Розвиток правового регулювання оподаткування в Україні в роки незалежності (історико-правове дослідження)

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

"ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО"

Спеціальність 12.00.01 - теорія та історія держави і права;

історія політичних і правових учень

УДК 340.15(477)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

РОЗВИТОК ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ В РОКИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ (ІСТОРИКО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)

ВАСИЛЬЄВ

ЄВГЕН ОЛЕКСАНДРОВИЧ

Харків

2011



ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана на кафедрі історії держави і права України та зарубіжних країн Національного університету "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого", Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: доктор юридичних наук, доцент Лозо Вячеслав Іванович, Національний університет "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого", доцент кафедри історії держави і права України та зарубіжних країн.

Офіційні опоненти:

-- доктор юридичних наук, професор Головко Олександр Миколайович, Харківський національний університет внутрішніх справ, перший проректор з навчальної та методичної роботи;

-- кандидат юридичних наук, доцент Глухачов Євген Федорович, Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, завідувач кафедри права та законотворчого процесу.

Захист відбудеться 27 червня 2011 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.02 у Національному університеті "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого", за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого", за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 70

Автореферат розісланий 26 травня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

О.Г. Данильян



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В сучасних економічних умовах в Україні не перестають бути актуальними питання, пов'язані з наповненням бюджету держави, у тому числі за рахунок сплати податків і зборів. Розробка й прийняття Податкового кодексу України ознаменувались серйозними суперечками щодо перспектив подальшого розвитку системи оподаткування та численними протестами представників малого бізнесу, які викликали загальнодержавний резонанс.

Економічні реформи, розпочаті у зв'язку з проголошенням незалежності України, перехід до ринкових механізмів, розвиток приватного сектора економіки зумовили необхідність правового забезпечення фінансової діяльності держави в нових економічних умовах. На початку 90-х років ХХ ст. перед молодою країною гостро постало питання забезпечення ефективної мобілізації грошових коштів до державного та місцевих бюджетів, створення системи органів, покликаних реалізовувати фіскальну функцію держави. В цей період було прийнято велику кількість нормативно-правових актів з питань оподаткування, частина з яких склала основу прийнятого Верховною Радою України Податкового кодексу.

Визначення закономірностей історичного розвитку правового регулювання оподаткування в досліджуваному періоді має стати орієнтиром для подальшого удосконалення податкового законодавства. Разом із тим необхідність історико-правового дослідження також зумовлюється продовженням реалізації Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, завданням якої вже на її першому етапі була визначена адаптація законодавства України до законодавства ЄС у сфері податків.

Теоретичним підґрунтям дослідження є наукові розробки таких вітчизняних та зарубіжних вчених юристів, як В.В. Буряковського, Л.К. Воронової, О.Д. Василика, О.М. Головка, М.П. Кучерявенка, В.І. Лозо, Г.Л. Марьяхіна, Н.В. Нечай, П.В. Мельника, П.С. Пацурківського, А.М. Соколовської, Ю.В. Чередніченка, Д.Г. Черніка, Ф.О.Ярошенка та інших. Разом із тим досі відсутні комплексні історико-правові дослідження у цій сфері, які б охоплювали визначений хронологічний період.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри історії держави і права України та зарубіжних країн у межах цільової програми Національного університету "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого" "Актуальні проблеми історії українського національного державотворення", номер державної реєстрації 0106U002282.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає в тому, щоб на основі комплексного ретроспективного аналізу законодавчих актів зазначеного періоду, архівних джерел та інших документальних матеріалів простежити становлення і розвиток, форми та методи правового регулювання оподаткування, правові засади створення та діяльності органів державної податкової служби і на цій підставі сформулювати узагальнення історичного досвіду оподаткування та пропозиції з його використання у подальшому вдосконаленні податкового законодавства в сучасний період.

Досягнення поставленої мети зумовило постановку таких взаємопов'язаних наукових задач:

ѕ проаналізувати законодавство, наукові, архівні та інші матеріали для визначення конкретно-історичних умов становлення і розвитку правового регулювання оподаткування в роки незалежності України;

ѕ виявити історичні передумови і визначити основні етапи становлення системи оподаткування в Україні;

ѕ сформулювати теоретичні положення, висновки та узагальнення історичного досвіду правового регулювання оподаткування, а також, за підсумками дослідження, виробити науково-практичні рекомендації, спрямовані на вдосконалення правового регулювання оподаткування.

ѕ дослідити європейський досвід правового регулювання оподаткування в інтеграційному податковому законодавстві з метою розробки рекомендацій щодо удосконалення законодавства України у сфері оподаткування;

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникали у сфері законодавчого забезпечення оподаткування в Україні в 1991 - 2010 роках.

Предметом дослідження є правове регулювання оподаткування в Україні в роки незалежності, зокрема, законодавство, що регулювало встановлення, зміну та скасування податків, визначення прав та обов'язків платників, сплату податків та зборів, компетенцію податкових органів, здійснення податкового контролю та відповідальність платників податків.

Хронологічні рамки дисертаційного дослідження охоплюють 1991-2010 роки, що дає можливість простежити становлення і розвиток основних інститутів системи оподаткування в Україні, основні зміни в податковому законодавстві та їх вплив систему оподаткування. Також зроблена спроба виявити основні передумови розвитку правового регулювання оподаткування в періодах, що передують хронологічним рамкам дисертаційного дослідження. Значна увага, зокрема, приділяється прийняттю Декларації про державний суверенітет й державотворчим процесам, які передували проголошенню незалежності України та мали свій вплив на подальший розвиток системи оподаткування.

Методи дослідження. Підґрунтя методології дослідження становить багаторівневий комплекс методів пізнання, притаманних сучасній науці. Серед них: діалектичний метод пізнання, в основі якого лежить принцип наукової об'єктивності, що спонукав до врахування всієї сукупності фактів, котрі вплинули на зміни в правовому регулюванні оподаткування, і який передбачає сходження від абстрактного до конкретного, від простого до складного. У роботі застосовано також низку спеціальних методів історико-правового пізнання: історичний (при дослідженні генезису як системи оподаткування в цілому, так і окремих податків і зборів); формально-логічний (при опрацюванні конкретних нормативно-правових актів у сфері оподаткування); статистичний (при опрацюванні статистичних даних); порівняльно-правовий (для зіставлення російського та зарубіжного досвіду правового регулювання оподаткування); структурно-системний і структурно-функціональний аналіз (для дослідження структури системи оподаткування та державної податкової служби).

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим у вітчизняній науці комплексним історико-правовим дослідженням розвитку правового регулювання оподаткування в Україні в роки незалежності. Системний і всебічний аналіз податкового законодавства дозволив автору розглянути становлення та розвиток правових основ побудови системи оподаткування України, що знайшло вираження в таких новаціях.

Уперше:

ѕ досліджено роль Декларації про державний суверенітет України та її вплив на формування системи оподаткування України, виявлено, що вона стала поштовхом для подальших перетворень в економіці, а також інтенсифікації законотворчої діяльності з питань правового регулювання оподаткування;

ѕ виявлена прогресивна законотворча діяльність Ради Міністрів УРСР в галузі оподаткування напередодні проголошення незалежності України, яка закладала політико-правові та економічні передумови створення системи оподаткування в Україні; виявлені зміни в правому регулюванні оподаткування, зумовлені виходом України зі складу СРСР;

ѕ запропоновано періодизацію розвитку податкового законодавства в Україні в роки незалежності, яка складається з трьох етапів (24.08.1991 - 18.11.1992; 18.11.1992 - 28.06.1996; 28.06.1996 - 31.12.2010), виявлено основні закономірності та тенденції розвитку правового регулювання оподаткування на кожному з таких етапів, зокрема, такі як відсутність науково обґрунтованих концепцій розвитку системи оподаткування, практика щорічного коригування ставок податків і зборів, об'єктів оподаткування законами про Державний бюджет на окремі роки;

ѕ розкрито законодавчу неврегульованість предмета правового регулювання податкового законодавства який запропоновано визначити як законодавче забезпечення відносин, які складаються при встановленні, зміні та скасуванні податків, визначенні прав та обов'язків платників, сплаті податків та зборів, компетенції податкових органів (повноважень їх посадових осіб), а так само відносини, які складаються у зв'язку зі здійсненням податкового контролю та відповідальністю за порушення податкового законодавства;

ѕ виявлено основні риси становлення і розвитку правового регулювання оподаткування в Україні в роки незалежності, системи принципів оподаткування та їх втілення в податковому законодавстві, основні недоліки та колізії правового регулювання оподаткування, викривлення в податковій політиці держави, передусім через порушення принципу стабільності оподаткування;

ѕ виявлені основні чинники, які вплинули на формування податкової політики України, зокрема, такі як постійний дефіцит Державного бюджету України; виявлені проблеми організації роботи державної податкової служби в перші роки незалежності України, зокрема, недостатня кадрова та методична забезпеченість органів державної податкової служби;

ѕ визначена відносна ефективність нормотворчої діяльності Кабінету Міністрів України в 1992-1993 роках в галузі оподаткування; виявлені зміни в правовому регулюванні прибуткового оподаткування доходів громадян, оподаткування доходів колгоспників та підвищення податкового навантаження на них в 1991-1993 роках;

ѕ відзначена нестійкість об'єкта оподаткування прибутку (доходів) підприємств в 1993-1994 роках; виявлено вплив макроекономічної ситуації в Україні та бюджетної політики на правове регулювання оподаткування в окремі періоди, зокрема, вплив дефіциту державного бюджету України 1993 року на зміни в оподаткуванні юридичних осіб;

ѕ відзначено вплив Конституції України на подальше удосконалення правового регулювання оподаткування, зокрема, здійснення активної нормотворчої діяльності Президента України, якою передбачались як заходи з лібералізації податкового законодавства, так і посилення податкового контролю та відповідальності платників податків;

ѕ виявлено позитивний історичний досвід адміністративного співробітництва країн - учасниць ЄС в рамках багаторічних програм з підвищення якості систем непрямого оподаткування внутрішнього ринку "Fiscalis" та можливості залучення України до участі в такій програмі.

Удосконалено:

ѕ положення щодо шляхів та засобів адаптації податкового законодавства України до вимог податкового законодавства ЄС;

ѕ положення про конкретно-історичний характер системи оподаткування як невід'ємної ознаки та характеристики держави.

Практичне значення одержаних результатів дисертації полягає в тому, що викладені в ній положення, узагальнення і висновки, значна частина яких побудована на документах, що вперше вводяться у науковий оборот, дають можливість, з одного боку, глибше зрозуміти тенденції розвитку системи оподаткування в досліджуваний період, а з другого - використати історичний досвід при реформуванні системи оподаткування в Україні сьогодні.

Можна виділити такі сфери застосування результатів дослідження:

а)науково-дослідну - в процесі подальшого розвитку науки історії держави і права України, податкового права, складовою яких може стати історія оподаткування в Україні;

б)правотворчу - у процесі вдосконалення чинного законодавства з урахуванням як позитивного, так і негативного історичного досвіду;

в)навчальну - у процесі написання підручників, посібників та викладання курсів "Історія держави і права України", "Історія оподаткування в Україні" тощо; г)інформаційно-аналітичну - у роботі установ, пов'язаних з вивченням функціонування системи оподаткування та розробленням податкової політики.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації, теоретичні та практичні висновки і рекомендації оприлюднені в доповідях та повідомленнях на міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема, міжнародних конференція "Національна державність та європейські інтеграційні процеси" (м. Мінськ), "Сьомі осінні юридичні читання" (м. Хмельницький), "Декларація про державний суверенітет України - передумова її незалежності та демократичного розвитку" (м. Харків), "Актуальні проблеми державотворення в Україні" (м. Київ), "Актуальні проблеми теорії та історії прав людини, права і держави" (м. Одеса), міжнародному науковому семінарі "Проблеми державно-правового розвитку в умовах європейської інтеграції і глобалізації" (м. Харків), всеукраїнських науково-практичних конференціях "Осінні юридичні читання" (м. Харків), "Закарпатські правові читання" (м. Ужгород), круглого столу "Право Європейського Союзу: сучасність та перспективи розвитку" (м. Харків).

Публікації. Основні положення і висновки проведеного дослідження викладено у трьох наукових працях, що опубліковані у фахових виданнях, затверджених ВАК України, та 12 тезах виступів на міжнародних науково-практичних конференціях.

Структура дисертації за планом складається зі вступу, трьох розділів, що включають вісім підрозділів, висновків та переліку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить - 214 сторінок, з яких 190 - основний текст рукопису. Список використаних джерел - розміщений на 24 сторінках та містить 268 найменувань.



ОСНОВНИй ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, показано зв'язок із науковими програмами, планами, темами, визначено мету й завдання, об'єкт і предмет роботи, охарактеризовано методи дослідження, викладено положення, які характеризують наукову новизну одержаних результатів, розкрито їх практичне значення, подано відомості про апробацію результатів дисертації, публікації автора за темою роботи.

Розділ 1 "Поняття системи оподаткування й головні етапи розвитку податкового законодавства на українських землях" присвячений дослідженню поняття податку та еволюція його змісту, характерних рис податків, виявленню в історичному екскурсі передумов формування системи оподаткування незалежної України.

Підрозділ 1.1. "Система оподаткування як об'єкт історико-правового дослідження" присвячено висвітленню поняття податку та еволюції його змісту, характерних рис податків. Досліджуються основні підходи до визначення економічної та правової сутності податкових платежів в різні часи, процес упорядкування податкових платежів та формування податкових систем.

Здійснюється розмежування понять "податкова система" й "система оподаткування". Система оподаткування являє собою сукупність податків, зборів (обов'язкових платежів), законодавчо закріплених й обов'язкових до сплати на території держави й крім податкової системи містить у собі й досить широкий спектр відносин, пов'язаних з реалізацією процесів оподаткування. Система оподаткування являє собою сукупність законодавчо встановлених податків, зборів, обов'язкових платежів; принципів, форм і методів їхнього встановлення, зміни або скасування; способів забезпечення; дій, що забезпечують сплату й контроль за своєчасним і повним надходженням коштів від податків і зборів у бюджети й цільові фонди.

Робиться висновок про необхідність подальшого наукового дослідження не лише податкової системи як сукупності діючих податків та зборів (обов'язкових платежів), а й системи оподаткування тобто податкової системи в широкому сенсі, яка включає в себе відносини з приводу встановлення, зміни й скасування податків і зборів, забезпечення їх сплати, організації контролю тощо. Розкривається конкретно-історичний характер системи оподаткування, який обумовлюється сукупністю всіх існуючих у державі суспільних відносин в сфері оподаткування, що мають економічний, політичний, організаційний і правовий характер.

Виявляється нормативна невизначеність у Законі України "Про систему оподаткування" предмета правового регулювання податкового законодавства, який, на думку автора, складає законодавче забезпечення відносин, які складаються при встановленні, зміні та скасуванні податків, визначенні прав та обов'язків платників, сплаті податків та зборів, компетенції податкових органів (повноважень їх посадових осіб), а так само відносини, які складаються у зв'язку зі здійсненням податкового контролю та відповідальністю за порушення податкового законодавства.

Підрозділ 1.2. "Періодизація розвитку правового регулювання оподаткування на українських землях" присвячений огляду історичного досвіду правового регулювання оподаткування на українських землях від часів формування державності у східних слов'ян. Робиться висновок, що поява податків традиційно пов'язується з виникненням держави. Суть податків, структура, призначення, роль, характер оподаткування визначається економічними і політичними передумовами суспільства. Проілюстрована відсутність узгодженої податкової системи під час становлення Київської Русі як держави, відсутність чіткої регламентації процесу сплати податків, що сприяло збільшенню їх розмірів і значних зловживань з боку збирачів податків. Розглядаються одні з перших видів податку - данина і полюддя, а також перші спроби упорядкування фінансової системи Княгинею Ольгою (945-957), які передбачали заміну періодично здійснюваного полюддя постійно діючою розгалуженою мережею фінансових органів.

Досліджується перший писемний звід законів - "Руська правда", складений Ярославом Мудрим (1019-1054 рр.), до складу якого входив "Покон вірний", що визначав розміри грошового утримання й корму (харчового утримання), що надходили князівським мужам при стягненні віри з певної общини. Відзначається, що в цей період була відсутня усталена податкова система, не були детально визначені процедури стягнення податків, що призводило до зловживань з боку збирачів податків. Для ранньофеодальної держави було властиве поширене натуральне оподаткування і пов'язане із стрімким розвитком торгівлі розширення митних зборів.

Відзначаються зміни у правовому регулюванні оподаткування після завоювання Київської Русі у першій половині ХІІІ ст. монголо-татарами, а також у другій половині ХІV ст. на українських землях у складі Великого князівства Литовського. Досліджується самобутній податковий устрій Запорізької Січі, яка характеризувалась порівняно незначним податковим навантаженням по відношенню до інших держав того часу й за відсутності розвинених фіскальних органів віддавала перевагу непрямому оподаткуванню у вигляді торговельних акцизів. Питання впорядкування податкової системи Запорізької Січі простежуються й у видатній пам'ятці вітчизняної правової думки - Конституції Пилипа Орлика.

Значне збільшення податкового навантаження простежується за часів Російської імперії. Тільки населення Київської губернії протягом 1714 - 1716 років сплачувало понад 40 видів податків. В цілому в XVIII - XIX ст. оподаткування українських земель у складі Російської імперії характеризується заміною натуральних податків грошовими, суттєвим підвищенням ролі непрямих податків (акцизів), які починаючи з другої половини XIX століття значно переважають у доходах бюджету, а також розвитком прибутково-майнового оподаткування.

Отже в історичному екскурсі на українських землях починаючи з самого початку формування державності східних слов'ян чітко простежується тенденція до ускладнення та подальшого розгалуження системи оподаткування, яка розвивається в тісному зв'язку з конкретними соціально-економічними та політичними історичними умовами.

Підрозділ 1.3. "Історичні передумови формування системи оподаткування незалежної України" присвячений з'ясуванню історичних особливостей радянської системи оподаткування в Україні, шляхів її трансформації, які намітились в процесі перебудови. Розглядається процес формування радянської системи оподаткування в Україні, який розпочинається наприкінці 1918 року, коли нова влада починає усвідомлювати потребу в переході від переважно одноразових зборів до регулярних податків. Особливістю системи оподаткування в період "воєнного комунізму" було стягнення надзвичайних грошових доходів, а також натурального податку з сільських господарств, що було обумовлено знаходженням країни в стані війни та інтервенції. Фінансова система в період НЕПу мала багато специфічних рис, спираючись при цьому на податкову систему дореволюційної Росії. В цей період прямі податки були основним джерелом доходів держави. Період після 1927 року і до початку Великої Вітчизняної війни характеризується переходом до адміністративних методів вилучення прибутку підприємств і перерозподілу фінансових ресурсів через бюджет країни. У період війни було проведено реформування системи прибуткового оподаткування населення. У повоєнний період, у 50-тих роках ХХ століття, уряд впроваджує ряд заходів щодо зниження податків з фізичних осіб і деяких податків, що перекладалися в цінах на населення. Із 1953 року докорінно змінюється порядок обкладання населення сільськогосподарським податком, прибуткове обкладення було замінено погектарним обкладенням. Друга половина 60-х років і початок 70-х років відзначається переорієнтацією функцій податкових важелів, зростанням питомої ваги прибуткового оподаткування.

Дослідження системи оподаткування за радянських часів призводить до висновку, що вона не мала стратегії свого розвитку, були відсутні нормативні акти, які б визначали чітку структуру податкових платежів, а також принципи оподаткування. Податкові платежі пристосовувались до потреб радянської держави тому зміни в правовому регулюванні оподаткування запроваджувались переважно у зв'язку із необхідністю залучення додаткових коштів на покриття додаткових витрат держави.

Виявлено, що запровадженню власної системи оподаткування передували спроби реформування економічної системи суспільства в рамках загальносоюзного процесу перебудови. Прагнення Української РСР до створення власної системи оподаткування ще до проголошення незалежності України знайшло своє втілення в тексті Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р., якою передбачалось, що Українська РСР самостійно створює банкову (включаючи зовнішньоекономічний банк), цінову, фінансову, митну, податкову системи, формує державний бюджет, а при необхідності впроваджує свою грошову одиницю. Верховна Рада УРСР також прийняла Закони "Про економічну самостійність Української РСР", та "Про Концепцію і Програму переходу Української РСР до ринкової економіки".

Встановлено, що з початком перебудови радянської економіки підвищується роль податкових платежів у формуванні доходної частини союзного та республіканського бюджетів. Радою Міністрів УРСР відповідно до постанови ВР УРСР "Про економічну самостійність Української РСР" у грудні 1990 року розглянуто і схвалено та направлено на розгляд ВР УРСР пакет проектів економічних законів, що регулюють систему оподаткування в Українській РСР, порядок оподаткування підприємств, об'єднань, організацій, громадян УРСР, іноземних громадян і осіб без громадянства.

Розділ 2 "Розвиток податкового законодавства України в роки незалежності" складається з двох підрозділів. В рамках досліджуваного хронологічного періоду (1991-2010 рр.) виділяються три відносно самостійні періоди -- етапи розвитку системи оподаткування України. В основу запропонованої періодизації покладено змістовний критерій, який включає порядок установлення й запровадження в дію податків; види податків (система податків); права й обов'язки платників податків; форми й методи податкового контролю; відповідальність учасників податкових відносин; способи захисту прав й інтересів платників податків тощо.

Підрозділ 2.1. "Розвиток податкового законодавства України в перші роки незалежності" охоплює перший та другий етапи розвитку системи оподаткування в Україні.

Перший етап розвитку системи оподаткування в Україні охоплює період з часу проголошення незалежності України і до 18 листопада 1992 року, коли Верховною Радою України був прийнятий Закон України "Про тимчасове делегування Кабінету Міністрів України повноважень видавати декрети в сфері законодавчого регулювання". В цей період правове регулювання оподаткування здійснювалось в тому числі на основі радянського податкового законодавства, яке деякий час продовжувало діяти і після проголошення незалежності України. Розглядаються шляхи розв'язання питання побудови ефективної системи оподаткування задля забезпечення формування доходної частини державного бюджету України, застосування непрямих податків та їх співвідношення з прямими.

Другий етап розвитку систему оподаткування в Україні, який припадає на період з 18 листопада 1992 року по 28 червня 1996 року, тобто з часу отримання Кабінетом Міністрів України надзвичайних повноважень у сфері законодавчого регулювання економічних відносин до прийняття Верховною Радою України Конституції України. В рамках другого етапу розвитку системи оподаткування виокремлюються дві відносно самостійні стадії: перша стадія - так званий "декретний бум", пов'язаний з активною нормотворчою діяльністю Кабінету Міністрів України в рамках наданих йому надзвичайних повноважень, та друга стадія - упорядкування системи оподаткування та розробка шляхів її подальшого розвитку.

Проаналізовані істотні зміни у сфері непрямого оподаткування, які відбуваються у зв'язку з прийняттям Декретів КМ України "Про податок на добавлену вартість", "Про акцизний збір". Простежені неодноразові зміни у прибутковому оподаткуванні юридичних осіб із прийняттям Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. "Про податок на прибуток підприємств і організацій", Закону України "Про державний бюджет України на 1993 рік", Закону України від 28.12.94 р."Про оподаткування прибутку підприємств". Досліджено зміни в оподаткуванні колгоспників, запровадження прямого оподаткування колгоспників й зростання загального рівня податкового навантаження. Проаналізовано систему місцевих податків і зборів, запроваджену згідно Декрету Кабінету Міністрів України 20 травня 1993 року "Про місцеві податки і збори". Починаючи з 1993 року звичною практикою стало щорічне коригування ставок податків, зборів (обов'язкових платежів) законами про Державний бюджет на окремі роки. Прийняття Верховною Радою Закону України від 02.02.1994 року №3904-XII "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про систему оподаткування" умовно визначено в якості початкової точки відліку другої стадії етапу оновлення податкового законодавства України.

Встановлено, що станом на середину 1996 року в Україні, перш за все завдяки активній нормотворчій діяльності Кабінету Міністрів України, було проведено змістовне оновлення системи оподаткування та закладено підґрунтя для її подальшої розбудови. Безумовно, численні нормативні акти з питань оподаткування не були позбавлені правових колізій, однак наприкінці другого етапу розвитку системи оподаткування вже намітилась тенденція до систематизації податкового законодавства та вироблення принципів оподаткування. Особливо відчутною виявилась невідповідність існуючої системи бухгалтерського обліку та звітності вимогам формування нової системи оподаткування. Відсутність достовірного обліку і звітності сприяли скороченню податкового поля, розвитку тіньової економіки.

Підрозділ 2.2. "Удосконалення податкового законодавства після прийняття Конституції України" розкриває зміни у правовому регулюванні оподаткування на третьому етапі розвитку системи оподаткування в Україні (1996-2010 рр.), які передували прийняттю Податкового кодексу України.

Виявлено, що прийняття Конституції України 28.06.1996 р. стало поштовхом для подальших соціально-економічних перетворень відповідно до Основного Закону держави. Одним з першим кроків у цьому напрямку стало видання Указу Президента України від 31.06.1996 № 621/96 "Про заходи щодо реформування податкової політики", Постанови Верховної Ради України від 04.12.1996 № 561/96-ВР "Про основні положення податкової політики в Україні". Вперше засади податкової політики визначили принципи оподаткування, які згодом отримали своє законодавче закріплення в новій редакції Закону України №77/97-BP "Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування" від 18.02.1997 р.

Розглядаються зміни в правовому регулюванні податку на додану вартість, зокрема, запровадження реєстрації платників податку на додану вартість, затвердження форми податкової накладної, а також визначення правових підстав бюджетного відшкодування податку з бюджету. Проаналізовані зміни у правовому регулюванні податку на прибуток підприємств у зв'язку із прийняттям нової редакції Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно якої балансовий прибуток в якості об'єкта оподаткування був замінений на прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань.

Досліджені заходи з лібералізації податкової політики по відношенню до суб'єктів малого підприємництва, запроваджені Указом Президента України від 03.07.1998 №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", Законом України від 15 січня 1998 р. № 25/98-ВР "Про введення в порядку експерименту єдиного (фіксованого) податку для сільськогосподарських товаровиробників", Указу Президента України від 23.07.1998 №817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності".

Проаналізовані заходи, спрямовані на забезпечення примусового виконання податкового обов'язку, запроваджені згідно Указу Президента України від 04.03.1998 № 167/98 "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами", Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Охарактеризовані зміни в правовому регулюванні оподаткування фізичних осіб, які відбулись із прийняттям Закону України від 22.05.2003 № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб. Проаналізовано положення Закону України від 20.05.2010 № 2275-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", одного з останніх податкових законів, який передував прийняттю Податкового кодексу України. Розглянуті основні риси проектів Податкового кодексу України, які подавались на розгляд Верховної Ради України в 1998-2010 роках.

Розділ 3 "Початок адаптації податкового законодавства України до принципів та стандартів права ЄС" складається з трьох підрозділів, які присвячені дослідженню історичного підґрунтя приведення нормативно-правових актів України у відповідність до законодавства ЄС.

Підрозділ 3.1. "Правові засади взаємодії України та ЄС в галузі оподаткування" розкриває історичне підґрунтя адаптації податкового законодавства України до принципів та стандартів права ЄС, зокрема, положення Угоди про партнерство й співробітництво між Україною та Європейськими співтовариствами від 14.06.1994 р., нормативно-правових актів України, якими закладеного основи зближення із сучасною європейською системою права. Здійснено аналіз основних теоретичних підходів до інтеграційних процесів, співставлено терміни "адаптація", "апроксимація" та "гармонізація", які є найбільш вживаними при характеристиці євроінтеграційних намірів України. Проаналізовано механізми засвоєння інтеграційного законодавства, які передбачає Закон України від 21 листопада 2002 р."Про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу". Досліджено правові засоби забезпечення координації й взаємодії міністерств, інших центральних органів виконавчої влади в процесі адаптації законодавства передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 1998 р. № 852 "Про впровадження механізму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу".

Досліджено основи та правові джерела європейської інтеграції, зокрема, Паризький договір 1951 р. про створення Європейського об'єднання вугілля і сталі (ЄОВС), Договір про створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) 1957 року, директиви Ради ЄС, рішення Суду Європейських Співтовариств, міжнародні договори та правова доктрина.

Проаналізовані причини та завдання гармонізації податків з обігу, заміни кумулятивних податків державами - членів співтовариства. Охарактеризовані умови гармонізації непрямого оподаткування, визначені Першою, Другою та Шостою директивами про гармонізацію законодавств держав-членів, що регулюють непрямі податки, а також концепції диференціальної та конкурентної гармонізації.

Підрозділ 3.2. "Координація податкового законодавства України про пряме і непряме оподаткування" присвячений з'ясуванню історичного підґрунтя та основних засад правового регулювання прямого та непрямого оподаткування в інтеграційному законодавстві ЄС та шляхів наближення до нього податкового законодавства України.

Досліджено становлення правового регулювання прямого оподаткування в інтеграційному законодавстві ЄС за допомогою так званого "м'якого права", яке представлено, зокрема, Кодексом поведінки стосовно оподаткування бізнесу. У сфері непрямого оподаткування проаналізовано історичний розвиток інтеграційного законодавства ЄС стосовно податку на додану вартість та акцизного податку. Приділено увагу Першій Директиві Ради ЄЕС 67/227 від 11 квітня 1967 р. "Про гармонізацію законодавств держав-членів про податки з обороту", Директиві Ради № 68/221 від 30 квітня 1968 р. "Про спільний метод обчислення середніх ставок, передбачених статтею 97 Договору".

Виявлені сформульовані Шостою Директивою Ради ЄС №77/388 завдання щодо практичного усунення обмежень руху осіб, товарів, послуг та капіталу та інтеграції національних економік, усунення в торгівлі між державами-членами обкладення податком при імпортуванні та звільнення від податку при експортуванні тощо. Проаналізовані положення Директиви Ради № 2006/112/ЄС від 28.11.2006 р. про спільну систему податку на додану вартість, одним з основних завдань якої стало застосування в державах-членах такого законодавства щодо податків з обороту, що не викривлює умов конкуренції й не заважає вільному рухові товарів і послуг.

В ході дослідження увагу було приділено актуальному для сьогодення питанню збереження спеціальних режимів оподаткування для суб'єктів малого підприємництва у відповідності до спільних положень та з метою подальшої гармонізації. Крім того, увагу приділено основним елементам податку на додану вартість, які були вперше чітко сформульовані Директивою 77/388, а також низці звільнень від податку на додану вартість, зокрема такі, що запроваджені згідно Директив №79/1072/ЄEC, №83/181/ЄЕС, №83/182.

Стосовно акцизного податку розглянуті заходи правового регулювання обігу підакцизних товарів, передбачені положеннями Директиви №72/464 та №79/32 - "Про податки інші, ніж податок з обороту, які впливають на споживання тютюнових виробів", а також Директиви Ради №92/12 від 25 лютого 1992 р. "Про загальний режим підакцизних товарів, їх зберігання, обіг та облік".

Підрозділ 3.3. "Розвиток адміністративного співробітництва та законодавства ЄС про запобігання ухиленню від сплати податків" розкриває історичний досвід адміністративного співробітництва та об'єднання спільних зусиль країн - учасниць ЄС з податкового адміністрування, а також заходів протидії ухиленню від сплати податків та відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом.

Детальну увагу приділено розгляду рішення №1482/2007/EC Європарламенту й Ради ЄС від 11 грудня 2007, що передбачає систему заходів щодо поліпшення оподаткування на внутрішньому ринку - багаторічну програму дій Співтовариства "Fiscalis 2013", що діє в період з 1 січня 2008 до 31 грудня 2013, а також практиці виконання рішення №888/98/ЄC Європарламенту й Ради ЄС від 30 березня 1998 р., запровадження програми дій Співтовариства для підвищення якості систем непрямого оподаткування внутрішнього ринку (Програма "Fiscalis-2002").

Робиться висновок про необхідність залучення України до співробітництва в межах багаторічної програми дій Співтовариства "Fiscalis 2013" дозволить значно прискорити інтеграційні процеси, перейти від пасивної адаптації законодавства ЄС до активних форм взаємодії, включеного спостереження при розв'язанні питань ефективного оподаткування на внутрішньому ринку. З огляду на це вбачається вкрай важливим визначення в якості одного з пріоритетів подальшого співробітництва Україна ЄС, напрями якого мають бути закріплені в новій угоді про партнерство та співробітництво, участі України у роботі програми "Fiscalis-2013".



Висновки

У дисертаційному дослідженні наведене теоретичне узагальнення та нове розв'язання наукового завдання, що полягає у визначенні конкретних історичних умов становлення і розвитку правового регулювання оподаткування в Україні в роки незалежності. Його розв'язання супроводжується комплексним дослідженням нормотворчої діяльності Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Президента України, а також низки підзаконних нормативно-правових актів у галузі оподаткування.

На підставі проведеного дослідження зроблені такі основні висновки:

1. Податкова система й система оподаткування є категоріями, які мають подібний, але не тотожній зміст. Подальшого наукового дослідження потребує система оподаткування тобто податкова система в широкому сенсі, яка включає в себе відносини з приводу встановлення, зміни й скасування податків і зборів, забезпечення їх сплати, організації контролю тощо. Система оподаткування, будучи ознакою держави, має конкретно-історичний характер та зумовлюється наявними в державі соціально-економічними та політико-правовими умовами, які здебільшого визначають її зміст та спрямованість.

2. Податковим законодавством 1991-2010 років не було визначено предмет правового регулювання податкового законодавства. На наш погляд, його необхідно визначити як законодавче забезпечення відносин, які складаються при встановленні, зміні та скасуванні податків, визначенні прав та обов'язків платників, сплаті податків та зборів, компетенції податкових органів (повноважень їх посадових осіб), а так само відносини, які складаються у зв'язку зі здійсненням податкового контролю та відповідальністю за порушення податкового законодавства.

3. В розвитку податкового законодавства України в роки незалежності можуть бути виділені три відносно самостійні історичні періоди - етапи розвитку системи оподаткування України: 24.08.1991 - 18.11.1992, 18.11.1992 - 28.06.1996, 28.06.1996 - 31.12.2010. При цьому прагнення Української РСР до створення власної системи оподаткування виявилось ще до проголошення незалежності України та знайшло своє втілення в тексті Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р.

4. Перший етап розвитку системи оподаткування в Україні охоплює період з часу проголошення незалежності України і до 18 листопада 1992 року, коли Верховною Радою України був прийнятий Закон України "Про тимчасове делегування Кабінету Міністрів України повноважень видавати декрети в сфері законодавчого регулювання". В цілому на кінець 1991 року спостерігається значне підвищення податкового навантаження, при цьому існують відомі складнощі у справлянні прямих податків, оскільки ще не встигла сформуватись достатньо розвинена податкова служба, яка була б в змозі всебічно контролювати доходи підприємств та громадян.

5. Другий етап розвитку систему оподаткування в Україні, який припадає на період з 18 листопада 1992 року по 28 червня 1996 року, тобто з часу отримання Кабінетом Міністрів України надзвичайних повноважень у сфері законодавчого регулювання економічних відносин до прийняття Верховною Радою України Конституції України. В цілому цей етап може бути охарактеризовано як період, що супроводжувався глибинними змінами в правовому регулюванні податків та зборів (обов'язкових платежів). Починаючи з 1993 року звичною практикою стало щорічне коригування ставок податків і зборів законами про Державний бюджет на окремі роки.

6. У 1992-1993 роках уряду за відносно невеликий строк вдалось створити практично нову систему правового регулювання оподаткування орієнтовану на потреби побудови ринкової економіки та економічного плюралізму. В 1993-1996 рр. траплялись непоодинокі випадки викривлення податкової політики, які, перш за все, пояснюються недостатньою визначеністю податкового законодавства, а також невідповідність існуючої системи бухгалтерського обліку та звітності вимогам формування нової системи оподаткування. Станом на середину 1996 року в Україні було проведено змістовне оновлення системи оподаткування та закладено підґрунтя для її подальшої розбудови, намітилась тенденція до систематизації податкового законодавства та вироблення принципів оподаткування.

7. Прийняття Конституції України 28.06.1996 р. стало поштовхом для подальших соціально-економічних. Вперше у 1996 році засади податкової політики визначили принципи оподаткування, які згодом отримали своє законодавче закріплення в новій редакції Закону України №77/97-BP "Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування" від 18.02.1997 р.

8. Важливим кроком на шляху підтримки малого підприємництва стало видання Указу Президента України від 03.07.1998 №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" з 1 січня 1999 року запроваджувалась спрощена систему оподаткування, обліку та звітності для таких суб'єктів малого підприємництва.

9. У 2010 році знов спостерігається певне підвищення податкового навантаження та суттєве посилення фінансового контролю за повнотою та своєчасністю сплати податків та зборів, при цьому предмет такого фінансового контролю починає охоплювати навіть дотримання законодавства про працю.

10. Залучення України до співробітництва в межах багаторічної програми дій Співтовариства "Fiscalis 2013" дозволить значно прискорити інтеграційні процеси, перейти від пасивної адаптації законодавства ЄС до активних форм взаємодії з ЄС. Гармонізація є більш пріоритетним напрямком співробітництва, ніж адаптація податкового законодавства, що, сприятиме наданню Україні статусу не спостерігача, а активного учасника інтеграційних процесів.



Список праць, опублікованих за темою дисертації

Васильєв Є.О. Система оподаткування як конкретно-історична риса розвитку України в роки незалежності / Є.О. Васильєв // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. - Х.:Нац. юрид. акад. України, 2008. - Вип. 98. - С.230-237.

Васильєв Є.О. Програма "FISCALIS 2013" як орієнтир для подальшого співробітництва України з ЄС у сфері оподаткування / Є.О. Васильєв // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2009. - Вип. 103. - С.9-15.

Васильєв Є. О. Нормотворча діяльність Кабінету Міністрів України в галузі оподаткування в 1992-1993 роках / Є. О. Васильєв // Форум права. - 2010. - № 2. - С. 75-82 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-2/10veoovr.pdf

Васильєв Є.О. Особливості радянської системи оподаткування /Є.О. Васильєв // Актуальні проблеми теорії та історії прав людини, права і держави: Матер. міжнар. наук. конф. мол. науковців, аспірантів і студентів присвяч. пам'яті видат. учених-юристів П.О. Недбайло, О.В. Сурілова, В.В. Копєйчикова. Одеса, 2008. - С. 448-452.

Васильев Е.А. Пути сближения налогового законодательства Украины и ЕС / Е.А. Васильев // Национальная государственность и европейские интеграционные процессы. В 2 т. Т. 2. Проблемы унификации законодательства в Содружестве Независимых Государств и Европейском Союзе: сб.науч. тр. / редкол.: С.А. Балашенко [и др.]. - Минск : Изд. центр БГУ, 2008. - С.200-204.

Васильєв Є.О. Декларація про державний суверенітет та її роль у формуванні системи оподаткування України / Є.О. Васильєв // Декларація про державний суверенітет України - передумова її незалежності та демократичного розвитку: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Харків, 16 червн. 2010 р. / редкол. Ю.П. Битяк, І.В. Яков'юк, Г.В. Чапала. - Х.: НДІ держ. буд-ва та місц. самоврядування, 2010. - С. 122-124.

Васильєв Є.О. Правове регулювання оподаткування в перші роки незалежності України / Є.О. Васильєв // Актуальні питання державотворення в Україні: Збірник наукових праць міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих учених Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (24-25 квітня 2008 року). К., 2008. - Ч. 1 - С. 77-79.

Васильєв Є.О. Розвиток правового регулювання оподаткування доходів фізичних осіб в Україні в роки незалежності / Є.О. Васильєв // Актуальні питання державотворення в Україні: Збірник наукових праць міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих учених Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (23-24 квітня 2009 року). К., 2009. - Ч. 1 - С. 77-79.

Васильєв Є.О. Правові засади приведення податкового законодавства України у відповідність до законодавства ЄС / Є.О. Васильєв // Осінні юридичні читання: Тези доповідей та наукових повідомлень всеукраїнської наукової конференції молодих вчених 12-13 листопада 2008 р. / За заг. ред. А.П. Гетьмана. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2008. - С.168-171.

Васильєв Є.О. Програма "FISCALIS-2013" як орієнтир для подальшого співробітництва Україна - ЄС в галузі оподаткування / Є.О. Васильєв // Актуальні проблеми юридичної науки: Збірник тез міжнародної наукової конференції "Сьомі осінні юридичні читання" (м. Хмельницький, 28-29 листопада 2008 року): У 4-х частинах. Хмельницький: Видавництво Хмельницького університету. - Ч. 2. - С.11-12.

Васильєв Є.О. Розвиток інтеграційного законодавства ЄС про податок на додану вартість / Є.О. Васильєв // Закарпатські правові читання. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та аспірантів, 28-30 квітня 2009 р. / За заг. ред. професора Ф.Г. Ващука та доцента П.А. Трачука. - Ужгород, 2009. - С.385-388.

Васильєв Є.О. Деякі аспекти адаптації податкового законодавства України до законодавства ЄС / Є.О. Васильєв // Право Європейського Союзу: сучасність та перспективи розвитку: Тези доповідей та наукових повідомлень учасників круглого столу присвяченого 50-й річниці Римського договору 1957 р. (25 квітня 2007 р.). - Х., 2007. - С.40-43.

Васильєв Є.О. Гармонізація законодавства про податок на додану вартість у рамках європейської інтеграції / Є.О. Васильєв // Проблеми державно-правового розвитку в умовах європейської інтеграції і глобалізації: Матеріали між нар. Наук. семінару, м. Харків, 16 травня 2008 р. / Редкол.: Ю.П. Битяк, І.В. Яков'юк, Г.В. Чапала. - Х.: Право, 2008. - С.143-144.

Перетворення системи оподаткування напередодні проголошення незалежності України / Є.О. Васильєв // Проблеми розбудови держави та народовладдя в Україні (до 20 річниці народного руху України за перебудову): Харківські політологічні читання (матер. міжнар. наук.-теорет. конф.). - Х.: Б.в., 2009, - С.30-32.

Васильєв Є.О. Питання податкового суверенітету України / Є.О. Васильєв // Організаційні та правові проблеми забезпечення державного суверенітету: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. м. Харків, 27 березня 2009 р. - Х.: Видавництво СПДФО Вапнярчук Н.М., 2009. - С.121-123.



АНОТАЦІЯ

Васильєв Є.О. Розвиток правового регулювання оподаткування в Україні в роки незалежності (історико-правове дослідження). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. - Національний університет "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого", - Харків, 2011.

Розглядається поняття податку та еволюція його змісту, характерні риси податків. Досліджуються основні підходи до визначення економічної та правової сутності податкових платежів в різні часи, досліджується процес упорядкування податкових платежів та формування податкових систем, здійснюється розмежування понять "податкова система" й "система оподаткування". Виявляється конкретно-історичний характер системи оподаткування, в історичному екскурсі на українських землях починаючи з самого початку формування державності східних слов'ян простежується тенденція до ускладнення та подальшого розгалуження системи оподаткування. платіж податок правовий україна

...