Державне управління зовнішньоторговельною діяльністю в умовах інтеграції України у світовий економічний простір: механізми регулювання та контролю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна Академія державного управління

при Президентові України

Автореферат

Державне управління зовнішньоторговельною діяльністю в умовах інтеграції України у світовий економічний простір: механізми регулювання та контролю

25.00.02 - механізми державного управління

Пісьмаченко Людмила Миколаївна

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національній академії державного управління

при Президентові України

Науковий консультант: доктор політичних наук, старший науковий співробітник Сьомін Сергій Валерійович,

Національна академія державного управління

при Президентові України,

віце-президент з наукової роботи

Офіційні опоненти: доктор наук з державного управління, професор

Грицяк Ігор Андрійович,

Національна академія державного управління при Президентові України,

завідувач кафедри європейської інтеграції

доктор наук з державного управління, доцент Карамишев Дмитро Васильович,

Національний фармацевтичний університет МОЗ України м. Харків,

завідувач кафедри менеджменту і адміністрування

доктор економічних наук, доцент

Хамініч Світлана Юріївна,

Дніпропетровський національний університет

імені Олеся Гончара,

завідувач кафедри маркетингу та менеджменту,

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ) не тільки висвітлив, а й значною мірою загострив протиріччя між необхідністю швидкої інтеграції національної економіки до світового господарства, з одного боку, та проведенням на основі впровадження інноваційних технологій структуризації вітчизняного виробництва - з другого, що вимагає чіткого управлінського підходу до його розв'язання. Перед державними інституціями влади та їх виконавчими органами постають завдання з удосконалення соціально-економічних, політичних та гуманітарних сфер, усунення викривлень і деформацій, що виникли на етапі трансформаційного процесу розвитку економіки. Одним з основних завдань стосовно розвитку світогосподарських процесів є перегляд методологічних основ державного управління зовнішньоторговельними відносинами на всіх етапах їх здійснення. Активізація інтеграції України до світового господарства пов'язаний з низкою проблем з регулювання та контролю зовнішньо-торговельних відносин, невідкладне вирішення яких призведе до: збалансованості економіки та рівноваги на внутрішньому ринку; стимулювання прогресивних структурних змін в економіці держави; створення оптимальних умов для залучення економіки України до світового поділу праці; наближення соціально-економічного розвитку до рівня розвинених держав; розробки дієвого механізму захисту економічних інтересів країни у зовнішній торгівлі.

Проблеми розвитку зовнішньоекономічної діяльності та державного управління економікою, здебільшого теоретичного характеру, розглядалися переважно зарубіжними ученими. Результатам фундаментальних досліджень цієї проблеми присвячені праці таких вчених, як Т.Мен, А.Монкретьєн, А.Сміт, Д.Рікардо. Пізніше їх вчення набули подальшого розвитку у працях Л.Клейна, В.Леонтьєва, Ф.Модильяні, П.Самуельсона, Е.Хекшера, Б.Оліна та ін. Особливості формування й розвитку зовнішньоекономічної діяльності та міжнародних відносин України в період глобальних трансформаційних перетворень висвітлені у роботах українських учених В.Бодрова, І.Бураковського, В.Вергуна, О.Власюка, В.Гейця, І.Грицяка, Ю.Козака, В.Ковалевського, В.Козика, В.Мазуренко, Ю.Макогона, Л.Панкової, Ю.Пахомова, А.Румянцева, Ф.Рут, С.Сьоміна, А.Філіпенка, О.Шниркова.

Для пострадянської науки проблеми державного управління є досить новими, проте за останні роки в російській та українській науковій літературі з'явилася низка праць присвячених широкому спектру питань державного управління та державного регулювання економіки. Серед найбільш відомих українських вчених, що працюють у царині державного управління, можна назвати С.Білу, В.Воротіна, А.Дєгтяра, Б.Данилишина, М.Корецького, Д.Карамишева, Л.Дідківську, Л.Головко, О.Іваницьку, В.Мартиненка, І.Розпутенка, С.Чистова, Л.Швайку та ін.

Окремі аспекти державного управління у сфері зовнішньоекономічних відносин та державного регулювання і контролю зовнішньоекономічної діяльності в умовах глобалізації відображені в роботах таких вчених: В.Андрійчук, В.Афанасьєва, В.Бурцева, Г.Гільмутдінової, О.Гончарової, О.Гребельника, О.Киреєва, Е.Кочетова, А.Кредісова, Н.Кузнєцова, В.Ларичева, А.Мерзляк, О.Онищенка, В.Симоненка. Ю.Сурміна, В.Сухарського, С.Хамініч та інших, в яких розглядаються або загальні теоретичні та правові питання державного регулювання зовнішньо-економічних відносин, або окремі аспекти практичних проблем з митного регулювання й контролю зовнішньоторговельних операцій.

На сьогодні багато питань з теорії і практики державного управління у сфері зовнішньоторговельної діяльності у вітчизняній науковій літературі розроблені недосить повно. Передусім, відсутні комплексні системні дослідження проблеми застосування основних функцій державного управління: регулювання та контролю зовнішньої торгівлі у контексті активізації інтеграційних процесів України та її членства у СОТ. Також вимагають перегляду й подальшого удосконалення організаційно-економічні, правові та інформаційно-аналітичні механізми державного регулювання і контролю зовнішньоторговельної діяльності України та приведення їх у відповідність з вимогами СОТ й інших міжнародних інституцій. Тому всебічне вивчення сучасного стану державного регулювання в умовах інтеграції, прогнозування можливих її наслідків для України з метою розробки науково обґрунтованих підходів щодо визначення факторів виникнення і видів економічних загроз та практичних рекомендацій відносно їх упередження й усунення є актуальним завданням, що потребує невідкладного вирішення.

Дискусійний характер мають теоретико-методологічні та практичні підходи до розв'язання організаційно-методичних проблем у процесі реалізації механізмів державного регулювання та контролю у сфері зовнішньої торгівлі, що і визначило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснене в межах Комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України “Державне управління та місцеве самоврядування” за темою кафедри економічної теорії та історії економіки Національної академії державного управління при Президентові України “Формування інвестиційно-інноваційної моделі сталого розвитку національної економіки” (ДР № 0108U002008), до виконання науково-дослідної роботи за якою автор була залучена на громадських засадах. Роль автора полягала в оцінці показників стану зовнішньоекономічної діяльності України та визначенні впливу інноваційних інформаційно-аналітичних технологій на удосконалення державного регулювання та контролю торговельних відносин у контексті світового досвіду.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в теоретико-методологічному обґрунтуванні основних напрямів зовнішньоторговельної політики і розробці пропозицій з удосконалення механізмів державного регулювання та контролю зовнішньоторговельної діяльності з урахуванням геополітичних інтересів держави.

Для досягнення мети дисертаційного дослідження були поставлені такі завдання:

- здійснити науковий аналіз існуючого понятійно-категорійного апарату щодо визначення сутності основних понять у сфері державного управління зовнішньою торгівлею та сформулювати їх авторське трактування;

- розкрити сутність методології державного управління у сфері зовнішньої торгівлі в умовах розвитку інтеграційних процесів;

- дослідити історико-гносеологічні витоки та зарубіжний досвід держав-ного управління зовнішньоторговельною діяльністю та визначити характерні риси і тенденції розвитку регуляторних та контрольних функцій держави в різні історичні періоди;

- оцінити стан інтеграційних процесів, визначити стримувальні та сприятливі чинники, що впливають на входження України до світового економічного простору;

- висвітлити сучасний стан і особливості дії економічних та адміністра-тивних механізмів регулювання зовнішньоторговельної діяльності у період входження України до СОТ;

- проаналізувати дію організаційно-управлінського, правового та інформа-ційно-аналітичного механізмів державного контролю зовнішньоторговельної діяльності в умовах економічної інтеграції України до світового господарства;

- провести науково-аналітичну експертизу законодавчо-нормативних доку-ментів з регулювання і контролю зовнішньоторговельних операцій і виявити основні напрями їх удосконалення та імплементації до світових стандартів;

- узагальнити досвід застосування загальних статистичних методів орга-нами митної служби та визначити перспективність його застосування для оцінки ризиків при здійсненні державного регулювання та контролю зовніш-ньоторговельної діяльності;

- з'ясувати особливості впливу митно-тарифних та нетарифних механізмів державного регулювання на розвиток зовнішньої торгівлі в умовах СОТ;

- внести пропозиції щодо удосконалення організаційно-управлінського механізму державного регулювання та контролю у сфері зовнішньоторго-вельної діяльності;

- сформувати концепцію розвитку зовнішньоторговельної політики в умовах входження України до світового економічного простору;

- визначити основні напрями адаптування системи державного регулю-вання і контролю зовнішньоторговельних відносин до вимог СОТ;

- .розробити теоретичні основи і методичні підходи щодо організації та впровадження митного аудиту як інструменту захисту економічних інтересів держави при зовнішньоторговельних операціях

Об'єктом дослідження є зовнішньоекономічна політика України в умовах економічної інтеграції.

Предметом дослідження є державне регулювання та контроль зовнішньо-торговельної діяльності в умовах структурних перетворень та інтеграції економіки України до світового господарства.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що вирішення питання, зіткнення інтересів держави та вітчизняних товаровиробників, які породжені інтеграцією України до світового економічного простору, вимагає пошуку нових теоретичних та методологічних підходів спрямованих на усунення соціально-економічних протиріч і дозволить розробити концептуально нову зовнішньоторговельну політику держави, побудовану на принципах паритет-ності й захисту інтересів національного виробництва.

Методи дослідження. У дисертаційному дослідженні використані методичні та теоретичні підходи, загальнонаукові та спеціальні методи і новітні інформаційні технології наукового пізнання у галузі державного управління, а саме: діалектичний метод (при дослідженні розвитку зовнішньоторговельних відносин та впливу державного управління на стан зовнішньої торгівлі); системний та порівняльний аналіз (при дослідженні методологічних підходів, формуванні концепцій, оцінці наукових розробок та пропозицій провідних вітчизняних і зарубіжних учених); історичний метод (у процесі дослідження еволюції впливу механізмів державного управління зовнішньою торгівлею на стан та розвиток внутрішньої економіки та міждержавних відносин з метою виявлення закономірностей їх формування); абстрактно-логічний (для обґрунтування теоретичних узагальнень, авторських визначень та формулю-вання висновків); документально-правове моделювання (для розробки проектів щодо внесення змін до чинних нормативних документів або проектів нових нормативних актів); аналіз та синтез (для оцінки динамічних та структурних зрушень у зовнішньоекономічній діяльності України та її ефективності); статистико-економічний (з метою аналізу стану і динаміки митних податків та платежів і впливу законодавчо-нормативних актів на розвиток зовнішньо-торговельних відносин); експертних оцінок (для оцінки чинних законодавчо-нормативних актів та проектів нових документів) та ін.

Інформаційними джерелами дослідження є закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові документи Міністерства економіки, Міністерства фінансів України, офіційні матеріали Державної митної служби України, Державного комітету статистики України, дані НАДУ при Президентові України, фундаментальні праці з економічної теорії та теорії державного управління, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з проблем теорії та практики удосконалення зовнішньоекономічних взаємовідносин і управління зовнішньою торгівлею, особисті дослідження автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці, автор-ської концепції розвитку зовнішньоторговельної політики в умовах економічної інтеграції та проведенні теоретико-методологічного аналізу існуючих підходів державного управління цим процесом, за результатами якого запропоновані нові підходи до формування правового забезпечення зовнішньоторговельної діяльності, здійснене розмежування функцій державного управління, зокрема регулювання та контролю між окремими органами виконавчої влади у цій сфері, визначені основні категорії в галузі науки державне управління, що підтверджується такими положеннями:

вперше:

– визначено теоретико-методичні підходи до формування Концепції розвитку зовнішньоторговельної політики в умовах інтеграції України до світового економічного простору шляхом обґрунтування й розробки моделі державного управління зовнішньоторговельною діяльністю, удосконалення економічних та адміністративних механізмів державного управління; реоргані-зації органів державного регулювання та контролю у сфері зовнішньої торгівлі;

– здійснено теоретичне обґрунтування структури та методичне забезпечення впровадження єдиного державного регуляторного акта у сфері зовнішньо-економічних відносин - Кодексу Законів України про зовнішньоекономічну діяльність, в якому на довгострокову перспективу визначаються основні організаційні, податкові, валютні, економічні, адміністративні, контрольні, інформаційні та інші засади реалізації зовнішньоекономічної політики держави;

– обґрунтовано теоретичні підходи та визначені механізми розмежування функцій регулювання і контролю між окремими органами управління зовнішньоекономічною діяльністю шляхом внесення змін до структурних та функціональних складових системи державного управління у сфері зовнішньої торгівлі на підставі аналізу сучасного стану діяльності органів державної влади стосовно захисту економічних інтересів держави й узагальнення зарубіжного досвіду державного управління;

удосконалено:

– теоретичні та методологічні засади посилення контрольної функції державного управління шляхом авторської розробки правових, організаційних та інформаційно-аналітичних механізмів провадження митно-податкового аудиту як одного з напрямів адаптації державного митного контролю до світових стандартів, що базуються на методах оцінки ризиків та аудиту;

– методичні підходи до оцінки стану інтеграційних процесів України за рахунок комплексного поєднання: факторного аналізу впливу чинників, що згруповані за напрямами (науково-технічні, фінансово-економічні, правові та суспільно-політичні); прогнозування негативних і позитивних наслідків вступу України до СОТ та визначення пріоритетних державних заходів щодо усунення негативних наслідків та загроз;

– теоретико-методологічні підходи до формування законодавчо-нормативної бази у сфері регулювання та контролю зовнішньоекономічної діяльності шляхом підготовки законодавчих документів двох типів: стратегічних - стратегії розвитку на 10-15 років, кодекси законів тощо, які розробляються й приймаються законодавчими органами державного управління; тактичних -постанов, розпоряджень, програм середньо- й короткострокової дії, спрямованих на реалізацію стратегічних документів, які розробляються й затверджуються виконавчими органами державної влади;

– порядок дії інформаційно-аналітичного механізму державного управління шляхом застосування економіко-статистичних методів з використанням даних митної статистики за таким алгоритмом: постановка задач і підбір вихідної інформації; попередній аналіз вихідних тимчасових рядів; оцінка параметрів моделей (дослідження якості цих моделей); побудова прогнозу і розробка його пояснювального опису; контроль здійснення прогнозу та коригування прогнозних даних;

набули подальшого розвитку:

– теоретико-методичні підходи стосовно визначення понять “зовнішньоекономічна політика”, “зовнішньоекономічна діяльність”, “зовнішньоекономічні відносини”, “зовнішньоторговельна діяльність” на підставі творчого розвитку існуючих наукових розробок і комплексного дослідження їх сутності та ієрархічно-логічного зв'язку, що дало змогу охарактеризувати дані категорії за трьома класифікаційними ознаками: типами, формами та видами;

– тлумачення таких управлінських категорій у контексті науки державне управління як “державне управління зовнішньоекономічною діяльністю”, “державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності”, “державний контроль зовнішньоекономічної діяльності” на підставі опрацювання творчого доробку науковців, чіткого розмежування та визначення понять “державне управління” та “державне регулювання” ;

– дослідження еволюційного розвитку зовнішньоторговельної діяльності в Україні шляхом виявлення характерних особливостей та систематизації заходів державного регулювання за такими етапами: перехідний, фіскальний, протекціоністський, адаптаційний та інтеграційний;

– теоретичні підходи з розробки методології державного управління зовнішньоторговельною діяльністю шляхом визначення та групування її структурних елементів в три блоки: понятійно-сутнісний (мета, об'єкт, предмет та суб'єкт), функціональний (завдання, методи, механізми і гіпотеза) та результативний (програми, концепції, закони, стратегії, тощо);

– теоретичні підходи до класифікації методів регулювання зовнішньо економі-чної діяльності за такими ознаками: формою впливу; характером; способом здійснення; призначенням; терміном дії з визначенням певного набору інстру-ментів, що використовуються з метою регулювання зовнішньоторговельної діяльності й формують змістове наповнення кожної класифікаційної групи;

– методичні підходи з удосконалення процедури розробки та затвердження митних тарифів на товари з урахуванням мінливості зовнішніх і внутрішніх факторів шляхом делегування Кабінету Міністрів України права на визначення розміру та коригування митного тарифу шляхом прийняття відповідних постанов КМУ;

– теоретичне обґрунтування необхідності виваженого державного підходу до використання механізмів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та удосконалення механізмів технічного регулювання якості товарів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що в сукупності вони створюють теоретичну, методологічну та методичну базу для практичного вдосконалення державного регулювання і контролю зовнішньо-торговельної діяльності в Україні. Врахування основних результатів дисертаційного дослідження, потреб сучасного розвитку державної зовнішньоторговельної політики дало змогу запропонувати органам державного управління низку практичних заходів щодо формування конкурентоспроможної економіки України. Результати досліджень щодо удосконалення механізмів державного регулювання та контролю зовнішньо-торговельної діяльності в умовах перебігу інтеграційних процесів в Україні можуть бути використані при підготовці Концепції розвитку зовнішньо-торговельної політики України, Стратегії соціально-економічного розвитку держави на середньо- та довгострокову перспективи, регіональних програм розвитку зовнішньоекономічних відносин.

Розробки автора щодо удосконалення організаційно-управлінських механізмів здійснення фінансового державного контролю шляхом розширення повноважень та залучення фахівців контрольно-ревізійних органів при прове-дені постаудиту в Україні пройшли виробничу перевірку і схвалені Комітетом Верховної Ради України з питань науки і освіти та враховані при розгляді проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (щодо зміцнення фінансово-бюджетної дисципліни), який зареєстрований у Верховній Раді України 10.04.08 р. № 2359 (довідка від 15.04.08 р. № 04-22/13-1377).

Пропозиції автора враховані в процесі доопрацювання проектів Закону України “Про систему валютного регулювання та валютного контролю” від 11.02.08 р. № 2029 та Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом та фінансуванню тероризму” від 24.12.07 р. № 1268, що розглядаються у Комітеті Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (довідка від 13.03.08 р. № 04-17/10-2071).

Рекомендації автора щодо внесення змін і доповнень до Митного тарифу України відповідно до вимог СОТ/ГАТТ використані в процесі підготовки пропозицій Департаментом адміністративно-господарського забезпечення Міністерства промислової політики України для Кабінету Міністрів України (довідка від 17.01.2008 р. № 03-17/320).

Отримані в процесі дисертаційного дослідження результати з удоско-налення процесу планування, організації та порядку проведення документ-тальних перевірок на підприємствах-суб'єктах зовнішньоторговельної діяль-ності, а саме розроблену автором методику проведення перевірок суб'єктів ЗЕД митними органами, впроваджено в контрольну діяльність Запорізької митниці (довідка від 02.09.2006 р. № 07-01-01-24/4276).

Рекомендації щодо реалізації основних напрямів державної зовнішньо-економічної політики, спрямованої на створення сприятливих умов для комплексного розв'язання проблем інтеграції України до СОТ і Європейського Союзу (ЄС), та активізації зовнішньоторговельної діяльності регіонів щодо створення інформаційно-аналітичних центрів прийняті до впровадження Харківською обласною радою у процесі виконання регіональної Програми розвитку експортного потенціалу Харківської області на 2007-2008 р. (довідка від 12.12.2007 р. № 01-36/8946).

Розробки, які спрямовані на створення сприятливих умов для поглиб-лення співпраці з митною службою та прикордонними підрозділами, викорис-тані Головним управлінням зовнішньоекономічних зв'язків та Європейської інтеграції Харківської обласної державної адміністрації у процесі розробки Програми міжрегіонального і прикордонного співробітництва України та Російської Федерації до 2010 р. (довідка від 20.03.2008 р. № 01-16/340).

Результати аналізу сучасного стану та тенденцій розвитку зовнішньо-торговельних відносин в Україні та Харківської області були покладені в основу розділу 6 “Програми економічного і соціального розвитку Харківської області на 2007 р.” (довідка від 20.03.2008 р. № 01-54/1836).

Запропоновані автором теоретико-методологічні підходи щодо формуван-ня структури та змісту регіональних програм розвитку взяті до уваги при розробці “Програми сприяння залученню інвестицій в економіку Черкаської області на 2006-2010 роки”, при цьому враховані визначені автором критерії оцінки ефективності іноземних інвестиційних програм (довідка від 30.05.2008 р. № 119-05-08/732).

Теоретичні та методичні розробки з організації митного контролю на основі методів аудиту використовуються в навчальному процесі Академії митної служби України Державної митної служби України при викладанні дисциплін “Митний аудит” та “Контроль і ревізія в митних органах” (довідка від 29.08.06 р. № 417).

Теоретичні матеріали з основ державного управління та державного регулювання економіки і зовнішньоторговельної діяльності застосовуються у навчальному процесі Національної академії державного управління при Прези-дентові України при викладанні дисциплін “Державне управління”, “Державне регулювання економіки”, “Державне управління макроекономічними проце-сами” та були використані при підготовці матеріалів до семінару з підвищення кваліфікації керівних кадрів ІІІ та ІV категорій органів державного управління та місцевого самоврядування України (у співпраці з Баварською школою управління та за підтримки Фонду Ганнса Зайделя) (довідка від 04.06.08 р. № 04-06/1318).

Особистий внесок здобувача. Основні положення та висновки дисертації розроблені автором особисто. У наукових працях, опублікованих у співавторстві [25, 29, 43, 44] автору належать: визначення теоретичних засад організації державного фінансово-господарського контролю та його основних завдань у контексті забезпечення економічної безпеки держави; висвітлення особливостей здійснення фінансового контролю за зовнішньоекономічними операціями з давальницькою сировиною; виявлення основних проблем державного регулювання митної вартості товарів та напрямів їх вирішення. обґрунтування необхідності викладання основ митного аудиту майбутнім фахівцям митної служби.

У роботі не використані ідеї і розробки, що належать іншим співавторам.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на таких комунікативних заходах: міжнародних науково-практичних конференціях “Економічна безпека держави в умовах інтеграції до світового співтовариства” (2005, Дніпропетровськ), “Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства” (2008, Дніпропетровськ), “Актуальні проблеми управління розвитком об'єктів і процесів ринкової економіки” (2006, Запоріжжя), “Фінансове забезпечення економічного і соціального розвитку суспільства” (2007, Дніпропетровськ), “Государственное регулирование экономики и повышение эффективности деятельности субъектов хозяйствования” (2007, Мінск), “Новітня цивілізація: проблеми становлення і трансформації” (2008, Дніпропетровськ), “Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні” (2008, Киів); науково-практичних конференція за міжнародною участю: “Актуальні проблеми реформування державного управління в Україні” (2006, Львів), “Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні” (2006, Київ); “Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування” (2007, Київ); VІІІ Міжнародному науковому конгресі “Державне управління та місцеве самоврядування” (2008, Харків); всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Проблеми інформаційного та статистичного забезпечення управління економікою” (2005, Дніпропетровськ.), “Проблеми вдосконалення професійної підготовки фахівців з митної справи” (2006, Дніпропетровськ); ІІІ регіональній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України” (2006, Дніпропетровськ).

Публікації. Основні результати дослідження викладено в одноосібній монографії “Державне управління зовнішньоторговельною діяльністю в Україні: регулювання і контроль” обсягом 19,45 обл.-вид.арк.

Різні аспекти дисертаційної роботи викладено в 44 наукових працях, з яких 25 опубліковано у наукових фахових виданнях, з них у співавторстві - 1. Загальний обсяг публікацій становить 41,1 облік.-вид. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації 407 сторінок, обсяг загального тексту - 341 сторінка. У дисертації міститься 17 таблиць, 34 рисунки і 17 додатків. Список використаних джерел складається з 356 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрито сутність проблеми і стан її наукового опрацювання; обґрунтовано актуальність обраної теми; визначено мету, завдання і наукову новизну дослідження, окреслено практичну значимість одержаних результатів, наведено дані щодо їх апробації та опублікування.

У першому розділі “Методологія державного управління зовнішньо-торговельною діяльністю” - розглянуто основні економічні та управлінські категорії, що визначають зовнішньоекономічну діяльність, їх логічний взаємозв'язок та визначено методологічні основи державного управління у сфері зовнішньої торгівлі.

Активізація процесу входження України у світове співтовариство - розширення географії та масштабів зовнішньоекономічних відносин, цілеспря-мований розвиток економічної політики з орієнтацією на СОТ та ЄС зумовлюють необхідність удосконалення, а за деякими аспектами - зміни механізмів державного управління зовнішньоекономічною діяльністю в усіх її проявах. Особливої уваги вимагають питання державного управління зовні-ньоторговельними відносинами, питома вага яких у загальному зовнішньо-економічному балансі країни у 2006 р. становила понад 70%.

За результатами дослідження наукового трактування змісту основних економічних понять, що характеризують зовнішньоекономічну діяльність, виявлена потреба в уточнені та однозначності розкриття змісту дефініцій: «зовнішньоекономічна політика», «зовнішньоекономічна діяльність» та «зовні-шньоекономічні відносини», які визначені нами таким чином: зовнішньо-економічна політика - це діяльність органів державної влади, що спрямована на формування ефективних економічних відносин держави на міжнародній арені; зовнішньоекономічні відносини - це сукупність економічних зв'язків та контактів між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, які формуються під впливом зовнішньоекономічної політики держави; зовнішньоекономічна діяльність - це спосіб реалізації зовнішньоекономічної політики держави шляхом здійснення вітчизняними та іноземними суб'єктами господарювання певних дій, спрямованих на матеріалізацію зовнішньоекономічних відносин.

При цьому зауважимо, що визначені нами поняття «зовнішньоеконо-мічна діяльність», «зовнішньоекономічні відносини» та «зовнішньоекономічна політика» є складними агрегованими економічними категоріями, які склада-ються з окремих елементів і можуть бути класифікованими за типами, формами і видами наступним чином: зовнішньоекономічна політика: за типами - узгоджена, безкомпромісна, неупереджена; за формою - протекціоністська, фритредерська, комбінована; за видами - торговельна; інвестиційна; фінансова; кредитна; інноваційна тощо; зовнішньоекономічні відносини: за типами - співробітництво, конкуренція; за формою - рамкові угоди, меморандуми, контракти, договори, інші форми; за видами - експорт, імпорт, товарообмін, відносини у сфері послуг, інвестування лізинг, спільне виробництво, науково-технічне співробітництво тощо; зовнішньоекономічна діяльність: за типами - ефективна, неефективна, компромісна, ризикована і небезпечна; за формою - переміщення товарів, переміщення капіталів чи переміщення робочої сили; за видами - експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили; діяльність у сфері послуг; наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація; фінансова; операції з цінними паперами; кредитно-розрахункова; спільна діяльність; товарообмін (бартер); оренда, в тому числі лізинг, валютні операції; інші операції не заборонені законодавством.

Наукове трактування терміна “державне управління економікою” та його розмежування зі звичним словосполученням “державне регулювання еконо-міки” знайшло відображення в науковій літературі тільки в останні роки й ґрунтується на твердженні, що регулювання - це одна із похідних функцій державного механізму управління. Визначення сутності основних понять, що характеризують зовнішньоекономічну діяльність, дали змогу сформулювати такі визначення: державне управління зовнішньоекономічною діяльністю - це процес впливу уповноважених органів державної влади різного рівня на зовнішньоекономічну діяльність суб'єктів господарювання з метою підвищення її ефективності й результативності, а державне регулювання зовнішньо-економічної діяльності - це функція управління зовнішньоекономіч-ною діяльністю, що визначається зовнішньоекономічною політикою держави та реалізується через дію правових, організаційно-управлінських, адміністра-тивних, економічних, інформаційно-аналітичних механізмів. Зважаючи на виняткову важливість контрольної функції державного управління у сфері зовнішньоекономічної діяльності окремо визначимо, що державний контроль зовнішньоекономічної діяльності - це функція управління, що спрямована на перевірку ефективності та правильності реалізації зовнішньоекономічної політики держави шляхом використання загальних та спеціальних механізмів, методів, засобів та прийомів контролю й аудиту.

У розділі обґрунтовано, що успішне формування і реалізація зовнішньо-економічної політики залежить від розуміння та обрання правильного методологічного підходу їх здійснення, який можна відобразити за допомогою схеми зображеної на рис. 1. Зі схеми видно, що в основу розробки методології дослідження проблем державного регулювання та контролю зовнішньо-торговельної діяльності покладено науковий метод пізнання, який передбачає дотримання певної послідовності, починаючи з постановки мети й закінчуючи оцінкою ефективності результатів. Всі складові методології державного управління зовнішньоторговельною діяльністю згруповані в три блоки: понятійно-сутнісний (мета, об'єкт, предмет, суб'єкт), функціональний (завдання, методи, механізми, гіпотеза) та результативний (розробка та реалізація стратегій, законів, концепцій, програм), які тісно взаємопов'язані та взаємозалежні.

В основу функціонального блоку покладено методи, за допомогою яких вирішуються поставлені завдання та досягається кінцева мета. У розділі визначено, що методи державного управління зовнішньоторговельної діяльності - це система дій, що спрямована на дослідження еволюції, сучасного стану та перспектив розвитку державного управління у сфері зовнішньоторговельних відносин та визначення основних напрямів його удосконалення. торгівельний регуляторний україна економічний

Визначено, що існуюча класифікація методів державного регулювання зовнішньоторговельною діяльністю є не однозначною. Тому запропоновано авторську класифікацію методів регулювання зовнішньоекономічної діяльності за такими ознаками: формою впливу; характером; способом здійснення; призначенням; терміном дії.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Логічно-структурна блок-схема методології державного управління зовнішньоторговельною діяльністю в Україні

За результатами проведеного дослідження запропонована авторська класифікація методів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, що згруповані за такими ознаками: за формою впливу, за характером, за терміном дії, за призначенням, за способом здійснення. Ці методи розглядаються у контексті різноманітних інструментів регулювання зовнішньоторговельних відносин як це представлено в таблиці 1.

Таблиця 1

Характеристика методів державного регулювання зовнішньоторговельних відносин

Джерело: розроблена автором

У процесі розробки даної класифікації враховано, що регулювання зовнішньоторговельної діяльності здійснюється шляхом використання певного набору інструментів, таких як: митний тариф, митний збір; податок на додану вартість, акцизний збір, зміна курсу валюти, коди товарної номенклатури, кількісні обмеження, побічний протекціонізм, стимулювання експорту, технічні стандарти тощо.

У другому розділі “Теоретичні засади розвитку та застосування механізмів державного управління зовнішньою торгівлею” розкрито історико-гносеологічні корені формування і вдосконалення системи державного упра-ління зовнішньоторговельними відносинами, порядок дії механізмів держав-ного регулювання і контролю процесу зовнішньої торгівлі та особливості їх прояву у розвинутих зарубіжних країнах.

Аналіз еволюції державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності на території України показав, що в дореволюційний період основним завданням було поповнення державної казни, яке залежало від впливу державних політик країн-васалів. Після революції 1917 р. державне регулювання зовнішньоторговельних відносин будувалося на принципах промислового протекціонізму та здійснювалося централізовано на союзному рівні шляхом митно-тарифного регулювання в ручному режимі, яке було, в основному, спрямоване на контроль переміщення фізичних осіб. В цей період діяли механізми адміністративного регулюванню обсягів торгівлі й доходів держави від неї. На сучасному етапі Україна широко використовує економічні механізми та інструменти державного регулювання зовнішньої торгівлі, серед яких найбільш важливим є митний тариф, що є прикладом економічного регулювання і відповідає вимогам ринкової економіки та світового співро-бітництва, порівняно з нетарифними обмеженнями, які мають характер державного регулювання зовнішньої торгівлі. В основу економічних механізмів державного управління покладено митно-тарифне регулювання, яке згідно з принципами ГАТТ/СОТ має бути спрямоване на захист внутрішнього ринку і стимулювання експорту.

У розділі зазначено, що розвиток митно-тарифної політики України як суверенної держави науковці розподіляють на чотири етапи, але зважаючи на сучасний стан зовнішньоекономічної діяльності в Україні, вважаємо за необхідне виокремити п'ятий етап та уточнити основні характеристики всіх етапів у контексті впливу держави на розвиток зовнішньої торгівлі таким чином: перший етап - перехідний, характеризується переорієнтацією основних функцій держави щодо об'єктів контролю й регулювання зовнішньо-торговельної діяльності, посиленням контролю за торговельною діяльністю, що здійснюється юридичними особами - суб'єктами зовнішньоекономічної діяль-ності; другий етап - фіскальний, характеризується посиленням дії фінансових механізмів державного регулювання, що спрямовані на наповнення державного бюджету за рахунок оподаткування як імпорту, так і експорту, лібералізацією зовнішньоторговельного режиму та створенням механізмів тарифного регулю-вання, з метою отримання надходжень до бюджету; третій етап - протек-ціоністський, державні заходи регулювання зовнішньої торгівлі в цей період спрямовані на захист національного товаровиробника від іноземної конкуренції шляхом підвищення ставок імпортного мита, застосування комбінованого мита, зрівняння пільгових ставок з повними, встановлення мінімальної митної вар-тості, введення попередньої сплати імпортного мита, коригування державної митно-тарифної політики відповідно до вимог ГАТТ/СОТ та зниження серед-ньозваженої ставки імпортного мита до 6%; четвертий етап - адаптаційний, спрямований на вдосконалення системи зовнішньоекономічного та митно-тарифного законодавства згідно з вимогами міжнародного законодавства; п'ятий етап інтеграційний, розпочався у 2005 р. та триває до сьогодні. Він характеризується політичною боротьбою й різновекторною спрямованістю різних гілок державної влади щодо регулювання розвитку зовнішньоекономічних відносин. В умовах політичної нестабільності, щорічних змін уряду Україна перебуває у стані постійного коливання між ліберальними та фіскальними методами митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоторговельних операцій. Проте, незважаючи на всі колізії, Україна поступально рухається у напрямі інтеграції до світового економічного простору. Так, відбувся вступ до СОТ, вживаються заходи щодо створення зони вільної торгівлі з ЄС та поступового входження України до цього союзу.

За результатами аналізу досвіду функціонування механізму державного регулювання міжнародних торговельних операцій у високорозвинених країнах світу за останні 20-30 років визначено, що ці країни застосовували, в цілому, схожу політику при веденні зовнішньоекономічної діяльності, спрямованої на збільшення експорту готової продукції і зниження вивезення з країни сировини. Водночас, в цих країнах значно зріс імпорт комплектуючих матеріалів, напівфабрикатів і природних ресурсів. Крім того, урядами високорозвинених країн вживалися заходи щодо розвитку науки й техніки, заохочувалися наукові розробки, впровадження нових технологій і ресурсозберігаючих виробництв. Для виходу з кризи урядами всіх країн були використані заходи жорсткого протекціонізму, що привело до стабілізації економіки і розвитку промисловості. Проте, на сьогодні з чотирьох провідних країн Західної Європи три (Німеччина, Франція і Італія) близькі до моделі, в якій переважна роль у регулюванні зовнішньої економіки належить державі, а одна (Великобританія) розвиває модель сучасного ліберального капіталізму.

На сучасному етапі розвитку Україна створює систему ефективного державного управління, спираючись на досвід високо розвинутих країн, але оскільки Україна відрізняється від країн Європи, від Японії й США не тільки природними ресурсами і торговельними звичаями, а й соціальною сферою і національним менталітетом, то державна політика, що проводиться за закордонними зразками, не дає очікуваних результатів.

У третьому розділі “Стан державного регулювання розвитку зовнішньої торгівлі України у світлі вимог СОТ” - проведений аналіз реалізації регуляторних актів у сфері зовнішньоекономічної політики держави з питань інтеграції до СОТ та ЄС, наведена оцінка ефективності організаційно-управлінських та правових механізмів регулювання зовнішньоторговельної діяльності, визначений вплив економічних механізмів державного регулювання на стан зовнішньо-торговельної діяльності в Україні в умовах СОТ та особливості дії механізмів адміністративного і технічного регулювання зовнішньої торгівлі в України їх відповідність світовим стандартам.

Установлено, що на сьогодні торговельна політика України має, переважно, безсистемний характер, що проявляється через епізодичну торгівлю, навколо якої згруповані зусилля держави щодо її „лібералізації”. Це пояснюється низкою причин, а саме: відсутністю досвіду управління зовнішньоекономічними відносинами; запізнілим виходом на світову арену; наслідками гіперінфляції 1993-1995 років; соціально-політичною нестабільністю в країні; частими змінами урядів. Все це призвело до відсутності єдиного послідовного підходу до розвитку зовнішньоекономічної діяльності за всіма її видами. В цілому аналіз стану реалізації державних програм щодо інтеграції України до світового господарства показує, що вона згаяла час та значно відстає за темпами інтеграції від термінів, визначених ще у 2002 р. (табл. 2).

Сучасні реалії у взаємовідносинах України зі світогосподарською сферою характеризуються непідготовленістю її економіки до високоефективних форм зовнішньоекономічного співробітництва, що зумовлено певними об'єктивними та суб'єктивними чинниками, які згруповані таким чином: науково-технічні, фінансово-економічні, правові та суспільно-політичні. В розділі акцентовано увагу на тому, що розвиток зовнішньоекономічних процесів буде ефективним за наявності: обґрунтованої концепції зовнішньоекономічної діяльності; дієвого механізму державного регулювання зовнішньоекономічних відносин; всеохопної системи державного контролю за зовнішньоекономічними операціями та суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності; системи антикорупційних та правових заходів стосовно всіх без винятку учасників чи зацікавлених осіб у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

Таблиця 2

Оцінка виконання концептуальних засад стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 рр.

Джерело: розроблена автором

Зазначено, що, крім негативних факторів, які гальмують розвиток світогосподарських зв'язків України, існує ще й низка позитивних моментів, що сприяють інтеграційним процесам держави: це і вигідне геополітичне положення країни, і наявність багатих природних і кваліфікованих трудових ресурсів, і недостатньо насичений споживчий ринок. Все це сприяє постійному збільшенню зовнішнього торговельного обороту України, який за період з 2000 до 2006 р. зріс більше ніж у тричі. Така сама тенденція спостерігалася в 2007 р., в якому порівняно з 2006 р. обсяги ввезення товарів зросли на 17,6 млрд дол. США (на 40,6 %), обсяги експорту - на 10,8 млрд дол. США (на 28,2 %).

Поступальний рух України в напрямі до світового економічного простору шляхом вступу до СОТ та інтеграції до ЄС є необхідною умовою подальшого становлення України як держави з розвинутою ринковою економікою. Приєднання України до СОТ передбачає, що інституційний механізм регулювання зовнішньоторговельної діяльності має ґрунтуватися на чіткому виконанні процедурних правил СОТ.

Проте, незважаючи на відкриття широких можливостей у сфері міжнародної торгівлі на умовах членства України в СОТ, необхідно пам'ятати про ймовірність настання як позитивних, так і негативних наслідків для держави (табл. 3).

Таблиця 3

Переваги та недоліки членства України в СОТ

Джерело: розроблена автором

Наразі на державному рівні необхідно виробити та поступально реалізу-вати єдину зважену зовнішньоекономічну політику з урахуванням всіх можли-вих ризиків та негативних наслідків для економіки України та визначенням конкретних кроків направлених на їх усунення. Розвиток зовнішньоекономічної діяльності України має забезпечувати реалізацію потенціалу нації й сприяти становленню конкурентної економіки. Тому в розділі визначено стратегічні напрями державної зовнішньоекономічної політики та зазначено, що основними формами державного впливу на зовнішню торгівлю є використання правового та організаційного механізмів шляхом удосконалення нормативно-правової бази для її регламентації та реорганізації системи митних та інших державних органів, що беруть участь в її реалізації.

Аналіз правових документів, які регламентують зовнішньоторговельні відносини дав змогу виявити невідповідність окремих вітчизняних норм та процедур з митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнішньо-торговельних операцій загальноприйнятим світовим стандартам. У розділі внесено конкретні пропозиції щодо удосконалення норм Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” і Митного кодексу України та обґрунтовано необхідність акумуляції законодавчих актів, що регулюють зовнішньо-економічну діяльність за різними режимами у єдиному законодавчому документі - Кодексі законів про зовнішньоекономічну діяльність, що дасть змогу визначити і законодавчо узаконити довгострокову зовнішньоекономічну політику держави та посилити позиції України на світовому ринку.

Також запропоновано врегульовувати питання щодо коригування Митного тарифу не на рівні ВРУ, а на рівні Кабінету Міністрів України (КМУ) шляхом прийняття відповідних постанов КМУ в такій послідовності: Держмитслужба України розробляє зміни до Митного тарифу й погоджує їх у Міністерстві фінансів України; погоджені зміни і проект постанови подають до КМУ для прийняття відповідного рішення; прийнята постанова реєструється у Міністерстві юстиції України після чого набуває чинності. Це дасть змогу: по-перше, оперативно адаптувати митно-тарифну політику держави до змін на зовнішньому та внутрішньому ринках; по-друге, вивільнити ВРУ від прийняття тактичних рішень та використати зекономлений час на розробку стратегічних напрямів розвитку зовнішньоекономічної та митної політики держави і проведення реального контролю за виконанням чинних законів; по-третє, усунути можливості лобіювання через вищий законодавчий орган інтересів суб'єктів ЗЕД.

Модернізація митної системи України та поступове наближення її діяльності до європейських стандартів у сфері митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності є важливою передумовою європейської інтеграції країни. Зазначено, що в зовнішньоторговельній політиці необхідно зосередити увагу на таких основних складових: досягнення більшої диференціації ставок за видами товарів замість надмірної деталізації однорідних товарів; розширення діапазону ескалації ставок українського тарифу. Нині він досить звужений: нижня межа становить 5%, верхня - 25%. Основними негативними наслідками імпортної політики у зовнішньоторговельних економічних відносинах України є невиправдана з фінансової точки зору лібералізація митно-тарифного регулювання в перехідний період та зменшення митних ставок до рівня, визначеного рамковими угодами з країнами СОТ, що не сприяє захисту вітчизняного товаровиробника та поповненню державної казни.

Одним з інструментів регулювання зовнішньоторговельної політики держави є нетарифне регулювання, яке здійснюється шляхом вжиття комплексу адміністративних заходів обмежувально-заборонного характеру, що перешкоджають проникненню іноземних товарів на внутрішні ринки та стимулюють розвиток експортного потенціалу держави як суб'єкта світогосподарських зв'язків. Практично всі країни світу, включаючи ті, що входять в ГАТТ/СОТ, використовують різні форми нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі. Сьогодні нетарифні заходи сприяють підвищенню ефективності зовнішньоторговельної діяльності в Україні. Так економічний ефект від коригування кодів товару в 2006 р. порівняно з 2001 р. зріс майже у 5,33 рази. Тому зважене впровадження в практику діяльності державних контролюючих органів заходів нетарифного регулювання дасть змогу збільшити обсяги не тільки зовнішньоторговельної діяльності, а й платежів до бюджету України.