680, м. Київ, Велика окружна дорога, 3ьвів, вул.

Автореферат розісланий 11 серпня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Е.Ф. Демський

управлінський податковий правовий рішення

АНОТАЦІЇ

Кабацій М.В. Організаційне забезпечення підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності податкової служби України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Академія праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. - Київ, 2011.

Дисертацію присвячено аналізу методологічних засад та організаційно-правового механізму підготовки і прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності податкової служби, визначенню шляхів їх удосконалення. З'ясовано поняття та основні напрямки сучасної адміністративної діяльності податкової служби, сутність, особливості та значення управлінських рішень в цій діяльності. Визначено сутність та структуру організаційно-правового механізму підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності податкової служби. Визначено сутність та значення законності зазначених рішень, засоби її забезпечення. Сформульовано рекомендації, спрямовані на удосконалення теоретико-правових засад і практичної діяльності з підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності податкової служби і підвищення їх ефективності.

Ключові слова: податкова служба, адміністративна діяльність, управлінське рішення, підготовка управлінських рішень, прийняття управлінських рішень, організаційно-правовий механізм, правове забезпечення, організаційне забезпечення, законність управлінських рішень, ефективність управлінських рішень.

Кабаций Н.В. Организационное обеспечение подготовки и принятия управленческих решений в административной деятельности налоговой службы Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Академия труда и социальных отношений Федерации профсоюзов Украины. - Киев, 2011.

Диссертация посвящена анализу теоретико-методологических основ, организационно-правового механизма подготовки и принятия управленческих решений в административной деятельности налоговой службы, определению путей их совершенствования. Определены понятие и значение управленческих решений в административной деятельности налоговой службы.

Анализ всей совокупности управленческих решений в органах налоговой службы позволил провести их классификацию по таким критериям: по юридическим результатам; по объектам воздействия; по направлениями управленческого воздействия; по целевому назначению; в зависимости от количества субъектов, которые принимают управленческие решения; по объектам, относительно которых принимаются управленческие решения в налоговой службе; по условиям (причинам) принятия; по форме внешнего выражения; по продолжительности осуществления (реализации); по степени гласности (открытости).

Раскрыта сущность организационного обеспечения подготовки и принятия управленческих решений в административной деятельности налоговой службы Украины, к элементам которого отнесены: цель, принципы, задачи, функции и методы, которые являются своего рода основой (базисом), исходными догмами функционирования управленческих решений в органах налоговой службы (их статикой), благодаря которым, а точнее на основе которых базируется сам процесс их подготовки и принятия, то есть их динамика.

Получило дальнейшее развитие исследование конкретных этапов процедуры как подготовки, так и принятия управленческих решений в административной деятельности налоговой службы. Необходимым элементом процедуры принятия управленческих решений в административной деятельности налоговой службы названо не выполнение (реализация) управленческого решения, а организация (обеспечения) его выполнения. Усовершенствована характеристика организационного обеспечения процедуры подготовки и принятия управленческих решений в административной деятельности налоговой службы, в частности информационного, материально-технического и финансового.

Усовершенствованы критерии оценки эффективности управленческих решений в административной деятельности налоговой службы, которые определены как основания, с помощью которых можно определить качество управленческих решений, то есть их соответствие установленным требованиям и ожидаемых от них результатов, среди которых: результативность; своевременность; научная обоснованность; открытость; положительное общественное мнение; соблюдение прав личности; профессиональность; обеспеченность; экономичность.

Сформулирован ряд конкретных предложений и рекомендаций, направленных на усовершенствование теоретико-правовых основ и практики подготовки и принятия управленческих решений в административной деятельности налоговой службы.

Ключевые слова: органы налоговой службы, административная деятельность, управленческое решение, подготовка управленческих решений, принятие управленческих решений, организационно-правовой механизм, правовое обеспечение, организационное обеспечение, законность управленческих решений, эффективность управленческих решений.

Kabaciy M.V. Orgware of preparation and acceptance of administrative decisions in administrative activity of tax service of Ukraine. Manuscript.

Dissertation on competition of scientific degree of candidate of legal science on specialty: 12.00.07 - administrative law and the process; financial law; informational law. - The Аcademy of Labour and social relations of the Federation of trade unions of Ukraine. - Kyiv, 2011.

Dissertation is devoted the analysis of methodological principles and mechanism of preparation and acceptance of administrative decisions in administrative activity of tax service, to the decision of ways of their improvement. A concept and basic directions of modern administrative activity of tax service, essence, features and values of administrative decisions, is found out in this activity. Certainly essence and structure of organizaciyno - pravovogo mechanism of preparation and acceptance of administrative decisions in administrative activity of tax service. Certainly essence and values of legality of the noted decisions, facilities of its providing. Recommendations, directed on an improvement teoretiko-legal principles and practical activity from preparation and acceptance of administrative decisions in administrative activity of tax service increase of their efficiency, are formulated.

Keywords: tax service, administrative activity, administrative decision, preparation of administrative decisions, acceptance of administrative decisions, legal providing, orgware, legality of administrative decisions, efficiency of administrative decisions.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Політичне, економічне і соціальне оновлення суспільства зумовлює потребу приведення правових, організаційних, структурних та інших засад функціонування органів виконавчої влади у відповідність з новими умовами розвитку нашої держави. Податкові органи України як різновид зазначених органів повинні забезпечити реалізацію наданих їм повноважень, виходячи з пріоритетності прав і свобод людини, що вимагає якісних змін у всіх напрямках їх діяльності, в тому числі й таких як підготовка та прийняття управлінських рішень.

Підвищення ефективності зовнішньо-адміністративної та внутрішньо-організаційної діяльності податкової служби безпосередньо залежить від наукового забезпечення процесу підготовки та прийняття управлінських рішень. Означена проблематика є особливо актуальною для податкових органів, де функції з їх підготовки, прийняття та реалізації на всіх рівнях системи є найбільш відповідальними й складними, оскільки зачіпають права, свободи і законні інтереси широкого кола фізичних та юридичних осіб.

Дослідження проблематики управлінських рішень має забезпечуватися синтезом міждисциплінарних наук, методологічною основою якого є комплексний науковий підхід до побудови ефективної процедури підготовки та прийняття управлінських рішень.

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали загальнотеоретичні наукові праці українських та російських вчених, розробки фахівців у галузі теорії управління, адміністративного та фінансового права - В.Б. Авер'янова, М.Я. Азарова, С.С. Алексєєва, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, І.Л. Бачило, К.І. Бєлякова, В.Т. Білоуса, Л.К. Воронової, О.М. Горбунової, І.П. Голосніченка, О.П. Дзісяка, Є.В. Додіна,
В.Р. Жвалюка, Р.А. Калюжного, С.В. Ківалова, А.Т. Ковальчука, Т.О. Коломоєць, А.Т. Комзюка, Б.А. Кормича, Т.В. Корнєва, В.К. Колпакова, О.А. Кузьменко, С.О. Кузніченка, С.О. Комарова, В.В. Копєйчикова, М.П. Кучерявенка, В.В. Лазарєва, К.Б. Левченко, М.М. Марченка, В.Я.Мацюка, Н.Р. Нижник, В.І. Олефіра, О.І. Остапенка, Д.В. Приймаченка, Т.О. Проценка, В.П. Пєткова, С.В.Пєткова, О.Р. Рябченко, Л.А.Савченко, О.Ф. Скакун, Ю.М. Старілова, А.А. Стародубцева, В.Ю.Стеценко, С.Г. Стеценка, М.М. Тищенка, Н.П. Тиндик, О.В. Шамрая, В.К. Шкарупи та ін.

Проблеми підготовки та прийняття управлінських рішень досліджувались як фахівцями із загальних проблем адміністративного права та державного управління, так і спеціалістами з управління в податкових органах. Ними визначено основні особливості методології прийняття управлінських рішень, обґрунтовано необхідність використання комплексного наукового підходу до дослідження процесу підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень, узагальнено особливості міждисциплінарного та формалізованого підходів до з'ясування сутності цих рішень та вимог, які до них висуваються.

Разом з тим, не дивлячись на інтенсивність та широкий спектр досліджень, присвячених різним аспектам управлінських рішень в державних органах та проблемам, тісно пов'язаним з цим напрямком управлінської діяльності, багато питань у цій сфері залишаються ще неохопленими, єдиної концепції механізму підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності податкової міліції в адміністративно-правовій та управлінській науці досі не вироблено.

За таких умов, особливо гостро постають питання підготовки і прийняття управлінських рішень в діяльності податкової міліції, визначення сутності і структури організаційно-правового механізму підготовки і прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності податкової міліції України та ін. Фактична відсутність теоретико-методологічних досліджень щодо прийняття управлінських рішень в діяльності податкової міліції України, прогалини у чинному законодавстві негативно впливають на реалізацію податковою міліцією своїх повноважень, спричиняють судові позови суб'єктів підприємницької діяльності на дії та рішення її посадових осіб.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до пріоритетних напрямів наукових досліджень Національного університету державної податкової служби України та Науково - дослідного центру з проблем оподаткування Національного університету державної податкової служби України ( номер державної реєстрації 0109U000314), а також у межах Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2005-2010 рр., затверджених Академією правових наук України від 18.06.2004 р.; Програми розвитку державної служби на 2005-2010 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 2004 року №746. Робота спрямована на виконання основних положень Указу Президента України „Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади” від 09 грудня 2010 року №1085/2010.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу теоретичних засад, правового регулювання та практичної реалізації управлінських повноважень податковою службою (окремих працівників) виробити теорію механізму підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності податкової служби України, і визначити шляхи її удосконалення.

Для досягнення поставленої мети в дисертації були поставлені та вирішені такі основні завдання:

- визначити сутність, особливості та значення управлінських рішень в адміністративній діяльності податкової служби України;

- узагальнити правове забезпечення підготовки та прийняття управлінських рішень в податковій службі України;

- класифікувати управлінські рішення в діяльності податкової служби України;

- проаналізувати особливості підготовки управлінських рішень в адміністративній діяльності податкової служби України;

- охарактеризувати матеріально-технічне та фінансове забезпечення підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності податкової служби України;

- проаналізувати поняття, види та особливості інформаційного забезпечення управлінських рішень в адміністративній діяльності податкової служби України;

- визначити шляхи вдосконалення процесу прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності податкової служби України.

Нормативну базу роботи склали - Конституція України, чинне адміністративне та фінансове законодавство, нормативно-правові акти інших галузей права, окремі норми, що регулюють питання правового статусу податкової міліції, системи оподаткування, юридичної відповідальності за порушення законодавства у сфері оподаткування, практика їх застосування; проекти законодавчих актів. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали щодо результатів діяльності податкової міліції в Україні.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері діяльності державної податкової служби України.

Предмет дослідження - організаційне забезпечення підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності податкової служби України.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження стали сучасні загальні та спеціальні методи наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (розділи 1-3), визначено сутність, особливості та значення управлінських рішень в адміністративній діяльності податкової служби (підрозділ 1.2). Порівняльно-правовий метод використано для дослідження правового забезпечення підготовки та прийняття управлінських рішень в податковій службі України (підрозділ 1.4), правового механізму підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності податкової служби України (підрозділ 2.1). Системно-структурний метод використано для здійснення класифікації управлінських рішень в органах внутрішніх справ (підрозділ 1.3), аналізу особливостей підготовки управлінських рішень в адміністративній діяльності податкової служби України (підрозділ 2.2). Статистичний і документальний аналіз та метод соціологічного опитування застосовувались для визначення недоліків правового та організаційного забезпечення процедури підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній податкової служби України (підрозділ 2.3).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших спроб комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень правової науки дослідити проблемні питання організаційно-правового механізму підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності податкової служби України та сформулювати авторське бачення шляхів їх вирішення. В результаті проведеного дослідження вироблено теорію організаційно-правового механізму підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності податкової служби, сформульовано ряд нових наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

вперше:

управлінські рішення в адміністративній діяльності податкових органів розглянуто як вид діяльності, як форму впливу управляючого суб'єкта на управляємого об'єкта, як послідовність певних етапів (підготовка та прийняття управлінських рішень), кожний з яких, також складається із певних стадій;

доведено, що створення належного правового механізму процесу обміну інформацією, розширення доступу органів ДПС як користувача до інтегрованої інформаційно-аналітичної системи правоохоронних органів України, до міжвідомчого інформаційно-аналітичного комплексу аналізу і прогнозування рівня злочинності та правопорушень на державному рівні забезпечить підвищення ефективності адміністрування податків та зборів;

удосконалено:

- питання щодо процесу підготовки та прийняття управлінського рішення і визначено, що він відбувається поетапно у такій послідовності: висунення управлінських гіпотез; оперування інформацією; збирання, обробку, аналіз, оцінку управлінських гіпотез; підготовку (розробка) варіантів рішення; оцінку варіантів рішень, вибір оптимального варіанта; оформлення вибраного варіанта у вигляді проекту рішення; обговорення проекту рішення; погодження проекту рішення із зацікавленими особами; прийняття рішення (надання йому юридичної сили); доведення рішення до організаторів виконання та виконавців.;

- механізм правового забезпечення підготовки та прийняття управлінських рішень - а це створення та підтримка в необхідних межах конструктивних організаційно-функціональних характеристик систем управління за допомогою упорядковуючого впливу всього арсеналу юридичних засобів. Основу правового забезпечення управління складають формування та підтримка його нормативної бази як юридичного засобу досягнення реальної упорядкованості систем управління та їх ефективності;

набуло подальшого розвитку:

визначення інформаційного забезпечення управлінських рішень в адміністративній діяльності органів ДПС України - це комплекс організаційних, правових, технічних і технологічних заходів, засобів та методів, що забезпечують у процесі управління та функціонування системи інформаційні зв'язки її елементів (суб'єктів і об'єктів) шляхом оптимальної організації інформаційних масивів баз даних і знань;

висновок, що необхідним елементом процедури прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ є не виконання (реалізація) управлінського рішення, а організація (забезпечення) його виконання;

з'ясування всього комплексу управлінських рішень в податковій службі, що вперше надало змогу сформулювати їх оригінальну класифікацію за такими критеріями: за цільовим призначенням: стратегічні (концептуальні) та тактичні (ситуаційні); за масштабами впливу: загальні (комплексні) та часткові (локальні);за глибиною впливу: багаторівневі та однорівневі; за спрямованістю впливу: зовнішні та внутрішні; за способом прийняття: одноособові та колективні або колегіальні; за юридичними властивостями: нормативні та індивідуальні; за джерелами виникнення: рішення на виконання розпоряджень органів вищого рівня та ініціативні; за способом фіксації: усні та письмові; за можливостями використання: багаторазові (типові) та одноразові; за ознакою початку або кінця завдання: вихідні (початкові) та підсумкові; за часом дії (тривалістю): короткострокові та довгострокові;

поняття місця, особливостей та значення системи управління органами ДПС, що характеризується складністю організаційної побудови, обумовленого з одного боку, багатогранністю функцій, що виконуються її підсистемами, а з іншого - їх розподілом з урахуванням адміністративно-територіального поділу України.

обгрунтування, що на процес планування та прийняття управлінських рішень впливають як зовнішні, так і внутрішні чинники. Злагодженість дій керівника і підлеглих, їх спрямованість на визначення шляхів та засобів реалізації планів сприяє досягненню поставлених цілей. Також, зазначено, що кожен може прийняти ефективне рішення, володіючи достатньою інформацією. Тобто, інформація є необхідною передумовою прийняття ефективного управлінського рішення в адміністративній діяльності органів ДПС України;

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:

- у науково-дослідній сфері ці результати, які в сукупності становлять теорію організаційно-правового механізму підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності податкової служби, можуть бути основою для подальшої розробки управлінських проблем;

- у галузі правотворчості - висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, може бути використано для підготовки і уточнення ряду законодавчих та підзаконних актів в сфері підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності податкової служби;

- у правозастосовній діяльності використання одержаних результатів дозволить підвищити ефективність процедури підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності податкової служби (довідка про впровадження Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області № 422/10/04 від 08.02. 2011 р.);

- у навчальному процесі - матеріали дисертації використовуються при підготовці підручників та навчальних посібників з дисципліни “Фінансове право”, спеціальних курсах (довідка про впровадження Рівненського обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій №01-06/140 від 30.06.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконане здобувачем самостійно, з використанням останніх досягнень науки управління та адміністративного права. Всі сформульовані в ньому положення і висновки обґрунтовано на основі особистих досліджень автора.

Апробація результатів дослідження. Наукові положення, основні результати дослідження та їх практичне застосування обговорювались на міжнародних наукових, науково-практичних конференціях, науково-практичному семінарі та круглому столі, а саме: «Проблеми формування і розвитку громадянського суспільства», (м. Київ, 23-25 лютого 2011 року); «Сучасні правові реформи в Україні», (м. Біла Церква, 26 жовтня 2010 року); «Сучасні тенденції розвитку національного законодавства України, присвяченої 10 - річчю створення юридичного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України», (м. Київ, 19-20 травня 2011 року); «Актуальні проблеми діяльності ОВС», (м. Кіровоград, 29 квітня 2008 року).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційної роботи викладені у 8 наукових працях, із них чотири статті опубліковані у фахових виданнях, затверджених ВАК України з юридичних наук, та чотири публікації у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, які об'єднують дев'ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи - 206 сторінок, список використаних джерел - 16 сторінок.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації‚ визначаються її зв'язок з науковими програмами, планами, темами‚ мета і завдання‚ об'єкт і предмет‚ методи дослідження‚ наукова новизна та практичне значення одержаних результатів‚ особистий внесок здобувача в їх одержання‚ апробація результатів дисертації та публікації.

Розділ 1 „Загальна характеристика управлінських рішень в адміністративній діяльності податкової служби України ” присвячено визначенню поняття, системи та основних напрямків управління в сучасній адміністративній діяльності органів державної податкової служби України з'ясуванню сутності, особливостей та значення управлінських рішень в адміністративній діяльності податкової служби України, характеристиці видів управлінських рішень в податковій службі України, аналізу системи правового забезпечення підготовки та прийняття управлінських рішень в податковій службі України.

У підрозділі 1.1 „Поняття, система та основні напрямки управління в сучасній адміністративній діяльності органів державної податкової служби України” зазначається, що в умовах розбудови економіки України дедалі більшого значення набувають проблеми управління. Назріла об'єктивна необхідність створити управлінський механізм, де б не було місця суб'єктивізму та волюнтаризму, а існувала реальна можливість такого обмеження стихійних чинників розвитку, яке б не давало їм змоги ставати визначальною управлінською силою. Тож осмислення управлінських проблем, що виникають у процесі будівництва такого механізму - одне з найважливіших завдань науки управління.

На етапі становлення податкової системи України в умовах розвитку ринкових відносин первісно сформувалася централізована вертикальна система податкових органів із чіткою спеціалізацією за видами податків. Така організаційна структура податкових органів України є об'єктивною необхідністю в період розробки та вдосконалення податкового законодавства країни, створення методологічної бази його реалізації на практиці та налагодження механізму нарахування та сплати податків

Незважаючи на те, що процес розвитку й удосконалення податкової системи України триває, первісна організаційна структура податкових органів виконала свої завдання і в багатьох параметрах вичерпала потенціал підвищення ефективності роботи податкових органів усіх рівнів управління.

Тепер вкрай важливою вимогою стає розвиток державного управління і, зокрема, системи податкових органів, для вирішення завдань у контексті ринкових відносин, які передбачають нові процедури виконання податкового законодавства. На таку організаційну перебудову підуть роки, оскільки потрібна комплексна реорганізація і перепідготовка, а також добір відповідних кадрів. Однак уже на початковому етапі можна вжити певних кроків до зміцнення податкових органів.

Необхідність реформування податкової служби, підвищення ефективності її діяльності обумовлені значним збільшенням суб'єктів підприємництва, що потребує переходу до світових цивілізованих норм в оподаткуванні, все більшою концентрацією оподатковуваних оборотів у фізичних осіб при домінуючому раніше оподаткуванні підприємств, а також необхідністю створення єдиного інформаційного простору для державного контролю за товарно-грошовими потоками у країні, складною криміногенною ситуацією в економіці.

Прикладом системи управління є органи державної податкової служби, які складаються з великої частини специфічних у функціональному та організаційному відношеннях підсистем: податкова інспекція, податкова міліція, підрозділи, що займаються документальними перевірками дотримання вимог податкового законодавства, примусовим стягненням податків відповідно до норм чинного законодавства, а також підготовкою та підвищенням кваліфікації кадрів. Ці підсистеми функціонують і структуровані згідно з особливостями завдань, що виконуються та методів, що при цьому використовуються.

Складність організаційної побудови системи управління податковою службою обумовлена, з одного боку, багатогранністю функцій, що виконвуються її підсистемами, а з іншого - їх розподілом з урахуванням адміністративно-територіального поділу України.

Для ефективної організації державного податкового менеджменту органами Державної податкової служби потрібно розширювати їх повноваження, давати можливість проявляти їм ініціативу і тим збільшувати надходження до дохідної частини державного бюджету. Адже вони, що безпосередньо займаються адмініструванням податків, краще інших бачать і знають існуючі проблеми.

У підрозділі 1.2 „Сутність, особливості та значення управлінських рішень в адміністративній діяльності податкової служби України” зазначається, що надзвичайно важливою функцією управління взагалі та в адміністративній діяльності податкової служби України є прийняття рішень - складного акту (раціонального, емоційного, вольового), прийнятого за результатами всебічного аналізу розвитку й прогнозування певної ситуації.

У прийнятті рішення є завжди певна альтернатива. Існують дві форми прийняття управлінських рішень: одноосібна (індивідуальна) і колективна (групова, колегіальна), які мають певні переваги та недоліки. Одноосібне управлінське рішення, як правило, за своєю природою має суб'єктивний характер. Колективна робота створює потенційні можливості підвищення якості рішень.

Обидва ці підходи мають як свої переваги, так і недоліки. Питанням переваги якогось з них було відведено багато досліджень і за їхніми результатами можна зробити такі висновки:

1. Групове ухвалення рішень у цілому краще, ніж індивідуальне.

2. У ситуаціях, що виникають при розв'язанні складних проблем, групове ухвалення рішень краще, ніж індивідуальне.

3. У ситуаціях, що виникають при розв'язанні простої проблеми формального процедурного характеру, загалом кращими є рішення однієї людини.

Найважливішою ознакою управлінського рішення є його безпосередня спрямованість на організацію колективної праці. Щоправда, рішення як інструмент впливу на колективну працю приймає не кожен працівник, а лише суб'єкт управління - керівник.

Будь-яке управлінське рішення має окрім суб'єкта, що приймає рішення, ще й об'єкт, на якого спрямоване ухвалене рішення й яке він має виконати (певний колектив або окремий працівник) та предмет - тобто зміст рішення, в якому має бути визначено, що слід робити, як саме і що в результаті треба досягти (отримати).

Вся різноманітність управлінських рішень, які приймаються в адміністративній діяльності податкової служби України, повинна відповідати чітко означеним загальним вимогам аби уникнути або мінімізувати можливі при цьому ризики.

По-перше, рішення має бути обґрунтованим, об'єктивним, несуперечливим, правомірним, конкретним і своєчасним і при цьому “реальним, містити механізм реалізації, готуватися в реальному масштабі часу, бути реалізованим і гнучким, передбачати можливість верифікації і контроль за виконанням”. Тобто воно має відповідати тріаді: конкретним умовам, поставленим цілям і можливостям їх досягнення.

По-друге, управлінські рішення в адміністративній діяльності податкової служби України повинні відповідати вимогам кодексу, законодавчих актів, відомчих наказів, інструкцій і настанов. До того ж, вони завжди носять директивний, владний характер й обов'язкові для всіх, кому їх адресовано. Виконання цього рішення гарантовано нормами права, а в необхідних випадках може забезпечуватися навіть заходами примусу.

По-третє, приймаються управлінські рішення в адміністративній діяльності податкової служби України і в односторонньому порядку, навіть якщо вони є результатом, колегіального обговорення чи наслідком узгодження між різними суб'єктами управління.

По-четверте, управлінське рішення встановлює обов'язкові правила поведінки або регулює окремі управлінські відносини, воно може стосуватися всього колективу або окремих його членів.

За допомогою управлінських рішень визначають цілі діяльності; закріплюють працівників за посадами і робочими місцями; визначають функції, права та відповідальність працівників; встановлюють правила поведінки персоналу; розробляють систему заходів щодо заохочення, стимулювання ефективної та якісної праці тощо.

У підрозділі 1.3 „Види управлінських рішень в податковій службі України” наголошується, що вибір тих або інших управлінських рішень в податковій залежить від багатьох обставин, зокрема: напрямку діяльності органу (підрозділу) чи окремої посадової особи; компетенції органу (підрозділу) чи посадової особи; особливості об'єкта управлінського впливу; мети управлінських дій. Звідси, працівники податкової служби повинні орієнтуватись в існуючій системі управлінських рішень, як під час зовнішньо-адміністративної, так і внутрішньо-організаційної діяльності.

Рішення об'єднує всю сукупність вказаних операцій, є сполученням інтелектуальної діяльності в управляючій підсистемі з організаційно-практичною діяльністю в керованій підсистемі. Рішення знаходиться на стику процесу управління і процесу виробництва (конкретної предметної діяльності). Воно є важливішою ланкою відносин управління, зв'язуючи фактором управляючої та керованої підсистем.

Класифікація управлінських рішень можна здійснювати за наступними ознаками:

1. За цільовим призначенням: стратегічні (концептуальні) та тактичні (ситуаційні).

2. За масштабами впливу: загальні (комплексні) та часткові (локальні).

3. За глибиною впливу: багаторівневі та однорівневі.

4. За спрямованістю впливу: зовнішні та внутрішні.

5. За способом прийняття: одноособові та колективні або колегіальні.

6. За юридичними властивостями: нормативні та індивідуальні.

7. За джерелами виникнення: рішення на виконання розпоряджень органів вищого рівня та ініціативні.

8. За способом фіксації: усні та письмові.

9. За можливостями використання: багаторазові (типові) та одноразові.

10. За ознакою початку або кінця завдання: вихідні (початкові) та підсумкові.

11. За часом дії (тривалістю): короткострокові та довгострокові.

Перерахований перелік управлінських рішень в органах ДПС не є вичерпним, не всі вони однаковою мірою використовуються на практиці. Проте така класифікація потрібна в першу чергу для того, щоб краще зрозуміти саму природу управлінських рішень. Треба також додати, що наявність класифікації дає можливість диференційовано організовувати інформаційне та методичне забезпечення процесу розробки та прийняття відповідних видів рішень.

У підрозділі 1.4 „Правове забезпечення підготовки та прийняття управлінських рішень в податковій службі України” наголошується, що поняття "правове забезпечення підготовки та прийняття управлінських рішень" включає його нормативне регулювання і виконання права як засобу управління стосовно конкретної сфери практики. Воно розуміє під цим також сприяння пошуку шляхів удосконалення існуючих та створюваних нових правових норм, необхідних для виконання принципово нових завдань управління.

Правове забезпечення управління можна визначити як створення та підтримку в необхідних межах конструктивних організаційно-функціональних характеристик систем управління за допомогою упорядковуючого впливу всього арсеналу юридичних засобів.

Основу правового забезпечення управління складають формування та підтримка його нормативної бази як юридичного засобу досягнення реальної упорядкованості систем управління та їх ефективності. Нормативна база являє собою своєрідний організаційно-функціональний образ системи управління, виражений юридичною мовою і який відповідає її цільовому призначенню. При цьому правові норми забезпечують моделювання систем управління, нормування та формалізацію їх функціональних, організаційних та інформаційних структур, а також самі виконують інформаційну функцію.

Правове регулювання процедур управління буде сприяти найбільш повній реалізації вимог директивних органів, які мають відношення до системи органів Державної податкової служби. Навряд чи доцільно приймати нові рішення з одного і того ж питання до здійснення раніш прийнятих, необхідно забезпечити комплексний підхід до розробки управлінських установлень, враховуючи складні взаємозв'язки та взаємозалежності регульованих явищ реальної дійсності. Корисними є також норми, що забороняють використання при підготовці, прийнятті й виконанні рішень застарілих, неефективних методів та прийомів управлінської діяльності, тобто такі, що визначають як не слід діяти в процесі реалізації управлінської компетенції. Важливим об'єктом нормативного регулювання технології управління є його документальне забезпечення та раціональна організація документообігу.

Результати досліджень свідчать, що до 75% всієї роботи в органах управління може бути у певних межах стандартизовано та унормовано. Якщо під правовим регулюванням такої сфери управлінської діяльності, як прийняття рішень, розуміти не розробку детальних схем, суворо визначаючих зміст, послідовність і методи здійснення інтелектуальних операцій, а лише правильне визначення того, на що має бути спрямована робота думки, установлення порядку виконання цих операцій, то правове регулюванню підготовки та прийняття рішень слід вважати можливим і корисним.

Розділ 2 „Сутність і структура організаційно-правового механізму підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності податкової служби України” присвячено з'ясуванню сутності зазначеного механізму, визначенню особливостей підготовки управлінських рішень в адміністративній діяльності податкової служби та специфіки процесу їх прийняття.

У підрозділі 2.1 „Сутність організаційно-правового механізму підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності податкової служби України” зазначається, що для розробки організаційно-правового механізму підготовки та прийняття управлінських рішень необхідно спиратися як на існуючі теоретико-правові напрацювання в цій сфері, так і на аналітичні закономірності, статистичні дані та практичний досвід діяльності органів та підрозділів податкової служби.

Для підготовки та прийняття ефективного управлінського рішення необхідно своєчасно одержати вичерпну інформацію про внутрішні й зовнішні умови діяльності об'єкта управління. Оскільки комплекс цих умов практично ніколи не буває однаковим, зміст конкретних рішень навіть за управління тим самим об'єктом, як правило, буває різним. Проте загальні принципи та вимоги до рішень можуть і мусять бути незмінними протягом певного часу (як правило, до зміни конкретних економічних умов).

Важлива роль належить якості рішення, яка виражається через його економічність та своєчасність. Економічність рішення характеризується ефективністю використання залучених в обіг трудових, матеріальних, фінансових та інших ресурсів виробництва, а своєчасність - співвідношенням між часом виникнення проблеми та часом прийняття рішення. Якість управлінського рішення визначає кінцеві результати управління.

Управлінське рішення можна визначити як творчий процес мислення суб'єкта управління, в результаті якого визначається, які заходи треба здійснити в даній фактичній виробничій ситуації або в ситуації, що передбачається, для розв'язання певної проблеми й одержання бажаного результату.

Підготовка та прийняття управлінського рішення є не тільки органічною частиною процесу управління, а й головним етапом циклу управління. Тому, якщо сутність управління розглядати як цілеспрямований вплив суб'єкта управління на об'єкт, яким управляють, то під сутністю управлінського рішення слід розуміти обґрунтування й формування змісту цього впливу.

Юридична наука розглядає прийняття управлінських рішень як процес виконавчо-розпорядчої діяльності, спрямований на встановлення правил поведінки органів, організацій, посадових осіб і громадян. В її межах аналізують зміст механізму управління, рішення розглядають в просторі й часі, у всіх його взаємозалежностях, встановлюють норми, які надають рух силам, спрямованим на реалізацію рішень. Проте юриспруденція зовсім не приділяє уваги таким моментам організації процесу, як формування цілей та їх узгодження між собою, збір і обробка інформації, механізм вибору одного з варіантів із великої кількості альтернатив, проблема оптимальності рішення, що приймається. Все це може бути представлене як інформаційні процеси. Поєднання юридичних та формально-аналітичних уявлень дає змогу забезпечити як правову, так й інформативну обґрунтованість державних актів.

У підрозділі 2.2 „Особливості прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності податкової служби України” процедуру підготовки управлінських рішень в адміністративній діяльності податкової служби визначено як сукупність етапів (операцій), які здійснюються послідовно, становлять її сутність і слугують основою для наступного прийняття управлінських рішень.

Прийняття рішень є завершальною фазою підготовки і психологічно найскладнішою процедурою, найголовнішим оцінювальним критерієм здібностей, умінь і навичок керівника. Незалежно від схеми управлінської діяльності, ступеня її деталізації, домінування конкретних стадій управління центральною ланкою є прийняття рішень. Від їх зумовленості значною мірою залежать результати діяльності організації.

Прийняття управлінського рішення - вольовий акт формування послідовності дій, результатом яких є досягнення конкретної цілі на основі перетворення вихідної інформації.

Прийняття управлінського рішення здійснюється в умовах двох видів відносин:

1) керівництво - підлеглість (керівник приймає рішення одноосібно);

2) партнерство (рішення приймають колегіально, творчою групою спеціалістів, експертів тощо).

Це спричинило дві форми прийняття управлінських рішень: індивідуальну (одноосібну) та групову (колегіальну), кожна з яких має свої переваги і недоліки. Вибір їх залежить від особливостей управлінської ситуації. У розв'язанні, наприклад, процедурних проблем, безпосередньо пов'язаних з діяльністю органів ДПС, цілком достатньо індивідуальних рішень. Складні управлінські проблеми, ситуації з багатьма невідомими, що містять соціальні, психологічні, соціально-психологічні, моральні аспекти, в яких задіяний людський чинник, вимагають комплексного розгляду.

За відносин “керівництво-підлеглість” прийняття управлінського рішення значною мірою буде детерміноване спонуками, стимулами, котрі визначають поведінку керівника. Здебільшого мотиваційними впливами, що виходять від керівника, є намагання показати свою професійну перевагу над підлеглими, реалізація особисто значущих суб'єктивних цілей, прагнення до влади. Мотиви поведінки підлеглих, які беруть участь у прийнятті рішення, полягають у готовності поступитися керівнику, намаганні не показати своєї професійної некомпетентності, уникнути зауважень на свою адресу. У групі з партнерськими відносинами підкорення немає. За таких умов кожний спеціаліст намагається реалізувати свої інтелектуальні можливості. Інколи учасники групової дискусії подають свою думку як єдино правильну, що не потребує обговорення. Це один із можливих випадків відокремлення під час дискусії, яке умовно називають “діалогом глухих”. Керуючи груповою дискусією, керівник може впливати на підлеглих, вдаючись як до безпосереднього впливу на них, так і до впливу через групу. Вплив керівника на групу тим сильніший, чим більше він вважає себе причетним до неї.

У підрозділі 2.3 „ Вдосконалення процесу прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності податкової служби України ” зазначається, що під час прийняття найпростіших управлінських рішень (наприклад, усних чи конклюдентних, письмових, які є неправими, тощо), виокремити окремі їх елементи (етапи) буває непросто. Однак, при вирішенні відносно складних, а особливо проблемних завдань, коли необхідно висунути управлінські гіпотези і з'ясувати можливі варіанти управлінського рішення, його підготовка добре простежується не тільки в цілому, але й на певних її етапах.

Процедура прийняття рішень передбачає висунення на перший план раніше обговорених властивостей управлінського рішення. На стадії прийняття рішення дається оцінка альтернативних варіантів і відбирається альтернатива з найбільш сприятливими загальними наслідками.

Евристичні методи прийняття рішень базуються на аналітичних здібностях осіб, які приймають управлінські рішення. Ці методи спираються на інтуїцію, порівняння альтернатив з урахуванням набутого досвіду, вони оперативні, але не гарантують вибору безпомилкових рішень.

Колективні методи прийняття рішень передбачають визначення учасників певної процедури і відбір форм групової роботи: засідання, наради тощо. Ефективними є такі методи колективної підготовки управлінських рішень: мозкового штурму (спільне генерування ідей і наступне прийняття рішень) та Дельфі (багатоетапна процедура анкетування).

В основі кількісних методів прийняття рішень лежить вибір оптимального, шляхом комп'ютеризованої обробки великих масивів інформації.

Процедура прийняття управлінського рішення завершується діями з його реалізації, до яких належать: доведення управлінських рішень до виконавців, визначення календарних термінів (кінцевих і проміжних) виконання, призначення відповідальних виконавців, конкретизація завдань і відповідальності, забезпечення ресурсами, координація дій виконавців, коригування раніше прийнятого рішення, мотивація діяльності, облік і контроль виконання.

Головний зміст усієї роботи з доведення завдань до виконавців полягає в тому, щоб побудувати у свідомості певний образ (технологію) майбутньої роботи з його виконання. Важливою вимогою на цій стадії є оперативність передачі інформації у точній відповідності до адресності та змісту.

Передумовами успішної організації виконання є узгодженість розподілу завдань відповідно до реального потенціалу виконавців і дотримання балансу між зрозумілими обов'язками і наданими правами (ресурсами).

Організація виконання управлінських рішень передбачає активне використання механізму стимулювання і відповідальності, який реалізується в рамках можливостей переконувати, спонукати і примушувати.

Контроль виконання рішення є завершальною стадією управлінського циклу. Він набуває форми зворотного зв'язку, за допомогою якого можна отримати інформацію про виконання рішення, досягнення поставлених цілей.

Розділ 3 „Організаційне забезпечення підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності податкової служби України” присвячено характеристиці, особливостей інформаційного, матеріально-технічного та фінансового забезпечення, адміністративної діяльності податкової служби з'ясуванню місця керівника у процесі підготовки та прийняття цих рішень.

У підрозділі 3.1 „Поняття, види та особливості інформаційного забезпечення управлінських рішень в адміністративній діяльності податкової служби” з метою ефективного виконання завдань органами ДПС щодо адміністрування податків та зборів особливого значення набуває належне інформаційне забезпечення прийняття управлінських рішень. Адже процес управління розпочинається із надходження й сприйняття інформації, з подальшим прийняттям рішення на основі одержаних даних і, в кінцевому підсумку, проводиться контроль за його виконанням. Ефективність реалізації прийнятих управлінських рішень на основі представлених даних при цьому буде залежати не лише від належної компетенції та досвіду керівництва органу ДПС, а й в умінні правильно та адекватно оцінити в реальному режимі часу динамічні умови розвитку економічних процесів. В зв'язку з цим змінюються вимоги до інформації та механізмів її формування.

Інформація, яка буде слугувати базою прийняття управлінських рішень в діяльності органів ДПС також має відповідати певним критеріям якості. До якості інформації пред'являються певні вимоги. Якщо сформулювати в загальному, то перш за все це задоволення потреб користувачів в інформації. Корисність інформації при цьому визначається її споживачами. З нашої точки зору, головною вимогою є - своєчасність (оперативність) надходження інформації. Дані мають бути оперативно зібрані і якісно опрацьовані. Оперативність збору та швидкість обробки інформації повинна відповідати темпам мінливості конкретних елементів діяльності. Це необхідно тому, що для управлінського працівника мають значення не дані взагалі, а дані в необхідному об'ємі і в потрібний час.

При цьому інформація має бути суттєва. Така вимога повинна реалізовуватися наступним чином: до кожної ланки управління має надходити лише та інформація, яка безпосередньо стосується конкретного завдання. Для цього в органах ДПС необхідно створити таку організаційну структуру, яка б мала найменшу кількість рівнів управління і прямі канали інформаційного обміну. Адже, проходячи зайві рівні управління в інформаційному блоці накопичується зайва інформація, яка перекручує її зміст або ж зовсім змінює його, що може призвести до непередбачуваних подій. Правильність делегування повноважень забезпечить оптимальний розподіл завдань між різними рівнями управлінських працівників органів ДПС.

У процесі розв'язання питання інформаційного забезпечення виникає проблема вибору між оперативністю отримання інформації з одного боку, та її точністю, достовірністю і якістю змісту з іншого. На нашу думку, в діяльності органів ДПС визначальним критерієм повинна бути економічність інформації. Якою б важливою не була інформація, але якщо ефект від її виникнення не перевищує витрати на її одержання, то автоматично виникає запитання про доцільність отримання такої інформації.

У підрозділі 3.2 „Матеріально-технічне та фінансове забезпечення підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності податкової служби України” під ним розуміється комплекс товарно-майнових та грошових заходів, які можуть мати як внутрішньо-організаційний, так і зовнішньо-адміністративний характер і призначені для обслуговування усіх без винятку етапів їх підготовки та прийняття.

Матеріально-технічне та фінансове забезпечення управління органами ДПС України - це система товарно-грошових і господарських відносин, які виникають між органами ДПС і їх підрозділами, з одного боку, і органами влади, підприємствами, організаціями - з іншого, у процесі постачання матеріально-технічних і військових ресурсів (паливо, обладнання, речове майно, будівельні та інші матеріали, зброя та боєприпаси); виконання договорів купівлі-продажу; надання матеріально-технічної допомоги та фінансування їх діяльності.

Органи ДПС є юридичними особами та самостійно, у межах чинного законодавства, організовують товарно-грошову діяльність щодо матеріально-технічного забезпечення. Видатки на утримання органів ДПС визначаються КМУ й фінансуються з державного бюджету . До 1 січня 2000 року органи ДПС мали право спрямовувати на розвиток матеріально-технічної бази 30 % донарахованих і стягнутих за результатами документальних перевірок сум податків, інших платежів, зборів, фінансових санкцій (ст. 6 Закону України ,,Про державну податкову службу України”). Зараз таке право відмінене. ДПА України своїми нормативно-правовими документами формує структуру господарсько-фінансових зв'язків органів ДПС з урахуванням їх специфіки, для чого у відповідних положеннях визначає компетенцію окремих суб'єктів управління у сфері матеріально-технічного і фінансового забезпечення її діяльності.

...