Взаємодія слідчого з фахівцями під час збору інформації про особу, що скоїла злочин

Розкрито інформаційний потенціал більшості джерел інформації про особу, що скоїла злочин, який (потенціал) можна “вилучити” під час попереднього дослідження таких джерел. Виділено основні напрямки взаємодії слідчого зі спеціалістами під час попереднього дослідження в контексті збору інформації про особу, що скоїла злочин: 1) виділення слідів, попереднє дослідження яких забезпечить слідчого необхідною орієнтуючою інформацією для прийняття тактичних і процесуальних рішень; 2) проведення такого попереднього дослідження; 3) спільна оцінка одержаних результатів дослідження з метою встановлення їх ймовірності, якості та доцільності негайного використання в процесі розкриття і розслідування злочину та розробку слідчих версій.

У третьому підрозділі “Особливості взаємодії слідчого з фахівцями під час проведення судової експертизи” зазначено, що певний спектр інформації про особу можна одержати лише у процесі наукового пізнання, дослідження й аналізу різних матеріальних джерел, виявлених і вилучених у процесі проведення слідчих дій. Судова експертиза - це дослідження, яке проводиться у випадках, якщо іншими засобами встановити необхідні дані не є можливим. Акцентовано увагу на особливому значенні судової експертизи як форми взаємодії слідчого з фахівцями під час збору інформації про особу, що скоїла злочин. Зроблено спробу вирішити проблемно-дискусійне питання щодо можливості проведення експертного дослідження до порушення кримінальної справи. Зокрема, обґрунтовано доцільність зазначення у певній нормі чинного кримінально-процесуального законодавства вичерпного переліку видів судових експертиз або переліку питань, які слід вирішувати за допомогою експертного дослідження саме до порушення кримінальної справи. З урахуванням того, що провадження судової експертизи - це симбіоз дій слідчого і фахівців, і що чітке розмежування компетенцій взаємодіючих суб'єктів, відповідно до норм чинного КПК України, не повинно ототожнюватися з відособленістю їхніх дій, аргументовано важливість у певних випадках такого напрямку взаємодії слідчого з фахівцями, як присутність слідчого під час проведення експертного дослідження.

Крім безпосереднього експертного дослідження представлених об'єктів, аргументовано також необхідність залучення фахівця: 1) для вирішення питань про необхідність призначення експертизи певного виду; 2) для вибору експерта або експертної установи; 3) з метою проведення підготовки матеріалів експертного дослідження (підготовка об'єктів дослідження, одержання зразків для порівняльного дослідження, вибір відповідних матеріалів кримінальної справи); 4) для формулювання питань експерту; 5) для роз'яснення і надання допомоги в оцінці висновку експерта. Тому узгоджена діяльність взаємодіючих суб'єктів на кожному з етапів провадження експертизи, починаючи від вирішення питання про необхідність її проведення і до оцінки висновку експерта, дозволяє одержати якісну інформацію про подію злочину, механізм його скоєння та особу, що скоїла злочин, і, що важливо, здійснити процесуальне закріплення одержаних даних. Наведено приклади реалізації за допомогою експертного дослідження інформаційно-доказового потенціалу так званих “нетрадиційних” або “негідних” об'єктів, які також можуть бути джерелами інформації про особу, що скоїла злочин. Особливої значущості у зв'язку із цим набуває грамотний та професійний підхід до організації та здійснення взаємодії слідчого з фахівцями під час проведення судової експертизи.

У четвертому підрозділі “Участь спеціаліста у провадженні окремих слідчих дій” зазначено необхідність участі певних спеціалістів у процесі проведення слідчих дій, аргументовано їх провідну роль із моменту підготовки до проведення слідчої дії і до оцінки одержаних результатів. Обґрунтовано раціональність здійснення взаємодії за принципом постійності, тобто слід залучати до проведення слідчих дій саме того фахівця, який вже брав участь у справі як спеціаліст або експерт. Повноцінною є участь спеціаліста у проведенні слідчих дій, яка включає не тільки пошук, виявлення та вилучення джерел інформації про злочинну подію та особу, що скоїла злочин, а й реалізацію їх інформаційного потенціалу за допомогою попереднього дослідження. Лише завдяки такому дослідженню під час проведення слідчої дії слідчий може оперативно з'ясувати відносність об'єкта дослідження до розслідуваної справи, прогнозувати його інформаційно-доказовий потенціал і шляхи реалізації такого потенціалу.

На підставі вивчення особливостей проведення та специфіки завдань, які вирішуються під час проведення певних слідчих дій, розроблено основні напрямки взаємодії слідчого з фахівцями під час збору інформації про особу, що скоїла злочин, у процесі проведення допиту, відтворення обстановки й обставин події, обшуку, виїмки, освідування й упізнання. Отже, спеціаліста доцільно залучати: 1) для консультаційної і консультаційно-довідкової допомоги з усіх спеціальних питань організаційно-тактичного характеру і для роз'яснення інформаційно-доказового потенціалу речових доказів і механізму його реалізації; 2) для безпосереднього застосування технічних засобів і спеціальних методів виявлення, фіксації і вилучення речових доказів, проведення попереднього дослідження виявлених і вилучених речових доказів; 3) для надання допомоги у технічній і документальній фіксації перебігу та результатів провадження слідчої дії.

злочин судовий експертиза слідчий

ВИСНОВКИ

У висновках дисертації наведено узагальнене бачення основних результатів дослідження, а саме:

проведено концептуально-цілісний, системний аналіз взаємодії слідчого з фахівцями в контексті збору інформації про особу, що скоїла злочин, у процесі якого обґрунтовано і сформульовано нові важливі для юридичної науки і практики поняття і положення;

наведено власне розуміння взаємодії слідчого з фахівцями під час збору інформації про особу, що скоїла злочин, визначено її сутність, сформульовано поняття та його основні характеристики, конкретизовано принципи, визначено коло взаємодіючих суб'єктів, запропоновано авторську класифікацію форм розглядуваної взаємодії;

визначено поняття та сутність збору інформації про особу, що скоїла злочин, виділено основні джерела такої інформації;

наведено власне визначення попереднього дослідження, запропоновано напрямки взаємодії слідчого зі спеціалістами під час його проведення;

розроблено напрямки взаємодії слідчого з фахівцями під час проведення окремих слідчих дій; аргументовано провідну роль фахівця у процесі підготовки і проведення слідчих дій;

зазначено необхідність письмового звіту спеціаліста про свою діяльність, здійснювану у рамках досудового розслідування;

аргументовано необхідність процесуального закріплення можливості проведення судової експертизи до порушення кримінальної справи;

обґрунтовано практичну доцільність реалізації принципу постійності взаємодії слідчого з фахівцями, за допомогою залучення до участі в слідчих діях фахівця, що раніше брав участь (як спеціаліст або експерт) у слідчих діях із даної кримінальної справи;

узагальненням практики взаємодії слідчого з фахівцями у процесі досудового розслідування в цілому та під час збору інформації про особу, що скоїла злочин, зокрема, виявлено закономірності організації та здійснення досліджуваної взаємодії, а також негативні об'єктивні і суб'єктивних причин, які впливають на якість і ефективність взаємодії;

аргументовано доцільність коригування процесуальних прав й обов'язків суб'єктів взаємодії, які містяться у ч. 1-3, ч. 5 ст. 1281 КПК України, ч. 1, ч. 4 ст. 77 КПК України. Для додаткового закріплення принципу незалежності експерта запропоновано внести доповнення до ст. 4 Закону України “Про судову експертизу” та ст. 198 КПК України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Волобуєва О.О. Межі застосування спеціальних знань слідчим, спеціалістом і експертом // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Зб. наук. статей. - Донецьк: ДІВС, 2003. - №1. - С.128-134.

Волобуєва О.О. Поняття і принципи взаємодії слідчого зі спеціалістами під час збору інформації про особу підозрюваного // Вісник Луганської академії МВС України імені 10-річчя незалежності України: Науково-теоретичний журнал. - Луганськ: РВВ ЛАВС, 2004. - №2. - С.242-249.

Волобуєва О.О. Види та інформаційно-доказовий потенціал джерел інформації про особу злочинця // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: Зб. наук. праць. - 2004. - Спецвипуск №1(16). С.132-140.

Волобуєва О.О. Сутність, поняття і напрямки взаємодії слідчого зі спеціалістами під час проведення попереднього дослідження // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ: У 2 ч. - Одеса: Одеський юридичний інститут Національного університету внутрішніх справ, 2004. - №3. - Ч.1. - С.34-39.

Волобуєва О.О. Підготовка до проведення судової експертизи в контексті взаємодії слідчого зі спеціалістами // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Зб. наук. статей. - Донецьк: ДЮІ МВС при Донецькому національному університеті. - 2005 - №1. - С. 250-259.

Волобуєва О.О. Необхідність вдосконалювання кримінально-процесуального статусу спеціаліста (експерта) у ракурсі взаємодії зі слідчим // Право і безпека. - 2005. - №4'3. - С. 50-54.

Бахін В.П., Волобуєва О.О. Взаємодія слідчого з фахівцями під час огляду місця події (збір інформації про особу, що скоїла злочин): Науково-практичні рекомендації. - Донецьк: ДЮІ, 2005. - 72 с.

Волобуева Е.А. Субъекты применения специальных познаний: специалист и эксперт // Використання сучасних досягнень криміналістики у боротьбі зі злочинністю: Матеріали ІІІ міжвузівської науково-практичної конференції студентів, курсантів і слухачів. Донецьк, 28 березня 2003 року. - Донецьк: ДІВС, 2003. - С.221-226.

Волобуєва О.О. Про необхідність взаємодії слідчого зі спеціалістами (експертами) під час розслідування злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотиків // Проблеми розкриття та розслідування злочинів щодо незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. Донецьк, 30 жовтня 2003 року. - Донецьк: ДІВС, 2003. - С.278-281.

Волобуєва О.О. Судова експертиза в контексті взаємодії слідчого зі спеціалістами та експертами // Основні напрямки реформування ОВС в умовах розбудови демократичної держави: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Одеса, 14-15 жовтня 2004 року: У 2 ч. - Одеса: Одеський юридичний інститут Національного університету внутрішніх справ, 2004. - Ч.1. - С.138-141.

Волобуєва О.О. Взаємодія слідчого зі спеціалістами під час проведення обшуку // Проблеми вдосконалення підготовки слідчих та експертів в умовах реформування правоохоронної системи в Україні: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Львів, 10 червня 2005 року. - Львів: Львівський юридичний інститут МВС України, 2005. - С.233-237.

АНОТАЦІЯ

Волобуєва О.О. Взаємодія слідчого з фахівцями під час збору інформації про особу, що скоїла злочин. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 - кримінальний процес і криміналістика; судова експертиза. - Київський національний університет внутрішніх справ, Київ, 2006.

Дисертація є дослідженням, у якому на монографічному рівні вивчено актуальні теоретичні, практичні та правові аспекти взаємодії слідчого з фахівцями під час збору інформації про особу, що скоїла злочин.

У роботі проаналізовано поняття спеціальних знань та доцільність їх використання під час досудового розслідування з кримінальної справи за допомогою залучення фахівців. Розкрито сутність, поняття, принципи, форми та напрямки взаємодії слідчого з фахівцями; досліджено теоретичні і практичні аспекти зазначеної взаємодії. Фахівці - особи, що володіють спеціальними знаннями, які залежно від мети та форм використання спеціальних знань у досудовому розслідуванні, можуть мати процесуальний статус і спеціаліста, і експерта. Суб'єкти досліджуваної взаємодії мають чітко регламентований процесуальний статус: слідчий, спеціаліст та експерт. Розкрито поняття збору інформації про особу, що скоїла злочин, визначено основні джерела інформації про особу, що скоїла злочин, і шляхи реалізації їх інформаційно-доказового потенціалу в контексті взаємодії слідчого з фахівцями. Розглянуто специфіку та виділено основні напрямки взаємодії слідчого з фахівцями під час проведення окремих слідчих дій, попереднього та експертного дослідження, метою якої (взаємодії), зокрема, є збір джерел інформації про особу, що скоїла злочин, та реалізація їх інформаційно-доказового потенціалу. На підставі отриманих у процесі дослідження результатів запропоновано нові редакції норм чинного Кримінально-процесуального кодексу і Закону України “Про судову експертизу”, що спрямовані на вдосконалення процесуального статусу спеціаліста та експерта й усунення прогалин і неточностей у чинному законодавстві.

Ключові слова: спеціальні знання; взаємодія слідчого з фахівцями; форми взаємодії; напрямки взаємодії; суб'єкти взаємодії; збір інформації; джерела інформації про особу, що скоїла злочин; інформаційно-доказовий потенціал; досудове розслідування; слідчі дії; попереднє дослідження.

АННОТАЦИЯ

Волобуева Е.А. Взаимодействие следователя со специалистами при сборе информации о лице, совершившем преступление. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.09 - уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза. - Киевский национальный университет внутренних дел, Киев, 2006.

Диссертация является исследованием, в котором на монографическом уровне изучены актуальные теоретические, практические и правовые аспекты взаимодействия следователя со специалистами при сборе информации о лице, совершившем преступление.

В первом разделе раскрываются теоретические начала взаимодействия следователя со специалистами - лицами, обладающими специальными знаниями и навыками, которые в зависимости от целей и форм применения этих специальных знаний в стадии досудебного расследования, могут обладать процессуальным статусом и специалиста, и эксперта. Проанализировано понятие специальных знаний: в современной юридической доктрине к специальным относят любые не общеизвестные знания в области науки, техники, ремесла и искусства. С развитием научно-технического прогресса для следователя всегда будет существовать категория “специальные знания”, что аргументирует необходимость взаимодействия следователя с соответствующими специалистами. Определена сущность, сформулировано понятие, конкретизированы принципы и значение взаимодействия следователя со специалистами в процессе раскрытия и расследования преступления в контексте сбора информации о лице, совершившем преступление; исследованы теоретические и практические аспекты рассматриваемого взаимодействия. Предложена классификация форм исследуемого взаимодействия, в основу которой положено обязательное процессуальное закрепление результатов совместной деятельности следователя со специалистами и экспертами, предусмотренное действующим уголовно-процессуальным законодательством Украины. Указано, что субъекты взаимодействия имеют четко регламентированный процессуальный статус: следователь, специалист и эксперт. В ракурсе исследуемого взаимодействия, рассмотрены процессуальные права и обязанности специалиста и эксперта и предложены авторские формулировки ст. ст. 75, 77, 1281, 198 УПК Украины и ст.4 Закона Украины “О судебной экспертизе”. Раскрыто понятие сбора информации о лице, совершившем преступление, обозначены основные источники личностной информации и способы реализации их информационно-доказательственного потенциала через призму взаимодействия следователя со специалистами и экспертами.

Во втором разделе раскрывается специфика рассматриваемого взаимодействия следователя со специалистами в процессе проведения отдельных следственных действий, предварительного и экспертного исследования соответствующих источников информации о лице, совершившем преступление. Выделены основные направления такого взаимодействия. Аргументирована ведущая роль специалиста в процессе подготовки и проведения следственных действий. Сформулирован вывод о практической целесообразности процессуального закрепления в качестве субъекта проведения предварительных исследований лица, привлекаемого к процессу досудебного расследования в качестве специалиста, и закрепления такой рекомендации в норме действующего уголовно-процессуального законодательства. Обоснована практическая целесообразность реализации принципа постоянства взаимодействия со специалистами посредством привлечения к участию в следственных действиях того лица, которое ранее принимало участие в досудебном расследовании по данному уголовному делу в качестве специалиста или эксперта. Предложена авторская аргументация необходимости процессуально закрепить возможность проведения судебной экспертизы до возбуждения уголовного дела. Сформулирован вывод о целесообразности дополнения действующего УПК Украины нормой, содержащей исчерпывающий перечень видов судебных экспертиз или перечень вопросов, которые необходимо разрешать с помощью экспертного исследования до возбуждения уголовного дела.

Все предложенные автором положения и рекомендации имеют теоретическую аргументацию и закреплены практическими примерами, указывающими на целесообразность их применения в процессе раскрытия и расследования преступлений, в контексте взаимодействия следователя со специалистами при сборе информации о лице, совершившем преступление.

Ключевые слова: специальные знания; взаимодействие следователя со специалистами; формы взаимодействия; направления взаимодействия; субъекты взаимодействия; сбор информации; источники информации о лице, совершившем преступление; информационно-доказательственный потенциал; досудебное расследование; следственные действия; предварительное исследование.

SUMMARY

Volobueva O.O. The cooperation of the investigator and specialist during gathering the information about the person, who committed a crime. - Manuscript.

Dissertation of the obtaining of the degree of the candidate of legal sciences in the specialty 12.00.09 - criminal process and criminalistic; court expertise. - Kyiv National University of Internal Affairs, Kyiv, 2006.

Dissertation is a monographic research of wide range of questions referring to modern studies of theoretical, practical and legal aspects of the cooperation of the investigator and specialist during gathering the information about the person, who committed a crime. The work specifies the notion and importance of the special learns during the pre-court investigation on the criminal case. Author shows the specialty, principles forms and ways of cooperation of the investigator and specialist, its organizational and tactic aspects are analyzed. Noticed, that subjects of the investigated cooperation have clearly reglamented processual status: investigator, specialist and expert. The notion of the gathering the information about the person, who committed a crime is defined, there pointed the main sources of personative information and ways of realization of its informative proving potentiality through the cooperation of the investigator and specialists.

The specialty of the cooperation of the investigator and specialists during certain investigator's processual acts, preventive and expert investigations is looked at; its goal, as the collection and realization of the informative proving potentiality of the sources of the personative information about the person, who committed a crime, is pointed. The main ways of cooperation of the investigator, specialist and expert during gathering the information about the person, who committed a crime, in the process of certain investigator's processual acts anr preventive investigation are shown. On a base of the dissertational work the scientifically argumented propositions on the perfecting of recent criminal process legislation about the processual status of the specialist and expert are maid.

The key words: special learns; cooperation of the investigator and specialist; forms of cooperation; ways of cooperation; subjects of cooperation; gathering the information; sources of information about the person, who committed a crime; informative proving potentiality; pre-court investigation; investigational actions; preventive investigation.

Размещено на Allbest.ur