Розвиток механізмів державно-громадського управління регіональною системою освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Спеціальність 25.00.02 - механізми державного управління

УДК 351.851 (477.64)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

РОЗВИТОК МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНО-ГРОМАДСЬКОГО УПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ ОСВІТИ

Тягушева Олена

Георгіївна

Запоріжжя - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Класичному приватному університеті, м. Запоріжжя.

Науковий керівник - доктор наук з державного управління, професор, Огаренко Віктор Миколайович, Класичний приватний університет, ректор.

Офіційні опоненти:

доктор наук з державного управління, професор, Токарева Валентина Іванівна,

Донецький державний університет управління проректор з навчальної роботи та міжнародних зв'язків кандидат наук з державного управління, Шилова Валентина Іванівна, Енергодарівський інститут державного та муніципального управління ім. Р.Г. Хеноха Класичного приватного університету, перший заступник директора.

Захист відбудеться 11 грудня 2009 р. об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 17.127.03 в Класичному приватному університеті за адресою: 690002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 124.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 690002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 114.

Автореферат розісланий 09 грудня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради З.О. Надюк

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Визнання пріоритетності освіти як чинника зростання особистості, формування інтелектуального потенціалу й підвищення добробуту країни зумовлено системними змінами в українській освіті, інноваціями в організації й управлінні освітнім процесом. До сильних сторін української освіти відносять її фундаментальність, сильну природничо-наукову і ґрунтовну професійну підготовку. Дедалі частіше її розглядають як один з основоположних чинників і гарантію: економічного розвитку й національної безпеки; забезпечення фундаментальних прав і свобод людини; соціальної захищеності, професійної мобільності, ділової кар'єри та високої якості життя особистості; затвердження правопорядку й формування громадянського суспільства.

В умовах становлення демократичного суспільства й ринкової економіки змінюється роль і місце освіти. Варіативна за змістом, різноманітна за організаційними формами й типами установ, багатоканальна за джерелами фінансування, освіта в Україні потребує адекватної системи державного управління. Реформування системи й органів державного управління освітою привело до підвищення ролі і значущості регіонального чинника, а також необхідності залучення в цей процес громадських структур. Державно-громадський підхід до управління освітою є реальним механізмом повноцінного використання можливостей соціальних інститутів, мікросередовища особистості, суспільства в цілому в процесі формування інноваційної моделі освіти.

Разом з тим, аналіз досвіду державно-громадського управління територіальними системами освіти засвідчує, що громадськість недостатньо компетентна в питаннях демократизації управління системою освіти й менеджменту в освіті, що ускладнює їх участь у цьому процесі. У зв'язку із цим наявна потреба в науковому обґрунтуванні змісту державно-громадського управління розвитком регіональної системи освіти, механізмів взаємодії місцевих органів управління і громадських структур.

Пошуку напрямів вирішення проблем розвитку механізмів державного управління системою освіти на державному та регіональному рівнях присвятили свої дослідження такі учені, як: К. Астахова, М. Білинська, Т. Боголіб, Л. Беззубко, І. Вакарчук, Р. Вдовиченко, Н. Вєльчева, В. Вікторов, Л. Гаєвська, В. Грабовський, Д. Двінчук, А. Дєгтяр, О. Заєць, О. Іваницька, Л. Калініна, В. Конащук, В. Кравченко, В. Кремень, П. Кухарчук, В. Лагутін, В. Луговий, Т. Лукіна, А. Мазак, В. Мануйленко, П. Матвієнко, В. Огаренко, І. Осадчий, І. Панченко, Д. Стеченко, В. Токарєва, С. Шевченко, В. Шилова, О. Черниш й ін. Вони розглядають формування механізмів урахування соціального замовлення системою освіти, організацію діяльності опікунських рад і науково-освітніх структур, напрями консолідації зусиль різних осіб і організацій, зацікавлених у розвитку освіти, генезис взаємодії держави, педагогічної громадськості й соціуму в розвитку системи освіти.

Однак проблеми, пов'язані зі створенням єдиного інноваційного освітнього простору як чинника розвитку регіональної системи освіти й розробкою технологій державно-громадського управління цими інноваційними процесами, в теорії державного управління освітніми системами досліджені недостатньо. Теоретичного осмислення потребують вимоги практики в науковому обґрунтуванні комплексу соціальних умов державно-громадського управління розвитком регіональної системи освіти. Важливим є науковий пошук вирішення проблеми активізації дій громадськості у вирішенні проблеми модернізації та демократизації системи управління освітою на регіональному рівні.

Недостатнє теоретичне обґрунтування, а також практична значущість проблеми формування та розвитку механізмів державного управління регіональною системою освіти в умовах демократизації та гуманізації суспільства зумовлюють актуальність теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження були отримані в межах наукової теми Класичного приватного університету “Функціонування державних систем регулювання економіки, функцій, структур управління на різних рівнях” (номер державної реєстрації 0106U000725). Роль автора полягає в узагальненні теоретичних положень сутності державно-громадського управління та розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізмів управління регіональною системою освіти.

Мета й завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в теоретичному узагальненні змісту та розвитку механізмів державно-громадського управління системою освіти на регіональному рівні.

Відповідно до поставленої мети в роботі вирішено такі завдання:

- здійснено теоретичне узагальнення змісту державно-громадського управління регіональною системою освіти;

- обґрунтовано складові алгоритму реалізації державно-громадського управління в регіональному освітньому просторі;

- розроблено концептуальну модель функціонування державно-громадського управління регіональною системою освіти;

- здійснено аналіз освітнього простору Запорізької області, стан і тенденції розвитку управління освітою в регіоні;

- розроблено критерії оцінки рівня сформованості державно-громадського управління регіональною системою освіти;

- удосконалено методичний апарат оцінки ефективності функціонування регіональної системи освіти;

- визначено структурно-функціональні складові системи державно-громадського управління в регіональному освітньому просторі;

- запропоновано напрями розвитку механізму фінансового забезпечення системи освіти.

Об'єктом дослідження є процес функціонування та інноваційного розвитку регіональної системи освіти як важливого чинника реалізації державної освітньої політики.

Предметом дослідження є сукупність стимулів і механізмів державно-громадського управління регіональною системою освіти, спрямованих на модернізацію освітнього простору регіону та демократизацію суспільства.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що науково-теоретичне обґрунтування та розробка практичних рекомендацій щодо розвитку громадської складової державного управління регіональною системою освіти дадуть можливість підвищити дієвість механізмів державного управління та враховувати соціальне замовлення громадськості при формуванні регіонального освітнього простору.

Методи дослідження. Теоретичну основу дослідження склали: концепції управління освітою і її розвитку, в яких ця категорія визначається як розробка, ухвалення й реалізація гнучких управлінських рішень представниками влади та громадськості; теорія спільної діяльності, що забезпечує функціонування й розвиток державних і громадських структур в управлінні регіональним освітнім простором; концепції взаємодії, де державно-громадське управління розглядається як механізм, що забезпечує співпрацю суб'єктів у досягненні поставленої мети; наукові теорії регіоналізації освіти, громадського управління; ситуаційний підхід до управління, в якому управління розглядається як система взаємопов'язаних ситуацій, спрямованих на оперативне вирішення актуальних проблем в освіті.

У роботі використано такі методи досліджень: діалектичний, абстрактно-логічний (визначення регіональної системи освіти як об'єкта державного управління); монографічний (визначення функцій структур державного та громадського управління системою освіти на регіональному рівні); SWOT-аналіз (виявлення освітнього потенціалу Запорізької області, можливостей і загроз інноваційного перетворення системи освіти); структурного й порівняльного аналізу (дослідження стану та рівня розвитку системи державно-громадського управління освітою в Запорізькій області); аналогового моделювання (розробка моделі функціонування системи державно-громадського управління та структурно-функціональної моделі державно-громадського управління регіональною системою освіти); абстрагування, аналізу й синтезу, формалізації (обґрунтування напрямів удосконалення механізмів державного управління регіональною системою освіти).

Джерелами інформації були: матеріали Державного комітету статистики України та Запорізької області, розробки науково-дослідних установ, дані Управління освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації, районних відділів освіти Запорізької області, урядові видання, а також результати власних спостережень.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в такому:

вперше:

- розроблено критерії оцінки рівня сформованості державно-громадського управління регіональною системою освіти, до яких віднесено: зв'язки регіональної системи освіти й зовнішнього середовища; характер взаємодії громадських та державних органів управління; здатність вираження громадськими структурами соціального замовлення; динаміка розвитку діяльність груп громадського впливу; рівень виконання діагностичної, координуючої та експертної функцій громадськістю в системі регіонального управління освітою;

удосконалено:

- алгоритм державно-громадського управління в регіональному освітньому просторі, який передбачає реалізацію діагностичної, координаційної та експертної функцій за такими етапами: організаційний; діагностичний, погоджувальний, практичний, аналітичний, коригувальний;

- критеріальний апарат бальної оцінки ефективності функціонування регіональної системи освіти урахуванням таких параметрів: мета й завдання системи; функціонування системи; якість персоналу системи;

- організаційний механізм державно-громадського управління регіональною системою освіти шляхом розробки структурно-функціональної моделі, яка, на відміну від існуючих, орієнтована на узгодження цілей управління із структурою, функціями, взаємозв'язками регіональної системи управління та зовнішнього середовища;

набуло подальшого розвитку:

- теоретичне визначення державно-громадського управління регіональною системою освіти як цілеспрямованої, організуючої і регулюючої взаємодії державних і громадських органів управління щодо ухвалення та реалізації спільних раціональних управлінських рішень із забезпечення стійкого розвитку регіональної системи освіти, створення й освоєння нововведень, що призводять до якісної її зміни, нарощування інноваційного потенціалу з урахуванням соціальних, економічних, культурних особливостей та традицій регіону;

- теоретичне обґрунтування змісту державно-громадського управління розвитком регіональної системи освіти шляхом розробки концептуальної моделі її функціонування, що враховує соціально-педагогічні умови, мету, рівні, результати розвитку регіональної системи освіти та складається з організаційно-технічного та об'єктно-змістового модуля;

- механізм фінансування закладів системи освіти на основі обґрунтування необхідності внесення змін до законодавства України, спрямованих на стимулювання вкладання коштів юридичними та фізичними інвесторами в розвиток системи освіти.

Практичне значення одержаних результатів. Науково-практичні розробки автора щодо розвитку механізмів державно-громадського управління регіональною системою освіти прийнято до впровадження регіональними органами державного управління та місцевого самоврядування Запорізької області. Положення щодо структури й функцій державно-громадського управління регіональною системою освіти використано Запорізькою обласною державною адміністрацією при розробці «Стратегії розвитку Запорізької області» (довідка № 145/15-34 від 11.03.2009 р.). Пропозиції щодо вдосконалення механізмів державного управління розвитком регіональної системи освіти на основі активізації участі громадськості лягли в основу розробленої Запорізькою обласною державною адміністрацією «Програми розвитку освіти Запорізької області» (довідка № 135/15-27 від 22.04.2009 р.). Результати дослідження щодо обґрунтування комплексу умов та заходів активізації участі громадськості в управлінні регіональною системою освіти використані Запорізькою міською радою в процесі розробки та реалізації «Програми розвитку освітньої системи м. Запоріжжя» (довідка № 35/106-4 від 15.04.2009 р.).

Теоретичні та методичні положення і пропозиції щодо державно-громадського управління регіональною системою освіти запроваджені в навчальний процес Класичного приватного університету при підготовці студентів спеціальностей “Державна служба”, “Управління навчальним закладом” і знайшли відображення у робочих програмах та лекційних матеріалах таких навчальних дисциплін: “Зв'язки із громадськістю в органах державної влади”, “Соціальна і гуманітарна політика”, “Управління освітою”, “Державне управління” (довідка № 698 від 6.05.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, висновки та рекомендації, що виносяться на захист, отримані дисертантом особисто й відображені в опублікованих наукових працях. Ідеї та розробки співавторів наукових публікацій у дисертації не використовувалися. Конкретний особистий внесок автора у спільні наукові праці наведений у списку опублікованих праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Отримані результати наукового дослідження, висновки та пропозиції доповідалися, обговорювалися й були схвалені на науково-практичних конференціях: “Концептуальні засади модернізації системи освіти в Україні” (м. Харків, 2002 р.), “Соціальна політика і механізми інтеграції українського суспільства” (м. Одеса, 2002 р.), “Модифікація сучасного управління як основа потенціалу розвитку держави” (м. Запоріжжя, 2004 р.), “Сучасні проблеми й тенденції формування ефективної системи державного управління та місцевого самоврядування в Україні” (м. Запоріжжя, 2008 р.), “Державне управління та місцеве самоврядування” (м. Харків, 2008 р.), “Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні” (м. Київ, 2008 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 13 наукових праць, з них 5 - у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 5,2 обл.-вид. арк., з яких особисто автору належить 5,0 обл.-вид. арк.

Структура та обсяг роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатку та списку використаних джерел. Повний обсяг роботи - 200 сторінок, вона включає 4 рисунки, 28 таблиць, 1 додаток, список використаних джерел із 190 найменувань.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет і наукову новизну, практичне значення дослідження, наведено характеристику використаних методів дослідження, дані щодо апробації отриманих результатів, структуру дисертації.

У першому розділі - “Теоретичні засади державно-громадського управління регіональною системою освіти” - здійснено теоретичне узагальнення змісту, принципів та функції державно-громадського управління регіональною системою освіти як складного соціокультурного феномену.

Під регіональною системою освіти запропоновано розуміти сукупність інститутів формальної й неформальної освіти, що функціонує в межах соціально-культурного середовища регіону, діяльність яких спрямована на успішну соціалізацію особистості на основі врахування соціального замовлення громадськості в межах державної освітньої політики України. Вона характеризується такими змістовими домінантами: загальнопедагогічною, управлінською, правовою, науково-методичною, соціально-психологічною, взаємозалежність і взаємодія яких забезпечені сукупністю інформаційних зв'язків.

Доповнення державного управління громадською складовою сприяє соціоорієнтованості, демократизації й конкурентоспроможності всієї регіональної системи освіти. Державно-громадське управління регіональною системою освіти - це цілеспрямована, організуюча та регулююча взаємодія державних і громадських органів управління щодо ухвалення та реалізації спільних раціональних управлінських рішень із забезпечення стійкого розвитку регіональної системи освіти, створення й освоєння нововведень, що приводять до якісної її зміни, нарощування інноваційного потенціалу з урахуванням соціальних, економічних, культурних особливостей та традицій регіону. Така система управління дає можливість: забезпечувати адекватність функціонування та розвитку регіональної системи освіти відповідно до потреб соціального, культурного й економічного розвитку суспільства. Метою функціонування державно-громадського управління регіональною системою освіти є її перетворення з моделі, що стабільно функціонує в інноваційну. Ця мета визначає спрямованість, зміст та результати управлінських і педагогічних інновацій у регіональній системі освіті. Функціонування державно-громадського управління має бути засноване на таких принципах: гнучкого реагування на проблеми в освіті на основі взаємодії державних і громадських структур; толерантності; розвитку; діалогу; повноти складу управлінських дій; відкритості впливам зовнішнього середовища.

До основних функцій державно-громадського управління освітою слід віднести: діагностичну, координаційну, експертну. На основі функцій державно-громадського управління, ідей ситуаційного управління розроблено алгоритм спільної діяльності суб'єктів у регіональній системі освіти.

Оптимізаційна прогностика розвитку державно-громадського управління в регіональному освітньому просторі багато в чому зумовлена усвідомленням та реалізацією її евристичного потенціалу, що якнайповніше розкривається при моделюванні та базується на загальних і специфічних закономірностях побудови управлінського аналога.

Розробка концептуальної моделі функціонування державно-громадського управління регіональною системою освіти здійснювалася в контексті системного, синергетичного, програмно-цільового й соціально-педагогічного наукових підходів. Запропонована модель інтегрує мету, модулі (організаційно-технологічний і об'єктно-змістовий), рівні розвитку, соціально-педагогічні умови, що забезпечують ефективність досліджуваного процесу.

Ефективність державно-громадського управління розвитком регіональної системи освіти забезпечується сукупністю необхідних і достатніх соціально-педагогічних умов: паритетний характер взаємодії суб'єктів державного і громадського управління регіональною системою освіти; створення єдиного інноваційного простору діяльності установ регіональної системи освіти; формування позитивного іміджу регіональної системи освіти.

У другому розділі - “Стан та тенденції розвитку регіональної системи освіти та її управління” - здійснено аналіз освітнього простору Запорізької області й ефективності управління регіональною системою освіти, міжнародного досвіду управління та реформування системи освіти, узагальнено етапи пошуково-дослідного процесу.

На підставі аналізу стану та досягнень розвитку освіти Запорізької області за 1991-2007 рр. встановлено, що в області сформовано самодостатню варіативну систему навчально-виховних закладів усіх рівнів, що стабільно працює і перебуває в постійному розвитку, має суттєвий потенціал на шляху створення для населення умов доступної якісної освіти протягом життя.

За обсягами охоплення населення регіону й розгалуженістю освітніх установ регіональна система освіти в усіх своїх ланках досить коректно узгоджена з кількісними показниками населення області та його потребами в освітніх послугах. До її складу на кінець 2007 р. входило 668 загальноосвітніх навчальних закладів усіх форм власності, 522 дошкільних і 61 позашкільний заклад, 44 професійно-технічні й 37 вищих навчальних закладів (з них 12 - III-IV рівня акредитації). Усіма ланками освіти в області охоплено понад 425 тис осіб. Останніми роками в регіоні спостерігається зміщення акцентів з позиції "Освіта для всіх" на "Освіта для кожного".

Сучасна школа Запорізької області намагається зберегти і примножити традиції народної педагогіки. Закладами нового типу, які будують навчально-виховний процес з урахуванням регіональної історико-культурної самобутності Запорізького краю і є своєрідним духовним містком між його минулим і майбутнім, є обласні заклади: Січовий колегіум, Малобілозерська гімназія художнього профілю "Дивосвіт" для обдарованих сільських дітей, ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою "Захисник" та ін.

Працює комплекс науково-методичного супроводу розвитку освітньої системи регіону. Його основу становлять міські та районні науково-методичні служби, Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти з науково-методичним центром психології та соціології освіти, науково-методичний центр професійно-технічної освіти. Останні три роки на території області реалізується інноваційний управлінський проект "Освітній моніторинг як механізм адаптивного управління загальною середньою освітою в регіоні", в рамках якого здійснюється впровадження базових факторно-критеріальних моделей у практику суб'єктів освітньої діяльності.

У процесі дослідження стану регіональної системи освіти було здійснено SWOT-аналіз, за допомогою якого визначено «сильні» та «слабкі» сторони діяльності досліджуваної системи, «можливості» й «загрози» перетворення її внутрішнього середовища та взаємодії із зовнішнім середовищем.

Як недоліки системи освіти Запорізької області визначено: наявність вибірковості відстежування динаміки соціальних результатів освітнього процесу; недостатню інтеграцію середньої та вищої освіти в рамках освітнього процесу; масовий характер методичної роботи; слабку комп'ютеризацію освітніх установ; відсутність дієвої громадської складової в управлінні на регіональному рівні; некомпетентність батьківської громадськості в питаннях управління освітою; нейтральне ставлення громадськості до участі у вирішенні проблем освіти.

Можливості розвитку регіональної системи освіти вбачаються у: створенні укрупнених освітніх одиниць; розвитку мережевої взаємодії освітніх установ на основі соціально-педагогічних проектів; гуманізації виховного середовища; делегуванні частини повноважень органів державного управління освітою громадським установам з метою раціоналізації управлінської праці у вирішенні стратегічних завдань розвитку освіти; забезпеченні громадської атестації освітніх установ і експертизи освітніх результатів.

Ризиками й обмеженнями розвитку системи освіти Запорізької області визначено: стереотипи, що склалися у свідомості суб'єктів освіти й представників соціуму про освіту як прерогативу держави; небезпека розуміння розвитку державно-громадської взаємодії лише як зусилля однієї із сторін на користь іншої сторони або як новий перерозподіл функцій управління; прагматичний підхід громадськості до участі в управлінні освітою; недостатня фінансова підтримка освітніх ініціатив.

Аналіз переваг та недоліків системи освіти Запорізької області засвідчив, що більшість проблем пов'язана з недостатньою дієвістю громадськості в управлінні освітою. Найбільш суттєвим недоліком діяльності громадських структур управління є те, що вони існують лише формально й фактично не працюють (табл. 1). Респондентам було запропоновано здійснити ранжування причини недостатньої активності громадських органів управління освітою. Результати розподілилися таким чином: 1) економічна непривабливість системи освіти для інвестицій з боку підприємств і організацій регіону; 2) недостатня зацікавленість самих представників громадськості; 3) відсутність необхідної нормативно-правової бази, що регулює участь громадськості в управлінні освітою; 4) відсутність реальних владних повноважень у органів громадського управління; 5) протидія з боку адміністрації освітніх закладів; 6) відсутність необхідних правових, економічних і управлінських знань у членів громадських структур управління.

Таблиця 1 Найбільш суттєві недоліки роботи громадських структур управління установою освіти

Таким чином, нами було зроблено висновок, що активність громадськості в системі освіти залежить від рівня їх довіри до неї, яка, у свою чергу, базується на інформованості громадян про стан навчального, виховного й управлінського процесів, що відбуваються в регіональній системі освіти. державний громадський регіональний освіта

У третьому розділі - “Розвиток механізмів державно-громадського управління регіональною системою освіти” - розроблено методичні підходи до вдосконалення організаційно-економічних механізмів державно-громадського управління регіональною системою освіти на основі ідеології та технології стратегічного менеджменту. Встановлено, що стратегічне управління системою освіти регіону будується на таких принципах: інтеграції; включення кожної регіональної системи освіти, що володіє своєю специфікою, в державну систему освіти, з одного боку, і самостійності регіональних систем освіти одна щодо одної - з іншого; місцевої орієнтованості; місцевої інноватики; договірних відносин між усіма суб'єктами регіональної системи освіти; нормативного фінансування кожного учня через систему пайової участі місцевого й регіонального бюджетів; єдності освітнього простору; різнорівневого навчання; цілісності регіональної освіти.

До функцій регіональних органів управління освітою слід віднести: забезпечення виконання державних нормативно-правових актів про освіту; управління якістю освіти; прогнозування розвитку регіональної системи освіти; регуляторно-коригуюча діяльність щодо роботи освітніх установ; забезпечення соціалізації дітей, охорону прав і соціального захисту дітей; створення необхідних консалтингових і сервісних служб для надання допомоги освітнім установам і педагогам; роботу з кадрами (формування замовлення на підготовку кадрів; організація підвищення кваліфікації педагогічних і керівних кадрів; призначення і звільнення керівних кадрів; матеріальне і моральне стимулювання, нагородження); соціальний захист педагогічних кадрів; участь у формуванні бюджетів і фондів розвитку освіти, залучення додаткових джерел фінансування, планування матеріально-технічного забезпечення, розробка та ухвалення місцевих нормативів фінансування освіти; контроль за діяльністю підвідомчих установ з дотримання бюджетної та фінансової дисципліни, здійснення господарської діяльності; регулювання в межах своїх повноважень і компетенції відносин власності в системі освіти, контроль за орендою; будівництво, ремонт та експлуатація будівель і споруд регіональних освітніх установ, облаштування прилеглої до них території тощо.

При формуванні державно-громадського управління регіональною системою освіти постає важливе завдання розробки критеріїв і показників оцінки рівня реалізації цього процесу та його результативності. Логіка міркувань при розроблені зазначених критеріїв і показників базувалася на основі розуміння регіонального освітнього простору як сукупності регіональної системи освіти та зовнішнього середовища, а тому необхідними критеріями оцінки управління системою освіти визначено такі, що характеризують: взаємодію регіональної системи освіти й зовнішнього середовища; організацію державно-громадського управління регіональною системою освіти. Спираючись на системний підхід, принципи цілісності й інтегративності, запропоновано критерії визначення рівня сформованості державно-громадського управління регіональною системою освіти (табл. 2).

Одним із завдань дослідження стало розроблення моделі державно-громадського управління регіональної системи освіти. За її основу взято структурно-функціональний підхід, що дало можливість узгодити цілі управління із структурою, функціями, взаємозв'язками регіональної системи управління та зовнішнього середовища.

Таблиця 2 Рівні сформованості державно-громадського управління регіональною системою освіти

Запропонована модель орієнтована на координацію управлінських структур державного і громадського управління в регіональному освітньому просторі. До її складу включено органи місцевого самоврядування, управління освітою, управління освітніми установами; громадського управління та самоврядування всіх рівнів. У запропонованій моделі зафіксовано такі принципові позиції: спільна діяльність адміністративних і громадських органів управління; впорядкування повноважень і відповідальності між різними рівнями управління, що забезпечують спільну реалізацію діагностичної, координаційної та експертної функцій; розуміння освітнього простору як сукупності регіональних систем освіти, які реалізують державно-громадське управління, і зовнішнього середовища, в якому активні громадські інститути, що впливають на вирішення проблем освіти; визнання державно-громадського управління як чинника, рушійної сили розвитку освітнього простору.

У ході розгляду проблеми формування та розвитку регіональної системи освіти в дисертації досліджено такий важливий чинник її стабільного функціонування як своєчасне та в необхідних обсягах фінансування. Встановлено, що подальше розширення системи освіти вимагатиме нових ресурсів. У перспективі передбачається (при зростанні абсолютної) зменшення відносної частки державного фінансування за рахунок розширення приватних джерел. В цій ситуації важливим завданням держави є нормативно-правове регулювання умов залучення у сферу освіти позабюджетних коштів і їх використання, забезпечення захисту прав споживачів платних освітніх послуг.

Розвиток спонсорських зв'язків, пошук меценатів, інших подібних джерел залучення позабюджетних коштів у навчальні заклади в Україні серйозно стримується податковою політикою, що реалізує в основному фіскальні функції, а також фінансовою неспроможністю значної частини підприємницьких структур і низьким рівнем добробуту населення країни.

На сьогодні в Україні немає фінансових стимулів до здійснення спонсорських акцій з боку підприємницьких структур. Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», розміри пільгової добродійної допомоги, що можуть бути віднесені до складу валових витрат, становлять до 10% оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду, пожертви понад цю норму здійснюються за рахунок чистого прибутку суб'єкта господарювання.

Щоб пожертвування державним і приватним установам освіти, а також доброчинним організаціям, які спрямовують частину коштів на потреби освіти, стали регулярними, слід створити комплекс умов: звільнити доброчинні внески від податків; забезпечити контроль меценатами-засновниками за витрачанням коштів (має бути запроваджене обов'язкове опублікування звітів про виконання бюджетів у засобах масової інформації).

Зважаючи на недостатність ресурсного забезпечення за рахунок домогосподарств, система персоніфікованого фінансування освітніх послуг потребує доповнення механізмами надання освітніх кредитів, які, будучи складовою системи фінансової підтримки учнів, виконують важливу соціальну функцію - вирівнюють можливості доступу до будь-якого рівня професійної освіти представників різних соціальних груп населення. Найбільш перспективною в Україні є модель фінансової допомоги під майбутні доходи студентів у процесі трудової діяльності.

ВИСНОВКИ

Дисертацію присвячено розробці теоретичних, методичних і практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізмів державно-громадського управління розвитку системи освіти на регіональному рівні. Основні висновки зводяться до такого.

1. Виконане дисертаційне дослідження відображає значущість вирішення проблеми державно-громадського управління регіональною системою освіти і має науково-прикладний характер. Аналіз науково-практичних робіт щодо демократизації управління територіальними системами освіти дав можливість з'ясувати важливість і водночас недостатню розробленість теоретичних, методичних і організаційних аспектів державно-громадського управління регіональною системою освіти.

На підставі узагальнення науково-теоретичної сутності поняття "державно-громадське управління регіональною системою освіти" запропоновано таке його визначення: цілеспрямована, організуюча й регулююча взаємодія державних і громадських органів управління щодо ухвалення та реалізації спільних раціональних управлінських рішень із забезпечення стійкого розвитку регіональної системи освіти, створення та освоєння нововведень, що приводять до якісної її зміни, нарощування інноваційного потенціалу з урахуванням соціальних, економічних, культурних особливостей та традицій регіону. Державно-громадський підхід до управління освітою виступає реальним механізмом повноцінного використання можливостей соціальних інститутів, мікросередовища особи, суспільства в цілому в забезпеченні соціального захисту та добробуту особистості, в підвищенні якості життя людей; створення реальних умов для розвитку ініціативної, творчої, соціально активної особистості, здатної самостійно ухвалювати відповідальні рішення в ситуації вибору, прогнозуючи їх можливі наслідки, відповідно до можливостей і потреб визначати траєкторію своєї професійної діяльності, щоб бути затребуваним у новому суспільстві, брати активну участь і конструктивно впливати на подальший його розвиток.

2. Функціонування системи державно-громадського управління має бути засноване на таких принципах: гнучкого реагування на проблеми в освіті; толерантності; розвитку; діалогу; повноти складу управлінських дій; відкритості. Основними функціями державно-громадського управління освітою є: діагностична, координаційна, експертна. Зазначені функції мають реалізовуватися в послідовному алгоритмі таких етапів: організаційний (домовленість про спільні дії з метою вирішення проблем в освіті; обговорення й ухвалення порядку дій у спільній діяльності); діагностичний (діагностика реальної ситуації в освітньому просторі; визначення та формулювання проблем; спільна постановка мети й завдань); етап узгодження дій (визначення основних напрямів діяльності; вибір способів вирішення поставлених завдань; розробка критеріїв успішності вирішення поставлених завдань); практичний (реалізація способів вирішення намічених цілей і поставлених завдань; координація дій державних і громадських структур); аналітичний (експертиза й обговорення результатів державно-громадського управління; експертиза освітніх проектів, спрямованих на вирішення проблем регіонального освітнього простору); коригування (коригування намічених цілей і поставлених завдань, способів їх досягання та вирішення).

3. Головною метою функціонування системи державно-громадського управління розвитком регіональної освіти є її перетворення з моделі, що стабільно функціонує, на інноваційну. Інноваційний характер розвитку регіональної системи освіти на основі державно-громадського управління зумовлений взаємодією державних і громадських органів управління освітою в ухваленні й реалізації спільних управлінських рішень зі створення та освоєння нововведень, що приводять до якісної зміни діяльності регіональної системи освіти і сприяють її унікальності. Модель державно-громадського управління розвитком регіональної системи освіти включає: мету (інноваційний розвиток регіональної системи освіти); модулі: організаційно-технологічний модуль, представлений сукупністю провідних ідей (соціального діалогу; конгруентності й синергетичної ефективності взаємодії освітніх організацій і громадськості; соціальної відповідальності суб'єктів управління), принципів (регульованої еволюції, паритетності управління, врахування компенсаторності системи, створення та використання мережевих організаційних структур), організаційним механізмом (функціонал; інформаційне забезпечення; координаційні зв'язки; методи й форми); об'єктно-змістовий модуль, що відображає змістовні домінанти регіональної системи освіти, етапи розвитку (стабільного функціонування, інноваційно-моделювальний, процесуальний, інноваційно-перетворювальний); рівні розвитку регіональної системи і соціально-педагогічні умови.

4. В Запорізькій області сформовано самодостатню варіативну систему навчально-виховних закладів усіх рівнів, що стабільно працює й перебуває в постійному розвитку, має суттєвий потенціал на шляху створення для населення умов доступної якісної освіти протягом життя. За своїми обсягами та розгалуженістю регіональна освітня система в усіх своїх ланках досить коректно узгоджена з кількісними показниками населення області та його потребами в освітніх послугах. Сучасна школа в Запорізькій області намагається зберегти і примножити традиції народної педагогіки. Здійснена модернізація професійно-технічної освіти з урахуванням потреб ринку праці. Основними напрямами подальшого розвитку регіональної системи освіти визначено: створення укрупнених освітніх одиниць; розвиток мережевої взаємодії освітніх установ на основі соціально-педагогічних проектів; делегування частини владних повноважень органів державного управління освітою громадським з метою раціоналізації управлінської праці у вирішенні стратегічних завдань розвитку освіти.

5. Формування державно-громадського управління регіональною системою освіти передбачає: встановлення позитивних зв'язків між регіональною системою освіти, державними і громадськими інститутами, що забезпечують можливість вираження соціального замовлення і його врахування в процесі організації управлінської діяльності; задоволення освітніх потреб різних верств і груп населення; соціалізацію й виховання підростаючого покоління з урахуванням традицій, культури регіону та національної культури; перетворення освіти в розвиваючу й таку, що розвивається систему, здатну забезпечити розвиток особистості та розвиток місцевих громадських систем за умови корпоративної взаємодії між усіма соціальними інститутами. Відповідно запропоновано оцінювати рівень сформованості державно-громадського управління регіональною системою освіти (високий, середній, низький) на основі показників, що дають можливість охарактеризувати: взаємодію регіональної системи освіти і зовнішнього середовища; організацію державно-громадського управління регіональною системою освіти.

6. Побудову методичного апарату оцінювання ефективності функціонування регіональної системи освіти доцільно здійснювати з урахуванням таких важливих критеріальних характеристик: мета й завдання системи (планування та постановка цілей; єдність мети; засвоєння системних цілей; реакція на суперечність системи; доступність освітніх послуг); результативність функціонування системи (ефективність; якість; надійність; динаміка зростання; гнучкість; кадрові ресурси; навчання та вдосконалення; стабільність; оцінки ззовні; інформація і взаємозв'язок підсистем; взаємодія із зовнішнім середовищем); якість персоналу системи (оцінка «зсередини»; задоволеність роботою; рівень мотивації; соціальна атмосфера; конфліктність/згуртованість колективу; плинність кадрів; участь у поділі обов'язків; особистісні якості керівників установ; професійні якості керівників установ; спрямованість на досягнення мети; узгодженість ролей і норм).

7. Зміст державно-громадського управління становить діяльність суб'єктів у двох напрямах: забезпечення функціонування освітньої сфери і її розвиток. Структурно-функціональна модель державно-громадського управління регіональною системою освіти передбачає: взаємодію державних і громадських структур управління освітою з органами місцевого самоврядування та різними організаціями, суб'єктами підприємництва щодо залучення інвестицій в освіту; узгодження соціального замовлення, нормативів освіти і особистісних саморозвивальних засад; міжвідомчу співпрацю з метою захисту прав учнів, учителів (викладачів); прийняття громадськістю соціальної відповідальності за результати освіти, гармонізацію відносин суб'єктів освітнього процесу. До функції державного управління віднесено: планування, організацію, керівництво, контроль. Система державно-громадського управління передбачає такі функції: діагностичну, координаційну, експертну.

8. Найважливішим елементом організаційно-економічного механізму модернізації системи освіти в Україні є багатоканальне фінансування. При зростанні частки освіти в загальній структурі бюджетних витрат система освіти існує в умовах хронічного недофінансування, що зумовлює необхідність залучення навчальними закладами позабюджетних джерел фінансування (коштів домогосподарств, працедавців, різних фондів і добродійних організацій). У роботі запропоновано заходи багаторівневого фінансування за рахунок державного, регіональних і місцевих бюджетів, напрями вдосконалення інструментів фінансування освіти.

9. Виконана дисертаційна робота відкриває можливості для подальшого дослідження проблем державно-громадського управління освітою в Україні як на регіональному, так і на загальнодержавному рівнях. За рамками проведеного дослідження залишилися питання, пов'язані з вирішенням ряду правових, економічних, наукових умов, що забезпечують ефективність державно-громадського управління регіональною системою освіти. Дослідження, в рамках теми дисертації, може бути продовжено в таких напрямах: забезпечення законодавчо-нормативної бази державно-громадського управління регіональною системою освіти; створення ресурсних центрів державно-громадського управління; розробка механізмів врахування соціального замовлення освіті; забезпечення державно-громадського управління якістю освіти та інноваційних процесів у регіональних системах освіти тощо.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія:

1. Тягушева О. Сучасні напрями розвитку державної політики України в галузі освіти / О. Г. Тягушева // Актуальні проблеми управління: монографія: у 2 т. / О. Тягушева, В. Огаренко, В. Корінєв, К. Райхель, О. Гугнін та ін. - Запоріжжя: КПУ, 2008. - Т.1. - С. 417-427.

(Особистий внесок здобувача: визначено напрями подальшого розвитку державної політики України в галузі освіти, обґрунтовано необхідність активізації її регіональної складової).

Статті в наукових фахових виданнях:

2. Тягушева О. Г. Досвід та принципи формування державної політики в галузі освіти в розвинутих країнах/ О. Г. Тягушева // Держава та регіони. Серія: Державне управління. - 2008. - № 2. - С. 219-222.

3. Тягушева О. Г. Завдання і принципи стратегічного управління розвитку регіональної системи освіти / О. Г. Тягушева // Держава та регіони. Серія: Державне управління. - 2009. -№ 1. - С. 174-178.

4. Тягушева О. Г. Зміст та проблеми розвитку профільного навчання як напряму реалізації державної політики України в галузі освіти / О. Г. Тягушева // Держава та регіони. Серія: Державне управління. - 2008. - № 1. - С. 217-223.

5. Тягушева О. Г. Методичні основи організації управління регіональною системою освіти / О.Г. Тягушева // Держава та регіони. Серія: Державне управління. - 2008. - № 4. - С.200-204.

6. Тягушева О. Г. Необхідність та перспективи безперервної освіти як принципу освітньої політики України / О. Г. Тягушева // Теорія та практика державного управління: збірник наукових праць - X.: Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2008. - Вип. 3 (22). - С. 359-366.

Публікації в інших виданнях:

7. Тягушева О. Г. Шляхи взаємодії школи і вищого навчального закладу в межах навчально-наукового комплексу / О. Г. Тягушева // Управління діяльністю гуманітарної школи художньо-естетичного спрямування: науково-методичний посібник / Школа-комплекс естетичного навчання та виховання № 9 м. Запоріжжя; Науково-методичний центр середньої освіти Міністерства освіти і науки України. - Запоріжжя, 2004. - С. 48-53.

Тези доповідей, матеріали наукових конференцій:

8. Тягушева О. Г. Аналіз і застосування досвіду формування державної політики у сфері освіти економічно розвинутих країн / О. Г. Тягушева // Дні науки - 2008: зб. тез доповідей: у 3 т. / Класичний приватний університет, 23-24 жовтня 2008; ред.кол. В.М.Огаренко та ін. - Запоріжжя: КПУ, 2008. - Т. 2. - С. 51-53.

9. Тягушева О. Г. Місце навчального закладу у системі сучасних соціальних організацій / О. Г. Тягушева // Наука і вища освіта: тези доповідей учасників XII Міжвузівської студ. наук. конф., м.Запоріжжя, 20 травня 2004 р.: у 2 ч. / Гуманітарний університет "ЗІДМУ". - Запоріжжя: ГУ "ЗІДМУ", 2004. - Ч.1 - С. 41-42.

10. Тягушева О. Г. Науково-освітній комплекс як шлях реалізації принципу безперервної освіти / О. Г. Тягушева, О. М. Горбань // Концептуальні засади модернізації системи освіти в Україні: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Харків, 1 лютого 2002 / Міністерство освіти і науки України: Народна українська академія. - Х., 2002. - С. 51-54.

(Особистий внесок здобувача: визначено завдання та місце науково-освітнього комплексу в структурі управління регіональною освітньою системою).

11. Тягушева О. Г. Розвиток механізму фінансування вищої освіти з позабюджетних джерел / О. Г. Тягушева // Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні: матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Київ, 23-24 жовтня 2008 р. - у 3 ч. / РВПС України НАН України. - К.: РВПС України НАН України, 2008. - Ч. 1. - С. 129-131.

12. Тягушева О. Г., Огаренко В. М., Горбань О. М. Системний підхід як засіб освітнього менеджменту / О. Г. Тягушева, В. М. Огаренко, О. М. Горбань // Вісник Одеського національного університету: матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Соціальна політика і механізми інтеграції українського суспільства" 27-28 березня 2002 р., м. Одеса / Одеський національний університет. - Одеса: Вид-во ОНУ, 2003. - С. 260-265.

(Особистий внесок здобувача: узагальнено зміст системного підходу в управлінні регіональною освітньою системою).

13. Тягушева О. Г. Управління взаємодією навчальних закладів різного рівня в навчально-виховному комплексі / О. Г. Тягушева // Державне управління та місцеве самоврядування: тези VIII Міжнародного наукового конгресу, 27-28 березня 2008 р. - X.: Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2008. - С. 297-298.

АНОТАЦІЯ

Тягушева О.Г. Розвиток механізмів державно-громадського управління регіональною системою освіти. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - механізми державного управління. - Класичний приватний університет. - Запоріжжя, 2009.

Дисертацію присвячено розробці теоретичних, методичних і практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізмів державно-громадського управління розвитку системи освіти на регіональному рівні.

Визначено теоретичну сутність державно-громадського управління регіональною системою освіти. Обґрунтовано алгоритм реалізації державно-громадського управління в регіональному освітньому просторі. Розроблено модель функціонування системи державно-громадського управління розвитком регіональної системи освіти. Здійснено аналіз стану й тенденцій розвитку освіти Запорізької області, структури та ефективності системи державно-громадського управління. Розроблено критерії оцінки рівня сформованості державно-громадського управління регіональною системою освіти. Удосконалено методичний апарат оцінки ефективності функціонування регіональної системи освіти. Визначено структурно-функціональні складові системи державно-громадського управління в регіональному освітньому просторі. Запропоновано напрями розвитку механізму фінансового забезпечення системи освіти.