Правове регулювання державних закупівель в ЄС

Крім вдосконалення певних процедурних моментів, понятійного апарату, деталізації норм, існує низка проблемних питань. В законодавстві України лише частково враховані такі положення Директиви 2004/18/ЄС: застосування процедури переговорів; конкурентного діалогу; рамкових угод; систем динамічних закупівель. Також, на монополізованому вітчизняному ринку транспортування нафти, природного газу; електричної енергії; централізованого постачання теплової енергії; користування залізничним транспортом; централізованого водопостачання та водовідведення майже не враховані положення Директиви 2004/17/ЄС.

Позитивним моментом є ухвалення гармонізованого з європейським CPV Національного класифікатору України «Єдиний закупівельний словник» ДК 021:2007 чинний з 2008 року, оскільки використання єдиних класифікацій спрощує пошук тендерних пропозицій вітчизняним товаровиробникам і постачальникам послуг за межами України.

Зобов'язання України, що містяться у звіті Робочої групи з питань вступу до СОТ, зокрема, передбачають, що з дати вступу до цієї організації Україна є спостерігачем в Угоді GPA і розпочне переговори про приєднання. ЄС також є стороною GPA, яка встановлює узгоджений комплекс прав і обов'язків її членів щодо їхнього законодавства, процедур і практики у сфері держзакупівель. Основоположним принципом GPA є принцип недискримінації: товарам, послугам і постачальникам іншого члена GPA надається режим не менш сприятливий, ніж вітчизняним.

Висновки, яких дійшов дисертант у результаті проведеного дослідження, підсумовані в кожному розділі роботи. Серед висновків основними є такі:

1. Науковці вкладають різне значення в термін «державні закупівлі»; тривають спроби закріпити в доктрині застосування запозиченого з англійської мови терміна «прок'юремент», а його використання у розширеному і звуженому значенні, призводить до різночитань. Такий підхід видається нам необґрунтованим, вважаємо, що існує потреба у виробленні єдиного розуміння запозиченого терміна. Зазначений термін за відсутності уточнювальних пояснень (що чітко вказують саме на держзакупівлі) варто застосовувати щодо закупівельної діяльності приватних, а не державних структур. Ми запропонували авторське визначення поняття «державні закупівлі» як узагальнюючого терміну, що означає закупівлю на конкурентній основі, згідно з визначеними правилами та умовами, товарів, робіт і послуг за державні кошти з метою підтримки життєдіяльності держави на належному рівні.

2. Ми обґрунтовуємо, що вже сформувалася доктрина права державних закупівель. Свідченням чого є можливість виокремити різні підходи до формулювання визначення держзакупівель та розуміння їхнього змісту. Саме державні закупівлі, на відміну від закупівель приватних споживачів, передбачають низку засобів для досягнення різних політичних, економічних та юридичних цілей, у тому числі - щодо спільного ринку ЄС. Специфічність таких закупівель полягає в тому, що замовник є представником державних інтересів, на відміну від приватних сторін.

Розвиток державних закупівель в ЄС пов'язаний зі становленням та розвитком внутрішнього ринку. Важливість держзакупівель є перешкодою для спеціального їх регулювання положеннями установчих договорів ЄС, які містять лише загальні принципи правового регулювання цієї сфери. Згідно з новим Лісабонським договором, регулювання держзакупівель залишається ідентичним за змістом до установчих договорів ЄС.

У правовому регулюванні держзакупівель виокремлюють чіткий поділ на державний (закупівля товарів, робіт і послуг) та особливий або комунальний сектори (постачання води, енергоресурсів, транспортні та поштові послуги).

3. Законодавча реформа цієї сфери у ЄС відображена у нових консолідуючих актах, основна мета яких - спрощення та модернізація правового регулювання. Вони врегульовують зміст, предмет та процедуру укладання державних контрактів, закріплюють визначення органів-замовників, визначають чіткі межі вартості контрактів.

Передбачено чотири основні види процедур: відкрита, обмежена, процедура переговорів та конкурентний діалог. Органи-замовники мають можливість застосовувати: рамкову угоду, систему динамічних закупівель, електронні аукціони або процедуру відкритого обговорення тендерних пропозицій.

Відбувається реформування й удосконалення засобів правового захисту цієї сфери - підвищення ефективності та прозорості процедур оскарження рішень щодо укладання договорів. Перегляд рішень після укладення договорів дає змогу третій стороні у певний термін застосовувати процедуру оскарження та оголошувати контракт недійсним. Також вилучається низка статей, що виявилися неефективними.

Встановлено єдину систему класифікації та посилань, яка використовує однаковий опис товарів та однаковий відповідний код, що застосовується до державних закупівель.

4. ЄС є стороною Угоди про державні закупівлі СОТ, яка встановлює узгоджений комплекс прав та обов'язків її членів щодо їхнього законодавства, процедур і практики у сфері держзакупівель. Товарам, послугам і постачальникам іншого члена угоди надається такий самий режим, як і вітчизняним. Доступ іноземних постачальників на ринки інших країн гарантовано згідно чітких зобов'язань органів-замовників дотримуватися принципів національного режиму та відсутності дискримінації та за допомогою засобів, що забезпечують прозорість і правову визначеність.

5. Рішення Суду ЄС є важливими для розуміння права ЄС у сфері держзакупівель. Згідно з висновками Суду, основні принципи та окремі статті Договору про заснування ЄС, де йдеться, зокрема, про заборону на кількісні обмеження на імпорт та всі інші еквівалентні їм дії; про свободу надання послуг і право займатися підприємницькою діяльністю, а також розтлумачується поняття «послуги», можуть застосовуватися до держзакупівель. Низка рішень Суду присвячена тлумаченню положень профільних директив, з'ясуванню значення окремих термінів, встановленню напрямів подальшого застосування актів ЄС.

6. Значна увага в ЄС приділяється «зеленим» держзакупівлями, тобто, орган-замовник при закупівлі товарів, робіт чи послуг враховує екологічні чинники. Визначення предмету закупівлі є найкращим і найбільш прозорим способом введення екологічної складової в процедуру держзакупівель.

7. Перехід на електронні держзакупівлі передбачає підвищення ефективності закупівель. Державні адміністрації в ЄС у 2010 році матимуть можливість проводити всі свої закупівлі в електронному форматі. Серед нових елементів можна виокремити електронні системи закупівлі та електронні аукціони. У ЄС успішно поширюється он-лайн доступ до державних служб (послуги електронного уряду), що сприяє підвищенню ефективності держзакупівель шляхом економії часу та коштів.

8. Систему норм права ЄС про державні закупівлі становлять: 1) принципи, визначені в Договорі про заснування ЄС, які можуть застосовуватися до державних закупівель: заборони дискримінації за національною належністю; вільного руху товарів; права на заснування та економічну діяльність; свободи надання послуг; 2) принципи, сформовані прецедентним правом Суду ЄС, зокрема - принцип рівного ставлення до учасників тендера; 3) директиви та регламенти ЄС про державні закупівлі.

9. З метою наближення законодавства у сфері державних закупівель до законодавства ЄС, Україна має створити умови для забезпечення безперешкодного доступу до інформації про держзакупівлі, зокрема за допомогою інформаційних технологій, та продовжити роботу із запровадження вимог профільних директив ЄС та вимог СОТ. Вступивши до СОТ, Україна нещодавно набула статусу спостерігача у багатосторонній Угоді про державні закупівлі і має приєднатися до неї.

Включення ринку державних закупівель до Угоди про вільну торгівлю між Україною і ЄС сприятиме вдосконаленню вітчизняного правового регулювання.

10. На нашу думку, необхідно врахувати в законодавстві України положення Директиви 2004/18/ЄС, що регулюють процедури переговорів та конкурентного діалогу, які лише частково враховані у вітчизняній процедурі двоступеневих торгів і потребують деталізації. А також врахувати положення щодо запровадження рамкових угод під час проведення закупівель, строків подання документів на участь в тендерах та кінцевих термінів прийому пропозицій.

Потрібно вдосконалити перелік критеріїв та методику їх оцінки для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції шляхом зменшення питомої ваги цінового критерію (наразі 70%) при визначенні найбільш економічно вигідної пропозиції на користь інших якісних критеріїв, зокрема, щодо захисту довкілля, використання місцевих ресурсів, соціальної політики, направлених на задоволення потреб, визначених у специфікації договору про закупівлю.

Необхідно розширити практику проведення електронних закупівель шляхом застосування положень Директиви 2004/18/ЄС щодо «систем динамічних закупівель» та електронних аукціонів, що дозволить підвищити рівень конкуренції, заощадити час та фінансові ресурси.

Доцільно привести перелік винятків зі сфери дії профільного законодавства України щодо держзакупівель, зокрема щодо комунальних послуг, у відповідність з директивами ЄС. Проте, слід зважати на те, що процес гармонізації з положеннями Директиви 2004/17/ЄС є роботою на довготривалу перспективу, враховуючи різний ступінь відкритості ринків комунальних послуг України та ЄС та різний рівень функціональних можливостей.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Влялько І.В. Практика Суду ЄС в сфері державних закупівель / І.В. Влялько // Актуальні проблеми міжнародних відносин: збірник наукових праць. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2006. - Випуск 61, Частина ІІ. - С. 186-192.

2. Влялько І.В. Доктринальні підходи до правової регламентації сфери державних закупівель в ЄС / І.В. Влялько // Юридична Україна. Щомісячний правовий часопис. - 2007. - Випуск 12. - С. 86-92.

3. Влялько І.В. Реформа засобів правового захисту сфери державних закупівель ЄС / І.В. Влялько // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2008. - Випуск 76, Частина ІІ. - С. 67-73.

4. Влялько І.В. Механизм правового регулирования государственных закупок в Украине в контексте адаптации законодательства и подготовки нового усиленного соглашения Украины и ЕС / І.В. Влялько // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2008. - Випуск 77, Частина ІІ. - С. 146-151.

5. Влялько І.В. Законодавчі ініціативи України в сфері державних закупівель / І.В. Влялько // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць за матеріалами конференції молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних відносин», 27 жовтня 2005 року. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2005. - Випуск 54, Частина ІІ. - С. 87-90.

6. Влялько І.В. Нові елементи у сфері державних закупівель Європейського Союзу / І.В. Влялько // Шевченківська весна: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяченої 15-й річниці незалежності України, 3 березня 2006 року. - К.: Логос, 2006. - Випуск ІV (у 3-х част.), Частина 1. - С. 214-216.

7. Влялько І.В. Доктринальні підходи до правової регламентації сфери державних закупівель в ЄС / І.В. Влялько // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць за матеріалами конференції молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних відносин», 18 жовтня 2007 року. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2007. - Випуск 69, Частина ІІ. - С. 94-95.

АНОТАЦІЇ

Влялько І.В. Правове регулювання державних закупівель в ЄС. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.11 - міжнародне право. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2009.

Дисертацію присвячено дослідженню проблем сучасного стану правового регулювання державних закупівель у ЄС, а також аналізу доктрини щодо держзакупівель, тенденціям і напрямам розвитку законодавства ЄС у цій галузі.

У роботі проаналізовано думки науковців щодо змісту та призначення державних закупівель, визначено підстави формування сфери держзакупівель у рамках внутрішнього ринку ЄС, а також теоретичні і правові засади сучасного стану правового регулювання держзакупівель у межах Євросоюзу на основі аналізу чинної нормативної бази, діяльності органів ЄС та судової практики.

Визначено тенденції та напрями розвитку законодавства ЄС у сфері державних закупівель, а також основні засоби імплементації законодавства ЄС на рівні держав-членів. Розроблено рекомендації щодо адаптації законодавства України про держзакупівлі до права ЄС.

Ключові слова: ЄС, державні закупівлі, тендери, державні контракти, державні органи-замовники, закупівля товарів, робіт та послуг за державні кошти, адаптація законодавства, Україна.

Влялько И.В. Правовое регулирование государственных закупок в ЕС. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.11 - международное право. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2009.

Диссертация посвящена исследованию проблем современного состояния правового регулирования государственных закупок в ЕС, а также анализу доктрины относительно госзакупок, тенденциям и направлениям развития законодательства ЕС в этой области.

В работе рассматриваются значение и толкования англоязычного термина «прокьюремент», анализируются разные подходы исследователей относительно определения госзакупок, понимания их содержания и назначения, приведены отличия госзакупок от закупок частных потребителей. Рассматривается специфичность закупок, в которых заказчиком является представитель государственных интересов, возможность достижения с помощью госзакупок различных политических и экономических целей.

Определена взаимосвязь развития регулирования госзакупок ЕС со становлением и развитием внутреннего рынка, показаны препятствия для специального регулирования госзакупок в учредительных договорах ЕС, которые содержат лишь общие принципы правового регулирования этой сферы.

В исследовании определены основания формирования сферы госзакупок, а также теоретические и правовые основы современного состояния правового регулирования госзакупок в рамках Евросоюза на основе анализа действующей нормативной базы, деятельности органов ЕС и судебной практики.

Законодательная реформа этой сферы в ЕС состоит из двух консолидирующих директив 2004 года, основная цель которых - упрощение и модернизация правового регулирования. В диссертации рассмотрены процедуры открытых торгов, проведения торгов с ограниченным участием, а также процедура переговоров, порядок применения рамочных соглашений, систем динамических закупок, электронных аукционов, процедур открытого обсуждения тендерных предложений.

На данный момент происходит реформирование и усовершенствование правовой защиты в сфере госзакупок - директива 2007 года предусматривает повышение эффективности и прозрачности процедур обжалования решений относительно заключения договоров. Пересмотр решений после заключения договоров дает возможность третьей стороне в определенный срок применять процедуру обжалования и объявлять контракт недействительным; изымается ряд статей директив, которые оказались неэффективными.

Определены тенденции и направления развития законодательства ЕС в сфере государственных закупок, а также основные средства имплементации законодательства ЕС государствами-членами. Кроме того, разработаны рекомендации по адаптации законодательства Украины о госзакупках к праву ЕС.

Ключевые слова: ЕС, государственные закупки, тендеры, государственные контракты, государственные органы-заказчики, закупка товаров, работ и услуг за государственные средства, адаптация законодательства, Украина.

Vlyalko I. Legal regulation of the EU public procurement. - Manuscript.

Тhesis for obtaining a scientific degree of the Candidate of Legal science (Ph.D. in Law) under speciality 12.00.11 - International Law. - Kyiv Taras Shevchenko National University, Kyiv, 2009.

The thesis is devoted to the scientific research of the contemporary state of the EU legal regulation in the field of public procurement, as well analysis of the doctrine in the sphere of public procurement, tendencies and directions of the EU legislation development.

The thesis covers thoughts of scientist regarding essence and function of public procurement, reasons for creation public procurement as a sphere of the internal EU market and theoretical legal basis for current EU legal regulation in the field of public procurement. Moreover, activities of the EU authorities, as well as judicial practice are determined, basing on current legislation.

The main trends of the EU legislation development in the sphere of public procurement are defined. Furthermore, the core means of implementation of EU legislation in the member-states are analyzed. In addition, some recommendations on approximation of Ukrainian public procurement legislation to the EU are worked out.

Key words: European Union (EU), public procurement, tender, public contracts, contracting authorities, public procurement of goods, works and services, legislation approximation, Ukraine.

Размещено на Allbest.ru