У звітних формах вказуються: затверджено кошторисом; залишок коштів на початок року; надійшло коштів за звітний період; касові видатки; залишок коштів на кінець звітного періоду.

Місячні звіти підписуються керівником і головним бухгалтером міністерства, відомства, підприємства, організації, установи тощо. Головні розпорядники коштів подають місячні звіти ДКУ, фінансовим управлінням і відділам до 8 числа місяця, наступного за звітним. Термін подання звітності розпорядниками коштів 2 і 3 ступенів встановлюється таким чином, щоб головні розпорядники коштів надали відповідну інформацію своєчасно.

Звітність про виконання Державного бюджету готують органи Державного казначейства.

а) Місячна звітність. Місячний звіт складається з двох частин:

1. Доходи.

2. Видатки.

Звіт по доходах складається в розрізі наступних груп, або складових: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, офіційні трансферти, державні цільові фонди. Звіт складається відповідно до кодів бюджетної класифікації на підставі аналітичного обліку доходів.

б) Квартальні звіти підписують керівник і головний бухгалтер відповідного органу казначейства.

Звіт про виконання Державного бюджету складає центральний апарат Державного казначейства (Міністерство фінансів). Звіт про виконання Державного бюджету подає Президент України Верховній Раді у вигляді письмового звіту. До звіту додаються пояснення по всіх відхиленнях від затвердженого Закону про Державний бюджет України по доходах і видатках. Оформлення звіту про виконання Державного бюджету здійснюється згідно з правилами, які затверджені Законом «Про бюджетну систему», та іншими законодавчими актами. Президент представляє звіт на засіданні Верховної Ради. На сесії з питання про виконання Державного бюджету України доповідає міністр фінансів.

Протягом двох тижнів після цього постійні комісії розглядають звіт і готують висновки. Звіт про виконання Державного бюджету повинен бути розглянутий не пізніше 1 травня. На засіданні Верховної Ради заслуховуються висновки постійної комісії з питань бюджету та інших постійних комісій.

Після розгляду Верховна Рада затверджує звіт про виконання Державного бюджету. Постанова Верховної Ради про звіт про виконання Державного бюджету України публікується в засобах масової інформації.

Звіт про виконання республіканського бюджету АРК. і місцевих бюджетів складають відповідні фінансові органи. Постійні комісії Верховної Ради АРК. і відповідних Рад народних депутатів розглядають звіти і готують заключення та подають їх на затвердження. Звіти затверджують Верховна Рада АРК. і відповідні Ради народних депутатів. Рішення публікуються для загального ознайомлення [10, с. 47].

Звіт про виконання Зведеного бюджету України готує центральний апарат Державного казначейства на підставі звітів про виконання всіх бюджетів, які діють у державі. Зведений бюджет надсилають до Верховної Ради. Загальні показники публікуються.

Висновки

Формування неподаткових надходжень бюджету - це процес ініціації, адміністрування та акумулювання неподаткових платежів без застосування інструментів фіскального тиску при наявності ідентифікованих вигод платника та достовірній оцінці витрат органів державної влади, бюджетних установ і підприємств державного сектора економіки, понесених на надання певних благ та послуг. Крім того, формування доходів бюджету за допомогою неподаткових надходжень має суттєве значення для фінансової теорії і практики, оскільки його результати можуть дати відповідь на питання стосовно ефективності функціонування а також перспектив розвитку бюджетного механізму в умовах трансформаційних процесів. Перелік неподаткових надходжень, механізм їхнього справляння до бюджетів визначений чинним законодавством та іншими нормативно-правовими актами, основне місце серед яких займає Бюджетний кодекс України.

Наслідки застосування механізму мобілізації неподаткових надходжень та його роль у наповненні доходів зведеного, державного та місцевих бюджетів відображаються на динаміці цих надходжень та їхньої частки у доходах відповідних бюджетів.

Узагальнюючи особливості механізму мобілізації неподаткових надходжень до бюджету доцільно акцентувати увагу на тому, що основною функцією цих надходжень є збалансування бюджету, заповнення недоотриманої частини доходів за рахунок податків. Функція балансування за відсутності податкових надходжень цього виду доходів обумовлена неможливістю держави нагромадити необхідний обсяг надходжень у зв'язку з обмеженими розмірами об'єктів оподаткування. Однак подібна ситуація не може бути оцінена як позитивне явище, оскільки є свідченням низької ефективності діяльності податкових органів у процесі мобілізації податків до бюджету та недоліків діючої системи оподаткування. Не одержуючи необхідної суми податків, держава змушена вишукувати інші джерела формування доходів і, насамперед, у формі неподаткових надходжень.

Таким чином, характеризуючи тенденцію до зростання ролі неподаткових надходжень у доходах бюджету, не завжди доцільно її характеризувати як позитивне явище По-перше, оскільки така динаміка є результатом економічної кризи - рівень виробленого ВВП (основного джерела податкових доходів) настільки низький, що не дає змоги забезпечити надходження достатніх доходів до бюджету. По-друге, це свідчення вкрай низької ефективності податкової системи і податкової служби. Однак, зважаючи на значну частину неподаткових надходжень у доходах бюджету України, їхня роль в забезпеченні перерозподільчих процесів є суттєвою і в найближчій перспективі особливо не знижуватиметься. Тому важливим завданням фінансового апарату держави є пошук шляхів удосконалення механізму мобілізації цих надходжень, ефективного використання його складових у процесі наповнення бюджетів. Одночасно доцільно формувати нові підходи до розробки ринкової моделі податкового механізму, який в перспективі забезпечить суттєве зростання обсягів податкових надходжень з одночасним зменшенням неподаткових.

Основними напрямами посилення ролі неподаткових надходжень у доходах бюджету держави та збільшення їхніх обсягів ми вважаємо: зміцнення фінансового становища суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких є частка державного майна; підвищення ефективності роботи підприємств державної форми власності; збільшення кількості платних послуг, які можуть надаватися державними органами та пошук нових видів таких послуг, потреба у яких виникає у певних ситуаціях; розширення об'єктів справляння державного мита; поліпшення роботи з підбору об'єктів оренди державного і комунального майна та привабливості цих об'єктів; стимулювання роботи бюджетних установ, пов'язаної з диверсифікацією джерел та пошуком резервів зростання обсягів власних надходжень.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ