- застосування методів психологічної діагностики для визначення індивідуальних особливостей ефективної просторово-часової організації діяльності посадових осіб місцевого самоврядування;

- операціоналізація понять «службова діяльність», «професійна діяльність», «просторово-часова організація діяльності», «особистісний час»;

- застосування методів психологічної корекції при оптимізації управління часом посадових осіб місцевого самоврядування.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вони були впроваджені в діяльність органів місцевого самоврядування і дозволили підвищити ефективність діяльності їх посадових осіб. Результати дослідження використані в роботі Одеської обласної ради (довідка про впровадження № Р-4156/01 від 26.11.2007 р.), що дозволило оптимізувати діяльність посадових осіб та мінімізувати нераціональні витрати робочого часу; Вінницької обласної ради (довідка про впровадження № 77/03-21 від 15.02.2007 р.) у створенні регламенту робочого часу, в результаті чого підвищено ефективність проведення нарад; Чернігівської обласної ради (довідка про впровадження № 02-02/9 від 08.01.2008 р.) для оптимізації структури робочого часу, що забезпечило врахування індивідуальних особливостей посадових осіб та їх особисті часові ритми; Савранської районної ради Одеської області (довідка про впровадження № 464 від 11.06.2004 р.), що сприяло зменшенню психологічного напруження під час вирішення форс мажорних ситуацій.

Практичне значення дослідження полягає також в тому, що його результати можуть використовуватися в навчальному процесі у вищих навчальних закладах як складова частина курсів «Теорія місцевого самоврядування», «Психологія управління», «Кадрова політика», а також ученими під час вивчення проблем функціонування місцевого самоврядування, працівниками кадрових служб органів місцевого самоврядування і державної влади.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним авторським дослідженням. Висновки й результати, в тому числі й ті, що характеризують наукову новизну, отримані автором особисто. Внесок автора в роботи, опубліковані у співавторстві, конкретизовано у списку опублікованих праць.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри філософських та соціально-політичних наук і на щорічних звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Одеського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України. Основні ідеї, положення та висновки дисертаційного дослідження були апробовані на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми практичної психології» (Херсон, 2004), «Державна стратегія управління місцевим та регіональним розвитком: форми, методи та актуальні проблеми реалізації» (Одеса, 2004), «Творчість як засіб особистісного росту та гармонізації людських стосунків» (Житомир, 2005), «Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих вчених» (Київ, 2007), «Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації» (Одеса, 2007).

Публікації. Основні положення дисертації відображені в 15 публікаціях автора (13 одноосібно, 2 у співавторстві), з них 5 наукових статей у наукових фахових виданнях з державного управління, 5 публікацій в інших наукових виданнях, 5 тез доповідей на наукових конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації - 226 сторінок, з них основного тексту - 175 сторінок. Дисертація містить 11 рисунків, 10 таблиць, 5 додатків. Список використаних джерел включає 297 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження та визначено ступінь її наукової розробленості, окреслено мету й завдання дослідження, його об'єкт і предмет, висунуто основну гіпотезу, охарактеризовано методологічну базу, розкрито наукову новизну та практичну значущість роботи, а також наведено дані про зв'язок роботи з науковими програмами, апробацію, упровадження й оприлюднення результатів дослідження, структуру й обсяг дисертації.

У першому розділі - “Науково-теоретичні засади просторово-часової організації професійної діяльності посадових осіб місцевого самоврядування в системі публічного управління” - проаналізовано сучасний стан наукових досліджень, присвячених проблемі діяльності посадових осіб місцевого самоврядування та її просторово-часової організації. Розкрито теоретико-методологічні аспекти функціонування органів місцевого самоврядування в системі державного управління в Україні, висвітлено проблематику професійної діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, концептуальні підходи до вивчення просторово-часової організації діяльності людини, обґрунтовано вибір напряму, концепцію та загальну методику дослідження.

Останнім часом дослідження проблем державного управління та місцевого самоврядування знайшли відображення в роботах В. Авер'янова, Г. Атаманчука, В. Бакуменка, Ю. Битяка, Н. Гончарук, Н. Драгомирецької, С. Дубенко, В. Князєва, В. Лугового, В. Майбороди, Т. Мотренка, Н. Нижник, О. Оболенського, П. Павленчика, Т. Пахомової, С. Серьогіна та ін. У цих роботах подане системне уявлення про державне управління та його складові, визначено особливості становлення та розвитку інституту місцевого самоврядування в Україні, розкрито теоретико-методологічні підходи дослідження сфери публічного управління.

Особливого значення в цьому контексті набули роботи Г. Атаманчука, В. Бакуменка, С. Дубенко, Є. Курасової, Н. Липовської, Ю. Молчанової, Н. Нижник, О. Оболенського, В. Олуйка, Л. Пашко, Н. Рашитової, М. Рудакевич, С. Серьогіна, В. Тимофієва, Т. Філіпової, С. Хаджирадєвої та ін., які присвячені проблемам методології державного управління, системного аналізу державного управління та державної служби, оптимізації кадрового забезпечення державної служби, дослідженню соціально-психологічних аспектів організації діяльності державних службовців тощо.

Здійснення дослідження з позицій діяльнісного підходу обумовило звернення до низки праць, присвячених проблемам професіоналізації, професійної мобільності, кадровим проблемам державного управління, державної служби та місцевого самоврядування, зокрема С. Дубенко, Н. Драгомирецької, В. Князєва, Є. Курасової, В. Лугового, О. Оболенського, В. Олуйка, С. Серьогіна, С. Хаджирадєвої, Ю. Шарова, І. Шпекторенка та ін.

Дослідження також ґрунтувалося на досягненнях у галузі психології, зокрема, автор спиралася на роботи таких вчених, як Г. Вудроу, П. Девіс, Л. Дуб, А. Еддінгтон, Р. Кнапп, К. Левін, Дж. Нюттен, П. Парк, В. Франкл, Дж. Фрезер, П. Фресс, О. Шульце, Л. Сохань, Б. Цуканов, Ю. Швалб. У цих дослідженнях розглядаються деякі часові характеристики діяльності (В. Зінченко), часові умови або специфіка окремих професій (В. Денисов, Д. Завалішина, Ш. Шадбуа). Проблема дефіциту часу в професіях різного типу, в різних умовах праці і станах людини досліджувалась багатьма вітчизняними вченими (Д. Завалішина, Н. Завалова, Г. Зараковський, В. Зінченко, В. Пономаренко). Але не отримали належного розвитку ті дослідження, які мають своєю метою вивчення питання про суб'єктивне планування, розрахунок і використання часу посадових осіб органів місцевого самоврядування. Між іншим, саме у цієї категорії специфіка повсякденної трудової діяльності тісно пов'язана з високими вимогами, які пред'являються до нервово-психічної сфери.

Таким чином, встановлено, що проблематика організації діяльності державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування є актуальною і має достатній рівень опрацювання у науковій літературі. У той же час питання оптимізації просторово-часової організації діяльності державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування як науково-теоретична та прикладна проблема вимагає більш детального опрацювання й вироблення на цій основі практичних рекомендацій і їх подальшого впровадження.

Аналізуючи проблеми місцевого самоврядування як складової публічного управління, автор доходить висновку, що воно є цілісною системою демократичних інститутів і лише у такому вигляді дозволяє територіальним громадам самостійно, під власну відповідальність, активно розвивати самоврядні ініціативи населення і, в межах Конституції та законів України, вирішувати питання місцевого значення. Водночас такий підхід до місцевого самоврядування вимагає матеріального, правового, організаційного та іншого його забезпечення.

Аналіз евристичних можливостей теоретичних засад дав підстави запропонувати як методологічну основу дослідження системний, структурно-функціональний, міждисциплінарний та діяльнісний підходи. Дана методологічна база дозволяє поглибити розуміння життєдіяльності таких інститутів соціуму як публічна служба, державна служба та служба в органах місцевого самоврядування, а також пріоритетні напрями їх співвідношення, визначити особливості професійної діяльності службовців. Під час розробки методичного апарату й інструментальних засобів проведення досліджень обгрунтовано залучення методів моделювання, системного аналізу, експерименту та соціально-психологічної діагностики.

Доведено, що інститут місцевого самоврядування можна розглядати як інститут публічної служби. Функціонування органів місцевого самоврядування як складових елементів інституту публічної служби розглядається в діяльнісному й організаційно-правовому аспектах. Ключовим у визначенні діяльнісного аспекту є аналіз специфіки професійної діяльності посадових осіб місцевого самоврядування у контексті їх соціально-правового статусу як публічних службовців. Організаційно-правовий аспект служби в органах місцевого самоврядування розглянуто в контексті аналізу особливостей організації проходження служби в органах місцевого самоврядування, визначення принципів служби, посадових повноважень, особливості просторової та часової організації діяльності посадових осіб місцевого самоврядування.

Розглянувши розвиток концепції «часу-простору» в суспільних науках, визначено, що переважна більшість учених розглядають час як суб'єктивний феномен (Г. Вудроу, П. Девіс, Л. Дуб, А. Еддінгтон, Р. Кнапп, К. Левін, Дж. Нюттен, П. Парк, Л. Сохань, В. Франкл, Дж. Фрезер, П. Фресс, Б. Цуканов, Ю. Швалб, О. Шульце та ін.). Головне спрямування їх розвідок полягає у вивченні здатності людини організовувати свою діяльність на далеку часову перспективу та прогнозувати свою діяльність. Будь-яка діяльність, якщо вона не організована самим суб'єктом, стає причиною перенапруження людини, яке, накопичуючись, переходить у стомлення й роздратування. Організована належним чином діяльність суб'єкта впливає на підвищення ефективності організації в цілому, збереження її стабільності у кризових ситуаціях.

Дослідження розкриває значення для людини простору й часу, в якому протікає її життєдіяльність, і від яких, в основному, залежить її стан. Обґрунтовано, що час - основа організації, упорядкування і координації діяльності людей. Саме в діяльності співвідноситься, пов'язується або вступає в протиріччя час, починаючи від часу - швидкості, ритмів психофізіологічних процесів, закінчуючи вимогами і нормами часу здійснення діяльності. Продуктивність праці - це основна часова характеристика діяльності: підвищення її продуктивності відбувається за рахунок скорочення необхідного часу. При цьому порушення, обмеження простору діяльності, відсутність вільного бюджету часу, на думку автора, сприяють професійному вигоранню, впливають на активність життєдіяльності, загальний емоційний і фізичний стан посадової особи місцевого самоврядування. Під «особистісним часом» автор розуміє психотемпоральну організацію особистістю своєї свідомості й самосвідомості, поведінки й діяльності в процесі соціальної взаємодії. Просторово-часова організація діяльності посадових осіб місцевого самоврядування полягає в тому, щоб, спираючись на часові параметри психіки службовців і враховуючи просторовий формат виконання посадових обов'язків, оптимально поєднувати у часі й просторі їх активність і діяльність.

У другому розділі - “Характеристика діяльності посадових осіб місцевого самоврядування” - доведено, що місцеве самоврядування визнається однією з фундаментальних засад правової держави й громадянського суспільства, способом їх створення та функціонування. Виділено формалізовані ознаки місцевого самоврядування. З точки зору автора, це те, що його суб'єктами (носіями) є жителі села чи добровільно об'єднані у сільську громаду жителі кількох сіл, селища, міста; воно призначене для вирішення питань місцевого значення; здійснюється в межах законодавства України; має самостійну (самоврядну) й державну (делеговану) компетенцію; питання в межах місцевого самоврядування вирішуються самостійно або під відповідальність його органів і посадових осіб.

Доведено, що детермінанти ефективної діяльності місцевого самоврядування можуть бути як об'єктивні (врахування територіальних чинників місцевого самоврядування, особливо на низовому рівні; демографічні, соціально-економічні, соціокультурні, морформетричні характеристики областей - розмір області, районів, розташування обласного центру, транспортна мережа тощо)), так і суб'єктивні (професійні, соціальні, психологічні, особистісні тощо).

До професійних детермінант належать: професійна здатність, компетентність, професійні здібності, освіта тощо (тверді громадянські позиції, певні фундаментальні й спеціалізовані знання та вміння, високі моральні якості, відповідальність, вміння домагатись узгодження загальнодержавних інтересів та інтересів кожного громадянина, зокрема, бути готовим відстоювати істину, законність і правопорядок).

Основу соціальних детермінант трудової діяльності складають сама людина та її певні властивості, що формують ядро цих детермінант. Таким чином, як соціальні детермінанти ефективності професійної діяльності виділено фактори, що визначають трудовий потенціал окремих працівників, їх груп, умови його формування, використання й відтворення. Соціальні детермінанти виявлено як зовнішні (загально соціальний та організаційний рівні), так і внутрішні (підструктура соціального досвіду, що поєднує знання, навички, вміння та звички, набуті в особистому життєвому досвіді індивіда, й спрямованості особистості, представленої інтересами, схильностями, бажаннями, ідеалами, світоглядом, переконаннями, моральними якостями й етичним потенціалом особистості тощо).

Обґрунтовано, що психологічні детермінанти визначені індивідуальними особливостями окремих психічних процесів або психічних функцій, що стали властивостями особистості: пам'яті, емоцій, відчуттів, мислення, сприйняття, почуттів, волі.

До особистісних детермінант належать: біологічні та психофізіологічні властивості індивіда, риси індивідуально-виконавського або інструментального характеру, (витривалість, працездатність тощо); індивідуально-психологічного (темперамент, особливості перебігу психічних процесів тощо); соціально-психологічного характеру (стиль міжособистісних стосунків); духовно-культурного рівня, що включає систему ціннісних орієнтацій, світогляд, життєві принципи; просторово-часової організації (сприйняття часу, ефективність розподілу часу, управління часом, формування особистісного простору, усвідомлення просторових перспектив діяльності тощо).

Встановлено, що вимоги до професійної компетенції посадових осіб місцевого самоврядування можна умовно поділити на дві групи. Першу складають знання та вміння щодо професійної діяльності в системі місцевого самоврядування, а саме: висока поінформованість з питань розвитку системи місцевого самоврядування, законодавчої, нормативно-правової бази; знання щодо досвіду роботи в інших регіонах, областях, районах; уміння використовувати сучасні інформаційні технології, засоби комунікації та зв'язку; здатність і вміння підтримувати дисципліну та відстоювати інтереси справи; розподіляти повноваження та відповідальність серед підлеглих; координувати діяльність усіх служб і підрозділів як єдиної системи управління органом місцевого самоврядування; вміння проявляти високу вимогливість до себе та підлеглих; конкретність і чіткість у вирішенні оперативних питань і повсякденних справ; враховувати та контролювати результати своєї діяльності та роботи органу місцевого самоврядування.

Друга група вимог до професійної компетенції посадових осіб пов'язана із здатністю працювати з людьми й управляти собою. У процесі виконання своїх функцій посадові особи місцевого самовряування вступають у взаємодію з широким колом осіб - колегами, підлеглими, керівниками, громадянами тощо. Щоб працювати з людьми, вказана категорія осіб повинна мати багато специфічних особистісних якостей, які підсилюють довіру та повагу з боку тих, з ким вони безпосередньо контактують. Це, насамперед: високе почуття обов'язку та відданість справі; чесність, порядність у відносинах з людьми; витриманість і тактовність за будь-яких обставин; цілеспрямованість; рішучість під час прийняття управлінських рішень, а також наполегливість, енергійність в їх реалізації; вміння відстоювати свої погляди; самокритичність під час оцінювання своїх дій і вчинків; правильне сприйняття критики та вміння робити з цього висновки; вміння використовувати свої права та повноваження.

Показано, що організаційні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування мають певну специфіку. На відміну від системи державних органів, місцеве самоврядування основане не на ієрархічній підпорядкованості органів і окремих посадових осіб, а має спиратися на максимальне наближення влади до людей і відсутність багаторівневих стосунків між вищими й нижчими органами. Простір діяльності сформований в одній площині: територіальна громада - рада (голова) - виконавчі органи і головними принципами діяльності тут мають бути демократизм і колегіальність.

У третьому розділі - “Шляхи вдосконалення просторово-часової організації діяльності посадових осіб місцевого самоврядування” - запропоновано програму та методику емпіричного дослідження просторово-часової організації діяльності посадових осіб місцевого самоврядування й управління їх робочим часом і розроблено методико-технологічну модель оптимізації просторово-часової організації діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, яка складається з таких складових: оцінювання професійних якостей - діагностика особистісних якостей - діагностика часового контролю особистості - корекція часового контролю особистості за допомогою тренінгу - оцінювання ефективності діяльності посадової особи органу місцевого самоврядування у межах конкретного організаційного простору.

Обґрунтовано, що просторово-часова організація діяльності та управління часом - дуже складна й індивідуальна система, тому не доцільно жорстко регламентувати час посадових осіб місцевого самоврядування, не враховуючи особливості індивідуальних темпоральних характеристик та особистісного простору. Оволодіваючи управлінням часу в межах особистісного простору, посадова особа повинна вивчати не стільки яку-небудь певну технологію організації часу, а саме методи формування індивідуальної технології, яка найбільше відповідає її характеру, темпераменту, вродженим біологічним ритмам і специфіці професійної діяльності, структурі організаційного та особистісного простору.

Результати експерименту, проведеного автором протягом 2003- 2004 рр. із залученням посадових осіб місцевого самоврядування Одеської області свідчать про те, що за законом переживання власного часу суб'єктом у кожної посадової особи існують свої індивідуальні точки стартів і зони підйомів та спадів продуктивності праці, які суворо узгоджуються з тривалістю власного великого біологічного циклу людини. Проведене дослідження дозволило виявити тих осіб, які «відстають» - у них відсутнє достатнє робоче напруження, тих, які встигають, і навпаки, тих, які «випереджають», що забезпечує оптимальний рівень продуктивності діяльності. Розуміння посадовою особою своїх індивідуальних ритмів відкриває для неї можливості більш повного врахування фактору часу у процесі діяльності (поступового і раціонального його використання), послідовного вдосконалення форм і методів управління, оптимізації управлінської діяльності.

Автором розроблена система тренінгів («Управління часом посадовими особами місцевого самоврядування», «Володар часу», «Тайм-менеджмент. Управління власною, корпоративною ефективністю (із використанням персонального комп'ютера (ПК) і кишенькового персонального комп'ютера (КПК)», «Ефективний помічник керівника органу місцевого самоврядування: управління часом») для посадових осіб місцевого самоврядування. Тренінги спрямовані на виявлення причин неефективної часової організації діяльності посадових осіб і корекцію особистісної часової організації їх діяльності.

Розроблено рекомендації щодо оптимізації просторово-часової організації діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, які передбачають реалізацію таких практичних заходів:

1) проведення щоквартальних семінарів з проблем ефективного використання часу посадових осіб за участю всіх фахівців сільських, селищних, районних, міських рад на базі обласної ради із залученням начальників управлінь, відділів і служб;

2) проведення короткотермінових семінарів з відповідальними особами стосовно аналізу положення про структурні підрозділи рад з метою уникнення дублювання їх функцій та оптимізації організаційного простору;

3) проведення роботи стосовно підвищення рівня знань посадових осіб щодо використання індивідуальних психокорекцій них програм і методик управління власним часом, впорядкування особистісного простору у відповідності з напрямами роботи конкретного органу місцевого самоврядування;

4) оптимальна організація робочого місця посадової особи органу місцевого самоврядування;

5) упровадження в систему підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування запропонованих автором тренінгів з управління часом та впорядкування особистісного простору.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішено актуальне наукове завдання, яке полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні оптимальної просторово-часової організації діяльності посадових осіб місцевого самоврядування з урахуванням їх індивідуальних особливостей.

Отримані в процесі дослідження результати свідчать про досягнення мети, вирішення завдань, підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, та дозволяють зробити такі висновки.

1. Просторово-часова організація діяльності посадових осіб місцевого самоврядування - це оптимальне поєднання у просторі та часі їх активності та діяльності, що спирається на часові параметри психіки цих осіб і враховує просторовий формат виконання ними своїх посадових обов'язків. Доведено, що організована належним чином у просторі та часі діяльність посадових осіб місцевого самоврядування забезпечує підвищення ефективності роботи органів місцевого самоврядування, попереджує кризові ситуації, створює атмосферу широкої взаємодії з територіальними громадами.

2. Служба в органах місцевого самоврядування є елементом публічної служби, а діяльність посадових осіб місцевого самоврядування можна розглядати як службу в органах публічного управління. Органи місцевого самоврядування як інститут публічної служби покликані задовольняти потреби населення територіальних громад через механізм надання консультативних та управлінських послуг, інформаційно-методичне забезпечення. Залучення територіальних громад до процесу управління на місцевому рівні забезпечить набуття таким управлінням ознак публічності.

Виокремлено коло проблемних питань, на вирішення яких має бути спрямована професійна діяльність посадових осіб місцевого самоврядування: наявність у громадян само ідентифікації з місцем мешкання; участь населення у здійсненні безпосереднього управління територією за допомогою методів так званої «прямої демократії», як то громадські слухання, ініціативи, збори громадян, формування органів самоорганізації населення, місцеві референдуми, участь у роботі громадських організацій тощо; наявність визначеної мети розвитку та статуту територіальної громади; взаємодія представницьких органів (місцевих рад) та їхніх виконавчих органів з іншими суб'єктами громадянського суспільства (громадськими об'єднаннями) під час виконання функцій публічного управління.

3. Психологічними характеристиками діяльності посадових осіб органів місцевого самоврядування є висока нервово-емоційна, атенцiйна, мнемiчна та інформаційна напруженість, численність соціальних контактів, конфліктогенність, стресопатогенність, дефіцит часу тощо. Ефективність (результативність) вирішення професійних завдань посадовими особами місцевого самоврядування оцінюється відношенням кількості громадян, яким належним чином надано послуги, в одиницю часу. Комплексним критерієм ефективності діяльності посадової особи місцевого самоврядування пропонується використовувати її здатність приймати в одиницю часу максимальну кількість безпомилкових рішень. При цьому під помилкою автор розуміє будь-яке відхилення від стандарту діяльності. Таким чином, основні критерії ефективності вирішення посадовими особами місцевого самоврядування професійних завдань під час реалізації повноважень органів місцевого самоврядування такі: безпомилковість, точність, своєчасність, надійність і доцільність дій, антиципативність, високий рівень саморегуляції та самоконтролю.

До соціально-психологічних критеріїв ефективності діяльності посадових осіб місцевого самоврядування відносяться: професійна компетентність, контактність і комунікабельність; рівень усвідомлення поняття муніципальної територіальної одиниці, тобто локалізація просторово-часового континууму діяльності, демократичність, колегіальність, моральність, креативність, здатність до нововведень; працелюбність і працездатність; вміння приймати рішення в ситуації невизначеності, лідерська поведінка, здатність організувати та спланувати працю в часі і просторі; готовність нести відповідальність за прийняті рішення тощо.

4. Ефективна діяльність посадових осіб місцевого самоврядування обумовлюється низкою детермінант, які поділяться на об'єктивні: просторові (територіальні, субкультурні, морформетричні), демографічні, соціально-економічні, соціокультурні та суб'єктивні: професійні (професійна здатність, професійні здібності, освіта, професійна компетентність), соціальні, психологічні, особистісні, моральні тощо.

Соціальні детермінанти професійної діяльності виявляються як зовнішні (загально соціальний та організаційний рівні), так і внутрішні (знання, навички, вміння і звички, спрямованість, моральність та етичний потенціал посадових осіб місцевого самоврядування.

Психологічні детермінанти містять індивідуальні особливості окремих психічних процесів або психічних функцій, що стали властивостями особистості. До особистісних детермінант належать: біологічні і психофізіологічні властивості індивіда, риси індивідуально-виконавського або інструментального, індивідуально-психологічного, соціально-психологічного характеру, духовно-культурного рівня, просторово-часової організації діяльності (сприйняття часу, ефективність розподілу часу, управління часом, конструювання особистісного життєвого простору та позиціонування у професійному просторі).

Основні напрями діяльності посадових осіб місцевого самоврядування в контексті загальних змін в системі державного управління в Україні обумовлюються змінами у правовому просторі, а саме: набуття самостійності органів та посадових осіб місцевого самоврядування в межах їх повноважень; підвищення відповідальності перед територіальною громадою; врахуванням особливостей, визначених статутами територіальних громад. Діяльність посадових осіб місцевого самоврядування має базуватися на специфічних, притаманних лише місцевому самоврядуванню принципах: поєднання місцевих і державних інтересів; захисту інтересів відповідної територіальної громади; фінансового та матеріально-технічного забезпечення служби за рахунок місцевого бюджету; самостійності кадрової політики в територіальній громаді.

5. Концепція просторово-часової організації діяльності посадових осіб місцевого самоврядування базується на співвідношенні онтологічного та перцептивного сприйняття «простору-часу». Ураховуючи досягнення реляційної концепції «простору-часу», концепція просторово-часової організації діяльності посадових осіб місцевого самоврядування об'єднує систему соціальних відносин, яка складається в процесі діяльності посадових осіб місцевого самоврядування та індивідуальне конструювання життєвого «простору-часу». Оптимізація управління професійною діяльністю посадових осіб місцевого самоврядування передбачає локалізацію її у просторово-часовому континуумі та керування суб'єктивними складниками цього процесу.

Простір і час місцевого самоврядування - це форми, які виражають певні засоби координації дій посадових осіб і їх станів. Змістом цих форм є професійна діяльність, особливості й характер якої має визначати основні ознаки місцевого самоврядування. Найзагальніша риса простору місцевого самоврядування - тривимірність: нормативний вимір обумовлює організаційні засади місцевого самоврядування, регіональний - соціокультурні традиції взаємодії влади с територіальною громадою у визначеному регіоні, особистісний - соціальну якість професійної групи посадових осіб місцевого самоврядування. Час одновимірний, але предусім обумовлюється як соціальним, так і особистісним часом, та можливістю керувати цими процесами. У діаді «перцептивний - онтологічний» домінує перцептивний час: сприйняття часу, переживання часу, управління часом, тому важливо навчити посадових осіб місцевого самоврядування засобам формування індивідуальної методики управління часом, яка найбільше відповідає характеру, темпераменту, вродженим біологічним ритмам та роду занять особистості.

6. Методико-технологічна модель формування оптимальної просторово-часової організації діяльності посадових осіб місцевого самоврядування складається з таких елементів: діагностика особистісних якостей (тестування); оцінка професійних якостей (атестація); діагностика часового контролю особистості; діагностика просторової позиції особистості; корекція часового контролю особистості; оптимізація позиціонування особистості; оцінка просторово-часового континууму діяльності посадової особи місцевого самоврядування.

Діагностика особистісних якостей проводиться за допомогою психограми посадової особи місцевого самоврядування, яка містить батарею (комплекс) тестових методик, за допомогою яких виявляються ініціативність, чесність, відданість справі, підконтрольність, підзвітність, відповідальність, наявність свідомості місцевого господаря, моральність тощо.

Діагностика професійної компетенції посадових осіб місцевого самоврядування проводиться за допомогою професіограми та акмеограми, запропонованої автором. Під час тестування слід оцінити знання та вміння виконувати професійну діяльність у системі місцевого самоврядування, вміння використовувати сучасні інформаційні технології, засоби комунікації та зв'язку; управлінські якості; оперативне мислення тощо.

Діагностика та корекція часового контролю та просторової позиції особистості проводиться за допомогою спеціально розробленої системи тренінгів, оцінка просторово-часового континууму діяльності посадової особи місцевого самоврядування - при поєднанні самооцінки й експертної оцінки, яка складається з оцінки колег, керівника та підлеглих.

Рекомендовано започаткувати практику проведення в органах місцевого самоврядування та в системі закладів з підвищення кваліфікації семінарів і тренінгів із сучасних проблем управління часом і простором, які дозволять посадовим особам отримати додаткові знання та практичні навички у галузі оптимізації свого навантаження, ефективного й раціонального структурування часу та простору, оволодіння методами економії робочого часу, що дозволить знизити психологічне навантаження на психіку особистості передусім в екстремальних ситуаціях, оптимізувати організаційну культуру, підвищити ефективність, якість і культуру праці.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шаргородська, Н. Циркадіанні ритми та їх вплив на працездатність і активність державного службовця / Наталя Шаргородська // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. - Вип. 4 (20). - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2004. - С. 216-228.

2. Шаргородська, Н. Активність особистості в умовах дефіциту часу (на прикладі державних службовців) / Наталя Шаргородська, Іван Бардук // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. - Вип. 1 (29). - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2007. - С. 166-170 (авторський внесок - 3 с., автором проаналізовано психологічні стани особистості в умовах дефіциту часу)

3. Шаргородська, Н. Професіоналізація діяльності державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування в Україні / Наталя Шаргородська // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. - Вип. 2 (30). - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2007. - С. 193-200.

4. Шаргородська, Н. Л. Детермінанти професійної діяльності посадових осіб органів місцевого самоврядування / Н. Л. Шаргородська. // Збірник наукових праць Донецького державного університету управління. - Сер. Державне управління. - Донецьк: ДонДУУ, 2007. - Т. 8, вип. 88 Інновації в державному управлінні та місцевому самоврядуванні. - С. 285-292.

5. Шаргородська, Н. Організація професійної діяльності й управління часом посадових осіб органів місцевого самоврядування / Наталя Шаргородська // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. - Вип. 1 (33). - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2008. - С. 276-285.

6. Шаргородська, Н. Л. Діяльність державного службовця та фактор часу / Н. Л. Шаргородська // Вісник Одеського національного університету. - 2003. - Т. 8, вип. 10 Психологія. - С. 162-165.

7. Шаргородська, Н. Л. Ефективність діяльності державного службовця в умовах дефіциту часу / Н. Л. Шаргородська // Лідери України. Шкільний кур'єр. - 2004. - № 3. - С. 38-39.

8. Шаргородська, Н. Коли держслужбовцеві попрацювати хочеться / Наталя Шаргородська // Віче. - 2005. - № 1. - С. 71-73.

9. Шаргородська, Н. Професіоналізм посадових осіб органів місцевого самоврядування як запорука ефективної діяльності самоврядних громад / Наталя Шаргородська, Іван Бардук // Віче. - 2007. - № 13. - С. 56-57. (авторський внесок - 0,5 с., автором визначені критерії професіоналізма посадових осіб органів місцевого самоврядування)

10. Шаргородська, Н. Л. Стратегія розвитку місцевого самоврядування в Україні в контексті міжрегіональних стосунків / Н.Л. Шаргородська // Стосунки Сходу та Заходу України: суб'єкти, інтереси, цінності : зб. наук. пр. - Луганськ : Знання, 2007. - С. 85-87.

11. Шаргородська, Н. Л. Суб'єктивна чутливість до оперативних еталонів часу / Н. Л. Шаргородська // Актуальні проблеми практичної психології : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (28-29 квітня 2004 р.). - Херсон : Персей, 2004. - С. 316-319.

12. Шаргородська, Н. Часові чинники в управлінській діяльності / Наталя Шаргородська // Державна стратегія управління місцевим та регіональним розвитком: форми, методи та актуальні проблеми реалізації : матеріали наук.-практ. конф. (24 лист. 2004 р.) : у 2 т. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2004. - Т. 2. - С. 147-151.

13. Шаргородська, Н. Особливості організації і регуляції часу в діяльності людини (на прикладі державних службовців) / Наталя Шаргородська // Творчість як засіб особистісного росту та гармонізації людських стосунків : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - Київ-Житомир : Державний фонд фундаментальних досліджень МОН України, 2005. - С. 45-46.

14. Шаргородська, Н. Місцеве самоврядування як пріоритет державної політики України / Наталя Шаргородська // Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих вчених : матеріали міжнар. наук. - практ. конф. (19-20 квітня 2007 р.). - К. : Промінь, 2007. - С. 69-70.

15. Шаргородська, Н. Л. Сучасні проблеми організації та управління в органах місцевого самоврядування / Н. Л. Шаргородська // Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації : матеріали щоріч. наук.- практ. конф. (31 жовтня 2007 р.) : у 2 т. - Одеса : ОРІДУ НАДУ. - Т. 1. - С. 184-186.

АНОТАЦІЇ

Шаргородська Н. Л. Просторово-часова організація діяльності посадових осіб місцевого самоврядування. - Рукопис.

Ключові слова: державне управління, державна служба, місцеве самоврядування, територіальна громада, посадова особа місцевого самоврядування, професійна діяльність, просторово-часова організація діяльності, управління часом, особистісний час.

Шаргородская Н.Л. Пространственно-временная организация деятельности должностных лиц местного самоуправления. - Рукопись.