Особливості договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу



Зміст

Вступ

Розділ 1. Види договорів постачання та їх особливості

1.1 Договір постачання електричної енергії

1.2 Договір постачання холодної та гарячої води і водовідведення, послуги з централізованого опалення

1.3 Договір постачання газу

Розділ 2. Загальна характеристика договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу

2.1 Поняття та значення договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу

2.2 Зміст договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу

Розділ 3. Правові наслідки порушення умов договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу

3.1 Відповідальність сторін за порушення зобов'язання, породженого договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу

3.2 Юридичні наслідки порушення умов договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу

Висновки

Список використаних джерел



Вступ

Актуальність теми дослідження. Нормальна робота виробничих підприємств значною мірою залежить від безперервного постачання їм електричної чи теплової енергії або газу. Електроенергія використовується також для освітлення приміщень державних і громадських організацій, вулиць і жилих будинків, а теплова енергія та газ -- для задоволення побутових потреб громадян.

Законом України "Про енергозбереження" від 1 липня 1994 р. передбачено правові, економічні, соціальні, екологічні основи енергозбереження та економії паливно-енергетичних ресурсів.

У справі забезпечення раціонального використання цих видів ресурсів і додержання правил користування ними важливу роль відведено договорам на постачання енергії та газу[4,ст.1].

У Законі Україні "Про електроенергетику" від 16 жовтня 1997 р.[5,ст.1] відзначається, що регулювання відносин в електроенергетиці має певні особливості, спричинені об'єктивними умовами функціонування цієї галузі: а) постійним і безперервним збалансуванням виробництва і споживання електричної енергії, для забезпечення якого встановлюється єдине диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об'єднаною енергетичною системою України; б) централізованим теплопостачанням споживачів через теплоелектроцентралі і котельні, які входять до об'єднаної енергетичної системи України. Купівля і продаж електричної енергії здійснюються на оптовому ринку електроенергії України, учасниками якого є суб'єкти підприємницької діяльності, що продають і купують електричну енергію на підставі договорів[5,ст.2].

Тобто, проаналізувавши усе вище сказане, можна дійти висновку, що правовідносини, які виникають на підставі укладання даного договору є дуже важливими і повинні чітко регламентуватися, а особливо правові наслідки порушення умов договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Людина з "перших днів" свого існування й формування деякої подоби суспільства мала потребу в споживанні природних ресурсів ("дарунків природи") у найрізноманітніших їх формах. Потреба в теплі й світлі задовольнялася за допомогою придбання і подальшого використання різних речей, підданих горінню, - пальних матеріалів. Інтенсивний розвиток промисловості, початий в Європі в ХVІІІ-ХІХ сторіччях, що одержав виразну назву "промислової революції", посилення процесу урбанізації європейських і північноамериканських держав вимагало від науки і техніки вирішення спектра проблем, пов'язаних з дефіцитом і дорожнечею традиційних у ту епоху джерел енергії, необхідністю забезпечення безперебійного постачання промисловості і населення спочатку тепловою, а потім і електричною енергією, газом. Науково-технічний геній Людини блискуче впорався з поставленою задачею, у результаті чого практично неможливо уявити нормальний розвиток світової економіки, і економіки України в тому числі, без галузі, що вже стала органічною ЇЇ частиною, - енергетики. Життя сучасної, "мінімально цивілізованої" людини вже немислиме без значного числа електричних і електронних предметів і пристроїв, що забезпечують комфортні умови її проживання в найрізноманітніших кліматичних зонах, задоволення побутових потреб, доступ до систем комунікації й інформації. Послідовний і ритмічний розвиток промисловості і сфери обслуговування в даний час не можна уявити без ефективного і безупинного енерго- і газопостачання, значення яких надзвичайно велике вже не тільки для нормальної життєдіяльності населення окремих держав, але і цілих регіонів та континентів.

Прямим підтвердженням викладеної тези є укладення 17.12.1991 р. у Гаазі Європейської енергетичної хартії (далі - Хартія)[1,ст.3]. Відповідно до Конституції України: "Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України"[2,ст.2]. Прийняття зазначеного міжнародно-правового договору обумовлено усвідомленням того, що розширення енергетичного співробітництва між країнами-учасницями Хартії (однією з яких є й Україна) є необхідною умовою економічного прогресу та - у більш широкому плані - соціального розвитку і підвищення якості життя громадян та переконанням у першорядній важливості створення ефективних енергетичних систем у галузі виробництва, перетворення, транспортування, розподілу і використання енергії в інтересах надійності енергопостачання й охорони навколишнього середовища, забезпечуючи тим самим енергетичну та екологічну безпеку держав, що приєдналися до Хартії. З метою формування відповідного правового простору і сприяння довгостроковому співробітництву у сфері енергетики на основі взаємодоповнюваності і взаємної вигоди, відповідно до цілей і принципів Хартії в Лісабоні 17.12.1994 р. був укладений Договір до Енергетичної Хартії[1,ст.5] .

Мета роботи: проаналізувати договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, правові наслідки його порушення,відповідальність за порушення і спробувати знайти та вирішити проблеми функціонування цього договору та порівняти з іншими договорами, що схожі між собою.

Завдання, що випливають з мети даного дослідження наступні:

- розгляду загальної характеристики договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу;

- розгляд змісту договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу;

- правові наслідки порушення умов договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу;

- юридична відповідальність за порушення умов договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Об'єктом дослідження даної роботи є природа та зміст договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Предметом дослідження курсової роботи є правовий аналіз договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Методи дослідження. В основу методології курсової роботи покладені теоретичні принципи та нормативні підходи до визначення договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Методологічною основою дослідження є: загально-філософські (єдність соціального та гносеологічного аналізу, об'єктивність, історизм); загальнонаукові (системно-структурний та структурно-функціональний, порівняльно-ретроспективний, логічно-історичний та інші); спеціальні (політологічний аналіз, конкретно-соціологічний та статистичний та ін.). Крім того, дане дослідження здійснено на основі загальної методології теорії та історії держави і права, конституційного права, а також на основі спеціальних методів, якими є порівняльно-правовий метод, історико - юридичний метод, метод формально-юридичного аналізу нормативних документів та юридичних фактів, тощо.

Структура та обсяг курсової роботи. Курсова повним обсягом складається із: вступу; трьох розділів, які містять підрозділи; висновки та список використаних джерел.

Слід зазначити, що правова наука певною мірою досліджувала окремі аспекти зазначеної проблеми. До числа дослідників указаного питання в сучасний період належать класичні праці Монтеск'є, Ж.-Ж. Руссо, Дж. Медісона, І.Канта, Г.-В. Гегеля,М. Грушевського, М. Коркунова та ін.; сучасні українські дослідники-правознавці: В.Авер'янова, Б.Сейнароєва, В.Копєйчикова, В. Котюка, Л.Кривенко, Є.Кубка, В.Опришка, М.Орзіха, В.Погорілко, Н.Прозорової, П.Рабіновича, В. Сіренка, В.Маслова, А. Пушкіна. та ін.

Розділ 1. Види договорів постачання та їх особливості

1.1 Договір постачання електричної енергії

Постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між споживачем та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом. В разі постачання споживачу електричної енергії постачальником електричної енергії за регульованим тарифом електричними мережами іншої електропередавальної організації (у тому числі магістральними (міждержавними) електромережами) між споживачем та електропередавальною організацією на основі типового договору укладається договір про технічне забезпечення електропостачання споживача. Договір про постачання електричної енергії на основі типового договору укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами, які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Слід відмітити, що умови договору про купівлю-продаж електричної енергії між споживачем (субспоживачем) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом визначаються за згодою сторін. Цей договір укладається відповідно до чинного законодавства України.

Договір на постачання електроенергії є консенсуальним, двостороннім і оплатним.

Ті ж відносини, що виникають між споживачами та субспоживачами, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача, що укладається між ними на основі типового договору. Основні споживачі, для яких надання послуг з передачі електричної енергії не є основним видом діяльності та які не є електропередавальними організаціями, не мають права відмовити субспоживачам у разі дотримання останніми вимог Правил користування електричною енергією в укладенні договорів про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача, якщо щодо субспоживачів вони є монополістами з передачі електричної енергії.

В разі укладення, внесення змін, подовження чи розірвання дії будь-якого із договорів здійснюються відповідно до вимог законодавства, та Правил користування електричною енергією.

Постачальники електричної енергії за регульованим тарифом на закріпленій території не мають права відмовити споживачу або субспоживачу, який розташований на цій території, у разі дотримання останнім всіх вимог в укладенні договору про постачання електричної енергії. Зміна організаційно-правової форми, форми власності чи економічного стану постачальника електричної енергії за регульованим тарифом не може призводити до обмеження чи припинення електропостачання споживача, якщо останній виконує свої зобов'язання згідно з договором. Спірні питання між споживачем та постачальником електричної енергії або електропередавальною організацією розглядаються в межах наданих законодавством повноважень НКРЕ, Мінпаливенерго України, Антимонопольним комітетом України, Держенергонаглядом України та судом.

Енергетичний нагляд в електроенергетиці, нагляд за охороною праці, контроль у сфері енергозбереження здійснюються персоналом підрозділів органів виконавчої влади, на які покладені відповідні обов'язки згідно із законодавством України.

Замовник після оплати вартості видачі технічних умов отримує для підписання проект договору про приєднання до електричних мереж. У разі відмови замовника від укладання договору про приєднання отримані замовником технічні умови втрачають чинність. У разі виникнення між сторонами спірних питань вони врегульовуються відповідно до законодавства.

1.2 Договір постачання холодної та гарячої води і водовідведення, послуги з централізованого опалення

Договір постачання холодної та гарячої води і водовідведення, послуги з централізованого опалення регулює відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги).

Договір постачання холодної та гарячої води і водовідведення, послуги з централізованого опалення є консенсуальним, двостороннім і оплатним

Послуги постачання надаються споживачам безперебійно, за винятком

часу перерв на: проведення в установленому порядку ремонтних і профілактичних робіт виконавцем за графіком, погодженим з виконавчими органами сільських, селищних та міських рад або місцевими державними

адміністраціями; міжопалювальний період (для систем опалення); ліквідацію наслідків, пов'язаних з дією непереборної сили або аварією.

У разі планування перерви в наданні послуг виконавець зобов'язаний повідомити про це споживача через засоби масової інформації, а також письмово не пізніше ніж за 10 днів до її настання (за винятком перерви, що настала внаслідок аварії або дії непереборної сили).

У повідомленні зазначаються причина та час перерви в наданні відповідних послуг.

Рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймається виконавчими органами відповідних сільських, селищних та міських рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації, нормами санітарного законодавства та іншими нормативними документами.

Послуги повинні відповідати:

1. з централізованого постачання холодної та гарячої води - вимогам щодо якості і тиску води, температури гарячої води, а також розрахунковим нормам витрати води у точці розбору;

2. з централізованого опалення - нормативній температурі повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу) за умови їх утеплення споживачами та вжиття власником (балансоутримувачем) будинку та/або виконавцем заходів до утеплення місць загального користування будинку;

3. з централізованого водовідведення - нормативам з відведення стічних вод за умови підтримання відповідного стану приміщень будинку та прибудинкової території.

Місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування мають право тимчасово визначати інші норми споживання, кількісні та якісні показники та режими надання послуг в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Перелік послуг, що надаються споживачеві, залежить від рівня благоустрою відповідного будинку.

Послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

У квартирі (будинку садибного типу) роботи з установлення засобів обліку води і теплової енергії (далі - квартирні засоби обліку) проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача. Квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця.

Оплата послуг за показаннями квартирних засобів обліку провадиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок. Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.

У разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку,

пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.

За наявності витоків із загальнобудинкової мережі споживачі, які не мають квартирних засобів обліку, оплачують послуги з холодного, гарячого водопостачання та водовідведення за встановленими нормативами (нормами) за місяць, у якому ці витоки виявлено. У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку. У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку. У разі коли опалювальні пристрої в квартирі (будинку садибного типу) обладнано приладами-розподілювачами теплової енергії або потужність приладів опалення (радіаторів) не відповідає розрахунковій, споживач оплачує послуги за результатами розрахунків витрат тепла, які здійснюються виконавцем за методикою, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. У разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання. У разі виникнення сумнівів щодо правильності показань квартирних засобів обліку споживач в установленому порядку може проводити їх позачергову повірку за власні кошти, про що інформує виконавця. Якщо виявлена у показаннях помилка виходить за межі, передбачені у паспорті квартирного засобу обліку, виконавець повинен здійснити перерахунок плати за споживання води та/або теплової енергії з дня останньої повірки або встановлення засобу обліку, якщо його повірка не проводилась, шляхом зменшення плати на відсоток, який перевищує встановлені межі точності для цього типу засобу обліку, до моменту виявлення помилки.

Послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води.

Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Система оплати послуг (щомісячна або авансова) та форма оплати послуг (готівкова або безготівкова) визначаються у договорі між споживачем і виконавцем.

У разі застосування авансової системи оплати послуг виконавець періодично, раз на 6 місяців, здійснює перерахунок плати за фактично надані послуги, про що повідомляє споживача. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. У платіжному документі передбачаються графи для зазначення поточних і попередніх показань засобів обліку води, теплової енергії, різниці цих показань або затверджених нормативів (норм) споживання, тарифу на даний вид послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу.

У разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства; з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) згідно із законодавством.

1.3 Договір постачання газу

Договір постачання газу регулює відносини між газопостачальними організаціями, газотранспортними організаціями та громадянами - споживачами газу (далі - споживачі). Постачання та транспортування природного газу може здійснювати одна організація.

За договором постачання газом споживачам подається природний або штучний газ. На відміну від договору поставки газ передається споживачеві через приєднану до постачальної організації мережу, завдяки чому забезпечується можливість безперебійного постачання ними споживачів

Договір постачання газом є консенсуальним, двостороннім і оплатним.

За договором постачання газом організація бере на себе обов'язок безперервно подавати споживачеві через приєднану мережу газ в обумовленій кількості та якості, а споживач зобов'язується оплачувати одержаний газ за обумовленими цінами (тарифами), а також підтримувати в належному стані свою газову мережу.

Постачання природного, а також скрапленого газу від групових резервуарних установок здійснюється безперервно відповідно до Правил безпеки систем газопостачання, що затверджуються Держнаглядохоронпраці, та Правил з газопостачання.

Послуги з газопостачання надаються споживачеві на підставі укладеного між ним та газопостачальною (газотранспортною) організацією договору про надання послуг з газопостачання (далі - договір), типова форма якого затверджена НКРЕ. Газопостачальні організації, що здійснюють постачання природного газу на закріпленій території, не мають права відмовити

споживачеві, об'єкти якого розташовані на цій території, в укладенні договору.Після закінчення строку або дострокового припинення дії договору газові прилади і пристрої споживача відключаються від системи газопостачання шляхом перекриття запірних пристроїв перед газовими приладами або на ввідному газопроводі та установлення на них пломби чи інвентарної заглушки.

Газопостачання припиняється у разі:

1. проведення планово-профілактичного обслуговування та/або капітального ремонту систем газопостачання;

2. ліквідації наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновних робіт;

3. порушення споживачем строків сплати за надані послуги з газопостачання;

4.самовільного використання газу споживачем;

5. порушення споживачем Правил безпеки систем газопостачання, що створює загрозу виникнення аварійної ситуації;

6. подання споживачем письмової заяви про припинення газопостачання. У зазначених випадках газотранспортна організація зобов'язана поінформувати споживача про причини і строки припинення газопостачання, а газопостачальна організація - здійснити протягом одного місяця перерахунок оплати послуг, що надавалися споживачеві. Припинення постачання газу споживачеві в житлових будинках залежно від обставин здійснюється шляхом перекриття запірних пристроїв та встановлення пломби та/або інвентарної заглушки перед газовим приладом (пристроєм) або на ввідному газопроводі[7].

У разі самовільного відновлення споживачем газопостачання здійснюється механічне від'єднання відводу газопроводу від діючого газопроводу. Про припинення газопостачання складається акт у двох примірниках, один з яких залишається у споживача.

Роботи з ліквідації наслідків аварійних ситуацій у внутрішньобудинкових системах газопостачання і дворових газопроводах, які можуть призвести до нещасного випадку, виконуються цілодобово бригадами аварійно-диспетчерських служб газотранспортних організацій за рахунок цих організацій. Відновлення газопостачання здійснюється газотранспортною організацією протягом двох робочих днів у містах та п'яти календарних днів у сільській місцевості після усунення порушень, сплати споживачем боргу та відшкодування збитків, завданих його неправомірними діями газопостачальній або газотранспортній організації.

Розрахунки населення за надані послуги з газопостачання провадяться за діючими цінами на основі фактичних показань лічильників газу, приведених до вимог ГОСТу 2939-63. У разі встановлення лічильника газу у комунальній квартирі плата за послуги з газопостачання розраховується відповідно до кількості мешканців квартири та займаної ними площі. Розрахунки за надання населенню послуг з газопостачання у разі використання лічильників газу (будинкових або на групу будинків) провадяться відповідно до Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання лічильників природного газу (будинкових або на групу будинків), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 р. N 620[7,ст.2].

У разі відсутності лічильників газу плата за послуги з газопостачання розраховується відповідно до встановлених законодавством норм споживання та цін на газ.

Розрахунки за надані послуги з газопостачання можуть провадитися:

1. за розрахунковими книжками;

2. за платіжними документами, які виписуються газопостачальною організацією.

Розрахунки за послуги з газопостачання можуть провадитися на підставі планових платежів з підсумковим розрахунком за період не більше одного року. У разі застосування планових платежів або безготівкової форми оплати газопостачальна організація періодично (згідно з умовами договору) провадить перерахунок за фактично надані послуги з газопостачання та видає споживачеві рахунок. За відхилення нарахованих сум за фактично надані послуги з газопостачання від сум зарахованих платежів пеня не стягується. Постачання скрапленого газу з групових резервуарних установок здійснюється за попередньою оплатою.

Справляння плати за нормами споживання у разі наявності лічильника газу не допускається, крім випадків:

1.самовільного підключення газових приладів і пристроїв споживача до системи газопостачання шляхом зривання або пошкодження пломб на запірних пристроях, засувках на вводі в будинок, пошкодження або зняття інвентарних заглушок тощо;

2.навмисного пошкодження лічильника газу, повірочного тавра, цілості його пломб, а також дій споживача, що призвели до заниження показань лічильника;

3.відмови споживача у доступі до власних приміщень, де розташовані газові прилади і пристрої, лічильники газу, представникам газопостачальної (газотранспортної) організації для контрольного зняття показань лічильників газу;

4.прострочення планової повірки лічильника газу з вини споживача у разі відмови споживача у доступі до своїх приміщень, де розташовані лічильники газу, для їх демонтажу або монтажу[7].

Послуги з монтажу, технічного обслуговування та ремонту газових приладів і пристроїв, лічильників газу за заявками споживачів оплачуються ними за затвердженими в установленому порядку тарифами (цінами) з урахуванням вартості обладнання, його вузлів і деталей, крім послуг з технічного обслуговування, що надаються за рахунок витрат газотранспортних організацій, пов'язаних з транспортуванням природного газу, а саме:

1. забезпечення своєчасної планової повірки лічильників газу (демонтаж, транспортування та монтаж);

2. перевірки на щільність газопроводів, газових приладів і пристроїв за допомогою газу під робочим тиском;

3.ліквідації витоку газу;

4. перевірки відповідності встановлення газових приладів і пристроїв, побудови приміщень, прокладення газопроводів вимогам будівельних норм, проекту і правилам експлуатації;

5. перевірки димових і вентиляційних каналів на наявність тяги;

6. перевірки наявності вільного доступу до газопроводів, газових приладів і пристроїв, а також у підвали та на горища, де прокладені газопроводи;

7. розбирання, очищення від залишків корозії і мастила, а також змащування всіх запірних пристроїв, установлених на газопроводах та газових приладах;

8. перевірки придатності до використання (експлуатації) газових приладів і пристроїв, їх очищення, наладки та регулювання;

9. дрібного ремонту газових приладів і пристроїв, пов'язаного із заміною гвинтів, штифтів, пружин, ущільнювальних матеріалів у разі перепакування фланцевих та нарізних з'єднань і запірних пристроїв. Забороняється відключати споживачів від газопостачання в останній робочий день перед вихідними та святковими днями, крім випадків аварійних ситуацій в системах газопостачання[7,ст.3].

За несвоєчасну оплату послуг з газопостачання споживач сплачує неустойку (пеню) згідно із законом або договором. У разі коли послуги з технічного обслуговування та усунення пошкоджень внутрішньобудинкових систем газопостачання і дворових газопроводів надані не в повному обсязі і несвоєчасно, газопостачальна (газотранспортна) організація усуває виявлені

порушення та несправності за власні кошти.

Права та обов'язки споживача:

1. безперервне отримання газу з відповідними якісними показниками в порядку, передбаченому договором;

2. якісне і своєчасне технічне обслуговування та усунення пошкоджень внутрішньобудинкових систем газопостачання і дворових газопроводів;

3. отримання послуг з монтажу, технічного обслуговування та ремонту газових приладів і пристроїв, лічильників газу за своєю заявкою;

4. перевірку якісних показників газу та якості надання послуг;

5. зменшення розміру плати у разі погіршення якісних показників

газу та зниження тиску газу;

6. отримання інформації щодо тарифів на постачання і транспортування газу, ціни газу, порядку плати за спожитий газ, переліку послуг з газопостачання і виконавців послуг, розміру плати за виконання додаткових робіт, правил підключення до газових мереж та методику розрахунку плати за підключення до газових мереж, нормативних та фактичних параметрів якісних показників газу та його тиску у газовій мережі тощо;

7. розірвання договору та/або відшкодування збитків згідно з Порядком відшкодування збитків, завданих споживачеві природного газу внаслідок порушення газопостачальною або газотранспортною організацією;

8.повне припинення газопостачання як в опалювальний, так і міжопалювальний період на підставі письмової заяви;

9. часткове припинення газопостачання шляхом відключення опалювальних приладів і пристроїв як в опалювальний, так і міжопалювальний період на підставі письмової заяви;

10. проведення перерахунку за період не більш як шість місяців у разі тимчасової відсутності за основним місцем проживання споживача або членів його сім'ї чи за фактично надані послуги з газопостачання у разі відсутності лічильника газу за умови подання у місячний строк до газопостачальної (газотранспортної) організації письмової заяви з відповідними підтвердними документами[7].

За договором постачання газу cпоживач зобов'язаний:

1. укласти договір;

2.пройти інструктаж з безпечного користування газом у побуті, в тому числі ознайомитися з інструкцією з правил безпечного користування газовими приладами і пристроями;

3.виконувати вимоги Правил безпеки систем газопостачання

4.своєчасно вносити плату за надані послуги з газопостачання;

5.невідкладно повідомляти аварійно-диспетчерську службу газотранспортної організації про всі недоліки в роботі системи газопостачання;

6.у разі відсутності лічильника газу письмово повідомляти не пізніше ніж у місячний строк газопостачальну організацію про всі зміни, що стосуються видів споживання природного газу;

7. раціонально використовувати газ, обережно поводитися з газовими приладами і пристроями;

8.забезпечувати збереження і цілість лічильників газу та пломб на них;

9.утримувати у разі проживання в приватному будинку димові та вентиляційні канали в технічно справному стані (своєчасно проводити їх очищення та перевірку), здійснювати вентиляцію підвальних приміщень та герметизацію вводів інженерних комунікацій (для води, тепла, електрокабелів тощо);

10.не пізніше ніж за сім днів до звільнення приміщення або повного припинення газопостачання письмово повідомити газопостачальну (газотранспортну) організацію про розірвання договору та розрахуватися за послуги з газопостачання;

11.безперешкодно допускати у свої житлові та підсобні приміщення, де розташовані газові прилади і пристрої, лічильники газу, представників газопостачальної (газотранспортної) організації після пред'явлення ними відповідних службових посвідчень для:

12.локалізації та ліквідації аварійних ситуацій;

13.відключення та заміни газових приладів і пристроїв, усунення порушень і несправностей в їх роботі, проведення технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання і дворових газопроводів, перевірки показань лічильників газу, наявності та цілості пломб на них;

14.планової повірки;

15.установлення лічильника газу, що здійснюється з ініціативи та за кошти газопостачальних (газотранспортних) організацій або за рахунок інших джерел.



Розділ 2. Загальна характеристика договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу

2.1 Поняття та значення договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу

У 5 глави 54 ЦК відсутні норми, що визначають договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу як публічний. Проте згідно з ч. З ст. 714 ЦК законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами[3,ст.7], а відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України "Про електроенергетику" від 16.10.1997 р. енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, який розташований на такій території, в укладенні договору на постачання електричної енергії, крім випадків, якщо відсутня технічна можливість. Таким чином, аналіз вищевказаних норм дозволяє стверджувати, що такий різновид договору постачання енергетичними та іншими ресурсами, як договір постачання електричної енергії, слід відносити до публічних договорів[5,ст.5].

Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу потрібно відносити до групи (типу) договорів про передачу речей у власність і розглядати як різновид договору купівлі-продажу. Подібний висновок можливо зробити в силу таких аргументів. По-перше, зобов'язання, що породжується аналізованим договором, містить всі ознаки зобов'язання про передачу речей у власність: одна сторона (постачальник) передає за плату іншій стороні (абоненту) товар (енергетичні та інші ресурси). По-друге, норми, присвячені досліджуваному договору, містяться у

5 глави 54 ЦК, що називається "Купівля-продаж". По-третє, відповідно до ч. 2 ст. 714 ЦК до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір постачання, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Отже, правило про субсидіарне застосування до відносин із постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу загальних положень про купівлю-продаж свідчить про однозначну позицію законодавця з даного питання[3,ст.7].

Разом з тим договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу притаманна значна кількість специфічних рис, наявність яких довгий час була підставою для дискусії про його правову природу. постачання газ правовий приєднаний

Деякі дослідники пропонували відносити договір постачання електричної енергії (як різновид договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу) до договорів підрядного типу, стверджуючи, що оскільки електричну енергію неможливо кваліфікувати як річ, то при її передачі споживачу постачальник (електростанція) виконує роботу. Але змісту договору підряду притаманна низка прав і обов'язків, що не властиві договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, і дозволяють віднести перший до самостійного типу договорів про виконання робіт. До них належать обов'язки підрядника виконувати роботи за завданням замовника, іноді зі своїх матеріалів, у встановлений строк, яким кореспондує право замовника в будь-який час перевіряти хід, якість і строки виконання робіт, не втручаючись у діяльність підрядника. Споживач (абонент) укладає договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу з метою одержання від постачальника певного товару - енергетичних чи інших ресурсів. Участь постачальника в їх виробництві (створенні, видобутку) споживача не цікавить. Крім того, варто погодитися із С. М. Корнєсвим, який стверджував, що енергія як продукція відповідної галузі промисловості - енергетики має економічні ознаки товару (собівартість, ціна) і саме в цій якості може бути об'єктом цивільних правовідносин, у тому числі і права власності.

У часи, коли в науці, а слідом за нею й у законодавстві, договір постачання розглядався як самостійний, відмінний від купівлі-продажу договір, ряд авторів відносили договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу до різновидів договору постачання. Б. М. Сейнароєв стверджував, що договір постачання електроенергії за характером відносин, що опосередковуються ним, за основними правами й обов'язками сторін не має принципових відмінностей від договору постачання, у зв'язку з чим договір постачання енергії варто відносити до договірного типу постачання. Однак як у той час, так і на сучасному етапі розвитку цивілістики, коли адміністративно-командна система і планова економіка поступилися місцем ринковим відносинам, "самостійність" договору постачання викликала сумнів і зазнавала критики в науковій літературі. Позиція законодавця, що розмістив норми щодо постачання у

3 глави 54 "Купівля-продаж" ЦК, з даного питання є недвозначною. Необхідно зазначити також, що для договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу специфічний об'єкт відносин (енергетичні й інші ресурси) і спосіб подачі і споживання енергетичних та інших ресурсів є серед найважливіших особливостей, що впливають і на зміст договірних відносин. Подібний об'єкт і спосіб виконання договірних обов'язків невластивий зобов'язанням, що породжені договором постачання. І, нарешті, у літературі наводились істотні і достатні доводи на користь розмежування договору постачання і договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу[3,ст.9].

Варто згадати ще про одну точку зору, прихильники якої звертали увагу на особливості договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, які, на їх погляд, роблять його якісно відмінним від усіх інших договорів і дозволяють визнати його самостійним, особливим видом договору в системі договорів цивільного права. Але і вищевикладений погляд на правову природу договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу не знайшов широкої підтримки серед учених, а з урахуванням змін, що відбулися в економіці, і розвитку науки цивільного права був підданий аргументованій критиці.

Найбільше поширення одержала позиція, відповідно до якої договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, "будучи окремим видом договору купівлі-продажу, відноситься до нього як вид до роду". Зазначеного погляду на аналізований договір дотримується і вітчизняний законодавець, про що вже було згадано. Подібний висновок також грунтується на значних відмінностях договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу від інших різновидів договору купівлі-продажу.

По-перше, для укладення договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу необхідна наявність в абонента відповідних технічних засобів, що являють собою технічні передумови укладення договору: а) власна мережа (газопроводи, нафтопроводи, теплопроводи, електропроводи та ін.), приєднана до мережі постачальника;

б) прилади обліку споживаних ресурсів, регулююча апаратура, перетворюючі пристрої (трансформаторні підстанції та ін.);

в) споживаючі установки й агрегати[14,ст.37].

Постачальник, крім того, вправі давати дозвіл на підключення технічних пристроїв абонента до своєї мережі і регулярно контролювати їхню роботу протягом договірних відносин. Постачальник також зобов'язаний мати технічне устаткування і засоби (приєднану мережу), необхідні для транспортування і подачі енергетичних та інших ресурсів абоненту.

По-друге, аналізований договір, на відміну від інших видів договору купівлі-продажу, не породжує обов'язку абонента прийняти ресурси, тобто обумовлену кількість товару. А постачальник, у свою чергу, зобов'язується постійно подавати товар (ресурси) у мережу таким чином, щоб в абонента була можливість одержувати їх у будь-який час.

По-третє, договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу породжує обов'язки абонента, що не характерні для інших видів зобов'язань купівлі-продажу, а саме: дотримуватись передбаченого договором режиму використання ресурсів, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу за таким критерієм, як предмет договору, може бути диференційований на наступні види: договір постачання електричної енергії, теплової енергії, газу, нафти, нафтопродуктів, води та ін.

Залежно від суб'єктного складу договору може бути особливо виділений різновид договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, в якому на стороні споживача (абонента) беруть участь фізичні особи, що уклали договір для задоволення своїх побутових потреб. Специфіка даного договору полягає в особливому характері прав і обов'язків сторін і в особливостях формування ціни договору. Слід зазначити, що остання класифікаційна ознака дозволяє виділити такі різновиди договору постачання електричної енергії, як:

а) договір на перетік електроенергії, за яким один постачальник (енергосистема) подає електроенергію не споживачу, а іншому постачальнику (енергосистемі), що зобов'язаний оплатити отримані ресурси. Особливістю даного договору є допущення реверсивної передачі електроенергії (тобто перетік електроенергії в обох напрямах): як у бік приймаючої (основний напрям), так і у бік передавальної енергосистеми (в окремі періоди, передбачені договором).

б) договір на живлення енергосистем від блок-станцій (електростанцій, що належать споживачеві, працюють в об'єднаній енергетичній системі України і підпорядковуються її диспетчерському управлінню), відповідно до якого організація, що має блок-станцію, зобов'язана відпускати енергосистемі електроенергію у межах максимальної потужності й у кількостях, обумовлених договором, а енергосистема зобов'язується вибрати передбачену договором кількість енергії й оплатити її;

в) договір про взаємне резервування електропостачання, за яким два абоненти (промислових споживачі) зобов'язуються забезпечити безперебійне живлення один одного електроенергією у випадку, якщо хто-небудь з них не зможе одержувати її через приєднану мережу від постачальника[13,ст.19-28].

2.2 Зміст договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу

Основними обов'язками постачальника є безупинне, з дотриманням погодженого режиму (графіка), надання абоненту енергетичних та інших ресурсів, передбачених договором, у визначеній кількості і встановленої якості.

На відміну від інших різновидів договору купівлі-продажу, у яких повинно бути точно визначена кількість товару, що купується, у договорі постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу вказується орієнтована (як правило, гранична, максимальна) кількість енергетичних та інших ресурсів, що необхідні абоненту.

Відповідно до п. 2.1 Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затверджених наказом Держкомнафтогазу України від 01.11.1994 р. №355 (із змінами та доповненнями)[7,ст.4], кількість природного газу, передбаченого для постачання, визначається договором відповідно до затверджених для газопостачальних, газозбутових організацій і споживачів річних і квартальних лімітів. Місячні ліміти постачання природного газу споживачам встановлюються на підставі квартальних лімітів, виходячи із середньодобової норми споживання природного газу. Кількість постачання природного газу комунально-побутовим споживачам, у тому числі для населення в І, II і IV кварталах року, встановлюються Кабінетом Міністрів України нерівномірно по місяцях з урахуванням ресурсів, кліматичних умов і пропускної спроможності газопроводів.

Згідно з п.4.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями)[8,ст.1], відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором. Пропозиції споживача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника електричної енергії. У разі потреби постачальник електричної енергії може вимагати від споживача надання обгрунтування очікуваних обсягів споживання. Розмір очікуваного споживання електричної енергії визначається та вказується для кожної площадки вимірювання.

Характерний для всіх інших різновидів договору купівлі-продажу обов'язок покупця прийняти товар не властивий для договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу. Абонент, за загальним правилом, не зобов'язаний, а має право одержати визначену договором кількість ресурсів. Отже, зменшення обсягів споживання ним ресурсів не є порушенням договірних обов'язків та не дає постачальнику права стягнення з абонента плати за їх недобір. У свою чергу, постачальник зобов'язаний надати можливість абоненту одержувати ресурси з приєднаної мережі постачальника. Енергетичні й інші ресурси вважаються переданими абоненту з моменту їхнього переходу з приєднаної мережі постачальника в мережу абонента, на межі яких повинні бути встановлені засоби контролю й обліку.

Постачальник зобов'язаний поставляти абонентам енергетичні та інші ресурси визначеної якості. Якість енергетичних та інших ресурсів повинна відповідати державним стандартам та іншим нормативним документам. Державний нагляд за дотриманням вимог державних стандартів, інших нормативних актів щодо якості поданих ресурсів здійснюють органи Держстандарту України. Порядок визначення показників якості ресурсів обумовлюється сторонами в договорі. Якість енергетичних та інших ресурсів визначається методами, що передбачені державними стандартами та іншими нормативними актами, залежно від призначення їх використання. Засоби вимірювань, необхідні для визначення якісних характеристик ресурсів, повинні бути повірені в органах Держстандарту України[8,ст.2].

Якість і кількість енергетичних та інших ресурсів, що поставляються в окремі проміжки часу (чи, інакше, - графік (режим) подачі ресурсів) визначаються за згодою сторін. При цьому подача постачальником ресурсів споживачам проводитися в безперервному режимі, якщо договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу не передбачено такої перерви. Відповідно до п.8.2 Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затверджених наказом Держкомнафтогазу України від 01.11.1994 р. №355 (із змінами та доповненнями), газопостачальні і газозбутові організації повинні подавати споживачам природний газ рівномірно протягом місяця в межах середньодобової норми споживання згідно з договором та узгодженими між сторонами диспетчерськими графіками. Проте договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу може бути передбачена можливість тимчасового припинення постачання ресурсів, наприклад, у разі проведення планових ремонтів технічних установок і мереж; ліквідації аварій; виникнення режимів, безпосередньо не пов'язаних з аварією, за яких провадиться обмеження відпуску енергетичних та інших ресурсів[7,ст.3].

Підзаконними нормативно-правовими актами передбачені й інші додаткові обов'язки постачальника, наприклад: надавати інформацію про послуги, пов'язані з постачанням ресурсів, та про терміни обмежень і відключень; гарантувати безпечне користування послугами, пов'язаними з постачанням ресурсів; повідомляти споживача про зміни тарифів (цін); проводити планову повірку, ремонт і заміну приладів обліку та ін.

Згідно з ч . 1 ст. 714 ЦК споживач (абонент) зобов'язаний оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання[3,ст.5].

Договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу не передбачається обов'язок абонента прийняти ресурси, тому на останнього покладається обов'язок оплатити лише фактично прийнятий товар. Кількість спожитих ресурсів, за загальним правилом, визначається на підставі показань приладів обліку і контролю. Актами цивільного законодавства як виняток передбачається можливість одержання споживачем (в основному абонентом - фізичною особою, що використовує ресурси для задоволення своїх побутових потреб) енергетичних та інших ресурсів без приладів обліку. У зазначеному випадку розмір плати за прийняті ресурси обчислюється відповідно до середньомісячної норми споживання абонентом ресурсів за попередній період (якщо раніше в нього були прилади обліку) чи на підставі встановлених для всіх абонентів норм споживання ресурсів.

Порядок і строки оплати отриманих енергетичних та інших ресурсів визначаються законодавством і угодою сторін і залежать від виду абонента (споживача). Фізичні особи, що використовують ресурси для задоволення власних побутових потреб, зобов'язані їх оплачувати щомісяця не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. При виконанні абонентом аналізованого обов'язку беруться до уваги надані йому законодавством пільги по оплаті ресурсів і одержувані субсидії.

...