Методологічні засади регуляторної політики у сфері господарської діяльності

Підрозділ 3.2. „Погодження проектів регуляторних актів та експертний висновок щодо їх регуляторного впливу” включає аналіз правового регулювання та практики здійснення вказаних етапів і пропозиції щодо його вдосконалення. Обґрунтовано, що важливе значення в забезпеченні необхідної якості регуляторних актів органів управління економікою відіграє такий етап нормотворчої діяльності, як наукова експертиза проектів регуляторних актів. Обґрунтовано, що оскільки у діючому законодавстві немає спеціальних норм щодо здійснення саме експертизи проектів правових актів, чіткого визначення цієї експертизи, відсутній детальний регламент її здійснення, то доцільно розвинути наявну класифікацію експертизи і ввести додаткові її види. Пропонується розрізняти наукову, правову, спеціальну експертизу, а також перевірку проекту на відповідність його вимогам моральності і справедливості. Аргументовано необхідність забезпечення проблемно-орієнтованості правового акта, відповідність його вимогам моральності і справедливості. Обґрунтовується доцільність запровадження навчального курсу “Наукова, правова і спеціальна експертиза проектів господарсько-правових актів”, який міг би викладатися на спеціальних курсах працівникам відповідних організацій, що здійснюють експертну діяльність стосовно проектів господарсько-правових актів; підготувати відповідні підручники (посібники), а для осіб, що засвоїли відповідний курс - передбачити видачу відповідних сертифікатів. Питання здійснення експертизи проектів господарсько-правових актів повинні включатися і в навчальні програми вищих та середніх професійних закладів з юридичних та економічних спеціальностей. Ці питання могли б викладатися в рамках спецкурсу або у складі більш широкого курсу “Методологічні засади регуляторної політики в сфері господарської діяльності”.

Підрозділ 3.3. „Затвердження і державна реєстрація нормативно-правових актів. Відстеження результативності, оцінка системності і узгодженості регуляторних актів” присвячений аналізу правового забезпечення здійснення зазначених етапів нормотворчої діяльності органів управління економікою. Щодо етапу державної реєстрації, то діючі Методичні рекомендації щодо здійснення правової експертизи проектів нормативно-правових актів, як обґрунтовується у дисертації, не містять чітких вказівок щодо виконання цього етапу. За пропозиціями дисертанта щодо виконання правової експертизи на цьому етапі повинна встановлюватись відповідність проекту правового акта затвердженим планам нормотворчих робіт та концепції самого акту, а також несуперечливість діючому законодавству. З метою забезпечення виконання таких етапів нормотворчої діяльності як відстеження результативності та оцінки системності і узгодженості регуляторних актів, контроль за якими здійснює Держпідприємництво України, потрібно скоординувати його експертну діяльність з виконанням відповідних функцій Міністерством юстиції, поклавши на останнє обов'язок враховувати наявність погодження Держпідприємництва при реєстрації проекту акту. Запропоновано вдосконалити інститут господарсько-правової відповідальності шляхом встановлення санкцій за правопорушення у сфері регуляторної діяльності. Пропонується доповнити перелік підстав для настання зазначеної відповідальності такою новою підставою, як відмова в державній реєстрації (скасування державної реєстрації) регуляторних актів у разі їх невідповідності принципам регуляторної політики, системної неузгодженості, відсутності аналізу регуляторного впливу, неоприлюднення проекту регуляторного акта або непогодження його з Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва (його територіальними органами).

Розвинуто діючий підхід до оцінки фактичної ефективності господарсько-правових актів - шляхом запровадження підходу до обчислення фактичних або очікуваних значень оцінки впливу проектів регуляторних актів із застосуванням математичного інструментарію кореляційно-регресійного аналізу для того, щоб протягом певного часу (або стосовно декількох об'єктів) оцінити вплив дії правового акта, виявивши увесь спектр усталених чинників, які впливають на об'єкт, дослідження його поводження в умовах їх сталої дії, також визначення змін в об'єкті, спричинених усталеними чинниками без впливу регуляторного акта та з його впливом, що дасть змогу вирізнити ті зміни, які скориговані безпосередньо дією регуляторного акта.

У розділ 4. Теоретико-філософські та методологічні засади регуляторної політики” включено три підрозділи, в яких розглядаються питання побудови нормотворчості на базі лібералістичної ідеології, провадиться аналіз філософсько-теоретичних поглядів на проблему забезпечення справедливості господарсько-правових актів, а також обґрунтовуються завдання щодо створення засад філософії розробки господарсько-правових актів та критеріїв їх оцінки.

Підрозділ 4.1. „Розроблення теоретико-філософських та методологічних засад нормотворчої діяльності як одна з найважливіших умов вдосконалення правового регулювання господарських відносин” містить аналіз вимог чинного законодавства у сфері економіки щодо справедливості, моральності, добросовісності. Зазначається, що дефіцит філософії законо-державотворення в Україні, зокрема, філософії національного законо-державотворення, є однією з причин запозичення західних зразків для регламентації тих чи інших суспільних відносин. А ці зразки нерідко побудовані на ідеології крайнього лібералізму (індивідуалізму), гаслом якого є ідея: “права людини вище інтересів нації”. Результатом дії запозичених правових актів на середовище, особливо у сфері економіки, що сформувалася за умов інших соціальних цінностей, може з`явитися повна руйнація тих цінностей, що діють в країні запозичення. Виклик, породжений застосуванням у процесі нормотворення лібералістичної ідеології, призводить до зловживання правом, несправедливості, неякісності регуляторних актів, а отже і потребує розроблення ідеології, яка б враховувала як пріоритетні, перш за все, загальнодержавні інтереси. Врахування їх при розробці господарського законодавства для нашої країни є неодмінною ознакою самоусвідомлення її громадянського суспільства. Наявність розроблених теоретико-філософських засад нормотворчої діяльності регуляторних органів, як доводиться у роботі, розглядається дисертантом як одна з найважливіших складових методологічних засад цієї діяльності та умов її вдосконалення. Обґрунтовується можливість розроблення господарського законодавства на базі ідеології солідаризму, співпраці бізнесу та влади.

Підрозділ 4.2. „Зловживання правом як загроза моральності та справедливості, порушення вимог чинного законодавства. Особливості зловживань правом у сфері регуляторної політики” містить зазначений аналіз який дозволяє зробити висновки про можливість залучити положення філософії, теорії права для конструювання права позитивного, в тому числі і розробки засад нормотворчої діяльності органів державного управління. Аналіз також засвідчив важливість врахування ідеологічних засад нормотворення, шкідливість ліберального підходу до нормотворчості та правозастосування у сфері економіки. Однією з причин існування проблеми зловживання правами в цій сфері є відсутність чітких критеріїв оцінки таких термінологічно позначених в законодавстві категорій, як “справедливість”, “моральність”, “добропорядність”, “добра совість”, “розумність”.

З метою визначення таких понять, як “справедливість”, “моральність”, “добра совість”, “зловживання правом” і деяких інших, запропоновано звернутися до певних еталонів, якими мають бути духовні істини, що містяться в релігійних світових системах, їх джерелах, зокрема, у Біблії. Щодо економіки, то згаданим істинам, як правило, відповідають ділові звичаї та традиції, що діють у господарській практиці продовж тривалого часу. Запропоновано алгоритми віднесення тих чи інших положень політичних вчень до таких, що можуть складати методологію нормотворення.

Сукупність викладених положень щодо визначення критеріїв справедливості, добросовісності, моральності, а також вищезгаданих алгоритмів віднесення, доцільно розглядати як спробу започаткування конструктивного філософського підходу до правотворення, створення доктрини національного правотворення у сфері господарювання (побудови філософських засад регуляторної діяльності). Цей підхід має дати змогу застосовувати філософські наукові засади безпосередньо на практиці, в процесі законотворчої (правозастосовчої) діяльності, формування і реалізації регуляторної політики.

У підрозділі 4.3. „Завдання створення засад філософії розробки господарсько-правових актів та критерії їх оцінки” виявлено, досліджено і систематизовано фактори (чинники), які впливають на процес прийняття регуляторних актів, а отже і на їх якість. Пропонується розрізняти матеріальні (інституціональні тощо) та нематеріальні чинники. До перших належать національні державні органи влади, політичні організації, ЗМІ, кримінальні угруповання, іноземні держави, їх спецслужби, транснаціональні корпорації, міжнародні об'єднання та організації та ін. Інституціональні чинники, у свою чергу, можна поділити на національні та зарубіжні, легітимні та нелегітимні. До нематеріальних факторів впливу на регуляторні акти належать національні звичаї, в тому числі ділові, культурні традиції, обсяг знань суб'єкта регуляторної діяльності, а також духовні чинники: добро (зло), справедливість (несправедливість), добросовісність (недобросовісність), моральність суб'єктів регуляторної діяльності, панівна ідеологія в суспільстві (соціалізм, лібералізм) тощо. Факторами, які впливають на якість регуляторних актів, можна управляти через процедури розроблення і прийняття (затвердження) цих актів. Зроблено висновки про необхідність виявлення і нейтралізації усіх суттєвих факторів, що негативно впливають на формування і прийняття регуляторних актів. Неодмінною умовою управління ними є визначення критеріїв справедливості, моральності та добросовісності. Для перевірки відповідності проектів регуляторних актів цим вимогам запропоновано створити “моральний фільтр” для органів регуляторної діяльності. Цій же меті має сприяти запровадження в освітній процес християнських цінностей, концепція якого запропонована дисертантом. Виходячи з засад ідеології солідаризму, запропонованої дисертантом для використання в процесі розробки норм господарського законодавства, рекомендовано закріпити у господарському законодавстві такий принцип взаємодії органів державної влади і бізнесу як соціально-ідеологічного протегування підприємництва. Для умов трансформації централізовано-розподільної економіки по шляху формування ринку державне заступництво є об'єктивною необхідністю. Воно повинне забезпечити захист від демпінгованого та субсидованого імпорту, а також негативного відношення до підприємництва з боку більшої частини суспільства, що не знало в роки минулого режиму цієї форми виробничих відносин.

Розроблено методологічні засади національної доктрини правового регулювання у сфері господарювання, вдосконалення цього регулювання. Обґрунтовується, що складовими цієї доктрини є: 1) філософія, ідеологія правотворення, правового регулювання у сфері господарювання, яка має існувати у явному вигляді; 2) теоретико-методологічні концепції: а) правотворення у сфері господарювання і б) вдосконалення правового регулювання господарської діяльності. Щодо філософії правотворення в сфері господарювання, то пропонується базувати господарське законодавство на колективістській ідеології, вищезгаданій філософії солідаризму, пріоритетом якої є загальнонародні інтереси, співпраця, взаємна відповідальність у сфері економіки державної влади і бізнесу, врахування менталітету, національних звичаїв, в тому числі ділових, культурних традицій українського народу. Теоретико-методологічна концепція правотворення у сфері господарювання побудована на використанні наукового апарату загальної теорії систем, згідно з якою для створення бажаної системи господарського законодавства потрібно визначити відповідні (бажані) властивості цієї системи та засоби їх забезпечення. Теоретико-методологічна концепція вдосконалення правового регулювання господарської діяльності заснована на використанні системного аналізу процесу нормотворення у сфері господарювання і полягає у виявленні проблем цього процесу, їх оцінці і відбору найголовніших, встановленні причин виникнення останніх, а також у підготовці альтернатив вирішення цих проблем та формулюванні критеріїв вибору тої чи іншої альтернативи.

Розділ 5. Комп'ютеризація регуляторної політики як напрям вдосконалення її методологічного забезпечення складається з трьох підрозділів, у яких розглядаються такі питання розвитку регуляторної діяльності як електронне урядування, проблеми господарсько-правового забезпечення застосування новітніх інформаційних технологій в регулюванні нормотворчої діяльності, а також практика моніторингу господарсько-правових актів.

У підрозділі 5.1. „Сучасні технології здійснення регуляторної політики і якість господарсько-правових актів” обґрунтовується, що спосіб здійснення регуляторної політики (і, безумовно, регуляторної діяльності) є чи не найбільш важливою складовою її методологічних засад. Адже ефективність нормотворчої діяльності органів державного управління значною мірою залежить від рівня сучасності технології її здійснення. Сучасні технології управління (а отже і нормотворення) орієнтуються на електронні засоби у рамках так званого електронного урядування. Проведені автором дослідження свідчать, що ідея “електронного уряду” стосовно сфери господарського управління економікою зазвичай спрямована на вирішення трьох проблем. Перша з них - це введення електронного документообігу, що, на думку ініціаторів такого введення, дасть змогу зменшити бюрократичні перепони і прискорити прийняття рішень. Друга - це переведення в електронну форму спілкування громадян і бізнесу з владою, і третя - забезпечення прозорості господарського управління, наближення його до потреб підприємств. Серед важливих завдань називають також проведення державної реєстрації суб'єкта господарювання та його постановки на облік за принципом “єдиного вікна” з використанням новітніх інформаційно-комунікаційних технологій. Обґрунтовується доцільність впровадження електронного взаємообміну інформацією між органами, залученими до реєстраційного процесу, який загалом, як показали вибіркові опитування підприємців і представників органів державної інформації, проведені дисертантом, довів свою ефективність. Водночас поставлено завдання і запропоновано системне вирішення кола проблем регуляторної політики шляхом застосування сучасних інформаційних технологій. Обґрунтовується, що новітні засоби оброблення, передання і поширення інформації в процесі мають запроваджуватися на всіх етапах регуляторної діяльності, в т.ч. оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, відкриті обговорення за участю представників громадськості питань, пов'язаних з регуляторною діяльністю, оприлюднення інформації про здійснення регуляторної діяльності (за виключенням етапу вибору найкращої альтернативи правового рішення), а також на всіх стадіях регуляторної політики, починаючи від складання планів нормотворчих робіт і закінчуючи відстеженням результативності регуляторних актів, їх переглядом, систематизацією тощо.

Підрозділ 5.2. „Правове забезпечення новітніх інформаційних технологій у здійсненні управління регуляторною діяльністю” містить пропозиції щодо господарсько-правового забезпечення комп'ютеризації окремих етапів регуляторної діяльності. Серед функцій управління нею важливе місце займає функція накопичення, систематизації та пошуку правової інформації - потрібних юридичних документів. Дисертантом запропонована та реалізована на практиці система організації автоматизованого пошуку потрібної правової інформації, яка, як засвідчив досвід функціонування автоматизованої інформаційно-пошукової системи господарсько-правових актів - АІПС-Право, значно ефективніша, ніж сучасні комп'ютерні бази. АІПС-Право дозволяє здійснювати пошук не тільки потрібних нормативно-правових документів (як це робиться в інтерфейсі сучасних інформаційних баз правової інформації), але й окремих їх норм. Особливі можливості запровадити прозору процедуру підготовки регуляторних актів відкриваються у зв'язку з комп'ютеризацією контролю виконання. Це дасть змогу автоматизувати систему контролю зміни (коригування) регуляторних актів, значно підвищити ефективність регуляторної діяльності. В умовах комп'ютеризації державних органів управління (електронне урядування) відкриваються можливості комп'ютеризувати технологію розробки проектів регуляторних актів. Принципово можливо автоматизувати етапи кількісної оцінки проблеми, задля “покриття” якої розробляється проект акта, ранжувати (“зважити”) кожний з них і відібрати для першочергової підготовки найважливіші. Таким чином, з'являються можливості для складання об'єктивного плану розроблення проектів актів, тобто вирішити завдання, яке лише ставиться в юридичній літературі, як правило, без визначення підходу до його розв'язання. Доцільно формалізувати (комп'ютеризувати) процес аналізу регуляторного впливу, визначати комп'ютерним шляхом наявність або відсутність суперечностей між нормами (рішеннями) регуляторних актів, наявність або відсутність їх дублювання тощо. Пропонується створити автоматизований банк термінів, які мають бути використані при викладенні текстів правових документів. Це дасть змогу не тільки вирішити проблеми, пов'язані з багатозначущістю термінології, що використовується у цих текстах, але й дозволить виявляти суперечності між окремими нормами, їх дублювання і т.д., тобто вирішити проблеми, які лише ставляться у юридичній літературі, без зазначення конкретних шляхів їх вирішення.

Підрозділ 5.3. „Досвід моніторингу регуляторних актів” присвячений одній з проблем, притаманних існуючій технології здійснення державної регуляторної політики, а саме відсутності контролю над виконанням регуляторних актів, систематичного спостереження за ним. Ця проблема, по-перше, може виступати як система контролю зміни (коригування) регуляторних актів, по-друге, вона є складовою проблеми вищого рівня -- відстеження ефективності регуляторної політики. У підрозділі викладено результати спостереження ефективності дії реального масиву господарсько-правових актів, прийнятих з економічних (соціально-економічних) питань, що дозволило уточнити поняття моніторингу та засобів його здійснення. Згідно з запропонованим визначенням, моніторинг є проблемно-орієнтованою системою, яка задовольняє інформаційні потреби органів державної виконавчої влади у цілком конкретній предметній галузі управління для регулярної перевірки стану виконання прийнятих рішень у сфері економічної політики з метою виявлення необхідності коригування, зміни регуляторних актів. Застосування нових інформаційних технологій, реалізація за їх допомогою функції відстеження ефективності регуляторної діяльності, дозволить здійснити своєчасний перегляд регуляторних актів. Як наслідок, це призведе до вдосконалення державної регуляторної політики, дозволить реалізувати її на якісно вищому рівні, покращити результати господарської діяльності.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано розв'язання важливої наукової проблеми формування методологічних засад регуляторної політики у сфері господарської діяльності. Для розв'язання цієї проблеми дисертантом проведено науковий системний аналіз наявних теоретичних конструкцій щодо сутності, змісту регуляторної діяльності і регуляторної політики у сфері господарювання, її нормативної бази, практики здійснення, а також розроблено теоретико-методологічні засади, обґрунтовано теоретико-практичні висновки стосовно вдосконалення цієї політики, підвищення результативності її впливу на регуляторну діяльність, якість і ефективність господарсько-правових актів, серед яких наступні:

1. Доводиться, що якість господарсько-правових актів у значній мірі залежить від якості методологічних засад, організації їх підготовки, прийняття та спостереження за результативністю.

Обґрунтовано методологічні засади національної доктрини правового регулювання у сфері господарювання, вдосконалення цього регулювання. Складовими цієї доктрини є: 1) філософія, ідеологія правотворення, правового регулювання у сфері господарювання, яка має існувати у явному вигляді; 2) теоретико-методологічні концепції: а) правотворення у сфері господарювання і б) вдосконалення правового регулювання господарської діяльності.

2. Аргументовано, що фактори, які можуть суттєво впливати на якість регуляторних актів, можна поділити на зовнішні (чинники зовнішнього середовища) та внутрішні (внутрішньосистемні, належні до економічної системи). До зовнішніх належать національні звичаї, в тому числі ділові, культурні традиції, панівна ідеологія в суспільстві (лібералістична, колективістська), загальноприйняті концепції права, релігійні доктрини, а також науковий апарат точних наук (системний інструментарій, методи моделювання тощо). До внутрішньо системних факторів віднесено державну економічну політику, співвідношення державного регулювання економічних відносин з їх ринковою регуляцією, наявне господарське законодавство, рівень організації, технології регуляторної діяльності (ступінь регламентації порядку розроблення і прийняття проектів правових актів у сфері господарювання, відстеження їх результативності), обсяг знань і навичок суб'єктів регуляторної діяльності стосовно здійснення нормотворення тощо.

3. Запропоновано поняття нормативної моделі регуляторної діяльності як сукупності затверджених у встановленому порядку нормативно-правових актів та інструктивно-методичних матеріалів, що моделюють технологію розроблення, погодження, прийняття та моніторингу регуляторних актів, що дозволяє застосовувати у процесі вдосконалення цієї діяльності науковий інструментарій моделювання, системного аналізу, загальної теорії систем, напрацьований в точних науках і, тим самим, суттєво підвищити наукову обґрунтованість та ефективність дослідницьких висновків, пропозицій і рекомендацій.

4. Доведено, що застосування наукової теорії системного аналізу, моделювання дозволило розвинути розуміння сутності понять регуляторного акта і моніторингу ефективності цих актів та внести пропозиції щодо вдосконалення діючого порядку їх розроблення, а також забезпечення системності регуляторних актів. Під регуляторним актом пропонується розуміти нормативно-правовий акт, що регулює економічні правовідносини, розроблений за відповідною процедурою, яка включає ряд обов'язкових етапів, серед яких значиться і моніторинг - наступне відслідковування ефективності цих актів з подальшим їх коректуванням.

Вдосконалення діючого порядку розроблення регуляторних актів можливо шляхом доповнення переліку стадій підготовки проектів цих актів такими стадіями як виявлення проблем у відповідних господарських відносинах, їх оцінка, відбір найголовніших проблем, встановлення причин їх виникнення, а також моделювання - підготовка альтернатив вирішення проблем, формулювання критеріїв вибору тої чи іншої альтернативи і вибір найкращої.

Забезпечення системності регуляторних актів можливо шляхом включення до Регламенту Верховної Ради України та Закону України від 11 вересня 2003 р. “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” вимог забезпечення відповідності планування нормотворчої діяльності таким ознакам, як послідовність, взаємопов'язаність, наступність, відповідно до яких плани робіт з підготовки проектів регуляторних актів того чи іншого державного органу господарського управління мають корегуватися із планами нормотворчої діяльності Кабінету Міністрів України, а останні мають відповідати планам законодавчих робіт.

5. Запропоновано та аргументовано: а) теорію системного проектування, на основі якої створено на практиці такий важливий інструмент регуляторної діяльності, як система автоматизованого пошуку правової інформації (АІПС-Право), в рамках якої визначено найсуттєвіші і одночасно мінімально достатні (для викладення тексту будь-якого нормативного висловлювання) ознаки, класифікатори яких можуть бути використані для створення відповідного Банку юридичної термінології, а також і для вдосконалення правового регулювання господарської діяльності: виявлення дублювання норм господарсько-правових актів, їх суперечливості тощо; б) вдосконалення існуючої організації забезпечення якості регуляторних актів шляхом комп'ютеризації таких попередньо упорядкованих етапів процесу підготовки та спостереження за результативністю регуляторних актів як: 1) участь громадськості, наукових кіл у підготовці і обговоренні проектів регуляторних актів; 2) їх моніторинг; в) вдосконалення діючого підходу до оцінки фактичної ефективності господарсько-правових актів шляхом застосування математичного інструментарію кореляційно-регресійного аналізу.

6. У рамках змістовного аспекту модернізації господарського законодавства запропоновано конкретизувати ч.1 ст. 5 ГКУ, визначивши максимізацію економічних функцій, що випливають з кейнсіанської моделі, в якості критерію оптимальності поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб'єктів господарювання з державним регулюванням макроекономічних процесів, а також доповнити ст. 19 ГКУ положеннями щодо включення до основних завдань держави в галузі економіки завдання забезпечення справедливої конкуренції та підтримки національного товаровиробника шляхом здійснення результативної моральної регуляторної політики.

7. Обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення інституту господарсько-правової відповідальності шляхом встановлення санкцій за правопорушення у сфері регуляторної діяльності і доповнення переліку підстав для настання зазначеної відповідальності, якій підлягають регуляторні органи, такою новою підставою, як відмова в державній реєстрації (скасування цієї реєстрації) регуляторних актів у разі їх невідповідності принципам регуляторної політики, вимогам системної узгодженості.

8. Розвинуто пропозиції представників адміністративно-правової науки щодо юридичного закріплення нормотворчої (правозастосовчої) діяльності органів державної виконавчої влади як окремого (неконфліктного) виду провадження. Пропонується закріпити у ГПК положення стосовно порядку здійснення підготовки та погодження проектів господарсько-правових актів, як одного з видів господарських процесів, у вигляді самостійного розділу “Порядок здійснення регуляторної політики і регуляторної діяльності”.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

Монографії

1. Юлдашев О.Х. Регуляторна політика як засіб вдосконалення господарського законодавства. - К.: МАУП, 2006. - 302 с.

2. Юлдашев О.Х. Проблеми вдосконалення державної регуляторної політики в Україні. - К.: МАУП, 2005. - 336 с.

Статті у наукових фахових виданнях, в яких відображені основні наукові результати дисертації

1. Юлдашев О.Х. Людина як мета реформування і аргумент його принципів // Держава і право. Юридичні і політичні науки: Зб. наук. праць. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2001. - Вип. 12. - С. 282-289.

2. Юлдашев О. Природно-правова цінність категорії „гідність людини” як підгрунтя будь-якого реформування (до проблеми принципів державотворення) // Вісник Академії правових наук України: Зб. наук. праць. - Харків: Право, 2002. - № 1(28). - С. 92-99.

3. Юлдашев А. Права человека и гражданское общество // Юридический вестник. - 2002. - № 3. - С. 118-120.

4. Юлдашев О.Х. Господарський кодекс: яким він має бути // Зовнішня торгівля: право та економіка: Зб. наук. праць. - К.: УАЗТ, 2004. - № 2 (14). - С. 36-39.

5. Юлдашев О.Х. Про один із підходів до підвищення міжнародної конкурентоспроможності вищої освіти в рамках Болонського процесу // Зовнішня торгівля: право та економіка: Зб. наук. праць. - К.: УАЗТ, 2004. - № 3 (15). - С. 16-21.

6. Юлдашев О.Х. Помаранчева революція і правова справедливість // Зовнішня торгівля: право та економіка: Зб. наук. праць. - К.: УАЗТ, 2004. - № 5-6 (17). - С. 167-172.

7. Юлдашев О. Методологічні проблеми створення конкурентного права в Україні // Право України. - 2004. - № 5. - С. 44-48.

8. Цвєтков В., Юлдашев О. Актуальність наукового забезпечення регуляторної діяльності // Юридична Україна. - 2005. - № 12. - С. 60-65. (Особистий внесок - розробка питань щодо суті і змісту державної політики, формулювання пропозицій стосовно завдань господарської науки в напрямі вдосконалення регуляторної діяльності та підготовки держслужбовців).

9. Юлдашев О.Х. Удосконалення регулювання господарської діяльності на базі кодифікації методичного забезпечення регуляторної політики // Приватне право і підприємництво: Зб. наук. праць. - К.: НДІ приватного права і підприємництва АПрН України, 2005. - Вип.4. - С.122-128.

10. Юлдашев О.Х. Проблеми вдосконалення правового регулювання господарської діяльності // Хозяйственное законодательство Украины: практика применения и перспективы развития в контексте европейского выбора: Сб. науч. трудов. - Донецк: ИЭПИ НАН Украины, 2005. - С. 50-53.

11. Юлдашев О.Х. Теоретико-методологічне забезпечення правового регулювання господарської діяльності // Зовнішня торгівля: право та економіка: Зб. наук. праць. - К.: УАЗТ, 2005. - № 2-3. - С. 93-99.

12. Нагребельний В.П., Юлдашев О.Х. Вдосконалення правових засад державного регулювання економіки // Правова держава: Зб. наук. праць. - К.: Ін-т держави та права ім. В.М. Корецького НАН України, 2006. - Вип. 17. - С. 171-177. (Особистий внесок - обґрунтування ролі, завдань державної регуляторної політики у вдосконаленні державного регулювання економіки та виклад пропозицій щодо їх вирішення).

13. Юлдашев О.Х. Нова ідеологія державного управління економікою // Зовнішня торгівля: право та економіка: Зб. наук. праць. - К.: УАЗТ, 2006. - № 2 (25). - С. 148-154.

14. Юлдашев О.Х. Управління нормотворчою діяльністю - найперспективніший шлях удосконалення законодавства України // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2006. - № 5 (55). - С. 41-49.

15. Юлдашев О.Х. Удосконалення нормотворчої діяльності органів державного управління у сфері економіки // Зовнішня торгівля: право та економіка: Зб. наук. праць. - К.: УАЗТ, 2006. - № 4 (27). - С. 153-156.

16. Юлдашев О.Х. Регуляторна реформа в Україні // Проблеми господарського права і методика його викладання: Зб. наук. праць. - Донецьк: ІЕПД НАН України, 2006. - С. 51-62.

17. Юлдашев О.Х. Проблеми контролю за здійсненням нормотворчої діяльності органів державного управління в сфері економіки // Вісник Академії прокуратури України. - 2006. - № 3. - С. 60-65.

18. Юлдашев О.Х. Антропологізація права як завдання філософії та теорії права // Зовнішня торгівля: право та економіка: Зб. наук. праць. - К.: УАЗТ, 2006. - № 6 (29). - С. 142-146.

19. Кузьмін Р., Юлдашев О. Складові господарсько-правових засобів запобігання економічній злочинності в Україні (концепція дослідження) // Вісник Академії прокуратури України. - 2007. - № 1. - С. 52-57. (Особистий внесок - нове поняття нормативної моделі господарської діяльності, визначення завдань державної регуляторної політики у її побудові та запобіганні економічній злочинності в Україні).

20. Кузьмін Р.Р., Юлдашев О.Х. Правовий господарський порядок і економічна злочинність (питання теорії) // Зовнішня торгівля: право та економіка: Зб. наук. праць. - К.: УАЗТ, 2007. - № 2 (31). - С. 98-102. (Особистий внесок - запропонування нового підходу до розкриття суті категорії “правовий господарський порядок” та визначення значення регуляторної політики як засобу забезпечення цього порядку).

21. Юлдашев О.Х. Удосконалення методологічних засад регуляторної політики // Зовнішня торгівля: право та економіка: Зб. наук. праць. - К.: УАЗТ, 2007. - № 4 (33). - С. 191-195.

22. Юлдашев О. Методологічні засади нормотворчої діяльності органів державного управління в сфері економіки // Право України. - 2007. - № 2. - С. 98-102.

23. Кузьмін Р.Р., Юлдашев О.Х. Ефективність правозастосування та підхід до її забезпечення (теоретичні аспекти) // Вісник Академії прокуратури України. - 2007. - № 3. - С. 11 - 17. (Особистий внесок - аналіз наявних підходів до оцінки ефективності правових норм та їх застосування, висновок про можливість забезпечення її нормативної ефективності шляхом підвищення якості процесу розроблення правових норм).

24. Юлдашев О.Х. Теоретико-методологічне забезпечення регуляторної політики в сфері господарської діяльності // Зовнішня торгівля: право та економіка. - 2007. - № 5 (34). - С. 138-142.

Інші видання, матеріали наукових конференцій та круглих столів

1. Юлдашев О. Ще раз про систематизацію та вдосконалення відомчого господарського законодавства // Радянське право. - 1976. - № 12. - С. 41-44.

2. Юлдашев О., Завадовський М. Вимірювання і регулювання ефективності механізму матеріальної відповідальності в управлінні // Економіка Радянської України. - 1978. - № 2. - С. 37-40. (Особистий внесок - застосування апарату кореляційно-регресивного аналізу для виміру ефективності державних рішень).

3. Технология програмно-целевого управления / Г.М. Добров, А.А. Коренной, А.Х. Юлдашев и др.; Под ред. Г.М. Доброва. - К.: Техніка, 1985. - 206 с. (Особистий внесок - запропонування.методології розробки цільових комплексних програм, що базується на загальній теорії систем та системному аналізі).

4. Правовые аспекты компьютеризации управления / В.Я.Рубан, А.Х. Юлдашев, В.Н. Мирошниченко и др.; Отв. ред А.Х. Юлдашев; АН УССР, Ин-т государства и права. - К.: Наук. думка, 1988. - 212 с. (Особистий внесок - запропонування методологічних засад удосконалення систем управління і регуляторної діяльності на базі системного підходу, зокрема, системного аналізу).

5. Юлдашев А.Х. Правовое обеспечение перестройки управления экономикой. - К.: О-во „Знание” УССР, 1989. - 48 с. - (Сер. 11 „Правовое воспитание”; № 5).

6. Юлдашев О. Вимоги з боку Європейського Союзу до національного законодавства та перспективи розвитку корпоративного права // Приватне право і підприємництво: Зб. наук. праць. - К.: НДІ приватного права і підприємництва АПрН України, 2003. - Вип. 3. - С. 120-127.

7. Юлдашев О. Методологічні проблеми переходу від гармонізації законодавства зі стандартами ЄС до створення конкурентного середовища // Український правовий часопис. - 2004. - Вип. № 4(9). - С. 44-56.

8. Юлдашев О.Х. Правові питання конкурентної політики в аспекті європейської інтеграції // Юридична Україна. - 2004. - № 4 (16). - С. 25-31.

9. Юлдашев О. Конкурентоспроможність національної економіки за умов глобалізації світогосподарських відносин: теорія і практика // Зовнішньоекономічна політика України як механізм реалізації національних інтересів: Зб. матеріалів VI міжнарод. наук.-практ. конф. викладачів та аспірантів, Київ, 12 трав. 2006 р. - К.: УАЗТ, 2006. - С. 39-41.

10. Юлдашев О. Про один підхід до електронного урядування // Вісник Академії управління МВС. - 2007. - № 2-3. - С.48-57.

Анотація

Юлдашев О.Х. Методологічні засади регуляторної політики у сфері господарської діяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.04 - господарське право, господарсько-процесуальне право. - Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 2008.

Дисертація присвячена доктринальному обґрунтуванню сутності та змісту регуляторної політики у сфері господарської діяльності. На основі аналізу діючого законодавства, що регулює нормотворчу (регуляторну) діяльність, узагальнення зарубіжної і вітчизняної наукової літератури, запропоновано поняття нормативної моделі регуляторної діяльності; обґрунтовано висновок про те, що якість господарсько-правових актів перебуває у прямій залежності від якості методологічних засад, організації їх підготовки, прийняття та спостереження за результативністю; розроблено методологічні засади національної доктрини правового регулювання у сфері господарювання, вдосконалення цього регулювання. Виявлено та оцінено фактори (чинники), які можуть суттєво впливати на якість регуляторних актів, запропоновано їх класифікацію, нову теорію системної розробки автоматизованого пошуку правової інформації. Обґрунтовано пропозиції з уточнення ч. 1 ст. 5 ГКУ щодо “оптимального поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб'єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів”, розроблено концепцію переходу до інноваційної економіки. Удосконалено існуючу організацію забезпечення якості регуляторних актів, - діючий підхід до оцінки фактичної ефективності господарсько-правових актів, визначення поняття дійсного регуляторного акту, інститут господарсько-правової відповідальності тощо.

Ключові слова: регуляторна політика, господарське право, нормотворчий процес, методологія нормотворчості, комп'ютеризація регуляторної діяльності.

Аннотация

Юлдашев А.Х. Методологические основы регуляторной политики в сфере хозяйственной деятельности. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора юридических наук по специальности 12.00.04 - хозяйственное право, хозяйственно-процессуальное право. - Институт экономико-правовых исследований НАН Украины, Донецк, 2008.

Проведено научный системный анализ имеющихся теоретических конструкций сути, содержания регуляторной деятельности и регуляторной политики в сфере хозяйствования, его нормативной базы, практики осуществления, а также разработаны теоретико-методологические основы, сделаны теоретико-практические выводы о совершенствовании этой политики, повышении результативности ее воздействия на регуляторную деятельность, качество и эффективность хозяйственно-правовых актов. Рассмотрены основные направления совершенствования правового регулирования хозяйственной деятельности. На основе анализа действующего законодательства, регулирующего нормотворческую деятельность регуляторных органов, обобщения зарубежной и отечественной научной литературы исследованы государственная регуляторная политика, регуляторная деятельность и практика ее осуществления. Сформулирован ряд новых положений в области теории и методологии хозяйственного права.

Предложено понятия нормативной модели регуляторной деятельности (НМРД), которая представляется (моделируется) определенной совокупностью утвержденных в установленном порядке нормативно-правовых актов и инструктивно-методических материалов, регламентирующих технологию разработки, согласования, принятия и мониторинга регуляторных актов.

Обосновывается вывод о том, что качество хозяйственно-правовых актов находится в прямой зависимости от качества методологических основ, организации их подготовки, принятия и слежения за результативностью.

Разработаны методологические основы национальной доктрины правового регулирования в сфере хозяйствования, совершенствования этого регулирования. Составляющие этой доктрины: 1) философия, идеология правотворчества, правового регулирования в сфере хозяйствования, которая должна существовать в явном виде; 2) теоретико-методологические концепции: а) правотворчества в сфере хозяйствования и б) совершенствования правового регулирования хозяйственной деятельности.

Выявлены и оценены факторы, которые могут существенно влиять на качество регуляторных актов, предложена их классификация, предложена новая теория системной разработки автоматизированного поиска правовой информации, с помощью которой разработана и внедрена в практику автоматизированная информационно-поисковая система (АИПС-право).

Предложено привести в соответствие с научными требованиями формулировки некоторых положений ХКУ, в частности, положение ст. 5 ХКУ об “оптимальном сочетании рыночного саморегулирования экономических отношений субъектов хозяйствования и государственного регулирования макроэкономических процессов”.

Разработана концепция перехода к инновационной экономике, внедрение которой направлено на конкретизацию положений ч. 1 ст. 5 ХКУ, предложено усовершенствование существующей организации обеспечения качества регуляторных актов, в частности, предложена реализация, с помощью новейших информационных технологий, таких предварительно упорядоченных этапов процесса подготовки и слежения за результативностью регуляторных актов как: 1) участие общественности, научных кругов в процессе подготовки, размещение проектов регуляторных актов на соответствующих сайтах органов власти и хозяйственного управления для последующего обсуждения этих проектов с использованием электронных (он-лайновых) технологий; 2) мониторинг, включающий постоянное наблюдение за результатами внедрения принятых актов, оценку их выполнения, результативности, а также обратную связь между этими результатами и лицами, ответственными за их действие - субъектами регуляторной деятельности, корректировку (в случае потребности) соответствующих хозяйственно-правовых решений.

Обосновывается подход к оценке результативности хозяйственно-правовых актов, включающий вычисления фактических или ожидаемых значений оценки их влияния на объект правового регулирования с применением математического инструментария - корреляционно-регрессионного анализа.

Аргументируется новое определение понятия регуляторного акта, под которым предлагается понимать нормативно-правовой акт, который регулирует экономические правоотношения, разработанный в соответствии с определенной процедурой, включающей ряд обязательных этапов, среди которых значится отслеживание его эффективности и, при необходимости, последующая корректировка.

Предложено усовершенствование института хозяйственно-правовой ответственности путем установления санкций за правонарушения в сфере регуляторной деятельности. Получил дальнейшее развитие действующий порядок разработки проектов регуляторных актов путем дополнения перечня стадий подготовки проектов регуляторных актов такими стадиями как выявление проблем в соответствующих хозяйственных отношениях, их оценка, отбор главнейших проблем, установление причин их возникновения, а также моделирование решения проблем (подготовка нескольких альтернатив), формулирование критериев оценки и выбор наилучшей альтернативы.

Предложено усовершенствование порядка проведения правовой экспертизы проектов хозяйственно-правовых актов.

Предложения автора относительно определения приоритетности проектов правовых актов, подлежащих включению в планы нормотворческих работ; осуществления мониторинга за эффективностью правовых актов, доведены до методического уровня и направлены в соответствующие органы государственного управления.

Ключевые слова: регуляторная политика, хозяйственное право, нормотворческий процесс, философия, методология нормотворчества, компьютеризация регуляторной деятельности.

Annotation

Youldashev О. The methodological base of regulator policy in economic sphere. - Manuscript.

Dissertation for the obtaining of the degree of the doctor of legal sciences in the speciality 12.00.04 - Economic Law, Economic and Formal Law. - Institute of Economic and legal research of NAS of Ukraine, Donetsk, 2008.

The Dissertation it is dedicated to doctrine motivation of essence and contentses of regulator policy in economic sphere. On the basis of the analysis of current legislation, which regulates rulemaking activity, summarizing of foreign and national scientific literature, is offered notion to normative model of regulator activity; motivated conclusion about that quality economic-legal acts is found in direct dependency from quality methdological base, organizations of their preparation, acceptance and observations for their resulting; work out the methdological bases of the national doctrine of the legal regulation is designed in sphere of economic, improvement of this regulation. It is revealled and evaluated factors, which can greatly influence upon quality regulator acts, is offered their categorization, new theory of the system development of automatic searching for of legal information. The motivated offer on revision ch. 1 cl. 5 GKU comparatively "optimum association of the market self-regulation of the economic relations subject of economy and government regulation macroeconomy processes", work out the concept of pass to innovation economic. It Is Advanced existing organization of the provision quality regulator acts, - existing approach to estimation of actual efficiency economic-legal acts, determination of the notion real regulator act, institute economic-legal responsibility etc.

Keywords: regulator policy, economic law, legislative process, methodology of rulemaking activity, computerization regulator activity.

Размещено на Allbest.ru