Злочини вчинені з необережності та запобігання їм

2. Профілактика на етапі злочинної поведінки (пенітенціарний вид) - стосується осіб, що вчинили злочини і стосовно них суд прийняв рішення про застосування різних заходів кримінально-правового впливу. Завданням цього виду профілактики є стримування від повторного вчинення злочинів шляхом демонстративних заходів контролю і жорстких роз'яснень правових наслідків злочинів. Цей вид профілактики реалізується в діяльності установ виконання покарань, завданням яких і є виправлення та ресоціалізація засудженого, а також здійснюється відповідними державними та громадськими організаціями при звільненні особи від реального кримінального покарання (умовне засудження, відстрочка виконання вироку тощо).

3. Профілактика рецидиву (постпенітенціарний вид) стосується осіб, що відбули кримінальне покарання у виді позбавлення волі, але підлягають нагляду з метою запобігання рецидиву. Завданням цього виду профілактики є повернення до загальноприйнятого суспільного життя осіб, які відбули покарання у виді позбавлення волі (надання допомоги у працевлаштуванні, проживанні тощо). [19, с. 102]

Крім того, індивідуальна профілактична робота проводиться також з особами, що є потенційними та реальними жертвами злочинів. Така діяльність називається віктимологічною профілактикою.

Віктимологічний напрям профілактики злочинів, який розглядається у вигляді складової цілісної системи запобігання злочинам, передбачає вжиття заходів, спрямованих як на ліквідацію обставин, так і на зниження індивідуальної, групової та видової віктимності потенційних жертв злочинів. [17, с. 64]

Жертва злочину з точки зору кримінальної віктимології - це потерпіла фізична особа незалежно від того, чи визнана вона потерпілою у кримінально-процесуальному порядку і чи оцінює себе такою суб'єктивно. [11, с. 50-51]

Таке поняття ґрунтується на об'єктивному критерії, що відбиває реальну подію, - наявність шкоди, збитків, завданих злочином. Якщо особу, яка безпосередньо постраждала від злочину (тобто реальна жертва), не визнано потерпілою, вона, незалежно від цього, є такою. Будучи формальним актом, процесуальне рішення не може «скасувати» факту заподіяння шкоди. [20, с. 34]

Слід розрізняти потенційних (у відношенні яких реального заподіяння шкоди ще не відбулося) і реальних (вже зазнали шкоди) жертв злочинів. Будь-яка жертва злочину, як потенційна, так і реальна, володіє певними якостями, що роблять її більшою чи меншою мірою вразливою. Виходячи з цього, виділяють чотири рівні віктимності при злочинах даної групи:

- вікова віктимність. Характерна перш за все для осіб похилого віку та малолітніх дітей. Літні люди в силу вікових особливостей вже втратили здатність швидко приймати оптимально правильні рішення і реагувати на різноманітні ситуації. Малолітні діти, навпаки, тільки здобувають необхідні життєві знання і вчаться загальноприйнятим і загальновідомим нормам поведінки в суспільстві, мають невеликий життєвий досвід;

- віктимність-патологія. Виражається в наявності в особи будь-яких фізіологічних недоліків, які можуть бути як постійні (наприклад, поганий зір, слух, або ж їх повна відсутність, і т.д.), так і тимчасові (перелом руки, ноги і т.д.), що не дозволяють такій особі адекватно реагувати на аварійні ситуації;

- віктимологічна деформація особистості. У найзагальнішому вигляді віктимологічну деформацію особистості можна визначити як низьку культуру спілкування. Крім того, вона пов'язана з іншими зрушеннями морального і правової свідомості.

- стресова віктимність. Обумовлена змінами, що відбулися в психічному чи психологічному стані потенційного потерпілого як безпосередньо під час вчинення злочину, так і за довго до нього. [22, с. 8]

Індивідуальна віктимологічна профілактика являє собою сукупність заходів, які спрямовані на виявлення таких осіб та зниження рівня їх віктимності.

Масова (загальна) віктимологічна профілактика злочинів спрямована не на конкретних осіб, а на суспільство взагалі. Потенційно, кожна особа може стати жертвою злочину і зазнати фізичної чи матеріальної шкоди. Тому віктимологічна профілактика повинна будуватися в масштабах конкретно взятого регіону - району, міста, району в місті або в межах діяльності адміністрації самоврядування населеного пункту. Така діяльність є одним з напрямів загальної кримінологічної профілактики, який має на меті виявляти та ліквідовувати обставини, що мають негативний вплив на особистість і сприяють формуванню у нього якостей підвищеної віктимності, які призводять до негативної віктимної поведінки. Масова віктимологічна профілактика має спрямовуватись на виявлення і ліквідацію причин та умов, пов'язаних з особистими якостями та поведінкою всіх осіб, з метою зниження до «нормального» [21, с. 20] рівня їх масової віктимності [17, с. 65].

Але незалежно від рівнів віктимологічна профілактика є частиною загальної системи запобігання злочинам. Тому вона передбачає організаційні, виховні, технічні, економічні, правові та інші заходи, які мають впливати на зниження рівня віктимності населення.

ВИСНОВОК

Таким чином, розглянувши тему даної курсової роботи, було зроблено акцент на поняття «необережність» і видах необережності вчинення злочинів. Було виявлено різноманіття злочинів з необережності, перераховані злочини, обумовлені технічної необережністю, професійної, посадовий необережністю, побутової необережністю, порушення правил, що охороняють життя, здоров'я громадян та майно власників.

Відзначено, що в законодавстві більшості інших країн склалося подібне ставлення до необережних діянь, які в Україні віднесені до розряду злочинних.

Злочини з необережності тісно пов'язані з розвитком науково-технічного прогресу, з постійною інтенсифікацією виробничих процесів.

При вчиненні необережних злочинів поведінку винного визначається його ставленням до навколишньої дійсності, до дотримання норм і правил поведінки, досліджується освітній рівень, морально-психологічні властивості, професійні навички.

У роботі розглянуто причини та умови необережних злочинів. Егоїстично-споживчі, легковажно-безвідповідальні ставлення до правил безпеки визначають наявність у необережного злочинця антигромадської установки, яка є основною причиною скоєння ним конкретного злочину.

Здійсненню необережних злочинів сприяють недоліки і порушення в таких сферах, як організація та управління відповідною діяльністю, техніка та технологія виробництва; контроль за дотриманням правил безпеки, підбір, навчання, виховання кадрів, розпорядок діяльності, недолік контролю за дотриманням правил безпеки.

Серед умов, що сприяють необережним злочинам, виділяються недоліки в спеціальній профілактиці та забезпеченні невідворотності відповідальності винних.

Важливу роль у боротьбі з необережними злочинами грають спеціальні заходи профілактики.

Для попередження необережних злочинів велике значення мають загально-соціальні заходи.

Успішне попередження необережних злочинів можливо тільки при систематичному вживанні заходів боротьби з ними.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131

2. Александров Ю. В., Гель А. П., Семаков Г. С. Кримінологія: Курс лекцій. -- К.: МАУП, 2002. -- 295 с.

3. Антонян Ю. М. Кримінологія: навч. для бакалаврів / Ю. Н. Антонян. - М.: Юрайт, 2012. - 523 с.

4. Голіна В. В. Запобігання злочинності (теорія і практика) : навч. посіб. / В. В. Голіна. - Х. : Нац. юрид. акад. України, 2011. - 120 с.

5. Горбачова І. М. Попередження транспортних злочинів кримінально-правовими заходами безпеки / І. М. Горбачова // Визначальні тенденції генезису державності і права: зб. наук. праць міжнар. наук.-практ. конф. «Треті Прибузькі юридичні читання» / за ред. В. І. Терентьєва, О. В. Козаченка. - Миколаїв : Іліон, 2007.

6. Іншаков С. М. Кримінологія: навч. / С. М. Іншаков. - М.: Юриспруденція, 2000. - 432 с

7. Кримінальне право України. Загальна частина. 3-те видання. / за ред. проф. Сташиса В. В., Тація В. Я. // Київ. Юрінком Інтер. 2007. - 495.

8. Кримінальне право України. Загальна частина. Підручник / Бажанов. В. І., Баулін. Ю. В., Борисов В. І. за ред. Бажанова В. І., проф. Сташиса В. В., Тація В. Я. - Київ - Харків: Юрінком Інтер - Право, 2002. - 416 с.

9. Кримінальне право України. Загальна частина. Шелмяков П. О., Хохлова І. В. // Київ. 2006. - 268с.

10. Кримінальне право України. Фріс П. П. Київ. Атіка. 2004. - 486 с.

11. Кримінологія: Загальна та Особлива частини: підручник / І. М. Даньшин, В. В. Голіна, М. Ю. Валуйська та ін.; за заг. ред. В. В. Голіни. - 2-ге вид. перероб. і доп. - Х.: Право, 2009. - 288 с., с. 147

12. Кримінологія: навч. / Під ред. В. Н. Бурлакова, В. П. Сальникова, С. В. Степашина. - СПб. : СПб. ун-т МВС Росії, 1999. - 608 с.

13. Кримінологія / За редакцією В.Д. Малкова М., 2006

14. Кримінологія / Под ред. Л.А. Герцензона, І.І. Карпеда, В.М. Кудрявцева М., 2006

15. Кримінологія: Навч. посіб. / Ю. Ф. Іванов., О. М. Джужа. - К.: Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2006. - 264 с.

16. Мислівий В. А. Боротьба органів внутрішніх справ з дорожньо-транспортними злочинами, пов'язаними із заподіянням шкоди пішоходам: навч. посіб. / В. А. Мислівий. - К.: НІ і РІО, 1990. - 86 с.

17. Мойсюк О. Про віктимологічну профілактику дорожньо-транспортних злочинів / О. Мойсюк // Право України. - 1998. - № 6. - С. 63-66.

18. Нікітас Д. А. Попередження дорожньо-транспортних злочинів (кримінологічні та кримінально-правові проблеми): автореф. дис. на соіск. учен. степ. канд. юрид. наук / Д. А. Нікітас. - М., 2006. - 24 c.

19. Профілактика злочинів: підруч. / О. М. Джужа, В. В. Василевич, О. Ф. Гіда та ін. - К.: Атіка, 2011. - 720 с.

20. Рівман Д. В. Кримінальна віктимологія: навч. / Д. В. Рівман. - СПб. : Питер, 2002. - 304 с.

21. Рівман Д. В. Про деякі поняттях кримінальної віктимології // Виктимологические проблеми боротьби зі злочинністю: СБ наук. тр. - Іркутськ: Изд-во Іркут. ун-ту, 1982. - С. 15-24.

22. Таюрскій Е. А. Віктимологічна характеристика та профілактика дорожньо-транспортних злочинів: автореф. дис. на соіск. учен. степ. канд. юрид. наук / Є. А. Таюрскій. - Іркутськ, 2006. - 22 c.

23. Шнайдер Г.І. Кримінологія М., 2008-11-11 Кримінологія / Під. ред В.М. Бурлакова, В.П. Сальникова, С.В. Степашина СПб, 2007

Размещено на Allbest.ru