У дослідженні вирішено науково-практичне завдання та наведено обґрунтовані положення щодо вдосконалення адміністративно-правового регулювання ґендерної рівності в організації діяльності працівників прокуратури України. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, основні з них такі:

1. Запропоновано визначення ґендерної рівності правової категорії, що являє собою закріплений на нормативному рівні та втілений у реалізації норм права принцип рівності жінки та чоловіка, що включає рівність прав, свобод, обов'язків та відповідальності, а також рівність їх перед судом. Виокремлено основні ознаки ґендерної рівності: нормативне закріплення принципу, що включає наявність розгалуженої системи нормативно-правових актів у сфері забезпечення рівності прав жінки та чоловіка, до якої, зокрема, належить Конституція, імплементовані норми міжнародного права, законодавчі та підзаконні акти, що є узгодженими між собою і комплексно регулюють вказані суспільні відносини; фактичне втілення принципу рівності в суспільних відносинах завдяки правомірній поведінці соціальних суб'єктів; рівність прав та свобод, що означає визначення для жінки та чоловіка рівних правових можливостей з одночасним урахуванням відмінностей та особливих потреб кожної статі; рівність обов'язків, яка поянюється тим, що можливість реалізації права особи виникає лише тоді, коли йому кореспондує обов'язок усіх інших осіб не порушувати цього права (універсальна модель "право-обов'язок"); рівна відповідальність, що передбачає можливість нести відповідальність однакового виду та міри за аналогічні проступки; рівність перед судом, яка є найважливішою гарантією належної реалізації та відновлення порушених прав.

2. Охарактеризовано стан нормативно-правового регулювання рівних прав і можливостей жінок та чоловіків в Україні. Встановлено, що правове регулювання ґендерних відносин відбувається на трьох рівнях, які тісно взаємодіють між собою: міжнародному, регіональному та національному. Запропоновано класифікацію актів ґендерного законодавства України за різними юридичними критеріями. Виокремлено позитивні та негативні риси системи нормативно-правових актів у сфері ґендеру. Також подано низку пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства, в тому числі за рахунок розширення сфери застосування адміністративно-правових методів регулювання.

3. Досліджено ґендерний аспект проходження служби в органах прокуратури України, на підставі чого виділено тенденції заміщення посад залежно від статі службовців. Зокрема, відзначено принцип вертикальної сегрегації за ґендерною ознакою, відповідно до якого при приблизно однаковій кількості жінок та чоловіків на рядових прокурорських посадах серед керівників однозначно переважають особи чоловічої статі. Визначено, що адміністративно-правове забезпечення ґендерної рівності в органах прокуратури полягає у встановленні адміністративно-правових гарантій проходження служби, а також у регламентованій нормами адміністративного права діяльності суб'єктів публічної адміністрації, спрямованій на реалізацію встановлених гарантій. Механізм адміністративно-правового забезпечення включає: принципи, мету та завдання, функції, методи, форми діяльності суб'єктів публічної адміністрації. Проаналізовано законодавство про прокуратуру з точки зору його відповідності стандартам забезпечення рівних прав жінок та чоловіків. Встановлено, що в цілому нормативний матеріал, спрямований на регулювання питань проходження служби в органах прокуратури, може бути визначений як ґендерно нейтральний. Разом із тим відсутність нормативної основи забезпечення ґендерної рівності при доборі та розстановці кадрів у прокуратурі зумовила наявність фактичного ґендерного дисбалансу.

4. Вивчено фактичний стан реалізації принципу рівності статей в органах прокуратури України шляхом опитування прокурорсько-слідчих працівників у Запорізькій області. На підставі отриманих даних зроблено висновок про наявність дискримінації за ознакою статі як жінок, так і чоловіків при проходженні служби в органах прокуратури України. Проявами дискримінації є: обмежені можливості жінок для побудови вертикальної кар'єри в органах прокуратури; упереджене ставлення до професійних якостей жінки-працівника прокуратури; переконання в недоцільності призначення жінок на керівні посади й відповідні суб'єктивні кадрові рішення; підвищене службове навантаження на працівників чоловічої статі. Виявлено групи причин дискримінації об'єктивного та суб'єктивного характеру. Запропоновано розширення сфери застосування адміністративно-правових методів з метою забезпечення ґендерної рівності в організації діяльності працівників прокуратури: методів переконання (проведення семінарів, зборів, роз'яснень); примусу; адміністративно-правових заборон, дозволів та стимулювань; економічного стимулювання; заохочення; квотування; державного та громадського контролю. Сформульовано пропозиції щодо розширення сфери диспозитивного правового регулювання, а також посилення адміністративної відповідальності за порушення ґендерного законодавства в організації діяльності прокуратури.

5. Досліджено зарубіжний досвід адміністративно-правового забезпечення ґендерної рівності в організації діяльності прокуратури та запропоновано шляхи його запозичення в Україні. Виокремлено низку загальних рис, характерних для переважної більшості країн, які досліджено крізь призму ґендерної рівності в органах прокуратури: у переважній більшості розвинутих країн є чітка, прозора та перспективна державна політика щодо подолання ґендерної нерівності; у переважній більшості досліджених країн функціонує потужний інститут соціального захисту жінок, які працюють у судових та правоохоронних органах; важливу роль у вищезазначеному процесі відіграють професійні спілки, які захищають інтереси не тільки працівника як такого, а й працівника-жінки. Запропоновано запозичувати досвід зарубіжних країн щодо введення квот на добір жінок в органи прокуратури, нормативного закріплення принципу ґендерної рівності в спеціальному законодавчому акті про прокуратуру, запровадження посиленої адміністративної відповідальності за порушення цього принципу.

6. Визначено основні напрями вдосконалення адміністративно-правового забезпечення ґендерної рівності в організації діяльності в органах прокуратури України. Наголошено на необхідності включення до організаційних принципів принципу забезпечення рівного доступу до служби в органах прокуратури України та просування по службі, в тому числі й незалежно від статі. Внесено низку пропозицій щодо доповнення тексту закону про прокуратуру, який має бути прийнятий у рамках проведення реформи кримінальної юстиції України, та відомчих нормативних актів нормами щодо: рівного доступу до служби в органах прокуратури незалежно від статі; квотування кількості жінок у кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях прокурорів (до 40%); додаткового соціального захисту жінок-працівників прокуратури; реагування на випадки виявлення дискримінації за ознакою статі при прийнятті на службу в органи прокуратури, переміщенні або призначенні на посаду. Наголошено на необхідності запровадження адміністративної відповідальності за посягання на честь і гідність працівника прокуратури. Доведено доцільність запровадження в органах прокуратури системи психологічного забезпечення роботи цих органів шляхом створення окремого підрозділу - психологічної служби. Запропоновано модель взаємодії із громадськістю шляхом створення громадської ради при прокуратурі та штатного підрозділу по зв'язках із громадськістю, який входив би до головного управління кадрової служби Генеральної прокуратури України. Переглянуто підходи до функціонування професійних спілок органів прокуратури. Обґрунтовано необхідність розробки Програми забезпечення ґендерної рівності в органах прокуратури та введення посади радника Генерального Прокурора України з прав людини та ґендерних питань для безпосередньої реалізації такої програми.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Лєскіна І.Є. Питання ґендерної рівності в правовій доктрині: генеза та сучасні пріоритети дослідження / І. Є. Лєскіна // Вісник Запорізького національного університету: збірник наукових праць. Юридичні науки. - 2012. - № 4. - Ч.1. - С.182-191.

2. Лєскіна І.Є. Ґендерна рівність у законодавстві про прокуратуру зарубіжних країн / І.Є. Лєскіна // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. - 2012. - № 20. - частина ІІ. - С.149-151.

3. Лескина И.Е. Административно-правовое обеспечение прохождения службы в органах прокуратуры Украины: гендерный аспект / И.Е. Лескина // Административное право и процесс. - 2013 - № 10. - С.43-46.

4. Лєскіна І.Є. Питання правового регулювання генедрної рівності в Україні / І. Є. Лєскіна // Держава і право: збірник наукових праць. - 2012. - № 58. - С.187-193.

5. Лєскіна І.Є. Забезпечення ґендерної рівності в органах прокуратури: проблеми та перспективи / І. Є. Лєскіна // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. - 2012. - № 20. - частина І. - С.168-172.

6. Лєскіна І.Є. Ґендерна рівність як принцип управління кадрами в органах прокуратури України / І. Є. Лєскіна // Вісник Запорізького національного університету: збірник наукових праць. Юридичні науки. - 2012. - № 2. - Ч.1. - С.171-177.

7. Лескина И.Е. Зарубежный опыт регулирования гендерного равенства в организации деятельности прокуратуры и пути его заимствования в Украине / И. Е Лескина // Закон и жизнь. - 2013. - № 9/3. - С.109-113.

8. Лєскіна І.Є. Визначення ґендерної рівності: сучасний доктринальний погляд / І.Є. Лєскіна // Національна правова система в умовах реформування європейського правового простору: збірник матеріалів міжнародної юридичної науково-практичної інтернет-конференції "Актуальна юриспруденція", (м. Київ, 10 жовтня 2012 р.). - К., 2012. - С.115-120.

9. Лєскіна І.Є. Ґендер та ґендерна рівність в аспекті адміністративно-правового дослідження / І. Є. Лєскіна // Розвиток наукових досліджень 2012: матеріали восьмої міжнародної науково-практичної конференції (м. Полтава, 19-21 листопада 2012 р.). - Полтава: ІнтерГрафіка, 2012. - Т.3. - С.51-55.

10. Лєскіна І.Є. Ґендерна рівність як об'єкт адміністративно-правового регулювання / І. Є. Лєскіна // Людина, суспільство, держава: публічно-правовий аспект: матеріали міжнародної науково-практичної конференції "VIII Прибузькі юридичні читання", (м. Миколаїв, 23-24 листопада 2012 р.) / відп. ред. д. ю. н., доцент О.В. Козаченко. - Миколаїв: Іліон, 2012. - С.224-227.

11. Лєскіна І.Є. До питання ґендерної рівності у законодавстві України / І. Є. Лєскіна // Проблеми реалізації принципу верховенства права: теоретичні і практичні аспекти: збірник матеріалів міжнародної науково-практичної інтернет-конференції "Актуальна юриспруденція", (м. Київ, 14 грудня 2012 року). - К., 2012. - С.65-70.

12. Лєскіна І.Є. Питання ґендерної рівності при проходженні служби в органах прокуратури України / І. Є. Лєскіна // Пріоритетні напрямки розвитку правової системи України: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, (м. Львів, 18-19 січня 2013 року). - у 2-х частинах. - Львів: Західноукраїнська організація "Центр правничих ініціатив", 2013. - Ч.І. - С.55-57.

13. Лєскіна І.Є. Реалізація принципу ґендерної рівності в управлінні кадрами органів прокуратури України / І. Є. Лєскіна // Міжнародні та національні правові виміри забезпечення стабільності: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Львів, 19-20 квітня 2013 р.). - у 2-х частинах. - Львів: Західноукраїнська організація "Центр правничих ініціатив", 2013. - Ч. ІІ. - С.49-51.

14. Лєскіна І.Є. Ґендерна рівність у законодавстві про прокуратуру зарубіжних країн / І.Є. Лєскіна // Сучасне правотворення: питання теорії та практики: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Дніпропетровськ, 30 червні 2013 р.). - Дніпропетровськ: ГО "Правовий світ", 2013. - С.43-47.

15. Лєскіна І.Є. Зарубіжний досвід регулювання ґендерної рівності в організації діяльності прокуратури та шляхи його запозичення в Україні / І. Є. Лєскіна // Materialy IX mezinarodni vedecko-praktika konference "Predni vedecke novinky - 2013". - Dil 6. Filologicke vedy. Psychologie a sociologie: Praha. Publishing House "Education and Science" s. r. o. - P.41-43.

Размещено на Allbest.ru