Проблеми правового забезпечення майнової основи господарювання

При «самоліквідації» ліквідаційна комісія створюється власником чи уповноваженою ним особою. При цьому, за рішенням таких осіб функції комісії можуть покладатися на орган управління такої юридичної особи (п. 2 ст. 105 ЦКУ). Що це означає? Те, що до складу ліквідаційної комісії увійдуть особи, які здійснюють управління підприємством, а функції з ліквідації підприємства виконуватимуться ними в межах їх трудових функцій. На невеликих підприємствах ліквідація може здійснюватися однією фізичною особою - ліквідатором, яким може бути директор підприємства.

Зауважимо, що нормативними документами склад ліквідаційної комісії у разі «самоліквідації» підприємства не регламентовано. Як правило, до складу комісії входять, зокрема, керівник підприємства (як голова ліквідаційної комісії), головний бухгалтер та інші працівники підприємства. Також до нього може бути включено осіб зі сторонніх організацій (наприклад, фахівців з аудиторської чи юридичної фірми). При ліквідації підприємства, у статутному фонді якого є державна частка, до складу комісії обов'язково включається представник власника держмайна відповідного державного органу.

Бажано, щоб кількість осіб, які входять до складу ліквідаційної комісії, була непарною і становила не менше трьох чоловік, що зручно при підрахунку голосів з метою прийняття будь-яких рішень. Звичайно, це не стосується випадків, коли ліквідація здійснюється однією особою - ліквідатором.

Який статус у ліквідаційної комісії?

У п. 3 ст. 105 ЦКУ передбачено, що від дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять усі повноваження щодо управління справами підприємства. Це дозволяє стверджувати, що така комісія є уповноваженим представником такого підприємства. Разом із тим слід мати на увазі, що комісія не має статусу юридичної особи, а підприємство, що ліквідується, в період її роботи статусу юридичної особи не втрачає.

Таким чином, усі операції підприємства, що ліквідується, оформляються безпосередньо на підприємство, у всіх документах використовуються реквізити підприємства. А ліквідатор або голова ліквідаційної комісії (члени комісії) є представником підприємства та працює від його імені.

Власник(и) підприємства у разі прийняття рішення про ліквідацію підприємства комісією з ліквідації повинні визначити строк для передачі такій комісії бухгалтерської та іншої документації підприємства, стосовно якого прийнято рішення про ліквідацію, печатки та штампів, матеріальних та інших цінностей такого підприємства. Передачу повинні провести відповідні посадові особи. Якщо ж проведення ліквідації покладуть на орган управління, то у проведенні такої передачі потреби немає.

Як оформляються взаємовідносини з особами, котрі здійснюють ліквідацію?

При «самоліквідації» всі питання, у тому числі і стосовно оплати праці осіб, які залучаються до ліквідації, вирішує власник. У власника(ів) підприємства з членами ліквідаційної комісії (колегіальний орган) або ліквідатором (коли ліквідацією займається одна людина) можуть бути:

- трудові відносини (якщо ліквідацію буде доручено органу управління підприємством чи директору);

- цивільно-правові відносини (у решті випадків).

Отже, якщо ліквідацію провадить орган управління підприємством або директор, ліквідаційна процедура здійснюватиметься в межах їх трудових функцій. Тобто вони продовжуватимуть роботу в межах трудових відносин, що вже склалися, до повного закінчення ліквідаційної процедури. Зауважимо, що цей варіант має істотні недоліки. По-перше, виплачувана зарплата (а в цьому випадку винагороду, що виплачується членам ліквідаційної комісії або ліквідатору, інакше не назвеш) підлягає оподаткуванню «за повною». По-друге, виникає необхідність подання звітності щодо «зарплатних» податків та зборів, тоді як у підприємства можуть бути можливості знятися з обліку як платника принаймні «зарплатних» внесків задовго до закінчення ліквідаційної процедури.

У решті випадків відносини між власником і членами ліквідаційної комісії або ліквідатором перебуватимуть у полі цивільно-правових відносин і регулюватимуться ЦКУ. А оскільки це сфера договірних відносин, існує багато різних варіантів оформлення таких відносин.

Розглянемо деякі варіанти. При цьому, важливим буде факт того, чи оплачується діяльність ліквідатора або ліквідаційної комісії і чи є особа, яка провадить ліквідацію, суб'єктом підприємницької діяльності.

Якщо діяльність осіб, які займаються ліквідацією, оплачується, то, на наш погляд, найбільш прийнятний варіант, коли ліквідатор або голова ліквідаційної комісії матиме статус суб'єкта підприємницької діяльності. Чому? У такому разі підприємство буде звільнено від обов'язку щодо нарахування і сплати податків та зборів з виплачуваного доходу і подання відповідної звітності (звичайно, якщо члени ліквідаційної комісії перебуватимуть у фінансових відносинах тільки з головою ліквідаційної комісії як суб'єктом підприємницької діяльності). Між власником(ами) та фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності укладається договір на надання послуг з ліквідації підприємства.

При іншому варіанті, коли ліквідатор або члени ліквідаційної комісії виступають як фізичні особи - громадяни, між такими особами та власником(ами) можуть укладатися договори підряду. При цьому саме підприємство, що ліквідується, має потурбуватися про нарахування та утримання податків і зборів з доходу, виплачуваного особам, які провадять ліквідацію підприємства, а також про подання відповідної звітності.

Поширеним є запитання: чи можуть ліквідатор або члени ліквідаційної комісії працювати без оплати? Відповідаємо: якщо вони згодні на це, то можуть. У такому разі найкраще укласти договір про безоплатне надання послуг. При цьому згідно зі ст. 904 ЦКУ замовник (власник(и)) зобов'язаний відшкодувати виконавцю (ліквідатору, членам ліквідаційної комісії) усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пов'язані з проведенням ліквідаційної процедури).

Отже, підбиваючи підсумок цьому питанню, вважаємо, що відносини власника(ів) та ліквідатора (членів ліквідаційної комісії) має бути оформлено документально: цивільно-правовим або трудовим договором.

4. Не були у 3-денний строк від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення, подані в орган державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку відповідні документи:

Зняття з обліку у органі ДПС та ПФУ

У разі прийняття власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом рішення про ліквідацію, для зняття з обліку платнику податків - юридичній особі слід:

У 3-денний строк від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення, подати в орган державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, такі документи:

- заяву про припинення платника податків за ф. № 8-ОПП;

- оригінал довідки за ф. № 4-ОПП;

- копію розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те установчими документами про припинення; копію розпорядчого документа про утворення комісії з припинення (ліквідаційної комісії).

У разі прийняття рішення про припинення юридичної особи призначається та одночасно проводиться документальна позапланова перевірка юридичної особи та її не знятих з обліку відокремлених підрозділів.

Якщо платником податків подавалась заява за ф. № 8-ОПП, то після проведеної документальної позапланової перевірки платника податків та його відокремлених підрозділів та спливу законодавчо встановлених строків сплати узгоджених грошових зобов'язань такого платника податків та його відокремлених підрозділів у разі встановлення факту відсутності заборгованості платника податків та його відокремлених підрозділів перед бюджетом щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють органи державної податкової служби, орган державної податкової служби складає довідку за ф. № 22-ОПП.

Така довідка направляється відповідальній особі платника податків за поштовою адресою, указаною у заяві за ф. № 8-ОПП. За зверненням комісії з припинення (ліквідаційної комісії), ліквідатора, платника податків (фізичної особи), іншої особи, яку за даними Єдиного державного реєстру (згідно з рішенням про припинення) призначено відповідальною за проведення процедур припинення платника податків, довідка за ф. № 22-ОПП може бути видана такій особі безпосередньо в органі державної податкової служби, але не пізніше третього робочого дня, наступного за днем реєстрації довідки в органі державної податкової служби. Після закінчення триденного строку довідка направляється поштою.

5.Не була органом Пенсійного фонду в 10-денний термін проведена документальна перевірка платника щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску.

У Пенсійному фонді України

Відповідно до Порядку взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою Правління ПФУ № 21-6 від 27.09.2010 р. (п. 5), у разі отримання від державного реєстратора повідомлення про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, орган Пенсійного фонду в 10-денний термін проводить документальну перевірку платника щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску. На основі акта перевірки платник здійснює остаточні розрахунки.

За наявності заборгованості у платника, державна реєстрація якого припиняється, орган Пенсійного фонду складає у двох примірниках довідку про борг за всіма видами платежів, один з яких надсилає ліквідаційній комісії, другий - правонаступнику, якщо він є. У разі неможливості погашення боргу зобов'язання з його сплати переходять до правонаступника. При цьому працівники органів Пенсійного фонду на підставі акта перевірки проводять відповідні операції у картках особових рахунків платників єдиного внеску щодо зменшення боргу за місцем обліку платника, державна реєстрація якого припиняється, та відображення сум боргу за місцем обліку правонаступника.

Орган Пенсійного фонду закриває справу платника єдиного внеску після остаточного погашення ним недоїмки зі сплати єдиного внеску та інших платежів або передачі боргу за місцезнаходженням правонаступника. Реєстраційний номер знятого з обліку платника єдиного внеску надалі не використовується, його платежі враховуються органом Пенсійного фонду до кінця поточного року.

Довідка про відсутність заборгованості за формою згідно з додатком 4 видається органом Пенсійного фонду після проведення розрахунків у вищевказаному порядку.

Звертаємо увагу: якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (п. 3 ст. 110 ЦКУ).

6.Не була проведена інвентаризація.

Інвентаризація.

Спочатку зупинимося на наслідках прийняття рішення про ліквідацію підприємства, що зумовлюють його діяльність під час ліквідаційної процедури (узятих за аналогією із Законом про банкрутство):

- підприємницька діяльність завершується закінченням технологічного циклу щодо виготовлення продукції в разі можливості її продажу;

- строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав;

- вимоги за зобов'язаннями підприємства, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Вважаємо, що з урахуванням цих особливостей і повинні провадитися інвентаризація, оцінка майна, розрахунки з кредиторами та учасниками.

При ліквідації підприємства обов'язковим є проведення інвентаризації. Це передбачено пп. «ж» п. 3 Інструкції з інвентаризації та п. 12 Порядку подання фінансової звітності. Однак цими документами не визначено конкретну дату, на яку потрібно провадити таку інвентаризацію. Логічно припустити, що на дату прийняття рішення про ліквідацію. Провадити інвентаризацію потрібно перед складанням проміжного ліквідаційного балансу.

Проведення інвентаризації при ліквідації підприємства здійснюється в загальному порядку, передбаченому Інструкцією з інвентаризації. При цьому провадиться інвентаризація: основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, тобто всіх активів і зобов'язань.

Результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському та податковому обліку в звичайному порядку. Особливу увагу варто звернути на:

- відображення в обліку надлишків та нестач;

- списання заборгованостей зі строком позовної давності, що минув.

7.Не була проведена оцінка майна.

Оцінка майна

Комісія з ліквідації оцінює майно підприємства, що ліквідується підприємства (ч. 5 ст. 60 ГКУ). Аналогічну вимогу містить і Закон про госптовариства. Необхідність такої оцінки пов'язана з тим, що майно - одне із джерел погашення боргів перед кредиторами підприємства, що ліквідується.

При оцінці майна підприємства, що ліквідується, слід пам'ятати, що з моменту прийняття рішення про ліквідацію підприємства його активи та зобов'язання оцінюються виходячи з припущення, що діяльність цього підприємства припиняється і продовжуватися надалі не буде. Інакше кажучи, перестає «працювати» один із десяти основних принципів бухгалтерського обліку - принцип безперервності (ст. 4 Закону про бухоблік), тобто оцінка активів та зобов'язань підприємства, що ліквідується, провадиться в особливому порядку.

Порядку проведення такої оцінки в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку (далі - П(С)БО) немає. Порядок надання та розкриття інформації про припинення діяльності підприємства у фінансовій звітності розглянуто в Міжнародних стандартах бухгалтерського обліку (далі - МСБО) (на підставі яких розроблялися українські стандарти), а саме в МСБО 35.

Згідно з п. 18 МСБО 35 цей стандарт не встановлює будь-яких нових принципів визнання та оцінки. Основна його вимога полягає в тому, що підприємству слід дотримуватися принципів та виконувати деякі процедури, встановлені іншими стандартами. Перш за все такими процедурами є оцінка корисності активів (оскільки при ліквідації підприємства його активи можуть утратити свою цінність) і перегляд сум забезпечення (адже в разі прийняття рішення про ліквідацію підприємства в нього можуть виникнути непередбачені зобов'язання).

Оцінка майна підприємства, що ліквідується, полягає переважно у приведенні вартості активів до вартості їх можливої реалізації та визнанні додаткових зобов'язань (наприклад, вихідні допомоги працівникам) або зменшенні забезпечення для відшкодування майбутніх витрат (наприклад, на оплату відпусток працівників), що виникають у підприємства у зв'язку з прийняттям рішення про ліквідацію. Як правило, оцінці підлягають запаси, основні засоби та зобов'язання.

Звертаємо увагу, що при ліквідації державних, комунальних підприємств та підприємств (господарських товариств) із державною (комунальною) часткою майна оцінка майна повинна провадитися суб'єктами оцінної діяльності, котрі мають кваліфікаційне свідоцтво оцінювача. До послуг оцінювача обов'язково вдаватися і при проведенні переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку (ст. 7 Закону про оцінку майна).

При ліквідації підприємства іншої форми власності для оцінки його майна також можна скористатися послугами оцінювача. Однак у цьому випадку залучення оцінювача не є обов'язковим і здійснюється воно вик-лючно за рішенням самого підприємства.

8.Не булипередбачені певні правила стосовно порядку припинення трудових договорів із найманими працівниками.

Як треба правильно «розпрощатися» з працівниками.

Слід зауважити, що в КЗпП з метою захисту найманих працівників підприємства, що ліквідується, передбачено певні правила стосовно порядку припинення трудових договорів із найманими працівниками. На що варто звернути увагу?

Підстава для розірвання трудового договору. Згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП ліквідація підприємства (а точніше, прийняття рішення про ліквідацію) є підставою для розірвання власником чи уповноваженим ним органом (комісією з ліквідації) трудового договору, укладеного на невизначений строк, а також строкового трудового договору до закінчення строку його дії. Більше того, на зазначеній підставі може бути звільнено працівників у період їх тимчасової непрацездатності.

У трудовій книжці у графі «Відомості… про припинення роботи із зазначенням причин» може бути зроблено такий запис: «Звільнений у зв'язку з ліквідацією підприємства. Підстава: п. 1 ст. 40 КЗпП». І звичайно ж, такий запис має здійснюватися на підставі наказу, яким, до речі, можна звільнити хоч відразу всіх працівників підприємства, що ліквідується.

Трудові книжки (звичайно ж, оформлені належним чином) повинні видаватися працівникам у день їх звільнення. Також працівникам потрібно видати копію наказу (виписку з наказу) про їх звільнення (ст. 47 КЗпП).

Згода профспілки. Розірвання трудового договору в разі ліквідації підприємства не потребує згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) (ст. 43-1 КЗпП).

Попередження працівників. Про майбутнє звільнення працівників необхідно попередити заздалегідь - за два місяці до дати звільнення. З наказом їх необхідно ознайомити під розпис (що й буде фактом, що підтверджує повідомлення).

Надання інформації. Інформація про ліквідацію підприємства надається, по-перше, профспілкам, по-друге, центру зайнятості із зазначенням професій, спеціальностей, кваліфікації та розміру оплати праці працівників, які звільняються (ст. 49-2 КЗпП). Звертаємо увагу, що профспілки мають право вносити пропозицію відповідним органам про перенесення строків або тимчасове припинення заходів, пов'язаних зі звільненням працівників.

Обов'язкове працевлаштування. Деякі категорії працівників, які звільняються у зв'язку з ліквідацією підприємства, підлягають обов'язковому працевлаштуванню. Це, зокрема: вагітні жінки та жінки, які мають дітей віком до трьох років, у тому числі й ті, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною (а в деяких випадках - до шести років), самотні матері за наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда. Причому законодавці потурбувалися про мотивацію власника чи уповноваженого ним органу до найшвидшого працевлаштування зазначених вище осіб. Так, на період їх працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців від дня закінчення строкового трудового договору (ст. 184 КЗпП).

Виплата вихідної допомоги. У випадку звільнення працівників у зв'язку з ліквідацією підприємства кожному працівнику має виплачуватися вихідна допомога. Розмір допомоги повинен бути не менше середньомісячного заробітку працівника (ст. 44 КЗпП).

Строк дії колективного договору. У разі ліквідації підприємства колективний договір діє протягом усього строку проведення ліквідації. А що це означає? Перш за все те, що всі виплати, соціальні гарантії та інші блага, передбачені колективним договором, повинні надаватися працівникам протягом усього періоду ліквідації підприємства. І членам комісії з ліквідації? Якщо ви пам'ятаєте, то в попередній статті зазначалося, що комісія з ліквідації може працювати на підприємстві, що ліквідувалося, у межах трудових відносин або у межах цивільно-правових відносин. Так ось, колективний договір працюватиме стосовно ліквідатора або членів ліквідаційної комісії лише в тому випадку, якщо ці особи працюють у межах трудових відносин.

Остаточний розрахунок із працівниками. У КЗпП (ст. 116) передбачено, що ліквідовуване підприємство має провести остаточні розрахунки з працівниками у день звільнення кожного з них. Підприємство повинне здійснити всі належні працівнику виплати (нараховані суми, у тому числі й суму вихідної допомоги) і видати трудову книжку. Якщо працівник у день звільнення не працював, то остаточний розрахунок із ним має бути проведено не пізніше наступного дня після пред'явлення таким звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Размещено на Allbest.ru