Державний механізм стимулювання стратегічного цілепокладання регіонів

«Сильна сторона» геопотенціалу №2. Державний кордон. Використання чинника «державний кордон» як основи регіонального розвитку передбачає формування прикордонної інфраструктури, яка включає автомобільні дороги, і підготовку бази для трансграничного співробітництва. В цей час Луганська область на рівні стратегічного цілепокладання припускає використання можливостей трансграничного співробітництва. При цьому для реальної його реалізації розвиток інфраструктури є далеко недостатнім. Крім того, задачею держави є впровадження заходів щодо зміцнення й облаштованості державного кордону, який є істотно біднішим в порівнянні з облаштованістю західної границі країни.

Місія Луганського регіону як «промислового граничного регіону» полягає у ефективному видобутку природних ресурсів без шкоди навколишньому середовищу і сучасній організації державного кордону України, що забезпечує територіальну цілісність і взаємовигідне економічне співробітництво, а також культурну взаємодію громадян. Поточний стан Луганського регіону потребує формування і реалізації комплексу зовнішніх стимулів, що прискорюють досягнення регіоном поставлених цілей розвитку сильних сторін його геопотенціалу.

Геоекономічне позиціонування регіону в даний момент характеризується:

1) другою і третьою ступенями в «харчовій піраміді» геоекономіки (відповідно до класифікації С.Переслегіна) - виробництво сировини і низько технологічне виробництво; 2) домінуванням третього технологічного укладу в розвитку виробництв; 3) недостатньо розвиненою транспортною і застарілою житлово-комунальною інфраструктурою.

Рівень і стан соціального й екологічного потенціалів регіону являють собою значимі обмеження для реалізації подальшого економічного розвитку і вимагають значних інвестицій у відновлення режиму їхнього нормального функціонування. Регіон віднесено до тих, що розвиваються. Це обумовлено розривом показників економічного росту і показників соціального й екологічного потенціалу.

Стимули, які запропоновано використовувати для запуску процесу стратегічного цілепокладання, передбачають: Для стимулювання геочинника №1 «природні ресурси» запропоновано стимулювання інфраструктури для розвитку малого і середнього бізнесу у вугільній галузі. Для стимулювання геочинника №2 «державний кордон» доцільно спрямовувати зусилля на розвиток дорожньої інфраструктури і трансграничного співробітництва (рис. 5).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 5 Групи стимулів, що використовуються для актуалізації стратегічного цілепокладання Луганського регіону

ВИСНОВКИ

Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в розробці державного механізму стимулювання стратегічного цілепокладання регіонів, який вирішує задачі збереження цілісності і забезпечення стратегічного розвитку країни, погодженого розвитку регіонів і максимального розкриття їх геопотенціалів.

Загальні висновки і результати дослідження зводяться до наступного:

1. Процес стратегічного цілепокладання соціально-економічних систем, у тому числі - регіону, включає визначений набір операцій: аналіз стану зовнішнього середовища, вивчення власного потенціалу, визначення місії системи, аналіз сильних і слабких сторін потенціалу системи й існуючих обмежень розвитку, визначення стратегічних цілей розвитку і механізмів їх реалізації.

Місія системи являє собою принцип взаємодії системи і зовнішнього середовища. В ідеальному представленні, місія системи повинна бути зрозумілою, зовнішньо-орієнтованою і містити унікальну конкурентну перевагу системи. При визначенні місії система прагне досягнення двох цілей: 1) бути значимим елементом зовнішнього середовища (виконувати в ньому значимі функції); 2) бути унікальним елементом зовнішнього середовища (виконувати функції в зовнішнім середовищі найбільш ефективно і таким способом, який складно повторити).

Місія, у дійсності, відображує філософію відношення системи до зовнішнього середовища і спосіб взаємодії з ним, сформований з урахуванням наявного потенціалу системи. У зв'язку з цим, виділено три основних способи взаємодії системи і зовнішнього середовища, які визначають тип її місії: системна, раціональна і деструктивна взаємодія.

2. З огляду на домінуюче значення первинних територіальних особливостей - ландшафту, клімату, природних ресурсів, водяних потоків, у процесі стимулювання стратегічного цілепокладання регіон варто розглядати як гео-соціо-економічну систему з зовнішнім і внутрішнім управлінням. При цьому, основний, базовий потенціал регіону як системи пропонується розглядати в термінах геоекономіки, як науки, що вивчає економічний розвиток як наслідок, а природні характеристики території - як причину становлення і розвитку регіональних систем. Особливістю розвитку світового геоекономічного простору на початку XXІ в. є ведення регіональних геоекономічних війн - за транзит вантажів, транспортні коридори, енергетичні ресурси, регіональні умови господарювання і ринки збуту. Захистом від геоекономічної експансії на регіональному рівні є формування економічних систем з підвищеним рівнем стійкості, який визначається довгостроковою конкурентною перевагою. Формування таких систем обов'язково передбачає розробку стратегії регіонального розвитку, яка максимально розкриває природний потенціал регіону як системи.

3. Геоекономічна класифікація регіонів України реалізується по наступних основних ознаках: 1) місце в «харчовій піраміді» геополітики, обумовлене галузевою структурою економіки регіону; 2) рівень розвитку продуктивних сил, що характеризується технологічним укладом, у рамках якого функціонує більшість економічних суб'єктів регіону, а також «залишковий потенціал» домінуючого технологічного укладу, який визначається залишковою вартістю основних фондів підприємств, що формують бюджет регіону; 3) розвиток інфраструктури. При цьому під виробничою інфраструктурою розуміється сукупність матеріально-технічних систем, що забезпечують рух ресурсів і товарів у ході промислового і сільськогосподарського виробництва. Під соціальною інфраструктурою розуміється матеріально-технічна база призначена для забезпечення виконання функцій галузями соціальної сфери.

4. Процес стратегічного цілепокладання регіонів в Україні формально організований по «раціональному типу» взаємодії із зовнішнім середовищем, яке представляється державою. Регіони, як частини цілого, не розглядаються в контексті їх участі в досягненні стратегії соціально-економічного розвитку країни, а їх місія не враховує системної складової. З огляду на необхідність виконання функції забезпечення цілісності країни на центральному рівні державного управління, запропоновано внести зміни в процес стратегічного цілепокладання регіонів на основі наступних принципів: 1) системної взаємодії держави і регіонів, що передбачає визначення місії регіону по системному типу (регіон розглядається як частина цілого, яка виконує в ньому значимі для життєдіяльності функції); 2) визначення місії регіону з урахуванням його геопотенціалу як базової складової потенціалу регіону, що дозволяє йому виконувати функції унікальним способом; 3) зовнішнього стимулювання розкриття наявного геопотенціалу регіону як причини його стратегічного цілепокладання.

Використання процесного аспекту запропонованого механізму засновано на тому, що стратегічне цілепокладання має три основних елементи - початковий стан, ціль (чи кінцевий стан) і процеси, які зв'язують ці два стани. Цілі процесу стратегічного цілепокладання передбачають поєднання цих елементів таким чином, щоб: 1) зберегти (не порушити) цілісність метасистеми (держави); 2) забезпечити соціально-економічний розвиток системи (регіону) з найменшими витратами і максимально можливими результатами. Основним завданням стратегічного цілепокладання регіонів у рамках запропонованого механізму є перехід регіону як керованого об'єкта зі стану 1, що характеризується заданим геопотенціалом і геостратегічним позиціонуванням, у стан 2, для якого характерно максимальне розкриття геопотенціалу і формування геостратегічних переваг регіону на основі його місії. Процес стратегічного цілепокладання регіону включає три основних етапи: 1. Аналіз і прогноз стану зовнішнього середовища. Визначення геопотенціалу регіону. 2. Геостратегічне позиціонування регіону Формулювання місії регіону з урахуванням його геопотенціалу і системних принципів взаємодії з зовнішнім середовищем. 3. Розробка стратегії соціального й економічного розвитку регіону, яка забезпечується на центральному і регіональному рівнях управління з урахуванням їх компетенції.

5. Геопотенціал розвитку регіону являє собою характеристику ландшафту як цілісної системи в межах адміністративно-територіального утворення, яке називається «область України».

Алгоритм геостратегічного позиціонування регіону включає:

1) опис характеристик регіону відповідно до критеріїв геостратегічного позиціонування («суша - море», «центр-границя», природні ресурси, клімат, антропогенний вплив на ландшафт);

2) експертну оцінку значимості критеріїв для геостратегічного позиціонування регіону (з позицій регіону, із загальнодержавних позицій), побудова геостратегічного профілю регіону;

3) формування геопотенціалу регіону як комбінації його сильних сторін з урахуванням системного принципу взаємодії з зовнішнім середовищем.

У цілому, алгоритм передбачає єдність загального і часткового в процесі визначення місії регіону і розробці стратегії його розвитку. Загальнодержавні цілі в рамках цього алгоритму досягаються на основі природного потенціалу регіону, який реалізується в кожному окремому випадку індивідуально, тобто унікальним способом.

6. Послідовність дій в процесі вироблення стимулів до забезпечення стратегічного цілепокладання регіонів полягає в наступному:

1) геостратегічне позиціонування держави в цілому;

2) дослідження геопотенціала регіону як напрямку стратегічного розвитку;

3) аналіз соціально-економічного й екологічного потенціалів регіону як поточних можливостей досягнення стратегічних цілей;

4) вибір стимулу, що актуалізує потенціал регіону, з урахуванням системної взаємодії регіону і зовнішнього середовища.

Виділено три групи стимулів, що сприяють формуванню регіоном стратегії розвитку в залежності від того, на який елемент процесу регіонального розвитку здійснюється первинний вплив: 1) стимулювання «входів»; 2) стимулювання менеджменту, процесів і умов функціонування; 3) стимулювання «виходів». При цьому існує взаємозв'язок між рівнем розвитку регіону й етапом процесу його функціонування, що потребує стимулюючого впливу.

7. Геостратегічне позиціонування України за критеріями «суша-море», «центр-границя», «природні ресурси», «клімат», «антропогенний вплив на ландшафт» характеризується такими сильними сторонами як: 1) «границя» - граничне положення між двома геополітичними центрами, що визначає транзитний потенціал країни; 2) «природні ресурси» - наявність природних ресурсів, найбільш значимими з яких на сучасному етапі розвитку є мінеральні руди, кам'яне і буре вугілля, чорноземи, що характеризує територію як ресурсну базу. Значимим чинником геопотенціалу є позиціонування у термінах «суша - море». Україна недостатньо використовує морський потенціал території, що є ознакою її стратегічної слабкості та становить потенційну загрозу державній безпеці. В цілому, розвиток наявного потенціалу дозволить сформувати довгострокову конкурентну перевагу держави у світовому поділі праці.

Геопотенциал регіонів України в різному ступені відповідає сильним сторонам геопотенціалу країни. Диференціація регіонів України з одного боку, забезпечує можливість розробки для кожного з них унікальної стратегії розвитку, але, з іншого боку, потребує додаткових зусиль по інтеграції регіонів у рамках розвитку держави як цілого.

8. На основі аналізу геопотенціалу Луганського регіону визначено, що базовими складовими геопотенціалу є: а) наявність природних ресурсів; б) граничне положення регіону. При цьому друга складова потенціалу недостатньо розкрита і представлена в розвитку економічної системи регіону.

Місія Луганського регіону, який представляє собою «промисловий граничний регіон», сформульована таким чином: ефективний видобуток природних ресурсів без шкоди навколишньому середовищу і сучасна організація державного кордону України, яка забезпечує цілісність країни, взаємовигідне економічне співробітництво, а також культурну взаємодію громадян.

9. Відповідно до геопотенціалу регіону рекомендується використовувати дві групи стимулів, що сприяють стратегічному цілепокладанню:

стимулювання розвитку інфраструктури і трансграничного співробітництва - автомобільні дороги, облаштованість державного кордону - становлення транспортно-логістичного кластера (дороги, склади, будматеріали);

стимулювання інфраструктури для розвитку малого і середнього бізнесу у вугільній галузі - законодавче регулювання становлення малого і середнього бізнесу у вугільній галузі - легалізація «копанок» - формування асоціацій підприємств малого і середнього бізнесу у вугільній галузі - стимулювання соціального захисту, охорони праці, забезпечення устаткуванням для дрібних вироблень за допомогою сучасних фінансових механізмів (кредит, лізинг).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Краюшкін В.А. Аналіз та оцінка геопотенціалу регіону / В.А.Краюшкін // Фінансовий механізм державного управління економікою України: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. Донецьк, 2007. т.VІІІ, вип. 84, серія „Державне управління”. С. 141-154.

2. Краюшкін В.А. Геостратегічне позиціонування Луганської області / В.А.Краюшкін // Фінансовий механізм державного управління економікою України: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. Донецьк, 2008. т. ІX, вип. 102, серія „Державне управління”. С. 96-108.

3. Краюшкін В.А. Регіональне управління в Україні і процесна складова державного механізму стимулювання стратегічного цілепокладання регіонів / В.А.Краюшкін // Державне та місцеве самоврядування: наук. вісник Академії муніципального управління. Київ, 2008. вип. 4 (6), серія «Управління». С. 197-206.

4. Краюшкін В.А. Державне стимулювання стратегічного цілепокладання регіонів / В.А.Краюшкін // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. Донецьк, 2009. т.X, вип. 117, серія „Державне управління”. С. 36-46.

5. Краюшкін В.А. Дослідження сутності поняття «місія» для систем із соціальною складовою / В.А.Краюшкін // Економіка та держава. 2009. №3. С. 88-90.

Матеріали наукових конференцій

6. Краюшкін В.А. Основні положення механізму державного стимулювання стратегічного цілепокладання регіонів / В.А.Краюшкін // Становлення сучасної науки - 2008: IV міжнародна наук.практ. конф., 27 вер. 05 жовт.2008 р.: тез. доп. Прага, 2008. С. 48-52.

Краюшкін В.А. Принципи стимулювання стратегічного цілепокладання регіонів: класифікація груп стимулів / В.А.Краюшкін // Освіта і наука без кордонів - 2008: IV міжнародна наук.практ. конф., 7-15 груд. 2008 р.: тез. доп. Перемишль, 2008. С. 100-103.

АНОТАЦІЯ

Краюшкін В.А. Державний механізм стимулювання стратегічного цілепокладання регіонів - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - Механізми державного управління. - Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2009.

Дисертацію присвячено вирішенню проблеми розробки державного механізму стимулювання стратегічного цілепокладання регіонів. У роботі проведено аналіз сутності процесів стратегічного цілепокладання соціально-економічних систем, сформульовано поняття місії як способу взаємодії системи з зовнішнім середовищем. Розглянутий процес стратегічного цілепокладання регіону. Сформульовані критерії геоекономічної класифікації для регіонів України. Проведений аналіз процесу регіонального стратегічного управління в Україні і розроблена процесна складова державного механізму стимулювання стратегічного цілепокладання регіонів, сформульовані принципи стратегічного цілепокладання регіонів. Сформований методологічний аспект та алгоритм стимулювання стратегічного целеполагания регіонів, проведена класифікація груп стимулів в залежності від рівня розвитку регіону. Визначені основні положення геостратегії України. Проведене геостратегічне позиціонування, сформульована місія, сформовано дві групи стимулів стратегічного цілепокладання Луганської області.

Ключові слова: механізм державного управління, стимулювання, місія, геостратегія, регіон, геопотенціал.

АННОТАЦИЯ

Краюшкин В.А. Государственный механизм стимулирования стратегического целеполагания регионов - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 - Механизмы государственного управления. - Донецкий государственный университет управления Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2009.

Диссертация посвящена решению проблемы разработки государственного механизма стимулирования стратегического целеполагания регионов. В работе проведен анализ сущности процессов стратегического целеполагания социально-экономических систем, сформулировано понятие миссии как способа взаимодействия системы с внешней средой. Определено три основных способа взаимодействия системы и внешней среды, которые определяют тип формируемой миссии заданной системы: системное, рациональное и деструктивное взаимодействие.

Рассмотрен процесс стратегического целеполагания региона, определено значение геоэкономического фактора как базового в процессе стратегического целеполагания регионов на современном этапе развития. Геоэкономическая классификация регионов Украины производится по следующим основным признакам: 1) место в «пищевой пирамиде» геополитики, определяемое отраслевой структурой экономики региона; 2) уровень развития производительных сил, характеризующийся технологическим укладом, в рамках которого функционирует большинство экономических субъектов региона, а также «остаточный потенциал» доминирующего технологического уклада, который определяется остаточной стоимостью основных фондов предприятий, формирующих бюджет региона; 3) развитие инфраструктуры.

Проведен анализ процесса регионального стратегического управления в Украине и разработана процессная составляющая государственного механизма стимулирования стратегического целеполагания регионов, сформулированы принципы стратегического целеполагания регионов. Учитывая необходимость выполнения функции обеспечения целостности страны на центральном уровне государственного управления, предложено внести изменения в процесс стратегического целеполагания регионов на основе следующих принципов: 1) системного взаимодействия государства и регионов, что предполагает определение миссии региона по системному типу (регион рассматривается как часть целого, выполняющая в нем значимые для жизнедеятельности функции); 2) определения миссии региона с учетом его геопотенциала как базовой составляющей потенциала региона, позволяющей ему выполнять функции уникальным способом; 3) внешнего стимулирования раскрытия имеющегося геопотенциала региона как причины его стратегического целеполагания. Процесс стратегического целеполагания региона включает три основных этапа: 1. Анализ и прогноз состояния внешней среды. Определение геопотенциала региона.2. Геостратегическое позиционирование региона Формулировка миссии региона с учетом его геопотенциала и системных принципов взаимодействия с внешней средой. 3. Разработка стратегии социального и экономического развития региона, и обеспечивается на центральном и региональном уровнях управления с учетом их компетенции.

Сформирован методологический аспект механизма стимулирования стратегического целеполагания регионов: сформулировано понятие «геопотенциал региона», предложена методика анализа и оценки геопотенциала региона, разработан алгоритм геостратегического позиционирования региона. Определено, что геопотенциал региона представляет собой характеристику ландшафта как целостной системы в пределах административно-территориального образования, называемого «область Украины». Алгоритм геостратегического позиционирования региона включает: 1) описание характеристик региона в соответствии с критериями геостратегического позиционирования («суша - море», «центр-граница», природные ресурсы, климат, антропогенное воздействие на ландшафт); 2) экспертную оценку значимости критериев для геостратегического позиционирования региона (с позиций региона, с общегосударственных позиций), построение геостратегического профиля региона; 3) формирование геопотенциала региона как комбинации его сильных сторон с учетом системного принципа взаимодействия с внешней средой.

Сформирован алгоритм стимулирования стратегического целеполагания регионов, а также проведена классификация применяемых групп стимулов в зависимости от уровня развития региона. В частности, последовательность действий в процессе выработки стимулов к обеспечению стратегического целеполагания регионов состоит в следующем: 1) геостратегическое позиционирование государства в целом; 2) исследование геопотенциала региона как направления стратегического развития; 3) анализ социально-экономического и экологического потенциалов региона как текущих возможностей достижения стратегических целей; 4) выбор стимула, актуализирующего потенциал региона, с учетом системного взаимодействия региона и внешней среды.

Выделено три группы стимулов, способствующих формированию регионом стратегии развития: 1) стимулирование «входов»; 2) стимулирование менеджмента, процессов и условий функционирования; 3) стимулирование «выходов». При этом существует взаимосвязь между уровнем развития региона и этапом процесса его функционирования, который требует стимулирующего воздействия.

Определены основные положения геостратегии Украины, основанные на максимальном использовании геопотенциала государства.

Проведено геостратегическое позиционирование Луганской области на основе анализа и оценки геопотенциала данного региона; сформулирована миссия региона, основанная на системном способе его взаимодействия с внешней средой. Сформировано две группы стимулов стратегического целеполагания Луганской области, раскрывающих геопотенциал по направлениям: использование природных ресурсов, использование потенциала государственной границы Украины.

Ключевые слова: механизм государственного управления, стимулирование, миссия, геостратегия, регион, геопотенциал.

SUMMARY

Krayushkin V.A. State mechanism of strategic targeting stimulation of regions. - Manuscript.

The thesis for the Candidate's Degree in State management on speciality 25.00.02. - Mechanisms of state management. - Donetsk State University of Management of the Ministry of education and science of Ukraine, Donetsk, 2009.

The thesis is devoted to the decision of a problem of working out the state mechanism of strategic targeting stimulation of regions. In the thesis the analysis of essence of processes strategic targeting social and economic systems is carried out, the concept of mission as a way of interaction of system with an environment is formulated. Strategic targeting process of region is considered. Criteria of geoeconomic classification of Ukrainian regions are formulated. The analysis of regional strategic management process in Ukraine is carried out and the process component of state mechanism of strategic targeting stimulation of regions is developed, principles of strategic targeting of regions are formulated. The methodological aspect and algorithm of stimulation strategic targeting of regions is generated, classification of stimulus groups depending on a region level of development is spent. Substantive provisions of Ukrainian geostrategy are defined. Geostrategic positioning is realized, mission is formulated, and two stimulus groups of strategic targeting are generated for Lugansk region.

Key words: the state mechanism, stimulation, mission, geostrategy, region, geopotential.

Размещено на Allbest.ru