Організаційно-правові засади діяльності Національної поліції Ізраїлю (порівняльно-правовий аналіз)

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

УДК 351.75

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ ДЕРЖАВИ ІЗРАЇЛЬ (ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ)

12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право;

інформаційне право

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

ФІЛЬШТЕЙН ВОЛОДИМИР ЛЕОНІДОВИЧ

Київ 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України

Науковий керівник доктор юридичних наук, професор Олефір Віктор Іванович, вчений секретар секретаріату Вченої ради Київського національного університету внутрішніх справ

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Курило Володимир Іванович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, декан юридичного факультету;

кандидат юридичних наук, доцент Іщенко Юрій Вікторович, Київський національний університет внутрішніх справ, професор кафедри адміністративного права і процесу

Захист відбудеться 19 березня 2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.03 у Київському національному університеті внутрішніх справ за адресою: 03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 1

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету внутрішніх справ за адресою: 03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 1

Автореферат розісланий «14» лютого 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради М.В. Лошицький

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Формування правової держави пов'язано з проведенням масштабних перетворень. Після проголошення незалежної української держави відбулися докорінні зміни в соціально-економічних, політичних, культурних відносинах, які не могли не стосуватися сфери внутрішніх справ, у тому числі діяльності органів внутрішніх справ та міліції України.

Ці зміни мали не лише позитивні наслідки, а й негативні: спалах злочинності, масові порушення громадського порядку, зниження рівня громадської безпеки, нехтування та ігнорування правами й свободами громадян. Кримінальні елементи, які паразитують на національному ґрунті, намагаються налагодити злочинні зв'язки з міжнародними злочинними угрупованнями, що становить загрозу національній безпеці.

Перед органами внутрішніх справ України, зокрема міліцією, поставлено завдання щодо докорінного реформування їх діяльності. Реформування органів внутрішніх справ вимагає уточнення мети, завдань, функцій їх діяльності, а також удосконалення організаційної структури. Важливим чинником у вирішенні цієї проблеми є вивчення та використання досвіду поліції демократичних країн.

Діяльність поліції різних держав, у тому числі й адміністративна, до початку 90-х років активно висвітлювали радянські вчені-юристи: Я.М. Бельсон, В.М. Гиленсен, А.В. Губанов, Б.С. Крилов, Г.І. Мачковський, Е.Г. Юмашева та ін. Водночас у більшості публікацій того часу акцентовано увагу на негативних аспектах діяльності поліції. Зникнення «залізної завіси» створило умови для об'єктивного дослідження цієї діяльності, порівняльного аналізу вітчизняного досвіду з досягненнями інших країн світу щодо забезпечення правопорядку.

У працях В.Б. Авер'янова, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурки, В.Т. Білоуса, Ю.П. Битяка, А.С. Васильєва, І.П. Голосніченка, Є.В. Додіна, В.В. Зуя, Ю.В. Іщенка, Р.А. Калюжного, А.П. Клюшніченка, В.К. Колпакова, А.М. Колодія, Я.Ю. Кондратьєва, С.Ф. Константінова, О.В. Копана, В.В. Копєйчикова, О.П. Коренєва, М.В. Корнієнка, О.В. Кузьменко, В.І. Курила, С.Л. Лисенка, М.В. Лошицького, Н.П. Матюхіної, Н.Р. Нижник, В.П. Пєткова, В.І. Олефіра, В.М. Плішкіна, П.М. Рабіновича, Ю.І. Римаренка, О.Ф. Скакун, М.Ф. Стахурського, В.Д. Сущенка, Ф.Д. Фіночка, В.К. Шкарупи, Х.П. Ярмакі, О.Н. Ярмиша та багатьох інших учених у галузі адміністративного права аналізуються проблеми становлення та розвитку державного управління, визначаються його сутність і система, особливості його здійснення в окремих сферах і галузях, у тому числі у сфері внутрішніх справ. Водночас у дослідженнях вітчизняних учених майже не відображено досвіду поліції окремих держав та можливості його використання при реформуванні органів внутрішніх справ України.

Анкетування практичних працівників органів внутрішніх справ свідчить, що лише 23 % опитаних володіють тією чи іншою мірою інформацією про діяльність поліції інших держав.

Для дисертаційного дослідження автором не випадково обрано Державу Ізраїль. При всій відмінності в соціальному виборі, політичних системах, традиціях, інших особливостях, наприклад, психологічному складі та ментальності населення, Україна вимушена вирішувати, по суті, багато аналогічних проблем, пов'язаних з необхідністю забезпечення правопорядку, громадської безпеки та боротьби зі злочинністю.

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертаційного дослідження становили праці іноземних учених та практиків, передусім, ізраїльських, таких як: Ш. Ааронішки, Ш. Бен-Амі, А. Бін-Нуна, Й. Вілька, Ш. Волкова, М. Гафні, Р. Гідеона, A. Грінфільда, М. Дорфмана, М. Елона, Д. Кроянкера, Ц. Раза, A. Рубінштейна, M. Шамгара, Н. Шапіра, англомовних дослідників А. Бютлера, I. Інгларда, І. Інсіарді, Ф. Коула, В. Леонарда, Д. Моуре, С. Томаса, У. Таппена, Й. Хербьорна, російських вчених В. Бойченка, Е. Григоніса, Б. Ебзеєва, Є. Ємельянова, О. Жмихова, Т. Замориної, В. Кікотя, В. Князєва, М. Корельского, В. Лучина, В. Нерсесянца, В. Перевалова, М. Сазонової, М. Рассолова, О. Черданцева та ін.

Дослідження проблем організації діяльності поліції у сфері внутрішніх справ є актуальним у науковому аспекті. Значне місце посідає аналіз адміністративної діяльності поліції, що ґрунтується на вивченні ізраїльського національного законодавства, насамперед, конституційних законів, інших законів і підзаконних актів, наказів і розпоряджень Міністерства внутрішньої безпеки та Національної поліції Ізраїлю як одного із двох виконавчих органів Міністерства, а також практичної діяльності Національної поліції Ізраїлю. Особлива увага приділяється визначенню ролі й місця поліції в суспільному житті.

Порівняльний аналіз діяльності Національної поліції Ізраїлю та міліції України дає можливість розглянути їх розбіжності та надати пропозиції щодо основних напрямів реформування діяльності органів внутрішніх справ Україні, зокрема міліції.

Викладене, на думку автора, обумовлює актуальність обраної теми дисертаційного дослідження, його зміст та структуру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках планів наукових досліджень МВС України («Пріоритетні напрямки фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на 2005-2010 роки»). Обраний напрям дослідження пов'язаний із програмою наукових досліджень, яку виконує Київський національний університет внутрішніх справ («Основні напрями наукових досліджень Київського національного університету внутрішніх справ на 2005-2010 роки»).

Робота спрямована на реалізацію основних положень Програми діяльності органів внутрішніх справ щодо поліпшення правопорядку в Україні на початку ІІІ тисячоліття (затверджено рішенням колегії Міністерства внутрішніх справ України від 28 грудня 1999 року № 8 км/1) та Перспективного плану дій Міністерства внутрішніх справ України у сфері європейської інтеграції та співробітництва з Європейським Союзом (затверджено розпорядженням МВС України від 30 грудня 2002 року № 618). Тема дослідження розглянута та схвалена у 2008 році відділенням Академії правових наук України (п. ---=)

Мета і завдання дослідження. Головна мета дослідження полягає у виявленні організаційно-правових засад діяльності Національної поліції Ізраїлю та наданні пропозицій з удосконалення діяльності органів внутрішніх справ України, зокрема міліції.

Мета дослідження зумовлює вирішення таких завдань:

- визначити місце та роль Національної поліції Ізраїлю в системі органів державної влади;

- проаналізувати чинне національне законодавство Держави Ізраїль та виокремити нормативно-правові акти, відповідно до яких функціонує Національна поліція Ізраїлю;

- проаналізувати зміст мети, завдань та функцій Національної поліції Ізраїлю як виконавчого органу Міністерства внутрішньої безпеки Ізраїлю;

- виділити особливості адміністративної діяльності Національної поліції Ізраїлю, дати її характеристику;

- визначити організаційну структуру Національної поліції Ізраїлю як виконавчого органу Міністерства внутрішньої безпеки Ізраїлю;

- розкрити зміст та визначити правову основу діяльності Національної поліції Ізраїлю у сфері роботи з персоналом;

- розглянути напрями та особливості діяльності поліції щодо забезпечення дисципліни й законності;

- узагальнити досвід поліції щодо організації охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, боротьби із правопорушеннями та їх попередження;

- розробити науково обґрунтовані пропозиції і рекомендації з удосконалення організаційно-правового та практичного забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на основі вивчення та використання досвіду Національної поліції Ізраїлю.

Об'єкт дослідження - суспільні відносини, що виникають у зв'язку із правовим регулюванням організації та діяльності Національної поліції Ізраїлю як складової частини Міністерства внутрішньої безпеки Ізраїлю.

Предмет дослідження - організаційно-правові засади діяльності Національної поліції Ізраїлю. поліція ізраїль орган законність

Методи дослідження. Відповідно до мети та завдань дисертаційного дослідження використано сукупність методів наукового пізнання. Головним у цій системі є загальнонауковий діалектичний метод, що уможливлює дослідження проблеми в єдності її соціального змісту і юридичної форми. Він надає можливість здійснити системний аналіз правових приписів у сфері, що становить предмет дослідження, спрогнозувати поліпшення ефективності функціонування органів внутрішніх справ України при використанні окремих елементів організаційно-структурної побудови Міністерства внутрішньої безпеки та Національної поліції Ізраїлю (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1).

Системно-структурний метод використовувався під час дослідження діяльності Національної поліції Ізраїлю у контексті адміністративно-юрисдикційної діяльності, визначення правової та інформаційно-аналітичної бази цієї діяльності, планування, взаємодії з органами державної влади та населенням (підрозділи 1.3, 2.2, 2.3, 3.1).

Порівняльно-правовий метод дає можливість визначити напрями удосконалення національного законодавства з метою інтеграції України до світової спільноти, у напрямі реформування діяльності органів внутрішніх справ України (підрозділи 1.3, 2.3, 3.3).

За допомогою формально-логічного методу досліджено зміст правових норм, що регламентують управління правоохоронною сферою як системою, структурні елементи управління правоохоронною сферою (1.2, 2.1, 2.3).

Використання соціологічного та статистичного методів дозволило узагальнити юридичну практику, проаналізувати емпіричну інформацію, що стосується теми дисертаційного дослідження (підрозділи 1.3, 2.3, 3.3).

Історико-правовий метод застосовувався для вивчення становлення та подальшого розвитку державної політики у сфері внутрішніх справ, під час аналізу еволюції нормативно-правової бази діяльності Міністерства внутрішньої безпеки та Національної поліції Ізраїлю як органів виконавчої влади щодо мети, завдань, функцій та їх організаційної структури (підрозділи 1.1, 1.2).

Емпіричну базу дослідження становлять аналітичні та статистичні матеріали щодо діяльності Національної поліції Ізраїлю, узагальнення її практичного досвіду, праці вітчизняних та зарубіжних фахівців (насамперед ізраїльських), політико-правова публіцистика, довідкові видання, матеріали, отримані при безпосередніх зустрічах із працівниками державних та правоохоронних органів Ізраїлю, а також матеріали експертного опитування працівників органів внутрішніх справ України із проблем, зазначених у дисертаційному дослідженні.

Поставлені завдання зумовили необхідність залучити як «експертів» 1000 практичних працівників органів внутрішніх справ України.

Наукова новизна одержаних результатів зумовлена актуальністю теми дисертації, її змістом та проблемами, що безпосередньо досліджені.

Дисертація є першим у вітчизняній юридичній літературі комплексним дослідженням організаційно-правових аспектів діяльності Національної поліції Ізраїлю. Автор на основі всебічного аналізу критично оцінює позитивні та негативні сторони цієї діяльності, заповнює прогалини в знаннях сучасного стану функціонування поліції зарубіжних країн.

Наукова новизна також визначається сучасною постановкою проблеми реформування органів внутрішніх справ України, виявлення та дослідження нових ідей і тенденцій розвитку суспільних відносин у правоохоронній сфері.

Проведене дослідження дозволило сформулювати положення, що відповідають вимогам наукової новизни і мають теоретичне та практичне значення для правоохоронної діяльності. Зокрема:

вперше:

- здійснено комплексне вивчення організаційно-правових засад діяльності поліції Держави Ізраїль;

- визначено місце Національної поліції Ізраїлю як складової частини Міністерства внутрішньої безпеки Ізраїлю у системі органів державної влади;

- встановлено мету діяльності, завдання, функції поліції, окреслено організаційну структуру, правові основи служби, правовий статус окремих підрозділів та служб поліції, у тому числі штабних, матеріально-технічного, фінансового та кадрового забезпечення;

- проаналізовано діяльність поліції щодо забезпечення прав та свобод громадян, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, боротьби із правопорушеннями, зміст, форми, методи та види адміністративної діяльності поліції;

- з'ясовано організаційні форми взаємодії поліції з об'єднаннями громадян, які беруть участь в охороні громадського порядку;

удосконалено:

- заходи щодо підвищення ефективності діяльності органів внутрішніх справ України, удосконалення організаційно-правових засад управління органів внутрішніх справ та міліції України шляхом використання позитивного досвіду Національної поліції Ізраїлю;

- теоретичні засади розмежування компетенції та функцій Міністерства внутрішніх справ і міліції України на підставі здійсненого порівняльного аналізу з організаційно-правовими засадами діяльності Національної поліції Ізраїлю як складової частини Міністерства внутрішньої безпеки Ізраїлю;

дістало подальший розвиток:

- розробка конкретних пропозицій з удосконалення законодавчого забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України, уточнення завдань і функцій органів внутрішніх справ і міліції України, розмежування їх організаційних структур;

- дослідження та розв'язання проблем правового регулювання роботи з персоналом, створення належних, у тому числі соціальних, умов його праці, захисту інтересів працівників міліції через діяльність омбудсмена персоналу поліції;

- розробка конкретних рекомендацій щодо підтримання дисципліни та законності, порядку притягнення працівників міліції до дисциплінарної відповідальності через діяльність дисциплінарного суду та дисциплінарного апеляційного суду;

- формулювання пропозицій щодо внесення змін до чинного законодавства України, що регулює діяльність МВС та міліції України.

Практичне значення одержаних результатів. Дисертаційне дослідження має важливе теоретичне та практичне значення. Окремі його положення використані у:

- правотворчості - у результаті проведеного дослідження сформульовані пропозиції стосовно вдосконалення чинного законодавства, що врегульовує діяльність органів внутрішніх справ України, що надає додаткові можливості для вдосконалення адміністративної діяльності міліції України (Довідка Інституту законодавства Верховної Ради України про реалізацію наукових досліджень № 199/08 від 9.09.2008);

- науково-дослідній сфері - положення та висновки дисертації є основою подальшої розробки державної політики у сфері внутрішніх справ, реформування органів внутрішніх справ України, теорії і практики правового регулювання їх діяльності на основі використання позитивних елементів діяльності Національної поліції Ізраїлю як складової частини Міністерства внутрішньої безпеки Ізраїлю;

- сфері правозастосування - запропоновані автором рекомендації використані для вдосконалення діяльності практичних органів внутрішніх справ (Акт впровадження результатів дисертаційного дослідження від 7 червня 2008 року);

- у навчальному процесі - положення, теоретичні висновки, рекомендації дисертаційного дослідження використовуються при вивченні таких навчальних дисциплін, як «Адміністративне право», «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ» та «Управління в органах внутрішніх справ України» (Акт впровадження результатів дисертаційного дослідження від 8 березня 2008 року).

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження обговорені на засіданні кафедри адміністративної діяльності Київського національного університету внутрішніх справ та дістали позитивну оцінку. Теоретичні та практичні висновки оприлюднені на наукових та науково-практичних конференціях, у тому числі міжнародній, а саме на: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми протидії злочинності неповнолітніх» (2006 р., Кіровоград); науково-практичному семінарі «Проблеми протидії корисливо-насильницькій злочинності» (2007 р., Кіровоград); науково-практичній конференції «Сучасні проблеми розвитку державності та протидії злочинності» (2007 р., Кіровоград); міжнародній науково-практичній конференції «Організаційо-правові засади управлінської діяльності органів внутрішніх справ в умовах європейської інтеграції» (2007 р., Одеса).

Публікації. Основні теоретичні висновки та практичні рекомендації, що містяться в дисертації, висвітлено в монографії (два видання) та у восьми наукових публікаціях, чотири з яких - у фахових виданнях, затверджених ВАК України, та в чотирьох тезах до міжнародних науково-практичних конференцій.

Структура дисертації. Специфіка теми дослідження, сформульовані мета та завдання визначили послідовність викладення матеріалу і структури дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, що об'єднують дев'ять підрозділів, висновків, чотирьох додатків, списку використаних джерел (206 найменувань). Повний обсяг дисертації становить 194 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено її зв'язок з науковими програмами та планами, висвітлено ступінь розробки, визначено мету і завдання дослідження, методи наукового аналізу, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача в їх одержання, подано відомості щодо публікацій, зазначено форми апробації та впровадження здобутих результатів.

Перший розділ «Організація управління у сфері внутрішніх справ Держави Ізраїль» складається із трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1. «Система органів, що діють у сфері внутрішніх справ Держави Ізраїль» автор, зважаючи на відсутність в юридичній літературі Ізраїлю наукових визначень основних понять адміністративного права, ґрунтуючись на вітчизняній науковій думці, наводить тлумачення понять «галузь (сфера) внутрішніх справ», «адміністративна діяльність» і доводить можливість їх застосування при аналізі організаційно-правових засад діяльності Національної поліції Ізраїлю.

Дисертант виділив державні органи, що діють у сфері внутрішніх справ: парламент - Кнесет, Президент, уряд, деякі міністерства та відомства, судові органи, Генеральний Атторней (прокурор) (за сумісництвом -юридичний радник уряду), державний контролер, органи місцевого самоврядування, а також основні нормативно-правові акти, що регулюють їх діяльність.

Автор дійшов висновку, що центральними органами виконавчої влади у сфері внутрішніх справ є Міністерство внутрішньої безпеки та його складова частина - Національна поліція Ізраїлю. Визначено особливості їх функціонування та законодавчого забезпечення, зокрема адміністративного права.

У підрозділі 1.2. «Правове становище, мета, завдання та принципи діяльності Міністерства внутрішньої безпеки Ізраїлю» визначено поняття «правоохоронна функція», «правоохоронна діяльність», «правоохоронні відносини», «правоохоронні органи».

Доведено, що Міністерство внутрішньої безпеки та Національна поліція Ізраїлю діють як правоохоронні органи. Дисертант дійшов висновку, що мета діяльності МВС України та Міністерства внутрішньої безпеки Ізраїлю збігається, а саме: - забезпечення належного громадського порядку, громадської безпеки, боротьба із правопорушеннями.

Підкреслено, що до завдань Міністерства внутрішньої безпеки Ізраїлю як керівного органу Національної поліції Ізраїлю належать: стратегічне планування у сфері охорони громадського порядку, громадської безпеки та боротьби із правопорушеннями на всій території країни, здійснення матеріально-технічного та кадрового забезпечення Національної поліції Ізраїлю.

Зазначається, що Міністерство внутрішньої безпеки Ізраїлю безпосередньо не здійснює охорону громадського порядку, громадської безпеки та боротьбу із правопорушеннями. Ці завдання покладено виключно на Національну поліцію Ізраїлю. У Міністерстві внутрішньої безпеки та Національної поліції Ізраїлю відсутні повноваження щодо питань громадянства, паспортної та реєстраційної роботи.

У підрозділі 1.3. «Функції та організаційна побудова Міністерства внутрішньої безпеки Ізраїлю» здобувач пропонує такий поділ функцій Міністерства внутрішньої безпеки Ізраїлю: основні функції, функції загального керівництва (штабні), забезпечувальні функції.

Дисертант виокремив функції, що не здійснює Міністерство внутрішньої безпеки Ізраїлю (на відміну від Міністерства внутрішніх справ України), але реалізує Національна поліція: організація та здійснення охорони громадського порядку, громадської безпеки, боротьби із правопорушеннями; оперативно-розшукової діяльності, проведення експертних досліджень, ведення обліків в інтересах кримінального судочинства; організація профілактичної та попереджувальної роботи щодо забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному процесі; перевірка виконання законодавства щодо дозвільної системи; здійснення функцій охорони об'єктів; надання ліцензійних послуг щодо окремих видів господарчої діяльності; проведення ресоціалізації осіб, які звільнилися з місць позбавлення волі.

Зазначається, що Міністерство внутрішньої безпеки та Національна поліція Ізраїлю не здійснюють функції щодо розроблення та реалізації державної політики з питань громадянства, видачі паспортів (Національна поліція - лише в частині перевірки виконання приписів); з питань обігу зброї, вибухових речовин, озброєння тощо (Національна поліція - лише в частині виконання приписів).

Доведено, що залежно від функцій, покладених на Міністерство, існують підрозділи загального керівництва та функціональні підрозділи. Галузеві служби, що забезпечують охорону громадського порядку, громадської безпеки та боротьбу із правопорушеннями, діють у складі підконтрольного органу - Національної поліції Ізраїлю.

Наголошується, що першочерговим заходом у низці вирішення проблем реформування органів внутрішніх справ України є розроблення та прийняття Закону України «Про Міністерство внутрішніх справ України», на підставі якого має бути створено невеликий за чисельністю орган виконавчої влади з обмеженою кількістю функцій, який звільнить міліцію (поліцію) від обов'язків, що не пов'язані з охороною громадського порядку, забезпеченням громадської безпеки та боротьбою із правопорушеннями.

Другий розділ «Організаційні та правові засади діяльності Національної поліції Ізраїлю» складається із трьох підрозділів, у яких проведено аналіз організаційно-правових засад діяльності одного із двох виконавчих органів Міністерства внутрішньої безпеки Ізраїлю - Національної поліції Ізраїлю.

У підрозділі 2.1. «Конституційні та організаційно-правові засади реалізації функцій поліції» підкреслено, що Національна поліція Ізраїлю є органом виконавчої влади, відповідальним перед парламентом країни - Кнесетом, підконтрольним і підзвітним уряду та Міністерству внутрішньої безпеки Ізраїлю.

Зазначається, що особливість правового регулювання діяльності поліції пов'язана з відсутністю Конституції як Основного Закону держави. Водночас парламентом прийняті Конституційні закони, що покладені в основу національного законодавства і регламентують найважливіші напрями суспільного життя.

До джерел ізраїльського права, що визначають організаційно-правові засади діяльності поліції, крім Конституційних законів, на думку дисертанта, належать також і Декларація незалежності 1948 року, закони, прийняті парламентом, підзаконні акти Кабінету Міністрів, міністерств та відомств, а також закони Оттоманської імперії часів турецької адміністрації, британське законодавство років мандату, єврейське традиційне право (Галаха), судовий прецедент, міжнародно-правові акти.

Зазначається, що основним нормативно-правовим актом, який регламентує внутрішньосистемну адміністративну діяльність Національної поліції Ізраїлю, є Закон про поліцію (нова редакція) (Israel National Police Act (Revised Version) 1971 року. У ньому сформульовані мета, завдання, принципи, основні функції поліції, визначена її організаційна структура.

У підрозділі 2.2. «Характеристика функцій Національної поліції Ізраїлю» підкреслено необхідність чіткого визначення функцій міліції (поліції). Найбільш близьким для здобувача є поділ функцій міліції (поліції) на адміністративну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах).

Зазначається, що, відповідно до англо-американської традиції, усі функції Національної поліції Ізраїлю поділяються на такі п'ять груп: перша - функції, пов'язані із забезпеченням внутрішньої безпеки держави (тероризм, антидержавні злочини); друга - протидія злочинності, розкриття, розслідування злочинів, їх профілактика та попередження; третя - забезпечення громадського порядку в державі; четверта - забезпечення безпеки дорожнього руху; п'ята - забезпечення нормального та безпечного функціонування установ, організацій, підприємств.

Стверджується, що адміністративна діяльність є однією з головних функцій поліції (хоча в Ізраїлі не сконструйовано визначення поняття «адміністративна діяльність») і збігається з аналогічною діяльністю органів внутрішніх справ України.

Дисертант вважає за можливе поділити адміністративну діяльність Національної поліції Ізраїлю на внутрішньосистемну адміністративну діяльність та зовнішню адміністративну діяльність.

Внутрішньосистемна адміністративна діяльність забезпечує формування та функціонування самої поліції, охоплює відносини, що складаються між різними ланками апарату управління, його структурними підрозділами та посадовими особами. Зовнішня адміністративна діяльність спрямована на виконання завдань і функцій, що визначають соціальне призначення поліції, і пов'язана з охороною громадського порядку, громадської безпеки, боротьби із правопорушеннями.

Стверджується, що особливість регулювання зовнішньої адміністративної діяльності поліції визначає відсутність у законодавстві чіткого розмежування злочинів та адміністративних деліктів. На практиці всі правопорушення, що виявляє поліція, обліковуються як злочини. Отже, неможливо чітко визначити межі адміністративно-процесуальної та кримінально-процесуальної діяльності поліції.

Автор дійшов висновку, що поліція, виконуючи вказані функції, взяла на озброєння модель організації охорони громадського порядку за назвою “community policing”, що означає «комунальне (общинне) поліціювання», «комуналізація поліції», тобто «орієнтація на общину».

Головним результатом цього є зміна філософії та психології працівника поліції. Зміст цієї філософії полягає в мінімізації втручання держави (в особі поліції) у життєдіяльність суспільства, переорієнтації із суто адміністративно-розпорядчих функцій на надання управлінських послуг. Наголошується, що питання забезпечення прав і законних інтересів громадян є найважливішими в адміністративній діяльності поліції.

Підкреслюється, що методами адміністративної діяльності поліції є адміністративне попередження та примус.

У підрозділі 2.3. «Організаційні засади, стратегія і тактика діяльності поліції Ізраїлю» акцентується увага на тому, що з розвитком демократичних засад у сфері забезпечення прав та свобод громадян логічно постає питання щодо визначення системи органів, які мають забезпечувати реалізацію завдань та функцій поліції.

Звертається увага на те, що окреслення чіткої і цілісної картини системи компетенції і повноважень поліції має певне теоретичне та практичне значення, є передумовою правильного розуміння та визначення їх ролі й місця в середині системи та серед державних і недержавних структур, вибору форм та методів роботи, а з боку суб'єкта пізнання - можливість розробити пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення вітчизняних органів внутрішніх справ та міліції зокрема.

Наголошується, що організаційну структуру поліції слід розглядати як сукупність підрозділів, об'єднаних в єдиний орган: загального керівництва, галузевих підрозділів, функціональних підрозділів, підрозділів, що здійснюють захист прав працівників поліції, та дисциплінарних судів.

Зазначається, що Національну поліцію очолює Генеральний інспектор поліції, якому заборонено брати участь у політичному житті. У його підпорядкуванні перебуває Національний Штаб, що складається з восьми департаментів та декількох управлінь і відділів. На територіальному рівні поліцейські сили розташовані в округах, регіонах, відділах поліції на місцях (police stations) та постах поліції.

Автор дійшов висновку, що до підрозділів загального керівництва (штабних) слід віднести: департамент планування та організації, управління з підвищення якості послуг поліції, управління внутрішньої безпеки, відділ внутрішнього аудитора, відділ оперативної інформації.

До галузевих підрозділів поліції дисертант відносить департамент охорони правопорядку та громадської безпеки, департамент розслідувань, департамент розвідки, транспортний департамент, департамент цивільної гвардії.

Стверджується, що охорона громадського порядку та громадської безпеки покладена, насамперед, на особовий склад департаменту охорони правопорядку та громадської безпеки, транспортного департаменту, департаменту цивільної гвардії, а також - на прикордонну гвардію (прикордонну поліцію), що функціонує на правах окремого департаменту Національної поліції.

Наголошується на тому, що у процесі реформування органів внутрішніх справ України необхідно розробити та прийняти Закон України «Про Національну міліцію (поліцію)». Головним завданням Закону має бути створення нового центрального органу виконавчої влади з визначеними відокремленими функціями та організаційною структурою, відповідального за охорону громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, боротьбу із правопорушеннями. Цю ідею підтримують 74 % працівників міліції, опитаних за темою дослідження.

Третій розділ «Правові підстави та організація проходження служби в Національній поліції Ізраїлю» складається із трьох підрозділів.

У підрозділі 3.1. «Кадрове забезпечення діяльності Національної поліції Ізраїлю» підкреслюється, що однією з найсуттєвіших проблем реформування органів внутрішніх справ України, зокрема і міліції, є кадрове забезпечення.

Наголошено на тому, що іноземний досвід, у тому числі Національної поліції Ізраїлю, є корисним для міліції України щодо визначення шляхів вирішення кадрової проблеми.

Дисертант, на основі аналізу нормативно-правових актів, дійшов висновку, що правовою основою кадрової роботи поліції є Закон про державну службу, Закон про поліцію (нова редакція), Закон про кримінальне судочинство, Закон про кримінальне право, нормативні акти уряду країни, Міністерства внутрішньої безпеки та Національного Штабу Національної поліції Ізраїлю.

Зазначається, що вирішення питань кадрового забезпечення поліції покладено на кадрові апарати Міністерства внутрішньої безпеки та Національної поліції Ізраїлю.

Розкриваються функції кадрового апарату поліції: підбір кадрів та комплектування підрозділів поліції, формування кадрового резерву на висування, ведення особових справ та обліків особового складу, підготовка матеріалів щодо переміщення по службі, присвоєння спеціальних звань, організація навчання та підвищення кваліфікації, контроль за роботою з кадрами в підлеглих підрозділах тощо.

Зазначається, що працівники поліції є різновидом державних службовців, які виконують управлінські та правоохоронні функції, мають відмінний від інших службовців правовий статус, здійснюють від імені держави виконавчо-розпорядчі повноваження правоохоронного характеру. Особовий склад поліції Ізраїлю становить собою специфічну професійну групу зі складною внутрішньою диференціацією.

Підкреслено, що однією із класифікацій кадрів поліції є розподіл особового складу залежно від наявності чи відсутності у працівників поліції спеціальних звань. Останні, у свою чергу, - на рядовий та начальницький склад. Особовий склад поліції поділяється також залежно від змісту їх професійних функцій: на осіб, які зайняті в галузевих, функціональних та штабних підрозділах, а також на певні класифікаційні групи в середині цих підрозділів. Усіх працівників поліції, які працюють в апаратах управління, можливо також поділити на три основні категорії: керівники, спеціалісти й технічні виконавці.

У підрозділі 3.2. «Проходження служби в Національній поліції Ізраїлю» підкреслюється, що під проходженням служби деякі вчені розуміють сукупність юридичних фактів, які викликають зміну службово-правового становища співробітника правоохоронного органу.

Зазначається, що за час роботи в поліції кожен поліцейський проходить етапи: зарахування в кадри поліції, призначення на посаду, присвоєння спеціального поліцейського звання, просування по службі та звільнення з органів поліції.

Підкреслюється, що з метою забезпечення правової та соціальної захищеності особового складу, створення додаткових гарантій правового захисту функціонує відділ омбудсмена з питань скарг працівників поліції. Після призначення на посаду омбудсмен є незалежною особою і несе відповідальність тільки перед законом.

Стверджується, що одним із стимулюючих факторів діяльності співробітників поліції є система оплати праці, матеріально-технічного забезпечення та соціального захисту. Під час прийняття рішення щодо звільнення поліцейського зі служби Генеральний інспектор поліції вимагає від кадрового апарату узгодження всіх проблемних питань з особою, яка підлягає звільненню, у тому числі розміру пенсії.

У підрозділі 3.3. «Забезпечення службової дисципліни та законності в діяльності Національної поліції Ізраїлю» здійснено аналіз діяльності поліції щодо забезпечення службової дисципліни та законності.

Автор стверджує, що названі проблеми є актуальними не тільки для органів внутрішніх справ України, зокрема міліції, а й для поліцейських установ інших держав, у тому числі Ізраїлю.

Зазначається, що правовою підставою застосування дисциплінарної відповідальності є Закон про поліцію (нова редакція), накази Національного Штабу Національної поліції Ізраїлю, які визначають види дисциплінарних проступків і стягнень та порядок їх накладення.

Підкреслено, що в Національній поліції Ізраїлю реалізується особливий порядок накладення дисциплінарних стягнень. Притягнення співробітників поліції до дисциплінарної відповідальності здійснюється через дисциплінарний суд, який діє у складі Національної поліції. Підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є вчинення дисциплінарного проступку, порушення дисципліни та законності. Процедуру розгляду дисциплінарних справ визначає Міністр внутрішньої безпеки Ізраїлю за узгодженням з комісією Кнесету з внутрішніх справ та екології.

Апеляційний дисциплінарний суд розглядає скарги на рішення дисциплінарного суду відносно працівників поліції. Членів апеляційного суду призначає Міністр внутрішньої безпеки Ізраїлю.

Автор дійшов висновку, що з метою подолання негативних явищ у поліції використовуються демократичні методи та стиль роботи, ціла система спеціально розроблених заходів і механізмів. Ефективні, на думку ізраїльських фахівців, є такі заходи, як заміщення посадових осіб за конкурсом, взаємний контроль різних поліцейських формувань за діяльністю один одного, інтенсифікація ідеологічної обробки співробітників у дусі прихильності до демократичних принципів та гуманності, позбавлення працівників поліції права брати участь у комерційній діяльності, встановлення одночасно високого рівня заробітної плати та соціально-правової захищеності, що забезпечує зацікавленість у чесній службі.

Стверджується, що створення належних умов виконання службових обов'язків, відповідне матеріально-технічне забезпечення діяльності поліції та соціальна захищеність працівників поліції безпосередньо впливають на ефективність реалізації поліцією своїх обов'язків перед суспільством.

ВИСНОВКИ

У висновках дисертації наведено теоретичне узагальнення проблеми організаційно-правових засад діяльності Національної поліції Ізраїлю, розширено сукупність наукових знань про діяльність поліції в сучасному світі та сформульовано пропозиції щодо використання досвіду поліції при реформуванні органів внутрішніх справ та міліції України.

Проведений аналіз організаційно-правових засад діяльності Національної поліції Ізраїлю дозволяє дійти таких висновків:

Національна поліція Ізраїлю є одним з центральних органів виконавчої влади у сфері внутрішніх справ. Водначас поліція, поряд з виправною системою, є одним із двох виконавчих органів Міністерства внутрішньої безпеки Ізраїлю.

Комплексний аналіз організаційно-правових засад діяльності Національної поліції Ізраїлю та Міністерства внутрішньої безпеки Ізраїлю у сфері внутрішніх справ дає підстави вважати, що вказані державні органи є, практично, самостійними органами виконавчої влади, що мають окремі завдання, функції та організаційні структури.

Міністерство внутрішньої безпеки, яке створено і діє на підставі конституційних законів, є підконтрольним і підзвітним парламенту та уряду. Міністерство здійснює стратегічне планування всієї правоохоронної діяльності, відповідає за кадрове та матеріально-технічне забезпечення Національної поліції Ізраїлю.

Міністерство внутрішньої безпеки позбавлене повноважень втручатися у практичну діяльність Національної поліції Ізраїлю з охорони громадського порядку, громадської безпеки та боротьби із правопорушеннями.

Міністерством внутрішньої безпеки керує Міністр, який є політичною фігурою. Призначення і просування по службі інших посадовців не залежить від зміни політичного спектру, і пов'язано із професійними якостями і, так званою, «каденцією», тобто встановленими термінами перебування на посаді. Посада Генерального інспектора поліції є виключно професійною, перебування на якій передбачає заборону на участь у політичному житті суспільства.

Між Національною поліцією та Міністерством внутрішньої безпеки Ізраїлю проведено чіткий розподіл завдань. Відповідно до покладених на них завдань, формулюються їх функції, а також організаційна структура.

На Національну поліцію Ізраїлю покладено завдання щодо практичного забезпечення громадського порядку, громадської безпеки та боротьба із правопорушеннями.

Відповідно до завдань, сформульовані функції поліції: адміністративна, оперативно-розшукова, кримінально-процесуальна, виконавча та охоронна (на договірних засадах). Крім того, ґрунтуючись на англо-американській традиції, функції поліції Ізраїлю поділяються на такі п'ять груп: перша - функції, що пов'язані із забезпеченням внутрішньої безпеки держави (тероризм, антидержавні злочини); друга - протидія злочинності, розкриття, розслідування злочинів, їх профілактика та попередження; третя - забезпечення громадського порядку в державі; четверта - забезпечення безпеки дорожнього руху; п'ята - забезпечення нормального та безпечного функціонування установ, організацій, підприємств.

У діяльності поліції розрізняються два види адміністративної діяльності, що тісно пов'язані між собою: внутрішньосистемна адміністративна діяльність та зовнішня адміністративна діяльність. Перший - спрямований на створення належних умов діяльності поліції, її підрозділів, служб та працівників, забезпечення ефективного використання наявних сил і засобів. Другий - виходить за внутрішні рамки і поширюється на юридичних та фізичних осіб, не підпорядкованих поліції.

У процесі адміністративної діяльності реалізуються такі функції поліції: охорона громадського порядку та забезпечення громадської безпеки (наприклад, безпеки дорожнього руху), боротьба із правопорушеннями, у тому числі зі злочинністю, забезпечення функціонування установ, організацій, підприємств, охорона власності, профілактика правопорушень.

Відповідно до поставлених завдань та функцій, сформована організаційна структура Національної поліції Ізраїлю. Так, адміністративні функції поліції щодо охорони громадського порядку, громадської безпеки та боротьби із правопорушеннями реалізуються, насамперед, департаментом охорони правопорядку та громадської безпеки, транспортним департаментом, департаментом цивільної гвардії, а також прикордонною гвардією (прикордонна поліція).

У Національній поліції Ізраїлю питання забезпечення прав і законних інтересів громадян розглядається як найважливіше. У Національній поліції Ізраїлю, як і в багатьох поліцейських установах демократичних державах, проведена переорієнтація діяльності поліції з каральної на надання послуг населенню, що втілено в так зване «общинне» або «комунальне поліціювання». Це призвело до зміни як суті діяльності поліції, так і філософії та психології поліцейського.

Особлива увага в діяльності Національної поліції Ізраїлю приділяється роботі з персоналом, створенню належних умов для діяльності працівників поліції, відповідного матеріально-технічного забезпечення, соціального захисту як однієї з найважливіших передумов для ефективної роботи поліції. Одним з гарантій захисту прав працівників поліції є функціонування інституту омбудсмена. Завдання забезпечення дисципліни та законності в діяльності поліції реалізується через діяльність дисциплінарного суду та апеляційного дисциплінарного суду, що діють у межах системи.

У дисертаційному дослідженні визначено, що використання позитивного міжнародного досвіду, а саме Національної поліції Ізраїлю, дає можливість науково обґрунтувати шляхи та методи вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ України, розробити пропозиції та рекомендації, що можуть бути враховані при їх реформуванні.

Автор визначив, відповідно до результатів аналізу організаційно-правових засад діяльності поліції Ізраїлю, пропозиції щодо реформування органів внутрішніх справ України і міліції зокрема, до яких належать:

- розроблення та прийняття Закону України «Про Міністерство внутрішніх справ України», головним завданням якого має бути реформування Міністерства внутрішніх справ України в центральний орган виконавчої влади з обмеженою кількістю функцій: стратегічне планування, матеріально-технічне та кадрове забезпечення правоохоронної діяльності, з виключенням обов'язків з охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки та боротьби із правопорушеннями, і який не буде мати аналогічних структур на місцях;

- удосконалення організаційної структури Міністерства внутрішніх справ України шляхом залишення в ній штабних підрозділів, підрозділів планування, оперативної інформації, кадрового і матеріально-технічного забезпечення;

- розроблення та прийняття Закону України «Про Національну міліцію (поліцію) України», головним завданням якого має бути створення нового центрального органу виконавчої влади - Національної міліції (поліції) України, який повністю зосередиться на виконанні професійних функцій, у тому числі охороні громадського порядку, громадської безпеки та боротьбі із правопорушеннями, та відповідною цим функціям організаційною структурою;

- передача в новостворену Національну поліцію (міліцію) України з Міністерством внутрішніх справ України всіх галузевих підрозділів, що дає можливість забезпечити професійну діяльність поліції (міліції), утворення підрозділів Національної поліції (міліції) на місцях;

- забезпечення розробки концептуальних та теоретико-методологічних засад удосконалення суспільних відносин, які склалися між органами внутрішніх справ та міліцією України зокрема, переорієнтація, ідеологічна обробка особового складу з метою переходу від «каральної» політики в діяльності міліції (поліції) до політики «надання послуг» населенню;

- розроблення заходів укріплення дисципліни та законності, введення інституту омбудсмена з питань захисту інтересів працівників міліції (поліції), створення дисциплінарних судів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Фильштейн В.Л. Министерство внутренней безопасности и Национальная полиция Государства Израиль: правовая регламентация деятельности, структура, функции: [монография] / В.Л. Фильштейн. Кіровоград: Изд. «Інвест-групп», 2006. 164 с.

2. Фильштейн В.Л. Министерство внутренней безопасности и Национальная полиция Государства Израиль: организационно-правовые основы функционирования: [монография 2-е изд., перераб. и доп.] / В.Л. Фильштейн. Кіровоград: Изд. «Инвест-групп», 2008. 189 с.

3. Фільштейн В. Л. Забезпечення дотримання прав та свобод громадян під час розслідування злочинів (на досвіді Національної поліції Держави Ізраїль) / В. Л. Фільштейн // Право і суспільство: наук. журн. К.: ТОВ «Фонд юрнауки АПС», 2007. С. 125-129.

4. Фільштейн В. Л. Відокремлення завдань, функцій і структури органів внутрішніх справ та міліції - один з напрямків реформування ОВС України (на досвіді Міністерства внутрішньої безпеки та Національної поліції Держави Ізраїль) / В. Л. Фільштейн // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: зб. наук. пр. Донецьк. 2008. № 2. С. 109-118.

5. Фільштейн В. Л. Організаційно-правові засади управління спеціальними підрозділами поліції (міліції) (на досвіді Національної поліції Держави Ізраїль). / В. Л. Фільштейн // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика): наук.-практ. журн. Міжвідомчого наук.-дослід. центру з проблем боротьби з організованою злочинністю РНБО України. Київ. 2008. №18. С. 248-257.

6. Фільштейн В. Л. Розмежування завдань, функцій і структури органів внутрішніх справ та міліції / В. Л. Фільштейн // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ: наук.-теорет. журн. К. 2008. № 5. С. 195 - 201.

7. Фільштейн В. Л. Участь правоохоронних органів у протидії злочинності в молодіжному середовищі (на досвіді Національної поліції Ізраїлю) / В. Л. Фільштейн // Проблеми протидії злочинності неповнолітніх: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 20 - 21 квіт. 2006 р. / за заг. ред. В. П. Пєткова, М. М. Цимбалюка. Кіровоград: Кіровоград. Юрид. ін-т ХНУВС, 2006. С. 94-98.

8. Фільштейн В. Л. Насильницьке заволодіння майном в сучасному міжнародному кримінальному законодавстві (на досвіді Держави Ізраїль) / В. Л. Фільштейн // Проблеми протидії корисливо-насильницькій злочинності: матеріали наук.-практ. семінару, 29 берез. 2007 р. Кіровоград: Кіровоград. юрид. ін-т ХНУВС, 2007. С. 24-29.

9. Фільштейн В. Л. Правові та організаційні засади діяльності патрульної служби по охороні громадського порядку (на досвіді Національної поліції Держави Ізраїль) / В. Л. Фільштейн // Сучасні проблеми розвитку державності та протидії злочинності: матеріали наук.-практ. конф., 17-18 трав. 2007 р. / за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. В. П. Пєткова. Кіровоград: Кіровоград. юрид. ін-т ХНУВС, 2007. С. 39-42.

...