Охорона праці в Україні

5. Держпромгірнагляд здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи, утворені за погодженням з Міністром з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в межах граничної чисельності працівників Департаменту.

6. У коментованій статті передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про охорону праці повинен здійснювати також Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки. Однак цей орган був ліквідований Указом Президента "Про створення Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України", яке було створене, в тому числі й на базі зазначеного Державного комітету. В Положенні про це Міністерство одним із основних завдань Міністерства було визначене здійснення контролю за додержанням вимог законодавства про ядерну та радіаційну безпеку. При цьому в Положенні передбачалося, що з метою організації та здійснення такого державного контролю в Міністерстві діє Головна державна інспекція по нагляду за ядерною безпекою. В свою чергу, на базі Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України відповідно до Указу Президента України "Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади" [289] було Міністерство екології та природних ресурсів України, яке стало його правонаступником.

Указом Президента "Про державне регулювання ядерної та радіаційної безпеки" з метою удосконалення державного регулювання в цій сфері та у зв'язку з прийняттям Україною зобов'язань щодо виконання вимог Конвенції про ядерну безпеку та Об'єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим паливом і безпеки поводження з радіоактивними відходами був створений Державний комітет ядерного регулювання України як центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом на базі Головної державної інспекції по нагляду за ядерною безпекою та Департаменту ядерного регулювання Міністерства екології та природних ресурсів.

Положення про Державний комітет ядерного регулювання України [298] затверджене Указом Президента України. Зазначеним положенням передбачено, зокрема, що Комітет здійснює державний нагляд за додержанням законодавства, норм, правил і стандартів щодо використання ядерної енергії, вимог ядерної та радіаційної безпеки.

7. Відповідно до ст. 25 Закону "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" державні інспектори, зокрема, мають право: 1) безперешкодно в будь-який час відвідувати підприємства, установи та організації для перевірки додержання законодавства про використання ядерної енергії, одержуючи при цьому всі необхідні пояснення, матеріали та інформацію; 2) надсилати підприємствам, а також їх посадовим особам, керівникам структурних підрозділів центральних органів виконавчої влади та місцевих рад обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків у сфері безпеки використання ядерної енергії; 3) обмежувати, зупиняти або призупиняти експлуатацію підприємств і об'єктів у разі порушення вимог щодо ядерної та радіаційної безпеки; 4) притягати до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів щодо ядерної та радіаційної безпеки.

8. Державна пожежна охорона, яка діє на підставі ст. 16 Закону України "Про пожежну безпеку" та Положення про Державну пожежну охорону також має повноваження нагляду в сфері, що розпядається.

9. Державний пожежний нагляд здійснюють Державний департамент пожежної безпеки, який є урядовим орган державного управління у сфері державного пожежного нагляду; територіальні органи дер-жпожнагляду--управління (відділи) з питань наглядово-профілакгичної діяльності головних управлінь (управлінь) Міністерства надзвичайних ситуацій України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на які покладено здійснення держпожнагляду; місцеві органи держпожнагляду--відділення, відділи, управління, тощо з питань наглядово-профілактичної діяльності, підпорядковані територіальним органам держпожнагляду, на які покладено його здійснення, або Державному департаменту пожежної безпеки.

10. Основними завданнями державного пожежного контролю є встановлення та контроль за забезпеченням єдності вимог державних стандартів, норм і правил у галузі пожежної безпеки; здійснення контролю за дотриманням вимог пожежної безпеки під час проектування, будівництва, реконструкції, технічного переоснащення та експлуатації будівель, споруд та інших об'єктів незалежно від форм власності і видів діяльності, розроблення та виготовлення пожеже-небезпечних приладів, обладнання та іншої продукції, речовин і матеріалів; виявлення і контроль за усуненням причин і умов, що сприяють виникненню та поширенню пожежі, створенню у разі пожежі загрози життю і здоров'ю людей, знищення чи пошкодження майна, а також перешкоджають своєчасній ліквідації пожеж і врятуванню людей; розроблення заходів профілактики пожеж.

Для виконання цих завдань державні інспектори з пожежного нагляду користуються "класичним" набором прав посадової особи контролюючого органу. Вони можуть, зокрема: проводити в будь-який час у присутності власника або його представника пожежно-технічні обстеження і перевірки підконтрольних об'єктів і одержувати необхідні пояснення, матеріали та інформацію; 2) давати (надсилати) керівникам органів державної виконавчої влада, органів місцевого самоврядування, керівникам і посадовим особам підприємств, а також громадянам обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків у роботі, пов'язаній із забезпеченням пожежної безпеки та проведенням заходів щодо запобігання пожежам, здійснювати контроль за їх виконанням; притягати до адміністративної відповідальності посадових осіб, інших працівників підприємств і громадян, винних у порушенні вимог пожежної безпеки, встановлених актами законодавства та іншими нормативними актами (стандартами, нормами, правилами, положеннями, інструкціями тощо), невиконанні розпоряджень (приписів), постанов органів держпожнагляду, використанні пожежної техніки та засобів пожежегасіння не за призначенням; у разі порушення правил пожежної безпеки, що створює загрозу виникнення пожежі або перешкоджає її гасінню, евакуації людей, а також у випадках випуску пожеженебезпечної продукції, систем і засобів протипожежного захисту з відхиленням від стандартів, технічних умов або к відсутності припиняти чи забороняти: роботу підприємств і окремих виробництв, експлуатацію будівель, споруд, випуск і реалізацію пожеженебезпечної продукції, систем і засобів протипожежного захисту; роботу виробничих дільниць і агрегатів, експлуатацію окремих приміщень, опалювальних приладів, дільниць електричної мережі; проведення пожеженебезпечних робіт, дію виданих на право проведення таких робіт дозволів.

Державний пожежний нагляд контролює стан пожежної безпеки на об'єктах державної і колективної власності в повному обсязі, а на об'єктах приватної власності - лише умови безпеки людей у разі виникнення пожежі, а також питання пожежної безпеки щодо прав та інтересів інших юридичних осіб та громадян.

11. Останніми із зазначених у статті державних органів, які спеціалізуються на контролі за окремими аспектами додержання законодавства про охорону праці, є органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України. Правовою основою діяльності цієї служби є Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" та Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні . Відповідно до ст. 33 цього Закону одним з основних напрямків .діяльності Державної санітарно-епідеміологічної служби є здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

12. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється головними державними санітарними лікарями, їх заступниками, іншими посадовими особами, а також установами і закладами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Систему державної санітарно-епідеміологічної служби України становлять: центральний орган виконавчої влади в галузі охорони здоров'я; установи і заклади державної санітарно-епідеміологічної служби центрального органу в галузі охорони здоров'я; відповідні установи, заклади, частини і підрозділи центральних органів виконавчої влади в галузі оборони, в галузі внутрішніх справ, у справах охорони державного кордону, з питань виконання покарань, Державного лікувально-оздоровчого управління, Служби безпеки України; державні наукові установи санітарно-епідеміологічного профілю.

13. Основними завданнями державного санітарно-епідеміологічного нагляду є, зокрема: нагляд за організацією і проведенням органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами санітарних і протиепідемічних заходів; нагляд за реалізацією державної політики з питань профілактики захворювань населення, участь у розробці та контроль за виконанням програм, що стосуються запобігання шкідливому впливу факторів навколишнього середовища на здоров'я населення; нагляд за дотриманням санітарного законодавства;

Державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється вибірковими перевірками дотримання санітарного законодавства за планами органів, установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, а також позапланово залежно від санітарної, епідемічної ситуації та за заявами громадян [1 ст.260].



Розділ 2. Види правової відповідальності за порушення законодавства про охорону праці

2.1 Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про охорону праці

Стаття 271. Порушення вимог законодавства про охорону праці

1 Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, - карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до семи років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого[2].

Стаття 272. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою

1. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, - карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років[2].

Стаття 273. Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах

1. Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах особою, яка зобов'язана. Їх дотримувати, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, - карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, - карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до десяти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Стаття 274. Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки

1. Порушення на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, - карається обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі на строк від трьох до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років[2].



2.2 Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про охорону праці

Стаття 41. Порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці.

Порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю -- тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та громадян -- суб'єктів підприємницької діяльності від п'ятнадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці -- тягне за собою накладення штрафу на працівників від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян -- суб'єктів підприємницької діяльності -- від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [4].

(Стаття 41 із змінами, внесеними згідно із Законами № 8/95-ВРвід 19.01.95, № 55/97-ВРвід 07.02.97, № 1979-Швід 21.09.2000)

Стаття 41(1). Ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, угоди.

Ухилення осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, представників трудових колективів від ' участі в переговорах щодо укладення, зміни чи доповнення колективного договору, угоди, умисне порушення встановленого законодавством строку початку переговорів або незабезпечення роботи комісій з представників сторін чи примирних комісій у визначений сторонами переговорів строк -- тягне за собою накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [4].

(Кодекс доповнено статтею 41і згідно із Законом № 8/95-ВР від 19.01.95, із змінами, внесеними згідно із Законом № 55/97-ВР від 07.02.97)

Стаття 41(2). Порушення чи невиконання колективного договору, угоди.

Порушення чи невиконання зобов'язань щодо колективного договору, угоди особами, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, чи представниками трудових колективів -- тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [4].

(Кодекс доповнено статтею 412 згідно із Законом № 8/95-ВР від 19.01.95, із змінами, внесеними згідно із Законом № 55/97-ВР від 07.02.97)

Стаття 41(3). Ненадання інформації для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод.

Ненадання особами, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, представниками трудових колективів інформації, необхідної для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод, -- тягне за собою накладення штрафу від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [4].

(Кодекс доповнено статтею 413 згідно із Законам № 8/95-ВР від 19.01.95, із змінами, внесеними згідно із Законом № 55/97-ВР від 07.02.97)

Стаття 42. Порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм.

Порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм -- тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб -- від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [4].

(Стаття 42 із змінами, внесеними згідно із Законами № 55/97-ВР від 07.02.97; № 352-ХШ від 23.12.98)

Стаття 42(1). Виробництво, заготівля, реалізація сільськогосподарської продукції, що містить хімічні препарати понад гранично допустимі рівні концентрації.

Виробництво, заготівля, реалізація сільськогосподарської продукції, що містить засоби захисту рослин, стимулятори їх росту, мінеральні добрива та інші хімічні препарати понад гранично допустимі рівні концентрації, -- тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначеної продукції або без такої і на посадових осіб -- від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначеної продукції або без такої [4].

(Кодекс доповнено статтею 42і згідно з Указом ПВР № 8711-ХІ від 19.01.90; із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР№ 661-ХП від 28.01.91, Законами № 55/97-ВР від 07.02.97; № 352-ХІУ від 23.12.98)

Стаття 42(2). Заготівля, переробка або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції

Заготівля, переробка з метою збуту або збут продуктів харчування чи іншої продукції, радіоактивно забруднених понад рівні, що допускаються, -- тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від восьми до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначеної продукції або без такої і на посадових осіб -- від п'ятнадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначеної продукції або без такої [4].

(Кодекс доповнено статтею 422 згідно з Указам ПВР №661 -ХП від 28.01.91, із змінами, внесеними згідно із Законами № 55/ 97-ВР від 07.02.97; № 352-ХВ/від 23.12.8)

Стаття 42(3). Виробництво, зберігання, транспортування або реалізація продуктів харчування чи продовольчої сировини, забруднених мікроорганізмами та іншими біологічними агентами понад гранично допустимі рівні

Виробництво, зберігання, транспортування або реалізація продуктів харчування чи продовольчої сировини, забруднених мікроорганізмами, іншими біологічними агентами, біологічно активними речовинами та продуктами біотехнологій понад гранично допустимі рівні, -- тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначеної продукції або без такої і на посадових осіб -- від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначеної продукції або без такої [4].

(Кодекс доповнено статтею 423 згідно із Законом Л& 352-ХП/ від 23.12.98)

Стаття 44. Незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах

Незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах -- тягнуть за собою накладення штрафу від вісімнадцяти до сорока трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

Особа, що добровільно здала наркотичні засоби або психотропні речовини, які були у неї в невеликих розмірах і які вона виробила, виготовила, придбала, зберігала, перевозила, пересилала без мети збуту, звільняється від адміністративної відповідальності за дії, передбачені цією статтею.

Примітка. Невеликий розмір наркотичних засобів та психотропних речовин визначається спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я [4].

(Стаття 44 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 4452-ХІ від 21.08.87, № 663-ХП від 28.01.91; Законами № 64/95-ВРвід 15.02.95, № 55/97-ВРвід 07.02.97,№ 863-ХІУвід 08.07.99)

Стаття 44(1). Ухилення від медичного огляду чи медичного обстеження

Ухилення особи, хворої на наркоманію, від медичного огляду на наявність наркотичного сп'яніння -- тягне за собою накладення штрафу від п'яти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ухилення особи, яка зловживає наркотичними засобами або психотропними речовинами, від медичного обстеження -- тягне за собою накладення штрафу від вісімнадцяти до сорока трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [4].

(Кодекс доповнено статтею 44і згідно із Законами № 64/ 95-ВРвід 15.02.95, № 55/97-ВРвід 07.02.97)

Стаття 45. Ухилення від обстеження і профілактичного лікування осіб, хворих на венеричну хворобу

Ухилення від обстеження осіб, щодо яких є достатні дані про те, що вони хворі на венеричну хворобу, або від лікування осіб, які були у контакті з хворими на венеричну хворобу і потребують профілактичного лікування, продовжуване після попередження, зробленого їм органами охорони здоров'я, -- тягне за собою накладення штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [4].

(Стаття 45 із змінами, внесеними згідно із Законом № 55/ 97-ВРвід 07.02.97)

Стаття 45(1). Порушення встановленого порядку взяття, переробки, зберігання, реалізації і застосування донорської крові та (або) її компонентів і препаратів

Порушення встановленого порядку взяття, переробки, зберігання, реалізації і застосування донорської крові та (або) її компонентів і препаратів, порядку контролю за безпекою та якістю донорської крові, її компонентів, препаратів і відповідних консервуючих розчинів, порядку обміну донорською кров'ю, її компонентами і препаратами та вивезення їх за межі України, порядку медичного обстеження донора перед здаванням крові та її компонентів -- тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [4].

(Кодекс доповнено статтею 45і згідно із Законом № 352-ХЛ/ від 23.12.98)

Стаття 46. Умисне приховування джерела зараження венеричною хворобою

Умисне приховування хворими на венеричну хворобу джерела зараження та осіб, які були у контакті з цими хворими, -- тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [4].

(Стаття 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 55/ 97-ВР від 07.02.97)

Стаття 46(1). Порушення вимог режиму радіаційної безпеки в місцевостях, що зазнали радіоактивного за» бруднення

Порушення вимог режиму радіаційної безпеки в спеціально визначеній зоні радіаційного забруднення, що виражається у проникненні в цю зону без дозволу відповідних органів або самовільному поселенні у ній, або знищенні, пошкодженні чи перенесенні знаків радіаційного забруднення або огорожі зазначеної зони, або винесенні чи вивезенні з неї без відповідного дозволу будівельних матеріалів, устаткування, транспортних засобів, плодів, ягід, грибів, інших продуктів харчування, домашніх речей або інших предметів, -- тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією цих предметів і на посадових осіб -- від восьми до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Винесення або вивезення з території, що зазнала радіоактивного забруднення, без радіометричного контролю і відповідного дозволу будівельних матеріалів, устаткування, транспортних засобів, плодів, ягід, грибів, інших продуктів харчування, домашніх речей або інших предметів, радіоактивно забруднених понад рівні, що допускаються, -- тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією цих предметів і на посадових осіб -- від восьми до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Умисне придбання і використання для виробничих потреб зазначених у цій статті будівельних матеріалів, устаткування, транспортних засобів, які винесено або вивезено з території, що зазнала радіоактивного забруднення, -- тягне за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією або вилученням цих предметів [4].

(Кодекс доповнено статтею 46і згідно з Указам ПВР № 8711-ХІ від 19.01.90; із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР№ 661-ХП від 28.01.91, Законом № 55/97-ВР від 07.02.97)



Розділ 3. Кримінально правова характеристика злочинів у сфері порушення законодавства про охорону праці

Стаття 271. Порушення вимог законодавства про охорону праці.

Основним безпосереднім об'єктом злочину є: конституційне право людини і громадянина на безпечні умови праці. Додатковим обов'язковим об'єктом виступає здоров'я особи

Потерпілим від злочину може бути особа, яка має постійний або тимчасовий зв'язок з даним підприємством, установою, організацією чи з виробничою діяльністю громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності, тобто учасник виробничого процесу. Визнання особи потерпілим не залежить від того перебуває особа в трудових відносинах з об'єктом, де стався нещасний випадок на виробництві, чи пов'язана з ним іншими відносинами - адміністративними (учні, студенти-практиканти, відряджені), цивільно-правовими.

Об'єктивна сторона характеризується:

1) діянням (дією або бездіяльністю),

2) наслідками у вигляді шкоди здоров'ю (ч 1 ст. 271) або загибелі людей чи іншими тяжкими наслідками (ч 2 ст. 271), 3) причинним зв'язком між діянням і наслідками, а також, 4) місцем вчинення злочину

Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці шляхом дії полягає у вчинках, які заборонені відповідними правилами (наприклад вказівка про проведення певних робіт у шкідливих для здоров'я умовах чи з використанням неналежного обладнання, інструментів). Переважно цей злочин характеризується бездіяльністю, що мас місце при невиконанні дій, які особа повинна була вчинити відповідно до існуючих нормативних вимог (наприклад, незабезпечення індивідуальними засобами захисту, відсутність контролю за проведенням робіт ї дотриманням при цьому правил безпеки праці підлеглими працівниками, допуск до роботи осіб, які не мають відповідної підготовки чи не проінструктовані з питань охорони праці).

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину є місце його вчинення.

Злочин вважається закінченим з моменту заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого.

Суб'єкт злочину спеціальний крім загальних ознак суб'єкта злочину, він наділений ще й спеціальними ознаками, а саме:

1) є службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності,

2) несе спеціальні обов'язки з охорони праці Такі обов'язки покладаються на службових осіб спеціальними наказами адміністрації, посадовими інструкціями, випливають із займаної посади чи в зв'язку із попередньою діяльністю. Наприклад, такі обов'язки має керівник підприємства, який особисто взявся керувати виконанням певних робіт Громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності несуть обов'язки з охорони праці найнятих ними працівників на підставі закону.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується, як правило, складною формою вини до самого порушення вимог законодавства про охорону праці особа ставиться умисно (інколи - необережно), а до його суспільне небезпечних наслідків - тільки необережно.

У випадку, коли особа не передбачала можливості настання наслідків, вказаних у ч. ч. 1 і 2 ст. 271, у справі має бути доведено, що вона повинна була і могла їх передбачати (наприклад була своєчасно ознайомлена з новими стандартами щодо охорони праці).

Кваліфіковані види злочину (ч 2 ст. 271) мають місце тоді, коли порушення вимог законодавства про охорону праці спричинило: 1) загибель людей, 2) інші тяжкі наслідки [2].

Стаття 272. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.

Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека виконання робіт з підвищеною небезпекою, а додатковим обов'язковим об'єктом - життя та здоров'я особи.

Потерпілими від цього злочину можуть бути будь-які особи - як учасники виробничого процесу (робітники і службовці підприємства, де виконуються роботи з підвищеною небезпекою), так і інші особи, включаючи тих, що не мають будь-якого відношення до даного виробництва.

З Об'єктивна сторона злочину характеризується:

1) діянням - порушенням правил безпеки підчас виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві;

2) наслідками у вигляді загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків (ч. 1 ст. 272) або у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 272);

3) причинним зв'язком між діянням і наслідками.

Крім того, обов'язковими ознаками об'єктивної сторони складу цього злочину є обстановка і місце його вчинення.

Суб'єкт злочину спеціальний. Ним є особа, яка зобов'язана дотримувати правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, Обов'язки по дотриманню правил можуть покладатися на особу, в зв'язку із обійманою посадою чи виходячи з характеру виконуваної роботи. Якщо особа, яка допустила порушення правил, виконувала певну роботу з власної ініціативи чи всупереч забороні адміністрації підприємства, вона підлягає відповідальності за ст. 272, і тоді; коли при цьому встановлена вина іншого працівника, який був зобов'язаний контролювати виробничий процес і усунути від робіт з підвищеною небезпекою того, хто не допущений до їх виконання. Якщо таке має місце, то діяння особи, яка не попередила порушення і за наявності підстав може бути кваліфіковане за ст. ст. 271 чи 367.

Суб'єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків і характеризується необережністю. Виною у цьому складі злочину охоплюється знання винним правил, порушення яких йому інкримінується. Про це може свідчити факт проведення інструктування перед роботою, складання іспитів чи заліків на знання відповідних правил, наявність посвідчень на право управління певними механізмами тощо.

Кваліфікованими видами порушення правил під час виконання робіт з підвищеною небезпекою є спричинення цим діянням: 1) загибелі людей; 2) інших тяжких наслідків [2].

Стаття 273. Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах.

Основним безпосереднім об'єктом злочину є: безпека на вибухонебезпечних підприємствах, вибухонебезпечних цехах, а додатковим обов'язковим об'єктом - життя та здоров'я особи.

Об'єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням - порушенням правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах; 2) наслідками у вигляді створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, заподіянням шкоди здоров'ю потерпілого (ч. 1 ст. 273) або у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 273), 3) причинним зв'язком між діянням та наслідками, а також 4) місцем вчинення злочину.

Місцем вчинення злочину є вибухонебезпечні підприємства або вибухонебезпечні цехи.

Під підприємством у ст. 273 розуміються виробничі установи, які:

а) мають відокремлену територію, організаційну самостійність;

б) займаються виробничою діяльністю - виготовленням чи ремонтом продукції виробничого призначення чи товарів народного споживання, добуванням корисних копалин, створенням сільськогосподарської продукції, наданням транспортних послуг тощо;

в) на яких існує небезпека вибуху.

Цех - це основний структурний підрозділ виробничого підприємства.

До категорії вибухонебезпечних можуть бути віднесені не підприємства в цілому, а їх окремі складові (дільниці, відділення. склади, лабораторії), а також установки, обладнання, інші об'єкти, Що знаходяться поза межами підприємства.

Місцем вчинення злочину, передбаченого ст. 273, не можуть визнаватися об'єкти невиробничого призначення. Водночас, порушення спеціальних правил вибухобезпеки на виробничих підрозділах, які перебувають у складі військових частин, навчальних закладів чи наукових установ (наприклад, дослідний завод науково-дослідного інституту, навчально-виробничі майстерні) та в установленому порядку віднесені до певної категорії вибухової або вибухово-пожежної небезпеки, охоплюється аналізованою статтею КК. Злочин вважається закінченим з моменту настання відповідних наслідків, вказаних в ч. ч. 1 і 2 ст.273 [2].

Стаття 274. Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки

Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека виробництва, на якому застосовуються радіоактивні матеріали, а додатковим обов'язковим об'єктом - життя та здоров'я особи.

Оскільки законодавчо встановлені спеціальні правила ядерної і радіаційної безпеки на виробництві фактично зводяться до правил проведення робіт з радіоактивними матеріалами, доступу до них, їх зберігання, використання, утилізації, є підстави вважати, що предметом цього злочину є радіоактивні матеріали.

Об'єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням у вигляді порушення правил ядерної або радіаційної безпеки; 2) наслідками у вигляді створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, заподіянням шкоди здоров'ю потерпілого (ч. 1 ст. 274), або у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч2 ст. 274); 3) причинним зв'язком між діянням і наслідками, а також

4) місцем вчинення злочину.

Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки може бути вчинено шляхом дії - виконання дій або бездіяльності, і полягає, зокрема, у: допуску до робіт в умовах радіоактивного випромінювання працівників, не забезпечених засобами дозиметричного контролю; непроведенні дезактивації обладнання; порушенні порядку утилізації відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання; використанні ядерної енергії без отримання належних дозволів, передбачених законом.

Злочин вважається закінченим з моменту настання відповідних наслідків, вказаних в ч. ч. 1 і 2 ст. 274.

Наслідки, причинний зв'язок, суб'єкт, суб'єктивна сторона та кваліфікуючі ознаки злочину, передбаченого ст. 274, аналогічні відповідним ознакам злочину, передбаченого ст. 272 (про їх поняття див. коментар до цієї статті) [2].

Стаття 275. Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд.

Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека використання промислової продукції та безпечне використання будівель і споруд, а додатковим обов'язковим його об'єктом - життя та здоров'я особи.

Предметом злочину є: 1) промислова продукція; 2) будівлі і споруди.

Промислова продукція - це продукти діяльності, створені для задоволення потреб інших людей, суспільства в цілому в умовах машинного високотехнологічного, як правило масового, виробництва. Для промислової продукції (на відміну від кустарних виробів, експериментальних зразків, результатів навчальних вправ чи наукових дослідів) характерним є її виготовлення в умовах налагодженого виробництва, з використанням відлагоджених технологій, за наявності креслень та іншої нормативно-технічної документації, контролю за якістю тощо. До промислової продукції належать засоби виробництва і товари народного споживання як створені заново, так і реконструйовані чи такі, що пройшли ремонт в заводських умовах.

Будівлі і споруди - це будь-які штучні, створені людьми будівельні об'єкти - житлові будинки, склади, цехи, мости, тунелі тощо. Великі масштаби і вартість будівель і споруд, їх значення для задоволення різноманітних потреб, те, що ними користується багато людей, обумовлює необхідність дотримання спеціальних вимог щодо проектування, самого будівництва, а також експлуатації.

Об'єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням у вигляді порушення правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд; 2) наслідками у вигляді загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або у вигляді заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого (ч. 1 ст. 275), або у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 275); 3) причинним зв'язком між діянням і наслідками, а також часом вчинення злочину.

Порушення вказаних правил, може бути вчинене шляхом дії або бездіяльності і може полягати у: даванні вказівки про виготовлення промислової продукції з матеріалів, заборонених для використання через високу токсичність, легкозаймистість; дозволі на зменшення товщини несучих стін в ході проектування будинку; відсутності контролю за діями інших працівників тощо.

Не охоплюються об'єктивною стороною розглядуваного злочину діяння, вчинені в ході утилізації продукції, демонтажу будівель і споруд.

Злочин вважається закінченим з моменту настання відповідних наслідків, вказаних в ч. ч. 1 і 2 ст. 275.

Наслідки, причинний зв'язок, суб'єкт, суб'єктивна сторона та кваліфікуючі ознаки злочину, передбаченого ст. 275, аналогічні відповідним ознакам злочину, передбаченого ст. 272 [2].



Висновок

Розглянувши дану тему можна дійти висновку, що незадовільний стан умов і безпеки праці, високий рівень виробничого травматизму і професійних захворювань обумовлюється сьогодні комплексом об'єктивних і суб'єктивних причин.

Серед найголовніших з них є численні порушення чинного національного законодавства про охорону праці - з одного боку, та наявність ряду суттєвих недоліків у цьому законодавстві - з іншого боку. Зрозуміло, що досягти істотного поліпшення ситуації з охороною праці можна лише за умови, коли одночасно із заходами щодо забезпечення поступового зростання економіки держави буде вжито ефективних заходів до усунення зазначених недоліків за обома напрямами.

Серйозну тривогу викликає стан охорони праці у сфері малого бізнесу: на приватних, орендних, малих підприємствах, у кооперативах та фірмах, де працюють понад сім мільйонів чоловік, служби охорони праці практично відсутні, а умови і стан безпеки праці постійно погіршуються.

Чинне законодавство не досить повно і комплексно охоплює проблему безпечності промислової продукції, що є технічними засобами праці.

Потребує суттєвого поліпшення робота органів державного управління охороною праці на всіх рівнях. Ряд міністерств та відомств не реалізують повною мірою повноважень, наданих їм статтею 40 Закону України „Про охорону праці”, посилаючись на втрату важелів впливу на підвідомчі підприємства за нових умов господарювання. Але при цьому забувається той факт, що доцільність їх збереження як структури державного управління визначається саме їх спроможністю надавати суб'єктам господарювання необхідної допомоги і впливати на стан справ на місцях.

Протягом останніх років постійно зростають ризики виникнення техногенних аварій і катастроф, загибелі або травмування чи заподіяння шкоди здоров'ю громадян в наслідок недосконалості техніки і технологій, зношеності застосовуваних машин, механізмів, устаткування та інших технічних засобів праці, масових порушень експлуатації цих засобів, недоліки у нормативно-технічній документації, в організації державного нагляду та контролю за виконанням вимог безпеки на всіх стадіях життєвого циклу промислової продукції, у проведенні її перевірки, випробувань, експертизи, сертифікації.



Використана література

1. Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами / Укладачі: В.С. Ковальський, Л.П. Ляшко.- К.: Юрінком Інтер, 2006.- 1200с.

2. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України 3- тє вид; переробл. та доповн. (за ред. М.І.Мельника, М.І.Хавронюка.) К.:Атіка, 2003.- 1056 с.

3. Кримінальний кодекс України: Чинне законодавство зі змінами та допов. Станом нам 1 грудня 2005. - 172с.

4. Законодавство України про адміністративні правопорушення. Адміністративний кодекс України. Нормативно-правові акти / Упоряд.:В.С.Ковальський, Л.П.Ляшко.- К.: Юрінком Інтер, 2005.- 432с.

5. Трудове право України: Навч. Посібник. - К.: Атіка, 2007, - 312с.

6. Науково практичний коментар до законодавства України про працю (В.Г.Ротань, І.В.Зуб, Б.С.Стичинський.-8-е вид.; доп. і перероб.- К.:Видавництво А.С.К; 2007.- 944с.-(Нормативні документи та коментарі).

7. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1999. - №12: Охорона праці в Україні. - 400с.

8. Закон України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 р.

9. Закон України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" від 18 січня 2001 р.

Размещено на Allbest.ru

...