Перегляд судових рішень в адміністративному праві

Загальна характеристика і підстави перегляду судових рішень Верховним Судом України. Вивчення порядку оскарження судового рішення у адміністративній справі та порядку подання документації для перегляду судових рішень в адміністративних справах.

Рубрика Государство и право
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 08.10.2016
Размер файла 307,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

  • Зміст

адміністративний справа верховний суд

  • Вступ

1. Загальні положення щодо перегляду судових рішень Верховним Судом України

  • 1.1 Загальна характеристика і підстави перегляду судових рішень Верховним Судом України
  • 1.2 Порядок оскарження судового рішення у адміністративній справі
  • 2. Перегляд судових рішень Верховним Судом України у адміністративних справах
  • 2.1 Порядок подання документації для перегляду судових рішень в адміністративних справах
  • 2.2 Порядок розгляду судових рішень в адміністративних справах

Висновки

Список використаних джерел

  • Додатки

Вступ

Актуальність дослідження. В умовах становлення України як правової держави об'єктивно зростає роль права та юрисдикційних адміністративних органів у регулюванні процесів прийняття і проголошення змістовних, законодавчо-підкріплених, науково обґрунтованих судових рішень, серед яких особливе місце займає перегляд судових адміністративних рішень. До цього часу необхідність існування перегляду судових рішень ні в науці цивільного процесуального права, ні в судовій практиці сумніву не піддавалась. Також слід зазначити, що перевірка ухвалених судових рішень судами вищої інстанції є гарантією права на судовий захист. Але гарантії судового захисту будуть ефективними лише за умови законодавчого забезпечення можливості перегляду справи судом вищого рівня, існування зрозумілої й чіткої процедури (механізму) виправлення судових помилок.

Забезпечення захисту прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб від протиправних посягань, особливо з боку органів державної влади й органів місцевого самоврядування є одним із пріоритетних напрямів діяльності будь-якої демократичної, правової держави. Традиційно, у європейських країнах одним із головних інструментів, за допомогою якого така діяльність успішно впроваджується в життя є адміністративна юстиція.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини та ряду міжнародно-правових документів, перш за все Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як правило, функції верховних (вищих) судів держав полягають у забезпеченні однакового застосування матеріального та процесуального права, а також у забезпеченні єдності судової практики шляхом перегляду судових рішень судів нижчого рівня (як правило, шляхом касаційного провадження). Разом із тим, щоб захистити осіб, які беруть участь у справі, та інших заінтересованих осіб від можливих судових помилок і одночасно забезпечити кожному конституційну гарантію захисту своїх прав, свобод чи інтересів за справедливою судовою процедурою у ЦПК передбачено систему перегляду судових рішень, зокрема Верховним Судом України, який не є судом касаційної інстанції (глава 3 розділу V ЦПК).

Загальні та окремі питання діяльності Верховного Суду України досліджували такі правники як В. Б. Аверянов, О. Ф. Андрійко, Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, В. К. Колпаков, А. Т. Комзюк, О. Д. Тихомиров та інші. Однак, попре значну увагу дослідників до означеної проблематики, ряд теоретичних аспектів діяльності Верховного Суду України, зокрема перегляду судових рішень в адміністративних справах Верховним судом України, все ще потребують наукового доопрацювання та уточнення.

Мета роботи полягає в аналізі особливостей перегляду судових рішень в адміністративних справах Верховним Судом України.

Відповідно до мети роботи були визначені наступні завдання дослідження:

1) розглянути загальну характеристику і підстави перегляду судових рішень Верховним Судом України;

2) визначити порядок оскарження судового рішення у адміністративній справі;

3) проаналізувати особливості перегляд судових рішень Верховним Судом України у адміністративних справах.

Предметом дослідження є провадження з перегляду судових рішень в адміністративних справах Верховним Судом України.

Об'єктом дослідження є правова діяльність Верховного Суду України.

Структура роботи включає вступ, два розділи, висновки, список використаних джерел (26 найменувань) та додатки. Загальний зміст роботи представлений на 36 аркушах.

1. Загальні положення щодо перегляду судових рішень Верховним Судом України

1.1 Загальна характеристика і підстави перегляду судових рішень Верховним Судом України

Відповідно до ст. 353 ЦПК України рішення і ухвали судів першої, апеляційної і касаційної інстанції, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті Верховним Судом України. Такий перегляд є процесуальним засобом, що забезпечує їх законність і обґрунтованість, захист прав та охоронюваних законом інтересів громадян, юридичних осіб і держави, а, отже, й виконання завдань і досягнення мети цивільного судочинства.

Перегляд судових рішень Верховним Судом України - це самостійний вид перевірки законності та обґрунтованості, він має свої підстави, предмет і суб'єкти перегляду [13, c. 45].

Провадження у зв'язку з переглядом судових рішень Верховним Судом України - це сукупність процесуальних дій суду та інших учасників цивільного процесу, спрямованих на визначення наявності або відсутності передбачених законом підстав для повторного перегляду справи у випадках, встановлених цивільним процесуальним законом, та усунення встановлених у зв'язку з цим порушень законності ухвалених судових рішень.

Особливість цього провадження, яке до прийняття Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року називалось судочинством "за винятковими обставинами", полягає у тому, що процесуальна діяльність суду спрямована на визначення, чи є наявні обставини підставами для перегляду справи в силу цивільного процесуального закону.

Головним завданням Верховного Суду України як найвищого судового органу є забезпечення однакового застосування судами (судом) касаційної інстанції норм матеріального права [13, c. 47].

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд України:

1) подібних правовідносинах у порядку, передбаченому процесуальним законом;

2) переглядає справи у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;

3) надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, в яких обвинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;

4) звертається до Конституційного Суду України щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Підставами для перегляду рішення в сфері цивільного судочинства є:

1) неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом (ст. 355 ЦПК). Перелік підстав є вичерпним [12, c. 50].

Зазначені підстави запроваджені з метою забезпечення єдності розуміння і застосування норм матеріального та (або) процесуального права судами України, а також дотримання судами України норм міжнародного права, які визнаються у встановленому законом порядку складовою національного законодавства.

Підставою для перегляду судового рішення є неоднакове застосування лише норм матеріального права. Неоднакове застосування - це різне застосування судом (судами) однієї норми матеріального права у тотожних справах. Ступінь різниці не має значення. Це може бути як протилежне, так і відмінне застосування, однак за умови, що це призвело до ухвалення різних судових рішень.

Різними за змістом судовими рішеннями слід вважати рішення, які відображають різне тлумачення та застосування норм матеріального права та призвели до різного правового результату. Наприклад, в одній справі у позові відмовлено, а в іншій - позов задоволено. Практично для подання заяви про перегляд рішення потрібно знайти два різних за правовою позицією рішення (ухвали) касаційного суду (судів) у різних справах. З урахуванням того, що спори у подібних правовідносинах, зазвичай, належать до справ однієї юрисдикції, шукати різні рішення доведеться серед рішень одного й того самого вищого спеціалізованого суду [4, c. 21].

Встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом також може бути підставою для перегляду справи Верховним Судом України. Причому слід мати на увазі, що судові рішення здебільшого не підлягають перегляду будь-якими міжнародними органами та установами, оскільки це порушувало б норми та принципи міжнародного права. Наприклад, при зверненні особи до Європейського Суду з прав людини, юрисдикція якого визнана на території України, останній не розглядає конкретного цивільного спору, що був предметом розгляду у національному суді. Предметом розгляду є рівень забезпечення державою, яка є стороною Конвенції про захист прав людини та основних свобод (Рим, 4 листопада 1950 р.), її положень.

Предметом перегляду судових рішень Верховним Судом України можуть бути:

1) рішення суду першої інстанції;

2) ухвала чи рішення суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду;

3) рішення чи ухвала суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги на рішення суду;

4) ухвала суду першої інстанції, що перешкоджає подальшому розгляду справи;

5) ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, що перешкоджає подальшому розгляду справи;

6) ухвала суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги на ухвалу суду, що перешкоджає подальшому розгляду справи [23, c. 73].

При цьому предметом такого перегляду можуть бути тільки ті судові рішення, що вже переглядалися у порядку касаційного провадження.

Право на перегляд судового рішення мають сторони, інші особи, які брали участь у розгляді справи. Склад осіб, які беруть участь у справі визначається станом на час розгляду справи судом касаційної інстанції [23, c. 75].

Також це право має особа, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, коли стало відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного.

Формою звернення є скарга, яка повинна бути складена в письмовій формі та містити (ст. 357 ЦПК):

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає заяву, та осіб, які беруть участь у справі, а також їхні номери засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) конкретні різні за змістом судові рішення, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах;

4) обґрунтування необхідності перегляду судових рішень у зв'язку з ухваленням рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною;

5) вимоги особи, яка подає заяву;

6) у разі необхідності - клопотання. Заявник може просити Верховний Суд України зупинити виконання судового рішення, про перегляд якого подано заяву; про поновлення строку звернення із заявою про перегляд; вносити пропозиції про виклик до суду певних органів державної влади, представники яких можуть дати пояснення в суді щодо суті правового регулювання цією нормою закону; про бажання взяти особисту участь у судовому засіданні Верховного Суду України тощо;

7) перелік матеріалів, які додаються. Такими додатками є: копії судових рішень суду (судів) касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву та інше, в яких має місце неоднакове застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах; копія рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною; документ, що підтверджує повноваження представника, якщо він подає заяву; квитанції про сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, копії заяв відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі тощо [7, c. 36-38].

Заява підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

Заява подається до Верховного Суду України через Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Надійшовши до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ заява реєструється і не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному автоматизованою системою документообігу суду.

Суддя-доповідач протягом трьох днів здійснює перевірку відповідності заяви вимогам процесуального закону. У разі встановлення, що заяву подано без додержання вимог ст. ст. 357 та 358 ЦПК України, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути (ч. 1 ст. 359 ЦПК).

Якщо заявник усунув недоліки заяви в установлений строк, вона вважається поданою у день первинного її подання до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Заява повертається заявнику, якщо:

1) заявник не усунув недоліки протягом установленого строку;

2) заяву подано особою, яка не має права на подання такої заяви;

3) заяву підписано від імені особи, яка не має повноважень на ведення справи;

4) є ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про відмову у допуску справи до провадження за наслідками її розгляду, прийнята з аналогічних підстав [4, c. 76].

Повернення заяви з підстав, що зазначені вище, не перешкоджає повторному зверненню у випадку належного оформлення заяви або з інших підстав ніж ті, що були предметом розгляду.

Питання про допуск справи до провадження вирішується колегією у складі п'яти суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом п'ятнадцяти днів з дня надходження заяви. Про допуск справи до провадження або відмову в такому допуску колегія постановляє відповідну ухвалу.

Ухвала про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї документами надсилається до Верховного Суду України протягом п'яти днів з дня її постанови. Копія ухвали про допуск справи надсилається разом із копією заяви особам, які беруть участь у справі, а в разі відмови у допуску - особі, яка подала заяву. Ця ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Ухвала про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї документами реєструється у день її надходження до Верховного Суду України з цивільних та кримінальних справ, але не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному автоматизованою системою документообігу суду. Суддя-доповідач протягом трьох днів постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі та надсилає її копії особам, які беруть участь у справі та протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження здійснює підготовку справи до розгляду Верховним Судом України:

1) виносить ухвалу про витребування матеріалів справи та направляє її до відповідного суду;

2) вирішує питання про зупинення виконання відповідних судових рішень;

3) доручає відповідним фахівцям науково-консультативної ради при Верховному Суді України підготувати науковий висновок щодо норми матеріального права, яка неоднаково застосована судом (судами) касаційної інстанції у подібних правовідносинах. Особу, яка є фахівцем у відповідній галузі знань та може підготувати висновок, визначає суддя-доповідач. Предметом наукового висновку є доктринальне тлумачення норми матеріального права. Підставою для наукового висновку є доручення судді-доповідача, яке може оформлятися ухвалою суду або запитом та повинно містити перелік питань, з яких потрібний висновок. Підготовка наукового висновку здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про наукову та науково-технічну експертизу" від 10.02.1995 р. ;

4) визначає органи державної влади, представники яких можуть дати пояснення в суді щодо суті правового регулювання цією нормою закону та дає розпорядження про їх виклик до суду;

5) здійснює інші заходи, необхідні для вирішення питання про усунення розбіжностей у застосуванні норми матеріального права (ст. 360-1 ЦПК) [18, c. 40].

Справа розглядається Верховним Судом України на його засіданні.

Засідання Верховного Суду України є повноважним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу Верховного Суду України, визначеного законом. Відповідно до ст. 39 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" до складу Верховного Суду України входять двадцять суддів. Відповідно до п.3 Перехідних положень цього Закону кворум для прийняття рішення Верховним Судом України до моменту скорочення його складу до кількості суддів, установленої цим Законом, визначається, виходячи з кількості суддів, які обіймають свої посади у Верховному Суді України на момент прийняття рішення.

Відкриття судового засідання, оголошення складу суду, роз'яснення права відводу, роз'яснення особам, які беруть участь у справі, їх прав та обов'язків здійснюється за загальними правилами, встановленими для суду першої інстанції.

Після проведення відповідних процесуальних дій та розгляду клопотань осіб, які беруть участь у справі, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі про зміст вимог, викладених у заяві про перегляд судових рішень, та результати проведених ним підготовчих дій.

Особа, яка подала заяву про перегляд судових рішень, та особи, що приєдналися до неї, у разі їх прибуття у судове засідання мають право надати пояснення по суті заявлених вимог. Якщо такі заяви подали обидві сторони, першим дає пояснення позивач. Для з'ясування сутності норми матеріального права, яка неоднаково застосована, можуть заслуховуватися пояснення представників органів державної влади [18, c. 44].

Неприбуття сторін або інших осіб, які беруть участь у справі і належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, для участі у судовому засіданні не перешкоджає судовому розгляду справи.

Після закінчення заслуховування пояснень осіб, які беруть участь у справі, суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.

Строк розгляду справи Верховним Судом України не може перевищувати одного місяця з дня відкриття провадження у справі. Але правові наслідки недотримання цього строку законом не встановлені.

За наслідками розгляду справи більшістю голосів від складу суду приймається одна з таких постанов:

1) про повне або часткове задоволення заяви;

2) про відмову в задоволенні заяви [11, c. 72].

Судді, які не погоджуються з постановою, можуть висловити окрему думку, що додається до постанови.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і набирає законної сили негайно після проголошення. Вона може бути оскаржена тільки у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Але порядок такого оскарження законом не встановлений. На нашу думку, в цьому випадку будуть застосовуватись загальні правила, встановлені для перегляду судових рішень Верховним Судом України.

Суд задовольняє заяву у разі наявності однієї з підстав, передбачених ст. 355 ЦПК України.

Якщо суд установить, що судове рішення у справі, яка переглядається, є незаконним, він скасовує його повністю або частково і направляє справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції, тобто скасовується саме рішення суду касаційної інстанції. Водночас рішення місцевого та апеляційного судів залишаються в силі. Тому скасування судового рішення Верховним Судом України не призводить до інших правових наслідків, окрім повторного касаційного розгляду цієї справи судом касаційної інстанції, який розглядав її раніше.

Якщо судове рішення у справі переглядається з підстави, визначеної п. 2 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, суд скасовує оскаржуване рішення повністю або частково і направляє справу на новий розгляд до суду, який виніс оскаржуване рішення [9, c. 55].

Якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви.

Постанова Верховного Суду України про задоволення заяви або про відмову у задоволенні має бути вмотивованою.

Постанова Верховного Суду України повинна бути виготовлена та направлена особам, які беруть участь у справі, не пізніше п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.

Ст. 360-7 ЦПК України закріплюється прецедентність постанови Верховного Суду України [9, c. 58].

Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Обов'язковість рішення слід тлумачити як обов'язковість тлумачення відповідної норми матеріального права у подібних правовідносинах. Зміст, цього тлумачення наводиться у мотивувальній частині постанови Верховного Суду України.

1.2 Порядок оскарження судового рішення у адміністративній справі

В Україні відповідно до Конституції запроваджено апеляційне та касаційне оскарження судових рішень.

Апеляційне оскарження

За загальним правилом, оскаржити рішення суду в апеляційному порядку може особа, яка брала участь у справі або яка не брала участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо зачіпає її права, свободи, інтереси чи обов'язки [17, c. 80].

Можна оскаржити такі судові рішення адміністративного суду як:

Рішення адміністративного суду можуть прийматися у формі постанови або ухвали суду.

Практично будь-яку постанову адміністративного суду можна оскаржити. На відміну від постанови, далеко не всі ухвали суду першої інстанції в адміністративній справі можна оскаржувати, оскільки зловживання правом на оскарження проміжних ухвал давало б можливість затягувати вирішення справи. Будь ласка, проконсультуйтесь з юристом або з'ясуйте в законодавстві самостійно які рішення адміністративного суду можна оскаржувати. У цьому буклеті розглядається порядок оскарження саме постанов адміністративного суду (Додаток А). Для ухвал передбачена дещо інша процедура оскарження.

Мотиви апеляційного оскарження

Апеляційне оскарження допускається з мотивів допущення судом помилки як у питаннях факту (щодо встановлення обставин у справі), так і в питаннях права (у застосуванні норм матеріального та / або процесуального права) [17, c. 82].

Порядок оскарження судового рішення

Для того, щоб в апеляційному порядку оскаржити постанову суду, Вам слід подати апеляційну скаргу. Скарга подається через суд першої інстанції, який виніс рішення, однак адресатом заяви потрібно зазначати відповідний апеляційний суд, який уповноважений переглядати оскаржуване рішення.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня:

- проголошення постанови суду, якщо у судовому засіданні було проголошено та складено рішення в повному обсязі, тобто було зачитано та складено його вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини.

Окрім того, строк в цьому випадку обчислюється саме з цієї дати за умови Вашої присутності на засіданні, під час якого було проголошено постанову;

- отримання копії постанови суду першої інстанції, якщо складення повного тексту постанови було відкладено в порядку статті 160 КАС України;

Суд першої інстанції повинен скласти постанову в повному обсязі протягом п'яти днів з моменту проголошення вступної та резолютивної частин постанови.

- отримання копії постанови суду першої інстанції за умови, що справу було розглянуто в порядку письмового провадження.

Подайте апеляційну скаргу до суду одним з таких способів:

- надішліть скаргу поштою рекомендованим цінним (з описом вкладення) листом з повідомленням про вручення;

У разі надіслання скарги поштою, датою її подання вважається дата передачі скарги до поштового відділення.

- подайте скаргу безпосередньо до канцелярії суду, при цьому, за Вашим бажанням, працівник суду повинен на другому (Вашому) примірнику скарги поставити відмітку про її отримання судом [17, c. 85-88].

Таким чином, щоб подати апеляцію на рішення суду в адміністративній справі, Вам слід вчинити такі дії:

Визначте суд, який уповноважений розглядати апеляційну скаргу. Подайте через суд, який виніс оскаржуване рішення, заяву про апеляційне оскарження (протягом 10 днів після проголошення рішення). Оплатіть судовий збір.

Оформити апеляційну скаргу відповідно до встановлених вимог, додайте до скарги необхідні документи

Вимоги до апеляційної скарги описані нижче

Подайте оригінал апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до суду першої інстанції, який виніс оскаржувану постанову, з зазначенням адресатом апеляційного суду.

У день подачі оригіналу апеляційної скарги до суду першої інстанції подайте копію апеляційної скарги до апеляційного суду

Вимоги до оформлення апеляційної скарги

В апеляційній скарзі мають бути зазначені:

- найменування адміністративного суду апеляційної інстанції, до якого подається скарга; наприклад: «Київський апеляційний адміністративний суд»;

- прізвище, ім'я, по-батькові (найменування) особи, яка подає скаргу; наприклад: «Петренко Петро Петрович»;

- поштова адреса особи, яка подає заяву, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; наприклад: «0111, м. Київ, пр. Героїв Майдану, буд. 111, кв.11; тел. (044)111-11-11; e-mail: petrenko@ petrenko.ua";

- прізвище, ім'я, по-батькові (найменування) осіб, які беруть участь у справі;

- поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є осіб, які беруть участь у справі;

- назва документу з зазначенням відомостей про рішення, що оскаржується; наприклад: «Апеляційна скарга на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 03 грудня 2009 року по справі № 111-/2009-адм»;

- в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість постанови;

- обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права;

- клопотання особи, яка подала скаргу (за наявності таких), наприклад про витребування нових доказів, про виклик свідків тощо;

- зміст вимог, які Ви ставите до апеляційного суду, а саме Ви можете просити суд:

- змінити постанову суду;

- скасувати постанову суду та прийняти нову постанову суду;

- скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі;

- визнати постанову суду не чинною і закрити провадження у справі;

- перелік документів та інших матеріалів, що додаються до апеляційної скарги [1, c. 55-59].

Касаційне оскарження мотиви касаційного оскарження

Касаційна скарга може бути подана сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки.

Суттєвою відмінністю касаційного перегляду від апеляційного є повноваження суду касаційної інстанції.

Суд касаційної інстанції лише перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Вищий адміністративний суд України.

Оскаржити рішення суду в касаційному порядку можна протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у випадках, коли складення постанови було відкладено на певний строк у зв'язку зі складністю адміністративної справи - з дня складення такої постанови у повному обсязі.

Перегляд судових рішень в адміністративних справах Верховним Судом України

У виняткових випадках, передбачених законом, перегляд судових рішень в адміністративних справах після Вищого адміністративного суду України здійснює Верховний суд України.

Заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах Верховним Судом України може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Якщо підставою перегляду є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, то заява подається протягом одного місяця з дня ухвалення судового рішення або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання.

Якщо підставою подання заяви є встановлення міжнародною судовою установою порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом, то заява подається не пізніше одного місяця з дня, коли особі, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, стало відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного.

2. Перегляд судових рішень Верховним Судом України у адміністративних справах

2.1 Порядок подання документації для перегляду судових рішень в адміністративних справах

Згідно з положеннями статті 235 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених КАС [1, c. 63].

Відповідно до частини першої статті 236 КАС сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають, за наявності для цього підстав, право подати заяву до Верховного Суду України про перегляд судових рішень в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку.

У випадку встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом заява про перегляд судового рішення подається особою, на користь якої постановлено рішення відповідною міжнародною судовою установою (частина друга статті 236 КАС).

Відповідно до статті 237 КАС заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з підстав:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах (пункт 1 частини першої статті 237 КАС);

2) неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів (пункт 2 частини першої статті 237 КАС);

3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом (пункт 3 частини першої статті 237 КАС);

4) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу (пункт 4 частини першої статті 237 КАС);

5) невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права (пункт 5 частини першої статті 237 КАС) [19, c. 62].

Статтею 238 КАС встановлено, що заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого заявлено клопотання про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, установлених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 КАС, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

Заява про перегляд судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 237 КАС, подається не пізніше одного місяця з дня, коли особі, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, стало або мало стати відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного.

Заява про перегляд судових рішень з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 237 КАС, може бути подана не пізніше десяти днів з дня ухвалення судового рішення, щодо якого заявлено клопотання про перегляд.

Заява про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 237 КАС, подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подається заява про перегляд, або з дня прийняття постанови Верховного Суду України, на яку здійснюється посилання на підтвердження підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 237 КАС, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

У разі пропущення строку, встановленого частинами першою-четвертою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк у межах одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

Відповідно до статті 239 КАС заява про перегляд судових рішень подається у письмовій формі. Заява підписується особою, яка її подає, або представником особи, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження [19, c. 65].

У заяві про перегляд судових рішень зазначаються:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає заяву, та осіб, які беруть участь у справі, а також їхні номери засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) обґрунтування підстав для перегляду судових рішень, передбачених статтею 237 КАС;

4) вимоги особи, яка подає заяву;

5) у разі необхідності - клопотання;

6) перелік матеріалів, які додаються.

Статтею 239-1 КАС визначено, що заява про перегляд судових рішень подається безпосередньо до Верховного Суду України. До заяви додаються:

1) копії заяви відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі;

2) копії судових рішень, про перегляд яких подано заяву;

3) копії різних за змістом судових рішень, якщо заява подається з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 237 КАС;

4) копія постанови Верховного Суду України, якщо заява подається з підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 237 КАС;

5) копія рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, або клопотання особи про витребування копії такого рішення в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 237 КАС.

До заяви також додається документ про сплату судового збору. За подання і розгляд заяви з підстави, встановленої пунктом 2 та 3 частини першої статті 237 КАС, судовий збір не сплачується.

Перевірка відповідності заяви вимогам КАС здійснюється згідно з положеннями статті 239-2 КАС.

Заява про перегляд судового рішення реєструється у день її надходження в порядку, встановленому частиною третьою статті 15-1 КАС, та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу.

Суддя-доповідач протягом трьох днів здійснює перевірку відповідності заяви вимогам КАС. У разі встановлення, що заяву подано без додержання вимог статей 239 та 239-1 КАС, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

Якщо заявник усунув недоліки заяви в установлений строк, вона вважається поданою у день первинного її подання до Верховного Суду України.

Заява повертається заявнику, якщо:

1) заяву подано без додержання вимог статей 239 та 239-1 КАС і заявник не усунув її недоліки протягом установленого строку;

2) заяву від імені заявника підписано особою, яка не має повноважень на її підписання;

3) заяву подано від імені особи, яка не має повноважень на ведення справи;

4) є ухвала Верховного Суду України про відмову у допуску справи до провадження за наслідками розгляду заяви, поданої у цій справі з аналогічних підстав [11, c. 8].

Повернення заяви з підстав, зазначених у частині четвертій цієї статті, не перешкоджає повторному зверненню у разі належного оформлення заяви або з інших підстав, ніж ті, які були предметом розгляду.

За відсутності підстав для повернення заяви, в якій міститься клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, суддя-доповідач невідкладно постановляє ухвалу про витребування такої копії рішення разом з її автентичним перекладом в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи.

За відсутності підстав для повернення заяви, в якій міститься клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, суддя-доповідач невідкладно постановляє ухвалу про витребування такої копії рішення разом з її автентичним перекладом від органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи.

2.2 Порядок розгляду судових рішень в адміністративних справах

Допуск справи до провадження здійснюється згідно зі статтею 240 КАС, відповідно до якої питання про допуск справи до провадження вирішується суддею-доповідачем, визначеним у порядку, встановленому частиною третьою статті 15-1 КАС.

У разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана заява є обґрунтованою, він відкриває провадження.

У разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана заява є необґрунтованою, вирішення питання про допуск справи до провадження здійснюється колегією з трьох суддів у складі судді-доповідача та двох суддів, визначених автоматизованою системою документообігу суду додатково. Провадження відкривається, якщо хоча б один суддя із складу колегії дійшов висновку про необхідність його відкриття.

Ухвала про відкриття провадження або ухвала про відмову у допуску справи до провадження виноситься протягом п'ятнадцяти днів з дня надходження заяви або з дня усунення заявником недоліків, а в разі витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, - з дня надходження такої копії.

Розгляд питання про допуск справи до провадження відбувається без виклику осіб, які беруть участь у справі.

Копія ухвали про відкриття провадження або про відмову у допуску справи до провадження надсилається разом із копією заяви особам, які беруть участь у справі [11, c. 12].

Статтею 240-1 КАС врегульовано порядок підготовки справи до розгляду, відповідно до якої суддя-доповідач протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження здійснює підготовку справи до розгляду Верховним Судом України:

1) надсилає ухвалу про відкриття провадження та витребування матеріалів справи до відповідного суду, який не пізніше трьох робочих днів з дня надходження справи надсилає її до Верховного Суду України;

2) вирішує питання про зупинення виконання відповідних судових рішень;

3) звертається до відповідних фахівців Науково-консультативної ради при Верховному Суді України стосовно підготовки наукового висновку щодо норми права, яка неоднаково застосована судом (судами) касаційної інстанції, крім випадків, коли висновок щодо застосування цієї норми права у цих правовідносинах був раніше отриманий Верховним Судом України;

4) у разі необхідності визначає органи державної влади, представники яких можуть дати пояснення в суді щодо застосування норми права, та викликає цих представників до суду;

5) здійснює інші заходи, необхідні для розгляду справи [11, c. 17].

Після надходження витребуваних матеріалів справи та завершення інших підготовчих дій суддя-доповідач виносить ухвалу про призначення справи до розгляду Верховним Судом України.

Порядок розгляду справи Верховним Судом України врегульовано статтею 241 КАС, відповідно до положень якої справи розглядаються Верховним Судом України за правилами, встановленими главами 2 і 3 розділу IV КАС.

У Верховному Суді України справа про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 237 КАС, розглядається Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України. Засідання судової палати є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України.

Якщо судове рішення в адміністративній справі оскаржується з підстав неоднакового застосування однієї і тієї самої норми права судами касаційної інстанції різної юрисдикції, справа розглядається на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від загального складу кожної з відповідних судових палат Верховного Суду України.

У разі якщо під час розгляду справи Верховний Суд України встановить, що існує необхідність відійти від висновку про застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду України, яка була прийнята іншим складом суду (іншою палатою чи палатами, які брали участь у спільному засіданні), справа передається на розгляд спільного засідання судових палат Верховного Суду України, яке проводиться за участю палати (палат), яка розглядала справу до моменту її передання, та палати (палат), яка приймала відповідну постанову Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від загального складу кожної з відповідних судових палат Верховного Суду України.

Справа про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 237 КАС, розглядається на спільному засіданні всіх судових палат Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від загального складу кожної з судових палат Верховного Суду України.

На засіданнях Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України або на спільному засіданні судових палат головує суддя-доповідач.

Строк розгляду справи Верховним Судом України не може перевищувати одного місяця з дня призначення справи до розгляду.

Відповідно до статті 242 КАС за наслідками розгляду справи більшістю голосів від складу суду приймається постанова про повне або часткове задоволення заяви або про відмову у задоволенні заяви. Відповідно до статті 244-1 КАС постанова Верховного Суду України повинна бути виготовлена та направлена особам, які беруть участь у справі, не пізніше п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 КАС [26, c. 44].

Згідно з положеннями статті 243 КАС, суд задовольняє заяву за наявності однієї з підстав, передбачених частиною першою статті 237 КАС.

За наявності підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 237 КАС, суд має право:

1) у разі порушення судом (судами) норми процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі або полягає у порушенні правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів:

а) скасувати судове рішення повністю або частково і передати справу на розгляд до відповідного суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції;

б) скасувати судове рішення повністю або частково і закрити провадження у справі повністю або в певній частині;

2) у разі неправильного застосування судом (судами) норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору:

а) скасувати судове рішення (судові рішення) та ухвалити нове судове рішення чи змінити судове рішення;

б) скасувати судове рішення (судові рішення) та залишити в силі судове рішення (судові рішення), що було помилково скасовано судом апеляційної та/або касаційної інстанції.

За наявності підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 237 КАС, суд має право:

1) скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і прийняти нове судове рішення чи змінити судове рішення;

2) скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду, який ухвалив оскаржуване судове рішення;

3) скасувати судові рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду [26, c. 47].

Суд не має права передати справу на новий розгляд в інших випадках, ніж зазначені у підпункті "а" пункту 1 частини другої та пункті 2 частини третьої цієї статті.

У постанові Верховного Суду України, прийнятій за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 КАС, має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, що була неоднаково застосована.

Керуючись статтею 244 КАС Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися або норма права у рішенні, про перегляд якого подана заява, застосована правильно.

Постанова про відмову у задоволенні заяви має бути вмотивованою.

У постанові Верховного Суду України про відмову у задоволенні заяви, прийнятій за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 КАС, має міститися висновок про те, як саме має застосовуватися норма права, що була неоднаково застосована.

Постанова Верховного Суду України повинна бути виготовлена та направлена особам, які беруть участь у справі, не пізніше п'яти днів з дня закінчення розгляду справи (стаття 244-1 КАС).

Відповідно до статті 244-2 КАС висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 КАС, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення, підлягають опублікуванню на офіційному веб-сайті Верховного Суду України не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня їх прийняття (частина третя статті 244-2 КАС).

Висновки

Проаналізувавши матеріали дослідження я дійшла висновку, що перегляд судових рішень Верховним Судом України - це самостійний вид перевірки законності та обґрунтованості, він має свої підстави, предмет і суб'єкти перегляду.

Провадження у зв'язку з переглядом судових рішень Верховним Судом України - це сукупність процесуальних дій суду та інших учасників цивільного процесу, спрямованих на визначення наявності або відсутності передбачених законом підстав для повторного перегляду справи у випадках, встановлених цивільним процесуальним законом, та усунення встановлених у зв'язку з цим порушень законності ухвалених судових рішень.

Головним завданням Верховного Суду України як найвищого судового органу є забезпечення однакового застосування судами (судом) касаційної інстанції норм матеріального права.

Підставами для перегляду рішення в сфері цивільного судочинства є:

1) неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом (ст. 355 ЦПК).

...

Подобные документы

  • Загальні положення перегляду судових рішень, у том числі із використанням нововиявлених обставин в господарському процесі. Теоретичні основи віндикаційного позову, зразок його написання з причини витребування майна власником від добросовісного набувача.

    контрольная работа [28,2 K], добавлен 16.11.2010

  • Право на оскарження і межі перегляду судових рішень судом апеляційної інстанції. Правила і строки підготовки справи до розгляду у судовому засіданні чи в порядку письмового провадження. Ухвали і постанови рішень, підстави для їх скасування або зміни.

    реферат [21,9 K], добавлен 20.06.2009

  • Поняття та місце цивільного процесу в судочинстві. Право на судовий захист; принцип інстанційності та забезпечення апеляційного і касаційного оскарження судових рішень. Компетенції і повноваження Вищого спеціалізованого і Апеляційного судів України.

    дипломная работа [119,5 K], добавлен 09.03.2013

  • Обґрунтування та розробка положень, що розкривають зміст і правову сутність інституту апеляційного оскарження судових рішень в кримінальному судочинстві. Дослідження сутності поняття апеляційного перегляду судових рішень в кримінальному судочинстві.

    автореферат [52,9 K], добавлен 23.03.2019

  • Проблема сутності судового рішення в цивільному процесуальному праві України. Судове рішення - найважливіший акт правосуддя у цивільних справах. Порядок ухвалення, перегляду та виконання судових рішень. Вимоги, яким повинно відповідати судове рішення.

    дипломная работа [246,0 K], добавлен 27.06.2015

  • Складові системи кримінально-правового забезпечення охорони порядку виконання судових рішень. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки складів відповідних злочинів. Головні санкції кримінально-правових норм, шо полягають в умисному невиконанні судових рішень.

    автореферат [52,7 K], добавлен 25.03.2019

  • Соціальна обумовленість криміналізації суспільно небезпечних діянь, що посягають на порядок виконання судових рішень в Україні. Кримінально-правова кваліфікація та призначення покарання у злочинах, що посягають на порядок виконання судових рішень.

    диссертация [11,1 M], добавлен 25.03.2019

  • Умови реалізації апеляційного провадження. Об'єкти права оскарження, ознаки позовного провадження. Форма подання апеляційної скарги. Порядок та строк розгляду. Повноваження апеляційної інстанції, її постанова. Підстави для скасування або зміни рішення.

    курсовая работа [31,9 K], добавлен 28.01.2010

  • Система судового діловодства. Контроль за своєчасним зверненням до виконання судових рішень по розглянутих справах як завдання суду. Здача справи в архів суду. Цивільний позов у кримінальній справі в частині стягнення моральної та матеріальної шкоди.

    курсовая работа [47,5 K], добавлен 17.02.2011

  • Сутність і завдання інститутів апеляційного, касаційного провадження, у Верховному Суді та за нововиявленими обставинами; перегляд судових рішень згідно нового Кримінально-процесуального кодексу України. Суспільні відносини між суб’єктами судочинства.

    курсовая работа [213,4 K], добавлен 09.12.2013

  • Конституційні функції прокуратури України. Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру. Система органів прокуратури.

    реферат [15,0 K], добавлен 13.01.2004

  • Загальні умови виконання судових рішень. Наказ господарського суду. Учасники виконавчого провадження. Відстрочка або розстрочка виконання, зміна способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови. Оскарження дій органів Державної виконавчої служби.

    курсовая работа [48,8 K], добавлен 25.05.2010

  • Системи судових і правоохоронних органів різних країн; принципові відмінності до проблеми примусового виконання рішень. Організаційно-правові форми служб виконавчого провадження в європейській практиці, США; виконання судових рішень в РФ і в Україні.

    реферат [26,6 K], добавлен 10.06.2012

  • Підсудність кримінальних та цивільних справ місцевому суду. Учасники кримінального судочинства. Порядок підготовки справи до розгляду та винесення рішення. Провадження справ в апеляційному порядку. Перегляд судових рішень, що набрали законної сили.

    курсовая работа [49,6 K], добавлен 01.06.2013

  • Опис особливостей оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів публічної адміністрації з надання адміністративних послуг на стадії порушення та підготовки до судового розгляду адміністративної справи. Обґрунтовано доцільність правового регулювання.

    статья [21,6 K], добавлен 11.09.2017

  • Зміст стадії касаційного провадження. Право засудженого на оскарження судових рішень у касаційному порядку згідно Кримінально-процесуального кодексу України. Право заявляти відводи, клопотання та висловлювати свою думку. Захист за допомогою адвоката.

    статья [31,0 K], добавлен 17.08.2017

  • Забезпечення участі та усунення захисника від участі у кримінальній справі. Оскарження адвокатом судових рішень по цивільній справі, які набули законної сили. Процесуально-правові засади участі адвоката-представника у вирішенні господарських спорів.

    реферат [26,8 K], добавлен 20.10.2010

  • Загальна характеристика кримінально-процесуального права особи на оскарження. Причини зупинки досудового розслідування. Ознайомлення із підставами, суб’єктами, процесуальним порядком і наслідками оскарження дій і рішень органів досудового розслідування.

    реферат [28,0 K], добавлен 17.10.2012

  • Юридична природа інституту визнання та виконання рішень іноземних судів в сучасному міжнародному праві. Співвідношення понять "визнання" та "виконання" іноземних судових рішень. Судова процедура визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні.

    дипломная работа [163,5 K], добавлен 07.10.2010

  • Аналіз наукових праць, норм законодавства, а також судових рішень, що стосуються вагітності засудженої або наявності в неї малолітньої дитини як підстави відстрочки виконання вироку. Короткий аналіз прикладів рішень суду з даної категорії питань.

    статья [22,2 K], добавлен 17.08.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.