Становлення та розвиток соціально-ціннісних засад державного управління в Україні

Критерій відповідальності державної влади розглядається комплексно і визначається перш за все як адекватність професійних якостей посадових осіб держави та результатів їх діяльності завданням державного управління в конкретних економічних та соціально-політичних умовах. Іншими словами, це відповідальність політико-управлінської еліти за належне здійснення державного управління.

Застосування системної взаємодії як визначального соціально-ціннісного критерію його ефективності і демократичності є одним з ефективних напрямів реформування системи державного управління на демократичних засадах. Міжнародний досвід та історична практика свідчать, що дотримання цього принципу сприяє поглибленню єдності державної влади, підвищенню ефективності взаємозв'язків державних органів та інститутів громадянського суспільства, узгодженню різнопланових суспільних інтересів і, зрештою, зміцненню політичної та соціально-економічної стабільності в державі. З огляду на це процес взаємодії слід розглядати як основу вдосконалення системи державного управління в Україні в напрямі підвищення його ефективності та демократичності (табл. 1).

Вельми актуальним залишається питання налагодження взаємодії між органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Демократизація суспільного життя вимагає перерозподілу повноважень між ними на основі принципів децентралізації і деконцентрації влади, враховуючи ту обставину, що інтереси держави мають базуватися на інтересах громадянина. Лише за такої умови можна здійснити демократизацію державного управління за суттю, а не за формою. В процесі налагодження такої взаємодії не слід забувати, що місцеве самоврядування регулюється нормами, які є результатом діяльності держави в особі її органів. Воно є проявом не стільки внутрішнього саморегулювання, скільки зовнішнього регулювання, що накладає певні обмеження на діяльність органів місцевого самоврядування, яка не може відбуватися всупереч загальнодержавним інтересам. Зважаючи на це у процесі налагодження взаємодії між державними органами та місцевим самоврядуванням необхідно знайти такий баланс інтересів, який відповідав би сподіванням територіальних громад і водночас не суперечив національним інтересам.

Важливим аспектом взаємодії як визначального соціально-ціннісного критерію державного управління є взаємодія органів державної влади і громадянського суспільства, оскільки спрямованість на розбудову вільного, демократичного суспільства, в центрі якого перебуває людина з її потребами та інтересами, вимагає особливої уваги до розвитку цього процесу, який виступає як справжнє і актуальне джерело формування цілей державного управління.

Таблиця 1. Зміст основних дефініцій категорії “взаємодія” як соціально-ціннісного виміру демократичного державного управління

Відсутність належної взаємодії між органами влади та інститутами громадянського суспільства призводить до того, що система державного управління в Україні досі не повною мірою враховує інтереси громадян. В основу налагодженої системи взаємодії між органами державної влади, органами місцевого самоврядування і громадянським суспільством має бути покладений розвиток системи зв'язків з громадськістю, які є однією з функцій управління, що сприяє встановленню та підтриманню спілкування для виявлення спільних інтересів та досягненню взаєморозуміння між владою і громадянами. Паблік рилейшнз забезпечують зворотний зв'язок, який має існувати між органами державного управління та суспільством, що сприяє підвищенню ефективності та результативності державного управління і виступає як найважливіший чинник його демократизації. Визнання влади демократичною, реалізація рішень, які нею приймаються, не будуть успішними без розуміння та підтримки їх населенням.

Налагодження системи взаємодії між органами влади і громадянським суспільством вимагає широкого застосування ціннісних критеріїв відкритості і прозорості, які забезпечують можливості вільного доступу громадян до здійснення управління державними справами шляхом безпосереднього волевиявлення, сприяють ліквідації перешкод для одержання правдивої інформації про діяльність державно-владних структур, забезпечують її зрозумілість для громадськості і, таким чином, дає їй змогу здійснювати контроль за владою. Організаційним показником якості управління державою при збереженні зв'язку із соціально-ціннісними засадами виступає професіоналізм, який має іманентно вміщувати такі ціннісні ознаки, як компетентність, інноваційність, толерантність, моральність тощо (табл. 2).

Таблиця 2. Зміст основних дефініцій категорії “професіоналізм державного управління”

Діяльність державної влади легітимується ціннісними засадами суспільства у трьох основних вимірах: правовому, політичному й організаційному. Загальною для всіх цих вимірів є проблема відповідності дій суб'єктів державного управління сформульованим аксіологічним принципам як показникам якості управління, вирішення якої передбачає:

- дотримання принципу відповідальності та підвищення правосвідомості (правовий підхід);

- забезпечення взаємодії всіх гілок влади, державного апарату та місцевої влади, зв'язку держави і громадськості в цілому (політичний підхід);

- досягнення професіоналізму державно-управлінської діяльності при забезпеченні таких соціально-ціннісних ознак, як інноваційність, соціальність, моральність і толерантність.

Варто звернути увагу на те, що наведена класифікація соціально-значимих цінностей державного управління уможливлює ранжування показників та характеристик якості державного управління для кожної з цих сфер. Позитивний ефект може бути досягнутий лише в разі комплексного застосування базових соціально-ціннісних принципів демократичного державного управління та окремих їх показників.

У п'ятому розділі - “Ціннісні засади державного управління сучасної України у суб'єктно-об'єктному вимірі” - представлено результати експертного соціологічного опитування державних службовців, проведеного нами з метою емпіричної верифікації результатів теоретичного аналізу соціально-ціннісних засад демократичної системи державного управління, виявлення її реального стану та пошуку механізмів його покращення.

З метою верифікації та уточнення отриманих у результаті аналізу наукових джерел даних щодо ціннісних засад, принципів і механізмів державного управління та з'ясування реального стану проблеми формування ціннісних засад у сучасній системі державного управління України, в процесі дисертаційного дослідження на базі Інституту підвищення кваліфікації керівних кадрів ( ІПКК) НАДУ та київських міського й обласного центрів перепідготовки і підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування проведено експертне опитування. До участі в ньому було запрошено 200 державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування (далі - респонденти). Склад респондентів розподілено на дві групи - по 100 осіб у кожній ( табл. 3).

Таблиця 3. Загальна характеристика складу експертів

Такий розподіл зумовлений гіпотетичним припущенням про можливість існування розбіжностей у професійно-ціннісних орієнтаціях різних вікових та службових категорій респондентів. Крім того, обидві групи, представники яких не контактували під час опитування, виступали як контрольні одна відносно до іншої.

Першу групу становили респонденти, які належать до вищих категорій державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, мають високі ранги (не нижче від сьомого рангу, в середньому 5-й ранг), тривалий стаж державної служби (включно зі стажем служби в органах місцевого самоврядування і спеціальної або мілітаризованої служби - в середньому 14 років).

Середній вік респондентів Старшої групи становив 47 років. За статтю вони розподілилися приблизно адекватно відсотковому співвідношенню жінок і чоловіків у вищих категоріях державної служби (83% чоловіків і 17% жінок). Такий склад Старшої групи респондентів дає підставу цілком обґрунтовано припустити, що вони є виразниками консолідованої думки відповідної вікової та службової категорії кадрового складу державної служби та служби в органах місцевого самоврядування. Крім того, Старша група за характеристиками професійної діяльності, віком і стажем роботи являє собою характерний „зріз” одного з прошарків „середнього класу” населення України.

Другу групу становили респонденти, які належать до нижчих і частково до середніх категорій державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, мають ранги від 15-го, але не вище від 8-го (в середньому - десятий ранг) і стаж державної служби в середньому удвічі менший (8 років при найменшому 1,5 років) від Старшої групи.

Опитування респондентів здійснювалося анонімно, у спеціально виділений в навчальному процесі час, в кількох малих (до 25 осіб) групах, шляхом самостійного заповнення кожним з респондентів спеціальних анкет з наступним вибірковим інтерв'юванням приблизно 10% опитаних. Вибіркове інтерв'ювання здійснювалося з метою уточнення адекватності розуміння респондентами змісту поставлених в анкеті запитань і технології відповіді на них. Інтерв'ювання підтвердило, що респонденти працювали з анкетою експертного опитування цілком свідомо, розуміючи суть поставлених запитань і дотримуючись технології відповідей на них.

Зокрема, в процесі дослідження було виявлено існування проблеми формування та подальшого розвитку демократичних соціально-ціннісних засад сучасної системи державного управління України. Крім того, на сучасному етапі суспільного розвитку проблему неадекватності соціально-ціннісних засад системи державного управління України демократичним стандартам європейського адміністративного простору в цілому можна кваліфікувати як комплексну, поліоб'єктну, стійку, тривалу, актуальну (з тенденцією до загострення), деструктивну, ключову для модернізації суспільства в цілому та складну за механізмами розв'язання.

Дієвим партнером держави щодо процесів суспільних перетворень у демократичному суспільстві виступає громадськість. Вирішального впливу фактор взаємодії набуває за умови, коли держава враховує в своїй діяльності громадську думку як основний орієнтир, а громадськість підтримує діяльність держави.

Результати аналізу проведеного експертного опитування також дали можливість більш детально визначити інституції та механізми формування демократичних соціально-ціннісних засад сучасної системи державного управління України. До інституцій, що мають можливість ефективно впливати на процеси формування соціально-ціннісних засад державного управління, належить: Президент, Кабінет Міністрів і Верховна Рада України. Як вищі інститути державної влади країни саме вони спроможні визначати пріоритети соціально-ціннісного розвитку суспільства і забезпечувати їх дотримання. Відчутну роль у цьому процесі мають відігравати органи місцевого самоврядування як владні структури, що найбільше наближені до населення й залежні від нього.

Дієвим на сучасному етапі розвитку держави механізмом формування соціально-ціннісних засад демократичної системи державного управління України є кадровий відбір з акцентуванням уваги на професійному складі органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Особливості організації цього процесу не є предметом нашого дослідження, однак нами незаперечно доведено, що однією з найважливіших складових цього процесу має виступати система вимог до морального стану і доброчесної поведінки як майбутнього, так і чинного посадовця.

Висновки

У роботі вирішено актуальну науково-теоретичну проблему щодо аналізу процесів становлення і розвитку соціально-ціннісних засад сучасної теорії і практики державного управління України. Соціально-ціннісні засади розвитку є умовою зміни системи суспільних відносин, а також чинником впливу на соціокультурну динаміку, засобом формування та успішної діяльності відповідних структур держави. Остання як суб'єкт соціального розвитку вимагає рефлексії за умовами існування своїх соціально-ціннісних засад, методології моніторингу змінюваної ситуації латентних процесів перебудови ціннісної ієрархії, комплексної моделі розвитку ціннісних орієнтацій, важелів впливу на культурно-духовні процеси розвитку суспільства, ідеологічного забезпечення тощо. Ці феномени, у свою чергу, потребують наукової дескрипції та розробки нових теоретичних та методологічних підходів до проблеми розуміння соціально-ціннісних засад державного управління України.

На основі здійсненого дослідження сформульовано такі висновки і пропозиції:

1. Історіографічний аналіз наукових джерел дав змогу у загальних рисах виявити та описати еволюцію аксіологічних поглядів у світовій теорії державного управління. Передусім у своєму становленні державне управління розглядалося як включене в ціннісну ієрархію буття на підставі безпосередньої тотожності соціальної онтології й аксіологічної проблематики, про що свідчать античні класифікації правильних і неправильних форм державного управління, теологічна апологія державної влади в добу Середньовіччя, єдність в опозиції “держава - громадянське суспільство” Нового часу. Державне буття споконвічно наділялося ціннісним виміром. У процесі історичного розвитку проблему суспільних цінностей істотно загострило руйнування непорушної єдності соціальної онтології й аксіології.

2. Визначено та проаналізовано основні тенденції формування сучасних соціально-ціннісних концепцій державного управління. Зокрема показано, що позитивістські стратегії побудови соціальних наук, які панували в американській школі, редукували ціннісні компоненти теорії державного управління, що призвело до елімінації аксіологічної проблематики в цій сфері. Але суто емпіричні методології американської школи “public administration” заперечували роль всіляких ідеальних конструктів у науковому пізнанні. Це спричинило втрату розуміння ролі людського фактора в державному управлінні, що було частково компенсовано “школою людських стосунків”, яка намагалася пояснити роботу державних установ як проекцію поведінки їх службовців. Пояснення природи потреб керівників соціальними, а не економічними причинами дало змогу повернути суб'єктивний вимір науки про державне управління, але не аргументувати значення соціальних цінностей у ній. Необхідність усунення цього недоліку постулювалась у біхевіористській і модерністській теоріях державного управління як у США, так і в Західній Європі. Однак у цілому можна стверджувати, що, незважаючи на численні спроби ввести ціннісні мотивації в концепти державного управління, емпірична методологія американської школи не дала їй змоги розкрити роль соціально-ціннісних засад державного управління.

3. Пострадянська парадигма науки державного управління висвітлює різні проблеми соціально-ціннісних засад предмета свого дослідження. Серед них - становлення категорійного апарату науки про державне управління; розробка нової парадигми державного управління; визначення соціально-ціннісних засад єдності українського соціуму та місця ціннісних структур у діалектиці національного і глобального рівня існування Української держави; окреслення ролі соціально-ціннісних засад стратегій державного цілепокладання; пошук шляхів подолання кризи авторитету державної влади як невідповідності соціально-ціннісним пріоритетам розвитку, що маніфестуються нею; виявлення і коригування етичних норм управлінського середовища; вдосконалення норм адміністративного права тощо. Окреме місце у розробці соціально-ціннісних засад державного управління пострадянської парадигми посідає теорія соціально-правової держави і стратегії вироблення соціальних стандартів. Однак цілісної аксіологічної теорії в пострадянській державно-управлінській науці досі не створено.

4. Узагальнено методологічні підходи щодо дослідження й формування соціально-ціннісної бази державного управління, виявлено та з'ясовано проблемне поле та складності щодо їх формування і розвитку в Україні. В процесі дослідження встановлено, що емпірична методологія, яка домінує в більшості сучасних шкіл державного управління, була наслідком критичного ставлення до спадщини соціальної онтології, що базувалася на принципі конструювання ідеальної держави, але не давала змоги подолати існуючі історичні труднощі державного управління. Водночас в умовах панування емпіричної методології редукувалося розуміння людиновимірного змісту державного управління, а отже, позначалися методологічні установки, навіть якщо вони тільки допомагали ефективно вирішували ситуативні складності державного управління і не вели до створення універсальної моделі управління, яку можна було б екстраполювати на державу в цілому.

Проте специфіка основних напрямів дослідження соціально-ціннісних засад державного управління в Україні вимагала формування й застосування оригінальної методології, заснованої на логіці й теорії наукового пізнання. Особлива увага у методології дослідження проблемного поля теми дисертаційного дослідження має приділятися: діалектичному, системному, гіпотетико-дедуктивному, соціологічному, історіографічному, структурно-функціональному та прогностичному методам; низці порівняльних та інших методів. У дослідженні застосовується парадигмальний та критеріальний підходи.

5. Типологізовано провідні сучасні нормативно-політичні теорії (утилітаризм і гуманізм) як базові соціально-ціннісні засади формування систем державного управління і розкрито їх основний зміст.

Установлено, що нормативна політична теорія, яка містить в собі утилітарний підхід, частково спроможна обґрунтувати й задовольнити ціннісні потреби організації сучасного державного управління через максимізацію ідеї суспільного блага як головної мети діяльності держави в суспільстві. Поряд з цим навіть у сучасних утилітаристських школах нормативної політичної теорії відсутня єдина доведена думка про зміст ідеї суспільного блага і механізми її реалізації в процесі управління державою. Водночас основи теорії утилітаризму вступають в протиріччя із сучасними уявленнями демократії про місце і роль прав людини як окремо взятої особистості у формуванні основ політичної системи і ціннісних засад державного управління.

Ідея гуманізму в управлінні державою, яка з'явилася у працях античних мислителів, зрештою, знаходить вираз в основоположних правових документах світового масштабу і починає домінувати в процесі формування соціально-ціннісної системи сучасного державного управління в країнах розвиненої демократії. В основу цієї ціннісної системи, на відміну від ідеї суспільного блага, яке в теорії утилітаризму розглядається виключно як добробут, покладено ідею домінування природних прав людини і їх забезпечення як основне завдання держави в процесі управління суспільством.

У провадженні гуманістичних цінностей в основи сучасного державного управління України ключовим етапом є процес усвідомлення беззаперечної ваги соціальних цінностей, що відповідають природним правам людини.

6. Визначено та проаналізовано особливості й суперечності формування ціннісних засад сучасного українського соціуму в цілому та його політико-управлінських верств. Передусім підтверджено, що політичні цінності держави й цінності державного управління формуються під впливом соціально-ціннісної парадигми державно-організованого суспільства.

Доведено, що сьогодні в Україні актуалізується питання про культурну й цивілізаційну ідентичність, про місце між Заходом і Сходом, індустріальним і постіндустріальним суспільством, і що розуміння специфіки й перспектив формування ціннісної системи, її політичної культури набуває особливого значення.

7. Показано, що в сучасній Україні ціннісні орієнтири політичної еліти відображають не лише прогресивні способи державного управління, а й традиції, властиві радянському періоду розвитку, та навіть досвід інших, більш ранніх етапів вітчизняної історії. Зокрема, один з парадоксів сучасної ціннісної системи вітчизняної політичної еліти полягає в тому, що у зневажливому ставленні до права (як до провідної управлінської цінності) спостерігається дивна духовна солідарність верхівки й основної маси суспільства. Дію останньої тим більше відчутно тому, що внутрішнє заперечення цінності права підкріплюється й постійною наявністю подвійних стандартів відповідальності, які привчили керівників різного рівня уникати будь-якої реальної відповідальності перед суспільством.

Система державно-управлінських цінностей у процесі взаємодії із своїм носієм (державно-управлінською елітою), виступаючи щодо останнього регулятором і водночас об'єктом впливу, таким чином може проявлятися як самодостатня й замкнена, уповільнювати свій розвиток, не відповідати вимогам часу й потребам громадянського суспільства.

На сучасному етапі українського національного державотворення одним з найбільш ефективних механізмів впливу на систему державно-управлінських цінностей видається формування та послідовне впровадження в середовище державних службовців національної ідеї як основи свідомого та переконаного сприйняття ними цінностей патріотизму, служіння державі й народу України.

8. Сформульовано та концептуально обгрунтовано пріоритети розвитку соціально-ціннісної бази державного управління в Україні. Визначено, що завдання щодо підвищення якості державного управління в Україні передбачають дотримання цілої низки соціально-ціннісних критеріїв, які водночас виступають як чинники і виміри ступеня демократичності державно-управлінських відносин. Досвід демократичних країн свідчить, що існує певна система таких критеріїв, серед яких особливо слід виділити: професіоналізм, взаємодію, відповідальність, які в комплексі закладають підвалини соціально-ціннісної системи демократичного державного управління.

З'ясовано, що одним з найважливіших соціально-ціннісних критеріїв державного управління у правовому вимірі є відповідальність, дефіцит якої є однією з суттєвих вад української державно-управлінської еліти. Відповідальність державної влади визначається адекватністю професійних, моральних, культурних та інших якостей її суб'єктів, а також результатів діяльності останніх умовам і завданням, які постали перед країною і суспільством, і передбачає відповідальність за належне здійснення державного управління.

Як показують міжнародний досвід та історична практика, одним з ефективних напрямів реформування системи державного управління на демократичних засадах є застосування системної взаємодії як визначального соціально-ціннісного критерію його ефективності і демократичності. Застосування принципу взаємодії в державному управлінні сприяє зміцненню єдності державної влади, взаємозв'язків державних органів та інститутів громадянського суспільства, узгодженню різнопланових суспільних інтересів і, зрештою, досягненню політичної та соціально-економічної стабільності в державі. У результаті цього процес взаємодії слід розглядати як основу вдосконалення системи державного управління в Україні в напрямі підвищення його ефективності та демократичності. Насамперед це стосується проблеми взаємовідносин між різними гілками державної влади, оскільки відсутність належної взаємодії між ними, особливо між законодавчою і виконавчою структурами, до останнього часу була джерелом конфліктності в українському суспільстві.

9. Важливим аспектом взаємодії як визначального соціально-ціннісного критерію державного управління є взаємодія органів державної влади і громадянського суспільства, оскільки спрямованість на розбудову вільного, демократичного суспільства, в центрі якого перебуває людина з її потребами та інтересами, має передбачати особливу увагу до розвитку цього процесу, який виступає як справжнє і актуальне джерело формування цілей державного управління.

Організаційним показником якості управління державою при збереженні зв'язку із соціально-ціннісними засадами виступає професіоналізм управлінських кадрів, який має іманентно містити такі ціннісні ознаки, як компетентність, інноваційність, толерантність, моральність тощо.

Слід зауважити, що наведена в роботі класифікація соціально значимих цінностей державного управління уможливлює ранжування показників та характеристик якості державного управління для кожної зі цих сфер. Позитивний ефект може бути досягнутий лише за умови комплексного застосування базових соціально-ціннісних принципів демократичного державного управління та окремих їх показників.

10. Здійснено емпіричну верифікацію результатів теоретичного аналізу й узагальнення та розроблено практичні рекомендації щодо удосконалення системи соціально-ціннісних засад державного управління в Україні. Проведене дослідження вказує на існування проблеми формування та подальшого розвитку демократичних соціально-ціннісних засад сучасної системи державного управління України. І хоча ця проблема характерна для сфери практичної діяльності держави, її вирішення значною мірою може бути забезпечене засобами наукового дослідження.

Результати експертної верифікації результатів дослідження дають змогу отримати цілісне уявлення про стан і перспективи подальшого розвитку соціально-ціннісних засад сучасної системи державного управління в Україні, для якої характерними є:

- суттєва перевага утилітарних цінностей над культурно-духовними в свідомості осіб, які покликані професійно управляти державними справами на всіх рівнях їх службової ієрархії;

- значний вплив родинних традицій, патріархального способу мислення, колективних і корпоративних інтересів;

- уповільнене сприйняття політичною та адміністративно-управлінською елітою країни принципів і пріоритетів формування системи демократичних цінностей державного управління тощо.

Дієвість принципу служіння народу в сучасній системі державного управління України також може бути поставлена під сумнів через відсутність об'єктивних підстав для усвідомлення державними службовцями такого стану.

11. У процесі дослідження окреслено основні напрями та визначено засоби цілеспрямованого впливу на процес подальшого формування соціально-ціннісних засад демократичної системи державного управління в Україні. Зокрема, визначено, що:

- основним об'єктом впливу з метою формування базових засад демократичної системи державно-управлінських цінностей є група утилітарних цінностей: матеріальний добробут, владний, правовий та політичний стан соціально-професійної групи державних службовців;

- дієвим засобом подальшої демократизації ціннісних засад державного управління в Україні може стати лібералізація професійних відносин у системі державного управління шляхом запровадження більш відкритої комунікації в середовищі політичної та адміністративно-управлінської еліти;

- для формування механізмів удосконалення системи державного управління з опорою на ціннісні засади сучасного українського суспільства більш ефективним засобом може виявитись не виховна робота, а активна законотворчість з метою чіткої нормативно-правової регламентації системи державного управління та унеможливлення проявів непорядності в професійній діяльності державних службовців.

Подальшому формуванню демократичних ціннісних засад системи державного управління в Україні може сприяти низка соціальних передумов та механізмів їх задіяння у зазначеному процесі, а саме:

- позитивні ціннісні установки української родини (патріотизм, гуманізм, законослухняність, лояльність, працелюбність тощо) можуть вже в недалекому майбутньому відчутно прискорити формування ціннісних установок нової генерації державних управлінців. Для цього слід особливу увагу звернути на гармонійний розвиток самої родини як первинної ланки суспільства;

- надійним і досить швидким засобом формування ціннісних засад і принципів системи державного управління є законотворчість і забезпечення законності. Але недостатньо приймати хороші закони, потрібно ще домогтися їх виконання. Тому в системі державного управління доцільно розвивати механізми адміністративного судочинства і дисциплінарної відповідальності;

- запровадження необхідного освітнього мінімуму з демократичного державного управління для державних службовців та осіб, які претендують на заняття посад державної служби і служби в органах місцевого самоврядування, могло б сприяти не лише підвищенню їх професійного рівня, а й досить швидкій зміні професійних ціннісних установок;

- науковий супровід процесів державного управління спрямований на те, щоб у подальшому з'ясовувати зміст і механізми формування системи демократичних державно-управлінських цінностей, здійснювати моніторинг та експертно-консультативне забезпечення цього процесу.

З'ясовано, що надійним партнером держави щодо процесів суспільних перетворень у демократичному суспільстві виступає громадськість. За умов такої взаємодії, коли держава враховує в своїй діяльності громадську думку як основний орієнтир, а громадськість підтримує діяльність держави, ці фактори дійсно набувають вирішального впливу. Саме в такій взаємодії двох суспільних систем, на нашу думку, може найбільш яскраво проявитися феномен синергії. Апробованим протягом тривалого часу та в зарубіжному досвіді механізмом налагодження такої ефективної взаємодії має стати запровадження процедур публічної політики. Особливого значення набуває усвідомлення державою та інститутами громадянського суспільства взаємної корисності й ціннісності.

Перспективами подальшого наукового пошуку аксіології вітчизняної державно-управлінської науки є:

- уточнення складу та змісту соціально-ціннісних елементів системно - утворюючого підґрунтя державного управління;

- подальше розроблення соціально-ціннісних засад національної ідентичності як завдання державного управління на сучасному етапі розвитку України;

- вироблення стратегій формування національної свідомості державних службовців України та уточнення її соціально-ціннісних засад;

- розроблення демократичних механізмів розвитку системи професійних цінностей політичної та адміністративно-управлінської еліти в Україні.

Особливе місце в подальших дослідженнях має посісти розробка соціально-ціннісних показників як критеріїв якості демократичного державного управління в Україні.

Таким чином, дисертаційна робота є першим завершеним комплексним системним дослідженням процесу становлення та розвитку соціально-ціннісних засад державного управління в Україні, що закладає основи формування нової вітчизняної науково-прикладної школи аксіології державного управління.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

Монографії:

1. Козаков В. М. Соціально-ціннісні засади державного управління в Україні / В. М. Козаков. - К. : Вид-во НАДУ, 2007. - 284 с.

Статті у наукових фахових виданнях:

2. Козаков В. М. Бюджетне управління податками : інтереси, потреби, цінності / В. М. Козаков // Упр. сучас. містом. - 2004. - № 4/10-12(16). - С. 39 -45.

3. Козаков В. М. Інтереси, потреби й цінності як проблеми державного управління : діахронічний аналіз концепцій / В. М. Козаков // Вісн. НАДУ. - 2005. - № 1. - С. 56-64.

4. Козаков В. М. Наука про управління в традиційному суспільстві / В. М. Козаков // Актуальні проблеми внутрішньої політики ; наук. журн. : дод. до “Вісн. НАДУ”. - К. : Вид-во НАДУ, 2005. - Вип 1. - С. 55-62.

5. Козаков В. М Аксіологічні засади державного управління в сучасній Україні / В. М. Козаков // Вісн. НАДУ. - 2005. - № 2. - С. 422-428.

6. Козаков В. М. Державне управління соціальними конфліктами : управління / В. М. Козаков // Зб. наук пр. - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ“Магістр”. - 2005. - № 2(25). - С. 103 -107.

7. Козаков В. Ціннісні засади участі громадян у виробленні державної політики / В. М. Козаков // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. ОРІДУ НАДУ. - О. : Вид-во ОРІДУ НАДУ, 2005. - Вип. 2 (22). - С. 19-35.

8. Козаков В. М. Особливості утилітарного підходу до визначення ціннісних засад політики і державного управління / В. М. Козаков // Зб. наук. пр. НАДУ. - К. : Вид-во НАДУ, 2005. - Вип. 1. - С. 296-304.

9. Козаков В. М. Політична еліта : особливості суб'єкт-об'єктної взаємодії механізмів формування системи цінностей державного управління в Україні / В. М. Козаков // Державне управління : теорія та практика : електрон. наук. фах. вид. НАДУ. - 2005. - Вип. 2. - Режим доступу : htpp//www.nbu.gov.ua/e - journals/DUTP/2005 -2

10. Козаков В. Державне управління як соціально-ціннісний феномен / В. М. Козаков // зб. наук. пр. - Д. : ДРІДУ НАДУ, 2006. - Вип. 1 (23). - С. 69 -78.

11. Козаков В. М. Ціннісний дискурс державного управління сучасної України / В. М. Козаков // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. ОРІДУ НАДУ. - О. : Вид-во ОРІДУ НАДУ, 2006. - Вип. 2 (26). - С. 26-31.

12. Козаков В. М. Гуманізація державного управління й ціннісні парадокси сучасної теорії менеджменту / В. М. Козаков // Ефективність державного управління : зб. наук. пр. - Л. : ЛРІДУ НАДУ, 2006. - Вип. 11. - С. 57-63.

13. Козаков В. М. Ціннісні ознаки діяльності державно-владних структур / В. М. Козаков // Вісн. НАДУ. - 2006. - № 4. - С. 176-187.

14. Козаков В. М. Політична відповідальність - ціннісний критерій демократичності державного управління / В. М. Козаков // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2006. - № 3(30). - С. 249-259.

15. Козаков В. М. Взаємодія як організаційний принцип та ціннісний критерій державного управління / В. М. Козаков // Вісн. НАДУ. - 2006. - № 3. - С. 179-188.

16. Козаков В. М. Соціальні цінності та нова парадигма державного управління в Україні / В. М. Козаков // Зб. наук. пр. НАДУ. - К. : Вид-во НАДУ, 2006. - Вип. 2. - С. 290-300.

17. Козаков В. М. Ціннісний імператив державного управління в Україні / В. М. Козаков // Упр. сучас. містом. - 2006. - № 3-4/7-12 (23-24). - С. 22-28.

18. Козаков В. М. Ціннісні засади функціонування державно-владної еліти в громадянському суспільстві / В. М. Козаков // Державне управління : теорія і практика : електрон. наук. фах. вид. НАДУ. - 2006. - Вип. 2. - Режим доступу : htpp//www.nbu.gov.ua/e-journals/DUTP/2006-2

19. Козаков В. М. Соціальний зміст і ціннісні засади державного управління / В. М. Козаков // Державне будівництво : електрон. наук. фах. вид. ХарРІ НАДУ. - 2006. - № 1. - Режим доступу : htpp//www.nbu.gov.ua/e-journals/DUTP/2006 -1

20. Козаков В. М. Духовно-ціннісні засади та механізми формування національної свідомості державних службовців України / В. М. Козаков // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. - Д. : Вид-во ДРІДУ НАДУ, 2007. - Вип. 2(28). - С. 234-243.

21. Козаков В. М. Еволюція соціально-ціннісних поглядів в теорії і практиці управління державою / В. М. Козаков // Державне управління : теорія і практика : електрон. наук. фах. вид. НАДУ. - 2007. - Вип. 1. - Режим доступу : htpp//www.nbu.gov.ua/e-journals/DUTP/2007 -1

22. Козаков В. М. Професіоналізм як визначальний ціннісний орієнтир державного управління / В. М. Козаков // Державне управління : теорія і практика : електрон. наук. фах. вид. НАДУ. - 2007. - Вип. 2. - Режим доступу : htpp//www.nbu.gov.ua/e-journals/DUTP/2007 -2

23. Козаков В. М. Формування сучасних соціально-ціннісних концепцій державного управління / В. М. Козаков // Вісн. НАДУ. - 2008. - № 1. - С. 23 -31.

24. Ребкало В. А. Ціннісні орієнтири державного управління в Україні / В. А. Ребкало, В. М. Козаков // Упр. сучас. містом. - 2005. - № 3-4/7-12 (19-20). - С. 3 -10. - Авторські с.6-10.

25. Ребкало В. А. Ціннісні виміри державно-управлінської діяльності в Україні / В. А. Ребкало, В. А. Шахов, В. М. Козаков // Вісн. НАДУ. - 2007. - № 4. - С. 98-107. - Авторські с. 98-103.

26. Ціннісні пріоритети державного управління в Україні : конспект лекцій / В. А. Ребкало, В. М. Козаков, В. А. Шахов та ін. ; за заг. ред. О. Ю. Оболенського, С. В. Сьоміна, А. О. Чемериса. - К. : Вид-во НАДУ, 2007. - 48 с. - Авторські с. 3-12; 32-38.

27. Козаков В. М. Ціннісні засади державного управління в Україні : підручник / В. М. Козаков, В. А. Ребкало ; за ред. В. А. Ребкала. - К. : Вид-во НАДУ. - 2007. - 60 с. - Авторські с. 3-15; 32-45.

Тези доповідей:

28. Козаков В. М. Ціннісний вимір громадянського суспільства як об'єкт управлінського впливу держави / В. М. Козаков // Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю : у 2 т. (28 трав. 2004 р. , м. Київ). - К. : Вид-во НАДУ. - 2004. - Т. 1. - С. 219-221.

29. Козаков В. М. Ціннісні засади державного управління в сучасній Україні / В. М. Козаков // Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю : у 2 т. (31 трав. 2005 р., м. Київ). - К. : Вид-во НАДУ, 2005. - Т. 1. - С. 220-222.

30. Козаков В. М. Соціально-ціннісний зміст державного управління в Україні / В. М. Козаков // Проблема трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю (31 трав. 2006 р. , м. Київ). - К. : Вид-во НАДУ. - 2006. - С. 185-187.

31. Козаков В. М. Гуманістичні цінності державного управління / В. М. Козаков, А. А. Шарапова // Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю : у 2 т. (31 трав. 2007 р., м. Київ). - К. : Вид-во НАДУ. - Т. 2. - 2007. - С. 134-137. - Авторські с. 134-136.

32. Ребкало В. А. Аксіологічні детермінанти державно-управлінських відносин / В. А. Ребкало, В. М. Козаков // Проблеми й тенденції розвитку галузі науки “Державне управління” в Україні : від теорії до практики : зб. матеріалів симп. за міжнар. участю / за заг. ред. О. Ю. Оболенського, С. В. Сьоміна, С. В. Загороднюка. - К. : Вид-во НАДУ, 2007. - С. 65-68. - Авторські с. 66-68.

Анотація

Козаков В. М. Становлення та розвиток соціально-ціннісних засад державного управління в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного управління за спеціальністю 25.00.01 - теорія та історія державного управління. - Національна академія державного управління при Президентові України. - Київ, 2008.

У дисертації по-новому вирішено актуальну наукову проблему становлення та розвитку соціально-ціннісних засад державного управління в Україні і розроблено науково-прикладні технології та методи, які забезпечують теоретичне і практичне використання отриманих наукових результатів.

Особливу увагу приділено таким аспектам сучасної теорії і практики державного управління, як: еволюція соціально-ціннісних поглядів в теорії і практиці управління державою та їх вплив на процеси формування сучасних соціально-ціннісних концепцій державного управління; основний зміст і напрями аксіологічних досліджень у сучасній вітчизняній державно-управлінській науці; історико-політична генеза утилітаристського й гуманістичного підходів у теорії і практиці державного управління; особливості формування соціально-ціннісних засад та ціннісних механізмів професійної діяльності політико-управлінської еліти в сучасній Україні; гуманістичний імператив, перспективи його впровадження та механізми формування соціально-ціннісних засад державного управління в сучасній Україні тощо.

Ключові слова: державне управління, цінності, соціально-ціннісні засади, ціннісні виміри та критерії, демократизація, гуманізація, взаємодія, відповідальність, професіоналізм у державному управлінні.

Аннотация

Козаков В. Н. Становление и развитие социально-ценностных основ государственного управления в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора наук государственного управления по специальности 25.00.01 - теория и история государственного управления. - Национальная академия государственного управления при Президенте Украины. - Киев, 2008.

В диссертации по-новому решена актуальная научная проблема, осуществлено ее теоретическое обобщение, проявившееся в комплексном подходе к исследованию процессов становления и развития социально-ценностных основ системы государственного управления Украины, разработаны научно-прикладные технологии и методы, которые обеспечивают теоретическое и практическое использование полученных научных результатов, что привело к созданию нового научного подхода к изучению аксиологии государственного управления. Этот подход предусматривает системное исследование содержания, процессов и механизмов становления и развития социально-ценностных основ отечественного державотворческого процесса. В частности, доказано, что под содержанием социально-ценностных характеристик государственного управления следует понимать анализ процесса достижения национальных целей и задач путем гуманизации и демократизации деятельности государственных организаций. Механизмы, которые обеспечивают этот процесс, определены как совокупность методов, способов и средств, регулирующих государственно-управленческие отношения и сферу государственных услуг в их соотношении с принципами, идеалами и ценностями общества.

Обоснована необходимость дальнейшей разработки концептуальных подходов к исследованию социально-ценностных доминант государственного управления и анализа целенаправленного обшественного влияния на формирование и развитие социально-ценностных приоритетов государственного управления.

Определены особенности, противоречия и конфликтность формирования ценностных основ современного украинского социума в целом и его политико-управленческих слоев. Также доказано, что ценностно-регулятивные установки как перспективы развития государства, форм, методов и технологий управления могут противоречить существующим ценностным ориентациям государственных служащих. Пренебрежение государственными служащими общенациональными интересами в государственном развитии ради собственных выгод ведет к общественной анемии, где даже положительно сформулированные цели государственного управления будут иметь непредвиденные последствия. Конфликты потребностей и интересов приводят к конфликтам ценностей. В диссертации показано, что в современном украинском обществе приоритет в формировании социально-ценностных убеждений принадлежит политической элите, которая определяет стратегию развития общества и государства.

В работе сформулированы и концептуально обоснованы приоритеты развития социально-ценностной базы системы демократического государственного управления Украины в условиях гражданского общества, рыночной экономики, мировой и европейской интеграции, где управленческие ценности внедряются в жизнь их носителями - субъектами государственной власти и проявляются в единстве общих, специальных и структурных принципов. Первые актуализируют ценностное измерение демократии в форме организации общества, которое основывается на принципах народовластия как реализация прав и свобод граждан. Вторые основываются на балансе ценностных ориентаций государственных служащих. Третьи обеспечивают единство государственной власти в трех ее измерениях: правовом, политическом и организационном.

К приоритетам формирования базовых основ демократического государственного управления относится прежде всего политическая ответственность, нормативно-правовое обеспечение и эффективное взаимодействие всех ветвей власти, дальнейшая профессионализация политической и управленческой деятельности как ценностной доминанты развития государственно - управленческих отношений.

Особое внимание уделено таким аспектам современной теории и практики государственного управления, как: эволюция социально-ценностных взглядов в теории и практике государственного управления и их влияние на процессы формирования современных социально-ценностных концепций государственного управления; основное содержание и направления аксиологических исследований в современной украинской государственно-управленческой науке; историко-политический генезис утилитаристского и гуманистического подходов в теории и практике государственного управления; особенности формирования социально-ценностных основ профессиональной деятельности политико-управленческой элиты в современной Украине; гуманистический императив его внедрения и механизмы формирования социально-ценностных основ государственного управления в современной Украине.

Ключевые слова: государственное управление, ценности, социально-ценностные основы, ценностное измерение и критерии, демократизация, гуманизация, взаимодействие, ответственность, профессионализм в государственном управлении.

Abstract

Kozakov V. М. Formation and development of the social-valuable foundations of the Public Administration of Ukraine. - Manuscript.

Thesis for a Doctor's degree (Doctor of Science) of the Public Administration on specialty 25.00.01 - The Theory and History of the Public Administration. - National Academy of Public Administration, The President of Ukraine. - Kyiv, 2008.

Relevant scientific problems consists in designating the basic theoretical and methodological approaches to the decision of a problem axiological contents in the system of the public administration, in particular: to specify the philosophical contents of concept of “value”; to outline and to classification the system of public values with the purpose of definition of the basic attributes, roles and places of political and public administration values in it; to differentiate concept “political” and “public administration” values, to characterize their connections and interdependence.

The main aim study and consecutive mechanism of formation and realization of the basic structural parts of nationality consciousness of the civil servants and means of her administrative influence for development of national consciousness is analysed and displayed: from outlook through morals - to ideology and is farther through a politics - to a way of life of people.

Key words: public administration, system of valuable, the mechanisms of valuables, democratization, humanistic system of the public administration.

Размещено на Allbest.ru