Авторське право та суміжні права

Особисті немайнові права можуть бути порушені використанням об'єкта без зазначення імені (найменування) право володільця, шляхом забороненого автором розкриття його псевдоніму, повідомлення дійсного імені автора чи виконавця, коли вони бажали залишитися невідомими; вчиненням дій, що спотворюють твір, його виконання, вносять недозволені зміни або порушують вимоги щодо належної якості запису виконання.

Порушення обов'язку у відносному правовідношенні полягає у невиконанні умов договору між суб'єктом прав та користувачем інтелектуальної власності щодо способу використання, його обсягу або території розповсюдження примірників, порядку, строку та розміру виплати винагороди та ін.

Суб'єкти авторського та суміжних прав вправі захищати свої інтереси в судовому порядку не тільки тоді, коли їх права вже було порушено, а й у разі існування реальної загрози їх порушення у майбутньому П. 1.3, 3, Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди: Постанова Пленуму Верховною Суду України від 27.03.92 № 6.. Вчинення будь-якою особою дій, що створюють таку загрозу, закон України «Про авторське право та суміжні права» визнає порушенням прав, яке дає підстави для судового захисту. Зокрема, таку загрозу можуть створювати дії щодо виготовлення, розповсюдження, ввезення в Україну з метою розповсюдження і застосування засобів для свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права або суміжних прав (наприклад, незаконне виготовлення або підробка і використання підроблених контрольних марок для маркування контрафактних примірників аудіовізуальних творів чи фонограм). Підроблення, зміна чи вилучення інформації про управління правами без дозволу правовласників чи особи, яка здійснює таке управління, також створює загрозу неправомірного використання об'єктів, а тому визнається порушенням у сфері авторського права та суміжних прав і дає підстави для застосування заходів судового захисту.

Звертаючись до суду, правоволоділець залежно від характеру порушення, завданих ним шкідливих наслідків та можливостей їх усунення може застосувати один чи кілька з наступних способів захисту авторських та суміжних прав. Особа вправі вимагати:

- визнання своїх прав та їх поновлення;

- стягнення з порушника доходу отриманого внаслідок публікації чи іншого використання твору;

- заборони та припинення дій, що порушують авторське право або суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;

- відшкодування моральної(немайнової) шкоди;

- відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права або суміжних прав, або виплату компенсацій;

- публікації у засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права або суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень;

- вилучення та передачі їй всіх контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення, а також засобів обходу технічних засобів захисту, матеріалів і обладнання, за допомогою яких відтворювалися контрафактні примірники (кліше, матриці, форми, оригінали, магнітні стрічки, фотонегативи);

- припинення підготовчих дій до порушення авторського права або суміжних прав, у тому числі призупинення митних процедур, якщо є підозра, що можуть бути пропущені на митну територію України чи з її митної території контрафактні примірники творів, фонограм, відеограм, засоби обходу технічних засобів захисту, у порядку, передбаченому Митним кодексом України;

- вимагати від осіб, які порушують авторське право та суміжні права позивача, інформацію про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів та об'єктів суміжних прав, засобів обходу технічних засобів та про канали розповсюдження.

При визначенні розміру збитків, які мають бути відшкодовані особі, права якої поршено, а також для відшкодування моральної шкоди суд зобов'язаний виходити із сті порушення, майнової і матеріальної шкоди, завданої особі, яка має авторське право і суміжні права, а також із можливого доход, який могла б одержати ця особа. У розмір збитків додатково можуть бути включені судові витрати понесені цією особою, а також витрати пов'язані з оплатою допомоги адвоката.

Специфічними способами захисту авторських та суміжних прав є міри цивільно-правової відповідальності, що передбачені ст. 52 Закону та застосовуються альтернативно до стягнення збитків п. 2.2, 4.7 Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 № 4.. Так, замість відшкодування збитків особа може вимагати стягнення з порушника доходу, одержаного внаслідок порушення, або стягнення компенсації у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат. Розмір компенсації заявляється позивачем на свій розсуд залежно від тяжкості наслідків порушення і остаточно визначається судом для стягнення із врахуванням обсягу порушення та (або) намірів відповідача.

Для забезпечення найбільш ефективного захисту інтелектуальних прав, створення доказово)' бази у ході судового провадження, а також попередження майбутніх порушень правоволодільцям надані певні юридичні можливості щодо виявлення випадків порушення їх прав та з'ясування їх обставин. Так, вони можуть брати участь в інспектуванні виробничих приміщень, складів, технологічних процесів і господарських операцій, пов'язаних із виготовленням примірників творів, фонограм і відеограм, щодо яких є підстави для підозри про порушення чи загрозу порушення авторського права або суміжних прав.

Суб'єкти авторського або суміжних прав мають право вимагати у судовому порядку від осіб, які порушують авторське право або суміжні права, надання інформації про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів і об'єктів суміжних прав, а також засобів обходу технічних засобів захисту, та про канали їх розповсюдження.

Висновок: цивільно-правовий захист авторського права і суміжних прав, на сьогоднішній день, має багато позитивних рис, які дозволяють здійснювати захист правовідносин, які виникають у цій сфері. Враховуючи останні зміни,які відбулись у судовій системі, для підтримки захисту автрського права і суміжних прав буде створений спеціальний суд з питань інтелектуальної власності, що дасть можливість суддям ефективніше і швидше розглядати справи, що стосуються авторського права і суміжних прав. Вцьому суді справи про порушення авторських справ будуть розгядатись першочергово, що дає змогу громадянам України, іноземцям та апатридам захитини несанкціоноване втручання в у здійснення своїх авторських та суміжних прав.

У зв'язку з технічним розвитком викла гостра проблема захисту таких прав в мережі Інтернет і в електронному середовищі. Наше законодавство, а зокрема Державна служба з питань інтелектуальної власності активно сприяє розробленню законодавства,яке забезпечить захист авторських та суміжних прав у відкритій електронній мережі.

На жаль, згідно статистичним даним, які були зібрані станом на 2014 рік, розкриття правопорушень у сфері авторського права та суміжних прав становить лише 7% від загальної кілкості таких справ. Це свідчить про недосконалу систему державного захисту у сфері авторського права та суміжних прав.

ВИСНОВОК

Курсова робота на тему авторське право та суміжні права - містка праця, метою якої було детальне вивчення даного питання, огляду позитивних сторін і виявлення недопрацювань в даній галузі. Авторське право - одна із сфер цивільних відносин в суспільстві, яка переживає на даний момент ряд оновлень, актуалізації та імплементації до європейського та всесвітніх стандартів. Даний інститут мав своє вираження ще далеко до часів створення друкарства, чи індустріалізації суспільства і пройшов чимали відрізок часу, щоб ми змогли бачити його втакій формі, в якій він є наразі. Проте я вважаю, що авторське право,все є таки,як сучасний інститут виник набагато пізніше, а все, що відбувалось раніше - всього лише недосконалий зародок визнання авторства, а не права автора на твору. Я маю на увазі, що метою тих первісних норм, які нібито охороняли авторське право було лише громадське визнання і популярність автора і не більше.

В ті далекі часи, коли картини малювались дуже довго і справжніми дорогими фарбами, а книги писали на дорого вартісному папірусі, нікому б не прийшло до розуму переслідувати того, хто переписав книг,щоб користватись нею самостійно. Було зрозуміло, що такі явища були дуже рідкісними і не принесуть вликого прибутку переписувальникам або копіювальникам. Все ж таки, чим більше розповсюджувався твір, тим більшу популярністьі визнання він приносив автору і той у свою чергу міг розраховувати на хороше місце при дворі імператора, короля чи іншої високошанованої особи або при релігійному пристолі.

Ситуація ж кардинально змінила хід подій, коли було винайдено книгодрукування, а саме 1460-1461 рр. Саме тоді в правознавців почали виникати питання щодо оплати скопійованої книги, питання авторсьва і т. д.

Як така концепція авторського права виникла недавно, а саме в XIX столітті, тому її регулювання у всіх країнах відносно однакове, на відміну від земельного права чи кримінально-процесуального, які давно розвивались самостійно в кожній різній країні.

Авторське право і суміжні права неможливо уявити без норм цивільного права, проте саме ці норми, що є дещо застарілими і недосконалими не дозволяють розвиватись авторському праву як такому. Тісний взаємозв'язок із цивільним провом існує тому, що всі правовідносини, які виникають з приводу авторського права та суміжних прав, насамперед, регулюються саме цивільним законодавство. Як наприклад, укладання договору відчуження майнових прав автора, чи видавничого договору. Звичанйно існують і спеціальні нормативні акти які глибше і досконаліше регулюють кожне питання авторського права і суміжних прав, проте основоположні поняття регулює саме цивільне право.

Варто також враховувати феноменальний зв'язок авторського права та суміжних прав безпосередньо з науково-технічним прогресом в суспільстві. Така галузь суспільної діяльності, з впевненістю можна сказати, є основною у сфері всесвітньої мережі Інтернет. Всі документи, файли, зображення, фонограми, кіноматеріали, безперечно мають автора. Після поміщення такої інформації у мережі, важко забезпечити захист авторського права і попередити несанкціоноване використання, розповсюдження, оприлюднення твору. Проте автори,знаючи про таку небезпеку не зважають на такі можливі порушення і публікують інформацію, яка є результатом їх інтелектуальної діяльності.

Саме по такій причині можна спостерігати певний занепат інституту авторського права та суміжних прав. Свідченням цього є так званий «301 список США»,(див дод. 5, 5.1) який визначає країн-піратів у всесвітній мержі Інтернет. Такий звіт готується щорічно Офісом торгового представника США (USTR) відповідно до розділу 301 з поправками Закону про торгівлю 1974 року. У цих звітах повідомляється про торгові бар'єри для американських компаній і продуктів у зв'язку з законами про інтелектуальну власність, що стосуються авторського права, патентів і товарних знаків в інших країнах. У звіті за 2011 рік Україна знаходилась у переліку країн, щодо яких ведеться спостереження. У 2012 році Офіс торгового представника США відніс її до країн, щодо яких ведеться першочергове спостереження. Таким чином, стан справ відносно захисту інтелектуальної власності має тенденцію до погіршення. А на сьогоднішній день Україна вже займає лідируючу позицію і визначається як країна-пірат.(див дод).

Складність даної теми, полягала також в несистематизованому законодавчому забезпеченні, також, враховуючи, що багато законодавчих актів стосовно авторського права і суміжних прав втратили чинність, необхідно було знайти альтернативні норми, що б за принципом схожості, регулювали б такі ж суспільні відносини.

За досідженими даними можна сказати про певний ряд недоліків даного інституту, а саме скадність полягає в тому, що той автор, тобто особа, яка створила твір ніде це зафіксувати не може адже у нас не існує чітого реєстру авторів і об'єктів авторських прав. Проте це нормальне явище, адже такий реєстр буде займати дуже багато місця, адже кожне сказане слово, написаний конспект або зображений комікс будуть визначатисьяк об'єктиавторського права.

Також проблемним є доказвання факту авторства, який відбувається у судовому процесі. Адже необхідно дослідити хто раніше створив твір, а це є в корені неможливим, оскільки ми не можемо залізти в голову до людини і дізнатись кого першого виникла така думка. Тому юристи вирішили зробити таким чином, у кого першого виявився твір - той і автор. Звичайно, якщо у автора є певні чорнові варіанти або інші проміжні документи, зображення тощо, тодовсти факт авторства дуже легко. Проте в рахунок сучасного технічного розвитку така інформація може містить в електронному середовищі, що вже не буде виступати як безумовний факт авторства. Тому існує декілька спірних способів доказування ае не один не може бути стовідсотковий, адже імовірність різноманітності і неоднаковості випадків занадто висока. Адже авторство, як процес переходу ідеї з голови на матеріальний носій - неможливо довести. Такими методами є:

- відсилання твору самому собі по пошті (мається на увазі друкування твору з рукописного варіанту, і відправлення на поштовий адрес але не в електронній мережі);

- завірення підпису під твором нотаріусом;

- передача на депонування (збереження) приватним організаціям;

За допомогою емпіричних методів, а саме аналізу документів можна розкрити зміст даної теми, а в результаті проведення порівняльної характеристики в законодавстві, що регулює відносини авторського права і суміжних прав, можна чітко визначити прогалини, що не були враховані, в момент становлення даного інституту. Також, опрацювавши закон України «Про авторське правота суміжні права» , було виявлено позитивні моменти і недоліки даного нормативного акту. Під час дослідження даного питання активно використовувались Постанови Пленуму Верховного Суду України, Постанови Кабінету Міністрів України а також міжнародні нормативо-правові акти, які регулють питання авторського права та суміжних прав і бази національного реєстру судових рішень.

Як правило, державну реєстрацію заяв авторського права проходить невелика кількість авторів( див дод 3, 4, і 10). Більшість з них залишається за межами правового поля інституту інтелектуальної власності, тому є досить незахищеними від злісних посягань копірайтерів, піратів тощо.

Маю велике сподівання на счасні реформи, які проходять на теренах України і вже починають змінювати систему захисту авторського права та суміжних прав. Державна служба інтелектуальної власності проводить активну діяльність щодо покращення сфери інтелектуальної власності на державному рівні (див дод 6). В подальшому для України буде просто необхідним піднятись у даній сфері, і по-можливості зменшити такі злочини як «піратство» адже саме цим ми показуємо свій рівень захищеності інтелектуальної власності на арені міжнародних політичних відносин.



СПИСОК НОРМАТИВНИХ АКТІВ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України.

2. Цивільний кодекс України.

3. Цивільний процесуальний кодекс України.

4. Кримінальний кодекс України,

5. Господарський кодекс України.

6. Про наукову і науково-технічну діяльність: Закон України від 13.12.91 № 1977 в редакції Закону України від 01.12.98 № 284

7. Про інформацію: Закон України від 02.10.92 № 2657.

8. Про власність: Закон України від 07.02.91 № 697.

9. Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм: Закон України від 23.03.00 № 1587.

10. Про рекламу: Закон України від 03.07 96 № 270.

11. Про видавничу справу: Закон України від 05.06.97 № 318.

12. Про авторське право і суміжні права: Закон України від 23.12.93 № 3792 в редакції Закону України від 11.07.01 № 2627.

13. Про телебачення і радіомовлення. Закон України від 21.12.93.

14. Про право власності на окремі види майна: Постанова Верховної Ради України від 17.06.91 № 2471.

15. Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 № 4.

16. Про судову практику за позовами про захист права приватної власності: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22.12.95 № 20.

17. Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди: Постанова Пленуму Верховною Суду України від 27.03.92 № 6.

18. Законодавство про інтелектуальну діяльність. Збірник нормативних актів. - К., 2013.

19. Азімон Г.Н. Договірні відносини у сфері науково-технічного прогресу. - Харків, 2012.

20. Дроб'язко B.C., Дроб'язко Р.В. Право інтелектуальної власності. навч. посібник. - К.: Юрінком Інтер, 2013.

21. Камившев В.П. Права авторів літературних творів. - М., 2015.

22. Капица В.М. Інтелектуальна власність в Україні: право автора, організації, держави. - К., 2013.

23. Мазур О.С. Цивільне право України: Навч. пос. - К.: Центр навчальної літератури, 2015.

24. Підопригора О.А., Підопригора О.О. Право інтелектуальної власності України. - К., 2013.

25. Цивільне право України. Підручник у двох книгах / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. - К., 2012.

26. Кершанський О. Поняття та ознаки твору в авторському праві. //Право України. - 2015. - № 4.

27. Підопригора О.А. Проблеми систематизації законодавства України про інтелектуальну власність// Право України. - 2015. - № 3.

28. Підопригора О.А. Захист права інтелектуальної власності потребує удосконалення /У13ВВ. - 2013. - № 1.

29. Тимофієнко Л.П. Охорона прав на інтелектуальну власність. - К.,2015.

30. Шишка Р.Б. Право інтелектуальної власності і погляд на проблеми // Право України. - 2013. - № 1.

31. Цивільне та сімейне право. Навчально-методичний посібник для студентів аграрних вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації. Укладач Лікар В.В. - 2008р.

32. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40-44. - Ст. 356.

33. Пiдопригора О.А., Пiдопригора О.О. Право iнтелектуальної власностi України: Навч. посiбник для студентiв юрид. вузiв i фак. ун-тiв.- К.: Юрiнком Йнтер, 2014. - 336с .

34. Про авторське право і суміжні права: Закон України від 23.12.1993 р. в редакції закону від 11 липня 2001р. // Офіційний вісник України. - 2001.- № 32. - Ст. 1450. (З наступними змінами та доповненнями).

35. Крижна В.М. Види ліцензій на використання об'єктів інтелектуальної власності // Інтелектуальний капітал. - 2015. - № 5. - С. 13-18.

36. Крижна В.М. Загальна характеристика договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності // Право України. - 2015. - № 9. - С. 68-71.



ДОДАКТИ

Додаток 1

ДОГОВІР № 24

МІЖ СПІВАВТОРАМИ ТВОРУ

м. Рівне"15" листопала 2016 року

Ми, що нижче підписалися, Кідрук Максим Сергійович, та Волошин Андрій Ігорович, іменовані далі „Співавтори”, керуючись законодавством України у сфері авторського права і суміжних прав, на ґрунті взаємної вигоди і при повній згоді домовилися про наступне:

1. Ми стверджуємо, що нашою спільною творчою працею створено твір під назвою «Апатичні розлади свідомості» (далі - Твір),

Ми стверджуємо також, що жодному з нас невідома інформація, яка б свідчила, що існує такий же або тотожний йому Твір, створений творчою працею іншої (інших) осіб.

2. Ми погоджуємося з тим, що вклад кожного з нас у створення твору «Апатичні розлади свідомості»

- є таким, як зазначено у довідці, що додається.

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1. Предметом цього Договору є врегулювання відносин між Співавторами з метою визначення взаємних прав та обов'язків кожного з авторів щодо створюваного Твору.

1.2. Авторське право на Твір, створений у співавторстві, належить всім Співавторам незалежно від того, чи утворює такий Твір одне нерозривне ціле або складається із частин, кожна з яких має самостійне значення.

1.3. Співавтор не може без достатніх підстав відмовити іншим у дозволі на опублікування, інше використання або зміну Твору (у випадку нероздільного співавторства).

Кожен із співавторів має право використовувати створену ним частину Твору, що має самостійне значення, на власний розсуд (у випадку роздільного співавторства).

2. РОЗПОДІЛ ВИНАГОРОДИ ЗА ВИКОРИСТАННЯ ТВОРУ

2.1. Співавтори домовилися що відповідно до вкладу кожного у створення Твору належну їм винагороду за використання цього Твору іншими особами у разі укладання ліцензійного договору розподілити наступним чином:

1. Кідрук Максим Сергійович - 56%.

2. Волошин Андрій Ігорович - 44 %.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН ДОГОВОРУ

3.1. У випадку порушення зобов'язання (далі - порушення Договору), Співавтор несе відповідальність, визначену чинним в законодавством та цим Договором.

3.2. Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених у цьому Договорі.

4. ВИРІШЕННЯ СПОРІВ

4.1. Співавтори домовилися, що всі спірні питання вони вирішуватимуть за взаємною згодою.

4.2. У разі неможливості вирішення спору шляхом переговорів та в досудовому порядку, спір може бути передано для вирішення у судовому порядку.

5. ДІЯ ДОГОВОРУ

5.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання Співавторами та діє протягом строку охорони авторського права.

6. ІНШІ УМОВИ

6.1. Будь-які зміни і доповнення до цього Договору дійсні за умови, що вони вчинені у письмовій формі та підписані Співавторами.

6.2. Усі повідомлення, пов'язані з цим Договором повинні направлятися у письмовій формі.

6.3. З усіх питань, не передбачених цим Договором, Співавтори керуються чинним законодавством України.

6.4. Договір укладений в двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному кожному із Співавторів.

МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ І РЕКВІЗИТИ СТОРІН:

* Довідка складається і додається до Договору у разі неоднакового вкладу у створення Твору.

Додаток 2

ДОГОВІР № 33

ПРО ПЕРЕДАННЯ (ВІДЧУЖЕННЯ)

МАЙНОВИХ ПРАВ

м. Рівне"17" вересня 2016 року

Грабовський Петро Васильович , далі Відчужувач з одного боку, і Гримач Вікторія Степанівна, далі - Набувач, з іншого боку, а разом іменовані -Сторони, уклали цей договір (далі - Договір) про наступне:

1. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ

Терміни, що використовуються в цьому Договорі, означають:

відчужувач - особа, яка на підставі договору передає належні їй майнові права іншій особі, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права;

набувач - особа, яка на підставі договору набуває майнових прав та стає суб'єктом авторського права;

повна передача прав - передання майнових прав на твір, встановлених статтею 440 Цивільного кодексу України, частиною першою статті 15 Закону України „Про авторське право і суміжні права”, без обмежень способів використання твору, зазначених у статті 441 цього Кодексу, частиною третьою статті 15 цього Закону;

часткова передача прав - передання прав, при якому в договорі про передання майнових прав на твір обмежено способи його використання, визначені у статті 441 Цивільного кодексу України, частині третій статті 15 Закону;

Решта термінів, що використовуються в Договорі, визначаються згідно з нормами чинного законодавства України.

2. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

2.1. Відчужувач у повному складі передає (відчужує) Набувачу майнові права на твір літературної діяльності, роман «Авори світу», (далі --Твір)

на весь строк дії авторського права, на всю територію світу, а саме:

право на використання Твору;

виключне право дозволяти використання Твору;

право перешкоджати неправомірному використанню Твору, в тому числі забороняти таке використання (варіант 1, у випадку повної передачі прав).

Відчужувач частково передає (відчужує) Набувачу майнові права на твір«Авори світу», (далі - Твір) на весь строк дії авторського права, на всю територію світу, а саме:

- право на використання Твору способами:

перекладу твору;

переробки твору;

публічне виконання.

- виключне право дозволяти використання Твору зазначеними способами;

Набувач приймає такі майнові права та зобов'язується оплатити їх відповідно до умов цього Договору.

2.3. У результаті передання-прийняття майнових прав Відчужувач втрачає будь-які майнові права, а Набувач отримує право:

2.3.1. Використовувати Твір способами, передбаченими Цивільним кодексом України, Законом України „Про авторське право і суміжні права”

2.3.3. Передавати (відчужувати) повністю або частково права на Твір третім особам.

2.4. Після підписання цього Договору Відчужувач не має права передавати (відчужувати) майнові права на Твір, а також передавати права на використання Твору третім особам

3. ПЕРЕДАЧА ТВОРУ

3.1. Передача Твору Відчужувачем Набувачу здійснюється шляхом передачі твору на матеріальному носії дисковому записі.

в день підписання цього Договору за Актом приймання-передачі Твору, який підписується Сторонами і є невід'ємною частиною цього Договору.

3.2. На момент передання Твору Набувачу Відчужувач гарантує, що:

лише йому належать виключні майнові права на Твір;

майнові права на Твір повністю або частково не передано (не відчужено) третім особам;

майнові права на Твір (повністю або частково) не є предметом застави, судового спору або претензій з боку третіх осіб.

4. ВИПЛАТА ВИНАГОРОДИ

4.1. За придбання майнових прав на Твір Набувач сплачує Відчужувачу винагороду в формі одноразового (паушального) платежу в розмірі 10 900грн.

4.2. Виплата винагороди здійснюється у безготівковій (готівковій) формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Відчужувача), протягом 30 робочих днів з дня підписання сторонами Акта приймання-передачі Твору.

5. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН ДОГОВОРУ

5.1. Сторона, яка не виконала або неналежним чином виконала зобов'язання за цим Договором, повинна відшкодувати іншій Стороні завдані збитки в повному обсязі.

5.2. У випадку передання (відчуження) майнових прав на Твір або передачі прав на використання Твору Відчужувачем третім особам, Відчужувач сплачує штраф у розмірі 17% від суми, зазначеної у пункті 4.1 цього Договору.

5.3. У випадку порушення строку розрахунку, вказаного в пункті 4.2 цього Договору, Набувач сплачує Відчужувачу пеню в розмірі 27 за кожен день прострочення.

6. ВИРІШЕННЯ СПОРІВ

6.1. Сторони зобов'язуються вирішувати будь-який спір шляхом переговорів і в досудовому порядку.

6.2. У разі неможливості вирішення спору шляхом переговорів та в досудовому порядку, спір може бути передано для вирішення у судовому порядку.

7. ФОРС-МАЖОРНІ ОБСТАВИНИ

7.1. Сторони не несуть відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов Договору за умов виникнення форс-мажорних обставин.

7.2. По завершенні таких обставин Сторона, яка не виконала свої зобов'язання за Договором, повинна виконати їх у терміни, на які було призупинено виконання зобов'язань.

7.3. Сторона не має права посилатися на форс-мажорні обставини у випадку, коли вони розпочалися у момент прострочення нею виконання її обов'язків за Договором.

8. ІНШІ УМОВИ

8.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами.

8.2. Положення Договору щодо виплати винагороди є конфіденційною інформацією, яку жодна з Сторін не має права розголошувати без попередньої згоди іншої Сторонни, крім випадків, передбачених законодавством.

8.3. Будь-які зміни і доповнення до цього Договору дійсні за умови, що вони вчинені у письмовій формі та підписані Сторонами.

8.4. З усіх питань, не передбачених цим Договором, Сторони керуються чинним законодавством України.

8.5. Договір укладений в двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному кожній із Сторін.

МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ І РЕКВІЗИТИ СТОРІН:

Додаток 3

2016 Special 301 Report офіційний текст Офісу торгового представника США (USTR)

Ukraine remains on the Priority Watch List in 2016. Ukraine was designated a Priority Foreign Country (PFC) in the 2013 Special 301 Report. As described in that report, the three grounds for Ukraine's PFC designation were: (1) the unfair, nontransparent administration of the system for collecting societies, which are responsible for collecting and distributing royalties to U.S. and other right holders; (2) widespread (and admitted) use of unlicensed software by Ukrainian government agencies; and (3) failure to implement an effective means to combat the widespread online infringement of copyright and related rights in Ukraine, including the lack of transparent and predictable provisions on intermediary liability and liability for third parties that facilitate piracy, limitations on such liability for ISPs and enforcement of takedown notices for infringing online content. The United States recognizes that Ukraine has taken some positive steps under extremely trying circumstances. A special unit was created within the National Police of Ukraine to investigate IPR violations and enforcement officials have participated in international trainings on investigating IPR crimes. More broadly, the government appears to be working to address long-standing concerns about endemic corruption and mismanagement, including in IPR protection and enforcement. However, evidence of real progress is still not apparent and enforcement remains inadequate. The United States is looking for more progress in addressing the three problems identified in the 2013 Special 301 Report. With respect to unauthorized collecting societies, little has changed. In the past year, the government has de-credited one of the “rogue” collecting societies and reportedly suspended two more societies pending investigation. However, approximately 15 other collecting societies continue to operate, collecting royalties without paying right holders. Moreover, efforts to pass legislation to address the underlying legal deficiencies of the collecting society system in Ukraine have not progressed. With respect to improving the government's response to online infringement, several attempts at legislative reform appear to have stalled. As highlighted in the 2015 Notorious Markets List, Ukraine continues to host some of the largest pirate sites in the world serving IP infringing content to a global audience. Ukraine has taken some preliminary steps to reduce the use of unlicensed software by Ukrain-48 ian government agencies. For example, unlicensed software used by one of the pilot government agencies was reduced by more than 50 percent. Moreover, in addition to continuing to audit the software used by several government agencies, the Government of Ukraine, consistent with its goal of increased transparency, made the results of its inspections public, online. Notwithstanding these improvements, the overall piracy rate in the government remains unacceptably high, at 60-80 percent. The United States expects the Ukrainian government to set an example for its citizens and business community by legalizing the software used in its own operations, and requiring high levels of transparency in other IPR-related operations, such as its management of royalty collecting societies. The Government of Ukraine has stated that it seeks to improve these and other IPR-related deficiencies to advance its own agenda for economic improvement, particularly in promoting foreign direct investment, ensuring that legitimate Ukrainian creators and innovators can build successful businesses, and fulfilling its IPR-related obligations under the EU-Ukraine Association Agreement. The United States looks forward to the new government turning its attention to addressing these long-standing problems. Tangible progress in this area will demonstrate that Ukraine is a stable and attractive investment climate. The United States will continue to engage with the Government of Ukraine.

«Переклад офіційного тексту «Спеціального списку 301 США»

Україна залишається в пріоритетному списоку 2016 році. Україна була позначена пріоритетом зовнішньої країні (PFC) у списку 301 у 2013 році. Як описано в цій доповіді, існує три підстави для того, щоб визнати Україну в пріоритетному списку: (1) несумлінне, непрозоре адміністрування системи збору товариств, які відповідають за збір і поширення ліцензійних платежів у США та інших правовласників; (2) широко поширене використання неліцензійного програмного забезпечення українськими державними органами.

У разі невжиття ефективних засобів боротьби з постійним розповсюдженням онлайн порушень авторського права і суміжних прав в Україні, в тому числі відсутністі прозорих і передбачуваних положень про посередницьку відповідальності і відповідальності за третіх осіб, які займаються піратством, на такі сайти буде накладатись обмеження для інтернет-провайдерів і приведення у виконання партер за порушення онлайн-контенту. Сполучені Штати визнають, що Україна зробила деякі позитивні кроки в надзвичайно важких умовах. Було створено спеціальний підрозділ було створено в рамках Національної поліції України з розслідування порушень прав інтелектуальної власності. Співробітники даного підрозділу браи участь у міжнародних тренінгах з розслідування злочинів, захисту прав інтелектуальної власності. У більш широкому сенсі, уряд, схоже, працює, щоб вирішити давні побоювання з приводу ендемічною корупції і невмілого керівництва, в тому числі в галузі захисту і забезпечення дотримання прав інтелектуальної власності.

Проте, як такого рального прогресу немає і здійснення правоохоронної діяльності у сфері інтелектуальної власності залишає бажати кращого. Сполучені Штати шукають більшого прогресу в вирішенні трьох проблем, виявлених в 301 Спеціальном списку. Що стосується несанкціонованого збирання товариствами піратської інформаці і порушення контенту, мало що змінилося. Минулогороку декілька товариств, які займались такою несанкціонованою діяльністю були ліквідовані. Проте, близько 15 інших таких товариств продовжують працювати, збираючи ліцензійні платежі, не сплачуючи їх правовласникам. Крім того, прогрес щодо прийняття нормативних актів, які регулюватимуть дані питаня все ще немає.

Що стосується поліпшення реагування уряду на онлайн порушення, кілька спроб законодавчої реформи, по всій видимості, зайшли в глухий кут. Як було відзначено в списку на 2015 Notorious Markets, Україна продовжує приймати деякі з найбільших піратських сайтів у світі, які обслуговують IP неправомірний контент для глобальної аудиторії. Україна зробила деякі попередні кроки, щоб зменшити використання неліцензійного програмного забезпечення.. Наприклад, неліцензійне програмне забезпечення, що використовується одним з пілотних державних установ скоротилося більш ніж на 50 відсотків. Крім того, на додаток до продовження аудиту програмного забезпечення, використовуваного декількома урядовими агентствами, уряд України, підвищив прозорість використання таких сайтів.

Незважаючи на ці поліпшення, загальний рівень піратства в країні залишається неприйнятно високим, близько 60-80 відсотків. США очікує, що український уряд, зробить усе можливе для того, щоб бути прикладом для своїх громадян і бізнес-спільнот щодо легалізації програмного забезпечення, почне використовувати своє власне забезпечення і створить ефективну систем захисту авторських прав.

Уряд України заявив, що він прагне поліпшити ці та інші недоліки прав інтелектуальної власності, пов'язаних з просуванням своєї власної програми для поліпшення економічної ситуації, зокрема, в просуванні прямих іноземних інвестицій, гарантуючи, що законні українські творці і новатори можуть побудувати успішний бізнес, і захищати права на інтелектуальну власність. Сполучені Штати сподіваються на новий уряд, і звертає свою увагу на вирішення цих застарілих проблем. Саме досягнення вищого рівня в захисті інтелектуальної власності дозволить Україні стати новітньою сучасною державою.



Додаток 4

«Пріорітетні напрями роботи ДСІВ України на 2015-2017 рр.» (офіційний документ)

ВИДАВНИЧИЙ ДОГОВІР №201

м. Рівне "12" листопада 2016 року

Приватне акціонерне товариство «Золоті вуста»

в особі Мариня к Валентина Ананійовича, директора, який діє

на підставі Статуту (далі - Видавництво), з одного боку, та особа, яка створила твір Володисько Анатолій Іванович (далі - Автор), з іншого боку, а разом іменовані - Сторони, уклали цей договір (далі - Договір) про наступне:

2. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ

Терміни, що використовуються в цьому Договорі, означають:

видавництво - спеціалізоване підприємство, основним видом діяльності якого є підготовка і випуск у світ видавничої продукції, яка містить об'єкти авторського права;

видання - твір, який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом, містить інформацію, призначену для поширення, і відповідає вимогам державних стандартів, інших нормативно-правових актів щодо видавничого оформлення, поліграфічного і технічного виконання;

тираж - кількість виготовлених примірників видання (твору).

Решта термінів, що використовуються в Договорі, визначаються згідно із нормами чинного законодавства України.

2. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

2.1. За цим Договором Автор зобов'язується створити літературний твір «Підмістя.Історія квітучого Заходу» (далі - Твір), що буде відповідати усім вимогам, зазначеним у цьому Договорі, та передати Видавництву майнові права на Твір, а саме:

- право на використання Твору;

- виключне право дозволяти використання Твору;

- право перешкоджати неправомірному використанню Твору, у тому числі забороняти таке використання.

Видавництво приймає такі майнові права та зобов'язується виплатити винагороду відповідно до умов цього Договору.

2.2. Видавництво набуває всі майнові права на Твір, що передаються за цим Договором, з моменту схвалення Твору Видавництвом.

2.3. Видавництво зобов'язується видати Твір тиражем 13 000 примірників.

2.4. Видавництво зобов'язується дотримуватися особистих немайнових прав Автора.

3. ВИМОГИ ДО ТВОРУ

3.1. Твір повинен відповідати наступним вимогам:

3.1.1. Жанр, призначення, тема Твору висвітлення буття українського народу на Західній Україні».

3.1.2. Назва Твору «Підмістя.Історія квітучого Заходу».

3.1.3. Мова Твору українська.

3.1.4. Обсяг Твору кільність аркушів - 569. З ілюстраціями, додатками тощо.

Текст має бути надрукований: шрифтом Times New Roman, з інтервалами в 1,5мм.

3.1.5. Сфера застосування Твору: загальнодоступна література, застосування в освітніх закадах історико-правового спрямування.

3.2. Автор зобов'язується передати Видавництву примірник Твору до "12" січня 2017 року шляхом надсилання поштою . Передача примірника Твору оформлюється Актом здавання-приймання.

3.3. Підписаний Автором Твір передається у двох примірниках.

3.4. Видавництво зобов'язане розглянути поданий у належному вигляді примірник Твору у 30-денний строк з дня отримання римірника та письмово сповістити Автора шляхом надсилання листа державною поштою про:

схвалення Твору;

необхідність внесення до Твору поправок з точним зазначенням суті виправлень, що вимагаються, та строку подання доопрацьованого Твору (який не може бути меншим за 300сторінок обсягом).

3.5. Автор зобов'язується доопрацювати Твір для приведення його у відповідність із вимогами, що зазначаються у цьому Договорі в порядку та на умовах, визначених у повідомленні Видавництва.

3.6. Примірник доопрацьованого Твору подається Автором Видавництву у порядку та на умовах, визначених у п. п. 3.4 та 3.5 цього Договору (окрім строків подання).

3.7. Автор зобов'язується на вимогу Видавництва читати чисту коректуру Твору в погоджені Сторонами строки із врахуванням графіків руху книжкових видань у Видавництва. Видавництво зобов'язується на вимогу Автора надавати йому можливість читати коректуру. Затримка Автором без поважних причин відбитків дає Видавництву право видати Твір без авторської коректури.

4. ВИПЛАТА ВИНАГОРОДИ

4.1. Видавництво зобов'язується виплатити Авторові винагороду в розмірі 12 000грн.

4.2. Винагорода виплачується Авторові Видавництвом у строк 3 місяці.

4.3. Видавництво зобов'язується за зверненням Автора надати останньому безоплатно після видання Твору 15 авторських примірників.

5. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН ДОГОВОРУ

5.1. У випадку порушення зобов'язання (далі - порушення Договору), Сторона несе відповідальність, визначену чинним в законодавством та цим Договором.

5.2. Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених у цьому Договорі.

5.3. У випадку порушення строку розрахунку, вказаного в пункті 4.2 цього Договору, Замовник виплачує Автору пеню в розмірі 2% за кожен день прострочення.

6. ВИРІШЕННЯ СПОРІВ

6.1. Сторони зобов'язуються вирішувати будь-який спір шляхом переговорів і в досудовому порядку.

6.2. У разі неможливості вирішення спору шляхом переговорів та в досудовому порядку, спір може бути передано для вирішення у судовому порядку.

7. ФОРС-МАЖОРНІ ОБСТАВИНИ

7.1. Сторони не несуть відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов Договору за умов виникнення форс-мажорних обставин.

7.2. По завершенні таких обставин Сторона, яка не виконала свої зобов'язання за Договором, повинна виконати їх у терміни, на які було призупинено виконання зобов'язань.

7.3. Сторона не має права посилатися на форс-мажорні обставини у випадку, коли вони розпочалися у момент прострочення нею виконання її обов'язків за Договором.

8. ІНШІ УМОВИ

8.1. Будь-які зміни і доповнення до цього Договору дійсні за умови, що вони вчинені у письмовій формі та підписані Сторонами.

8.2. Сторони повинні у 30 денний строк письмово повідомити одна одну про зміну місцезнаходження, надати іншу інформацію, необхідну для виконання Сторонами зобов'язань за цим Договором.

8.3. З усіх питань, не передбачених цим Договором, Сторони керуються чинним законодавством України.

8.4. Договір укладений в двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному кожній із Сторін.

МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ І РЕКВІЗИТИ СТОРІН:



Додаток 5

ДОГОВІР

ХУДОЖНЬОГО ЗАМОВЛЕННЯ

м. ____________ "___" _____ 20_ р.

(вказати прізвище, ім'я, по батькові автора)

(надалі іменується "Автор")з однієї сторони, та

(вказати найменування сторони)

(надалі іменується "Замовник") в особі

(вказати посаду, прізвище, ім'я, по батькові)

що діє на підставі

(вказати: статуту, довіреності, положення тощо)

з іншої сторони, (в подальшому разом іменуються "Сторони", а кожна окремо - "Сторона") уклали цей Договір художнього замовлення (надалі іменується "Договір") про наступне:

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Автор зобов'язується за завданням Замовника особисто створити твір образотворчого мистецтва, що відповідає наведеним у Додатку N ___ до цього Договору вимогам (надалі іменується "твір"), та передати Замовнику наступні майнові права інтелектуальної власності на твір: ________________________, а Замовник зобов'язаний сплатити Авторові визначену у цьому Договорі винагороду.

1.2. Автор зобов'язується передати Замовнику оригінал твору не пізніше _________ календарних днів (місяців) після затвердження останнім ескізу твору шляхом _______________.

1.3. Передання оригіналу твору оформлюється Актом приймання-передачі не пізніше _________ календарних днів з моменту фактичного одержання оригіналу твору Замовником.

1.4. Замовник вправі протягом строку, визначеного у п. 1.3 цього Договору, заявити про свою відмову від цього Договору внаслідок порушення Автором обов'язку особисто створити твір або суттєвого недотримання вимог Замовника.

1.4.1. Суттєвим недотриманням вимог Замовника вважається

1.5. Твір вважається переданим Замовнику з моменту підписання Сторонами Акта приймання-передачі або якщо Замовник протягом строку, визначеного у п. 1.3 цього Договору, не заявить Авторові про свою відмову від цього Договору в порядку, визначеному у п. 1.4 цього Договору.

1.6. Право власності на оригінал твору переходить до Замовника з моменту передання твору Замовнику.

1.7. Майнові права інтелектуальної власності на твір вважаються переданими Замовнику з моменту передання твору Замовнику.

1.8. Замовник зобов'язується сплатити Авторові винагороду із урахуванням наступного:

1.8.1. Загальна сума винагороди за цим Договором становить ______________________ грн.

1.8.2. Винагорода виплачується:

а) аванс у розмірі ___ % - через ___________ після затвердження ескізу твору, шляхом _____________;

б) решта винагороди - протягом ________ календарних днів з дати передання твору Замовнику шляхом _____________.

2.1. Під "ескізом твору" у цьому Договорі розуміється _________________.

2.2. Автор передає Замовнику ескіз твору (надалі іменується "ескіз") для затвердження протягом ___ календарних днів (місяців) після набрання чинності цим Договором шляхом ____________. На копії ескізу твору, що залишається Автору, Замовник повинен поставити відмітку про його одержання.

2.3. Ескіз твору вважається затвердженим Замовником, якщо протягом 15 календарних днів від дати передання його Автором Замовникові від останнього не надійшло заперечень у формі __________ шляхом ______________.

2.4. Протягом передбаченого п. 2.2 цього Договору строку Замовник може вносити свої пропозиції до ескізу з метою його доопрацювання шляхом ______________. Строк доопрацювання ескізу твору визначається Замовником на його розсуд, але не може бути меншим, аніж ____________.

2.5. Замовник вправі відхилити ескіз твору у разі _________

3. ПРИПИНЕННЯ ДОГОВОРУ

3.1. Цей Договір, окрім інших підстав, визначених у чинному законодавстві України, припиняється з таких підстав:

а) відхилення ескізу твору Замовником;

б) відмови Автора від доопрацювання ескізу твору, а також неподання в строк доопрацьованого ескізу твору;

в) відмови Замовника від цього Договору внаслідок порушення Автором обов'язку особисто створити твір або суттєвого недотримання вимог Замовника.

3.2. При припиненні Договору з підстави, визначеної в пп. "в" п. 3.1 цього Договору, Автор повинен повернути Замовникові отриманий аванс та сплатити неустойку у розмірі ___________________ у ___________________ строк шляхом ________________.

4. ВИРІШЕННЯ СПОРІВ

4.1. Усі спори, що виникають з цього Договору або пов'язані із ним, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами.

4.2. Якщо відповідний спір не можливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного законодавства України.

5. ДІЯ ДОГОВОРУ

5.1. Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печаткою Замовника.

5.2. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 5.1 цього Договору та закінчується _____________

5.3. Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

5.4. Якщо інше прямо не передбачено цим Договором або чинним законодавством України, зміни у цей Договір можуть бути внесені тільки за домовленістю Сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього Договору.

5.5. Зміни у цей Договір набирають чинності з моменту належного оформлення Сторонами відповідної додаткової угоди до цього Договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому Договорі або у чинному законодавстві України.

5.7. Цей Договір вважається розірваним з моменту належного оформлення Сторонами відповідної додаткової угоди до цього Договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому Договорі або у чинному законодавстві України.

6. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

6.1. Усі правовідносини, що виникають з цього Договору або пов'язані із ним, у тому числі пов'язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього Договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення Договору, регулюються цим Договором та відповідними нормами чинного законодавства України, а також звичаями ділового обороту, які застосовуються до таких правовідносин на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

6.2. Після підписання цього Договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні договори, протоколи про наміри та будь-які інші усні або письмові домовленості Сторін з питань, що так чи інакше стосуються цього Договору, втрачають юридичну силу, але можуть враховуватися при тлумаченні умов цього Договору.

6.3. Сторони несуть повну відповідальність за правильність вказаних ними у цьому Договорі реквізитів та зобов'язуються своєчасно у письмовій формі повідомляти іншу Сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення несуть ризик настання пов'язаних із цим несприятливих наслідків.

6.4. Додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід'ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані Сторонами та скріплені печаткою Замовника.

6.5. Всі виправлення за текстом цього Договору мають юридичну силу та можуть враховуватися виключно за умови, що вони у кожному окремому випадку датовані, засвідчені підписами Сторін та скріплені печаткою Замовника.

6.6. Цей Договір складений при повному розумінні Сторонами його умов та термінології українською мовою у двох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, - по одному для кожної із Сторін.

Додаток 6

ДОГОВІР

з автором сценарію аудіовізуального твору

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1. Студія доручає, а Автор приймає на себе зобов'язання з написання літературного сценарію ________________________________фільму під попередньою (робочою) назвою ____________________________________(надалі - «Фільм») і передати його Студії.

1.2. Представлений Автором літературний сценарій повинен відповідати затвердженій творчій заявці, що викладає основну ідею, сюжетний задум і характеристику головних дійових осіб майбутнього сценарію, містити повний та послідовний опис дії, діалоги й інші ознаки, що притаманні кінодраматургічному твору. Зазначена творча заявка додається та є невід'ємною частиною Договору. Літературний сценарій є ідейнохудожньою основою майбутнього Фільму. Незалежно від жанру, форми й стилістичних особливостей, він повинен відповідати виробничоекономічним вимогам кінематографу.

1.3. Автор зобов'язується написати літературний сценарій і представити його Студії в ____ (_____________) примірниках у _______________ формі не пізніше «____» ____________ 200__ р.

...