Удосконалення організації надання туристичних послуг в малому історичному місті

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

КОЖИНА Алла Василівна

УДК 352.07: 338.482.22

УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ НАДАННЯ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ В МАЛОМУ ІСТОРИЧНОМУ МІСТІ

25.00.04 - місцеве самоврядування

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

КИЇВ - 2009

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в Академії муніципального управління.

Науковий керівник

кандидат економічних наук, професор ІВАНОВА Тамара Вікторівна, Академія муніципального управління, проректор з науково-педагогічної роботи, завідувач кафедри управління муніципальним розвитком

Офіційні опоненти

доктор наук з державного управління, професор ЛАЗОР Олег Ярославович, Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, завідувач кафедри управління персоналом та державної служби;

кандидат наук з державного управління ЧЕБАН Олександр Іванович, Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, начальник редакційно-видавничого відділу.

Захист відбудеться 17 червня 2009 року о 16-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.129.01 в Академії муніципального управління за адресою: 01042, м. Київ, вул. І. Кудрі, 33, к. 220.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Академії муніципального управління (01042, м. Київ, вул. І. Кудрі, 33, к. 220).

Автореферат розісланий 14 травня 2009 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л. П. Піддубна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Підвищення якості життя громадян України в умовах соціально орієнтованої ринкової економіки європейського типу є особливо актуальним в малих містах, селищах та селах. Швидка урбанізація призводить до вимирання сіл та перетворення малих міст на суто провінційні, втрачання притаманних ним історико-культурних цінностей нації. Людський та інвестиційний капітал все більше концентрується у великих містах - мегаполісах. Малі міста стикаються з другорядним ставленням до них, що призводить до накопичення низки проблем, незадовільного їх вирішення та, відповідно, до зниження рівня життя населення. Європейський досвід свідчить, що малі міста потребують особливої уваги, як потенційні точки росту і центри територіально-господарської системи. В першу чергу, це стосується вдосконалення управління на місцевому рівні, на рівні органів місцевого самоврядування.

Органи місцевого самоврядування стають перед необхідністю шукати нові пріоритети та інноваційні підходи до розв'язання місцевих проблем і підвищення якості життя членів територіальних громад. При наявних значних потенційних ресурсах в українських малих історичних містах провідною галуззю для соціально-економічного і культурного відродження територій може стати туристична галузь, яка сьогодні є найдинамічнійшою у світі.

Визначення туристичної діяльності пріоритетним напрямом розвитку малого міста, передусім, малого історичного міста як носія історико-культурної спадщини українського народу, при певних умовах може поступово перетворити її на стратегічну галузь, що забезпечуватиме місцевий розвиток. Це, безумовно, потребує змін в системі управління сферою туристичних послуг та формування необхідних умов для забезпечення розвитку туристичної діяльності з боку органів місцевого самоврядування.

Необхідно також відзначити відсутність дієвих механізмів впровадження законів на місцевому рівні, неефективність використання потенціалу туристично-рекреаційних ресурсів, невідповідність туристичної інфраструктури малих міст країни міжнародним стандартам та інші негативні чинники.

Все це вимагає пошуку шляхів та механізмів впровадження державної політики в сфері туризму, підвищення ефективності організації надання туристичних послуг в малих історичних містах та покращення діяльності суб'єктів, зокрема органів місцевого самоврядування, обґрунтування конкретних заходів щодо впровадження інноваційних форм організації туристичної діяльності на місцевому рівні.

Питання покращення муніципального управління, ефективності функціонування суб'єктів і реалізації механізмів місцевого самоврядування, особливості місцевого розвитку, функціонування та розвитку міст містяться в наукових працях вітчизняних та зарубіжних фахівців Б.І. Адамова, В.М. Бабаєва, Д. Батера, Д. Блейклі, О.І. Васильєвої, Я. Варди, І.В. Видріна, О.П. Добровольської, О.П. Дудкіної, Я.Ф. Жовнірчика, Т.В. Іванової, О.М. Іщенка, В. Клосовскі, І.В. Козюри, С.Ю. Колодій, В.С. Куйбіди, О.Я. Лазора, О.Д. Лазор, Г.М. Лаппо, В.В. Мамонової, А.Ф. Мельник, Т.Л. Миронової, Г.Л. Монастирського, О.В. Панухник, Л.П. Піддубної, В.К. Присяжнюка, М.О. Пухтинського, В.П. Рубцова, Ю.П. Сурміна, В.П. Удовиченка, Б.С. Хорєва, О.І. Чебана, Ю.П. Шарова та інших.

Дослідження туристичної діяльності закладені у роботах Г.М. Алейникової, В.К. Бабарицької, П.В. Ґудзя, О.Л. Драчової, І.В. Зоріна, В.А. Квартальнова, В.Ф. Кифяка, Е.В. Левицької, О.О. Любімцевої, В.І. Мацоли, Т.М. Ореховської, Г.А. Папіряна, В.К. Федорченка, Дж.К. Холловея, І.М. Школи. Державному регулюванню туристичної діяльності присвячені роботи українських науковців Ю.В. Алексєєвої, В.І. Бирковича, І.В. Валентюк, О.Б. Василіва, Л.І. Давиденко, Є.В. Козловського, Г.О. Крапівіної, О.Г. Розметової, А.О. Чечель. Питання розвитку туризму в малих історичних містах та використання з цією метою історико-культурної спадщини вивчали О.В. Бойко-Бойчук, Л. Гаррісон, В.Ф. Зелений, В.С. Ковєшніков, О.П. Мамонова, О.І. Орленко, Р.A. Розенфельд, Є.В. Самарцев, В.І. Цибух та інші.

Проте, в науковій літературі відсутні комплексні дослідження проблем розвитку сфери туристичних послуг на рівні малого історичного міста, залишаються менш дослідженими та потребують поглибленого вивчення реалізація державної політики в сфері туризму на місцевому рівні, механізми підвищення ефективності та результативності діяльності органів місцевого самоврядування в галузі управління туристичною сферою, недостатньо уваги приділено методології управління процесом соціально-економічного та культурного розвитку малих історичних міст.

Таким чином, актуальність та потреба у розв'язанні вказаних теоретичних, організаційних і методичних проблем та недостатнє висвітлення певних аспектів у наукових публікаціях визначили вибір теми, мету та основні завдання дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов'язане з виконанням загальноакадемічного наукового проекту Академії муніципального управління „Проблеми розвитку місцевого самоврядування в умовах трансформаційних процесів в Україні” (номер державної реєстрації РК № 0107U002101), у межах якого на кафедрі управління муніципальним розвитком виконувалася тема “Особливості муніципального управління в Україні”, де автор була співвиконавцем і провела дослідження вдосконалення окремих напрямків управління малим історичним містом, зокрема розвитку його туристичних функцій та системи туристичних послуг.

Мета і основні завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретико-методологічних положень та науково-практичних рекомендацій щодо вдосконалення організації надання туристичних послуг в малому історичному місті.

Реалізація мети роботи зумовила необхідність вирішення наступних завдань:

- здійснити системний аналіз теоретико-методологічних засад, сучасного стану, особливостей розвитку туризму як об'єкта державного регулювання та місцевого самоврядування;

- визначити роль туризму у вирішенні місцевих проблем територіальної громади, а також вивчити й узагальнити світовий досвід розвитку сфери туристичних послуг і виявити можливості адаптації цього досвіду для малих історичних міст України;

- визначити методичні принципи аналізу туристичної діяльності малих історичних міст, її подальшого вдосконалення та ролі органів місцевого самоврядування в цьому процесі;

- провести комплексну оцінку стану, організації та управління туристичною сферою малих історичних міст на прикладі однієї із областей України;

- розробити пропозиції щодо визначення стратегічних перспектив розвитку сфери туристичних послуг малих історичних міст, а також обґрунтувати орієнтири і стимули їх розвитку;

- розробити методичні рекомендації щодо вдосконалення структури управління туристичною діяльністю малого історичного міста;

- визначити та обґрунтувати перспективні напрями розвитку туристичної діяльності в малих історичних містах на основі стратегічного управління, формування інноваційних форм кооперації та застосування інформаційно-комунікативних технологій.

Об'єктом дослідження є управління туристичною сферою на рівні місцевого самоврядування.

Предметом дослідження є вдосконалення організації надання туристичних послуг в малому історичному місті.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що покращення організації надання туристичних послуг в малому історичному місті безпосередньо пов'язано з формуванням ефективної системи управління в місцевому самоврядуванні, що сприятиме оптимальному вирішенню місцевих проблем, пов'язаних з розвитком туристичної діяльності.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань застосовувався комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження. Теоретичною, методологічною та інформаційною основою дослідження є фундаментальні положення сучасної теорії державного управління, теорії управління, системного підходу, теорії сталого розвитку, базові законодавчі та нормативні акти України, міжнародні документи, які ратифіковані Україною, наукові публікації вітчизняних і зарубіжних вчених у сфері туристичних послуг та управління. Компаративний та історіографічний підходи дали змогу прослідкувати динаміку розвитку туризму в Україні і світі в різні періоди; завдяки соціологічному та структурно-функціональному методам проведено дослідження стану та тенденцій управління організацією надання туристичних послуг; комплексний підхід та моделювання надало змогу сформувати систему концептуальних та модельних положень, напрямів та форм вдосконалення туристичної діяльності у місті.

Реалізація зазначених методів забезпечує дослідження формування системи управління наданням туристичних послуг в місцевому самоврядуванні малих історичних міст з позиції системного підходу, який дає змогу визначити структуру та суб'єктів туристичної діяльності та дістати системне уявлення про розвиток туристичної сфери.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в роботі:

уперше:

- здійснено теоретико-методологічне обґрунтування та розроблено практичні рекомендації щодо формування системи організації надання туристичних послуг в малому історичному місті на основі світового досвіду, зокрема, наголошено на необхідності: багаторівневого збалансованого управління, комплексного аналізу місцевої туристичної політики, формування ринку туристичних послуг і туристичної інфраструктури малих історичних міст, а також на основі впровадження стратегічного управління, інноваційних форм кооперації (центрів розвитку туризму, туристичних кластерів та консорціумів, міжсекторного партнерства) та розвитку інформаційно-комунікативних технологій;

- встановлено, що в умовах трансформаційних соціально-економічних процесів в Україні туристичні послуги виступають одним із визначальних чинників місцевого розвитку та вирішення проблем територіальної громади за умов ефективного управління ними з боку місцевого самоврядування, а саме: створення нових робочих міст; підвищення стандартів життя; розвиток супутніх та обслуговуючих галузей; загальний розвиток території;

удосконалено

- механізми реалізації державної туристичної політики на місцевому рівні шляхом: покращення туристичної інфраструктури та організаційної структури управління сферою туризму; створення умов суб'єктам туристичної діяльності; брендінгу та формування іміджу міста як туристичного центру; розроблення методичних рекомендацій з використання туристично-рекреаційних ресурсів, що дає можливість перетворення надання туристичних послуг на перспективний напрям розвитку малого історичного міста;

дістали подальшого розвитку

- перспективні напрями туристичної діяльності в малих історичних містах на основі розроблення прогнозів місцевого розвитку, поліпшення якості послуг, впровадження стандартів якості діяльності органів місцевого самоврядування.

Практичне значення одержаних результатів полягає, насамперед, у можливості їх застосування у діяльності органів місцевого самоврядування з метою ефективного використання туристичних ресурсів, поліпшення якості послуг та розвитку територіальних громад.

Практичні рекомендації та висновки дисертаційної роботи враховано та впроваджено:

- Комітетом Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування у законотворчій діяльності при підготовці законопроектів: „Про внесення змін до Закону України „Про місцеве самоврядування” №1313 від 01.01.2008 р. та №1388 від 21.01.2008 р. щодо вдосконалення державного регулювання у сфері встановлення тарифів на комунальні та інші послуги, що надаються підприємствами та організаціями комунальної власності (Довідка №21/1-Р від 19.11.2008 року); „Про внесення змін до деяких законів України (щодо приведення у відповідність із Законом України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” №3620 від 15.01.2009 р., „Про внесення змін до деяких законів України щодо участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики, вирішенні питань місцевого значення” №3654 від 26.01.2009 р. (Довідка №14-3/К від 29.01.2009 р.);

- Борщівською міською радою при розробці місцевих нормативно-правових актів і програм щодо розвитку туристичної діяльності у місті, зокрема у „Програмі соціально-економічного розвитку м. Борщів Тернопільської області” (Довідка №158/2-18 від 13.03.2009 р.);

- Державним екологічним інститутом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (нині Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління) в рамках програми підвищення кваліфікації та професійної підготовки фахівців за напрямом 0708 “Екологія”, а саме при розробці навчальних дисциплін „Світова та українська культура”, “Політологія” та “Основи зовнішньоекономічної діяльності” (Довідка №38/1 від 14.02.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею. Усі результати, сформульовані висновки, методичні положення та пропозиції ґрунтуються на особистих дослідженнях автора.

Апробація результатів. Основні положення й результати дисертаційного дослідження викладені у низці наукових доповідей, повідомлень, виступів на науково-практичних заходах: на Міжнародній науково-практичній конференції “Перспективи громадської співпраці. Моделі та механізми впровадження” (Київ, 2003), Міжнародній науково-практичній конференції “Громадянське суспільство в стратегіях розвитку правової демократичної держави” (Київ, 2003), І Міжнародній літній школі молодих дослідників і викладачів “Громадянське суспільство як основа демократії” (Луганськ, 2003), ІІ Міжнародній літній школі молодих дослідників і викладачів “Україна в євроатлантичному контексті” (Луганськ, 2004), Науково-практичній конференції за міжнародною участю „Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління” (Київ, 2004), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні проблеми управління (Київ, 2005), Науково-практичній конференції „Місцеве самоврядування та самоорганізація населення в м. Києві: стан, проблеми, ризики розвитку” (Київ, 2006), Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми муніципального управління” (Київ, 2006), VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Теорія і практика сучасної економіки” (Черкаси, 2007), Міжнародній конференції „Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій” (Суми, 2008), Науково-практичній конференції за міжнародною участю „Європейські орієнтири муніципального управління” (Київ, 2008).

Дисертація обговорювалася на засіданнях кафедр менеджменту, управління муніципальним розвитком Академії муніципального управління, міжкафедральному семінарі кафедр державного управління та місцевого самоврядування, управління муніципальним розвитком (Київ, 2008).

Публікації. Основні положення і результати дисертації опубліковано у 12 одноосібних наукових працях: 4 статті у фахових виданнях з державного управління і 8 публікацій - як тези науково-практичних конференцій і шкіл.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 236 сторінок, в т.ч. основний текст на 189 сторінках, 8 таблиць, 11 рисунків, 7 додатків на 15 сторінках. Список використаних джерел включає 298 найменувань на 32 сторінках.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі розкрито актуальність і ступінь розробленості теми дисертації, вказано на її зв'язок з науковими програмами, планами, темами, сформульовано мету, завдання, предмет, об'єкт, гіпотезу, зазначені методи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, наведено дані про апробацію дослідницьких результатів та публікації за темою дисертації.

У першому розділі "Науково-практичні засади організації надання туристичних послуг в малому історичному місті" розглянуто теоретичні засади організації туризму органами місцевого самоврядування в малому історичному місті, виділено науково-практичний аспект туристичних послуг як чинника вирішення місцевих проблем територіальної громади, здійснено дослідження світового досвіду організації надання туристичних послуг. Наведено і проаналізовано найважливіші поняття, що стосуються теми дослідження, зокрема „місцеве самоврядування”, „муніципальне управління”, „механізми підвищення ефективності управління”, „мале історичне місто”, „туризм”, „туристична послуга”, „туристичний продукт”, „туристична індустрія” тощо. З'ясовано, що туризм є специфічним об'єктом державного управління, масовим соціокультурним феноменом та складним багатогранним суспільно-економічним явищем, що представляє собою інтегрований поліфункціональний вид діяльності, та складається із сукупності явищ і взаємостосунків, котрі виникають при взаємодії туристів, постачальників, місцевих органів влади і місцевого населення в процесі туристичної діяльності.

Проаналізовано світовий досвід у сфері туризму, який показав, що ця сфера діяльності є такою, що найбільш динамічно розвивається у світі та має велику частку в місцевих та національних доходах країн, є гуманітарною сферою послуг, сприяє міжкультурному діалогу та вирішує місцеві соціально-економічні та культурні проблеми. Туристична діяльність спрямована на потреби споживачів та перетинається з широким колом інших галузей (понад 50, таких як транспорт, зв'язок, харчування, розміщення тощо), на розвиток яких вона має суттєвий вплив.

Доведено, що сьогодні більшість великих промислових підприємств України вже не можуть бути підґрунтям для соціально-економічного розвитку малих міст і варто констатувати, що активізується період нематеріальної економічної діяльності, тому слід визначити туристичні послуги як один із головних чинників розвитку територіальних громад, їхнього економічного зростання, залучення внутрішніх та припливу зовнішніх інвестицій, покращення соціального забезпечення та рівня життя місцевого населення.

Туризм має стати пріоритетним напрямом місцевої спеціалізації для малих історичних міст України як носіїв історії, культури, духовних цінностей українського народу, що володіють значним історико-культурним, архітектурним та природно-рекреаційним потенціалом. Для малих історичних міст туризм є природним і одним із найбільш ефективних пріоритетних напрямів культурного, духовного та соціально-економічного відродження. Для малих історичних міст України розвиток туристичної діяльності може дати позитивні ефекти в напрямку подолання бідності, створення нових робочих міст та підвищення стандартів життя.

Визначено, що малі історичні міста України є важливою ланкою адміністративно-територіального устрою держави, оскільки володіють цінними історико-культурними пам'ятками і одержали статус історичних населених пунктів згідно Списку історичних населених місць України (2001р.). Із 450 міст України 187 є малими історичними містами, що становить 41,6%, тобто майже половину усіх міст. Врахування потенційних туристичних можливостей та визначного історичного минулого у плануванні їх розвитку може перетворити ці міста в туристичні центри, як „центри росту” територій.

Проаналізовано досвід країн щодо розвитку туризму та показано, що важливим фактором успішного розвитку туристичної діяльності є цілеспрямована активна участь центральних урядів та місцевих влад у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики та підтримки місцевих громад у сфері організації надання туристичних послуг. Імплементація зарубіжного досвіду в українську дійсність може перетворити місцеву владу в гаранта сталого розвитку туризму.

Встановлено, що систему управління туристичною сферою малого історичного міста складають: органи місцевого самоврядування, суб'єкти та об'єкти туристичної сфери, туристи, місцеве населення, які взаємодіють під впливом внутрішнього та зовнішнього середовища. Органи місцевого самоврядування повинні забезпечувати стабільність та стійкість розвитку системи управління туристичною сферою малого історичного міста в умовах нестабільності зовнішнього середовища. Механізми місцевого самоврядування в управлінні наданням туристичних послуг на рівні малого історичного міста представляють собою багатоаспектне, комплексне явище. Це сукупність і взаємозв'язок самоврядних і управлінських практичних заходів, засобів, важелів та стимулів, за допомогою яких територіальна громада безпосередньо або через уповноважені нею органи покращує результати реалізації власних потреб та інтересів у здійсненні соціально-економічного, екологічного та культурного розвитку території на основі проведення туристичної діяльності.

В цьому контексті доведено, що організація надання туристичних послуг органами місцевого самоврядування в малому історичному місті передбачає: створення організаційних умов щодо розвитку туристичних послуг; встановлення організаційних відносин між суб'єктами туристичної діяльності, місцевим населенням, муніципальною владою; створення політичних, економічних, екологічних, інституційних умов функціонування туристичної діяльності; впровадження механізмів стимулювання надавачів туристичних послуг до постійного підвищення рівня якості таких послуг; посилення ролі місцевого самоврядування у плануванні, фінансуванні та організації надання туристичних послуг; створення умов для інформування населення про ринок туристичних послуг та їх надавачів шляхом забезпечення широкого доступу до електронних та друкованих баз даних із застосуванням сучасних комп'ютерних технологій та дистанційних форм зв'язку; удосконалення нормативно-правової та методичної бази для забезпечення функціонування системи туристичних послуг.

Обґрунтовано, що дослідження механізмів підвищення ефективності організації туристичних послуг в малих історичних містах необхідно проводити на основі системного аналізу та міждисциплінарного підходу, враховуючи, що система організації сфери туристичних послуг малого історичного міста є відкритою системою, яка функціонує на принципах самоорганізації, самоуправління та управління з боку органів місцевого самоврядування, суб'єктів та об'єктів туристичної діяльності та діє в умовах внутрішнього та зовнішнього середовища, що постійно змінюються.

У другому розділі "Стан та тенденції організації надання туристичних послуг в малих історичних містах (на прикладі Тернопільської області)" досліджено особливості та роль органів місцевого самоврядування в реалізації державної туристичної політики на місцевому рівні, проаналізовано сучасний стан та тенденції управління сферою туристичних послуг, ринок туристичних послуг та туристичну інфраструктуру, зокрема правові, історичні, ресурсні та інституціональні передумови розвитку туризму в малих історичних містах України на прикладі Тернопільської області, виділено особливу роль у цьому процесі органів місцевого самоврядування.

Встановлено, що 17 малих історичних міст Тернопільської області: Бережани, Борщів, Бучач, Заліщики, Збараж, Зборів, Копичинці, Кременець, Ланівці, Монастириська, Підгайці, Почаїв, Скалат, Теребовля, Хоростків, Чортків, Шумськ - мають визначну історію, вигідне територіально-географічне розміщення, володіють значним туристично-рекреаційним потенціалом, зокрема сприятливими кліматичними умовами, рівнинними і гірськими ландшафтами, багатством флори і фауни, розвинутою мережею транспортного сполучення, значною кількістю історико-культурних пам'яток і об'єктів археології, архітектури, історії, мистецтва, унікальних природничих та туристичних ресурсів, наявністю кваліфікованих трудових ресурсів, потужний освітній потенціал, збережені унікальні національно-культурні традиції, екологічно чистий компактний регіон та високу готовність місцевого населення до ведення рекреаційного бізнесу.

Обґрунтовано, що враховуючи наявні природно-рекреаційні та історико-культурні ресурси території, для малих історичних міст Тернопільської області пріоритетними напрямками розвитку є наступні види туризму: культурно-пізнавальний, екологічний (зелений), лікувально-оздоровчий, пригодницький (спелеологічний, водний), релігійний, подієвий та діловий.

Для вивчення ситуації в сфері державного та муніципального управління туристичною діяльністю автором було проведено соціологічне дослідження шляхом опитування органів місцевого самоврядування малих історичних міст Тернопільської області. В опитуванні взяли участь органи місцевого самоврядування 8-ми міст: Борщова, Бучача, Збаража, Зборіва, Кременця, Монастириські, Скалата, Шумська. Тернопільська область для проведення дослідження була обрана не випадково, попереднє вивчення джерел показало, що ця область характеризується наявністю значного історико-культурного та природного потенціалу, вигідним розташуванням з точки зору міжнародних транспортних коридорів, із 18-ти міст області 17-ть є малими, причому всі 100%-во носять статус історичних, що покладає на них особливу відповідальність як на опорні точки розвитку регіону. Водночас, статистичні показники свідчать про те, що порівняно з іншими областями, Тернопільщина не отримує тих економічних, соціальних та інших вигод від туристичної діяльності, рівень розвитку цієї сфери не знаходиться на належному рівні.

Соціологічне дослідження показало, що на рівні муніципального управління практично відсутнє стратегічне бачення цих міст як туристичних центрів; не розроблені програми розвитку туризму; відсутні структурні одиниці в організаційній структурі міськвиконкомів та комунальних підприємств з питань розвитку туризму на місцевому рівні; відсутнє цільове фінансування на підтримку туризму із місцевих бюджетів; існують інші фінансові, правові та організаційні проблеми функціонування місцевого самоврядування.

Показано, що незважаючи на те, що регіон має величезний туристичний потенціал та сприятливі умови для розвитку туризму, в малих історичних містах існує проблема незадовільного, неефективного використання потужних туристичних можливостей, низький рівень наявної та практично відсутність сучасної туристичної інфраструктури. Малі історичні міста Тернопільщини поряд з позитивними аспектами характеризує незадовільний стан інфраструктури, низький рівень пристосування робочої сили до ринкових умов та високій рівень безробіття, недостатня підтримка розвитку підприємництва, відсутність інноваційної спроможності підприємств, деградація навколишнього природного середовища та, як наслідок, низька інвестиційна привабливість територій.

Проведено аналіз відповідної нормативно-правової бази України та показано, що на ефективну організацію надання туристичних послуг на рівні малого історичного міста істотний вплив має державна та місцева політика щодо розвитку туризму. В Україні в цілому сформована державна політика щодо розвитку туризму в малих історичних містах, проте відсутність її цілісності та дієвості разом з відсутністю цілеспрямованої місцевої політики гальмують формування соціально-економічного та культурного середовища цих міст. Тому, для досягнення визначених цілей, система та механізми управління сферою туристичних послуг з боку органів місцевого самоврядування, ґрунтуючись на визначених пріоритетах, повинні функціонувати як ефективна структура.

Наголошено на необхідності приділення особливої уваги пошуку і формуванню механізмів впровадження в практику нормативно-правової бази та використання потенціалу розвитку малих історичних міст як на державному, так і на місцевому рівнях. Формування місцевої політики слід ґрунтувати на моніторингу соціально-економічного стану міста, програмах соціально-економічного розвитку малого історичного міста та формуванні відповідної стратегії. Встановлено, що така робота проводиться сьогодні як органами державної влади, так і органами місцевого самоврядування, але є неефективною.

Виявлено, що в малих історичних містах ефективний розвиток сфери туристичних послуг безпосередньо залежить від активної участі органів місцевого самоврядування, що є відповідальними за формування життєздатного середовища територіальних громад. Це є обов'язковою умовою успішного розвитку всього туристичного комплексу України.

Доведено, що основними завданнями органів місцевого самоврядування є активізація діяльності щодо комплексного розвитку малих історичних міст, які мають значний природний та історико-культурний потенціал, розвитку туристичних функцій із збереженням і ефективним використанням об'єктів культурної спадщини, захисту довкілля, обмеження шкідливої господарської діяльності. Особливої уваги з боку муніципальної влади потребує підвищення ефективності використання туристичних ресурсів, яке тісно пов'язане як з розбудовою туристичної інфраструктури, так і формуванням системи надання якісних послуг європейського рівня. Потребують детального вивчення найбільш активні, з точки зору туристичної та рекреаційної зацікавленості, місця, які сьогодні позбавлені відповідної інфраструктури.

Виділено фактори, що визначають важливість сфери туристичних послуг для розвитку малого історичного міста, а саме: наявність привабливої історичної, культурної та природної спадщини; відсутність потреби у значних капіталовкладеннях для початку туристичного бізнесу; акцент на відповідних місцевих ресурсах: історичних, культурних, природних, рекреаційних; конкурентоспроможний туристичний продукт; сприяння загальному розвитку територій; забезпечення притоку фінансових ресурсів та інвестицій внаслідок надання туристичних та супутніх послуг; підвищення зайнятості місцевого населення, його безпосередня участь у здійсненні туристичного бізнесу; розвиток супутніх та обслуговуючих галузей, таких як транспорт, зв'язок, харчова галузь, будівництво, сфера розваг тощо.

Показано, що перспективним напрямом розвитку ринку туристичних послуг є зміна структури цих послуг, тобто переорієнтація з виїзного туризму на в'їзний і внутрішній. Такий підхід дозволяє збільшити приплив іноземного капіталу в місто, розширити доступ до користування туристичними послугами населення країни, привернути іноземні інвестиції в цю сферу, що так необхідні для розвитку інфраструктури туризму і поліпшення якості обслуговування туристів.

Встановлено, що вибір туризму як пріоритетного містоутворюючого комплексу на даному етапі соціально-економічного розвитку малих історичних міст є пріоритетним і одним із найважливіших напрямів діяльності органів місцевого самоврядування. Виходячи з наявного ресурсного потенціалу, є всі передумови для культурного, соціального й економічного відродження і розвитку таких міст.

Показано, що застосування органами місцевого самоврядування сучасних технологій управління на місцевому рівні створює можливість подолати негативні тенденції місцевого розвитку та забезпечити ефективне функціонування сфери туристичних послуг малих історичних міст як визначальних елементів розвитку територіальної громади. Важливим є те, що туристична індустрія, пов'язана із суміжними та обслуговуючими галузями, здатна створити мультиплікаційний вплив на розвиток місцевих економічних і соціальних процесів.

Запропоновано основні висновки та положення проведеного аналізу використовувати при формуванні та реалізації програм соціально-економічного та культурного розвитку малих історичних міст та вдосконаленні функціонування органів місцевого самоврядування в процесі організації туристичної діяльності в малих історичних містах.

У третьому розділі "Напрями та форми вдосконалення органами місцевого самоврядування організації надання туристичних послуг в малому історичному місті" розглянуто основні напрями, механізми, форми та методологічні підходи щодо вдосконалення організації надання туристичних послуг на рівні малого історичного міста на основі запровадження стратегічного управління системою туристичних послуг, формування інноваційних форм кооперації процесів туристичної діяльності, застосування органами місцевого самоврядування інформаційно-комунікативних технологій в організації туристичної діяльності.

Показано роль органів місцевого самоврядування в сфері управління туристичною діяльністю на місцевому рівні шляхом виділення їх основних функцій: організаційної, комунікативної, координуючої та дозвільно-контролюючої. Реалізація останніх особливо актуальна для створення системних умов і стратегічних засад розвитку місцевого туризму, активізації громади та налагодження міжсекторного партнерства. Доведено, що покращення організації туристичної діяльності на місцевому рівні сприяє залученню до розв'язання проблем сталого розвитку представників місцевих громад, об'єднань громадян та підприємницьких кіл.

На підставі отриманих результатів дослідження, зокрема проведеного СВОТ-аналізу сфери туристичних послуг малих історичних міст, визначено, що стратегія розвитку сфери туристичних послуг малого історичного міста представляє собою систему принципів і положень, кількісних та якісних параметрів, які орієнтовані на досягнення певних соціально-економічних та екологічних результатів її розвитку у віддаленій перспективі, що є основою для розробки програм економічного, соціального і культурного розвитку міста.

Наголошено на формуванні та реалізації туристичної політики в малих історичних містах на основі прогнозування і планування розвитку туристичної діяльності та вирішенні виявлених при дослідженні проблем розвитку туристичної сфери, таких як: недосконала місцева нормативно-правова база для розвитку туристичного потенціалу; відсутність обізнаності пересічного туриста із можливостями відпочинку чи оздоровлення в цих містах; незадовільний рівнень маркетингу сфери туристичних послуг в місті; низький рівень готовності туристичної інфраструктури до прийому туристів; відсутність громадських санітарних зон та інше.

Визначено комплекс стратегічних документів, необхідних для комплексного розвитку сфери туристичних і супутніх послуг та місцевої туристичної і ринкової інфраструктури в малих історичних містах. Серед них наступні: Стратегія сталого розвитку міста, Стратегічний план економічного розвитку, Програма соціально-економічного розвитку міста, Програма розвитку туризму, Концепція використання туристичних ресурсів міста.

Запропоновано конкретні пропозиції щодо формування організаційної структури управління з метою реалізації стратегічних пріоритетів малого історичного міста в сфері туристичних послуг: створення відділу туризму при міській раді, створення Ради з розвитку туризму, підбір та підготовка кадрів.

Наголошено на особливої ролі формування інноваційних форм кооперації процесів туристичної діяльності при провідній ролі органів місцевого самоврядування, а саме: створення центрів розвитку туризму в місті, а також туристичних кластерів та консорціумів; налагодження міжсекторного партнерства між місцевою владою, підприємницьким та громадським секторами при одночасному підвищенні якості послуг. Процес кооперування в туристичній діяльності є формою організації постійних економічних зв'язків між спеціалізованими, але самостійними підприємствами з виробництва і реалізації туристичних послуг і товарів.

Виявлено, що перспективним та майже не використаним на даному етапі в Україні є потенціал сучасних інформаційно-комунікативних технологій, впровадження та модернізація яких в організацію туристичних послуг дозволить обробляти значні обсяги інформації, збільшити кількість замовлень, підвищити продуктивність праці, покращити обслуговування клієнтів та імідж муніципального утворення, підвищити конкурентоспроможність туристичного продукту міста, знизити окремі категорії витрат та посилити економічну безпеку і стабільність з точки зору зниження ризиків в туристичній діяльності.

Автором запропоновано Концепцію вдосконалення організації надання туристичних послуг та Модель сталого розвитку туризму в малому історичному місті, в основу яких покладено розроблені у дисертаційному дослідженні положення, напрями і рекомендації. Концепція визначає етапи досягнення стратегічної мети - розвиток територіальної громади міста та покращення якості життя її мешканців шляхом створення системи якісних туристичних та супутніх послуг європейського рівня на основі підвищення ефективності її функціонування та наближення до потреб споживачів. Модель комплексно відображає стан і перспективи розвитку туризму в місті та складається із основних елементів, таких як ресурсний потенціал, інституційна та інфраструктурна складові, інформаційне та нормативно-правове поле, матеріально-технічна та фінансова база, потенціал громади у вигляді широкої участі її членів у діяльності та прийнятті рішень, інформація про підприємницький та громадський сектори, можливості співпраці тощо. Концепція та Модель можуть застосовуватися як типові нормативні документи для малих історичних міст України.

Системна діяльність з боку місцевого самоврядування щодо розвитку сфери туристичних послуг на основі стратегії стійкого розвитку є реальним механізмом забезпечення збалансованої політики та діяльності щодо поліпшення якості життя населення; зміцнення місцевої економіки та громад; збереження природних цінностей та культурної спадщини; диверсифікації економіки в бік збільшення сфери послуг та зменшення долі промислового виробництва; забезпечення стійкого та збалансованого економічного, соціального, екологічного та культурного розвитку малого історичного міста.

ВИСНОВКИ

туризм історичний місто самоврядування

У дисертаційній роботі представлено вирішення актуального наукового завдання розроблення теоретико-методологічних положень та науково-практичних рекомендацій щодо вдосконалення організації надання туристичних послуг в малому історичному місті. Відповідно до поставленої мети, завдань, отриманих результатів сформульовано наступні висновки.

1. Проведено комплексний аналіз вітчизняних і зарубіжних наукових джерел та узагальнення теоретико-методологічних і практичних аспектів управління туристичною сферою на державному та місцевому рівнях, який свідчить про актуальність і необхідність зміни підходів та удосконалення організації надання туристичних послуг в малих історичних містах України, що сприятиме гармонійному розвитку територіальних громад та наближення їх до європейських стандартів.

2. Здійснено системний аналіз теоретико-методологічних засад, сучасного стану, особливостей розвитку туризму та встановлено, що туристична сфера є специфічним об'єктом державного управління і місцевого самоврядування та масовим соціокультурним феноменом і складним багатогранним суспільно-економічним явищем, що представляє собою інтегрований поліфункціональний вид діяльності, та складається із сукупності явищ і взаємостосунків, котрі виникають при взаємодії туристів, постачальників, місцевих органів влади і місцевого населення в процесі туристичної діяльності в умовах повноти нормативно-правової бази. Туризм, як об'єкт наукового пізнання, є відносно молодим явищем і потребує подальшого ґрунтовного різнобічного вивчення. Доведено, що туризм відіграє значну роль самостійної індустрії, яка створює середовище активізації розвитку малого історичного міста та вирішення місцевих проблем територіальної громади.

3. Вивчено й узагальнено світовий досвід розвитку сфери туристичних послуг і виявлено її важливу роль та колосальні можливості у вирішенні місцевих соціально-економічних і культурних проблем територій, пожвавленні місцевого середовища, створенні нових робочих міст та впливу на розвиток послуг, що надаються супутніми та дотичними галузями, тобто у справленні мультиплікативного ефекту на місцевий розвиток. Адаптація цього досвіду сприятиме становленню туризму як пріоритетного напряму місцевої спеціалізації для малих історичних міст України, які є носіями історії, культури, духовних цінностей українського народу і володіють значним історико-культурним, архітектурним та природно-рекреаційним потенціалом. Для малих історичних міст туризм є природним, а відтак і одним із найбільш ефективних напрямів культурного, духовного та соціально-економічного відродження.

4. Проведено комплексну оцінку стану, організації та управління туристичною сферою малих історичних міст, на прикладі Тернопільської області, в розрізі інституційної, ресурсної, нормативно-правової її складових. Показано, що попри наявність значного туристично-рекреаційного потенціалу та високу готовність місцевого населення до ведення туристичного бізнесу, туристична діяльність в області майже не розвинена, органи місцевого самоврядування практично не здійснюють роль суб'єкта управління. Це свідчить про те, що одна лише наявність потенціальних туристичних можливостей не призводить автоматично до розвитку туризму. Потрібно формувати, розвивати та удосконалювати систему управління та координації дій в сфері надання туристичних послуг з боку органів місцевого самоврядування.

5. Запропоновано на рівні муніципального управління низку конкретних заходів щодо розвитку туризму, а саме: формування іміджу міста як туристичного центру; розробка програми розвитку туризму; запровадження структурних одиниць в організаційній структурі міськвиконкомів, відповідальних за розвиток туризму; створення комунальних підприємств з питань розвитку туризму на місцевому рівні; запровадження цільового фінансування на підтримку туризму із місцевих бюджетів.

6. Встановлено, що органи місцевого самоврядування відіграють значну роль у розв'язанні соціально-економічних проблем міста й, зокрема, у розвитку сфери туристичних послуг. Передусім, це: створення умов для реалізації державної політики в сфері туризму; нормативно-правове забезпечення туристичної діяльності на місцевому рівні; здійснення контролю за додержанням вимог законодавства з питань туристичної діяльності; реалізація державних програм щодо розвитку малого підприємництва, соціально-економічного розвитку територій, молодіжного підприємництва, розвитку малих міст; створення структур підтримки та розвитку туризму на території міста (відділи, центри розвитку туризму); роздержавлення і приватизація об'єктів місцевого господарства в цілому і комунальної власності зокрема; пристосування окремих об'єктів комунальної власності під об'єкти туристичної інфраструктури; впровадження заходів для стимулювання суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність з надання туристичних послуг; створення ринкової інфраструктури для малого та середнього бізнесу, в першу чергу в туристичній сфері.

7. Визначено, що на ефективну організацію надання туристичних послуг на рівні малого історичного міста істотний вплив має державна та місцева політика щодо розвитку туризму. Тому, органам місцевого самоврядування необхідно приділити особливу увагу формуванню цілеспрямованої місцевої туристичної політики та механізмів впровадження в практику нормативно-правової бази та використання потенціалу розвитку малих історичних міст. Формування місцевої політики потрібно ґрунтувати на моніторингу соціально-економічного стану міста, програмах соціально-економічного розвитку малого історичного міста та відповідної стратегії. Така робота проводиться сьогодні неефективно як органами державної влади, так і органами місцевого самоврядування.

Запропоновано напрями та механізми підвищення ефективності управління сферою туристичних послуг, до яких належать стратегічне управління, стратегічне планування та прогнозування розвитку туристичної діяльності на рівні малого історичного міста, а також удосконалення організаційної структури та кадрової політики місцевого самоврядування.

8. Доведено, що перспективним напрямом розвитку ринку туристичних послуг є зміна структури цих послуг, тобто переорієнтація з виїзного туризму на в'їзний і внутрішній. Такий підхід дозволить збільшити приплив іноземного капіталу в міста, розширити доступ до користування туристичними послугами населення країни, приверне іноземні та внутрішні інвестиції в цю сферу, що так необхідні для розвитку інфраструктури туризму і поліпшення якості обслуговування туристів.

Запропоновано впровадження інноваційних форм кооперації процесів туристичної діяльності при провідній ролі органів місцевого самоврядування, а саме: центрів розвитку туризму в місті, туристичних кластерів та консорціумів, налагодження міжсекторного партнерства між місцевою владою, підприємницьким та громадським секторами при одночасному поліпшенні якості послуг. Для вирішення органами місцевого самоврядування завдань управління туристичною діяльністю, піднесення іміджу міста та підвищення конкурентоспроможності туристичного продукту необхідно запровадити використання різних форм інформаційно-комунікативних технологій, таких як: створення електронної бази даних та автоматизованої системи управління туристичним розвитком малого історичного міста; створення веб-сайту туристичних атракцій та можливостей міста; брендінг, позиціонування та промоція малого історичного міста як туристичного центру; розробка маркетингових стратегій та рекламних кампаній; розробка інформаційно-рекламного пакету про мале історичне місто та його туристичні атракції; участь у спеціалізованих салонах, виставках та ярмарках для популяризації туризму на українському та міжнародних туристичних ринках.

9. Запропоновано для впровадження в малих історичних містах України Концепцію вдосконалення організації надання туристичних послуг в малому історичному місті та Модель сталого розвитку туризму в малому історичному місті, що ґрунтуються на викладених у дисертаційному дослідженні положеннях, напрямах і формах.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шестакова А. В. Організаційно-економічні основи муніципального управління / А. В. Шестакова / Наук. вісник Академії муніц. управління : Серія „Управління” [зб. наук. пр.] / [За заг.ред. В. К. Присяжнюка, В. Д. Бакуменка]. Вип.1. Сучасні проблеми та підходи у муніципальному управлінні. - К. : ВПЦ АМУ, 2007. - С. 77-80.

2. Шестакова А. В. Сучасні технології управління туристичною галуззю малого історичного міста / А. В. Шестакова / Теорія та практика державного управління : [зб. наук. пр.] - Вип.4 (23). - Х : Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2008. - С. 348-355.

3. Шестакова А. В. Покращення результативності функціонування суб'єктів та механізмів місцевого самоврядування в становленні туристичної галузі малих історичних міст / А. В. Шестакова / Актуальні проблеми державного управління : [зб. наук. праць Одеського регіонального інституту державного управління]. Вип. 2(34). - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2008. - С. 136-142.

4. Шестакова А. В. Удосконалення окремих напрямків управління малим історичним містом / А. В. Шестакова / Науковий вісник Академії муніципального управління : Серія „Управління” [зб. наук. пр.] / [За заг.ред. В. К. Присяжнюка, В. Д. Бакуменка]. Вип.1(3). Механізми державного управління та місцеве самоврядування. - К. : ВПЦ АМУ, 2008. - С. 328-339.

5. Шестакова А. В. Туристичний кластер як ефективна форма управління територією / А. В.Шестакова / Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій [матер. міжнар. конф., м. Суми, 20-21 лютого 2008 р.] : У 6 ч. - Суми : РВВ СОІППО, 2008. - Ч.1 - С. 138-139.

6. Шестакова А. В. Застосування маркетингових та інформаційних технологій органами місцевого самоврядування в управлінні малим історичним містом / А. В. Шестакова / Європейські орієнтири муніципального управління [матеріали наук.-практ. конференції за міжнародною участю, 14 березня 2008 р.]. - К. : Академія муніципального управління, 2008. - Ч.2 - С. 249-250.

7. Шестакова А. В. Ініціатива громадськості в системі місцевого самоврядування - запорука розвитку громадянського суспільства / А. В. Шестакова / Гражданское общество как основа демократии. Пиар-деятельность в демократическом обществе : [матер. І междунар. летней школы молодых исследов. и препод., 3-8 августа 2008 г.] / [Отв. ред. Л. Н. Синельникова, Л. Ф. Компанцева, Г. А. Петровская]. Луган. нац. пед. ун-т им. Т. Шевченко. - Луганск : Знание, 2003. - С. 225-235.

8. Шестакова А. В. Економічне забезпечення місцевого самоврядування як гарантія розвитку місцевої демократії та громадянського суспільства /А. В. Шестакова / Украина в евроатлантическом контексте. Гражданское общество и СМИ. Пиар-деятельность в СМИ : [матер. ІІ междунар. летней школы молодых исслед. и преподав., 15-20 августа 2004г.] / [Отв. ред. Л. Н. Синельникова, Л. Ф. Компанцева, Г. А. Петровская]. Луган. нац. пед. ун-т им. Т. Шевченко. - Луганск : Знание, 2004. - С. 254-261.

9. Шестакова А. В. Формування механізмів економічного забезпечення системи місцевого самоврядування / А. В. Шестакова / Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління : [матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 28 травня 2004 р.] : У 2 т. / [За заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва]. - К. : Вид-во НАДУ, 2004. - Т.2. - С. 179-180.