Механізми впровадження комунікативних проектів у побудові взаємовідносин влади з громадськістю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство будівництва та житлово-комунального господарства України

Академія муніципального управління

УДК 351

25.00.02 - механізми державного управління

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

МЕХАНІЗМИ ВПРОВАДЖЕННЯ КОМУНІКАТИВНИХ ПРОЕКТІВ У ПОБУДОВІ ВЗАЄМОВІДНОСИН ВЛАДИ З ГРОМАДСЬКІСТЮ

Кандагура Катерина Сергіївна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі філософських та соціально-політичних наук Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

Науковий керівник - доктор наук з державного управління, доцент Драгомирецька Наталія Михайлівна, Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, професор кафедри філософських та соціально-політичних наук.

Офіційні опоненти:

- доктор наук з державного управління, професор Чукут Світлана Анатоліївна, Національна академія державного управління при Президентові України, завідувач кафедри інформаційної політики;

- кандидат наук з державного управління Кушнір Марина Олексіївна, Національний інститут стратегічних досліджень, головний консультант сектору стратегій регіонального розвитку відділу регіонального розвитку

Захист відбудеться 18 травня 2011р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.129.01 в Академії муніципального управління за адресою: 01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 33, к. 220.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Академії муніципального управління (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 33).

Автореферат розісланий 15 квітня 2011р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Л.П. Піддубна

Анотації

Кандагура К.С. Механізми впровадження комунікативних проектів у побудові взаємовідносин влади з громадськістю. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - механізми державного управління. - Академія муніципального управління Міністерства будівництва та житлово-комунального господарства України. - Київ, 2011.

У дисертації проаналізовано сучасні наукові підходи до розуміння процесів побудови взаємовідносин влади з громадськістю. Виокремлено наукові підходи до змісту категорії "механізми державного управління". Розроблено класифікацію видів механізмів державного управління та їх впровадження у різних сферах. Доведено доцільність виокремлення категорії "механізм державного управління у побудові взаємовідносин влади з громадськістю через комунікативні проекти". Запропоновано класифікацію наукових підходів до механізмів побудови взаємовідносин влади з громадськістю. Виявлено, що засоби масової інформації та об'єднання громадян виступають механізмами, що використовує переважно бізнес через фінансовий та влада через адміністративний ресурси у взаємовідносинах з громадськістю. Класифіковано комунікативні проекти, що використовуються в системі державного управління у взаємовідносинах влади з громадськістю. Сформовано критерії результативності побудови взаємовідносин влади з громадськістю. Розроблено та обґрунтовано модель побудови взаємовідносин влади з громадськістю через комунікативні проекти.

Ключові слова: механізми державного управління, комунікативні проекти, взаємовідносини, влада, громадськість, засоби масової інформації, об'єднання громадян, фінансово-промислові групи, бізнес-структури, форми та методи вивчення громадської думки.

Кандагура К.С. Механизмы внедрения коммуникативных проектов в построении взаимоотношений власти с общественностью. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук государственного управления по специальности 25.00.02 - механизмы государственного управления. - Академия муниципального управления Министерства строительства и жилищно-коммунального хозяйства Украины. - Киев, 2011.

В исследовании проанализированы современные научные подходы к пониманию процессов построения взаимоотношений власти с общественностью. Выделены научные подходы к пониманию категории "механизмы государственного управления" и разработана классификация этих подходов с позиций: средств и способов, системы и совокупности действий. Выстроена модель кумулятивности механизма государственного управления.

Разработана классификация видов механизмов государственного управления и их внедрения в различных сферах. Доказана целесообразность выделения категории "механизм государственного управления в построении взаимоотношений власти с общественностью через коммуникативные проекты" и предложено определение такого механизма как комплексного, что представляет собой симбиоз различных средств и ресурсов, которые применяет субъект управления при получении информации о потребности объекта управления и принятии управленческих решений, а также методов, которые использует объект управления для максимального представления своих интересов во власти.

Предложена классификация научных подходов к механизмам построения взаимоотношений власти с общественностью и соотнесена с научными подходами к управлению в менеджменте, предложенными научными школами. Выявлено, что средства массовой информации и объединения граждан выступают механизмами, которые использует преимущественно бизнес через финансовый и власть через административный ресурсы во взаимоотношениях с общественностью.

Классифицированы коммуникативные проекты, которые используются в системе государственного управления во взаимоотношениях власти с общественностью в соответствии с такими критериями: по уровню разработанности нормативно-правовой базы; по функциям, структуре, полномочиям и особенностям деятельности власти; по особенностям построения отношений в процессе жизнедеятельности общества. Сформированы критерии результативности построения взаимоотношений власти с общественностью. Выявлено, что одним из главных критериев результативности построения взаимоотношений власти с общественностью является изучение общественного мнения.

Разработана и обоснована модель построения взаимоотношений власти с общественностью через коммуникативные проекты по привлечению объединений граждан к работе власных структур и перераспределение функциональных обязанностей между ними с использованием принципов аутсорсинга и фандрейзинга.

Ключевые слова: механизмы государственного управления, коммуникативные проекты, взаимоотношения, власть, общественность, средства массовой информации, объединения граждан, финансово-промышленные группы, бизнес-структуры, формы и методы изучения общественного мнения.

K.S. Kandagura Mechanisms for implementation of communication projects in building relationships the authority with the public. - Manuscript.

Dissertation for obtaining scientific grade of Candidate of Sciences in State Management under specialty 25.00.02 - state management mechanisms. - Municipal Management Academy of the Ministry of Regional Development, Construction and Housing and Communal Services of Ukraine. - Kyiv, 2011.

The thesis deals with the modern scientific approaches to understanding the processes of building relationships with the public authorities. Pointed out in scientific approaches to understanding the category of "state management mechanisms. The classification of types of governance mechanisms and their implementation in various fields. The expediency of distinguishing the category "machinery of public administration in building relationships with the public authorities through the communicative projects. The classification of scientific approaches to the mechanisms of building relationships with the public authorities. Revealed that the media and citizens' associations are the mechanisms that business uses mainly through financial resources and administrative authority over the relationship with the public. Classified communication projects that used in the public administration in relations with the public authorities. Formed performance criteria of building relationships with the public authorities. The model was developed and build relationships with the public authorities through the communicative projects.

Keywords: mechanisms of public administration, communication projects, relationships, authority, public, media, public associations, industry groups, businesses, forms and methods of public opinion.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сучасні вимоги щодо розвитку адміністративно-організаційних напрямів державотворення, функцій, структури, повноважень та особливостей діяльності органів державної влади всіх рівнів у контексті укріплення демократичних принципів державного управління, гармонізації українського законодавства з міжнародними нормами і стандартами, з метою забезпечення прав і свобод людини й громадянина, передбачають розробку та впровадження нових механізмів побудови взаємовідносин з громадськістю, визначення цільових, функціональних, організаційних складових механізмів державного управління у різних сферах суспільного життя. Підвищення результативності та ефективності реалізації державної політики у побудові взаємовідносин влади з громадськістю через комунікативні проекти, що поєднують в собі інформаційну, комунікативну та комунікаційну складові діяльності влади - вимагають теоретико-методологічного обґрунтування нових видів механізмів державного управління, їх класифікацію та визначення закономірності функціонування, конкретизацію категоріального апарату і дефініцію концепції-моделі.

У методологічному плані актуальність дослідження зумовлена тим, що дозволяє: виробити інноваційні механізми побудови взаємовідносин з громадськістю в системі державного управління; вдосконалити існуючі механізми державного управління через запровадження новітніх форм їх реалізації; перерозподілити функціональні обов'язки між владою та громадськістю з використанням принципів аутсорсингу та фандрейзингу; знизити рівень бюджетних витрат на процеси інформування через залучення бізнесу до такої діяльності, використовуючи спонсорство.

Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження є наукові розробки у галузі державного управління, політичних наук, менеджменту, соціальних комунікацій. На вироблення авторського підходу до означеної проблематики вплинули наукові теорії, аналітичні матеріали, результати практичних досліджень вітчизняних і зарубіжних науковців та практиків. При дослідженні концептуальних підходів щодо визначення механізмів державного управління, їх різновидів, структурних елементів за основу взяті роботи класиків науки та відомих дослідників: В. Авер'янова, Г. Атаманчука, В. Бакуменка, В. Князєва, Б. Курашвілі, В. Малиновського, П. Надолішнього, Н. Нижник, О. Оболенського, Г. Одінцової, Ю. Сурміна, Ю. Тихомирова, Л. Юзькова та інших. Взаємовідносини влади з громадськістю досліджуються з різних позицій. Так, Е. Афонін, Л. Гонюкова, В. Дзоз, П. Манжола, Ю. Нісневич розглядають їх за формами та методами побудови взаємовідносин; А. Берестовський, Ю. Габермас, Н. Дніпренко, Н. Драгомирецька та інші автори - у контексті комунікації та комунікативної діяльності; В. Бебик, С. Блек, М. Браун, А. Мельник, Л. Мендісабаль, Ю. Работа, Г. Райт та інші - за засобами побудови зв'язків з громадськістю; В. Дрешпак, С. Лихоступ, Г. Почепцов, І. Смірнов, С. Чукут та багато інших фахівців - відповідно до ступеню розвинутості інформаційного суспільства та впливу електронної держави на взаємовідносини влади з громадськістю. Становлення та розвиток фінансово-промислових груп, бізнес-структур, їх вплив на взаємовідносини влади з громадськістю розглянуті у роботах відомих вітчизняних та закордонних науковців: М. Делягіна, О. Леховіцера, О. Пасхавера, І. Рейтеровича, С. Телешуна та інших. Вивченню громадської думки як відображення ставлення громадськості до влади, приділено увагу в дослідженнях: М. Багмета, М. Головатого, Л. Городенко, В. Набруска, О. Попроцького та інших. Праці С. Внучко, О. Глоби, Д. Коника, А. Матвійчука, В. Новохацького, В. Пащенко, Є. Пожидаєва, О. Тинкован, Л. Усаченко та інших, присвячені розгляду діяльності форм об'єднань громадян, їх ролі у взаємовідносинах влади з громадськістю. На дисертаційне дослідження вплинули роботи вітчизняних науковців: Т. Брус, О. Валевського, К. Ващенко, Ю. Кальниша, В. Ребкала, В. Романова, В. Тертички, які досліджують проблематику щодо інформаційно-аналітичної діяльності, аналізу державної політики.

Теоретичні розробки вітчизняних та зарубіжних науковців щодо взаємовідносин влади з громадськістю, аналітичні матеріали, звіти органів виконавчої влади, дані соціологічних досліджень незалежних аналітичних центрів стали основою для проведення наукових досліджень у цій сфері суспільного життя. Слід зазначити, що у науковій літературі спостерігається тенденція розгляду взаємовідносин влади з громадськістю, виходячи з їх приналежності до різних сфер діяльності. Дана проблематика активно досліджується переважно у суспільно-політичних науках і перебуває на стані розвитку у галузі державного управління. Зокрема, при дослідженні механізмів державного управління велика увага приділяється розгляду сутності самої категорії, складових елементів, видів механізмів та їх впровадженню у різних сферах, проте відсутній комплексний підхід до механізмів побудови взаємовідносин влади з громадськістю. Недостатньо розглянуті конкретні механізми та їх форми, методи впровадження для покращення взаємовідносин влади з громадськістю. Все це зумовлює необхідність проведення подальших досліджень для побудови результативних та ефективних взаємовідносин влади з громадськістю.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося в межах науково-дослідної роботи Національної академії державного управління при Президентові України "Розроблення теоретико-методологічних засад публічної політики та експертно-аналітичного супроводу діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування" (0110U002471). Особистий вклад автора полягає у науковому забезпеченні процесу побудови взаємовідносин влади з громадськістю в межах реалізації державної політики у сферах державного управління та інших сферах суспільного життя.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є теоретико-методологічне обґрунтування механізмів впровадження комунікативних проектів у побудові взаємовідносин влади з громадськістю.

Реалізація поставленої мети передбачає вирішення сукупності взаємопов'язаних завдань для покращення взаємовідносин влади з громадськістю. Враховуючи це, і, спираючись на аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури, законодавчої бази у дисертації виокремлені основні напрями дослідження, в межах яких вирішувалися такі завдання:

- проаналізувати сучасні наукові підходи до процесів побудови взаємовідносин влади з громадськістю для обґрунтування необхідності вироблення нового теоретико-методологічного підходу у даному напрямі шляхом впровадження комунікативних проектів;

- виокремити вітчизняні та зарубіжні теоретичні підходи щодо змісту категорії "механізми державного управління" для встановлення її структурних елементів та виявлення зв'язків між ними;

- визначити види механізмів державного управління та класифікувати їх за сферами застосування для доведення доцільності виокремлення категорії "механізм державного управління у побудові взаємовідносин влади з громадськістю через комунікативні проекти";

- окреслити наукові підходи до механізмів побудови взаємовідносин влади з громадськістю для визначення ступеня розробленості теоретико-методологічної бази з окресленої проблематики;

- виявити роль засобів масової інформації та об'єднань громадян у побудові взаємовідносин влади з громадськістю для встановлення джерел впливу на даний процес та виокремлення проблемних питань;

- охарактеризувати комунікативні проекти, що використовуються в системі державного управління у взаємовідносинах влади з громадськістю для встановлення наявного стану комунікативних зв'язків;

- сформувати критерії результативності побудови взаємовідносин влади з громадськістю для виявлення рівня реалізації соціальних очікувань на сучасному етапі;

- розробити та обґрунтувати модель побудови взаємовідносин влади з громадськістю через комунікативні проекти для підвищення ефективності та результативності діяльності влади, задоволення соціальних інтересів;

- виробити науково-практичні рекомендації для побудови взаємовідносин влади з громадськістю шляхом впровадження комунікативних проектів.

Об'єктом дослідження виступають процеси побудови взаємовідносин влади з громадськістю.

Предметом дослідження є механізми впровадження комунікативних проектів у побудові взаємовідносин влади з громадськістю.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що впровадження владою комунікативних проектів для побудови взаємовідносин з громадськістю передбачає застосування нових видів механізмів державного управління сферами суспільного життя та їх удосконалення як симбіозу різних засобів, методів та ресурсів із залученням до діяльності влади об'єднань громадян, бізнес-структур, фінансово-промислових груп та перерозподілу функціональних обов'язків між ними з використанням принципів аутсорсингу та фандрейзингу задля підвищення результативності та ефективності функціонування влади.

Методи дослідження. Під час проведення дослідження були використані як загальнонаукові, так і спеціальні методи: метод загальнонаукового аналізу (при аналізі наукових джерел та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність влади у взаємовідносинах з громадськістю); метод систематизації (при характеристиці визначень механізмів державного управління, теоретичних підходів до визначення механізмів побудови взаємовідносин влади з громадськістю, при дослідженні законодавчої бази); метод контент-аналізу (при розробці класифікацій теоретичних підходів щодо механізмів державного управління та механізмів побудови взаємовідносин влади з громадськістю); метод семантичного диференціалу (при доведенні конкретних механізмів, що використовує влада у взаємовідносинах з громадськістю); метод співвіднесення і зіставлення (при співставленні тлумачень категорії "механізми державного управління", а також при аналізі інформації у звітах та офіційних Інтернет-сторінках влади щодо співпраці з громадськістю); метод статистики та обробки даних соціологічних досліджень (при визначенні громадської думки як критерію результативності діяльності влади та виявленні рівня довіри громадськості до влади); метод порівняльного аналізу (для встановлення відповідності завдань влади у взаємовідносинах з громадськістю соціальним очікуванням); метод узагальнення (для формування рекомендацій щодо побудови взаємовідносин влади з громадськістю, підвищення ефективності діяльності влади та реалізації інтересів громадськості); метод моделювання (для розробки моделі побудови взаємовідносин влади з громадськістю через впровадження комунікативних проектів).

У дисертації проаналізовані міжнародні, вітчизняні та зарубіжні нормативно-правові акти, монографії, науково-практична і довідкова література, публікації, звіти органів виконавчої влади та статистична інформація дослідницьких центрів. З огляду на результати аналізу, було доведено, що у вітчизняній науці державного управління вивчаються взаємовідносини влади з громадськістю, виходячи з їх приналежності до різних сфер діяльності, проте не приділяється достатньої уваги розробці виду механізму через впровадження комунікативних проектів для побудови взаємовідносин влади з громадськістю. У дисертаційному дослідженні пропонується впровадження таких проектів через використання принципів аутсорсингу, фандрейзингу та спонсорства задля підвищення результативності діяльності влади, залучення об'єднань громадян та бізнесу до даного процесу, задоволення соціальних інтересів громадськості.

Наукова новизна одержаних результатів полягає насамперед у теоретико-методологічному обґрунтуванні нових видів механізмів державного управління при побудові взаємовідносин влади з громадськістю для підвищення результативності та ефективності функціонування влади. Зокрема:

вперше:

- розроблено концептуальну модель побудови взаємовідносин влади з громадськістю через впровадження комунікативних проектів шляхом: їх законодавчого закріплення; створення адаптивної владної структури; вирішення суспільних проблем за рахунок партнерської співпраці влади, об'єднань громадян та бізнесу на принципах аутсорсингу, фандрейзингу та спонсорства;

вдосконалено:

- теоретико-методологічні підходи до розуміння взаємовідносин влади з громадськістю шляхом їх доповнення науковими підходами до управління в аспекті наступних наукових шкіл: наукового управління (з позиції форм та методів побудови взаємовідносин); адміністративного управління (за типом суб'єкт-об'єктної взаємодії); людських відносин і поведінкових наук (за типом суб'єкт-суб'єктної взаємодії; з позиції діалогу, комунікації та комунікативної діяльності; за засобами побудови зв'язків з громадськістю; за впливом зацікавлених сторін на взаємовідносини влади з громадськістю); кількісної або нової школи науки управління (за ступенем розвинутості інформаційного суспільства та впливу електронної держави на взаємовідносини влади з громадськістю);

- адміністративно-організаційний підхід до комунікативної діяльності у побудові взаємовідносин влади з громадськістю на основі класифікації комунікативних проектів, що використовуються в системі державного управління, а саме: за рівнем розробленості нормативно-правової бази; за функціями, структурою, повноваженнями та особливостями діяльності влади; за особливостями побудови відносин у процесі життєдіяльності суспільства для співставлення інтересів влади, громадськості і бізнесу;

дістало подальшого розвитку:

- понятійно-категоріальний апарат державного управління шляхом виокремлення та уточнення категорії "механізм державного управління у побудові взаємовідносин влади з громадськістю через комунікативні проекти", що є симбіозом різних засобів та ресурсів, які застосовує суб'єкт управління при отриманні інформації про потреби об'єкта управління та прийнятті управлінських рішень, а також методів, що використовує об'єкт управління для максимального представлення своїх інтересів у владі;

- критерії визначення результативності діяльності влади внаслідок реалізації наступних форм комунікативних проектів для регулювання сфер суспільного життя: вивчення громадської думки та проведення соціологічних досліджень; участі консультативно-дорадчих органів у діяльності органів виконавчої влади; інформування громадськості через друковані, електронні ЗМІ та Інтернет; впровадження новітніх інформаційних технологій у взаємовідносини органів виконавчої влади з громадськістю.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що в сукупності вони вносять у практику державного управління при побудові взаємовідносин влади з громадськістю за допомогою розроблення та реалізації комунікативних проектів через перерозподіл функціональних обов'язків між об'єднаннями громадян та владою із залученням до даного процесу бізнес-структур і фінансово-промислових груп. Рекомендації, що обґрунтовані у дослідженні стосовно доцільності використання елементів адаптивної структури управління враховані при підготовці інформаційно-аналітичних матеріалів та нормативних актів структурними підрозділами Міністерства економіки України; розроблена модель удосконалення взаємовідносин влади з громадськістю через комунікативні проекти була використана при організації роботи міністерства під час налагодження співпраці з громадськими об'єднаннями та організаціями; виокремленні у роботі методи визначення результативності діяльності влади враховані в реалізації моделі інноваційно-інформаційного сталого розвитку країни та відповідають напрямам планування розвитку економіки, визначених Програмою економічного та соціального розвитку України на 2011 рік та Програмою реформ Президента України (довідка про впровадження від 08.12.2010р. № 3801-26/412). Розроблені класифікації комунікативних проектів, що використовуються у системі державного управління при взаємовідносинах влади з громадськістю, були використані при підготовці проектів нормативних документів у сфері молодіжної політики Державним інститутом розвитку сім'ї та молоді Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту (довідка про впровадження від 03.12.2010р. № 319/01). Запропоновані у дослідженні рекомендації щодо використання принципів аутсорсингу та фандрейзингу при залученні об'єднань громадян до діяльності органів державної влади враховані під час складання плану заходів по роботі Севастопольської міської державної адміністрації з громадськими організаціями міста (довідка про впровадження від 18.11.2010р. № 928/24-11). Запропоновані в дисертаційному дослідженні наукові положення використані при плануванні роботи Управлінням у справах преси та інформації Херсонської обласної державної адміністрації (довідка про впровадження від 03.02.2010р. № 25-525-85/9-10/11). Результати дослідження і запропоновані на їх основі висновки та рекомендації можуть бути використані центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування при розробці програм формування взаємовідносин влади з громадськістю, підвищення рівня довіри до влади, впровадження органами державної влади конкретних форм та методів реалізації механізмів у взаємовідносинах з громадськістю.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням автора. Сформульовані в ній наукові положення, висновки та рекомендації ґрунтуються на особистих дослідженнях автора. Ідеї й розробки співавторів, з якими були підготовлені публікації, у дисертації не використовувались. У статті, підготовленій спільно з Н.М. Драгомирецькою [10] здобувачем висвітлюються результати теоретичних досліджень щодо впровадження елементів менеджменту при побудові взаємовідносин влади з громадськістю через комунікативні проекти. У науково-методичній розробці у співавторстві з авт. кол.: З.В. Балабаєвою, Н.М. Драгомирецькою, І.Л. Росколотько та ін. [18] автором було проведено дослідження щодо використання комунікативних проектів як методу залучення громадян у процеси демократичного врядування.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження апробовані на наукових та науково-практичних конференціях, в інформаційно-методичних вісниках, на засіданнях круглих столів та прес-конференціях з висвітленням у засобах масової інформації. Найбільш вагомі з них: міжнародна наукова конференція: "Міжнародна інформація: історія, теорія, практика" (Київ, 2008); міжнародна наукова конференція: "60-річчя РАДИ ЄВРОПИ: осмислення звершень та перспектив діяльності у ХХІ столітті" (Київ, 2009); науково-практична конференція за міжнародною участю: "Удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування" (Київ, 2009); міжнародна конференція: "Загальна декларація прав людини: міжнародне право та історичний розвиток" при сприянні представництва ООН в Україні (Київ, 2009); міжнародна конференція "Медіа і політика для ХХІ століття: від толерантності до порозуміння" (Київ, 2009); науково-практична конференція за міжнародною участю: "Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації" (Одеса, 2009); науково-практична конференція за міжнародною участю "Галузь науки "державне управління": історія, теорія, впровадження" (Київ, 2010); науково-практична конференція за міжнародною участю "Сучасна регіональна політика: формування, реалізація та розвиток публічної служби" (Одеса, 2010); "круглі столи": "Фінансово-економічна криза й інструментарій виходу з неї: українські реалії", "Політичні підсумки року" (Київ, 2008), "Досвід України та Туреччини в подоланні глобальної кризи (політичний, економічний, соціальний та безпековий аспекти)" (Київ, 2010); прес-конференції: "Фінансово-економічні та політичні виклики для України: поствиборні прогнози", "Біла книга української кризи: поствиборні реалії" (Київ, 2009).

Публікації. Основні наукові результати дисертаційного дослідження опубліковані у 18 наукових працях, серед яких: 9 одноосібних статей (загальний обсяг 4,3 ум. друк. арк.), з них 6 у наукових фахових виданнях з державного управління (загальний обсяг 3,1 ум. друк. арк.) та 1 стаття у співавторстві у зарубіжному виданні (внесок автора - 0,25 ум. друк. арк.), науково-методична розробка у співавторстві (внесок автора - 0,2 ум. друк. арк.), 7 публікацій у матеріалах науково-практичних конференцій та наукових комунікативних заходах.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації - 210 сторінок, з них основного тексту - 161 сторінка. Дисертація містить 7 таблиць, 9 рисунків, 10 додатків. Список використаних джерел складається із 286 найменувань на 31 стор.

Основний зміст дисертації

У вступі до дисертації обґрунтовано актуальність дослідження, сформульовано мету та завдання, визначено об'єкт, предмет та гіпотезу роботи. Розкрито наукове та практичне значення дисертаційного дослідження.

Перший розділ - "Наукова парадигма механізмів побудови взаємовідносин влади з громадськістю" - висвітлює дискурсивність механізмів державного управління, теоретичні та прикладні аспекти механізмів побудови взаємовідносин влади з громадськістю, а також їх нормативно-правове регулювання.

Доведено, що в науковій літературі відсутній єдиний підхід до визначення змісту категорії "механізми державного управління", а відповідно і їх видів, структури та складових елементів. З огляду на зазначене було розроблено класифікацію наукових підходів до розуміння категорії "механізми державного управління", підгрунттям якої виступив контент-аналіз визначень, наведених у науковій літературі. Такі механізми розглядають з різних позицій: засобів та способів (В. Бакуменко, А. Гладишев, В. Дзюндзюк, В. Іванов, М. Іжа, В.М. Князєв, О. Коротич, В. Малиновський, Н. Мельтюхова, Н. Миронова, Г. Одінцова, В. Патрушев, Т. Пахомова); системи (В. Авер'янов, О. Балуєва, А. Владзимирський, Ю. Древаль, Р. Ларіна, О. Машков, Н. Нижник, В. Пересоляк, Л. Приходченко, Р. Рудніцька, О. Сидорчук, О. Стельмах); сукупності дій (А. Баврін, О. Жучков).

Загальнонауковий аналіз вітчизняних та зарубіжних літературних джерел, а також проведена класифікація сприяли розробці моделі кумулятивності (послідовності за Л. Гуттманом) механізму державного управління, яка складається з 5 елементів: власне механізму державного управління (організаційного, соціального, політичного, економічного, правового, мотиваційного, комплексного); суб'єкту державного управління; впливу через: методи, ресурси, засоби; об'єкту державного управління; реалізованої цілі (реалізованого впливу). Всі вони є послідовними та відображають взаємовідносини між суб'єктом управління (влада) та об'єктом управління (громадськість) й спрямовані на реалізацію цілі (реалізацію впливу). Втім окремо до впливів (їх методів, ресурсів, засобів) не відносять комунікативні проекти.

З огляду на те, що у багатьох дослідженнях простежується характеристика категорії "механізми державного управління" через вплив суб'єкта на об'єкт, процес чи явище, і, враховуючи те, що суб'єктом впливу визначають владу, а основним об'єктом - суспільство, встановлено, що механізми державного управління демонструють зв'язок між владою та громадськістю через функцію впливу влади. Аналіз наукових досліджень дозволив розробити класифікацію різних видів механізмів державного управління за сферами застосування: у вугільній промисловості; у державному управлінні підприємствами сфери інформаційних послуг; у державному управлінні земельних відносин; оподаткування; професійної підготовки працівників внутрішніх справ; системі охорони здоров'я та освіти; при демографічних процесах; у сфері прав жінок; у реформуванні та розвитку підприємств житлово-комунального господарства; для розвитку соціально-економічної інфраструктури регіону тощо.

Втім, малодослідженими є механізми побудови взаємовідносин влади з громадськістю через комунікативні проекти. Запропоноване авторське визначення категорії "механізм державного управління у побудові взаємовідносин влади з громадськістю через комунікативні проекти" як симбіоз різних засобів та ресурсів, що застосовує суб'єкт управління при отриманні інформації про потреби об'єкта управління та прийнятті управлінських рішень, а також методів, які використовує об'єкт управління для максимального представлення своїх інтересів у владі.

Методом систематизації наукової літератури та контент-аналізу, було розроблено класифікацію наукових підходів до механізмів побудови взаємовідносин влади з громадськістю: за типом суб'єкт-об'єктної та суб'єкт-суб'єктної взаємодії; за формами та методами побудови взаємовідносин; з позицій діалогу, комунікацій та комунікативної діяльності; за засобами побудови зв'язків з громадськістю; за впливом зацікавлених сторін на взаємовідносини влади з громадськістю; за ступенем розвинутості інформаційного суспільства та впливу електронної держави на взаємовідносини влади з громадськістю.

Класифікація механізмів побудови взаємовідносин влади з громадськістю була співвіднесена з науковими підходами щодо управління у менеджменті в аспекті наукових шкіл: школа наукового управління (з позиції форм та методів побудови взаємовідносин); адміністративної школи управління (за типом суб'єкт-об'єктної взаємодії); людських відносин і поведінкових наук (за типом суб'єкт-суб'єктної взаємодії; з позиції діалогу, комунікації та комунікативної діяльності; за засобами побудови зв'язків з громадськістю; за впливом зацікавлених сторін на взаємовідносини влади з громадськістю); кількісної школи, або нової школи науки управління (за ступенем розвинутості інформаційного суспільства та впливу електронної держави на взаємовідносини влади з громадськістю).

Аналіз вітчизняної, міжнародної та зарубіжної законодавчої бази щодо взаємовідносин влади з громадськістю довів, що в українському законодавстві існує одновекторність у даному підході, тому важливим є використання практики іноземних держав.

Другий розділ - "Роль комунікативних проектів у побудові взаємовідносин влади з громадськістю" - спрямований на дослідження сучасних інформаційних технологій у побудові взаємовідносин влади і громадськості, на виокремлення місця об'єднань громадян у побудові взаємовідносин з владою, на розгляд вітчизняних та зарубіжних моделей комунікативних проектів в умовах інформаційного суспільства.

Методами узагальнення та порівняння була досліджена ситуація щодо діяльності засобів масової інформації. Виявлено, що домінуючою функцією у діяльності засобів масової інформації є функція впливу. Разом з тим встановлено, що пріоритетним у діяльності засобів масової інформації у різних державах є контроль з боку влади та бізнесу. Визначено роль Інтернету у взаємовідносинах влади з громадськістю, з огляду на розширення аудиторії користувачів даною послугою в Україні (станом на 6 жовтня 2010 року - це 12 900 000 жителів, тобто 33% населення країни). Дослідження рівня довіри громадськості до засобів масової інформації у динаміці з 2000 до 2009 року в Україні, враховуючи дані соціологічних досліджень Центру Разумкова та Фонду "Демократичні ініціативи", продемонструвало, що громадськість схильна довіряти інформації від засобів масової інформації, що дало змогу стверджувати про суттєвий вплив на громадськість інформації, що подається у ЗМІ.

Узагальнення теоретичного матеріалу у роботах науковців: М. Брауна, М. Делягіна, О. Леховіцер, О. Пасхавера, І. Рейтеровича, С. Телешуна щодо становлення та розвитку фінансово-промислових груп демонструє їх вплив на громадськість через засоби масової інформації, використовуючи фінансові ресурси.

Враховуючи висновки експертних та соціологічних досліджень, аналітичні та статистичні дані нами виявлено, що об'єднання громадян у своїй діяльності при побудові взаємовідносин з владою мають ряд проблемних питань, які полягають у: недосконалості законодавчої бази; низькому рівні фінансових ресурсів з боку влади; відсутності зацікавленості влади у співпраці; недостатній інформації про діяльність окремих об'єднань громадян. Окреслене виступає ознакою неефективності комунікативної діяльності з боку обох сторін та необхідності розробки комунікативних проектів, які сприятимуть побудові взаємовідносин влади з громадськістю.

На основі теоретичного та практичного аналізу, методом семантичного диференціалу було також доведено, що засоби масової інформації та об'єднання громадян виступають механізмами у взаємовідносинах влади з громадськістю.

Методи загальнонаукового аналізу, систематизації положень нормативно-правових актів дозволили розробити класифікації комунікативних проектів, що використовуються в системі державного управління при взаємовідносинах влади з громадськістю, які базуються на наступних критеріях: за рівнем розробленості нормативно-правової бази; за функціями, структурою, повноваженнями та особливостями органів державної влади усіх рівнів; за особливостями побудови відносин у процесі життєдіяльності суспільства. Під комунікативним проектом розуміється спеціальна технологія побудови взаємовідносин влади з громадськістю, що передбачає вкладання певної кількості ресурсів (фінансових, матеріальних та людських) для досягнення мети і отримання запланованого результату у визначені терміни із залученням громадськості до процесів управління.

Висвітлення діяльності органами держаної влади реалізує механізм, який базується на інформуванні громадськості. За сучасних умов розвитку інформаційного суспільства, відповідно до чинного законодавства України, інформування здійснюється через владні структури, шляхом залучення друкованих та електронних засобів масової інформації, через Інтернет тощо. Такий механізм не забезпечує комунікації влади з громадськістю, а спрямований лише на односторонню взаємодію через надання інформації.

Співставлення інтересів трьох сторін: влади, громадськості та бізнесу, дає можливість говорити, що інтереси влади у взаємовідносинах з громадськістю у першу чергу спрямовані на задоволення політичних інтересів, оскільки вони є більш пріоритетними для самої влади, а вже потім на задоволення суспільно значимих інтересів, що виокремлені через соціальні, економічні та культурні права та, в більшій мірі, співвідносяться з бізнесом. Розглядаючи такі комунікації у відповідності з законодавчо закріпленими нормами, функціональними обов'язками окремих гілок влади та особливостями побудови відносин у процесі життєдіяльності суспільства - можна також зауважити, що, в переважній більшості, між владою та громадськістю вони мають одностороннє спрямування, яке і проявляється у повсякденній діяльності на низькому рівні розвитку взаємовідносин. Доведено, що механізми впровадження, які використовуються владою є менш ефективними та гнучкими на відміну від механізмів, що використовують фінансово-промислові групи у взаємовідносинах з громадськістю.

Методом порівняння були розглянуті форми взаємовідносин між владою, громадськістю та бізнесом в Україні та зарубіжних країнах, що використовуються у практичній діяльності. Це стало основою для виокремлення ряду інноваційних проектів, які застосовуються в зарубіжних країнах та є результативними з огляду на окреслену проблематику, для можливого використання у вітчизняній практиці.

Третій розділ - "Впливи комунікативних проектів на сфери суспільного життя" - спрямований на виокремлення комунікативних проектів, що впроваджуються владою задля регулювання сфер суспільного життя, критеріїв результативності побудови взаємовідносин влади з громадськістю через комунікативні проекти та розробку моделі побудови взаємовідносин влади з громадськістю.

У дослідженні виокремлені критерії оцінки результативності побудови взаємовідносин влади з громадськістю для аналізу звітів органів виконавчої влади за 2009 рік щодо виконання планів заходів з реалізації Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства через реалізацію наступних форм комунікативних проектів: вивчення громадської думки та проведення соціологічних досліджень; участь консультативно-дорадчих органів у діяльності органів виконавчої влади; інформування громадськості через друковані, електронні ЗМІ та Інтернет; впровадження новітніх інформаційних технологій у взаємовідносини органів виконавчої влади з громадськістю.

Розроблено завдання, які постають перед системою державного управління для побудови взаємовідносин влади з громадськістю, а саме: вироблення нових механізмів впровадження комунікативних проектів у взаємовідносинах влади з громадськістю; ретельний аналіз громадської думки та на основі цих даних прийняття виважених управлінських рішень; удосконалення процесу інформування не лише при підготовці рішення, а і акцентування уваги на витрачених ресурсах (мається на увазі фінансові, так як громадяни є платниками податків і мають знати на що виділяються їх кошти); формулювання чіткої, неупередженої та зрозумілої позиції влади; прогнозування ймовірних наслідків прийнятих рішень; удосконалення чинного законодавства.

Розроблено концептуальний підхід до співставлення інтересів влади, громадськості та бізнесу. Встановлено, що переваги громадян проявляються шляхом підвищення загального рівня обізнаності, відчуття їх частиною процесів, що відбуваються в державі та активного бажання до вдосконалення, участі у вирішенні суспільних проблем. Позитивом при залученні громадськості може виступати: підвищення рівня довіри громадськості і, як наслідок, можливість впровадження різного роду інновацій за допомогою, а не у супротив громадськості; підвищення соціально-економічного стану всієї держави; привабливість та підвищення рейтингу на міжнародній арені; розподіл функцій з перекладенням їх частини на об'єднання громадян. У свою чергу, за допомогою залучення бізнесу до процесу взаємовідносин з громадськістю, можна досягти позитиву для держави через додаткові ресурси, формування прозорих методів ведення бізнесу, а як наслідок - підвищення фінансового та економічного потенціалу країни. В такому випадку важливим є заохочення бізнесу через пільги у податковому обкладанні прибутку, законодавче закріплення заохочень до діяльності. влада громадськість бізнес комунікативний

Результати вивчення зарубіжного досвіду щодо використання фандрейзингу (програма збору коштiв, мобiлiзацiя капiталу) та наукових розробок у державному управлінні щодо застосування аутсорсингу (передача компанією не основних бізнес-процесів стороннім виконавцям на умовах субпідряду - для зменшення витрат на ці бізнес-процеси, а також покращення якості результату) викликають необхідність застосування даних принципів у побудову взаємовідносин влади з громадськістю через впровадження комунікативних проектів.

Встановлено, що роль влади у процесі побудови комунікацій з громадськістю через використання аутсорсингу, фандрейзингу, може базуватися на виді менеджменту, який розглядають з позиції стадій управління і послідовності діяльності, а саме: стратегічне управління, тобто органи виконавчої влади визначають загальні цілі розвитку, прогнозують можливі результати та визначають слабкі-сильні сторони, оцінюють і виробляють стратегію діяльності, створюють систему управління. У такому контексті важливим є використання аналітичної інформації незалежних аналітичних центрів щодо соціальних очікувань; оперативне управління, що полягає у створенні необхідних структур, використання ресурсів і виконання управлінських функцій за умов існування структур, що є характерним на етапі залучення громадських організацій та наукового потенціалу; контроль за процесом розробки рішення та їх впровадження для досягнення результативності через отримання інформації від незалежних аналітичних центрів щодо рівня задоволеності громадськості.

Зазначено, що діяльність органів виконавчої влади у процесі налагодження взаємовідносин з громадськістю через впровадження комунікативних проектів відображає певний тип організаційно-управлінської системи державного управління. Вимогами такої організаційної структури згідно із теорією менеджменту, які були співвіднесені з особливостями комунікативної діяльності у державному управлінні, що у даному випадку найбільш прийнятні з огляду на їх адаптивність, є наступні: орієнтація не на виконання функцій, а на кінцевий результат та задоволення соціальних очікувань; нерозгалуженість рівнів управління; гнучкість та здатність швидко переформатовуватися; розумна ступінь централізації; забезпечення оптимального розподілу праці між органами управління та лінійними підрозділами; економічність.

Співвідношенням структур управління у владі зі структурами управління в менеджменті з огляду на побудову взаємовідносин з громадськістю виявлено, що позитивом структур державного управління, які дозволяють ефективно здійснювати комунікації та спрямовані на задоволення інтересів влади і громадськості є можливість використовувати у державному управлінні при побудові взаємовідносин влади з громадськістю елементів адаптивної структури управління, які краще пристосовуються до швидкої зміни зовнішніх умов, де творча, змістовна сторона діяльності переважає над формальною.

При реалізації різних стратегій, впровадженні нових механізмів у взаємовідносини влади з громадськістю через комунікативні проекти постала необхідність і в узгодженні їх із законодавчими нормами. З огляду на те, що законодавство України зосереджене переважно на інформаційній складовій діяльності, можна говорити про необхідність закріплення в нормативно-правових актах і комунікативної складової діяльності. Це свідчить про потребу у вдосконаленні законів щодо інформаційної діяльності влади; діяльності ЗМІ; благодійницької діяльності щодо визначення переваг бізнесу при спонсорстві на рівні закону; об'єднань громадян, в яких визначити окремо діяльність неурядових аналітичних центрів, прописати статут, права та обов'язки об'єднань громадян у процесі реалізації етапів впровадження комунікативних проектів.

Реалізацію конкретних запропонованих механізмів, рекомендовано закріпити у державній програмі побудови взаємовідносин влади з громадськістю шляхом впровадження комунікативних проектів, в якій чітко виокремити стратегічні цілі влади; розподіл функціональних обов'язків між структурними підрозділами влади та громадськістю; розроблення схем організації діяльності, впровадження інноваційних механізмів та узгодження їх з існуючими; визначення наявних фінансових ресурсів та схематично розписати залучення зовнішніх; визначення взаємовідносин між структурними підрозділами влади; спрогнозувати кінцевий результат; окреслити часові рамки реалізації; визначити можливі ризики та спрогнозувати соціальні очікування. З огляду на зазначене, було розроблено та обґрунтовано модель побудови взаємовідносин влади з громадськістю через комунікативні проекти із залучення до діяльності влади об'єднань громадян та перерозподіл функціональних обов'язків між ними з використанням принципів аутсорсингу та фандрейзингу. Виявлена можливість економії бюджетних коштів через залучення до такої діяльності бізнес-структур, фінансово-промислових груп, використовуючи спонсорство.

Висновки

У дисертації вирішено науково-практичне завдання теоретико-методологічного обґрунтування механізмів впровадження комунікативних проектів у побудові взаємовідносин влади з громадськістю, що дає підстави зробити наступні висновки.

1. Проаналізовано сучасні наукові підходи до процесів побудови взаємовідносин влади з громадськістю та показано, що в цілому дослідження проводяться на наступних рівнях: науковому (при характеристиці концептуальних підходів взаємодії влади з громадськістю); науково-практичному (при дослідженні встановлених форм та методів, що використовує влада у взаємовідносинах з громадськістю) та практичному (при аналізі загальної ситуації, що сформувалася в результаті такої взаємодії). Теоретичний аналіз у науці державного управління виявив, що взаємовідносини влади з громадськістю вивчаються, виходячи з їх приналежності до різних сфер діяльності, проте не достатньо розробленим залишається комплексний механізм впровадження комунікативних проектів. Обґрунтовано необхідність вироблення нового теоретико-методологічного підходу щодо побудови взаємовідносин влади з громадськістю шляхом впровадження комунікативних проектів на засадах інноваційності та спрямованості на розвиток творчих здібностей управлінців, підвищення ефективності діяльності влади та задоволення інтересів громадськості.

2. Виокремлено вітчизняні та зарубіжні теоретичні підходи щодо змісту категорії "механізми державного управління" та доведено, що серед науковців немає її єдиного сталого визначення, а відповідно й видів та складових структурних елементів. З огляду на зазначене, нами розроблено класифікацію цих підходів з позицій: засобів і способів, системи та сукупності дій. Виявлено, що спільним поглядом є такий, що виходить з впливу суб'єкта на об'єкт, відповідного процесу та явища. Методами загальнонаукового аналізу, контент-аналізу та систематизації наукової літератури була побудована модель кумулятивності механізму державного управління, яка складається з п'яти елементів: власне механізму державного управління (організаційного, соціального, політичного, економічного, правового, мотиваційного, комплексного); суб'єкту державного управління; впливу через методи, ресурси, засоби, інструменти, важелі, заходи; об'єкту державного управління; реалізованої цілі (реалізованого впливу).

3. Визначено види механізмів державного управління та класифіковано їх за сферами застосування: у вугільній промисловості; у державному управлінні підприємствами сфери інформаційних послуг; у державному управлінні земельних відносин; оподаткування; професійної підготовки працівників внутрішніх справ; системі охорони здоров'я та освіти; при демографічних процесах; у сфері прав жінок; у реформуванні та розвитку підприємств житлово-комунального господарства; для розвитку соціально-економічної інфраструктури регіону тощо. Доведено доцільність виокремлення категорії "механізм державного управління у побудові взаємовідносин влади з громадськістю через комунікативні проекти" та запропоновано визначення такого механізму як комплексного, що являє собою симбіоз різних засобів та ресурсів, які застосовує суб'єкт управління при отриманні інформації про потреби об'єкта управління та прийнятті управлінських рішень, а також методів, що використовує об'єкт управління для максимального представлення своїх інтересів у владі.