Адміністративно-правова охорона права власності в Україні

Розділ 3 «Сучасні напрями адміністративно-правової охорони права власності в Україні» складається з п'яти підрозділів, у ньому розкрито особливості адміністративно-правової охорони права власності відповідно до визначених дисертантом п'яти функцій держави.

У підрозділі 3.1 «Адміністративно-правова охорона приватної власності як невід'ємного природного права людини і громадянина» встановлено категорію осіб, приватна власність яких потребує посиленого адміністративно-правового захисту. До них відносяться: інваліди, одинокі пенсіонери, хворі на туберкульоз, СНІД, сироти та діти, позбавлені батьківської опіки, особи без визначеного місця проживання, особи, звільнені з місць позбавлення волі, які втратили зв'язок з родинами тощо. У цьому випадку найпершим завданням суб'єктів публічного управління є адміністративне забезпечення таких громадян приватною власністю, яка допомагає їх існуванню, та подальша посилена охорона. До такої власності відносяться закуплені у розмірі прожиткового мінімуму продукти харчування, одяг, взуття, кошти на сплату комунальних послуг, які забезпечують громадянам мінімальні умови для існування, а також житло та ліки для деяких категорій громадян.

Визначено, що адміністративно-правова охорона права власності соціально незахищених категорій громадян полягає у забезпеченні: інвалідів - пенсіями з інвалідності, протезно-ортопедичними засобами, житлом, автотранспортом та ін.; одиноких пенсіонерів - пенсіями; безробітних і потерпілих від нещасних випадків - соціальними виплатами, що мають забезпечити їм мінімальні умови для існування; сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, - всім комплексом приватної власності, яка відноситься до розряду невід'ємної природної; бездомних громадян та безпритульних дітей - через забезпечення їх таким майном у будинках нічного перебування, центрах реінтеграції та соціальних готелях, притулках для неповнолітніх і центрах соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах неповнолітніх.

У підрозділі 3.2 «Особливості адміністративно-правової охорони права власності суб'єктів господарювання» висвітлюється провідна роль Держкомпідприємництва, що забезпечує суб'єктам господарювання поновлення порушених прав унаслідок дії регуляторних актів, здійснює контрольно-наглядову функцію щодо державної реєстрації, ліцензування та дозвільного провадження господарської діяльності із законодавчо прописаною компетенцією застосування щодо посадових осіб, порушників прав і законних інтересів суб'єктів господарювання засобів адміністративного примусу.

Забезпечення адміністративно-правової охорони права власності суб'єктів господарювання від невладних осіб здійснюється за ініціативою власників (менеджерів), шляхом впровадження фізичної технічної та механічної охорони, яка виконується різними суб'єктами охоронної діяльності.

Сформульовано пропозиції щодо забезпечення протидії порушенням прав і законних інтересів власників акцій, зокрема: переорієнтувати правову систему України із захисту власності на захист акціонерів; організаційно на акціонерних товариствах мають бути створені потужні юридичні служби, які б здійснювали ефективний правовий захист прав акціонерів; забезпечити неухильне дотримання акціонерами, які мають контрольний пакет акцій, прав інших власників на отримання дивідендів.

У підрозділі 3.3 «Адміністративно-правова охорона інтелектуальної власності» доведено, що суб'єкти публічного управління здійснюють адміністративно-правову охорону інтелектуальної власності у двох основних формах - 1) шляхом здійснення державної реєстрації об'єктів інтелектуальної власності та видання на них охоронних документів і 2) застосуванням до порушників режиму інтелектуальної власності засобів адміністративного примусу.

Визначено, що провідне місце в адміністративно-правовому запобіганні протиправним посяганням на суб'єкти права інтелектуальної власності займає державна реєстрація об'єктів промислової власності та видання на них охоронних документів (патентів, свідоцтв); у захисті права інтелектуальної власності - складання на порушників, які припускаються незаконного використання охоронюваних творів і об'єктів, протоколів про адміністративні правопорушення (за ст.ст. 51-2, 164-6, 164-7, 164-9, 164-13 КУпАП), що здійснюється посадовими особами ОВС України, державними інспекторами з питань інтелектуальної власності та деякими іншими суб'єктами публічного управління.

У підрозділі 3.4 «Особливості адміністративно-правової охорони державної та комунальної власності» проаналізовано повноваження Фонду державного майна України з адміністративно-правової охорони права власності. Зазначено, що повноваження Фонду державного майна України у сфері публічної охорони державної власності не підкріплені правом застосовувати до посадових осіб, які порушують режим власності, засоби адміністративного примусу. Така невідповідність урівноважується компетенцією у цій сфері посадових осіб ОВС України, які мають право складати адміністративні протоколи за ст. 184-1 КУпАП «Неправомірне використання державного майна». Пропонується розширити дію гіпотези ст. 184-1 КУпАП на всі форми власності та викласти її проект під назвою «Неправомірне використання посадовою особою чужого майна».

Визначено вагому роль Державної контрольно-ревізійної служби України у встановленні та попередженні фактів порушення правового режиму державної і комунальної власності. З цією метою її працівники наділені значними контрольно-ревізійними та державно-примусовими повноваженнями.

З'ясовано провідну роль у сфері адміністративно-правової охорони надр Державної геологічної служби України. Вона здійснює таку діяльність у процесі: державної реєстрації робіт і досліджень; ліцензійної діяльності щодо розробки надр; контролю за дотриманням користувачами надр вимог законодавства України про надра; притягнення винних до адміністративної відповідальності за ст.ст. 47, 57, 58 КУпАП та обмеження, тимчасової заборони (зупинення) або повного припинення діяльності суб'єкта господарювання, який отримав ліцензію на користування надрами.

У підрозділі 3.5 «Розвиток адміністративно-правових засад охорони громадян від майна підвищеної небезпеки» наголошено, що законодавством України врегульовано питання змісту власності підвищеної екологічної небезпеки, до яких відносяться об'єкти виробництва, зберігання, транспортування, використання, знищення та утилізації майна, яке за своїми властивостями належить до розряду отруйних, радіаційних, вибухових, вогненебезпечних речовин і токсичних відходів. Сформульовано на доктринальному рівні склад власності підвищеної криміногенної небезпеки. До речей, які за своїми якісно шкідливими властивостями є майном підвищеної криміногенної небезпеки, віднесено: дорогоцінні метали і каміння; грошові одиниці України, валюту, цінні папери; малогабаритні цінні речі; вогнепальну, холодну зброю та спеціальні засоби активної самоохорони; наркотичні засоби тощо.

Адміністративно-правова охорона громадян від власності підвищеної небезпеки забезпечується визначеними законодавством органами виконавчої влади і місцевого самоврядування шляхом здійснення контролю за дотриманням ліцензіатами правового режиму такої власності, із застосуванням до її порушників засобів адміністративного примусу, найбільш дієвими з яких є позбавлення ліцензії та притягнення винних фізичних осіб до адміністративної відповідальності за ст.ст. 83, 103, 103-2, 138 КУпАП та ін.

Розділ 4 «Роль Міністерства внутрішніх справ України в механізмі адміністративно-правової охорони права власності» складається з трьох підрозділів, в яких розкривається провідна координуюча роль МВС України щодо охорони права власності.

У підрозділі 4.1 «Розвиток інституту забезпечення прав і свобод людини та громадянина при здійсненні МВС України охорони права власності» наголошено, що під час охорони права власності посадові особи міліції зобов'язані захищати законні права всіх осіб, зокрема власників майна. При цьому до осіб, які зазіхають на чуже майно, може застосовуватись зброя лише у випадку крайньої необхідності, і будь-які виняткові випадки не можуть бути виправданням тортур та приниження гідності особи. Також міліція не може вчиняти сама й зобов'язана боротися з корупційними діяннями інших.

Дисертант звертає увагу, що при охороні права власності посадові особи МВС України зобов'язані: 1) захистити право кожного громадянина на володіння, користування та розпоряджання своєю власністю; 2) забезпечити суб'єктам господарювання охорону їх права власності за відсутності у них можливості це здійснити у порядку приватної ініціативи; 3) забезпечити захист усіх фізичних осіб, котрі перебувають на території України, від майна підвищеної небезпеки; 4) не допустити порушення прав осіб, які підозрюються у скоєнні протиправних посягань на чужу власність.

У підрозділі 4.2 «Роль блоку міліції громадської безпеки МВС України із забезпечення охорони права власності в Україні» підкреслюється, що служба дільничних інспекторів міліції є провідною службою ОВС України, яка забезпечує охорону всіх суб'єктів права власності, в першу чергу шляхом профілактичної роботи щодо запобігання посяганням на право власності. До основних функцій дільничних інспекторів міліції у сфері охорони права власності віднесено: всебічне, повне й об'єктивне дослідження причин та умов, які сприяють учиненню майнових правопорушень, внесення пропозиції щодо їх усунення, інформування населення з цих питань у своїх виступах, через засоби масової інформації та індивідуальна робота з громадянами.

Окремо розглянуто діяльність патрульної служби МВС України, на яку покладається основне навантаження щодо охорони права власності в громадських місцях. Визначено напрямки такої охорони. По-перше, забезпечення права людини і громадянина на комфортне користування не забороненим у громадському місці майном; безпосередній захист громадян від майна підвищеної небезпеки; проведення профілактичної роз'яснювальної роботи з особами, які перебувають у громадських місцях з цінними речами. По-друге, застосування до порушників режиму власності засобів адміністративного припинення і створення умов для притягнення їх до юридичної відповідальності.

У підрозділі 4.3 «Контрольно-наглядова діяльність МВС України щодо ліцензування охоронної діяльності» підкреслено, що важливим чинником віктимологічної поведінки суб'єктів права власності є їх активні дії, направлені на створення умов для ускладнення особам, схильним до скоєння майнових правопорушень, реалізації протиправних намірів. Відтак багато суб'єктів права власності доповнюють правові засоби охорони залученням професійних охоронних структур, що здійснюють охорону права власності на основі отриманих у МВС України ліцензій. Висвітлено форми, процедури адміністративного провадження МВС України у сфері ліцензування суб'єктів господарювання, які здійснюють охоронні функції.

На думку дисертанта, одним з основних недоліків у роботі професійних охоронних структур є низький професійний, культурний та правовий рівень більшості їх працівників, що безпосередньо виконують охоронні функції. Пропонується впровадження індивідуального ліцензування охоронників, які перед початком практичної діяльності мають пройти навчання, здати тести та отримати від уповноваженого МОН України та МВС України органу сертифікат допуску до виконання охоронних функцій.

Розділ 5 «Шляхи удосконалення адміністративно-правової охорони права власності в Україні» присвячено виробленню новітніх критеріїв оцінки діяльності суб'єктів публічного управління щодо адміністративно-правової охорони права власності, напрямів удосконалення управлінської діяльності та законодавства.

У підрозділі 5.1 «Критерії оцінки ефективності охорони права власності в Україні» доведено, що сьогочасна вітчизняна теорія публічного права та практика правоохоронної діяльності не в повному обсязі враховує відповідні конституційні положення і продовжує охороняти «власність», а не «право власності» чи «суб'єктів права власності». У такому ж руслі оцінюються показники ефективності роботи органів і посадових осіб виконавчої влади.

На основі аналізу наукових поглядів щодо правової ефективності дисертантом запропоновано критерії оцінювання якості надання суб'єктами публічного управління адміністративних послуг з охорони права власності. Відповідно до правоохоронного напрямку - це повнота обліку правопорушень, об'єктом посягання яких є право власності, та повнота (у відсотках) відшкодування у розумно короткі терміни власнику (особам, які здійснюють управління) та особам, які постраждали від майна підвищеної небезпеки, шкоди, що була заподіяна їм протиправними діяннями. З погляду соціологічного підходу та теорії природного права, для оцінки якісної ефективності роботи суб'єктів публічного адміністрування у сфері охорони права власності, на нашу думку, доцільно використовувати перевірений часом критерій - визначення громадської думки громадян з питань забезпечення їх прав у сфері охорони права власності.

• У підрозділі 5.2 «Напрями вдосконалення управлінської діяльності у сфері охорони права власності в Україні» запропоновано численні заходи вдосконалення управлінської діяльності суб'єктів публічного управління, зокрема щодо: 1) визначення органів місцевого самоврядування як основних суб'єктів оцінки ефективності діяльності органів виконавчої влади з охорони права власності; 2) укладення між територіальним підрозділам МВС України та ОМС адміністративних договорів з охорони комунальної власності; 3) більш дієвого використання громадських об'єднань з охорони громадського порядку, які мають діяти у взаємодії з правоохоронними органами, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування з охорони права власності; 4) проведення зваженої кадрової політики в системі МВС України з підбору та призначення керівників штабів територіальних підрозділів ОВС МВС України і покладання на них персональної відповідальності за попередження протиправних публічних посягань на право власності та контролю за відшкодування збитків потерпілим власникам майна; 5) уведення в підрозділах дозвільної системи МВС України інспекторів охоронного нагляду, основною функцією яких буде здійснення діловодства та контролю за діяльністю суб'єктів господарювання, які здійснюють охорону права власності на основі отриманих в МВС України ліцензій.
• У підрозділі 5.3 «Удосконалення законодавства з охорони права власності в Україні» обгрунтовано доцільність прийняття розробленого дисертантом проекту закону України «Про порядок відшкодування шкоди (збитків) фізичним та юридичним особам», в якому прописано процедуру відшкодування шкоди (збитків) фізичним і юридичним особам, нанесеної протиправними посяганнями.

Сформульовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до КУпАП: 1) доповнити КУпАП ст. 149-1 «Порушення правил та термінів забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, інвалідів І групи та багатодітних родин соціальним житлом»; 2) внести зміни до ст. 151 КУпАП у контексті забезпечення рівності захисту всіх форм власності та викласти її в редакції «Самоправне зайняття чужого житлового приміщення»; 3) гіпотезу ст. 164-9 КУпАП розширити на діяння осіб, які придбають примірники аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних, упаковки яких не марковані контрольними марками або марковані контрольними марками, що мають сліди явної підробки; 4) викласти ст. 184-1 у редакції «Неправомірне використання чужого майна», тим самим поширюючи її дію на всі форми власності.

Запропоновано низку змін і доповнень до інших діючих нормативно-правових актів, зокрема: 1) ч. 3 ст. 19 Закону України «Про банки і банківську діяльність» - положенням щодо необхідності оснащення банків і філій, до яких є доступ широкого кола осіб, засобами цілодобового відеоспостереження; 2) ч. 2 гл. 2 «Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку-діяльності з торгівлі цінними паперами» - щодо обов'язку ліцензіата облаштовувати приміщення, в якому здійснюються операції з цінними паперами, засобами охоронної сигналізації.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми адміністративно-правової охорони права власності, що втілилось у розроблення теорії адміністративно-правової охорони права власності в Україні. Ця теорія може бути використана з метою надійної і неупередженої охорони права власності в процесі правотворчості, правозастосовної і правоохоронної діяльності суб'єктів владних повноважень.

До основних висновків та рекомендацій щодо наукового та практичного використання отриманих результатів можна віднести наступне.

Сучасна теорія адміністративно-правової охорони права власності в Україні спирається на вагому історико-правову спадщину Українського народу від часів Київської Русі до сьогодення.

Громадяни щодо приватної власності як невід'ємного природного права людини і громадянина отримують абсолютний публічний захист, інша приватна власність підпадає під адміністративно-правову охорону нарівні з державною та комунальною.

Юридична охорона права власності - це діяльність суб'єктів владних повноважень щодо забезпечення невід'ємних природних майнових прав громадян, охорони прав та законних інтересів суб'єктів господарювання, суб'єктів права інтелектуальної власності, публічного речового права народу України та забезпечення безпеки усім індивідам, що перебувають на території держави, від майна підвищеної небезпеки.

Адміністративно-правова охорона права власності - це позитивний статичний стан адміністративного права, спрямований на попередження правопорушень у майновій сфері, забезпечення умов збереження майна, відновлення й усунення перешкод у здійснені права власності. Її невід'ємна складова - адміністративно-правовий захист (охорона у вузькому розумінні) - полягає у активних діях щодо відновлення порушеного права власності, усунення перешкод під час його здійснення засобами адміністративного права та притягнення винних до юридичної відповідальності.

Механізм адміністративно-правової охорони права власності складається з: 1) адміністративно-правових норм; 2) адміністративно-правових відносин: а) суб'єктів публічного управління; б) юридичних фактів (правомірних і протиправних дій та подій); в) об'єктів охоронного впливу; 3) індивідуальних актів; 4) форм; 5) засобів діяльності суб'єктів управління, які використовується з метою публічної охорони власників майна та всіх осіб, які з їх шкідливим майном пов'язані.

Суб'єкти публічного управління у сфері адміністративно-правової охорони права власності - це органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадські об'єднання, підприємства при виконанні делегованих державних виконавчих функцій з охорони права власності, посадові та службові особи всіх зазначених суб'єктів, які наділені правосуб'єктністю, мають законодавчо визначені обов'язки та права з метою забезпечення охорони прав усіх суб'єктів права власності та забезпечення безпеки всім громадянам від майна підвищеної небезпеки, з правом застосування до порушників режиму власності заходів державного впливу, зокрема адміністративного примусу.

Правова культура як вихідне положення у сфері діяльності суб'єктів публічного управління з охорони права власності - це історично обумовлена комплексна категорія, що включає в себе правосвідомість, розуміння принципів права та моделі звичаєвої поведінки посадових і службових осіб суб'єктів публічного управління при здійсненні ними охорони власників майна та захисту широкого загалу осіб від майна підвищеної небезпеки.

Принципи у сфері адміністративно-правової охорони права власності - це основні вихідні положення діяльності суб'єктів публічного управління з метою охорони права власності, що встановлюють високі прогресивні стандарти поводження посадових і службових осіб зазначених суб'єктів.

Засоби адміністративно-правової охорони права власності є провідним інструментом механізму адміністративно-правової охорони.

Серед суб'єктів публічного управління найбільший внесок в адміністративно-правову охорону права власності вносять органи і посадові особи:

- щодо невід'ємної природної власності людини і громадянина - загальнодержавні соціальні публічні фонди, які підпорядковані, або координуються Міністерством праці та соціальної політики України;

- щодо суб'єктів господарювання - Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва та професійні охоронні структури;

- щодо інтелектуальної власності - Департамент інтелектуальної власності МОН України, МВС України та Антимонопольний комітет України;

- щодо державної та комунальної власності - Фонд державного майна України, Головне контрольно-ревізійне управління України, МВС України, органи місцевого самоврядування та Державна геологічна служба України;

- щодо охорони громадян від майна підвищеної криміногенної небезпеки - Національний банк України та Державний комітет з цінних паперів та фондового ринку.

Забезпечення заходів охорони права власності посадовими особами міліції громадської безпеки у здійснюється таких напрямках: безпосередня фізична і технічна охорона майна; цілеспрямовані заходи щодо попередження майнових правопорушень; охорона права власності під час підтримання громадського порядку; адміністративно-юрисдикційна діяльність у сфері майнових правопорушень; організація роботи з громадськістю у сфері охорони права власності.

Контроль і нагляд МВС України за роботою професійних охоронних структур - це вид адміністративного провадження, зовнішні дії підрозділів і посадових осіб зазначеного міністерства, що направлені на перевірку суб'єктів господарювання з надання охоронних послуг, умов і правил дотримання ліцензійних умов.

Ефективність діяльності суб'єктів публічного управління у сфері адміністративно-правової охорони права власності - це їх уміння досягати кінцевих результатів щодо попередження та відшкодування у розумно короткі строки шкоди (збитків), завданих суб'єктам права власності протиправними посяганнями.

Доцільно передати до компетенції органів місцевого самоврядування оцінювання ефективності роботи правоохоронних органів у сфері охорони права власності.

Обґрунтованим є прийняття розробленого дисертантом проекту закону України «Про порядок відшкодування шкоди (збитків) фізичним та юридичним особам», в якому законодавчо прописано процедуру відшкодування шкоди (збитків) фізичним і юридичним особам, завданої різноманітними протиправними посяганнями. Сформульовано інші численні пропозиції щодо внесення змін і доповнень до КУпАП та інших законів України з метою забезпечення ефективної та справедливої охорони права власності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

Монографії, підручники, навчальні посібники:

1. Галунько В. В. Адміністративно-правова охорона суб'єктів права власності в Україні: [монографія] / Валентин Васильович Галунько. Херсон: ВАТ ХМД, 2006. 356 с.

Рецензія: Шкарупа В. К. Монографічна праця про проблеми адміністративно-правової охорони / В. К. Шкарупа // Право України. 2007. № 11. С. 166-167.

2. Галунько В. В. Застосування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання: [навчальний посібник] / Валентин Васильович Галунько. Херсон: Вид-во Міжнародного університету бізнесу і права, 2006. 201 с.

3. Галунько В. В. Кишенькова книжка охоронника: [навчальний посібник] / Валентин Васильович Галунько. Тернопіль: Вектор, 2006. 144 с.

4. Галунько В. В. Конституційне право України: [навчальний посібник] / [В. В. Галунько, С. В. Діденко, В. К. Шкарупа] ; за ред. В. К. Шкарупи. Херсон: ВАТ ХМД, 2007. С. 89-99, 167-179.

5. Єлістратов А. І. Адміністративне право: Лекції / [ред. та упоряд. В. В. Галунько, С. В. Діденко]. Херсон: ВАТ ХМД, 2007. С. 3-19, 254-266.

6. Галунько В. В. Охорона права власності: Адміністративно-правові аспекти: [монографія] / Валентин Васильович Галунько ; за ред. В. К. Шкарупи. Херсон: ВАТ ХМД, 2008. 348 с.

7. Теорія держави і права: [курс лекцій: навчальний посібник] / [авт.-упоряд. В. В. Галунько, Г. О. Пономаренко, В. К. Шкарупа] ; за ред. В. К. Шкарупи. Херсон : ВАТ ХМД, 2008. С. 116-138, 176-198.

8. Кодекс адміністративного судочинства України: [науково-практичний коментар] / [Н. О. Армаш, О. М. Бандурка, А. В. Басов та ін.] ; за заг. ред. А. Т. Комзюка. К.: Прецидент ; Істина, 2009. С. 454-478.

Наукові статті та тези доповідей і наукових повідомлень:

9. Галунько В. В. Проблеми адміністративно-правового захисту приватної власності від розкрадань / В. В. Галунько // Бюлетень з обміну досвідом роботи МВС України. 2003. № 148. С. 29-30.

10. Шкарупа В. Адміністративно-правові аспекти здійснення пропускного режиму підрозділами охорони / В. Шкарупа, В. Галунько // Науковий вісник Національної академії Державної податкової служби України. 2004. № 5. С. 208-211.

11. Галунько В. В. Застосування методів примусу в діяльності підрозділів міліції / В. В. Галунько // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. 2005. № 2. С. 42-45.

12. Галунько В. В. Проблема захисту власності від протиправних посягань у період української національної революції та становлення української державності / В. В. Галунько // Науковий вісник Національної академії Державної податкової служби України. 2005. № 4 (31). С. 171-174.

13. Угровецький О. П. Охоронна діяльність: правові аспекти / О. П. Угровецький, В. В. Галунько // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. 2005. № 1. С. 20-26.

14. Галунько В. В. Власність як юридична та економічна категорія, об'єкт протиправного посягання (на основі аналізу іноземних джерел) / В. В. Галунько // Персонал: науковий журнал Міжнародної академії управління персоналом. 2006. № 9. С. 80-83.

15. Галунько В. В. Історико-правовий аспект захисту права власності від протиправних посягань у Київській Русі / В. В. Галунько // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. 2006. № 4. С. 269-274.

16. Галунько В. В. Методи переконання і примусу при здійсненні охорони власності / В. В. Галунько // Держава і право. 2006. № 33. С. 192-196.

17. Галунько В. В. Правова охорона власності / В. В. Галунько // Персонал: науковий журнал Міжнародної академії управління персоналом. 2006. № 11. С. 68-71.

18. Галунько В. В. Правопорушник, який вчинив посягання на власність, як суб'єкт адміністративного права / В. В. Галунько // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. 2006. № 3. С. 49-53.

19. Галунько В. В. Адміністративна діяльність міліції України щодо охорони права власності / В. В. Галунько // Форум права. 2007. № 3. С. 48-51: [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/ journals/FP/2007-3/07gvs.pdf.

20. Галунько В. В. Адміністративний контролінг як спосіб охорони суб'єктів права власності / В. В. Галунько // Персонал: науковий журнал Міжнародної академії управління персоналом. 2007. № 5. С. 80-82.

21. Галунько В. В. Адміністративно-правова культура у сфері охорони права власності: виклик сучасності / В. В. Галунько // Форум права. 2007. № 2. С. 30-34 : [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www. nbuv.gov.ua/journals/FP/2007-2/07gvs.pdf.

22. Галунько В. В. Адміністративно-правова охорона та захист права власності / В. В. Галунько // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2007. Вип. 38. С. 192-198.

23. Галунько В. В. Адміністративно-правові аспекти права власності / В. В. Галунько // Право і суспільство. 2007. № 1. С. 109-113.

24. Галунько В. В. Ефективність діяльності суб'єктів владних повноважень із охорони права власності / В. В. Галунько // Персонал: науковий журнал Міжнародної академії управління персоналом. 2007. № 3. С. 81-85.

25. Галунько В. В. Напрями правової протидії рейдерству / В. В. Галунько // Держава і право. 2007. № 37. С. 36-40.

26. Галунько В. В. Охорона суб'єктів права власності підрозділами місцевої міліції / В. В. Галунько // Бюлетень з обміну досвідом роботи МВС України. 2007. № 170. С. 104-108.

27. Галунько В. В. Поняття та сутність адміністративно-правової охорони суб'єктів права власності / В. В. Галунько // Держава і право. 2007. № 35. С. 261-264.

28. Галунько В. В. Проблема адміністративно-правової культури у сфері охорони суб'єктів права власності / В. В. Галунько // Право і суспільство. 2007. № 2. С. 112-116.

29. Галунько В. В. Розвиток інституту забезпечення прав і свобод людини і громадянина при здійсненні органами внутрішніх справ України охорони права власності / В. В. Галунько // Держава і право. 2007. № 38. С. 51-56.

30. Галунько В. В. Розвиток принципів адміністративного права у сфері захисту суб'єктів права власності / В. В. Галунько // Право і суспільство. 2007. № 3. С. 101-105.

31. Галунько В. В. Спеціальні принципи адміністративного права у сфері охорони суб'єктів права власності / В. В. Галунько // Право України. 2007. № 9. С. 69-72.

32. Галунько В. В. Філософія християнської релігії щодо захисту права власності / В. В. Галунько // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2007. Вип. 39. С. 336-343.

33. Галунько В. В. Функції держави по охороні суб'єктів права власності / В. В. Галунько // Держава і право. 2007. № 34. С. 48-53.

34. Галунько В. В. Власність як об'єкт адміністративно-правової охорони / В. В. Галунько // Форум права. 2008. № 1. С. 86-91: [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ journals/FP/2008-1/08gvs.pdf.

35. Галунько В. В. Генезис розуміння права приватної власності / В. В. Галунько // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2008. № 2. С. 111-118.

36. Галунько В. В. Державна функція охорони соціалістичної власності як чинник геноциду Українського народу (1932-1933) / В. В. Галунько // Держава і право. 2008. № 39. С. 147-152.

37. Галунько В. В. Охорона суб'єктів права власності засобами публічного права / В. В. Галунько // Бюлетень з обміну досвідом роботи МВС України. 2008. № 174. С. 123-128.

38. Галунько В. В. Приватна власність як невід'ємне природне право людини / В. В. Галунько // Держава і право. 2008. № 42. С. 38-43.

39. Галунько В. В. Правовий режим власності в Україні / В. В. Галунько // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2008. Вип. 40. С. 39-45.

40. Галунько В. В. Адміністративно-правові аспекти охорони суб'єктів права власності в Україні / В. В. Галунько // Адміністративне право і процес: шляхи вдосконалення законодавства і практики: збірник матеріалів наук.-практ. конф., Київ, 22 грудня 2006. К.: Вид-во Київського національного університету внутрішніх справ, 2006. С. 170-174.

41. Галунько В. В. Концептуальні виклики кодифікації законодавства про адміністративні правопорушення у сфері захисту власників майна / В. В. Галунько // Проблеми систематизації законодавства України про адміністративні правопорушення: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [у двох частинах] ; Сімферополь-Ялта, 7-8 грудня 2006. Сімферополь: Вид-во Кримського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ, 2006. Ч. 1. С. 50-54.

42. Галунько В. В. Організаційно-правові напрями діяльності дільничних інспекторів міліції щодо забезпечення охорони прав громадян / В. В. Галунько // Шості юридичні читання: збірник тез міжнар. наук. конф.: [у 3 ч.]; Хмельницький, 26-27 жовтня 2007. Хмельницький: Вид-во Хмельницького університету управління і права, 2007. Ч. 3. С. 27-31.

43. Галунько В. В. Захист права власності на живі ресурси, які перебувають у стані природної волі, засобами адміністративного права / Галунько В. В. // Особливості кваліфікації, розслідування, запобігання злочинам проти довкілля: збірник матеріалів круглого столу. Херсон: Вид-во Херсонського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ, 2007. С. 8-12.

44. Галунько В. В. Євроантлантичні стандарти забезпечення прав і свобод людини і громадянина міліцією (поліцією) при здійсненні охорони права власності / В. В. Галунько // Забезпечення реалізації прав людини: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., Тернопіль, 1 жовтня 2007. Тернопіль: ТОВ «Гал-друк», 2007. С. 1-7.

45. Галунько В. В. Проблема вдосконалення діяльності міліції щодо забезпечення прав і свобод людини при охороні права власності / В. В. Галунько // Адміністративна реформа та проблеми вдосконалення діяльності правоохоронних органів: матеріали наук.-практ. конф., Сімферополь, 2007. Сімферополь, 2008. Вип. 3. С. 89-97.

46. Galunko V. Protection of human rights and freedoms as the main principle of administrative law / V. Galunko // Правова держава: напрями та тенденції її розбудови в Україні: матеріали міжнародної науково-практичної інтернет-конференції; Тернопіль, 25 лютого 2007. Тернопіль: ТОВ «Гал-друк», 2007. С. 30-37.

47. Galunko V. Private property as an inalienable natural human right / V. Galunko // Актуальні питання юридичної науки: матеріали міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції; Тернопіль. 30 вересня 2008. Тернопіль: ФО-П Шпак В. Г., 2008. С. 3-9.

АНОТАЦІЯ

Галунько В. В. Адміністративно-правова охорона права власності в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Харківський національний університет внутрішніх справ. - Харків, 2009.

Роботу присвячено комплексному дослідженню правової природи адміністративно-правової охорони права власності, в результаті якого сформульовано теорію адміністративно-правової охорони права власності в Україні.

Встановлено, що в правовій демократичній соціальній державі з ринковою економікою суб'єкти публічного управління здійснюють охорону права власності в п'яти основних напрямках: охорона приватної власності як невід'ємного природного права людини і громадянина, права власності суб'єктів господарювання та інтелектуальної власності, публічного речового права народу України та охорона всіх осіб, які перебувають на території держави, від майна підвищеної небезпеки.

З'ясовано поняття та розкрито сутність адміністративно-правової охорони права власності через призму забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, розкрито механізм такої охорони. Окремо висвітлено особливості адміністративно-правової охорони права власності відповідно до сформульованих функцій держави у цій сфері.

Детально розкрито координуючу роль підрозділів і посадових осіб МВС України щодо адміністративно-правової охорони права власності, напрямки удосконалення законодавства та управлінської діяльності.

Ключові слова: адміністративно-правова охорона, право власності, суб'єкт публічного управління, суб'єкт права власності, захист прав і свобод людини і громадянина; крадіжка, забезпечення охорони, відшкодування шкоди (збитків).

АННОТАЦИЯ

Галунько В. В. Административно-правовая охрана права собственности в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора юридических наук за специальностью 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Харьковский национальный университет внутренних дел. - Харьков, 2009.

Робота посвящена комплексному исследованию правовой природы административно-правовой охраны права собственности, в результате чего сформулирована теория административно-правовой охраны права собственности в Украине.

В работе исследованы теоретико-методологические основы административно-правовой охраны права собственности. Особенно важным из них является введенный в научный оборот институт частной собственности как неотделимое природное право человека и гражданина. Под такой собственностью понимается конкретное неприкосновенное, определенное обществом и признанное государством на основе международных стандартов имущество и целенаправленная сумма денежных средств, которые обеспечивают человеку нормальные потребности существования в определенных исторических и социально-экономических условиях.

Доказано, что в современном государстве охрана права собственности осуществляется в пяти основных направлениях: охрана частной собственности как неотделимого природного права человека и гражданина, права собственности субъектов хозяйствования и интеллектуальной собственности, публичного вещного права народа Украины и охраны всех лиц, которые находятся на территории страны, от собственности повышенной опасности.

Сформулировано понятие административно-правовой охраны права собственности - как целостности упорядоченной свободы хранения, перемещения, товаров, других ценностей, услуг, финансовых ресурсов и интеллектуальной собственности, а также поддержание конкуренции, свободы экономичной деятельности, справедливости, уважения собственников и других лиц, что обеспечивается субъектами публичного управления.

Определен механизм административно-правовой охраны права собственности, элементами которого названы административно-правовые нормы; административно-правовые отношения: а) субъекты публичного управления; б) юридические факты; в) объекты, которые находятся под охраной; индивидуальные акты субъектов публичного управления; формы и способы деятельности субъектов публичного управления, которые используются с целью публичной охраны собственников и всех лиц от собственности повышенной опасности.

Отдельно исследованы современные направления административно-правовой охраны права собственности. Уточняется природа частной собственности как неотделимого природного права человека и гражданина, определяются лица, которые нуждаются в публичной защите социальными службами Украины, анализируются формы и способы такой охраны. Раскрываются формы административно-правовой охраны субъектов хозяйствования: обеспечение субъектами публичного управления регистрации, лицензирования и разрешительных мер; реализация охранительной функции в отраслях и секторах публичного управления; охрана собственников ценных бумах. Раскрываются способы административно-правовой охраны субъектов интеллектуальной собственности: регистрация объектов интеллектуальной собственности с выдачей на них охранных документов; защита права интеллектуальной собственности путем привлечения нарушителей режима интеллектуальной собственности к административной ответственности по ст.ст. 51-2, 164-6, 164-7, 164-13 КУоАП. Характеризуются особенности охраны государственной и коммунальной собственности, при этом особенное внимание уделено административной деятельности Фонда государственной собственности Украины, Главного контрольно-ревизионного управления Украины и органов местного самоуправления. Выяснены особенности охраны лиц от экологической и криминогенной собственности повешенной опасности. Детально раскрыта координирующая роль МВД Украины в исследуемой сфере.

Сформулировано ряд конкретных предложений по внесению изменений и дополнений в нормативно-правовые акты Украины. Наиболее важным из них является разработанный автором проект закона Украины «Про порядок возмещение ущерба (вреда) физическим и юридическим лицам», в котором определяется процедура обеспечения потерпевших, которые добросовестно выполняли обязанность содержания имущества, ущерба за счет бюджетных средств, если возобновить нарушенное право собственности невозможно за счет других источников. Кроме того, определены направления улучшения управленческой деятельности субъектов публичного управления в этой сфере.

Ключевые слова: административно-правовая охрана, право собственности, субъект публичного управления, субъект права собственности, защита прав и свобод человека и гражданина; кража, обеспечение охраны, возмещение ущерба (вреда).

SUMMARY

Galunko V.V. The administrative-legal guard of the right of property in Ukraine. - Manuscript.

The thesis on obtaining the doctor of Legal Sciences scientific degree on speciality 12.00.07- Administrative Law and Process; Financial Law, Informative Law. - Kharkiv National University of Internal Affairs, Kharkiv, 2009.

The work is devoted to the complex research of the legal nature of the administrative-law guard of the right of property in Ukraine. As a result, the availability of a new relatively independent institute of jurisprudence - the administrative-legal guard of the right of property, as a constituent of the complex formation among branches is grounded.

It is exposed in the dissertation that in the legal democratic social state with a market economy, the subjects of public management carry out the guard of the right of property in five basic directions: the guard of private property, as an inalienable natural human right of a person and of a citizen, the right of property of the subjects of management and intellectual property, the public property right of the Ukrainian people and the guard of all persons who are on the territory of the state from the property of a higher danger.

The notion and the essence of the administrative-legal guard of the right of property are found out through the prism of provision the guard of rights and freedoms of a person and of a citizen, the mechanism of such a guard is exposed. Along with, the peculiarities of the administrative-legal guard of the right of property are enlightened up in accordance with the formed functions of the state in this sphere.

The coordinating role of the subdivisions and public officials of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine in relation to the administrative-legal guard of the right of property, the directions of improvement of the legislation and of the administrative activity are exposed in details.

Keywords: administrative-legal guard, right of property, subject of public management, legal subject of property, defence of rights and freedoms of a person and of a citizen, theft, provision of guard, compensation of damage.

Размещено на Allbest.ru