Державне управління зовнішньоторговельною діяльністю в умовах інтеграції України у світовий економічний простір: механізми регулювання та контролю

У четвертому розділі “Державний контроль зовнішньоторговельної діяльності в умовах економічної інтеграції” - визначені основні засади функціонування державних органів контролю в системі державного управління зовнішньоекономічними процесами, здійснений аналіз нормативно-правового забезпечення державного контролю зовнішньоекономічної діяльності, висвітлені особливості застосування механізмів державного контролю вартості товарів в процесі здійснення зовнішньоторговельних операцій та зарубіжний досвід організації митно-податкового контролю зовнішньої торгівлі.

У розділі обґрунтовано, що в сучасних умовах контроль необхідно розглядати, з одного боку, як одну із стадій управлінського процесу, з другого - як вид діяльності, що має свої специфічні особливості і вимагає окремого всебічного вивчення. Наразі система державного контролю є неефективною, адже, за розрахунками Світового банку розмір тіньової економіки в Україні сягнув понад 70% від офіційного обсягу ВВП, що становить певну загрозу не тільки для економічної безпеки України, а й для світового господарства. Український уряд, погоджуючись, що розміри тіньової економіки в Україні є «занадто великим», вказує, що цей показник знаходиться на рівні 44-35% і має тенденцію до зниження. Враховуючи, що ВВП у 2006 р. становив 537,7 млрд грн, в “тіньовому” секторі економіки перебувало близько 237-188 млрд грн, що більше ніж видатки бюджету, які в цьому році становили тільки 175,5 млрд грн, тобто сума загальних видатків з бюджету на 61,5-13 млрд грн була меншою, від суми, що контролювалася кількома кланами та була за межами оподаткування. При цьому найбільш небезпечними і масштабними для економіки держави є не ухилення від податків представників малого і середнього бізнесу, а розміри “тіньових” операцій, що виконуються обмеженим колом компаній, які мають неофіційні “привілеї” у вигляді вибіркового застосування законів.

Визначено, що до найбільш ризиковими, де можливі “сірі” або ж “тіньові” оборудки, є такі зовнішньоекономічні операції: експортні операції (пов'язані з поверненням ПДВ шляхом завищення обсягів чи митної вартості товарів, або безтоварні “фіктивні” експортні операції); операції з давальницькою сировиною (приховування фактичних обсягів витраченої сировини чи оприбуткованої продукції від виробництва і випуск їх у тіньовий обіг); імпортні операції за консигнаційними угодами (через митні ліцензійні склади); зовнішні інвестиційні й благодійні операції. Крім того держава зазнає великих втрат в результаті нелегального проникнення іноземних товарів через митний кордон України з порушенням вимог чинного законодавства шляхом: використання фіктивних фірм; неповного декларування; заниження митної вартості; неправильної класифікації товарів; підробки сертифікатів про походження товарів; фальшування товаросупровідних документів тощо.

У роботі зазначено, що в сучасній практиці контролю за визначенням митної вартості митні органи України стикаються з великою кількістю спроб уникнути оподаткування товарів, для чого застосовуються різноманітні схеми, а саме: проведення операцій через “офшорні зони”; “подвійне фактурування”; фальшування документів, що підтверджують вартість товарів; приховування частини коштів, які проходять як сплата за фіктивні послуги. Ухилення від оподаткування набуває все більш складних форм з використанням “методу інтелектуального приховування”, коли зовнішньоекономічні операції нібито виглядають законними, але при більш поглибленому та всебічному вивченні всіх обставин виявляються порушення тих чи інших нормативних положень, що зумовлено недосконалістю чинного законодавства та наявністю розбіжностей в нормативних актах різних відомств. Для своєчасного виявлення цих порушень та усунення передумов їх скоєння необхідно на державному рівні здійснити реорганізацію системи державного контролю зовнішньоекономічної діяльності.

Вплив різноманітних чинників об'єктивного та суб'єктивного характеру породжує певні труднощі, що пов'язані з реалізацією в практику положень п. 5 ст. 41 “Митного кодексу України” щодо перевірки системи звітності й обліку товарів, які переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів. До об'єктивних чинників належать: недосконалість нормативно-правового забезпечення; відсутність у митних органів повноважень на певні види перевірки; брак необхідної інформації про діяльність підприємств-суб'єктів ЗЕД та партнерів; відсутність міжурядових угод про обмін інформацією, а також підрозділів економічної розвідки тощо. Суб'єктивними чинниками є: відсутність досвіду документальних перевірок у більшості посадових осіб митних органів; брак висококваліфікованих фахівців для здійснення митного постаудиту; не розуміння посадовими особами важливості і необхідності переходу від тотального догляду під час митного оформлення до перевірок після завершення декларування; відсутність якісного методичного забезпечення порядку проведення перевірок після митного оформлення за різними видами операцій; узурпація функції контролю правильності нарахування та повноти сплати податків і платежів від зовнішньоторговельної діяльності податковими органами та ін. Тому одним з пріоритетних напрямів захисту чесної конкуренції та інтересів національних товаровиробників, які не працюють за “сірими” та “тіньовими” схемами, є удосконалення системи державного контролю після здійснення процедур митного оформлення.

Іншим напрямом посилення контрольної функції держави та підвищення ефективності діяльності державних органів економічного контролю у сфері ЗЕД, зважаючи на загрозливі розмірі тіньових оборудок та рівень корумпованості в країні, є реорганізація державної системи контролю шляхом зменшення кількості державних контролюючих (і особливо фіскальних) органів та об'єднання функцій контролю за фінансовими потоками від всіх без винятку видів діяльності шляхом створення окремого міжвідомчого митно-податкового контролюючого органу прямого підпорядкування Раді Національної безпеки і оборони України, який би мав право на здійснення оперативно-пошукової та перевірочної роботи на підприємствах та в установах будь-якої форми власності, за всіма видами фінансово-економічної діяльності, в тому числі й зовнішньої торгівлі.

Констатовано, що для підвищення ефективності контролю за повнотою декларування зовнішньоторговельних операцій використовується їх оцінка на достовірність за такими критеріями ризику : походження товару (країна); вид товару (код УКТЗЕД); вартість товару (фактурна, митна); платежі при випуску у вільний обіг (мито, ПДВ, АЗ); можливі заборони (нетарифного характеру) на дані товари з урахуванням митного режиму (експорт, імпорт, транзит); ступінь довіри (до перевізника, отримувача, відправника) тощо (рис. 2).

Рис. 2. Алгоритм оцінки ризику при здійсненні митного контролю

Алгоритм оцінки ризику наведений на рис. 2, призначений для виявлення контрабандного переміщення товарів та випадків порушення митних правил. Він передбачає поступове ущільнення інформації з метою виявлення типу операцій та переліку фірм, які мають найбільшу ймовірність бути з порушеннями, що дає змогу звузити об'єкт контролю та підвищує ефективність контрольних дій. Проте механізм впровадження системи ризиків в процесі організації митного контролю до кінця не визначений і вимагає доопрацювання.

У п'ятому розділі “Концепція удосконалення державного управління зовнішньоторговельною діяльністю в умовах економічної інтеграції до світового господарства” - визначені основні напрями розвитку зовнішньоторговельної політики України, умови адаптації митно-тарифних та нетарифних механізмів державного регулювання митної вартості товарів до вимог СОТ, перспективи впровадження аналітично-статистичних механізмів оцінки ризиків в процесі управління зовнішньоторговельною діяльністю та основи реорганізації системи і вдосконалення методології державного митно-податкового контролю зовнішньоторговельних операцій

Визначено, що розробка і впровадження моделі державного управління зовнішньою торгівлею в Україні передбачає: внесення змін до чинних нормативних документів та створення проектів нових нормативних актів, що регулюють ЗЕД; використання обґрунтованих ставок мита; удосконалення системи державного митно-податкового контролю та розробку методології його здійснення на принципах оцінки ризиків та постаудиту; обґрунтування, розробку та впровадження механізму регулювання зовнішньої торгівлі шляхом удосконалення митно-податкових методів тарифного та нетарифного характеру; переорієнтацію порядку здійснення митного контролю та посилення ролі митних органів щодо забезпечення захисту економічних інтересів держави.

Україна, формуючи свою митно-тарифну політику, має враховувати особливості митно-тарифної політики різних країн-членів СОТ. У рамках переговорного процесу зі вступу до СОТ Україна заявила про приєднання до 16 з 19 існуючих секторальних угод та ініціатив, які охоплюють широку гаму промислової продукції, що передбачає встановлення нульових ставок ввізного мита на цілу низку товарів. З моменту вступу України до СОТ тарифи будуть "зв'язані" на рівні, визначеному в процесі переговорів з країнами-членами Робочої групи. Це передбачає неможливість подальшого довільного маніпу-лювання ними та підвищення їх у будь-який час. Отже, вступ України до СОТ не знижує, а навпаки, підсилює роль митно-тарифного регулювання у системі державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Незважаючи на значний прогрес, досягнутий в зниженні ставок мита, можна констатувати, що одна з основних цілей ГАТТ/СОТ, яка полягає в максимальному зменшенні або скасуванні імпортних митних тарифів, ще не досягнута. Ставки мита, а отже і доступ до ринків, не відповідають тенденціям лібералізації торговельних режимів, насамперед у галузі сільського господарства, текстилю та одягу.

Контроль правильності оцінки товарів, що переміщуються через митний кордон, правильності нарахування митних платежів являє собою одну із найбільш складних і відповідальних процедур у митній практиці. Від правильного визначення митної вартості залежить розмір стягнутих платежів, а це безпосередньо позначається на повноті державного бюджету. Тому для чіткого виконання функцій контролю за правильністю визначення митної вартості необхідно регулярно забезпечувати митні органи доконечною ціновою інформацією, постійно її поповнювати і в разі потреби розширювати. торгівельний регуляторний україна економічний

За результатами аналізу законодавчої, нормативно-правової бази України з питання регулювання та контролю зовнішньоторговельних операцій та практики роботи митних і податкових органів визначено, що сьогодні в митній службі Україні відсутня одна із основних складових контролю - система контролю за зовнішньоекономічними товарами після їх випуску в вільний обіг. Як наслідок, митні органи зосереджені на безпосередній роботі з вантажем поки він перебуває під митним контролем, що потребує значно більших зусиль та ресурсів і є менш ефективним, ніж система керування ризиками та постаудит. Для вирішення цієї проблеми необхідно внести зміни до розділів “Загальні положення” та “Митний контроль” Митного кодексу України , які полягають у розкритті основних положень щодо здійснення митного контролю методами аудиту, узаконенні поняття “митно-податковий аудит” та конкретизації методів та прийомів його здійснення. Ми пропонуємо розмежувати поняття “митний контроль” та “митний контроль на основі методів аудиту” та ввести новий термін “митно-податковий аудит”, під яким слід розуміти сукупність заходів, що проводиться за результатами аналізу ризиків в межах державного фінансового контролю та спрямовані на підтверд-ження достовірності інформації задекларованої суб'єктом зовнішньо-економічної діяльності шляхом перевірки облікової документації та коме-рційної інформації після митного оформлення. У процесі дослідження у роботі розроблене методологічне забезпечення провадження митно-податкового аудиту, основні сутнісні елементи якого наведені на рис. 3.

Рис.3. Основні елементи методології митно-податкового аудиту

Об'єкти перевірки в межах обраної галузі мають обиратися за результатами за певним профілем ризиків із застосуванням методів комплексного аналізу ризиків. Упровадження методів митного аудиту пов'язане з широким застосуванням системи оцінки ризиків, що передбачає наявність та можливість використання повної, багатовимірної інформаційно-аналітичної бази. Митно-податковою службою можуть заздалегідь визначатися профілі ризику, за якими справи суб'єктів ЗЕД сортуються за однією або кількома ознаками, на основі чого до груп ризику можуть бути віднесені: торговці підакцизними товарами; міжнародні трейдери, наприклад особи, які здійснюють обробку товарів поза межами митної території або всередині митної території тощо; торговці, визначені методом випадкової вибірки.

У процесі вибору підприємств, які входять до групи ризику, спеціальними підрозділами митно-податкових органів проводиться: фільтрування списків торговців у різних галузях та застосування для завершення підготовки їх профілів системи аналізу ризиків, відомої під назвою Комплексний аналіз ризиків; відбір на основі використання місцевого досвіду (наприклад серед торговців, які вже пройшли аудит і були визнані такими, що не відповідають вимогам). Тому нами запропоновано створення на базі Ради національної безпеки і оборони України єдиного міжвідомчого інформаційно-аналітичного центру до функцій якого входило б накопичення, аналіз та класифікація суб'єктів ЗЕД за критеріями (профілями) ризиків за чотирирівневою шкалою: надійні - суб'єкти ЗЕД, що працюють на зовнішньому ринку понад три роки, підписали меморандум про співпрацю та не були зафіксовані державними контролюючими органами як порушники чинного законодавства; ненадійні - працюють на ринку менше від трьох років, не співпрацюють з контролюючими органами, здійснюють потенційно ризикові операції; небезпечні - працюють на ринку менше одного року, періодично здійснюють ризикові операції, були зафіксовані як порушники чинного законодавства; особливо небезпечні - працюють на ринку менше шести місяців, здійснюють операції групи ризиків в особливо великих розмірах. Також даний центр має здійснювати інформаційне забезпечення контролюючих митно-податкових органів необхідними для контролю даними. Таким чином, під час відбору справ аналітики будуть користуватися інформацією єдиної бази даних про кількість зареєстрованих суб'єктів, яка постійно поповнюється.

Висновки

У дисертації розв'язано актуальну наукову проблему щодо визначення та реалізації основних напрямів зовнішньоторговельної політики та удосконалення механізмів державного регулювання та контролю зовнішньоторговельної діяльності з урахуванням геополітичних інтересів держави. Згідно з отриманими в процесі дослідження результатами сформовано такі висновки і рекомендації:

1. Зважаючи на відсутність однозначного трактування економічних понять у сфері державного управління зовнішньоекономічною діяльністю, уточнено, що поняття: зовнішньоекономічна політика - це діяльність державних законодавчих та виконавчих органів спрямована на формування ефективних економічних відносин держави на міжнародній арені; зовнішньоекономічні відносини - це сукупність економічних зв'язків та контактів між суб'єктами зовнішньо-економічної діяльності, які формуються під впливом зовнішньоекономічної політики держави; зовнішньоекономічна діяльність - це спосіб реалізації зовнішньоекономічної політики держави шляхом здійснення вітчизняними та іноземними суб'єктами господарювання певних дій спрямованих на реалізацію зовнішньоекономічних відносин та виявлений ієрархічний взаємозв'язок цих понять як складових елементів єдиного процесу. Визначено, що зовнішньоторговельна діяльність як одна з форм прояву зовнішньоекономічної діяльності, передбачає здійснення руху товарів та розрахунків між учасниками міжнародного торговельного процесу. Доведена необхідність класифікації зовнішньоекономічної політики, зовнішньоекономічних відносин, та зовнішньоекономічної діяльності за такими ознаками: типами, формами і видами та здійснена їх авторська класифікація.

2. У процесі дослідження розмежовано тлумачення категорій “державне управління” та “державне регулювання” та сформульовані авторські визначення таких понять: державне управління зовнішньоекономічною діяльністю - процес впливу уповноважених державних органів різного рівня на зовнішньоекономічну діяльність суб'єктів господарювання з метою підвищення її ефективності й результативності; державне регулювання зовнішньоеконо-мічної діяльності - функція державного управління зовнішньоекономічною діяльністю, що визначається зовнішньоекономічною політикою держави та реалізується через дію правових, організаційно-управлінських, адміністративних, економічних, інформаційно-аналітичних механізмів. Також зважаючи на виняткову важливість контрольної функції державного управління у сфері зовнішньоекономічної діяльності, визначено, що державний контроль зовнішньоекономічної діяльності - це перевірка ефективності та правильності реалізації зовнішньоекономічної політики держави шляхом використання загальних та спеціальних механізмів, методів, засобів та прийомів контролю й аудиту.

3. Узагальнено теоретичні підходи до висвітлення сутності поняття “методологія” шляхом його структуризацію за такими основними елементами: мета, об'єкт, предмет, суб'єкт, завдання, механізми та результати, що знаходять вираження через інші сталі складові наукового пізнання: наукову гіпотезу, наукову концепцію, закони та програми. При цьому всі складові методології згруповані за трьома блоками: понятійно-сутнісним (мета, об'єкт, предмет та суб'єкт), функціональним (завдання, методи, механізми і гіпотеза) та результат-тивним (акти державного регулювання різного рівня, стратегії, концепції, закони, програми тощо), які тісно взаємопов'язані та взаємозалежні. Визначено, що методологія державного управління зовнішньоторговельною діяльністю - це поступальний процес пізнання та реалізації напрямів оптимізації впливу держави на перебіг зовнішньоторговельної діяльності

4. Запропоновано власну класифікацію методів регулювання зовнішньо-економічної діяльності за : формою впливу, характером, способом здійснення, призначенням, терміном дії та визначено, що регулювання зовнішньоторго-вельної діяльності здійснюється за допомогою певних інструментів, таких як: митний тариф, митний збір; податок на додану вартість, акцизний збір, зміна курсу валюти, коди товарної номенклатури, кількісні обмеження, побічний протекціонізм, стимулювання експорту, технічні стандарти тощо. Саме ці інструменти формують змістове наповнення тієї чи іншої класифікаційної групи методів регулювання ЗЕД.

5. Аналіз еволюції державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності в Україні показав, що на території сучасної України в різні періоди її історії застосовувалися різні методи державного регулювання зовнішньо-торговельної діяльності: від повного лібералізму до жорсткого адміністрування залежно від потреб держави та необхідності проведення тієї чи іншої зовнішньоекономічної політики. Визначено, що розвиток митно-тарифної політики України у контексті впливу держави на стан зовнішньої торгівлі можна розподілити на п'ять етапів: перехідний, фіскальний, протекціоністтський, адаптаційний, інтеграційний. Останній етап триває й досі і характеризується поступальним рухом до світового економічного простору.

6. Здійснено порівняння досвіду реалізації механізму державного регулювання міжнародних торговельних операцій у високорозвинених країнах світу, який показав, що ці країни, при проведенні зовнішньоекономічної діяльності застосовували дещо схожу політику спрямовану на збільшення експорту готової продукції і обмеження вивезення з країни сировини з одночасним зростанням імпорту комплектуючих матеріалів, напівфабрикатів і природних ресурсів. Зазначено, що Україна відрізняється від зарубіжних країн не тільки природними ресурсами і торговельними звичаями, а й національним менталітетом і соціальною сферою, тому державна зовнішньоекономічна політика, що проводиться за їх зразками, не дає очікуваних результатів.

7. Дослідження стану реалізації державних програм інтеграції України до світового господарства показав, що Україна згаяла час та втратила певні вигоди в економічній, фінансовій і політичній сферах зовнішньої діяльності. Сучасні реалії розвитку зовнішньоекономічних відносин України характеризується непідготовленістю її економіки до високоефективних форм співробітництва, що зумовлено певними негативними чинниками, які можна об'єднати в чотири групи: науково-технічні, фінансово-економічні, правові та суспільно-політичні. Крім негативних факторів, що гальмують розвиток світогосподарських зв'язків України, є низка позитивних моментів - вигідне геополітичне положення країни, наявність багатих природних і кваліфікованих трудових ресурсів, недостатньо насичений споживчий ринок.

8. Однією з головних перешкод на шляху до гармонійного входження України до світового економічного простору є високий рівень економічної злочинності в цілому та економічної контрабанди при здійсненні зовнішньо-економічних операцій зокрема. Це пов'язано з низьким рівнем організації державного контролю у сфері фінансово-господарської діяльності. На сьогодні держава зазнає великих втрат від нелегального або напівлегального проникнення іноземних товарів через митний кордон України з порушенням вимог чинного законодавства, застосування різноманітних “сірих” схем, виявлення яких в умовах дії чинного правового забезпечення та існуючої системи контролю майже неможливе. Незважаючи на певні досягнення митних, податкових та інших органів державного контролю у боротьбі з порушниками митних правил та іншими проявами економічної контрабанди, ефективність державного контролю зовнішньоекономічної діяльності досить низька. Це пояснюється такими причинами: організаційно-управлінська система державного контролю в Україні створена на основі та за зразком радянської системи контролю; правове та інформаційне забезпечення діяльності органів контролю не відповідає світовим стандартам; методичні підходи до проведення контрольних заходів не забезпечують їх якості.

9. Для поліпшення ефективності державного контролю запропоновано: провести інституціональну реорганізацію на рівні державних виконавчих органів; удосконалити законодавчо-нормативні документи щодо організації та порядку здійснення контролю зовнішньоекономічної діяльності; розширити права державних контролюючих органів щодо оперативно-пошукової діяльності та притягнення до відповідальності порушників чинного законодавства; створити єдиний, доступний для всіх суб'єктів державного контролю, інформаційний масив щодо учасників та обсягів зовнішньоекономічних операцій; більш широко використовувати можливості митної статистики для оцінки ризиків при визначенні об'єктів перевірки.

10. Аналіз нормативно-правових документів, що регламентують зовнішньоторговельні відносини, показав, що: існує невідповідність окремих вітчизняних норм з митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоторговельних операцій загальноприйнятим стандартам; зовнішньо-торговельна діяльність регулюється великою кількістю нормативних документів різного рівня, які інколи мають суперечливий характер. Запропоновано спростити механізм внесення змін до митного тарифу, а саме: врегульовувати зміни шляхом прийняття відповідних постанов Кабінету Міністрів, що дозволить: оперативно адаптувати митно-тарифну політику до змін на зовнішньому та внутрішньому ринках; звільнить Верховну Раду від прийняття тактичних рішень; уникнути можливості лобіювання через вищий законодавчий орган інтересів суб'єктів ЗЕД. Також обґрунтована необхідність систематизації законодавчих актів, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність за різними режимами у єдиному державному законодавчому документі - Кодексі Законів про зовнішньоекономічну діяльність, що дасть змогу визначити і законодавчо узаконити довгострокову зовнішньоекономічну політику держави та посилити позиції України на світовому ринку.

11. За умовами СОТ в Україні триватимуть структурні перетворення, які обмежують структуру імпортного тарифу й не дають змоги забезпечити ефективне регулювання внутрішнього ринку та сприяти розвитку передових виробництв. Основними негативними наслідками імпортної політики у зовнішньоторговельних економічних відносинах України є невиправдана з фінансового погляду лібералізація митно-тарифного регулювання в перехідний період та зменшення митних ставок в останні роки до рівня, визначеного рамковими угодами з країнами СОТ, що не сприятиме захисту вітчизняного товаровиробника та поповненню державної казни. Тому запропоновано удосконалення правового та організаційного механізмів митно-тарифного регулювання шляхом внесення змін до чинних законодавчих актів та перерозподілу повноважень відповідних державних органів стосовно процедури розробки та реалізації митно-тарифної політики України. Це дасть змогу структуру імпорту на користь якісних і високотехнологічних товарів, сприяти знизити ціни як на імпортну, так і на вітчизняну продукцію, а отже забезпечити захист економічних інтересів національного виробника і споживача.

12. Установлено, що на сучасному етапі розвитку зовнішньої торгівлі необхідність удосконалення методів нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі зумовлена низкою проблем, найвагомішими з яких є: структурна деформація вітчизняного виробництва, низька конкурентоздатність національних товарів та послуг, нераціональна структура зовнішньої торгівлі, непідготовленість суб'єктів ЗЕД до високоефективних форм зовнішньоекономічних зв'язків, недостатня визначеність напрямів і недосконалість механізмів входження економіки України у світову господарську систему, необхідність захисту економічної безпеки держави в умовах глобалізації. Дослідження структури та еволюції розвитку нетарифного регулювання показало, що особливого поширення в регулюванні зовнішньої торгівлі набули кількісні та технічні обмеження, які на сьогодні активно використовують всі розвинені держави. На сьогодні нетарифні заходи сприяють підвищенню ефективності зовнішньоторговельної діяльності в Україні, тому зважене впровадження в практику діяльності державних контролюючих органів цих заходів дасть змогу збільшити обсяги не тільки зовнішньоторговельної діяльності, а й обсяги платежів до бюджету України.

13. Для підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності та дієвості регуляторно-контрольних функцій державного управління запропоновано провести докорінну реорганізацію у системі державних виконавчих органів, яка полягає в тому, щоб: на законодавчому рівні чітко розмежувати функції регулювання та контролю зовнішньоекономічних операцій між окремими державними виконавчими органами і структурними підрозділами цих органів; на рівні Кабінету Міністрів України створити на базі Департаменту аналізу ризиків та аудиту Державної митної служби та Департаменту аудиту Державної податкової адміністрації єдиний міжвідомчий митно-податковий контролюючий орган прямого підпорядкування раді національної безпеки та оборони України; на рівні Міністерства фінансів України розробити та ввести до національних стандартів державного фінансового контролю єдину методику щодо проведення митно-податкового контролю.

14. Визначені основні напрями розробки і впровадження Концепції розвитку зовнішньоторговельної політики України в умовах інтеграції до світового економічного простору, яка передбачає: адаптацію чинних нормативних документів, що регулюють ЗЕД, до загальноприйнятих світових вимог; використання обґрунтованих ставок мита; удосконалення митного контролю та розробку методології його здійснення на принципах оцінки ризиків та постаудиту; обґрунтування та впровадження системи митних регуляторів тарифного та нетарифного характеру; розробку моделі та механізмів регулювання зовнішньої торгівлі; удосконалення державної системи управління зовнішньоекономічною діяльністю; посилення ролі контролюючих органів у забезпеченні захисту економічних інтересів держави.

15. В умовах членства України в СОТ будуть суттєво обмежені такі заходи захисту внутрішнього ринку як квотування імпорту, ліцензування імпорту, встановлення мінімальних чи індикативних митних вартостей тощо. З огляду на це, вважаємо, що одним з пріоритетних напрямів захисту чесної конкуренції та національних товаровиробників є розвиток системи митно-податкового контролю після здійснення процедур митного оформлення на основі оцінки ризиків, що дасть змогу виявляти незаконні схеми ухилення від сплати податків й зборів та сприятиме розробці пропозицій щодо внесення змін до законодавства з метою вирішення проблемних питань.

16. Доведено, що одним з найбільш ефективних і перспективних напрямів удосконалення митного контролю є застосування методів аудиту в практичній діяльності митно-податкових органів державного контролю після завершення митного оформлення товарів. Тому запропоновано виокремити в системі державного фінансового контролю новий напрям - “митно-податковий аудит” як сукупність заходів, що проводяться в межах державного фінансового контролю та спрямовані на підтвердження достовірності інформації, задекларованої суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, шляхом перевірки облікової документації та комерційної інформації з використанням методів аудиту. Основні відмінності митно-податкового аудиту від звичайної перевірки економічної діяльності суб'єктів ЗЕД полягають в тому, що: по перше, митно-податковий аудит включає в себе аналіз бази даних митних оформлень за методом оцінки ризиків; по-друге, митно-податковий аудит здійснюється паралельно з перевіркою підрозділів митних органів, які проводили митне оформлення, що одночасно є дієвим антикорупційним заходом.

17. Визначено, що функціонування підрозділів митно-податкового аудиту передбачає попередню оцінку інформації за профілями ризику, за якими справи суб'єктів ЗЕД сортуються за певними ознаками на основі чого до груп ризику можуть бути віднесені: торговці підакцизними товарами; міжнародні трейдери, наприклад особи, які здійснюють обробку товарів поза межами митної території або всередині митної території тощо; торговці, обрані методом випадкової вибірки. Запропоновано створити при Раді Національної безпеки і оборони України єдиний міжвідомчий інформаційно-аналітичний центр до функцій якого входило б накопичення, аналіз та класифікація суб'єктів ЗЕД за критеріями (профілями) ризиків чотирьох рівнів (надійні ненадійні, небезпечні та особливо небезпечні) й інформаційне забезпечення державних контролюючих органів необхідними для контролю ЗЕД даними.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

Монографії:

1. Пісьмаченко Л. М. Державне управління зовнішньоторговельною діяльністю в Україні: регулювання та контроль : монографія / Л. М. Пісьмаченко. - Донецьк : ТОВ “Юго-Восток, Лтд.”, 2008. - 366 с.

Статті у фахових виданнях:

2. Пісьмаченко Л.М. Роль статистичних спостережень у системі державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності / Л.М.Пісьмаченко // Держава та регіони. - 2005. - № 1. - С. 91-95. - (Серія : Державне управління).

3. Пісьмаченко Л.М. Державний контроль за операціями з давальницькою сировиною та основні напрями його удосконалення / Л.М.Пісьмаченко // Зб. наук. пр. НАДУ / за заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва.. - К. : Вид-во НАДУ, 2005. - вип. 2. - С. 512- 520.

4. Пісьмаченко Л.М. Порівняльний аналіз організаційно-управлінських заходів здійснення митно-податкового контролю в країнах Європи / Л.М. Пісьмаченко // Держава та регіони. - 2005. - № 2. - С. 164-169. - (Серія : Державне управління).

5. Пісьмаченко Л.М. Методика вибірки об'єктів контролю ЗЕД при здійсненні митного аудиту / Л.М.Пісьмаченко // Зб. наук. пр.- Донецьк : ДонДУУ, 2005. - Т. 6 - С. 103-108. - (Серія : Державне управління; Вип. 58).

6. Пісьмаченко Л.М. Методи нетарифного регулювання зовнішньо-торговельних операцій та напрями їх удосконалення / Л.М.Пісьмаченко. // Вісник НАДУ. - 2006. - № 1. - С. 157-162.

7. Пісьмаченко Л. М. Загрози економічній безпеці та роль держави в регулюванні та мінімізації їх впливу на зовнішньоекономічні процеси в Україні / Л.М.Пісьмаченко // Зб. наук. пр. НАДУ / за заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва.. - К. : Вид-во НАДУ, 2006. - Вип. 1. - С. 331-342.

8. Пісьмаченко Л.М. Формування митної політики держави в умовах глобалізації: проблеми, напрями вирішення / Л.М.Пісьмаченко // Вісник НАДУ при Президентові України. - К.: Вид-во НАДУ, 2006. - № 2. - С. 235-242.

9. Пісьмаченко Л.М. Державний механізм захисту економічної безпеки у процесі здійснення зовнішньоекономічної діяльності / Л.М.Пісьмаченко // Вісник НАДУ. - 2006. - № 3. - С. 106-113.

10. Пісьмаченко Л.М. Державний митний контроль при веденні ЗЕД у контексті економічної безпеки держави / Л.М.Пісьмаченко // Держава та регіони. - 2006. - № 2. - С. 182-186. - (Серія : Державне управління).

11. Пісьмаченко Л.М. Удосконалення системи державного управління у сфері митно-податкового регулювання та контролю за зовнішньоекономічною діяльністю / Л.М.Пісьмаченко // Держава та регіони. -- 2006. - № 3. - С. 133-137. - (Серія : Державне управління).

12. Пісьмаченко Л.М. Державне регулювання та контроль за використанням зовнішніх інвестицій / Л.М.Пісьмаченко // Держава та регіони. - 2006. - № 4. - С. 134-138. - (Серія : Державне управління).

13. Пісьмаченко Л.М. Контроль в системі державного управління економікою: стан, проблеми та напрями вирішення / Л.М.Пісьмаченко // Економіка та держава. - 2006. - № 8. - С. 67-69.

14. Пісьмаченко Л.М. Державний контроль за використанням іноземних інвестицій: необхідність та технології здійснення / Л.М.Пісьмаченко // Держава та регіони. - 2007. - № 1. - С. 125-129. - (Серія : Державне управління).

15. Пісьмаченко Л.М. Досвід державного регулювання зовнішньоекономічних відносин у країнах із розвинутою ринковою економікою / Л.М.Пісьмаченко // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2007 . - № 2 (32). - С. 232-240.

16. Пісьмаченко Л.М. Еволюція торговельної політики в системі державного регулювання зовнішньоекономічних відносин / Л.М.Пісьмаченко // Теорія та практика державного управління : Зб. наук. пр. - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2007. - Вип. 4 (19). - С. 106-111.

17. Пісьмаченко Л.М. Нетарифне регулювання як інструмент економічної політики держави у зовнішньоторговельних відносинах / Л.М.Пісьмаченко // Економіка та держава. - 2007. - № 9. - С. 60-63.

18. Пісьмаченко Л.М. Організаційно-методологічні підходи до забезпечення якісного державного контролю зовнішньоекономічної діяльності в умовах євроінтеграції / Л.М.Пісьмаченко // Держава та регіони. - 2007. - № 4. - С. 173-177. - (Серія : Державне управління).

19. Пісьмаченко Л.М. Особливості державного регулювання та контролю зовнішньоекономічних транзитних операцій / Л.М.Пісьмаченко // Економіка та держава. - 2007. - № 5. - С. 58-61.

20. Пісьмаченко Л.М. Історія розвитку державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності в Україні / Л.М.Пісьмаченко // Економіка та держава. - 2007. - № 10. - С. 80-82.

21. Пісьмаченко Л.М. Механізми реалізації митної політики держави у сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності / Л.М.Пісьмаченко // Економіка та держава. - 2007. - № 11. - С. 64-66.

22. Пісьмаченко Л.М. Митно-тарифне регулювання як засіб захисту економічних інтересів держави у сфері зовнішньої торгівлі / Л.М.Пісьмаченко // Економіка та держава. - 2007. - № 12. - С. 49-52.

23. Пісьмаченко Л.М. Роль держави в мінімізації впливу негативних факторів на економічну безпеку в умовах глобалізації / Л.М.Пісьмаченко // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. / ред.кол. : С.М.Серьогін (голов. ред.) та ін. - Д. : ДРІДУ НАДУ, 2007. - Вип. 4 (30). - С. 165-175.

24. Пісьмаченко Л.М. Роль державного управління у вирішенні проблем економічної безпеки в умовах глобалізації / Л.М.Пісьмаченко // Державне будівництво електрон. вид. Харків. регіон. ін. держ. упр. НАДУ при Президентові України. - 2007. - № 2. - Режим доступу до журн. : http://www.kbuapa.kharkov.ua

25. Пісьмаченко Л. Роль державного фінансово-господарського контролю в забезпеченні економічної безпеки держави / Л.Пісьмаченко, О.Тонєва. // Вісник НАДУ. - 2005. - № 4. - С. 472-480. - (авторські С.472-478).

Статті в інших виданнях, тези доповідей:

26. Пісьмаченко Л.М. Особливості організації внутрішнього контролю та аудиту в митній системі / Л.М. Пісьмаченко // Вісник АМСУ. - 2001. - № 1. - С. 41-43.

27. Пісьмаченко Л.М. Державний фінансовий та митний контроль при зовнішньоторговельних операціях / Л.М.Пісьмаченко. // Держава та регіони. - 2005. - № 6. - С. 249-252. - (Серія : Економіка та підприємництво).

28. Пісьмаченко Л. М. Особливості застосування стандартів державного фінансового контролю при провадженні митного аудиту суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності / Л.М.Пісьмаченко // Вісник Криворізького економічного інституту КНЕУ : наук. зб.- 2005. - № 3. - С. 73-77.

29. Пісьмаченко Л.М. Фінансовий контроль за зовнішньоекономічними операціями з давальницькою сировиною у контексті фінансової безпеки держави / Л.М.Пісьмаченко, Т.С.Єдинак. // Вісник АМСУ. - 2005. - № 3. - С. 7-12. - (авторські 7-8, 10-12).

30. Пісьмаченко Л.М. Застосування загальних статистичних методів в державному регулюванні зовнішньоекономічних операцій митними органами / Л.М.Пісьмаченко // Проблеми інформаційного та статистичного забезпечення управління економікою : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (31 жовт. - 1 листоп. 2005 р., Дніпропетровськ). - Д. : Пороги, 2005. - С. 43-46.

31. Пісьмаченко Л.М. Вплив державного регулювання провадження митних процедур на стан економічної безпеки держави / Л.М.Пісьмаченко // Економічна безпека держави в умовах інтеграції до світового співтовариства матеріали Міжнар. наук.-прак. конф. (25-26 листоп. 2005 р., Дніпропетровськ). - Д. : АМСУ, 2005. - С. 117-118.

32. Пісьмаченко Л.М. Проблеми нетарифного регулювання зовнішньо-економічної діяльності та напрями їх вирішення / Л.М.Пісьмаченко // Актуальні проблеми реформування державного управління в Україні : матеріали щоріч. Міжнар. наук.-практ. конф. (20 січ. 2006 р., Львів) / за наук. ред. Я.Й.Малика: у 2 ч. - Л. : ЛРІ ДУ НАДУ, 2006. - Ч.2. - С. 232-237.

33. Пісьмаченко Л.М. Державне регулювання та контроль зовнішньо-економічної діяльності в умовах євроінтеграції / Л.М.Пісьмаченко // Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України : матеріали наук.-практ. конф. (18 трав. 2006 р., Дніпропетровськ). - Д. : Вид-во ДРІДУ НАДУ, 2006. - С. 132-135.

34. Пісьмаченко Л.М. Удосконалення митно-податкового регулювання і контролю ЗЕД: організаційно-управлінський аспект / Л.М.Пісьмаченко // Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні: матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю (31 трав. 2006 р., Київ): у 2 т. / за заг. ред. О.Ю.Оболенського, В.М.Князєва. - К. : Вид-во НАДУ, 2006. - Т. 2. - С. 253-255.

35. Пісьмаченко Л.М. Напрями вдосконалення системи державного контролю економіки / Л.М.Пісьмаченко // Актуальні проблеми управління розвитком об'єктів і процесів ринкової економіки : матеріали Міжнар. наук.-прак. конф. (5-6 жовт. 2006 р., Запоріжжя). - Запоріжжя : ГУ “ЗІДМУ”, 2006 . - С. 64-67.

36. Пісьмаченко Л.М. Місце та роль митної політики у системі захисту економічних інтересів держави / Л.М.Пісьмаченко // Фінансове забезпечення економічного і соціального розвитку суспільства : тези Міжнар. наук.-практ. конф. (23 берез. 2007 р., Дніпропетровськ). - Д. : ДДФА, 2007. - С. 97-98.

37. Письмаченко Л.Н. Институционный механизм обеспечения реализации таможенной политики Украины / Л.Н.Пісьмаченко // Государственное регулирование экономики и повышение эффективности деятельности субъектов хозяйствования : третья Междунар. науч.-практ. конф. (19-20 апр. 2007 г.) : Сб. науч. ст. : в 2 ч.- Минск : Акад. упр. при Президенте Респ. Беларусь, 2007. - Ч. 1. - С. 342-344.

38. Пісьмаченко Л.М. Зовнішньоекономічна політика держави та механізми її реалізації в умовах глобалізації / Л.М.Пісьмаченко // матеріали науково-практичної конференції за міжнародною участю [“Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування”] (31 травня 2007 р., Київ) : у 4 т. - К. : Вид-во НАДУ, 2007. - Т.4. - С.26-28.

39. Пісьмаченко Л.М. Розвиток зовнішньоекономічної політики регіонів / Л.М.Пісьмаченко // Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства: тези Міжнар. наук.-практ. конф. (21 берез. 2008 р., Дніпропетровськ.) : у 2 т.- Д. : ДДФА, 2008. - Т. 1. - С. 25-26.

40. Пісьмаченко Л. М. Аналіз сучасного стану та стратегія розвитку України у напрямі європейської інтеграції / Л. М. Пісьмаченко. // Державне управління та місцеве самоврядування : тези VІІІ Міжнар. наук. конгр. (27-28 берез. 2008 р., Харків). - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2008. - С. 141-142.

41. Пісьмаченко Л.М. Вплив глобалізаційних процесів на стан зовнішньоекономічної безпеки держави / Л.М.Пісьмаченко // Новітня цивілі-зація : проблеми становлення і трансформації : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (22-23 трав. 2008 р. , Дніпропетровськ). - Д. : ДУЕП, 2008. - С. 26-28.

42. Пісьмаченко Л.М. Напрями залучення прямих іноземних інвестицій в умовах інтеграції України до світового економічного простору / Л.М.Пісьмаченко. // Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (23-24 жовт. 2008 р., Київ). - К. : ПВПС України НАН України, 2008. - С. 367-368. - Ч. 3.

43. Пісьмаченко Л.М. Державне регулювання митної вартості: проблеми та шляхи їх вирішення / Л.М.Пісьмаченко, Т.С.Тоцька // Актуальні проблеми управління розвитком об'єктів і процесів ринкової економіки матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (5-6 жовт. 2006 р., Запоріжжя). - Запоріжжя : ГУ “ЗІДМУ”, 2006. - С. 60-63. - (авторські С. 61-63).

44. Пісьмаченко Л.М. Особливості викладання дисциплін митного спрямування / Л.М.Пісьмаченко, С.В.Гаценко // Проблеми вдосконалення професійної підготовки фахівців з митної справи : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (23-24 листопада 2006 р.). - Д. : Акад. мит. служби України, 2006. - С. 70-72. - (авторські С. 70-71).

Анотації

Пісьмаченко Л.М. Державне управління зовнішньоторговельною діяльністю в умовах інтеграції України у світовий економічний простір : механізми регулювання та контролю. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного управління по спеціальності 25.00.02 - механізми державного управління. - Національна академія державного управління при Президентові України. - Київ, 2008

У дисертації розкриваються теоретико-методологічні засади державного управління зовнішньоторговельними відносинами в умовах розвитку інтеграційних процесів в Україні з метою поліпшення якості державного регулювання та контролю у сфері зовнішньоторговельної діяльності з урахуванням геополітичних інтересів держави.

Розглянуто сутність та порядок формування і розвитку системи державного управління у сфері зовнішньої торгівлі за кордоном та в Україні. Удосконалено методологічні підходи до обґрунтування системи наукового забезпечення ефективності державного управління зовнішньоторговельною діяльністю. Запропоновано новий методичний підхід до класифікації методів державного регулювання зовнішньої торгівлі шляхом формування різних класифікаційних груп на основі регуляторних інструментів. Розроблено пропозиції щодо внесення змін до основних законодавчих документів із загальнодержавного та митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Визначені основні напрями удосконалення системи державного регулювання і контролю зовнішньої торгівлі відповідно до вимог СОТ.

Ключові слова: зовнішньоекономічна політика, механізми державного регулювання, митний тариф, нетарифне регулювання, інтеграційні процеси, митний контроль, митний аудит, оцінка ризиків.

Письмаченко Л.Н. Государственное управление внешнеторговой деятельностью в условиях интеграции Украины в мировое экономическое пространство: механизмы регулирования и контроля. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора наук государственного управления по специальности 25.00.02 - механизмы государственного управления. - Национальная академия государственного управления при Президенте Украины. - Киев, 2008.

В диссертации раскрываются теоретико-методологические основы государственного управления внешнеторговыми отношениями в условиях развития интеграционных процессов в Украине в целях улучшения качества государственного регулирования и контроля в сфере внешнеторговой деятельности с учетом геополитических интересов государства.

Рассмотрена сущность экономических понятий в сфере государственного управления внешнеэкономической деятельностью, предложены: авторская трактовка содержания дефиниций: внешнеэкономическая политика, внешнеэкономические отношения, внешнеэкономическая деятельность, внешнеторговая деятельность. Раскрыта логико-иерархическая связь этих категорий. Четко разделены категории „государственное управление” и „государственное регулирование” и определены понятия „государственное управление внешнеэкономической деятельностью”, „государственное регулирование внешнеэкономической деятельности” и „государственный контроль внешнеэкономической деятельности”.

Усовершенствованы методологические подходы к обоснованию системы научного обеспечения государственного управления внешнеторговой деятельностью, который основывается на соблюдении определенной последовательности процесса познания начиная с постановки цели и завершая оценкой эффективности результатов государственного управления в сфере внешней торговли. Обобщены теоретические подходы к изучению сути категории «методология» путем ее структуризации по структурным элементам, которые сгруппированы по трем блокам: понятийно-сущностный, функциональный и результативный, которые тесно взаимосвязанны и взаимозависимы. Предложен новый методический подход к классификации методов государственного регулирования внешней торговли посредством формирования разных классификационных групп по форме влияния, характеру, способу осуществления, назначению, сроку действия, и определено, что регулирование внешнеторговой деятельности осуществляется путем использования определенного набора инструментов, которые и формируют содержательное наполнение той или иной классификационной группы.

Исследование историко-гносеологических основ формирования и развития системы государственного управления в сфере внешней торговли за рубежом и в Украине показало, что на территории современной Украины в разные периоды ее истории применялись разные методы государственного регулирования внешнеторговой деятельности: от полного либерализма до жесткого администрирования в зависимости от потребностей государства и необходимости проведения той или иной внешнеэкономической политики. Развитие таможенной политики Украины в контексте влияния государства на состояние внешней торговли разделено на пять периодов: переходный, фискальный, протекционистский, адаптационный, интеграционный. Отмечено, что Украина отличается от западных стран поэтому государственная внешнеэкономическая политика, что проводится по их образцам, не приносит ожидаемых результатов.

Проведен анализ состояния реализации государственных программ интеграции Украины в мировое хозяйство и определены объективные и субъективные факторы торможения данного процесса, которые объединены в четыре группы: научно-технические, финансово-экономические, правовые, общественно-политические. Освещены факторы, которые способствуют интеграционным процессам государства, и возможные положительные и отрицательные последствия членства Украины во Всемирной торговой организации (ВТО).

Разработаны предложения по внесению изменений в основные законодательные документы относительно регулирования внешне-экономической деятельности в целях их адаптации к международным требованиям и стандартам. Высказаны предложения по совершенствованию Таможенного Кодекса Украины в части расширения возможностей осуществления контрольной функции таможенных органов и сужения прав и полномочий по регулированию отдельных внешнеэкономических операций. Предложено систематизировать законодательные акты по регулированию внешнеэкономической деятельности в одном законодательном документе - Кодексе Законов о внешнеэкономической деятельности.

Определенны основные направления усовершенствования системы государственного регулирования и контроля внешней торговли в соответствии с требованиями ВТО путем: реорганизации институционной структуры органов исполнительной власти; усовершенствования организационного механизма правового обеспечения внешнеэкономической деятельности; улучшения информационно-аналитического механизма управления; усиления контрольной функции государства и развития таможенного аудита.

Ключевые слова: внешнеэкономическая политика, механизмы государственного регулирования, таможенный тариф, нетарифное регулирование, интеграционные процессы, таможенный контроль, таможенный аудит, оценка рисков.

Pismachenko L.N. State administration by foreign trade activity in the conditions of integration of Ukraine in outer economic space: mechanisms of adjusting and control. Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific of Doctor's Degree on Public administration on speciality of 25.00.02 are mechanisms of the public administration. - National academy of the public administration at President of Ukraine. - Kiev, 2008

theoretical and methodological state government by the foreign trade relations bases in the conditions of development of integration processes in Ukraine with the purpose of improvement of quality of the state adjusting and control in the field of foreign trade activity taking into account geopolitical interests of the state open up in dissertation.

Essence, historical and gnosiological bases of forming and development of the state control system, is considered in the field of foreign trade abroad and in Ukraine. Methodological approaches are improved to the ground system of the scientific providing of efficiency of state administration by foreign trade activity. Offered new methodical approach to classification of methods of the state adjusting of foreign trade through forming of different classification groups on the basis of regulator instruments. Suggestions are developed in relation to bringing of changes to the basic legislative documents from adjusting of foreign economic activity and its custom adjusting. Certain basic directions of improvement of the system of the state adjusting and control of foreign trade in accordance with the wto requirements.