Розвиток науки теорії держави і права від найдавніших часів до сучасності

Головна особливість східного шляху виникнення держави бачилась авторам дуалістичної теорії в тому, що держава формується на основі управління, що склалося в первісному суспільстві. У зонах поливного землеробства (а саме там виникали перші держави) існувала потреба в будівництві складних іригаційних споруд. Це вимагало централізованого управління і створення спеціального апарату, тобто органів, посадовців, які б це управління здійснювали. Органи громадського управління і відповідні посади створювалися для виконання і деяких інших функцій (наприклад, для управління особливими резервними фондами, відправлення культів і так далі). Поступово посадові особи, що виконували функції громадського управління, перетворювалися на привілейований замкнутий соціальний прошарок, касту чиновників, що стала основою державного апарату.

Для західного шляху виникнення держави характерним вважається те, що ведучим державоутворюючим чинником тут був розподіл суспільства на класи, в основі якого лежала приватна власність на землю, худобу, рабів і інші засоби виробництва.

До теорій, котрі уточнюють суть держави, можна віднести наступні:

теорія "держави загального благоденства" - її створив у першій половині XX ст. Дж. Кейнс і нині вона має багато прихильників. На думку засновників цієї концепції, сутність її полягає в тому, що сучасні держави позбулися класового характеру і тому найголовнішим призначенням майбутньої держави виступає не захист класових інтересів, а забезпечення благ усього суспільства. Характерною рисою такої держави є звуження репресивно-каральних функцій і суттєве обмеження державного примусу. Основними функціями держави стають: культурно-освітня діяльність, охорона здоров'я, соціальне забезпечення, захист працівників від надмірної експлуатації з боку роботодавців;

теорія еліт - її заснували на початку двадцятого століття італійські політологи Г. Моска та В. Парето. Сутність цієї теорії полягає в боротьбі пануючої меншості (еліти), котра керує державою, та підпорядкованої більшості, до якої належить усе інше населення. Демократію, за цією теорією, визначають як утопію, марево. Некомпетентне населення, виборюючи демократію, прокладає шлях до тоталітаризму (соціалізму, фашизму). Вони пов'язували свободу людства не з демократією, а з управлінням державою компетентною правлячою елітою. На їх думку, державою завжди править пануюча еліта. Вона утворюється у трьох головних сферах: політичній, економічній та інтелектуальній. Найкращі індивіди еліти здійснюють керівництво державою. З часом кожна правляча еліта зупиняється на досягнутому, втрачає свої творчі якості і вироджується. На зміну їй у суспільстві виникає нова потенційна еліта, яка прагне захопити владу. Пануюча еліта добровільно владу не передає. Тому зміна еліт, як правило, здійснюється шляхом насильства (переворотів, революцій). Ці явища на думку авторів згаданої теорії, є природними і корисними.

У пошуках відповіді на історичну перспективу розвитку держави чимало дослідників другої половини XX ст. зверталися до так званої теорії конвергенції. За цією теорією, в ході історичного розвитку поступово зникають істотні відмінності між капіталізмом і соціалізмом і відбувається їх зближення, злиття. Кожна система запозичує в іншої усе найкраще і ліквідує негативні економічні, політичні, правові та інші моменти своєї державності.

Представники теорії - російський емігрант, професор Гарвардського університету П. Сорокін, американський соціолог, економіст, історик Х. Ростоу. Враховуючи те, що визначальним фактором індустріалізації суспільства є зростання промислового виробництва на основі прогресу та підвищення продуктивності праці, соціалізм та капіталізм визначаються двома різновидами „індустріального суспільства”. Представниками цієї теорії вважають З. Бжезінського, М. Олбрайт.

Таким чином, сучасні теорії походження держави не лише намагаються пояснити причини виникнення держав, але і їх стан сучасного і можливого майбутнього розвитку.

Висновок

Отже, історія людського пізнання держави, її виникнення і розвитку є важливим джерелом і істотною частиною сучасного наукового знання про політичні явища, а також необхідною передумовою його розвитку. Розглядаючи взаємозв'язки історичного і логічного, очевидно, що і в політико-правовій сфері без історії немає теорії.

Різні науковці в різні часи з різним світоглядом намагались дати відповідь на запитання про причини походження держави з власної точки зору. Кожна історична епоха дала свій відбиток на вчення істориків, соціологів, філософів, археологів, етнографів, політологів - творців теорій походження держави. На сьогодні, вивчаючи їх концепції, можна ознайомитись із рівнем знань, ідеалами державного будівництва, економічним розвитком, культурними надбаннями, які були характерними для певних історичних періодів, держав і цивілізацій. Якщо певні теорії вже не мають наукової цінності, то з цієї точки зору вони становлять певний інтерес.

Виділяючи етапи розвитку політичної думки, можна прослідкувати основні зміни сприйняття держави. Властиві античності демократизм і гуманізм повною мірою відбилися в створених у той час теоріях Арістотеля і Цицерона, що виводили державну владу з сім'ї, владу її правителя з влади батька у родині, і рахували внаслідок цього державу союзом певним чином об'єднаних людей, що спілкуються між собою, що знаходяться в особливому політичному відношенні. У епоху Середньовіччя, коли практично усі громадські інститути перебували під великим впливом церкви, на перший план висувається теологічна теорія походження держави. У Новий час, з пробудженням в Європі прагнення людей до звільнення від феодальних оков, до створення ідеальних умов життя, створюються численні моделі ідеальних держав, а разом з ними з'являється і напівутопічна ідея про виникнення держави як укладення договору про утворення деякого досконалого союзу вільних громадян, що мають при тому право на розірвання цього договору у разі невиконання державою покладених на неї обов'язків. Марксистсько-ленінське вчення виходило з трактування держави як апарату класового панування і пригнічення, з відповідною цьому задуму теорією походження державної влади. Органічна теорія уподібнювала державу до високорозвиненого організму, з притаманними кожному органу державної влади фунціональністю та спеціалізацією. Представники психологічної теорії, відкидаючи економічну причинновість марксизму, на перше місце висували мотиви, емоційно - ціннісні установки людей як основну детермінанту утворення держави. Близькою до цих концепцій була теорія насилля, котра робила акцент на зовнішніх завоюваннях чи внутрішніх протистояннях в ході виникнення державності в різних народів. Автор ірригаційної теорії К. Віттфогель взагалі головним чинником утворення цивілізацій вважав географічне розташування і пов'язані з ним сільськогосподарські роботи.

В теоріях ХХ ст. простежуються новітні досягнення в галузі археології та етнографії. Чимало науковців звертались до історії первісного суспільства, вбачаючи в неолітичній революції (автор терміну - Г. Чайлд) зародження державності. Сам Г. Чайлд причиною появи держав вважав додатковий продукт, який з'явився в осілих племен, проф. Т. Кашаніна - спеціалізацію в господарстві та управлінні, данський економіст Е. Босеруп - зростання населення, а проф. А. Венгров - саму кризу, що привела до неолітичної революції. В якості державотворчого чинника розглядались і фізичні вправи ініціації (Х. Ортега - і - Гассет), і копіювання чужого управлінського досвіду (Ф. Гребнер). Кожна нова точка зору тут, таким чином, практично повністю спростовувала положення попередньої (за рідкісним виключенням, коли окремі ідеї якої-небудь концепції отримували подальший розвиток) і створювала в суспільстві своє власне бачення на державу та причини її виникнення.

Використана література

1. Актуальные проблемы теории права / Гузнов А. Г., Колесников Е. В., Костырев В. И. и др. - Уфа, 1995.

2. Андрусяк Т. Г. Теорія держави і права / Фонд сприяння розвитку укр. правової думки та пропаганди державницьких традицій "Право для України". -- Львів, 1997. -- 200с.

3. Арістотель. Твори. Т. 4/ Арістотель. - М., 1984.

4. Бутенко А. П. Государство: его вчерашние и сегодняшние трактовки/ А. П. Бутенко // Государство и право. - 1993. - № 7. - С. 12--20.

5. Варфоломієва Т. В., Гончаренко В. Г., Пастухов В. П., Пенківський В. Ф., Капелюшний В. П. Правознавство: Навчальний посібник/ під ред. В. Г. Гончаренко. - К.: Український інформаційно-правовий центр. - 2002. - 385 с.

6. Венгеров А. Б. Теория государства и права: Учебник/А. Б. Венгеров. - 2-е изд. - М.: Омега - Л, 2005. - 608с.

7. Гоббс Т. Вибрані твори/ Т. Гоббс. - М., 1978.

8. Забарний Г. Г., Калюжний Р. А., Шкарлупа В. К. Основи держави і права Г. Г. Забарний, Р. А. Калюжний, В. К. Шкарлупа. - К.: Паливода, 2001. - 277 с.

9. Зайчук О. В., Оніщенко Н. М. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / О. В. Зайчук, Н. М. Оніщенко. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 688с.

10. Історичні закономірності зародження держави і права // Основи держави і права: Навч. посіб. у запитаннях і відповідях для вступників до юрид. навч. закл.- К., 1995.- С.5-7.

11. История политических и правовых учений/ Под ред. В.С. Нерсесянца. - М.: Норма-инфра - М., 1999. - 944 с.

12. Кашанина Т. В. Происхождение государства и права: Современные трактовки и новые подходы/ Т. В. Кашанина. - М.: Юристъ, 1999. - С. - 52; 55-56; 73; 82-83.

13. Кельман М. С. Теорія держави: Навч. Посібник/ М. С. Кельман - Тернопіль, 2007.

14. Керецман В. Ю., Семерак О. С. Правознавство/ В. Ю. Керецман, О. С. Семерак. - К.: Атака, 2002. - С.6-7.

15. Колодій А. М., Копєйчиков В. В., Лисенков С. Л. та ін. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб./ За ред. В. В.Копєйчикова. -- К.: Юрінком Інтер, 2005. -- 317 с.

16. Котюк І. Виникнення держави і права // Котюк І. Основи правознавства.- К., 2002. - С.15 - 20.

17. Локк Дж. Два трактата о правительстве/Дж. Локк - Т. 3. - М., 1996.

18. Локк Дж. Избранные философские произведения в двух томах. - Т. 2./ Дж. Локк. - М., 1960.

19. Маркс К., Енгельс Ф. Твори. Том 21/ К. Маркс, Ф. Енгельс. - М., 1961.

20. Марченко М. Н. Проблемы теории государства и права: учеб/ М. Н. Марченко. - М.: ТК Велби. Изд-во Проспект, 2005.

21. Мелехин А. В. Теория государства и права: учеб. / А. В. Мелехин. -- М.: Маркет ДС, 2007. -- 640 с.

22. Михайленко О. Походження держави і права, їх ознаки та політична сутність // Михайленко О. Основи держави і права (Правознавство).- К., 1995.- С.4-6.

23. Особливості виникнення держави і права у різних народів // Основи держави і права: Навч. посіб. у запитаннях і відповідях для вступників до юрид. навч. закл.- К., 1995.- С.7-9.

24. Політологія. Кн. Перша: Політика і суспільство. Кн. Друга: Держава і суспільство / А. Колодій, В. Марченко, Л. Климанська, Я. Комина. - Київ: Ельга-Н, Ніка-Центр, 2000. - 584 с.

25. Роль держави і права в суспільстві - основні теорії походження та сутності держави і права // Основи правознавства: Навч. посіб.- К., 2003.- С.5-16.

26. Руссо Ж. - Ж. Об общественном договоре, или начала политического права/ Ж. - Ж. Руссо . -- Москва, 2000.

27. Самолюк В., Філіп'єв А., Мартинюк Р. Основи правознавства: Навчальний посібник. - Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2006. - 253с.

28. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / О. Ф. Скакун. - Харків.: Консул, 2001. - 655 с.

29. Теория государства и права: курс лекций / под ред. Н. И. Матузова и А. В. Малько. 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Юристъ, 2006.

30. Цицерон Марк Туллій. Діалоги: Про державу. Про закони. - М., 1994.

31. Чиркин В.Е. Три ипостаси государства/ В. Е. Чиркин // Государство и право. - 1993. - № 8. - С. 107--115.

32. Шемшученко Ю.С. та ін. Юридична енциклопедія/ Ю. С. Шемшученко. - Київ, “Українська енциклопедія” імені М. П. Бажана. - 2005. - Т.1.

Размещено на Allbest.ru