Адміністративна відповідальність за правопорушення, вчинені в галузі охорони праці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний авіаційний університет

Остапенко Леонід Олексійович

АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ, ВЧИНЕНІ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ПРАЦІ

12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Київ - 2015

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі кримінального права та процесу Навчально-наукового Інституту права та психології Національного університету «Львівська політехніка»

Науковий керівник:

кандидат юридичних наук Парпан Уляна Михайлівна, Навчально-науковий Інститут права та психології Національного університету «Львівська політехніка», доцент кафедри адміністративного та інформаційного права

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України Курило Володимир Іванович, Національний університет біоресурсів і природокористування, проректор з навчально-наукової роботи, правових та соціальних питань;

кандидат юридичних наук, професор Ковалів Мирослав Володимирович, Львівський державний університет внутрішніх справ МВС України, завідувач кафедри адміністративно-правових дисциплін

Захист відбудеться «27» квітня 2015 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.062.16 у Національному авіаційному університеті (03680, м. Київ, пр. Космонавта Комарова, 1)

З дисертацією можна ознайомитися у Науково-технічній бібліотеці Національного авіаційного університету (03680, м. Київ, пр. Космонавта Комарова, 1)

Автореферат розісланий «26» березня 2015 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради І. М. Сопілко

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

адміністративний правопорушення охорона праця

Актуальність теми. Реалізація положень Конституції України щодо соціально-економічних прав людини і громадянина передбачає і надає можливість створювати матеріальні блага у належних, безпечних і здорових умовах праці. На сьогодні стан законодавства України про адміністративну відповідальність суперечливий і недосконалий, особливо це стосується процесуальних норм, які встановлюють порядок притягнення винної особи до відповідальності.

Захист положень адміністративної відповідальності заходами Загальнодержавної соціальної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014-2018 роки, затвердженої Законом України від 4 квітня 2013 р. № 178-VII, залишається застарілим, таким, що не повною мірою відповідає вимогам суспільного розвитку. Про це свідчать матеріали судової практики останнього часу, прийняті по них рішення за правопорушення, вчинені в галузі охорони праці, а також результати авторських емпіричних досліджень з цієї проблеми. Спостерігається стійка тенденція до зростання кримінально- та адміністративно-карних правопорушень у галузі охорони праці.

Чинне адміністративне законодавство України за вчинення правопорушень у галузі охорони праці, незважаючи на їх підвищену суспільну небезпеку та матеріальну шкоду, передбачає застосування щодо винної особи лише адміністративного штрафу у незначних на сьогодні розмірах. Процесуальні норми провадження у справах про адміністративні правопорушення недостатньо визначають процесуальний статус учасників провадження на стадіях розгляду справи, прийняття по ній рішення та виконання. Існує необхідність уточнення кола суб'єктів, які уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, вчинені в галузі охорони праці.

Наведене свідчить про науково-практичну актуальність теми дослідження та необхідність пошуку нових за змістом, більш ефективних заходів адміністративної відповідальності за правопорушення, вчинені в галузі охорони праці, що сприятиме об'єктивному і справедливому вирішенню справи уповноваженими на це органами і посадовими особами.

Стан наукової розробки проблеми характеризується тим, що загальнотеоретичні аспекти адміністративної відповідальності відображені у працях українських учених В. Авер'янова, Ю. Битяка, І. Бородіна, І. Голосніченка, С. Гончарука, Є. Додіна, Р. Калюжного, М. Коваліва, Л. Коваля, В. Колпакова, А. Комзюка, О. Коцана, О. Кузьменко, В. Курило, С. Масьондза, О. Рябченко, І. Сопілко, Р. Шишки та ін.

У європейському просторі проблеми адміністративної відповідальності досліджували А. Агапов, А. Альохін, Д. Бахрах, А. Гійу, І. Євтіхнєєв, А. Єлістратов, М. Костенніков, Ю. Козлов, Б. Россинський, І. Самощенко, Ю. Старилов, М. Фаркушин, Д. Флемінг та ін.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до Загальнодержавної соціальної програми поліпшення стану безпеки гігієни праці та виробничого середовища на 2014-2018 роки, затвердженої Законом України від 4 квітня 2013 р. № 178-VІІ, основних наукових напрямів досліджень Національного університету «Львівська політехніка» від 24 червня 2014 р. протокол № 5 «Про правові, психологічні та інформаційні проблеми розвитку державності в Україні», науково-дослідної роботи «Вдосконалення правового механізму захисту прав і свобод людини і громадянина в умовах розбудови правової держави» (державний реєстраційний № 0112U001217), а також у контексті наукового дослідження кафедри адміністративного та інформаційного права Навчально-наукового інституту права та психології НУ «Львівська політехніка» за напрямом «Адміністративно-правові проблеми реформування правової України».

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - комплексно опрацювати та висвітлити теоретичні і практичні аспекти адміністративної відповідальності в галузі охорони праці. Для досягнення зазначеної мети потрібно було вирішити такі завдання:

- проаналізувати матеріальний аспект застосування адміністративної відповідальності за правопорушення, вчинені в галузі охорони праці;

- визначити правову природу охорони праці та адміністративної відповідальності за порушення законодавства про працю та охорону праці;

- розкрити сутність та ознаки адміністративного правопорушення як різновиду протиправних дій чи бездіяльності, що посягають на трудові відносини в галузі охорони праці;

- висвітлити значення адміністративних стягнень як міри відповідальності за правопорушення, вчинені в галузі охорони праці;

- з'ясувати шляхом порівняння наявні ознаки, елементи, критерії та особливості, що характеризують співвідношення і взаємозв'язок адміністративної відповідальності за правопорушення, вчинені в галузі охорони праці, з іншими видами юридичної відповідальності;

- розглянути місце профілактики адміністративних правопорушень у галузі охорони праці;

- охарактеризувати процесуальні аспекти провадження в справах про адміністративні правопорушення, вчинені у галузі охорони праці;

- з'ясувати співвідношення провадження в справах про адміністративні правопорушення, вчинені в галузі охорони праці, з іншими видами процесуального провадження;

- обґрунтувати існуючі та нові за змістом заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення, вчинені в галузі охорони праці;

- запропонувати шляхи вдосконалення провадження у справах про адміністративні правопорушення, вчинені у галузі охорони праці.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, урегульовані нормами адміністративного права в галузі праці.

Предметом дослідження є охорона праці засобами адміністративної відповідальності.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становлять загальнонаукові та спеціальні методи пізнання соціальних і правових явищ, пов'язаних із застосуванням до правопорушників у галузі охорони праці засобів адміністративної відповідальності. Із загальнонаукових методів застосовувались, насамперед, діалектичний, системно-структурний, історичний, порівняльний та метод аналізу й синтезу, а зі спеціально-юридичних методів - формально-юридичний метод. За допомогою методу історичного аналізу досліджено генезу матеріального і процесуального аспектів адміністративної відповідальності за правопорушення в галузі охорони праці (розділи 1, 2). Широко використовувався діалектичний метод, зокрема, при аналізі чинного адміністративного законодавства та практики його застосування з метою виявлення і пояснення розвитку заходів у сфері охорони праці (підрозділи 1.1, 1.2). За допомогою методів аналізу та синтезу здійснювалося вивчення ознак, властивостей та різновидів правопорушень, а також видів покарань за протиправні дії чи бездіяльність, що вчиняються в галузі охорони праці (підрозділи 1.3, 1.4). Системно-структурний метод застосовано з метою виявлення співвідношення та взаємозв'язку адміністративної відповідальності з іншими видами юридичної відповідальності за правопорушення, вчинені в галузі охорони праці (підрозділи 1.5, 2.2). Порівняльний метод було покладено в основу аналізу як вітчизняного трудового і адміністративного законодавства, так і інших країн, яке регулює питання охорони праці. Крім того, для встановлення змісту норм окремих галузей права, що передбачають відповідальність за правопорушення, вчинені в галузі охорони праці, використовувався формально-юридичний метод. Переважно ці та інші методи наукового дослідження використовувались в їхньому взаємозв'язку.

Нормативно-правовою основою роботи стали положення Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших нормативно-правових актів України, а також законодавство Європейського Союзу у сфері охорони праці.

Емпірична база дослідження - узагальнення практики застосування чинного законодавства України, історичні матеріали та публікації в періодичних виданнях, дані проведеного анкетного опитування 251 особи, а також статистичні матеріали щодо адміністративної відповідальності за правопорушення, вчинені в галузі охорони праці.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є новим за змістом комплексним науковим дослідженням матеріальних і процесуальних аспектів адміністративної відповідальності за правопорушення, вчинені в галузі охорони праці. У роботі проведено аналіз теоретичних і практичних проблем, які виникають при застосуванні заходів адміністративної відповідальності за правопорушення, вчинені в галузі охорони праці, виявлено недоліки та прогалини у правовому захисті трудових прав, свобод і законних інтересів учасників трудових відносин, запропоновано варіанти вирішення поставлених завдань, зокрема:

уперше:

? доведено, що охорона праці як об'єкт адміністративно-правого захисту є системою суспільних відносин, що покликані створити належні і здорові умови праці, які виключають нещасні випадки, виробничий травматизм серед працівників;

? представлено й обґрунтовано підходи щодо доцільності застосування соціального діалогу як процесу визначення та зближення позицій, досягнення домовленостей та прийняття узгоджених рішень між учасниками трудових відносин стосовно охорони праці;

? розкрито сутність та запобіжне призначення охоронної функції адміністративної відповідальності шляхом впливу на потенційних та можливих правопорушників у галузі охорони праці адміністративно-правовими засобами;

? запропоновано розглядати пізнавальний процес співвідношення та взаємозв'язку адміністративної відповідальності за правопорушення, вчинені в галузі охорони праці, на основі застосування порівняльного методу, що сприятиме виявленню та співставленню тотожностей і розбіжностей між матеріальним та процесуальним змістом відповідальності;

? обґрунтовано необхідність захисту законних інтересів осіб, щодо яких вчинено протиправні дії чи бездіяльність у галузі охорони праці, шляхом вирішення завдань провадження, порядку провадження, вивчення обставин, що виключають провадження, розгляд справи про адміністративне правопорушення, прийняття по ній рішення та його виконання;

удосконалено:

? зміст характеристики об'єктивних і суб'єктивних ознак юридичного складу адміністративних правопорушень, що вчиняються в галузі охорони праці;

? розуміння лінгвістично-юридичного змісту терміна «адміністративне стягнення» та його використання при характеристиці таких адміністративних покарань, як: попередження; позбавлення спеціального права, наданого громадянину; громадські роботи; виправні роботи; адміністративний арешт за умови їх застосування за правопорушення, вчинені у галузі охорони праці;

? наукові підходи до розуміння необхідності та доцільності виділення таких рівнів вдосконалення провадження в справах про адміністративні правопорушення, як: наукового (доктринального); законодавчого; правозастосовного; правовиконавчого;

набули подальшого розвитку:

? наукові висновки про доцільність розгляду профілактики адміністративно-карних порушень у галузі охорони праці у широкому та вузькому вимірах;

? пропозиції стосовно удосконалення механізму адміністративної відповідальності в галузі охорони праці шляхом розвитку науково-теоретичних і практичних підходів щодо змісту і призначення матеріально-процесуальних аспектів відповідальності.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані та обґрунтовані в дисертації висновки та рекомендації можуть бути використані у:

? науково-дослідній діяльності - як підстава й основа для подальшого опрацювання дослідження проблем, пов'язаних із застосуванням адміністративної відповідальності за правопорушення, вчинені в галузі охорони праці;

? правотворчості - у процесі формування законодавцем державної політики застосування адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у галузі охорони праці (акт впровадження № 44 від 20 листопада 2014 р.);

? правозастосовній діяльності - для поліпшення адміністративно-юрисдикційної діяльності суб'єктів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення в галузі охорони праці (акт впровадження від 1 вересня 2014 р.);

? навчальному процесі - під час проведення занять з навчальних дисциплін «Адміністративне право України», «Адміністративний процес в Україні», «Адміністративна відповідальність», «Трудове право України» (довідка про використання у навчальному процесі НУ «Львівська політехніка» № 67-01-2048 від 24 листопада 2014 р.), а також у системі службової підготовки працівників органів державного управління.

Особистий внесок здобувача. Усі сформульовані в дисертаційній роботі положення та висновки обґрунтовано на основі власних досліджень автора.

Апробація результатів дисертації. Дисертація була обговорена та схвалена на кафедрі адміністративного та інформаційного права Навчально-наукового інституту права та психології Національного університету «Львівська політехніка». Низку її положень було виголошено в доповідях на науково-практичних заходах, а саме: звітній науковій конференції Львівського державного університету внутрішніх справ «Економічна безпека і право: проблеми та шляхи вирішення» (м. Львів, 25 лютого 2011 р.), І Всеукраїнській науково-практичній конференції Навчально-наукового інституту права та психології НУ «Львівська політехніка» «Захист прав і свобод людини та громадянина в умовах формування правової держави» (м. Львів, 25 квітня 2012 р.), науково-практичному семінарі Львівського державного університету внутрішніх справ «Забезпечення органами внутрішніх справ європейських стандартів прав людини у своїй діяльності» (м. Львів, 7 грудня 2012 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна» «Актуальні питання удосконалення системи законодавства в умовах сьогодення» (м. Хмельницький, 14 грудня 2012 р.), круглому столі Класичного приватного університету «Актуальні проблеми сучасного адміністративного права» (м. Запоріжжя, 22 березня 2013 р.), І Регіональній науково-практичній конференції Навчально-наукового інституту права та психології НУ «Львівська політехніка» «Державотворення та правотворення в Україні: проблеми та перспективи розвитку» (м. Львів, 11 квітня 2013 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції Львівського інституту МАУП «Актуальні питання юридичної науки - 2013» (м. Львів, 26 квітня 2013 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції Львівського державного університету внутрішніх справ «Правоохоронна діяльність: конституційні та адміністративно-правові аспекти» (м. Львів, 25 жовтня 2013 р.), Всеукраїнській конференції молодих учених і студентів Юридичного інституту Національного авіаційного університету «АЕРО - 2013. Повітряне і космічне право» (м. Київ, 22 листопада 2013 р.).

Публікації. Основні положення та висновки дисертаційної роботи викладено в 16 публікаціях, з яких 7 статей у наукових виданнях, визнаних фаховими з юридичних наук, у тому числі одна стаття у зарубіжному періодичному виданні, та 9 - у збірниках тез доповідей на науково-практичних заходах.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, які містять 10 підрозділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 238 сторінок, з яких 185 - основний текст, 20 - додатки, 33 - список використаних джерел (333 найменування).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, вказано на зв'язок роботи з науковою тематикою, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, подано відомості про їх апробацію, структуру й обсяг дисертації.

Розділ 1 «Матеріальні основи адміністративної відповідальності за правопорушення, вчинені в галузі охорони праці» складається з шести підрозділів, у яких надано теоретико-правову характеристику складових елементів матеріальної основи адміністративної відповідальності за правопорушення, вчинені в галузі охорони праці.

У підрозділі 1.1 «Генеза ідеї адміністративної відповідальності за порушення законодавства в галузі охорони праці» проведено аналіз наукової літератури, що відображає погляди українських і зарубіжних учених на еволюційні зміни, які відбуваються у сфері праці та її охороні. Звернено увагу на існуючу в науковій літературі періодизацію становлення інституту охорони праці в Україні, яка є спірною за змістом та охоплює: 1) дореволюційний період (середина XVIII - початок ХХ ст.); 2) революційний (1914-1918 р. р.); 3) радянський період (1918-1991 р. р.); 4) період переходу до ринкової економіки (1991 р. - до сьогодні).

Визначено, що адміністративна форма захисту від правопорушень у галузі охорони праці повинна передбачати: законодавче врегулювання відносин у галузі охорони праці, за порушення яких винні особи притягаються до адміністративної відповідальності; чітко окреслений перелік суб'єктів, уповноважених законом розглядати адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і приймати по них рішення; застосування покарань за вчинені адміністративні правопорушення в галузі охорони праці; відшкодування завданої протиправними діями чи бездіяльністю шкоди потерпілим від правопорушень у галузі охорони праці.

Успішне розв'язання проблем адміністративної відповідальності за правопорушення, вчинені в галузі охорони праці, залежить від з'ясування впливу на неї таких чинників: 1) соціально-економічних; 2) нормативно-правових; 3) деліктних; 4) запобіжних.

У підрозділі 1.2 «Охоронна функція адміністративної відповідальності за порушення законодавства про працю та охорону праці» розкрито сутність, ознаки і правовий вплив охоронної функції адміністративної відповідальності за порушення законодавства про працю та охорони праці.

Визначено, що зміст мети охоронної функції адміністративної відповідальності за порушення законодавства про працю та її охорону розкривається за допомогою правових засобів забезпечення охоронної функції адміністративної відповідальності за порушення законодавства про працю та охорону праці, що охоплюють: 1) адміністративно-правові норми, що передбачають відповідальність за вчинені протиправні дії чи бездіяльність; 2) адміністративно-правові норми, що забезпечують процесуальну сторону порушення; 3) адміністративно-правові норми, що забезпечують виконання постанов про накладення адміністративних стягнень; 4) адміністративно-правові відносини, що виникають, розвиваються та припиняються під час реалізації завдань охоронної функції адміністративної відповідальності.

Відсутність чіткого та конкретного використання правових засобів охоронної функції адміністративної відповідальності призводить до виникнення внутрішніх та зовнішніх суперечностей між охоронними нормами в галузі охорони праці.

У підрозділі 1.3 «Адміністративне правопорушення як різновид протиправних дій (бездії), що посягають на трудові відносини в галузі охорони праці» здійснено аналіз наукових розробок щодо розуміння поняття адміністративного правопорушення, його загальних та специфічних ознак, що характеризують «широкий» та «вузький» підхід у поясненні його змісту.

Дискусійними з цього приводу є точки зору щодо кількості ознак адміністративного правопорушення та «віднесення» до них ознак, що характеризують об'єктивну та суб'єктивну сторону протиправних дій чи бездіяльності.

У підрозділі 1.4 «Адміністративні покарання як міра відповідальності за правопорушення, вчинені в галузі охорони праці» всебічно досліджено науково-теоретичний та правовий зміст поняття покарання, його еволюційні зміни за ознаками, правовим закріпленням та застосуванням до осіб, які вчинили правопорушення.

Сучасне нормативно-правове трактування терміна «адміністративне стягнення» як виду міри покарання за своїм лінгвістичним змістом недостатньо відповідає своєму призначенню, особливо, якщо йдеться про інші види адміністративних стягнень, окрім адміністративного штрафу. Доцільним є законодавче закріплення в адміністративному законодавстві України терміна «адміністративне покарання», який за своїм змістом та ознаками є більш зрозумілим і дієвим при його використанні та здійсненні виховних заходів серед деліктогенного населення та осіб з девіантною поведінкою.

У підрозділі 1.5 «Співвідношення та взаємозв'язок адміністративної відповідальності за правопорушення, вчинені в галузі охорони праці, з іншими видами юридичної відповідальності» розкрито сутність проблеми співвідношення та розмежування правопорушень як в минулому, так і в сучасних умовах застосування адміністративної відповідальності, та порівняння її з іншими видами юридичної відповідальності за порушення трудових прав громадян.

Сучасне бачення співвідношення як правової категорії неможливе без з'ясування його змісту водночас з іншими термінами - «співставлення», «порівняння», «розмежування», «відмежування», що сприяє виокремленню та віддаленню начебто однакових за проявом протиправних дій в галузі охорони праці, але разом з тим наповнених іншим деліктним змістом та негативними наслідками.

Розмежування складів правопорушень, вчинених у галузі охорони праці, доцільно здійснювати на таких рівнях: 1) конструювання складу правопорушення, що здійснюється в процесі законотворчої діяльності; 2) тлумачення деліктного законодавства; 3) застосування деліктного законодавства, що здійснюється в процесі деліктно-правової кваліфікації.

На кожному з цих рівнів розмежування складів правопорушень у галузі охорони праці зберігає свої сутнісні ознаки. Взаємне доповнення або обмеження цих ознак при співвідношенні їх за видовими характеристиками сприяє відновленню порушеного права на працю та її охорону на законодавчому, правозастосовному рівнях, при розгляді правопорушення та прийнятті по ньому рішення, при оскарженні рішення, а також при його виконанні.

У підрозділі 1.6 «Профілактика адміністративно-карних правопорушень у галузі охорони праці» аналізуються теоретичні підходи і практика здійснення профілактики правопорушень у галузі охорони праці. Запропоновано розглядати профілактику правопорушень у сфері виробничих відносин у широкому та вузькому вимірах.

Широкий вимір профілактики правопорушень означає запобігання конкретних правопорушень законодавства про працю та її охорону, захист прав, свобод і законних інтересів окремих учасників трудових відносин від вчинення щодо них протиправних дій (чи бездії).

Вузький вимір профілактики цього виду правопорушень передбачає: виявлення причин та умов вчинення протиправних дій чи бездіяльності; виявлення осіб, які мають наміри вчинити протиправні дії (чи бездії), та проведення з ними заходів запобіжного змісту з метою утримання їх від вчинення правопорушення.

Розділ 2 «Процесуальні основи адміністративної відповідальності за правопорушення, вчинені в галузі охорони праці» складається з чотирьох підрозділів і присвячений аналізу поняття і сутності провадження у справах про адміністративні правопорушення в галузі охорони праці, співвідношенню адміністративно-деліктного провадження з іншими видами провадження, розгляду заходів забезпечення провадження та шляхів вдосконалення провадження у справах про адміністративні правопорушення, вчинені в галузі охорони праці.

У підрозділі 2.1 «Поняття і сутність провадження у справах про адміністративні правопорушення, вчинені в галузі охорони праці. Основні положення» шляхом проведеного аналізу з'ясовано поняття і сутність провадження у справах про адміністративні правопорушення та висловлено погляди науковців з цього приводу.

Визначено, що складність захисту законних інтересів осіб, щодо яких вчинено правопорушення в галузі охорони праці, а також дотримання і забезпечення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час провадження по справі пов'язана з: 1) завданнями провадження; 2) порядком провадження; 3) обставинами, що виключають провадження; 4) відкритим розглядом справи про адміністративне правопорушення; 5) доказами по справі про адміністративне правопорушення; 6) здійсненням прокурорського нагляду за виконанням законів при провадженні по справі про адміністративне правопорушення.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення в галузі охорони праці - це система процесуальних послідовних дій, які спрямовані на реалізацію норм матеріального права щодо адміністративної відповідальності за вчинені правопорушення та відновлення порушених прав, свобод і законних інтересів учасників трудових відносин.

У підрозділі 2.2 «Співвідношення провадження у справах про адміністративні правопорушення, вчинені в галузі охорони праці, з іншими видами процесуального провадження» проведено порівняльний аналіз провадження в справах про адміністративні правопорушення, вчинені в галузі охорони праці, з дисциплінарним провадженням за порушення законодавства про працю, кримінально-процесуальним та цивільно-процесуальним провадженням, завданнями яких є захист трудових прав і свобод суб'єктів трудових відносин.

Розглянуто сутність і зміст термінів, що характеризують дисциплінарне провадження, а саме: «дисципліна», «дисципліна праці», «дисциплінарний проступок», «дисциплінарна відповідальність».

Аналіз кримінально-процесуального провадження в справах про злочинні посягання на трудові права громадян вказує на наявність багатьох спільних ознак, властивостей, критеріїв, завдань, принципів, стадій провадження та інших процесуальних аспектів, що характеризують провадження. Разом з тим, кримінально-процесуальне провадження має свою специфіку та особливості при розгляді злочинів, вчинених в галузі охорони праці. Ці властивості не притаманні для дисциплінарного провадження за порушення законодавства про працю, а також для провадження в справах про адміністративні правопорушення, вчинені в галузі охорони праці.

У підрозділі 2.3 «Заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, вчинені в галузі охорони праці» розглянуто найбільш характерний захід забезпечення провадження - примус. Звернено увагу на наявне розмежування примусу: на державний та громадський за змістом, за формою виявлення і за суб'єктами примусу.

Для державного примусу, незалежно від виду юрисдикційного провадження, властива нормативно-правова регламентація. Забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення передбачено главою 20 (ст.ст. 260-267) КУпАП.

Запропоновано доповнити перелік заходів провадження в справах про адміністративні правопорушення в галузі охорони праці такими пунктами: 1) перевірка документів; 2) відвідування підприємств, установ, організацій та інших юридичних суб'єктів; 3) привід, що сприятиме більш ефективному збиранню, закріпленню та збереженню доказів по справі.

У підрозділі 2.4 «Удосконалення провадження у справах про адміністративні правопорушення, вчинені в галузі охорони праці» аргументується, що процесуальний аспект адміністративної відповідальності за правопорушення в галузі охорони праці потребує законодавчого оновлення, а практика процесуального провадження, незважаючи на тривалий час його застосування, має правові прогалини та недоліки, які суттєво впливають на рівень захисту порушених прав, свобод і законних інтересів учасників провадження.

Визначено, що одним із пріоритетних напрямів адміністративно-юрисдикційної діяльності органів, що уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, вчинені в галузі охорони праці, є постійне дотримання нормативно-правових вимог, що характеризують матеріальний і процесуальний аспекти адміністративної відповідальності.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на основі аналізу одержаних наукових і практичних результатів досліджено проблему адміністративної відповідальності за правопорушення, вчинені в галузі охорони праці. Цьому сприяли загальнонаукові і спеціальні методи дослідження, на основі яких отримано достовірні результати, що мають якісні та кількісні показники застосування адміністративної відповідальності до правопорушників в галузі охорони праці. На основі реалізації мети і завдань дослідження сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, основними з яких є такі:

1. Визначено, що генеза ідеї адміністративної відповідальності за правопорушення, вчинені в галузі охорони праці, має свій власний шлях розвитку, який залежить від соціально-економічних і політичних умов, у яких розвивається українське суспільство та його державність.

Адміністративно-правовий захист у галузі охорони праці передбачає систему заходів, спрямованих на відновлення порушених прав, свобод і законних інтересів учасників трудових відносин та компенсацію шкоди, завданої внаслідок протиправних дій чи бездіяльності.

2. Вказано, що наявний перелік підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють відносини з охорони праці в окремих галузях економіки, виробництва та соціального управління, доцільно характеризувати, враховуючи їх юридичну силу та форму зовнішнього вираження, що сприятиме якісному регулюванню трудових відносин у вказаній сфері.

3. Відзначено, що покращення діяльності системи запобігання адміністративним правопорушенням у галузі охорони праці залежить від рівнів її запобігання, що охоплюють: загальносуспільний рівень, на якому здійснюються заходи щодо виявлення причин і умов правопорушень у галузі охорони праці, які мають місце на цьому рівні; груповий (колективний) рівень запобігання адміністративно-карних правопорушень у галузі охорони праці, який здійснюється з метою усунення, ліквідації чи блокування причин і умов протиправних проявів в окремих трудових колективах, соціальних групах; індивідуальний рівень запобігання здійснюється щодо причин і умов конкретного деліктного прояву конкретної особи (роботодавця, працівника) в галузі охорони праці.

4. Наголошено, що охоронна функція адміністративної відповідальності за правопорушення в галузі охорони праці передбачає застосування до особи, яка вчинила протиправні дії чи бездіяльність, моральних, матеріальних і правових обмежень, за допомогою яких буде відновлена і компенсована шкода, завдана потерпілому.

Правовими засобами забезпечення охоронної функції адміністративної відповідальності за правопорушення законодавства в галузі охорони праці слід вважати адміністративно-правові норми, що передбачають відповідальність за правопорушення, вчинені в галузі охорони праці; що забезпечують виконання постанов про накладення адміністративних стягнень за правопорушення, вчинені в галузі охорони праці; що впливають і регулюють виникнення, розвиток і припинення адміністративно-правових відносин у галузі охорони праці.

5. Визначено, що сучасне бачення адміністративного правопорушення (ст. 9 КУпАП) має узагальнену характеристику ознак, які властиві правопорушенням, що вчиняються у галузі охорони праці. На законодавчому рівні за такими ознаками адміністративного правопорушення слід закріпити «суспільну небезпеку», «шкоду (матеріальну і моральну)», що, без сумніву, сприятиме усуненню недоліків при кваліфікації адміністративних правопорушень та прийняттю по них рішень уповноваженими на це суб'єктами.

6. Зазначено, що застосування терміна «адміністративне стягнення», який закріплений у чинному КУпАП, за лінгвістичним змістом не повною мірою відповідає своєму призначенню. Відсутня логіка щодо його тлумачення при застосуванні адміністративного стягнення (за назвою) до таких видів покарання, як попередження (ст. 26 КУпАП), позбавлення спеціального права, наданого громадянину (ст. 30 КУпАП), громадські роботи (ст. 31 КУпАП), виправні роботи (ст. 31 КУпАП), адміністративний арешт (ст. 32 КУпАП).

7. Відзначено, що зафіксований на сьогодні єдиний підхід до визначення розміру адміністративного штрафу (становить 17 грн неоподаткованого мінімуму доходів громадян) потребує прив'язки до розмірів середньої заробітної плати в Україні. Обтяжливою обставиною для кратного збільшення розміру адміністративного штрафу за порушення законодавства про працю та охорону праці є: повторність вчинення протиправних дій чи бездіяльність; підвищена суспільна небезпека; шкідливість вчинених протиправних дій чи бездіяльності; матеріальна вартість завданої шкоди суб'єктом трудових відносин.

8. Вказано, що при визначенні мінімальних або максимальних розмірів штрафу за порушення законодавства про працю та охорону праці слід використовувати вироблені практикою способи, які сприятимуть дотриманню принципів об'єктивності і справедливості призначення та виконання адміністративного стягнення. Такими способами визначення розмірів штрафу можуть бути: 1) вартісна оцінка предмета адміністративно-карного посягання за умови виявлення можливих фактів приховування та заниження його реальної ціни; 2) урахування повторності порушень законодавства про працю та охорону праці у визначені адміністративним законодавством строки; 3) урахування кратності розміру мінімальної заробітної плати громадян, посадових окладів посадових осіб.

9. Зазначено, що лінгвістично-юридичний зміст поняття «співвідношення» у порівнянні з іншими тотожними термінами, які прямо чи опосередковано його взаємно доповнюють, свідчить про широкі можливості його застосування для обґрунтування і характеристики адміністративної відповідальності за порушення законодавства про працю та охорону праці з іншими видами юридичної відповідальності за аналогічні правопорушення.

10. Визначено, що виокремлення та обґрунтування критеріїв адміністративної відповідальності на матеріальні і правові сприяє з'ясуванню та характеристиці ознак відповідальності за об'єктом посягання, ступенем суспільної небезпеки і шкоди, за віком, за видами і розмірами покарань, за обтяжуючими та пом'якшуючими обставинами вчинення правопорушень у галузі охорони праці.

11. Зазначено, що профілактика адміністративно-карних правопорушень у галузі охорони праці передбачає усвідомлену діяльність суб'єктів профілактики, спрямовану на використання правових, моральних та інших форм впливу та обмежень з метою недопущення, локалізації чи нейтралізації негативних явищ у сфері трудових відносин. Основними об'єктами профілактичного впливу є: причини та умови, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень у галузі охорони праці; суб'єкти - порушники трудових відносин, щодо яких суб'єкти профілактики згідно з чинним законодавством застосовують профілактичні заходи в межах, передбачених нормами права; особи зі стійкою девіантною та деліктною поведінкою, а також такі, що неодноразово притягалися до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про працю та охорону праці; особи, які можуть бути потерпілими від адміністративних правопорушень у галузі охорони праці.

12. Обґрунтовано, що провадження в справах про адміністративні правопорушення, вчинені в галузі охорони праці, - це система процесуальних дій, які спрямовані на реалізацію норм матеріального права щодо адміністративної відповідальності за вчинені правопорушення та відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів учасників трудових відносин.

13. Надано пропозицію доповнити чинне адміністративне законодавство України нормою про мову, якою здійснюється провадження в справах про адміністративні правопорушення. Стаття 248-1 КУпАП (проект). Мова, якою здійснюється провадження в справах про адміністративні правопорушення. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється українською мовою - державною мовою України. Учасники провадження у справі про адміністративне правопорушення, що не володіють українською мовою, якою здійснюється провадження по справі, мають право виступати, давати пояснення, заявляти клопотання, оскаржувати рішення по справі рідною мовою, а також користуватися послугами перекладача.

14. Шляхом порівняння провадження у справах про адміністративні правопорушення в галузі охорони праці з іншими видами процесуального провадження доведено, що: практика застосування дисциплінарного провадження за трудовим законодавством України у порівнянні з адміністративним, кримінально-процесуальним законодавством України не відповідає вимогам сучасних відносин у сферах державного управління та економіки; адміністративно-процесуальне та кримінально-процесуальне провадження в справах про правопорушення в галузі охорони праці є подібними у завданнях, принципах, стадіях провадження, процесуальному оформленні окремих процесуальних процедур; наявні розмежування між адміністративно-процесуальним і кримінально-процесуальним провадженням свідчать про специфіку провадження, а також про особливості прийняття рішення по справі та його виконання.

15. Визначено, що заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення - це сукупність своєчасних примусових дій щодо особи правопорушника з метою отримання доказів по справі уповноваженими на це суб'єктами. Більш повне отримання доказів по справі про адміністративне правопорушення стане можливим за умови доповнення заходів провадження такими пунктами: 1) перевірка документів; 2) відвідування підприємств, установ, організацій та інших юридичних суб'єктів, на яких вчиняються правопорушення в галузі охорони праці; 3) привід та застосування його до фізичної особи, а також до свідків та інших учасників провадження.

16. Наголошено, що вдосконалення провадження у справах про адміністративні правопорушення, вчинені у галузі охорони праці, відповідає загальним напрямам адміністративної юрисдикції, сутність якої полягає у нормативно-правовому виокремленні і закріпленні стадій провадження, реалізація яких своєю чергою буде залежати від рівня суспільних відносин, благ та інтересів, що є важливими для учасників трудових відносин. Сучасні рівні вдосконалення провадження у справах про адміністративні правопорушення (доктринальний, законодавчий, правозастосовний, правовиконавчий) створюють можливості щодо більш глибокого розуміння мети, завдань та принципів провадження, а також нормативно-правового статусу учасників провадження з чітким позначенням їх прав та обов'язків, що сприятиме об'єктивному і справедливому розгляду справи, прийняття по ній рішення та його виконання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Остапенко Л. О. Адміністративно-правове регулювання трудових відносин в галузі охорони праці. / Л. О. Остапенко // Митна справа. - Львів, 2012. - № 6 (84). - С. 431-434.

2. Остапенко Л. О. Юридична відповідальність за порушення права громадян України на працю / Л. О. Остапенко // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України : науковий збірник. - Київ, 2013. - №. 1. - С. 36-39.

3. Остапенко Л. А. Об исполнении постановлений по делам об административных правонарушениях, посягающих на права граждан в области труда в Украине / Л. А. Остапенко // Право и образование : научный журнал. - Москва, 2013. - № 10. - С. 179-183.

4. Остапенко Л. О. Суб'єкти адміністративної відповідальності за порушення вимог законодавства України про працю та охорону праці / Л. О. Остапенко // Наукові записки Львівського університету бізнесу і права : зб. наук. праць з економічних та юридичних наук. - 2013. - № 10. - С. 231-235.

5. Остапенко Л. О., Банах О. О. Правові основи охорони праці на авіаційних підприємствах України / Л. О. Остапенко, О. О. Банах // Митна справа. - Львів, 2013. - № 6. - С. 174-179.

6. Остапенко Л. О. Охорона праці та її адміністративно-правовий захист / Л. О. Остапенко // Науковий вісник : Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія : юридична / головний редактор М. М. Цимбалюк. - Львів : ЛьвДУВС, 2013. - С. 270-275.

7. Остапенко Л. О. Теорія і практика співвідношення адміністративної відповідальності за правопорушення в галузі охорони праці з іншими видами юридичної відповідальності / Л. О. Остапенко // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України : науковий збірник. - Київ, 2014. - №. 2 (13). - С. 68-76.

8. Остапенко Л. О. Поняття та ознаки адміністративної відповідальності у сфері стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації / Л. О. Остапенко // Економічна безпека і право : матер. Звіт. наук. конф. (Львів, 25 лютого 2011 р.). - Львів : ЛьвДУВС, 2011. - С. 294-297.

9. Остапенко Л. О. Стандарти Ради Європи щодо притягнення до відповідальності за адміністративним законодавством України / Л. О. Остапенко // Захист прав і свобод людини та громадянина в умовах формування правової держави : Збірник тез. - Львів, 2012. - С. 164-168.

10. Остапенко Л. О. Про адміністративно-правовий захист права на працю / Л. О. Остапенко // Забезпечення органами внутрішніх справ європейських стандартів прав людини у своїй діяльності : тези науково-практичного семінару (Львів, 7 грудня 2012 р.) - Львів : ЛьвДУВС, 2012. - С. 200-202.

11. Остапенко Л. О Про застосування термінів щодо суб'єктів адміністративної відповідальності за порушення права на працю / Л. О. Остапенко // Актуальні питання удосконалення системи законодавства в умовах сьогодення : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. - Хмельницький : ХІСТ Університету «Україна», 2012. - С. 93-94.

12. Остапенко Л. О. Об'єктивні ознаки адміністративних правопорушень, що вчиняються в галузі охорони праці / Л. О. Остапенко // Актуальні проблеми сучасного адміністративного права : матеріали круглого столу (Запоріжжя, 22 березня 2013 р.) / За ред. В. М. Очаренка та ін. - Запоріжжя : КПУ, 2013. - С. 162-165.

13. Остапенко Л. О. Про диспозиції адміністративних правопорушень в галузі охорони праці / Л. О. Остапенко // Державотворення та право творення в Україні: проблеми та перспективи розвитку : матеріали учасників І регіональної наук.-практ. конф. (Львів, 11 квітня 2013 р.). - Львів : Навчально-науковий інститут права та психології НУ «Львівська політехніка», 2013. - С. 83-86.

14. Остапенко Л. О. Про адміністративні правопорушення, вчинені в галузі праці / Л. О. Остапенко // Актуальні питання юридичної науки - 2013 : зб. доп. та ст. Всеукр. наук.-практ. конф. (Львів, 26 квітня 2013 р.). - Львів : Львів. ін.-т. Міжрегіон. акад. управління персоналом, 2013. - С. 109-111.

15. Остапенко Л. О. Об'єктивні ознаки посягань в галузі охорони праці / Л. О. Остапенко // Правоохоронна діяльність : конституційні та адміністративно-правові аспекти : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (Львів, 25 жовтня 2013 р.). - Львів : ЛьвДУВС, 2013. - С. 226-228.

16. Остапенко Л. О. Питання адаптації національних норм з охорони праці до норм права Європейського Союзу : порівняльний аналіз / Л. О. Остапенко // АЕРО - 2013. Повітряне і космічне право : Матеріали Всеукр. конф. молодих учених і студентів (Київ, Національний авіаційний університет, 22 листопада 2013 р.). - К. : Комп'ютерпрес, 2013. - С. 55-59.

АНОТАЦІЯ

Остапенко Л.О.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, вчинені в галузі охорони праці. - На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Національний університет «Львівська політехніка», Міністерство освіти і науки України, Львів, 2014.

Дисертація присвячена комплексному вивченню матеріальних і процесуальних основ адміністративної відповідальності в галузі охорони праці. У роботі досліджено матеріальні основи адміністративної відповідальності, її еволюційний розвиток та застосування відповідальності за адміністративно-карні правопорушення, вчинені в галузі охорони праці. Розглянуто сутність, ознаки та значення охоронної функції адміністративної відповідальності щодо захисту прав, свобод і законних інтересів учасників трудових правовідносин. Охарактеризовано особливості об'єктно-суб'єктних ознак адміністративного правопорушення як різновиду протиправних дій чи бездії, що посягають на трудові правовідносини в галузі охорони праці.

Встановлено, що адміністративні покарання за правопорушення, вчинені в галузі охорони праці, у вигляді адміністративного штрафу на сьогодні є незначними і не відповідають змінам, що відбулися у соціально-економічній сфері України. Шляхом аналізу з'ясовано тотожності та розмежування адміністративної відповідальності за правопорушення, вчинені в галузі охорони праці, з іншими видами юридичної відповідальності. Розглянуто зміст та рівні профілактики адміністративних правопорушень, що вчиняються в галузі охорони праці.

Запропоновано низку пропозицій і рекомендацій, пов'язаних зі змістом процесуальних основ адміністративної відповідальності за правопорушення, вчинені в галузі охорони праці; з'ясовано поняття і сутність провадження в справах про адміністративні правопорушення в галузі охорони праці.

...