Правоохоронні відносини: поняття, їх особливості та види

11. Зважаючи на положення ч. 4 ст. 55 Конституції України, що є додатковою гарантією міжнародного захисту прав і свобод людини, закріплених Європейською конвенцією про захист прав людини та основних свобод, а також факультативними протоколами до неї та сучасний розвиток прав людини, який супроводжується активним використанням конституційного права людини і громадянина на звернення до Європейського Суду з прав людини, в структурі змісту вищезгаданих суб'єктивних юридичних прав, на думку автора, доречно виокремлювати п'ять структурних елементів. Додатковим елементом, всупереч усталеному в загальнотеоретичній юридичній науці підходу щодо чотиричленної структури змісту суб'єктивного юридичного права, є можливість використання міжнародного захисту конвенційних прав і свобод людини кожним, після вичерпання всіх національних засобів правового захисту.

Збагачення змісту суб'єктивного юридичного права з необхідністю супроводжується появою відповідного елементу змісту юридичного обов'язку, яким є необхідність держави-порушниці конвенційних зобов'язань ужити заходів загального характеру стосовно потенційних потерпілих і заходів індивідуального характеру стосовно особи, чиї конвенційні права безпосередньо порушені державою.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сердюк І. А. Щодо ознак правовідносин за участю працівників міліції / І. А. Сердюк // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. - 2000. - № 2. - С. 215-218.

2. Сердюк І. А. Чинники, що впливають на статус суб'єктів правоохоронних відносин / І. А. Сердюк // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: Збірник наукових праць. - 2004. - № 2. - С. 146-153.

3. Сердюк І. А. Вживання термінів «правовідношення» та «правовідносини» в науковій і навчальній юридичній літературі / І. А. Сердюк // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: Збірник наукових праць. - 2004. - № 4. - С. 84-87.

4. Сердюк І. А. Методологічний аналіз інтерпретацій понять «суб'єктивне юридичне право» та «суб'єктивний юридичний обов'язок» / І. А. Сердюк // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: Збірник наукових праць. - 2005. - № 3. - С. 113-123.

5. Сердюк І. А. Особливості юридичного змісту правоохоронних відносин / І. А. Сердюк // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: Збірник наукових праць. - 2005. - № 4. - С. 63-74.

6. Сердюк І. А. Поняття, види та вплив юридичних фактів на динаміку правоохоронних відносин / І. А. Сердюк // Науковий вісник Дніпропетровського університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць. - 2007. - № 1. - С. 6-23.

7. Сердюк І. А. Поняття правоохоронних відносин та їх співвідношення з поняттями «охоронні правовідносини» та «правозахисні відносини» / І. А. Сердюк // Науковий вісник Дніпропетровського університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць. - 2007. - № 3. - С. 53-63.

8. Сердюк І. А. Класифікація правоохоронних відносин: аналіз існуючих та нові підходи / І. А. Сердюк // Науковий вісник Дніпропетровського університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць. - 2007. - № 4. - С. 52-63.

9. Сердюк І. А. Методологічний аналіз сучасних інтерпретацій поняття «об'єкт правовідносин» / І. А. Сердюк // Науковий вісник Дніпропетровського університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць. - 2008. - № 1. - С. 45-57.

10. Сердюк І. А. Юридичні факти у співвідношенні з правовими презумпціями, правовими преюдиціями й юридичними фікціями та їхній вплив на динаміку правоохоронних відносин / І. А. Сердюк // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Спецвипуск. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. - 2005. - С. 315-326.

АНОТАЦІЯ

Сердюк І.А. Правоохоронні відносини: поняття, їх особливості та види.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. - Київський національний університет внутрішніх справ, Київ, 2008.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню правоохоронних відносин. У дисертації на основі аналізу положень сучасних теорій правовідносин і правоохоронних відносин, запропонований авторський підхід до розуміння поняття «правоохоронні відносини», виокремлено його суттєві ознаки, з'ясоване співвідношення з поняттями «охоронні правовідносини» та «правозахисні відносини». Здійснено класифікацію правоохоронних відносин. Досліджено підстави розвитку правоохоронних відносин, розкритий зміст понять «правова презумпція», «правова преюдиція» й «юридична фікція» та визначений вплив цих явищ на динаміку правоохоронних відносин. Визначена структура правоохоронних відносин, з'ясовані особливості їх суб'єктного складу, об'єкта та юридичного змісту.

Ключові слова: правовідносини, правоохоронні відносини, юридичний факт, суб'єкт правовідносин, об'єкт правовідносин, зміст правовідносин, суб'єктивне юридичне право, суб'єктивний юридичний обов'язок, юридичне право державного правоохоронного (юрисдикційного) органу, юридичний обов'язок державного правоохоронного (юрисдикційного) органу.

АННОТАЦИЯ

Сердюк И.А. Правоохранительные отношения: понятие, их особенности и виды. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.01 - теория и история государства и права; история политических и правовых учений. - Киевский национальный университет внутренних дел, Киев, 2008.

Диссертация посвящена комплексному исследованию правоохранительных отношений. В диссертации на основе анализа положений современных теорий правоотношения и правоохранительного отношения, предложен авторский подход к пониманию понятия «правоохранительное отношение», выделены его существенные признаки, определено соотношение с понятиями «охранительное правоотношение» и «правозащитное отношение». Проведена классификация правоохранительных отношений. Исследованы основания развития правоохранительных отношений, раскрыто содержание понятий «правовая презумпция», «правовая преюдиция» и «юридическая фикция», а также определено влияние этих явлений на динамику правоохранительных отношений. Определены особенности субъектного состава, объекта и юридического содержания правоохранительного отношения.

Так, по мнению автора, правоохранительное отношение представляют собой правовую форму социального взаимодействия право-дееспособных субъектов, которая носит властный характер, детерминирована фактом совершения правонарушения и преследует цель восстановления нарушенного права, привлечения правонарушителя к определённому виду юридической ответственности, и обеспечивает принудительное выполнение им субъективной юридической обязанности, предусмотренной законом или договором и опосредованной правоприменительным актом.

Анализ существующих в современной научной и учебной юридической литературе дефиниций понятий «охранительное правоотношение» и «правозащитное отношение» даёт основания для вывода о том, что раскрывая содержание данных общетеоретических категорий, ученые основной акцент делают на фактическом и юридическом основаниях их возникновения, взаимосвязи с юридической ответственностью, обязательном участии в качестве уполномоченной стороны государственного органа, наделённого властью, что в полной мере соответствует признакам правоохранительных отношений. Поэтому, по нашему мнению, нет веских оснований для разграничения упомянутых выше общетеоретических понятий, которые, с учётом их функционального предназначения, должны рассматриваться как однородные.

Объектом правоохранительного отношения является правовое поведение субъектов и его результаты. Указанный дуалистический подход к пониманию объекта правоохранительного отношения в определённой мере согласуется с монистической и плюралистической его концепциями, а также имеет не только теоретическое, но и важное практическое значение, поскольку акцентирует внимание на двухаспектном характере взаимодействия субъектов правоохранительных отношений, а также его результате.

Особенностью юридического содержания правоохранительного отношения является то, что правоохранительный или юрисдикционный орган, являясь преимущественно уполномоченной стороной указанного отношения, для решения поставленных перед ним задач и осуществления обусловленных этими задачами функций, наделён государственно-властными полномочиями, которые представляют собой диалектическое единство юридических прав и юридических обязанностей государственного органа, должностного или служебного лица этого органа. Обязанная сторона правоохранительного отношений (физическое или юридическое лицо, которое совершило правонарушение), соответственно, наделяется корреспондирующими юридическим правам и юридическим обязанностям государственного органа, должностного или служебного лица этого органа субъективными юридическими правами и субъективными юридическими обязанностями.

Учитывая положение ч. 4 ст. 55 Конституции Украины, которое является дополнительной гарантией международной защиты прав и свобод человека, закреплённых Европейской конвенцией о защите прав человека и основных свобод, а также факультативными протоколами к ней, в структуре содержания вышеупомянутых субъективных юридических прав, по нашему мнению, необходимо выделять не три или четыре, а пять структурных элементов, причём дополнительным элементом, вопреки устоявшемуся в общетеоретической юридической науке подходу относительно содержания субъективного юридического права, является возможность использования в случае необходимости международной защиты конвенционных прав и свобод человека. Дополнительному элементу содержания субъективного юридического права с необходимостью корреспондирует соответствующий элемент содержания юридической обязанности, которым является необходимость государства-нарушителя своих конвенционных обязательств, принять меры общего характера относительно потенциальных потерпевших и меры индивидуального характера относительно того лица, чьи конвенционные права непосредственно были нарушены государством.

Ключевые слова: правовое отношение, правоохранительное отношение, юридический факт, субъект правоотношения, объект правоотношения, содержание правоотношения, субъективное юридическое право, субъективная юридическая обязанность, юридическое право государственного правоохранительного (юрисдикционного) органа, юридическая обязанность государственного правоохранительного (юрисдикционного) органа.

SUMMARY

Serdyuk I.A. Law-enforcement relations: definition, their features and types. - Manuscript.

The thesis is for candidate degree of law on speciality 12.00.01 - Theory and History of State and Law; History of Political and Legal Doctrines. - The Kyiv National University of Internal Affairs, Kyiv, 2008.

The thesis is devoted to the research of law-enforcement relations. In the thesis on the basis of the analysis of positions of modern theories of legal relations and law-enforcement relations the author's approach to understanding of concept «law-enforcement relations» is offered, its essential attributes are allocated, the parity with concepts «protective legal relations» and «rights-protective relations» is cleared up. Law-enforcement relations are classified. The bases of development of law-enforcement relations are studied, the contents of concepts «legal presumption» is elaborated, «legal prejudition» and «legal fiction» and influence of these phenomena on dynamics of law-enforcement relations is determined. The structure of law-enforcement relations is determined, features of their subjective structure, object and legal contents are cleared up.

Key words: legal relations, law-enforcement relations, legal fact, legal relations' subject, legal relations' object, legal contents of legal relations, subjective legal right, subjective legal duty, legal right state law-enforcement (jurisdictional) body, legal duty state law-enforcement (jurisdictional) body.

Размещено на Allbest.ru