Особливості негласних слідчих (розшукових) дій

Далі проводиться допит підозрюваного, який свою вину не визнає. Інших слідчих (розшукових) дій слідчий не проводить, оскільки вважає вину підозрюваного доведеною і передає справу до суду. При цьому обвинувачення ґрунтується лише на великому стосі протоколів негласних слідчих (розшукових) дій, проведених особисто слідчим без участі будь-яких інших осіб. Потім справа потрапляє до суду, де обвинувачений знову не визнає своєї вини та намагається довести свою невинуватість. На що суд йому ставить запитання про те, як він може пояснити наявність такої великої кількості доказів проти нього у вигляді протоколів слідчих (розшукових) дій, складених особисто слідчим. На що обвинувачений відповідає, що, напевно, слідчий їх сфальсифікував, щоб не псувати показники розкриття злочинів. Суд, звичайно, вирішує перевірити таке припущення обвинуваченого та вчиняє процедуру, яка нині широко застосовується при «перевірці» заяв підсудного про те, що його змушували давати покази проти себе, застосовуючи до нього заборонені методи (стаття 373 Кримінального кодексу України). А саме: викликає слідчого на допит у судове засідання. У судовому засіданні прокурор ставить слідчому пряме запитання: «Ви фальсифікували протоколи негласних слідчих (розшукових) дій? Чи все відображене у протоколах відповідає дійсності?». На що слідчий так само прямо та чесно відповідає, що протоколів він не фальсифікував, а все відображене у протоколах відповідає дійсності. Після чого суд переконується у відповідності протоколів негласних слідчих (розшукових) дій реальним обставинам. Дебати. Нарадча кімната. Обвинувальний вирок.

І все. Людина засуджена по записках слідчого!

Комусь може здатися, що запропонований мною варіант розвитку подій занадто песимістичний і що я згущую фарби. Але ж ні. Усе, що я припускаю, ґрунтується на теперішніх правових звичаях, які не можуть змінитися через зміну процесуального законодавства. Основою для мого аналізу стала нинішня практика розгляду кримінальних справ, пов'язаних з незаконним розповсюдженням наркотичних засобів (стаття 307 Кримінального кодексу України). При документуванні цієї категорії злочинів широко застосовується контрольна закупка наркотичних речовин цивільними особами за завданням оперативних співробітників міліції. При цьому справжні анкетні дані такої особи приховуються, а в документи вноситься лише псевдонім. Потім складається ряд протоколів (актів) про вручення грошей, контрольну закупку, огляд закупника та вилучення закуплених ним речовин. Усе оформлення документів за результатами проведення вказаних дій здійснюють оперативні співробітники. Деякі дії вчиняються із залученням понятих. Потім такі документи використовуються у кримінальній справі як докази.

Головний свідок, закупник, у 99 % випадках до суду не запрошується. Така відсутність головного свідка аргументується необхідністю збереження конфіденційності. І навіть коли така особа до суду запрошується, його справжні анкетні дані не розкриваються навіть судді. І у 100 % випадків особу закупника ніколи не знає ні прокурор, ні слідчий. На стадії досудового слідства, така особа допитується обов'язково під псевдонімом і лише оперативними співробітниками за дорученням слідчого. Документи про справжні анкетні дані оперативні співробітники нікому не передають. За таких обставин переконатися у тому, що свідок давав саме такі покази, які відображені у протоколі допиту, не мають змоги жоден із головних учасників процесу: слідчий, прокурор, захисник і суддя.

Подібна таємничість, по-перше, однозначно сприяє тому, що вирок не виглядає справедливим, оскільки основний доказ у справі, особисті свідчення закупника, фактично учасниками процесу особисто не вивчаються. По-друге, це призводить до колосальних зловживань оперативних співробітників, оскільки їхні дії ніхто не перевіряє. Усе, що вони нафантазують, вони матеріалізують у документах, які потім використовуються як докази. За моїми даними, близько 90 % оперативних закупок наркотичних речовин проводяться, не виходячи з кабінету. Не рятує навіть наявність понятих. Оскільки оперативні співробітники у таких випадках мають безліч часу знайти осіб, які в силу різних обставин є залежними від оперативних співробітників та підписують усе, що їм скажуть.

Часто при оформленні документів, пов'язаних з оперативною закупкою, уролі понятих виступають наркомани, алкоголіки, особи без визначеного місця проживання та інші маргінальні елементи. Зрештою, основна робота оперативних співробітників карного розшуку, відділів боротьби з незаконним обігом наркотиків і полягає у налагодженні контактів з такими особами, схилянні їх до негласної співпраці та отриманні від них оперативної інформації про латентні злочини, злочини, що готуються, про осіб, які регулярно вчинять злочини, тощо. А методи схиляння бувають абсолютно різними. Тобто, за посадою оперативний співробітник повинен мати залежних від себе осіб, а відповідно, і підібрати з них понятих та закупників, які підпишуть будь-що, не складає абсолютно ніяких труднощів. Фактично всі дії, які проводять органи дізнання та слідства без контролю з боку насправді незацікавленої особи або особи, яка прямо зацікавлена у правдивому відображенні фактів, дуже легко фальсифікуються самими працівниками органів дізнання та слідства. Тому контроль за збором доказів потрібно лише посилювати, а не послаблювати, як це пропонується у главі 21 проекту Кодексу.

Нині використання таємних способів збору доказів для кримінальної справи є досить обмеженим. Процедура здобуття та легалізації таких доказів -- досить громіздка в силу причин, які я вже описував. У зв'язку з чим вони використовуються в дуже обмеженій категорії злочинів. У разі прийняття проекту Кодексу в такому вигляді, як він є зараз, таємне збирання доказів максимально спроститься, а також максимально спроститься процедура використання таких доказів при доказуванні та зникнуть останні перестороги з боку суду щодо довіри таким доказам, що, у свою чергу, призведе до якнайширшого використання таємних слідчих (розшукових) дій у дуже широкій категорії справ. А з таким станом речей, як мною описаний, при нинішньому зборі доказів за статтею 307 Кримінального кодексу України, після прийняття Кримінального процесуального кодексу України у нинішній його редакції, -- ласкаво просимо до поліцейської держави».[19]

Крім цього свою думку мають також експерти щодо запровадження НСРД Серед іншого документ регламентує негласне проникнення оперативників у житло, зняття даних з особистого комп'ютера і взяття біологічних зразків.

Експерти вважають, що такі дії силовиків, як негласне проникнення оперативників у житло, зняття даних з особистого комп'ютера і взяття біологічних зразків, порушують права людини. Інструкцію підписали, зокрема, Служба безпеки, Генпрокуратура, Міністерство внутрішніх справ і Державна прикордонна служба. Йдеться, що «негласними» є «слідчі дії, способи і факт проведення яких не підлягають розголошенню, а дані, отримані в результаті, є засекреченими».

«Негласні слідчі дії проводяться щодо підозрюваного або іншої особи, якщо в результаті їх проведення є можливість отримати дані про злочин та особу, яка його вчинила», - написано в документі.

Оперативникам, зокрема, дозволяється проводити прихований аудіо- і відеоконтроль, перегляд, виїмку або накладення арешту на кореспонденцію. Крім того, допускається контроль дзвінків, SMS, MMS, листування в Інтернеті; вилучення даних з комп'ютера без відома власника, а також негласне отримання «зразків матеріалів або сировини у публічно недоступних місцях для проведення порівняльного аналізу».

Деякі експерти впевнені, що такі норми порушують конституційні права громадян: «У Конституції не зазначено, що в цілях національної безпеки можна проникнути в житло без дозволу суду і понятих. Закон про оперативно-розшукову діяльність не дозволяє обшук без понятих. КПК у цілому не узгоджений з чинними законами, а все тому, що писали його теоретики, які поспішали видати продукт на-гора», - вважає нардеп від «Батьківщини» Геннадій Москаль. [25]

Нами було проведено анкетування 25 - ти працівників слідчого відділу, щодо запровадження Негласних слідчих(розшукових) дій, в ході якого виявилося, що зважаючи на те, що інститут НСРД, а точніше його практична реалізація, стала для слідчих не приємним сюрпризом, а саме опитавши слідчих, ми можемо сказати, що у своєї більшості, вони уникають проведення цих дій і навіть зараз, коли пройшов рік, з прийняття чинного КПК України, не всі слідчі мали змогу проводити ті чи інші негласні слідчі(розшукові) дії. Але ті, хто вже мав таку нагоду, проводив лише декілька видів НСРД, а саме, це перш за все установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, ця негласна слідча (розшукова) дія, проводиться при викраданні мобільних телефонів. Крім вищезазначеного, розповсюдженою НСРД є аудіо-, відеоконтроль особи, яка провидиться з метою отримання додаткових доказів, окремого кола кримінальних правопорушень для проведення цього заходу не має, бо воно може бути присутнім у багатьох процесах. Наступною, хоча не розповсюдженою і рідшою за своїм застосуванням єконтроль за вчиненням злочину, а саме контрольна закупка чи поставка, має місце закрема при розкритті злочинів пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, що ж стосується імітування обстановки злочину, то ця НСРД може застосовуватися наприклад при дачі, або отриманні хабаря.

Такаж, вважаємо за доцільне наголосити на тому, що нами вже було проведено дослідження на тему «Щодо проблем реалізації прав підозрюваного у кримінальному провадженні», де ми зазначали, що гострою проблемою сьогодення є необізнаність більшої частини населення про наявність тих чи інших прав згідно чинного КПК Украіни. Дослідивши тему нашого реферату, ми можемо також сказати, що це питання і ця проблема безпосередньо стосується запровадження НСРД порядок виконання яких, в певній мірі порушує ти чи інші права людини у ході досудового розслідування, як вже було зазначено вище. На нашу думку, для подалання цієї необізненності треба запровадити якусь спеціальну програму так званого «лікбезу», щодо чинного КПК, яка допоможе усім учасникам процесу, у тому числі підозрюваному відчути себе більш впевнено [8]

Висновок: Виходячи з вищезазначеного можна сказати, що не співвідносити НСРД та ОРД не є вірним, бо перш за все НСРД є породженими на основі ОРД. Таким чином гласні слідчі дії та оперативно-розшукові дії зазнали в якійсь мірі злиття, що не може не визивати незадоволення та сумнівів з боку громадськості, але не зважаючи на це, якщо використання цього змішення буде правомірним та доцільним, є усі підстави вважати, що ситуація у країні покращиться, та боротьба зі злочинністю стане більш ефективною.

Висновок

Ефективність використання у розкритті та розслідуванні злочинів інформації, здобутої негласним шляхом, проведенням негласних слідчих (розшукових) дій є безсумнівною, оскільки загальна кількість кримінальних справ, під час доказування в яких використовувались результати оперативно-розшукових заходів, рік у рік зростає. Розкриття і розслідування тяжких і особливо тяжких злочинів без застосування засобів оперативно-розшукової діяльності стає неможливим.У цілому, аналізуючи запропоновані зміни, необхідно констатувати, що їх впровадження значною мірою може позитивно вплинути на практику правозастосування лише за умови реального додержання судами під час кримінального провадження принципу змагальності та диспозитивності. Низька якість досудового слідства (органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність) та недодержання органами досудового слідства елементарних процесуальних норм, що регламентують порядок проведення слідчих та оперативно-розшукових дій, на сьогоднішній день, на жаль, не є перешкодою для ухвалення обвинувального вироку в кримінальній справі. Ухвалення судових вироків із додержанням статті 62 Конституції України та правил допустимості доказів не виключається і чинним процесуальним законом, проте варто перерізати «пуповину», що пов'язує сторону обвинувачення та суд, і зробити суд дійсно незалежним від прокурорської оцінки діянь певної особи.Тому усунення недоліків чинного Кримінального процессуального кодексу України буде сприяти використанню специфічних методів та засобів негласних слідчих (розшукових) дій в оновленій системі кримінального процесу України.

Список використаної літератури

1. Конституція України від 28 червня 1996 року № 254к/96 ВР // Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України: від 13 квіт. 2012 р. № 4651-VI //Голос України. 19.05.2012. № 90-91.

4. Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»від 18 лютого 1992 року № 2135-ХІІ

5.Закон України «Про державну таємницю»

7. Наказ Служби безпеки України «Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю»

8. Інструкція про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні.

9. Омельяненко А.С., аспірант Міжнародного гуманітарного університету, співробітник Державної прикордонної служби України. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету.

10. Голубцова А.В. «Щодо проблем реалізації прав підозрюваного у кримінальному провадженні». Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Становлення громадського суспільства в Україні:нормативно-правове підґрунтя»м. Дніпропетровськ.

11. Письменний Д. Порядок розгляду клопотання про дозвіл на проведення негласної (розшукової) дії в проекті Кримінального про-цесуального кодексу України / Д. Письменний //Становлення системи негласного розслідування у кри-мінально-процесуальному законодавстві України: матеріали круглого столу (Київ, 7 жовт. 2011 р.) - К.: ФОП Ліпкан О. С., 2011. 168 с. 4.

12. Шумило М. Є. Оперативно-розшукові заходи у структурі досудового розслідування в проекті КПК України (проблеми унормування і правоза-стосування) / Шумило М. Є. //Право України. 2012. № 3-4. С. 452-462.

13. Дубинский А. Я. Исполнение процессуальных решений следователя. Правовые и организационные проблемы / А. Я. Дубинская. Киев: Наукова думка, 1984. 183 с.

14. Фаринник В. Слідчі (розшукові) дії за новим Кримінальним процесуальним кодексом України / Василь Фаринник //Юридичний вісник України. 2012. 14-20 лип. № 28. С. 4.

15. ШолудькоБ.А«Негласні слідчі(розшукові) дії»http://foliant.in.ua/pravovoy-kommentariy_id_16.html.

16. Молдован А.В. Кримінальний процес: Україна, ФРН, Франція, Англія, США: навч. посіб. / А.В. Молдован. К.: Центр навчальної літератури, 2005. 352 с.

17. Горбачов В.П. Прийняття процесуальних рішень та проведення слідчих дій: Навчальний посібник / В.П. Горбачов, Л.І. Шаповалова, А.О. Шульга, [та ін.]; за ред. В.П. Горбачова. Донецьк: ДЮІ ЛДУВС, 2012. 364 с.

18. Прослушивание телефонов в международном праве и законодательстве одиннадцати европейских стран / тост. Е.Е. Захаров. Х.: Фолио, 1999. 152 с.

19. Погорецький М.А. Використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі республік Латвії та Молдови / М.А. Погорецький // Вісник прокуратури. 2007. № 9. С. 122-128.

20. Про затвердження рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 лютого 2008 року «Про хід реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів»: указ Президента України від 8 квітня 2008 року № 311/2008: [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://webcache.googleusercontent.com.

21. Степ'юк В.«Легалізація у КПК негласних оперативно-розшукових дій -- крок до поліцейської держави»[Електроний ресурс]-Режим доступу http://radaadvokativ.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=78:2012-03-28-16-52-47&catid=5:1.

22. С. Мищенко. «Негласные следственные действия отныне проводятся только по решению суда»,www.minjust.gov.ua/42544.

23. Шумило М.Є., Оперативно-розшукові і слідчі дії: взаємозв'язок і розбіжність (гносеологічна і правова природа) // Становлення системи негласного розслідування у кримінально-процесуальному законодавстві України: матеріали круглого столу (Київ, 7 жовтня 2011 р). К.:ФОП Ліпкан О.С., 2011. С. 24 - 29.Демченко К. «Негласні слідчі дії в кримінальному процесі:погляд в майбутнє»http://www.vvplawfirm.com/uk/publicationsall/57/194.

24. Луценко Н.В.Негласні слідчі (розшукові) дії за кримінальним кодексом Україниhttp://www.lex-line.com.ua/?go=full_article&id=1357.

25. Сторчеус Г. «ОРД по новому УПК»http://bezzakonia.net/home/200-2012-11-07-10-02-28.html.

26. Дайджест / Центр суддівських студій Свіжийпогляд на негласні дії http://www.judges.org.ua/dig3657.htm.

27. Негласні слідчі дії нового КПК порушують права громадян, - експерт http://zik.ua/ua/news/2012/12/13/383691.

Размещено на Allbest.ru