Правові та організаційні основи фінансового забезпечення охорони здоров’я в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 351.72:351.77

Правові та організаційні основи фінансового забезпечення охорони здоров'я в Україні

Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес, фінансове право, інформаційне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Буздуган Ярослава Михайлівна

КИЇВ 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі конституційного, адміністративного та фінансового права юридичного факультету Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна».

Науковий керівник:

Доктор юридичних наук, професор Берлач Анатолій Іванович Одеський державний університет Внутрішніх справ МВС України, проректор

Офіційні опоненти:

Доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Академії правових наук України Кучерявенко Микола Петрович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, завідувач кафедри фінансового права

Кандидат юридичних наук, доцент Сирота Анатолій Іванович Бердянський університет менеджменту і бізнесу, завідувач кафедри кримінального та адміністративного права

Захист відбудеться «21» травня 2009 року о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.04 в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 60

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 58

Автореферат розісланий « 17 » квітня 2009 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.Ю.Пришва

медичний страхування здоров'я

АНОТАЦІЯ

Буздуган Я.М. Правові та організаційні основи фінансового забезпечення охорони здоров`я в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2009.

Дисертація є комплексним дослідженням правового регулювання фінансового забезпечення охорони здоров`я в Україні. У дисертації міститься низка теоретичних положень та практичних рекомендацій, сформульованих у результаті комплексного аналізу історичного та зарубіжного досвіду, чинного законодавства України, що регулює фінансове забезпечення охорони здоров`я.

Згідно з поставленою метою визначено: поняття «Правовий механізм фінансового забезпечення охорони здоров`я», розглянуто правові форми фінансового забезпечення охорони здоров`я, удосконалено принципи бюджетного фінансування, розроблено рекомендації щодо вдосконалення правового механізму фінансового забезпечення охорони здоров`я в Україні, виявлено чинники, які впливають на ефективність фінансового забезпечення досліджуваної галузі і проблемні питання фінансового контролю у даній сфері суспільних відносин та запропоновано правові шляхи їх розв`язання.

Ключові слова: фінансове забезпечення охорони здоров`я, «медична послуга», «медична допомога», правовий механізм фінансового забезпечення охорони здоров`я, кошторисно-бюджетне фінансування, страхування, благодійництво і благодійна діяльність.

АННОТАЦИЯ

Буздуган Я.М. Правовые и организационные основы финансового обеспечения здравоохранения в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2009.

Диссертация является комплексным исследованием правового регулирования финансового обеспечения здравоохранения в Украине. В диссертации содержится ряд теоретических положений и практических рекомендаций, сформулированных в результате комплексного анализа исторического и зарубежного опыта, действующего законодательства Украины, которое регулирует финансовое обеспечение здравоохранения.

Согласно с поставленной целью определенно: понятие «Правовой механизм финансового обеспечения охраны здоровья», которое предложено трактовать как систему методов и форм, рычагов и инструментов, которые используются для функционирования здравоохранения с помощью нормативно правового и информационного обеспечения. Рассмотрены правовые формы финансового обеспечения здравоохранения, усовершенствованы принципы бюджетного финансирования, разработаны рекомендации относительно совершенствования правового механизма финансового обеспечения здравоохранения в Украине, выявлены факторы, которые влияют на эффективность финансового обеспечения исследуемой отрасли и проблемные вопросы финансового контроля в данной сфере общественных отношений и предложены правовые пути их решения.

Предложено создание «Фонда народного здоровья» и указано на источники формирования его средств и направления их использования. «Фонд народного здоровья» - это фонд целевого назначения, который гарантирует базовый объем и надлежащий уровень медицинской помощи, а также помогает объединить финансовые возможности отрасли с объемами медицинской помощи;

Обосновано необходимость создания общественной организации «Всеукраинский общественный контроль в отрасли здравоохранения» с отделениями во всех областных центрах Украины, в соответствии с требованиями Закона Украины «Об объединении граждан». Определенно, что общественный финансовый контроль в отрасли здравоохранения - это комплексная целеустремленная финансово- правовая деятельность представителей общественности, с целью объективной оценки экономической эффективности финансово-хозяйственных операций в отрасли здравоохранения и выявления отклонений от утвержденных нормативов и применения мероприятий для их ликвидации.

Такой контроль базируется на основе положений нормативно-правовых актов Украины и уставных положений организации.

Обоснованно необходимость принятия Законов Украины «О больничных кассах» и «О частной медицинской практике», внесении изменений и дополнений к Законам Украины «Основы законодательства Украины об охране здоровья», «О благотворительности и благотворительных организациях», «О государственных целевых программах», проектов Законов Украины «О заведениях здравоохранения и медицинском обслуживании населения», «О внесении изменений в Основы законодательства Украины об охране здоровья».

Ключевые слова: финансовое обеспечение здравоохранения, «медицинская услуга», «медицинская помощь», правовой механизм финансового обеспечения здравоохранения, сметно-бюджетное финансирование, страхование, благотворительность и благотворительная деятельность.

ANNOTATION

Ya.М. Buzdugan. Legal and organizational frameworks of financial provision of health protection in Ukraine. Manuscript.

The dissertation for the scientific degree of the Candidate of Law Sciences in Speciality 12.00.07 - Administrative Law and Procedure; Financial Law; Information Law. - Kyiv National Taras Shevchenko University. - Kyiv, 2009.

The dissertation is a complex research of legal regulation of financial provision of health protection in Ukraine. The dissertation comprises a row of theoretical positions and practical recommendations, formulated as a result of a complex analysis of historical and foreign experience and the current legislation of Ukraine which regulates financial provision of health protection.

Pursuant to the set purpose, the concept of «Legal mechanism of financial provision of health protection» has been defined, the legal forms of financial provision of health protection in Ukraine have been investigated, principles of budgetary financing have been improved, recommendations for improving the legal mechanism of the financial provision of health protection in Ukraine have been developed, the factors, which influence on the efficiency of financial provision of the explored industry, and problematic questions concerning financial control in this sphere of public relations have been detected, and the legal ways of their decision have been offered.

Key words: financial provision of health protection, «medical service», «medical attendance», legal mechanism of financial provision of health protection, estimate-budgetary financing, insurance, eleemosynary activity.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Трансформація української економічної системи, перехід на принципово нові форми господарювання торкнулися не тільки виробничої, але і невиробничої сфери, у тому числі й охорони здоров'я.

Охорона здоров'я населення в Україні переживає серйозну кризу, в зв'язку з недостатністю фінансових ресурсів. Cпостерігається процес відчуження держави від своїх прямих конституційних обов'язків з надання медичної допомоги населенню. Узяті на себе зобов'язання в галузі охорони здоров'я держава виконує не повною мірою, існує розбіжність між законодавчо закріпленим правом громадян на безоплатну медичну допомогу і реалізацією цього права на практиці.

Необхідність реформування охорони здоров'я не потребує доказів, спостерігається погіршення здоров'я населення та скорочення життя. Сучасний стан галузі характеризується недостатнім правовим та фінансовим забезпеченням і низькою ефективністю надання медичних послуг. Правові та організаційні проблеми фінансового забезпечення охорони здоров'я на сьогоднішній день залишаються нерозв'язаними. В процесі становлення України як правової держави виникла ситуація, яка вимагає змін в умовах функціонування вітчизняної охорони здоров'я.

Правові та організаційні основи фінансового забезпечення охорони здоров'я в Україні у межах юридичної науки є недостатньо дослідженими. Фундаментальною основою для вказаного дослідження стали праці таких вчених: А.Берлача, Л.Воронової, І.Заверухи, М.Кучерявенка, А.Нечай Н.Пришви, Л.Савченко, І.Сенюти, С.Стеценка, С.Юрія, Х.Ярмакі та ін. Серед зарубіжних вчених цими питаннями займалися Г. Беккер, Е.Ліннако, А.Малагардіс, Д.Норт, Р.Салтман, В.Семьонов, Дж. Е. Стігліц та ін. Управлінським аспектам системи охорони здоров'я присвятили свої праці такі українські вчені та практики як Л. Батіг, М. Білинська, З. Гладун, С. Дяченко, О. Коваленко, Я. Радиш, В. Рудий, В. Пашков, В. Третьяков, М. Шевченко та ін. Економічні питання фінансового забезпечення охорони здороввя знайшли своє відображення у працях Н. Карпишин, Є. Малік, І. Радь, О. Тулай, М. Шутова.

Однак, в юридичній літературі, відсутня єдина виважена стратегія реформування фінансового забезпечення охорони здоров'я. Реорганізація системи охорони здоров'я населення потребує перегляду чинного законодавства, переведення його в межі нових соціально-економічних реалій.

Вищевикладене зумовило вибір теми дисертаційної роботи, її актуальність, теоретичну та практичну значущість.

Нормативною основою наукової роботи стали положення Конституції України, Законів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, а також норми законодавства деяких зарубіжних країн в досліджуваній сфері, які можна використати в Україні. Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять статистичні дані, які характеризують стан фінансового забезпечення галузі охорони здоров'я, зокрема дані департаменту економіки і фінансової політики Міністерства охорони здоров'я України, політико-правова публіцистика, довідкові видання, а також власний досвід дисертанта у галузі охорони здоров'я.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідницької роботи кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» на тему: «Адміністративно-правове регулювання суспільних відносин» (номер державної реєстрації 0107U008696).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягала у поглибленому аналізі теоретичних, нормативних, організаційних і практичних проблем фінансового забезпечення охорони здоров'я, наданні пропозицій щодо вдосконалення норм чинного законодавства, які регулюють фінансове забезпечення галузі.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

дослідити правові та організаційні основи фінансового забезпечення охорони здоров'я в контексті історичного і зарубіжного досвіду;

визначити місце і роль охорони здоров'я в системі суспільних благ;

здійснити системний аналіз та дослідити особливості фінансового забезпечення охорони здоров'я: поняття, принципи, форми;

уточнити суть поняття «фінансове забезпечення охорони здоров'я»;

визначити поняття «правовий механізм фінансового забезпечення охорони здоров'я»;

вивчити роль благодійної діяльності в галузі охорони здоров'я;

дослідити підстави для запровадження обов'язкового медичного страхування в Україні;

проаналізувати сучасну вітчизняну практику фінансового забезпечення охорони здоров'я згідно чинного законодавства ;

встановити особливості правового режиму кошторисно-бюджетного фінансування охорони здоров'я ;

розглянути альтернативні джерела фінансового забезпечення галузі та їх правове регулювання;

виявити і дослідити чинники, які впливають на ефективність фінансового забезпечення охорони здоров'я в Україні;

сформулювати конкретні пропозиції щодо вдосконалення правового механізму фінансового забезпечення охорони здоров'я з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду.

Об'єктом дослідження виступають суспільні відносини, що виникають у зв'язку з організацією фінансового забезпечення охорони здоров'я.

Предметом дослідження виступають правові та організаційні основи фінансового забезпечення охорони здоров'я в Україні.

Методи дослідження. Дисертацію виконано з використанням як загальнонаукових (діалектичного, історичного, логічного, системного аналізу тощо) так і спеціальних (документального і порівняльно-правового аналізу тощо) методів та прийомів наукового пізнання.

Діалектичний метод пізнання досліджуваних процесів дозволив розглянути їх у розвитку та взаємозв'язку, виявити усталені напрями та закономірності в цілому. Історично-правовий метод забезпечив виявлення правових та організаційних основ фінансування охорони здоров'я у його розвитку, виявлення минулого і сьогодення; системно-структурний підхід застосувався при визначенні суб'єктів відносин у вказаній сфері; логіко-семантичний - для формування відповідних дефініційних конструкцій. Порівняльно-правовий метод дозволив виявити переваги та недоліки зарубіжного досвіду, а соціологічний - з'ясувати думку фахівців-практиків щодо правового регулювання фінансового забезпечення охорони здоров'я. Використання синергетичного наукового напряму та комплексне застосування методів наукового пізнання сприяло дослідженню організаційно-правових питань фінансового забезпечення охорони здоров'я у сукупності всіх елементів, єдності соціального змісту та юридичної форми, що сприяло підвищенню наукового й практичного значення отриманих результатів. Метод документального аналізу застосовано для виявлення результатів фінансової діяльності в галузі охорони здоров'я. Вимоги формальної логіки щодо послідовності, визначеності, несуперечності і обґрунтованості суджень дотримувалися при формулюванні висновків і пропозицій відповідно до мети дослідження. Застосування методів моделювання, аналізу та синтезу дозволили сформулювати пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним із перших в Україні комплексних досліджень правових та організаційних основ фінансового забезпечення охорони здоров'я, в результаті якого, автором обґрунтовується низка концептуальних понять, теоретичних положень і висновків, практичних рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення правового механізму фінансового забезпечення охорони здоров'я в Україні, а саме:

уперше:

дано авторське визначення поняття «правовий механізм фінансового забезпечення охорони здоров'я», яке запропоновано трактувати як систему методів та форм, важелів та інструментів, які використовуються для функціонування охорони здоров'я за допомогою нормативно-правового та інформаційного забезпечення;

запропоновано створення «Фонду народного здоров'я» та вказано на джерела формування його коштів і напрями їх використання. «Фонд народного здоров'я» - це фонд цілеспрямованого призначення, який гарантує базовий обсяг і належний рівень медичної допомоги, а також допомагає пов'язати фінансові можливості галузі з обсягами медичної допомоги;

обґрунтовано необхідність створення громадської організації «Всеукраїнський громадський контроль в галузі охорони здоров'я» з відділеннями в усіх обласних центрах України, відповідно до вимог Закону України «Про об'єднання громадян». Визначено, що громадський фінансовий контроль в галузі охорони здоров'я - це комплексна цілеспрямована фінансово-правова діяльність представників громадськості, з метою об'єктивної оцінки економічної ефективності фінансово-господарських операцій в галузі охорони здоров'я та виявлення відхилень від затверджених нормативів і застосування заходів для їх ліквідації. Такий контроль базується на основі положень нормативно-правових актів України та статутних положень організації.

уточнено:

зміст поняття «фінансове забезпечення охорони здоров'я» з урахуванням позицій вітчизняних вчених і визначено його як метод фінансового механізму, що визначає принципи, джерела і правові форми фінансування суб'єктів господарювання, діяльність яких спрямована на охорону, збереження, зміцнення та відновлення здоров'я громадян;

удосконалено:

норми законодавства, які регулюють фінансове забезпечення охорони здоров'я в Україні (ст.49 Конституції України, ст. 52 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»);

обґрунтовано :

необхідність прийняття Законів України «Про лікарняні каси» та «Про приватну медичну практику», внесення змін та доповнень до Законів України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», «Про благодійництво та благодійні організації», «Про державні цільові програми», проектів Законів України «Про заклади охорони здоров'я та медичне обслуговування населення», «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я»;

висновки про необхідність багатоканального фінансування охорони здоров'я в Україні;

дістало подальшого розвитку:

дослідження чинників, які впливають на ефективність фінансового забезпечення охорони здоров'я в Україні;

визначення місця охорони здоров'я і медичних послуг в системі суспільних благ та вивчення і розмежування понять «медична послуга» і «медична допомога»;

дослідження принципів бюджетного фінансування.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що викладені в дисертації висновки і пропозиції можуть бути використані: - у наукових дослідженнях - для подальшого опрацювання і розв'язання правових та організаційних проблем фінансового забезпечення охорони здоров'я.

- у правотворчості - результати дослідження містять ряд пропозицій щодо вдосконалення законодавства, що регулює фінансове забезпечення охорони здоров'я і які можуть бути враховані при розробці Законів України про державний бюджет України на відповідний рік, проектів Законів України «Про заклади охорони здоров'я та медичне обслуговування населення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування», а також при розробці нормативно-правових актів Міністерством охорони здоров'я України. Пропозиції наукового дослідження прийняті для розгляду стосовно впровадження в діяльність Департаменту економіки і фінансової політики Міністерства охорони здоров'я України (довідка № 205-09 від 27.06.2008р.).

- у правозастосовній діяльності - запропоновані рекомендації можуть бути використані установами, організаціями, окремими громадянами, діяльність яких спрямована на правове, організаційне та фінансове забезпечення охорони здоров'я в Україні. Пропозиції щодо використання благодійних коштів були використані в процесі фінансово-господарської діяльності Української алергологічної лікарні (довідка № 387 від 14.07. 2008р.).

Пропозиції щодо організації благодійної допомоги закладам охорони здоров'я впроваджено в діяльність Тернопільського обласного комунального спеціалізованого Будинку дитини(довідка № 7 від 25. 06. 2008р.).

Пропозиції щодо розвитку благодійної діяльності медичного спрямування взято до уваги і використано у своїй діяльності благодійним фондом «Добробут ХХІ століття» (довідка № 3 від 07.05.2008р.).

Пропозиції щодо надання пільг інвалідам І і ІІ груп при наданні реєлтерських послуг використано в процесі діяльності агенції нерухомості «Богуслава» (довідка № 5 від 27.07 2008р.).

Особиста форма благодійної діяльності має місце в життєвому досвіді дисертанта (Акт про надання благодійної допомоги Тернопільському обласному комунальному спеціалізованому Будинку дитини від 26.02.2009 р.).

- у навчальному процесі - при викладенні курсів «Адміністративне право», «Фінансове право», при підготовці підручників і навчальних посібників. Окремі положення дисертаційного дослідження впроваджені у навчальний процес Тернопільського національного економічного університету та Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» (довідка № 124-06/1110 від 20.06.2008р.), (акт № 7 - 08 від 27.06.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є одноосібно виконаною науковою працею, в якій досліджено правові та організаційні основи фінансового забезпечення охорони здоров'я у контексті історичного, сучасного, зарубіжного досвіду та особистого практичного досвіду автора. Наукові дослідження, практичні розробки, висновки та пропозиції, які виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на наукових семінарах кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» та конференціях зокрема : III Міжнародній науково-практичній конференції «Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні» (м. Львів, 11-12 листопада 2004р.); Науковій конференції професорсько-викладацького складу «Проблеми фінансової теорії і практики в постстабілізаційний період» (м. Тернопіль, 13 квітня 2006р.); II Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегічні питання світової науки - 2007 » (м.Дніпропетровськ, 15-28 лютого 2007р.); Науковій конференції професорсько-викладацького складу «Економічні, правові, інформаційні та гуманітарні проблеми розвитку України в постстабілізаційний період» (м. Тернопіль, 18 квітня 2007р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Формування єдиного наукового простору Європи та завдання економічної науки» (м. Тернопіль, 24-26 жовтня 2007р.); Науковій конференції професорсько-викладацького складу «Економічні, правові, інформаційні та гуманітарні проблеми розвитку України в постстабілізаційний період» (м. Тернопіль, 16 квітня 2008р.); Всеукраїнській конференції з адміністративного права «Адміністративне право та процеси очима молодих вчених» (м. Запоріжжя 28-29 лютого 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання державотворення в Україні» (м. Київ 24-25 квітня 2008 р.); ІХ Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми навчання та виховання людей в інтегрованому освітньому середовищі» (м. Київ 26-27 листопада 2008р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано в 20 наукових працях, з них - 7 статей у наукових фахових виданнях, 4 статті - в інших виданнях, 9 - публікацій у збірниках наукових праць за матеріалами конференцій.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять 10 підрозділів, висновків, списку використаних джерел (227 найменувань на 24 сторінках) і додатків (17 сторінок). Загальний обсяг дисертації 227 сторінок.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність та ступінь дослідження; наголошено на зв'язку роботи з науковими планами та програмами; окреслено мету та основні завдання, об'єкт, предмет дослідження; вказано на його наукову новизну, теоретичне та практичне значення; визначено основні методологічні засади роботи, наведено інформацію про апробацію її результатів, а також висвітлено положення, що виносяться на захист.

Розділ І. «Теоретико-правові основи фінансового забезпечення охорони здоров'я» містить чотири підрозділи, які присвячені загально теоретичним питанням визначення понять та окреслення специфічних ознак, досліджено правові та організаційні основи фінансового забезпечення охорони здоров'я в історичному та міжнародному аспектах.

У підрозділі 1.1. «До питання історії дослідження правових та організаційних основ фінансового забезпечення охорони здоров'я в Україні» автором проведено аналіз архівних документів, наукових праць присвячених дослідженню правових та організаційних основ фінансового забезпечення охорони здоров'я в Україні на різних етапах еволюції. Окреслено 3 періоди: дорадянський, радянський і пострадянський, на основі чого зроблено висновок, що у дорадянський період фактично було створено багатоканальний механізм фінансування галузі. Автором з'ясовано, що прийнятий у 1912 році Державною Думою Закон «Про соціальне страхування на випадок хвороби» поклав початок формуванню системи страхової медицини дореволюційного періоду в Україні. Цей закон надав поняттю «лікарняні каси» нормативну основу і затвердив їх статут. Дисертант акцентує на тому, що інтереси народного здоров'я мали суттєве значення в діяльності громадських організацій, де провідне місце належало благодійним медичним товариствам, а добродійність спрямована на підтримку груп підвищеного ризику була одним з першочергових і найважливіших завдань суспільства. Кожний медичний заклад дореволюційної України отримував благодійні кошти, які спрямовував на безкоштовну медичну допомогу.

За роки перебування України у складі Союзу РСР було встановлено абсолютну державну монополію та бюджетне фінансування охорони здоров'я, досвід багатоканального фінансування не використовувався і був, по суті, втраченим, що привело до негативних наслідків в галузі охорони здоров'я сьогодні.

У підрозділі 1.2. «Охорона здоров'я та медичні послуги в системі суспільних благ» автором показано місце охорони здоров'я і медичних послуг в системі суспільних благ. Наголошено, що людське здоров'я є незаперечним благом, яке забезпечує цінність життя, його повнокровність і тривалість.

Здоров'я не можна розглядати лише як нормальну функцію організму при відсутності проявів захворювання. Це категорія не лише біологічна, але й соціальна. Важливим показником здоров'я є здатність людини найбільш ефективно використати свої біологічні можливості для реалізації соціальних функцій, а суспільне здоров'я - це не просто сумарний показник, який відображає статистичну картину розподілу населення за різними групами здоров'я, і навіть не просто медичне поняття. Суспільне здоров'я значною мірою є соціально-політичною та економічною категорією, об'єктом соціальної політики.

Автор дійшов висновку, що медична послуга не є чистим суспільним благом і не може бути забезпечена лише за рахунок держави, в зв'язку з цим, автор обґрунтовує думку щодо необхідності багатоканального фінансування з позиції сучасних наукових теорій: теорії суспільних благ; теорії людського капіталу та інвестицій у людину.

Охорону здоров'я визначено як галузь невиробничої сфери, що надає медичні послуги, які виступають нематеріальними благами, як структурний підрозділ суспільного виробництва, функціональна роль якого полягає у наданні суспільству споживчої вартості у вигляді як індивідуального здоров'я так і здоров'я суспільства в цілому.

У підрозділі 1.3. «Поняття, принципи, правові форми фінансового забезпечення охорони здоров'я в Україні» проаналізовано поняття фінансового забезпечення з погляду вчених, юристів-фінансистів та економістів-фінансистів. Автор поділяє позицію науковців і робить висновок, що фінансове забезпечення - це метод фінансового механізму, з допомогою якого формують, розподіляють та використовують фонди грошових коштів і який характеризує зміст впливу фінансів на різні аспекти розвитку суспільства. А фінансове забезпечення охорони здоров'я - це метод фінансового механізму, що визначає принципи, джерела і форми фінансування суб'єктів господарювання, діяльність яких спрямована на охорону, збереження, зміцнення та відновлення здоров'я громадян.

Підтвердженням обґрунтованості такого висновку є те, що в міжнародно-правовому контексті кроки у напрямі реалізації права на медико-санітарну допомогу повинні передбачати як «охоронні» (профілактичні) елементи (зменшення рівня мертвонароджуваності, профілактика, лікування та контроль епідемічних, ендемічних, професійних та інших захворювань), так і «елементи допомоги» (створення умов, які б гарантували повне медичне обслуговування та догляд у випадку загострення хвороби або нещасного випадку). Завданням сучасної медицини є не лише лікування хворих, а запобігання хворобам і збереження здоров'я населення.

Автором зазначається, що фінансове забезпечення охорони здоров'я не може бути реалізоване без відповідного правового механізму і визначає його поняття та розробляє модель правового механізму фінансового забезпечення охорони здоров'я в Україні. Обґрунтовує позицію, що основними правовими формами фінансового забезпечення охорони здоров'я в Україні є: бюджетне фінансування, добровільне медичне страхування, самофінансування, благодійництво, інвестування і кредитування.

У процесі наукового дослідження автором вивчено систему принципів бюджетного фінансування і дано їм детальну характеристику. Дисертант наголошує, що недотримання принципів бюджетного фінансування призводить до ускладнень функціонування досліджуваної галузі і впливає на якість медичного обслуговування населення.

У підрозділі 1.4. «Зарубіжний досвід фінансового забезпечення охорони здоров'я: правові та організаційні основи» автором детально проаналізовано стан фінансового забезпечення охорони здоров'я у США, країнах ЄС (Франція, Німеччина, Великобританія) і колишнього радянського табору (Росія, Латвія), зроблено відповідні висновки щодо можливості використання досвіду цих країн в Україні.

Досліджено, що світова практика виробила три основні моделі фінансування медицини: бюджетна (державна), згідно якої на державний сектор припадає переважна частина витрат на утримання установ охорони здоров'я. Платна (приватна) модель фінансування створює елементи конкуренції на ринку медичних послуг. Страхова (змішана) модель фінансування (модель Бісмарка), що забезпечує підтримку сфери охорони здоров'я за рахунок трьох джерел: внесків підприємницьких структур, працівників і держави.

Дисертант дійшов висновку, що ідеальних моделей фінансового забезпечення охорони здоров'я не існує, кожному варіантові притаманні свої переваги і недоліки. Як правило, в одній системі використовується кілька підходів, що дозволяє компенсувати недоліки окремих моделей і поєднати їх переваги.

Розділ ІІ. «Правовий механізм фінансового забезпечення охорони здоров'я в Україні» складається з трьох підрозділі, в яких досліджено правовий режим кошторисно-бюджетного фінансування та акцентовано увагу на альтернативних джерелах фінансового забезпечення галузі.

У підрозділі 2.1. «Правовий режим кошторисно-бюджетного фінансування охорони здоров'я» досліджується кошторисно-бюджетне фінансування, кошторис розглядається як основний фінансовий план бюджетної установи, як акт управлінської діяльності, як правовий акт.

Аналізуючи динаміку видатків Державного бюджету України на охорону здоров'я у розрізі кодів економічної класифікації за 2001-2008 рр., автор вказує на те, що за даний період майже на 50% зменшились обсяги витрат на закупівлю медикаментів і перев'язувальних матеріалів, скоротились видатки на харчування.

Аналіз структури видатків Державного бюджету України на охорону здоров'я за функціональною ознакою в 2001-2008 рр. дав змогу зробити висновок, що за цей період особливо помітним є зростання видатків державного бюджету на фінансування санітарно-профілактичних та протиепідемічних заходів.

Аналізуючи видатки Державного бюджету України на охорону здоров'я за відомчою класифікацією, автором встановлено, що фінансування відомчих закладів охорони здоров'я з державного бюджету займає відчутну частку його відповідних витрат. Значні обсяги фінансових ресурсів для формування основних засобів відомчих медичних закладів часто використовуються для придбання високотехнологічного обладнання, що призначене для надання вузькоспеціалізованої медичної допомоги. Дисертант вважає, що ефективність використання такого обладнання є низькою, так як кількість громадян, яким надано право користуватися послугами цих установ обмежена.

Аналіз видатків на охорону здоров'я у розрізі бюджетів різних рівнів дає підстави автору зробити висновок, що виділені асигнування не повністю відповідають потребам галузі, використовуються з низькою економічною ефективністю, тому не дозволяють підвищити якість та доступність медичної допомоги населенню.

Дисертант зауважує, що суттєвою проблемою в галузі охорони здоров'я залишається низький рівень заробітної плати працівників медичних закладів. Спостерігається негативна тенденція зниження рівня середньої заробітної плати працівників закладів охорони здоров'я щодо відповідного показника в промисловості. Крім того, система заробітної плати працівників закладів охорони здоров'я характеризується відсутністю оптимальних міжпосадових співвідношень, що не дозволяє зняти напругу у колективах галузі. У процесі дослідження автором з'ясовано, що запровадження умов оплати праці на основі Єдиної тарифної сітки з 1 вересня 2005 р. дозволило лише частково врегулювати міжпосадові співвідношення в оплаті праці деяких категорій працівників, а пропозиції Міністерства охорони здоров'я України щодо покращення соціального стану медичних кадрів залишаються без уваги.

У підрозділі 2.2. «Альтернативні джерела фінансового забезпечення охорони здоров'я та їх правове регулювання» автор розглядає сутність платних послуг в охороні здоров'я, обґрунтовує необхідність законодавчого врегулювання надання платних послуг в державних і комунальних закладах охорони здоров'я. На думку дисертанта, платні медичні послуги - це один із засобів реформування галузі. При цьому автор наголошує, що основною метою надання платних послуг має бути не одержання прибутку, а подальший розвиток національної охорони здоров'я.

На думку автора, Конституційний Суд України підійшов до тлумачення частини третьої ст. 49 Основного Закону, не врахувавши інших статей, особливо ст. 95, де йдеться про те, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Тобто вже в самому Основному Законі України між статтями 49 і 95 існують протиріччя.

Дисертант вважає, що прийняте рішення Конституційним Судом України тягне за собою низку негативних наслідків, а саме:

-- створює значні перешкоди на шляху реформування системи охорони здоров'я, основні напрями якого визначені в Концепції розвитку охорони здоров'я населення України;

-- робить недоступними для громадян багато видів медичної допомоги через існуючу невідповідність між потребою населення в основних видах медичної допомоги та її ресурсним забезпеченням;

-- заподіює моральні збитки працівникам охорони здоров'я, зумовлені низьким рівнем оплати праці та відсутністю умов для надання хворим громадянам медичної допомоги на належному рівні:

-- вилучення з доходної частини кошторисів бюджетних закладів охорони здоров'я власних надходжень вимагає перегляду обсягів асигнувань на охорону здоров'я із бюджетів у бік їх збільшення;

-- стає перешкодою в розвитку ринкових принципів у галузі охорони здоров'я;

в умовах обмеженого бюджетного фінансування і заборони залучення коштів населення, різко зменшується доступність медичної допомоги та її якість, що загрожує безпеці нації.

Автор наголошує, що одним із результатів усвідомлення необхідності фінансової підтримки галузі стало збільшення кількості благодійних об'єднань медичного спрямування. У багатьох регіонах України вже є досвід створення лікарняних кас та певні результати їх діяльності. За даними Міністерства охорони здоров'я України, за період з 2001 по 2007 рік кількість лікарняних кас зросла більш ніж у два рази.

На основі аналізу діяльності функціонуючих лікарняних кас встановлено, що вони створюються не при закладах охорони здоров'я, а як самостійні структури. Щодо організаційно-правової форми, то лікарняні каси створені як членські благодійні організації, або як громадські об'єднання, відповідно до Законів України «Про благодійництво та благодійні організації» та «Про об'єднання громадян». Водночас перед ними постають проблеми найбільш ефективної організації власної діяльності з надання відчутної, постійної фінансової допомоги закладам охорони здоров'я та особам, які найбільше її потребують, контролю за використанням благодійних коштів.

Дисертант вважає, що діяльність вищезазначених інституцій сприятиме ефективному використанню фінансових ресурсів, оскільки до контролю залучаються члени лікарняних кас, що підвищує його результативність та забезпечує цільове спрямування наявних коштів. Ухвалення Закону України «Про лікарняні каси» може удосконалити їх діяльність.

У підрозділі 2.3. «Правове забезпечення медичного страхування і його місце в системі фінансового забезпечення охорони здоров'я» автор аналізує стан добровільного медичного страхування, визначає перспективи та шляхи його розвитку, також обґрунтовує необхідність запровадження обов'язкового медичного страхування. Дисертант вважає, що добровільне медичне страхування доступне не для кожного українця через високу вартість страхових послуг. Саме цей фактор пояснює непопулярність і недостатній розвиток добровільного медичного страхування в більшості регіонів України. На думку дисертанта, добровільне медичне страхування потрібно розвивати як доповнення до обов'язкової його форми.

Враховуючи переваги та недоліки різних моделей медичного страхування та національні особливості України, погоджуючись з думкою багатьох науковців, автор констатує, що для нашої держави неприйнятною є модель за концепцією цивільно-правового обов'язкового медичного страхування, яка передбачає наявність конкурентного страхового ринку, стабільної економічної ситуації, налагодженого державного механізму, незалежної судової системи.

Дисертант надає перевагу законопроектам «Про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування» від 27.11.2007р., від 18.12.2007р. та «Про внесення змін до деяких законів України (щодо запровадження загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування)» від 8.01.2008 року.

Розділ ІІІ. «Шляхи удосконалення правових та організаційний основ фінансового забезпечення охорони здоров'я в Україні» складається з трьох підрозділів, які присвячено вивченню чинників, що впливають на ефективність фінансового забезпечення охорони здоров'я та розробці пропозицій щодо вдосконалення норм законодавства, які регулюють фінансове забезпечення охорони здоров'я в Україні. Автором запропоновано концепцію оптимізації джерел фінансового забезпечення охорони здоров'я через створення «Фонду народного здоров'я», а також визначено стратегію поступового впровадження системи обов'язкового медичного страхування.

У підрозділі 3.1. «Характеристика чинників ефективності фінансового забезпечення охорони здоров'я в Україні» розглянуто і охарактеризовано чинники, які мають вагомий вплив на ефективність фінансового забезпечення охорони здоров'я. Мова йде про організаційні, економічні, політичні, соціально-психологічні та морально-ідеологічні чинники, які у своїй взаємодії різнопланово впливають на рівень ефективності фінансового забезпечення охорони здоров'я.

На основі узагальнення матеріалів практичної діяльності закладів охорони здоров'я, спеціальної літератури та інших офіційних даних, автор дійшов висновку, що негативними чинниками, які впливають на стан фінансового забезпечення охорони здоров'я є недосконале законодавство, неефективний механізм його реалізації, неефективне управління бюджетними коштами, корупція, недостатня юридична відповідальність, низькі доходи більшості населення України, невиправдано високі ціни на медикаменти, невиконання норм законодавства щодо працевлаштування інвалідів, відсутність стимулюючих факторів для розвитку жіночого підприємництва, стан навколишнього середовища, байдужість громадян до власного здоров'я та якість надання медичних послуг.

Закінчується підрозділ обґрунтуванням висновку про те, що з метою усунення або ж мінімізації негативних чинників необхідно вдосконалити норми законодавства, які регулюють фінансове забезпечення охорони здоров'я, посилити відповідальність за порушення норм законодавства, які безпосередньо чи опосередковано стосуються охорони здоров'я, розширити асортимент та покращити якість медичних препаратів вітчизняного виробництва і якість медичного обслуговування, створити умови для розвитку підприємництва, покращення стану навколишнього середовища.

У підрозділі 3.2. «Удосконалення норм законодавства, що регулюють фінансове забезпечення охорони здоров'я в Україні» автором проведено аналіз норм галузевого законодавства, на основі чого зроблено висновок, що для покращення фінансового забезпечення охорони здоров'я в Україні необхідно створити цілий ряд додаткових правових та організаційних умов, сприятливе політичне та правове середовище.

У підрозділі сформульовано пропозиції щодо створення «Фонду народного здоров'я», окреслено джерела його наповнення та напрями використання коштів.

Джерелами формування доходів «Фонду народного здоров'я» можуть бути :

податок з доходів фізичних осіб, які займаються приватною медичною практикою;

податок на прибуток підприємств, установ, організацій, які виготовляють медичну, фармацевтичну продукцію, устаткування, надають платні медичні послуги;

25% від акцизного збору на алкогольні напої і тютюнові вироби;

25% податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

плата за послуги в державних і комунальних закладах охорони здоров'я, в т. ч. освітні послуги;

плата за видачу ліцензій на заняття приватною медичною і фармацевтичною практикою;

плата за використання земель оздоровчого призначення;

курортний збір;

штраф за забруднення навколишнього середовища;

штрафи, які накладає санітарно-епідеміологічна служба;

штраф за керування автомобілем у нетверезому стані;

штраф за порушення правової норми, що забезпечує працевлаштування інвалідів;

штраф за куріння в громадських місцях;

благодійні внески;

збір у «Фонд народного здоров'я» у розмірі 1% від доходів фізичних осіб та 1% від прибутку юридичних осіб.

За рахунок «Фонду народного здоров'я» забезпечити гарантований обсяг медичної допомоги, в тому числі медикаментозне забезпечення і харчування.

Автором запропоновано ряд заходів щодо реформування бюджетного фінансування закладів охорони здоров'я, надання платних медичних послуг, розвитку медичного страхування, приватної медицини і благодійної діяльності.

Обґрунтовано висновок, що формування проектів більшості цільових програм медичного спрямування здійснюється на безальтернативних засадах без проведення державної експертизи.

У підрозділі 3.3. «Фінансовий контроль за використанням коштів в галузі охорони здоров'я та правові шляхи його реалізації» автор зауважує, що для впорядкування процесу формування та використання фінансових ресурсів в галузі охорони здоров'я необхідно удосконалити фінансовий контроль, що здійснюється як на рівні держави, так і на рівні окремих регіонів, та врегулювати його нормативно-правове забезпечення.

Автор вважає, що для підвищення ефективності фінансового контролю за формуванням та використанням фінансових ресурсів закладів охорони здоров'я необхідно:

прийняти Закон України "Про фінансовий контроль в Україні";

встановити системний обмін інформацією між контролюючими органами;

забезпечити проведення аналізу ефективності використання фінансових ресурсів охорони здоров'я , виявляти порушення та фактори, що їх спричиняють;

розвивати внутрішній фінансовий контроль, який проявляється через діяльність спеціально створених комісій з представників установ охорони здоров'я.

розвивати громадський фінансовий контроль в галузі охорони здоров'я.

ВИСНОВКИ

У результаті дослідження проведеного на основі аналізу чинного законодавства України та практики його реалізації, історичного та зарубіжного досвіду, теоретичного осмислення ряду наукових праць у різних галузях знань, автором здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у розвитку розуміння сутності правових та організаційних основ фінансового забезпечення охорони здоров'я.

Сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вирішення окресленого завдання. До основних з них можна віднести такі:

1. Визначено, що охорона здоров'я - це сукупність інституцій, установ, організацій, окремих осіб, діяльність, яких спрямована на збереження та охорону людського здоров'я, відновлення та покращення здоров'я в разі потреби, на досягнення людського довголіття та примноження людського капіталу. Медична послуга, в умовах ринкової економіки, виступає як споживча вартість, як форма безпосередньої діяльності виробника - медичного працівника. А охорона здоров'я - структурний підрозділ суспільного виробництва, функціональна роль якого полягає в наданні суспільству споживчої вартості у вигляді як індивідуального здоров'я, так і здоров'я суспільства в цілому. Медичні послуги не є чистим суспільним благом, тому їх надання може забезпечуватися не лише за рахунок держави, а й інших альтернативних джерел фінансування.

2. Запропоновано авторське бачення дефініції «фінансового забезпечення охорони здоров'я», визначено поняття «правовий механізм фінансового забезпечення охорони здоров'я» і розроблено модель функціонування досліджуваного механізму. З'ясовано, що основними формами фінансового забезпечення охорони здоров'я в Україні є бюджетне фінансування, добровільне медичне страхування, благодійництво, спонсорство, кредитування та інвестування.

3. Аргументовано, що для ефективної реалізації права на гарантовану безоплатну медичну допомогу необхідні такі основні умови:

відповідність змісту правової норми (ст. 49 Конституції України) реаліям та умовам життєдіяльності суспільства;

високий рівень правової культури службових осіб і населення;

фінансові, матеріальні, кадрові, організаційні ресурси для застосування норми;

ефективні санкції за невиконання правової норми;

забезпечення своєчасного і повного фінансування вартості медикаментів, матеріалів медичного призначення, що має вирішальне значення у вирішенні проблем профілактики та лікування;

забезпечення раціонального, економного, цільового та ефективного використання фінансових ресурсів галузі;

забезпечення якісного рівня бухгалтерського обліку та фінансової звітності установ охорони здоров'я, а також ефективного відомчого, внутрішньогосподарського та громадського фінансового контролю.

4. Зважаючи на обмеженість бюджетних ресурсів та неможливість держави суттєво збільшити видатки на охорону здоров'я, запропоновано розширити джерела фінансування шляхом залучення населення до участі в оплаті за додаткові медичні послуги (послуги підвищеної комфортності, додаткового лікування, яке не є необхідним з клінічної точки зору).

5. Виявлено ряд недоліків, які суттєво впливають на погіршення фінансового забезпечення закладів охорони здоров'я, у зв'язку з чим запропоновано удосконалити нормативно-правову основу шляхом: усунення суперечностей між статтями 49, 95 Конституції України та статтею 12 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» з метою приведення у відповідність гарантованого державою обсягу надання безоплатної медичної допомоги населенню та виділеними бюджетними коштами на реалізацію зазначеної функції; розмежування понять «медична послуга» і «медична допомога» та визначення їх значення в нормативно-правових актах; надання переваги концепції соціального медичного страхування при виборі моделі обов'язкового медичного страхування;

6. З'ясовано, що у Законі України «Про державні цільові програми» не враховано низку основних принципів програмно-цільового управління, немає згадки про органи управління програмами, чим порушується принцип керованості програм. Покладення контролю за виконанням Державних цільових програм на Кабінет Міністрів України, і державних замовників та керівника програми не вирішують питання організації, координації та оперативного контролю, які згідно з кращим досвідом практичного формування і реалізації цільових програм повинні покладатися на координаційні ради, їх робочі органи, головні наукові організації програм. У зв'язку з цим запропоновано доопрацювати Закон України «Про державні цільові програми».

7. Запропоновано авторські зміни та доповнення до нормативно-правових актів, зокрема:

1). Замінити редакцію частини третьої статті 49 Конституції України та подати її в такій редакції: «Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я, а також за їх межами на території України, медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності».

2). Замінити редакцію частини першої ст. 52 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» і подати її в наступній редакції. Медичні працівники зобов'язані подавати медичну допомогу у повному обсязі хворому, який знаходиться у критичному для життя стані. Така допомога також має подаватися спеціально створеними закладами охорони здоров'я, що користуються пільгами з боку держави, а також приватними медичними закладами з подальшим відшкодуванням витрат з боку держави.

3). Доповнити ст. 1 Закону України «Про благодійництво і благодійні організації» такими термінами і поняттями:

Лікарняні каси - це суб'єкти спеціальної правоздатності, які здійснюють свою діяльність в інтересах охорони здоров'я населення.

Благодійна гуманітарна допомога медичного спрямування - це специфічна форма благодійництва спрямована на фінансову, організаційну, гуманітарну підтримку галузі охорони здоров'я.

Зняти заборону передбачену ст. 19 «Джерела формування майна і коштів благодійної організації» щодо отримання і використання кредитів.

4). У ст. 3 проекту Закону України «Про заклади охорони здоров'я та медичне обслуговування населення» запропоновано авторську редакцію таких термінів:

Громадська система охорони здоров'я - це система організації медичного обслуговування громадян України та осіб, прирівняних до них у праві на отримання медичної послуги, яка забезпечується публічними джерелами фінансування.

...