Державне регулювання аграрного ринку України в умовах глобалізації

Регіоналізація світової економіки - це глобальна тенденція початку XXI, яка тільки посилилась з початком світової фінансово-економічної кризи. Зміна формату міжнародної торгівлі й посилення ролі регіональних (в т.ч. двосторонніх) угод не повинна означати необхідності для України вибору пріоритетних аграрних ринків. У цьому випадку доцільною є багатовекторна модель національної аграрної політики. Україна повинна активно розвивати торговельні відносини у всіх напрямках, перш за все з ЄС, країнами СНД, Азії та Африки.

Головним завданням органів державної влади України залишається планомірна робота зі створення регіональних об'єднань на умовах рівноправності партнерів та пріоритетності захисту національних інтересів країни, що сприятиме інтенсивному розвитку національного аграрного ринку.

Усвідомлюючи всю складність і суперечливість процесів корпоратизації на національному аграрному ринку, слід відзначити провідну роль крупного інтегрованого бізнесу в забезпеченні економічного зростання цієї сфери економіки в умовах глобалізації. Держава повинна забезпечити рівноправність функціонування та створити середовище ефективної взаємодії вертикально-інтегрованих корпорацій і інших суб'єктів аграрного ринку.

Держава повинна сприяти формуванню ефективної інституційної структури національного аграрного ринку (вертикальна й горизонтальна інтеграція) і стимулювати становлення ефективних організаційно-економічних відносин між суб'єктами ринку, які б забезпечили ефективне використання наявного аграрного потенціалу країни й підвищили б рівень конкурентоспроможності національних підприємств як на внутрішньому, так і світовому ринках. Для цього доцільно прийняти Комплексну державну програму розвитку кооперативно-інтеграційних процесів на аграрному ринку, в якій необхідно визначити основні напрями і пріоритети розвитку та державної підтримки інтеграційних процесів. При цьому з метою недопущення монополізації аграрного ринку (чому сприяють інтеграційні процеси) та формування конкурентного середовища доцільно підвищити ефективність діяльності АМК України на основі вдосконалення антимонопольного законодавства.

Рівень інвестиційної привабливості аграрного ринку України низький, що обумовлено негативними ознаками інвестиційного клімату: нестабільністю законодавства, низьким рівнем розвитку інфраструктури, низькою платоспроможністю населення, надмірним адміністративним втручанням органів державної влади в діяльність суб'єктів господарювання, нерозвиненістю фінансово-кредитної сфери, страхового ринку, неврегульованістю земельних відносин тощо.

Підтримуючи необхідність посилення державного регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності на аграрному ринку необхідно мати на увазі, що нині в умовах глобальних макроекономічних викликів для України виникає нагальна потреба створювати умови для зростання попиту на інновації, здійснювати інвестиції в аграрні інновації, надавати пріоритетну підтримку розвитку аграрної науки і освіти. Не можна допускати, щоб і надалі привілеювала сировинна модель розвитку вітчизняного аграрного ринку з високим рівнем енерго-, трудо- та капіталовитрат.

Лібералізація торговельних режимів, які передбачені умовами СОТ, містить як переваги, так і ризики для підприємств національного аграрного ринку. Тому членство України в СОТ треба розглядати як інструмент довгострокового економічного зростання аграрного виробництва та розвитку сільських територій. Україна отримує потенційну можливість просувати аграрну продукцію на міжнародні ринки й реалізувати ефективну експортну політику. При цьому Україні доцільно вимагати відповідної лібералізації аграрного ринку від інших країн - членів СОТ (в тому числі в рамках Дохійського раунду переговорів країн - членів СОТ).

Сучасна ситуація на глобальному аграрному ринку сприятлива для України. Так, за 15 років переговорного процесу щодо вступу нашої країни в СОТ світовий продовольчий ринок перетворився з насиченого (в 1990-х рр. ціни на сільгосппродукцію були дуже низькими) на дефіцитний (глобальне зростання цін на продукти харчування в 2007 р. це підтверджує). Тому членство України в СОТ необхідно перетворити на механізм конкурентного розвитку національного аграрного ринку в умовах глобалізації шляхом використання всіх можливостей, які надає ця організація своїм членам.

Системі державного регулювання аграрного ринку, яка виконує зараз, в основному, розподільчі й підтримуючі функції, необхідно надати стимуляційного характеру. Державна підтримка повинна бути спрямована безпосередньо сільськогосподарським виробникам, тобто до II сфери АПК (у сучасних умовах вона нерідко перерозподіляється до I, III та IV сфер АПК). Мінімізувати економічні втрати аграрного ринку в умовах членства України в СОТ можна, лише розробивши ефективну галузеву програму адаптації до нових умов господарювання.

У п'ятому розділі - «Удосконалення державного регулювання національного аграрного ринку в умовах глобалізації» - визначено напрямки удосконалення форм і методів державного впливу на ефективність функціонування аграрного ринку в умовах трансформаційних перетворень; обґрунтовано пропозиції щодо розвитку сільських територій та визначено шляхи підвищення рівня та якості життя сільського населення; обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення організаційної структури механізму державного регулювання аграрного ринку та запропоновано концепцію стратегії розвитку аграрного ринку України в умовах глобалізації.

На глобальному рівні необхідно визнати доцільність відходу від усебічної капіталізації та інтенсифікації аграрного виробництва на користь сталого його розвитку з посиленням еколого-соціальної складової.

Аналізуючи сучасну систему органів державного управління, слід відзначити, що численні її реорганізації не сприяли підвищенню ефективності функціонування аграрного ринку. Це підтверджує необхідність використання інших підходів до формування організаційної структури управління механізмом державного регулювання аграрного ринку в умовах глобалізації. Для цього необхідно всебічно сприяти переходу всієї вертикалі системи аграрного управління з галузевого (вертикального) принципу до функціонального (горизонтального), тобто сприяти розвитку аграрного сектора, суміжних галузей, сільських територій та узгодженню їхнього розвитку з потребами суспільства в продовольстві, сировині, раціональному природокористуванні, екологічності.

Основою розвитку сільських територій та екологічного оздоровлення навколишнього середовища в Україні повинно стати органічне землеробство й виробництво екологічно чистої продукції, в тому числі на основі створення “органіко-екологічних” кластерів (рис. 4), як комплексного механізму піднесення аграрного виробництва на екологічній основі і інтенсивного соціально-економічного розвитку сільських територій.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4. Концептуальна модель «органіко-екологічного» кластеру

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тим більше, що державна підтримка створення "органіко-екологічних" кластерів підпадає під заходи “зеленої скриньки" (реалізація екологічних програм), розмір якої нормами і правилами СОТ не обмежується. Крім того, в сучасних умовах глобального подорожчання енергоносіїв однією зі складових соціально-економічного розвитку сільських територій в Україні повинен також стати розвиток біопаливної галузі на основі кластерного підходу.

Посилення уваги до взаємодії між сільським господарством, збереженням природних ресурсів, охороною довкілля та сільським розвитком повинно стати основною складовою державної політики України та стратегії розвитку аграрного ринку в умовах глобалізації. Відтак, в новій парадигмі державного регулювання аграрного ринку пріоритет має бути наданий соціально-екологічним цінностям у порівнянні з політико-економічними вимогами глобального ринку.

Отримавши членство в СОТ, Україна майже втратила можливість регулювати аграрний імпорт суто адміністративними методами: будь-які кількісні обмеження заборонені правилами організації, а граничні ставки митних тарифів жорстко регламентовані підписаними двосторонніми протоколами і звітом Робочої групи СОТ. Це потребує створення механізму цивілізованого захисту національних економічних інтepecів в аграрній сфері відповідно до міжнародних правил і норм. Одним з інструментів боротьби національних виробників з масованим імпортом або відвертим демпінгом іноземних агропромислових компаній на внутрішньому ринку залишається застосування антидемпінгових і спеціальних обмежувальних заходів і ці механізми українським аграріям необхідно використовувати в конкурентній боротьбі (рис. 5).

Важливим завданням держави є опрацювання ефективної, зваженої, реалістичної стратегії розвитку аграрного ринку України, яка б поєднувала національні інтереси й можливості з об'єктивними реаліями глобальної світової економіки. Найоптимальнішою зовнішньоекономічною політикою для України є поєднання лібералізму і протекціонізму.

Лібералізм доцільний у питаннях доступу на внутрішній ринок передових технологій, новітніх видів техніки та обладнання, що не виробляються в Україні, інвестування в розвиток агропромислового комплексу (це друга складова стратегії розвитку аграрного ринку - інвестиційно-інноваційна) та соціально-економічного розвитку сільських територій. Протекціонізм доцільно застосовувати для захисту пріоритетних та перспективних національних виробництв (зерновий, олієжировий, бурякоцукровий сектори, птахівництво тощо), стабілізації цін на внутрішньому ринку.

Це вкрай актуально в умовах, коли внаслідок консервації сировинної структури національної економіки та традиційних чинників її конкурентоспроможності закріплюється тенденція до перетворення України на аграрну периферію розвинених країн. Конкурентоспроможність української аграрної продукції на світовому ринку, яка часто досягається лише завдяки низькій ціні вже не може розглядатися як основний напрямок реалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 5. Механізм антидемпінгового захисту аграрного ринку України експортоорієнтованої стратегії розвитку національного аграрного ринку в умовах глобалізації.

Така ситуація має бути радикальним чином змінена, що потребує формування нової парадигми зовнішньоекономічної стратегії України (на основі оптимального поєднання лібералізації та протекціонізму), яка орієнтуватиметься на зміні спеціалізації України у світовому поділі праці (упровадження комплексної експортної стратегії, орієнтованої на підвищення в експорті частки продукції з високою часткою доданої вартості), прагматизація економічних взаємостосунків з провідними центрами світової економіки, розширенні міжнародного економічного співробітництва на основі посилення у ньому ролі України, як провідного гравця на глобальному аграрному ринку. Зовнішньоекономічна стратегія має не лише розширити присутність української агропромислової продукції на світовому ринку, а й надати поштовху інтенсивному розвитку внутрішнього аграрного ринку, підвищити рівень національної продовольчої безпеки.

Таким чином, у середньостроковій перспективі (2010 - 2020 рр.) сталому аграрному розвитку України в умовах глобалізації повинна сприяти відповідна державна політика в таких напрямах: гармонізація чинного законодавства відповідно до вимог і положень СОТ та законодавства ЄС; забезпечення інтеграції України в світовий аграрний ринок та розширення участі в роботі міжнародних організацій, у тому числі сільськогосподарських; підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках шляхом сприяння залученню інвестицій у галузь, впровадження на цій основі сучасних технологій і менеджменту, розвитку кооперації, горизонтальної та вертикальної інтеграції; збільшення обсягів виробництва і постачання на зовнішній ринок аграрної продукції з високим ступенем доданої вартості; зміцнення позицій на традиційних зовнішніх ринках українського експорту та вихід на нові ринки збуту; залучення коштів міжнародних фінансових організацій для розвитку аграрного ринку (у контексті подолання світової продовольчої кризи) та еколого-соціально-економічного розвитку сільських територій шляхом ініціювання спільних проектів.

ВИСНОВКИ

Одержані в ході дослідження результати в сукупності розв'язують науково-практичну проблему удосконалення механізму державного регулювання національного аграрного ринку з метою підвищення рівня його конкурентоспроможності з урахуванням особливостей, пов'язаних з інтеграцією України в світовий економічний простір, що дозволило сформулювати такі висновки:

1. Процес формування національного аграрного ринку в умовах глобалізації поки що перебуває на стадії становлення, а тому цей ринок ще далеко не повною мірою забезпечує виконання покладених на нього функцій і завдань: забезпечення збалансування попиту та пропозиції і підвищення дохідності підприємств галузі. Завдання державного регулювання аграрного ринку полягає у забезпеченні процесу його стійкого розвитку зі збереженням властивості еквіфінальності - динамічної взаємодії його складових. Важливою умовою забезпечення стабільності аграрного ринку має стати активне застосування механізмів його державного регулювання, суть якого полягає в забезпеченні збалансованості кількісних та якісних параметрів попиту і пропозиції, їхньому оптимальному співвідношенні.

2. Модель державного регулювання національного аграрного ринку в умовах глобалізації та членства України в СОТ повинна базуватись на ідеях класичної школи політичної економії, а саме фізіократів, які джерелом багатства вважали виробництво, а не обмін (а в сучасних умовах - таким не можна вважати фінансовий сектор), як продуктивну сферу розглядали сільське господарство і виступали за надання землевласникам повної свободи у веденні господарства. При цьому, доцільним є оптимальне поєднання, як кейнсіанської теоретичної концепції державного регулювання економіки (державні витрати (інвестиції, фінансування витрат) на підтримку матеріального виробництва, яке є базою для зростання добробуту населення, а отже й попиту; стимулювання аграрної економіки за рахунок держзамовлень та реалізації державних програм; сприяння зростанню експорту), так i монетарної теоретичної концепції державного регулювання економіки (підтримка цін на сільськогосподарську продукцію, контроль за дотриманням антимонопольного законодавства, контроль за фiнансово-бюджетною та грошово-кредитною системою, рефінансування банків, які надають кредити підприємствам аграрного ринку).

3. Необхідність державного регулювання економіки пояснюється недосконалістю ринкових механізмів, що полягає в можливому превалюванні економічних інтересів над соціальними, у домінуванні цілей деяких економічних агентів над цілями суспільства. Однак державі (як політичній та функціональній організації суспільства) також притаманні вади (неспроможності) - випадки, коли держава не в змозі забезпечити ефективного розподілу й використання суспільних ресурсів, а саме: обмеженість необхідної для прийняття відповідних рішень інформації; недосконалість політичного процесу; обмеженість контролю над бюрократією; нездатність держави передбачити і контролювати найближчі й віддалені наслідки прийнятих нею рішень. Як наслідок, подібно до необхідності виправлення державою вад (неспроможностей) ринку, існує нагальна потреба у виправленні вад держави і саме глобалізація (у тому числі через діяльність міжнародних наднаціональних інституцій) покликана ліквідувати (коригувати) неспроможності держави.

4. Для дослідження аграрного ринку та визначення його сутності потрібно використовувати міждисциплінарний методологічний підхід, який полягає в тому, що розвиток аграрного ринку - це не лише рух до стійкої та досконалої економічної його структури. Проблема стабільності та конкурентного розвитку національного аграрного ринку мoжe бути вирішена тільки шляхом удосконалення всіх складових системи державного регулювання: політичної, економічної, організаційної, технологічної, соціальної, екологічної та ін.

5. Доцільно використовувати комплексний підхід в оцінці ефективності державного регулювання аграрного ринку в умовах глобалізації на основі запровадження багаторівневої системи кількісних та якісних показників розвитку аграрного ринку, структурованих у восьми групах, які характеризують рівень розвитку всіх галузей і секторів аграрного ринку, сталого сільського розвитку, захисту інтересів споживачів (безпека продуктів харчування) і держави (забезпечення необхідного рівня продовольчої безпеки з обов'язковим дотриманням вимог охорони довкілля) та застосування запропонованого інтегрованого коефіцієнту ефективності державного регулювання аграрного ринку, використання якого дозволяє визначити відмінності стану аграрного ринку від бази порівняння (у динаміці), та дає оцінку якості та результативності державного регулювання.

6. Сучасний розвиток національного аграрного ринку відбувається під впливом глобальних процесів, які відбуваються в світовій економіці. Пріоритетними чинниками в міжнародних відносинах стають формування наднаціональних структур, транснаціоналізація виробництва й капіталу, глобальна й регіональна інтеграція, гармонізація законодавства. У результаті, з одного боку, зростає взаємозалежність національних економік у процесі поглиблення світового поділу праці, з іншого - поглиблюється розрив у рівнях розвитку між найрозвиненішими та найбіднішими країнами, що в аграрній сфері полягає в імпорті продукції з високим ступенем доданої вартості першою групою країн та в експорті переважно сільськогосподарської сировини другою групою країн, що перетворює їх на сировинний придаток розвинутих країн. Тому підприємствам аграрного ринку України для підвищення конкурентоспроможності необхідно йти шляхом створення національних транснаціональних компаній, які будуть виступати в ролі глобальних операторів на світовому аграрному ринку. Тобто курс на транснаціоналізацію, концентрацію і спеціалізацію виробництва в умовах глобалізації є визначальним, особливо в умовах консолідації національного аграрного ринку, де спостерігаються тенденції укрупнення й структуризації олієжирового ринку, ринку молочних продуктів, ринку птиці, ринку цукру та ін.

7. Ринок земель сільськогосподарського призначення повинен стати провідним чинником стабілізації та розвитку аграрного ринку України в умовах глобалізації, що передбачає використання механізмів реалізації права на земельну власність та її захист, нормативно-правових та організаційно-економічних методів регулювання земельних відносин у поєднанні з ринковими механізмами, запровадження механізму іпотеки. Для цього необхідно завершити створення законодавчо-нормативних та інфраструктурних умов для запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення, функціонування якого повинно бути зорієнтовано на забезпечення продовольчої безпеки країни (в тому числі шляхом виключної національної приналежності землі), підвищення добробуту сільських громад, збереження й відтворення родючості ґрунтів та підтримку екологічної рівноваги.

8. В умовах членства України в COT доцільно трансформувати систему підтримки та регулювання аграрного ринку в напрямку застосування таких заходів, які належать до “зеленої скриньки” і на які не поширюються обмеження СОТ, а саме: підтримка доходів виробників сільськогосподарської продукції, що не пов'язана з виробництвом; підтримка аграрної освіти та науки; розвиток аграрної інфраструктури; страхування аграрного виробництва; поширення фінансового лізингу, формування державних інтервенційних фондів та резервів для забезпечення продовольчої безпеки; підвищення рівня якості та безпеки сільськогосподарської продукції та продовольства шляхом сертифікації та стандартизації; внутрішня продовольча допомога незаможним верствам населення; охорона навколишнього середовища. Ефективними з точки зору пом'якшення негативних наслідків від приєднання до СОТ матимуть заходи, спрямовані на підтримку особистих селянських господарств і розвиток сільських територій: державна підтримка формування та розвитку соціальної інфраструктури, обслуговуючих кооперативів. У межах програм “жовтої скриньки” основну частину бюджетних коштів доцільно сконцентрувати за такими пріоритетними напрямами: надання дотацій за реалізовану продукцію для підтримки доходів сільгоспвиробників від господарської діяльності; залучення кредитних ресурсів і бюджетне відшкодування відсотків за кредитами, отриманими сільгоспвиробниками; часткова бюджетна компенсація вартості складної сільськогосподарської техніки.

9. Світовий досвід державного регулювання аграрного ринку свідчить, що обсяги й можливість такого регулювання перебувають у прямій залежності від політичної і економічної ваги держави в глобальному середовищі. Коли мова йде про світову торгівлю сільськогосподарською продукцією, успіх на ринку визначається не порівняльними перевагами, а доступом до субсидій, які стимулюють підвищення виробництва, зниження імпорту й збільшення експорту. Головною функцією держави залишається надійне продовольче забезпечення населення за рахунок власного виробництва (та захисту виробників цієї продукції - фермерів), що має важливе стратегічне значення оскільки від цього залежить не тільки продовольча, але й національна безпека країни. В розвинутих країнах поступово відбувається зміщення акцентів державного регулювання з підтримки сільськогосподарських підприємств у напрямку підтримки розвитку сільських територій.

10. Глобалізація сприяє вирівнюванню внутрішніх і світових цін на сільськогосподарську продукцію та продовольство, наслідком чого є збільшення внутрішніх цін до рівня світових, причому доходи споживачів не зростають у тій же пропорції. Тому в умовах глобалізації та членства України в СОТ державне регулювання національного аграрного ринку повинно переорієнтовуватись на підтримку малозабезпечених споживачів продуктів харчування та сільгоспвиробників (недопущення адміністративного втручання в ціноутворення на сільськогосподарську продукцію). При цьому державі необхідно забезпечити паритетність економічних відносин аграрного сектору з іншими галузями (“рівний прибуток на рівновеликий капітал”) та антимонопольний контроль за цінами на матеріально-технічні ресурси, енергоносії і послуги для сільськогосподарських виробників.

11. Державне регулювання розвитку сільських територій як необхідної складової інтенсивного розвитку аграрного ринку повинно передбачати: формування сучасної інфраструктури (у тому числі соціальної) сільських територій, підвищення привабливості сільського способу життя, забезпечення всебічного розвитку людського капіталу; запровадження організаційно-економічних механізмів, спрямованих на стимулювання диверсифікації доходів сільського населення шляхом розробки та реалізації програм і проектів подолання депресивності сільських територій, зокрема сільського “зеленого туризму”; здійснення комплексу заходів щодо підвищення фінансової та організаційної самодостатності органів місцевого самоврядування й сільських громад у вирішенні господарських проблем; охорону довкілля, раціональне використання природних ресурсів, охорону історико-культурної спадщини в сільській місцевості; створення й розвиток “біопаливних” та “органіко-екологічних” кластерів як дієвого комплексного механізму інтенсифікації аграрного виробництва на екологічній основі, підвищення рівня енергетичної безпеки країни та сталого соціально-економічного розвитку сільських територій.

12. Необхідною умовою створення ефективного механізму реалізації сучасних аграрних реформ в Україні є реорганізація органів державного управління АПК та розвитком сільських територій. Для цього необхідно сприяти переходу всієї вертикалі аграрного управління від галузевого (вертикального) принципу регулювання до функціонального (горизонтального), а також залученню до регуляторного процесу громадських організацій та професійних союзів (асоціацій), що сприятиме розвитку аграрного ринку, сільських територій та узгодженню їхнього розвитку з потребами суспільства в продовольстві, сировині, раціональному природокористуванні, екологічності та ін. Тому для подальшого розвитку горизонтального (функціонального) підходу в державному управлінні агропромисловим комплексом та розвитком сільських територій потрібно ввести посаду Віце-прем'єр міністра України з питань аграрної політики, сільського розвитку, екології та природокористування, удосконалити організаційну структуру Мінагрополітики та органів державного управління на центральному, регіональному та місцевому рівнях. Доцільним є введення посади повноважного аграрного представника в посольствах та представництвах України за кордоном, які б лобіювали інтереси національних підприємств на зовнішніх ринках.

13. Обґрунтовано об'єктивну необхідність посилення агропромислової інтеграції для забезпечення більш ефективного відтворювального процесу на підприємствах аграрного ринку шляхом створення сучасних інтегрованих об'єднань з метою встановлення прямих зв'язків між учасниками, усунення посередницьких ланок, скорочення витрат та збільшення прибутку, забезпечення фінансової сталості його учасників (подолання проблеми диспаритету цін), запровадження особливого режиму кредитування та оподаткування діяльності. Завдання державного регулювання має полягати у захисті інтегрованих структур від галузевих, регіональних і наднаціональних бар'єрів (за умов обов'язкового дотримання ними антимонопольного законодавства); формуванні системи державних контрактів, яка сприятиме реалізації пріоритетних напрямів державної аграрної політики; стимулюванні спрямування отриманих інтегрованими структурами прибутків в сільське господарство, як базовий сектор аграрного ринку, який потерпає від дефіциту фінансових ресурсів. Створення національних інтегрованих аграрних структур (агрохолдингів, вертикально і горизонтально інтегрованих об'єднань, АПФГ) в умовах транснаціоналізації світового ринку, зменшення рівня державного протекціонізму у зв'язку з членством України в СОТ і значно меншого рівня підтримки галузі (особливо у порівнянні з розвинутими країнами), є основним напрямком підвищення рівня конкурентоспроможності підприємств аграрного ринку.

14. В сучасних умовах можливі кілька варіантів участі держави в регулюванні національного аграрного ринку (в залежності від ринкової кон'юнктури), а саме: ліберальний підхід, який полягає в еволюційних змінах ринкового середовища й реалізується через суто ринкові фактори (проте повністю ліберальний аграрний ринок без державного втручання в сучасних умовах неможливий і є лише теоретичним припущенням); оперативне адміністративне втручання, за якого держава здійснює регуляторні функції шляхом оперативного несистемного втручання в його діяльність, виходячи з поточної ситуації на аграрному ринку, ухвалюючи рішення щодо застосування тих чи інших заходів (при цьому вкрай важливо, щоб заходи адміністративного регулювання аграрного ринку не перетворювались з оперативних на системні); системний (ліберально-адміністративний) підхід щодо регулювання аграрного ринку полягає в розробці й виконанні системи заходів (в т.ч. реалізація державних програм), спрямованих не тільки на усунення проблем, що виникають, а й на прогнозування та запобігання їхньому виникненню і передбачає широку участь усіх учасників аграрного ринку: держави, суспільного й приватного секторів шляхом укладання меморандумів про узгодження дій.

15. Реалізацію державної стратегії розвитку аграрного ринку України в умовах глобалізації (яка має забезпечити продовольчу безпеку країни, посилення конкурентних переваг національних підприємств на світовому ринку та сприяти сільському розвитку) доречно здійснювати на основі комплексної реалізації трьох складових: інвестиційно-інноваційної моделі, зовнішньоекономічної моделі (на основі оптимального поєднання лібералізму та протекціонізму), еколого-соціально-економічної моделі розвитку сільських територій і реалізовувати поетапно: 1-й етап (2010 - 2012 рр.) - стабілізація агропромислового виробництва; 2-й етап (2013 - 2015 рр.) - забезпечення конкурентного розвитку аграрного ринку; 3-й етап (2016 - 2020 рр.) - утвердження України в статусі світового аграрного лідера.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії:

1. Майстро С. В. Національний аграрний ринок в умовах глобалізації: механізм державного регулювання: [монографія] / С. В. Майстро. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2009. - 240 с.

2. Майстро С. В. Регіональна політика стимулювання розвитку аграрного сектора / М. А. Латинін, С. В. Майстро // Регіональна політика розвитку аграрної сфери: [моногр.] / [за заг. ред. проф. Г. І. Мостового]. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2004. - С. 76 - 116.

3. Майстро С. В. Державна підтримка аграрного сектора як об'єктивна необхідність ефективного розвитку галузі / С. В. Майстро // Механізми ефективного розвитку економіки аграрної сфери АПК: [моногр.] / [редкол. Л. М. Анічин, Г. О. Андрусенко, Г. І. Мостовий та ін.; за заг. ред. проф. Л. М. Анічина. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2006. - С. 59 - 81.

Статті у наукових фахових виданнях:

4. Майстро С. В. Форми і методи державної підтримки аграрної сфери в пореформений період / С. В. Майстро // Актуальні проблеми державного управління. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2005. - № 2 (25): у 2 ч. - Ч. 2. - С. 144 - 148.

5. Майстро С. В. Напрямки державної підтримки аграрного сектора та її вплив на конкурентоспроможність продукції на світовому ринку [Електронний ресурс] / С. В. Майстро. // Державне управління: теорія та практика. - 2005. - № 2. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Dutp/2005-2/txts/galuz/05msv psr.pdf.

6. Майстро С. В. Державне регулювання аграрного сектора України в умовах глобалізації / С. В. Майстро // Актуальні проблеми державного управління. - Вип. 1 (27). - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2006. - С. 262 - 269.

7. Майстро С. В. Наслідки членства України у Світовій організації торгівлі для галузей аграрного сектора / С. В. Майстро // Теорія та практика державного управління. - Вип. 1 (13). - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2006. - С. 202 - 208.

8. Майстро С. В. Конкурентоспроможність вітчизняної продукції рослинництва на світовому аграрному ринку / С. В. Майстро // Ефективність державного управління: зб. наукових праць ЛРІДУ НАДУ; за заг. ред. А.О. Чемериса. - Львів: вид-во ЛРІДУ НАДУ, 2006. - № 10. - С. 344 - 352.

9. Майстро С. В. Конкурентоспроможність української продукції тваринництва на світовому аграрному ринку / С. В. Майстро // Держава та регіони. Серія: Державне управління. Науково-виробничий журнал. - Запоріжжя : Вид-во Гуманітарний університет „Запорізький інститут державного та муніципального управління” ЗІДМУ, 2006. - № 3. - С. 106 - 111.

10. Майстро С. В. Державне регулювання аграрного ринку України: податкова політика / С. В. Майстро // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. праць. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2006. - № 2 (28): у 2 ч. - Ч. 1. - С. 198 - 207.

11. Майстро С. В. Сутність та напрями державного регулювання аграрного ринку в зарубіжних країнах [Електронний ресурс] / С. В. Майстро // Державне управління: теорія та практика. - 2006. - № 1. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Dutp/2006-1/txts/GALUZEVE/06msvrzk.pdf.

12. Майстро С. В. Ринок сільськогосподарських земель: напрями реалізації державної політики в Україні / С. В. Майстро // Теорія та практика державного управління. - Вип. 3 (15). - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2006. - С. 123 - 131.

13. Майстро С. В. Державне регулювання ринку засобів виробництва для аграрного сектору в умовах глобалізації / С. В. Майстро // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2006. - № 2 (32). - С. 210 - 218.

14. Майстро С. В. Теоретичні аспекти державного регулювання аграрного ринку на регіональному рівні / С. В. Майстро // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. праць. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2006. - № 3 (30). - С. 51 - 60.

15. Майстро С. В. Досвід державного регулювання агропродовольчих ринків в зарубіжних країнах [Електронний ресурс] / С. В. Майстро // Державне будівництво. - 2007. - № 1. Ч. 1. - Режим доступу: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2007-1-1/doc/5/05.pdf.

16. Майстро С. В. Теоретико-методологічні аспекти глобалізації та її вплив на державне регулювання аграрного ринку [Електронний ресурс] / С. В. Майстро // Державне управління: теорія та практика. - 2007. - № 1 (5). - Режим доступу: http://www.academy.gov.ua/ej5/txts/07msvrar.htm.

17. Майстро С. В. Напрями формування державної політики щодо підвищення рівня інвестиційної привабливості агропромислового комплексу / С. В. Майстро // Теорія та практика державного управління: зб. наук. пр. - Вип. 2 (17). - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”. - 2007. - С. 135 - 144.

18. Майстро С. В. Державне регулювання ринку технічних культур в умовах глобалізації / С. В. Майстро // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. / редкол. : С.М. Серьогін (голов. ред.) [та ін.]. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2007. - Вип 4 (30). - С. 139 - 149.

19. Майстро С. В. Стратегія державного регулювання розвитку агропромислового комплексу України в умовах глобалізації [Електронний ресурс] / С. В. Майстро // Державне будівництво. - 2007. - № 1. Ч. 2. - Режим доступу: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2007-1-2/doc/2/09.pdf.

20. Майстро С. В. Теоретико-методологічні підходи до визначення сутності аграрного ринку / С. В. Майстро // Теорія та практика державного управління: зб. наук. праць. - Вип. 4 (19). - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2007. - С. 98 - 105.

21. Майстро С. В. Формування та напрямки державного регулювання розвитку інфраструктури аграрного ринку [Електронний ресурс] / С. В. Майстро // Державне будівництво. - 2007. - № 2. - Режим доступу: http://www.kbuapa. kharkov.ua/e-book/db/2007-2/doc/2/08.pdf.

22. Майстро С. В. Теоретико - методологічні підходи до оцінки ефективності державного регулювання аграрного ринку в умовах глобалізації / С. В. Майстро // Теорія та практика державного управління: зб. наук. праць. - Вип. 3 (22). - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2008. - С. 221 - 226.

23. Майстро С. В. Теоретичні засади міжнародної торгівлі як підґрунтя глобалізації економіки / С. В. Майстро // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. / редкол. : С.М. Серьогін (голов. ред.) [та ін.]. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2008. - № 2 (32). - С. 139 - 146.

24. Майстро С. В. Глобальний економічний простір як середовище функціонування національного аграрного ринку / С. В. Майстро // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. праць Одеського регіонального інституту державного управління. Вип. 1 (33). - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2008. - С. 171 - 178.

25. Майстро С. В. Удосконалення механізму державного регулювання аграрного ринку в умовах членства України в Світовій організації торгівлі / С. В. Майстро // Теорія та практика державного управління: зб. наук. праць. - Вип. 4 (23). - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2008. - С. 193 - 200.

26. Майстро С. В. Обґрунтування напрямків державного регулювання розвитку сільських територій / С. В. Майстро // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. праць Одеського регіонального інституту державного управління. Вип. 4 (36). - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2008. - С. 60 - 67.

27. Майстро С. В. Удосконалення організаційно-інституційного механізму державного регулювання аграрного ринку / С. В. Майстро // Державне управління та місцеве самоврядування: зб. наук. пр. / редкол. : С.М. Серьогін (голов. ред.) [та ін.]. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2009. - Вип 1 (1). - С. 144 - 152.

28. Майстро С. В. Державне регулювання національного аграрного ринку в умовах глобальної фінансово-економічної кризи / С. В. Майстро // Теорія та практика державного управління: зб. наук. праць. - Вип. 2 (25). - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2009. - С. 204 - 210.

29. Майстро С. В. Шляхи підвищення ефективності державного регулювання аграрного ринку [Електронний ресурс] / С. В. Майстро // Державне будівництво. - 2009. - № 1. - Режим доступу до журн.: http://www.kbuapa.kharkov. ua/e-book/db/2009-1/doc/2/22.pdf.

Статті, опубліковані в інших виданнях:

30. Майстро С. В. Вступление Украины во Всемирную торговую организацию: оценка перспектив для аграрного сектора / С. В. Майстро // Сб. науч. трудов аспирантов и соискателей. - Курск: Изд-во КИГМС, 2006. - С. 35-43.

31. Майстро С. В. Организационно-экономический механизм государственного регулирования конкурентного развития аграрного сектора Украины / С. В. Майстро // Актуальные проблемы государственного и муниципального управления: содержание и механизмы трансформации. В IV т. - Т.III. Особенности развития национальной и региональной экономики в условиях глобализации: Сб. науч. ст. по материалам VI Международной научно-практической конференции / под общей ред. В. М. Ермакова. - Курск: Изд-во КИГМС, 2007. - С. 35 - 43.

32. Maystro S. Improvements to the mechanism of state regulation for the development of rural areas in Ukraine / International journal of Pablic Administration in Central and Eastern Europe. - No. 2008/2. - p. 103 - 105.

Праці у збірниках матеріалів наукових конференцій:

33. Майстро С. В. Державне регулювання ринку зерна в Україні / С. В. Майстро // Теорія та практика державного управління. Вип. 9: Державне управління та місцеве самоврядування: Тези IV Міжнар. наук. конгресу, 26 лютого 2004 р. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2004. - С. 207 - 209.

34. Майстро С. В. Вплив податкової системи на ефективність функціонування АПК України / С. В. Майстро // Міжбюджетні відносини та податкова політика в Україні: Матеріали наук.-практ. конференції, 30 листопада 2004 року. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2005. - С. 95 - 97.

35. Майстро С. В. Необходимость повышения конкурентоспособности аграрного сектора в условиях евроинтеграционных устремлений Украины / С. В. Майстро // Государственное регулирование экономики и повышение эффективности деятельности субъектов хозяйствования // Мат. Международ. науч.-прак. конференции (21 - 22 апреля 2005 г.: В 2-х частях. Ч.II - Мн.: Академия управления при Президенте Республики Беларусь, 2005. - С. 90 - 91.

36. Майстро С. В. Напрямки державного регулювання аграрного сектора України / С. В. Майстро // Державне управління та місцеве самоврядування: Тези VI Міжнар. наук. конгресу, 23 лютого 2006 р. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2006. - С. 64 - 65.

37. Майстро С. В. Регіоналізація аграрного сектору України в умовах глобалізації / С. В. Майстро // Регіональна політика на сучасному етапі державотворення: проблеми децентралізації, ризики та перспективи впровадження: Матеріали щорічної загальноінститутської науково-практичної конференції. 31 жовтня 2006 року. - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2006. - С. 92 - 94.

38. Майстро С. В. Державна аграрна політика в контексті глобальних енергетичних проблем / С. В. Майстро // Державне управління та місцеве самоврядування: Тези VII Міжнар. наук. конгресу, 29 - 30 березня 2007 р. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2007. - С. 154 - 155.

39. Майстро С. В. Напрямки інституційної трансформації системи державного управління агропромисловим комплексом / С. В. Майстро // Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія, практика: Матеріали міжнародної наук.-пр. конф. 22 березня 2007 р.: у 2 ч. / За наук. ред. канд.фіз.-мат.наук., доцента Шевчука П. І. - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2007. Ч.1. - С. 75 - 79.

40. Майстро С. В. Перспективи європейської інтеграції України: аграрний аспект / С. В. Майстро // Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України : Матеріали 4-ї регіональної наук. - практ. конф. / За заг. ред. Л.Л. Прокопенка. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2007. - C. 84 - 85.

41. Майстро С. В. Государственное регулирование развития сельских территорий в Украине / С. В. Майстро // Региональные аспекты развития АПК в Южном Федеральном округе: опыт, проблемы и перспективы реализации национального проекта. Сб. мат. Международной науч.-пр. конф. 22 - 23 мая 2007 г. Выпуск 2. Ростов-на-Дону. - 2007. - С. 195 - 198.

42. Майстро С. В. Механізми державного регулювання регіонального аграрного розвитку в умовах глобальних інтеграційних процесів / С. В. Майстро // Стан та перспективи економічного розвитку регіону в умовах удосконалення інституціональної структури суспільства: зб. матер. наук.-пр. конф. (25 травня 2007 р., м. Одеса). - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2007. - C. 52 - 54.

43. Майстро С. В. Утвердження інноваційно-інвестиційної стратегії розвитку національного агропромислового комплексу / С. В. Майстро // Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 31 трав. 2007 р.: у 4 т. / За заг. ред. О.Ю. Оболенського, С.В. Сьоміна. - К.: Вид-во НАДУ, 2007. - Т. 3. - C. 252 - 254.

44. Майстро С. В. Сутність основних теоретичних концепцій державного регулювання економіки: аграрний аспект / С. В. Майстро // Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України: матер. наук. - пр. конф., 27 листопада 2007 р. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2008. - С. 355 - 359.

45. Майстро С. В. Аграрний ринок в контексті вирішення глобальних проблем сучасності / С. В. Майстро // Державне управління та місцеве самоврядування: Тези VIII Міжнар. наук. конгресу, 27 - 28 березня 2008 р. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2008. - С. 218 - 220.

46. Майстро С. В. Удосконалення механізму державного регулювання розвитку сільських територій / С. В. Майстро // Пріоритети економічного та соціального розвитку регіонів України: зб. матер. наук.-пр. конф. (30 травня 2008 р., м. Одеса). - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2008. - C. 59 - 61.

47. Майстро С. В. Використання екуменічного методологічного підходу в дослідженнях аграрного ринку / С. В. Майстро // Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації: Пленарне засідання, рекомендації та матеріали підсумкової науково-практичної конференції за міжнародною участю. 31 жовтня 2008 року. - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2008. - C. 186 - 187.

48. Майстро С. В. Інвестиційна привабливість національного аграрного ринку в умовах глобалізації / С. В. Майстро // Інвестиційна складова сталого розвитку регіону: Матеріали наук. - практ. конф., 10 грудня 2008 р. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2009. - С. 338 - 342.

49. Майстро С. В. Аграрний ринок України: наслідки світової фінансово-економічної кризи та перспективи розвитку / С. В. Майстро // Державне управління та місцеве самоврядування: Тези IX Міжнар. наук. конгресу, 26 - 27 березня 2009 р. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2009. - С. 252 - 253.

50. Майстро С. В. Кластерний підхід в державному регулюванні аграрного ринку / С. В. Майстро // Демократичне врядування в контексті глобальних викликів та кризових ситуацій [Текст]: матер. наук.-пр. конф. за міжнар. участю (3 квітня 2009 р., м. Львів) : у 2 ч. Ч. 1. - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2009. - C. 272 - 275.

51. Майстро С. В. Перспективи та наслідки створення Зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом: аграрний аспект / С. В. Майстро // Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України: матеріали 6-ї регіон. наук. - практ. конф. 14 трав. 2009 р., м. Дніпропетровськ / за заг. ред. Л. Л. Прокопенка. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2009. - C. 144 - 146.

АНОТАЦІЯ

Майстро С.В. Державне регулювання аграрного ринку України в умовах глобалізації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - механізми державного управління. - Класичний приватний університет. - Запоріжжя, 2009.

Дисертація містить теоретико-методологічне обґрунтування шляхів удосконалення механізму державного регулювання національного аграрного ринку. Розкрито сутність і складові механізму державного регулювання аграрного ринку. Обґрунтовано доцільність використання міждисциплінарного методологічного підходу в дослідженнях особливостей функціонування аграрного ринку.

Визначено вплив глобалізаційних процесів на формування та функціонування складових національного аграрного ринку, а саме: ринку сільськогосподарської продукції та продовольства, ринку сільськогосподарських земель, ринку засобів виробництва та аграрної інфраструктури.

Запропоновано концептуальні підходи до стратегії розвитку аграрного ринку України, яка базується на комплексній реалізації трьох її складових: інвестиційно-інноваційної моделі, зовнішньоекономічної моделі, еколого-соціально-економічної моделі розвитку сільських територій. Сформовано пропозиції щодо вдосконалення системи державного регулювання аграрного ринку в умовах членства України в СОТ та її подальшої інтеграції в світовий економічний простір.

Ключові слова: механізм державного регулювання, аграрний ринок, глобалізація, кластерний підхід, оцінка ефективності державного регулювання, протекціонізм, лібералізація, інтеграція.

АННОТАЦИЯ

Майстро С.В. Государственное регулирование аграрного рынка Украины в условиях глобализации. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 - механизмы государственного управления. - Классический приватный университет. - Запорожье, 2009.

Диссертация содержит теоретико-методологическое обоснование путей усовершенствования механизма государственного регулирования национального аграрного рынка. Раскрыта сущность и состав механизма государственного регулирования аграрного рынка.

Обобщены теоретические концепции государственного регулирования экономики и аграрного рынка, что дало возможность прийти к выводу о необходимости усиления вмешательства государства во взаимоотношения экономических субъектов аграрного рынка в условиях глобализации с целью обеспечения справедливого распределения ограниченных ресурсов, доходов общества, социальной справедливости и экологичности социально-экономического развития общества.

Определено и научно обосновано, а также расширено содержание таких понятий, как аграрний рынок, механизм государственного регулирования аграрного рынка, инфраструктура аграрного рынка, аграрно-промышленно-финансовая группа; инновационная деятельность на аграрном рынке, аграрный кластер.

Обоснована целесообразность использования междисциплинарного методологического подхода в исследованиях особенностей функционирования аграрного рынка. Предложено определять эффективность государственного регулирования аграрного рынка в условиях глобализации на основе реализации принципа комплексности, используя систему следующей показателей: 1. Показатели эффективности государственной поддержки конкурентоспособности аграрного сектора и уровня продовольственной безопасности страны; 2. Показатели эффективности государственного регулирования развития сельского хозяйства (II сфера АПК); 3. Показатели эффективности государственного регулирования развития фондопроизводящих и перерабатывающих отраслей (I и III сферы АПК); 4. Показатели эффективности государственного регулирования развития инфраструктуры аграрного рынка (IV сфера АПК); 5. Показатели эффективности государственного регулирования регионального развития аграрного рынка; 6. Показатели эффективности государственного регулирования внешнеэкономической деятельности субъектов аграрного рынка; 7. Показатели эффективности государственного регулирования социально-экономического развития сельских территорий; 8. Показатели эффективности государственного регулирования природно-экологических и санитарно-ветеринарных мероприятий.

Целесообразным является повышение эффективности механизма государственного регулирования аграрного рынка в направлении поддержки сельскохозяйственных производителей и потребителей, реализации действенной антимонопольной политики, стимулировании эколого-социально-экономического развития сельских территорий.

Определены теоретико-методичные подходы к вопросу трансформации системы государственного управления развитием национального аграрного рынка в современных условиях хозяйствования, которые состоят в необходимости перехода всей вертикали аграрного управления от отраслевого (вертикального) принципа регулирования к функциональному (горизонтальному), а также целесообразности привлечения к регуляторному процессу общественных организаций и профессиональных союзов (ассоциаций).

Раскрыта сущность и определено влияние глобализационных процессов, которые характеризуются транснационализацией, либерализацией, регионализацией, интеграцией, на функционирование основных секторов национального аграрного рынка: рынка сельскохозяйственной продукции и продовольствия, рынка сельскохозяйственных земель, рынка средств производства и аграрной инфраструктуры.

Обоснована необходимость государственного регулирования, направленного на стимулирование формирования и развития „биотопливных” и „органико-экологических” кластеров, как комплексного механизма интенсификации аграрного производства на экологической основе, повышения уровня энергетической безопасности страны и социально-экономического развития сельских территорий.

Определены пути усовершенствования государственного организационно-функционального механизма управления агропромышленным комплексом, а именно: создание институций защиты внутреннего аграрного рынка и национальных агроэкспортеров на внешнем рынке в рамках существующих процедур ВТО; создание государственных органов, которые должны содействовать усилению инвестиционно-инновационной составляющей развития национального аграрного рынка, стимулированию развития сельских территорий, повышению эффективности использования бюджетных средств, направляемых на поддержку предприятий отрасли.

Предложены концептуальные подходы к стратегии развития аграрного рынка Украины в условиях глобализации, которая базируется на комплексной реализации трех ее составных: инвестиционно-инновационной модели, внешнеэкономической модели, эколого-социально-экономической модели развития сельских территорий. Сформированы предложения относительно усовершенствования системы государственного регулирования аграрного рынка в условиях членства Украины в ВТО и ее дальнейшей интеграции в мировое экономическое пространство.

Ключевые слова: механизм государственного регулирования, аграрный рынок, глобализация, кластерный подход, оценка эффективности государственного регулирования, протекционизм, либерализация, интеграция.