Адміністративно-правовий статус Державної податкової служби України

У підрозділі 5.1 «Адміністративно-правові засади складання та подання податкової й фінансової звітності платників податків» здійснено аналіз адміністративно-правового регулювання процесу складання та подання звітності платниками податків. Зазначено, що форми обов'язкової податкової звітності повинні відповідати нормам та змісту відповідного податку та збору, затвердженому порядку їх складання. А сама форма податкової декларації встановлюється центральним органом податкової служби України. Забороняється формування податкової звітності на підставі даних, не підтверджених відповідними документами.

Прийняття податкової декларації є обов'язком податкових органів України. Під час прийняття податкової декларації посадова особа податкового органу зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення лише обов'язкових реквізитів. Інші показники декларації до її прийняття перевірці не підлягають. За кожною заявою платника податків щодо порушення посадовою особою податкового органу правил прийому декларації повинно в обов'язковому порядку бути проведене службове розслідування.

Але дані податкової звітності не дають повної інформації про реальний фінансово-економічний стан суб'єктів господарювання, тому платники податку на прибуток та малі підприємства подають разом з податковою декларацією річну фінансову звітність. Однак сьогодні податкова та фінансова звітність в Україні (особливо в частині визначення прибутку) ґрунтується на різних принципах. А Положення (стандарт) бухгалтерського обліку визначають два окремих поняття: 1) податковий прибуток (збиток); 2) обліковий прибуток (збиток), хоча в більшості країн Єврозони (таких як Німеччина, Франція, Італія), до якої інтегрується України, бухгалтерський облік відповідає системі оподаткування. Тому підвищення статусу та достовірності як податкової, так і фінансової звітності можна досягти шляхом налагодження взаємозв'язку між бухгалтерським обліком та системою оподаткування, і, тим самим, усунення будь-яких податкових різниць у звітності платників податків. Причому, бажано, щоб уся звітність платників податків (як податкова, так і бухгалтерська), яка направляється до податкових органів, була підтверджена відповідним аудиторським висновком.

У підрозділі 5.2 «Порядок застосування Державною податковою службою України примусових засобів виконання податкових зобов'язань платниками податків» визначено, що жодна, навіть найдосконаліша податкова система не забезпечує достатньої мотивації платників сплачувати будь-які кошти до бюджету. Тому основною відмінністю податкових відносин від інших майнових відносин (наприклад, цивільних) полягає у нерівності положення їх учасників. Податкові відносини засновані, перш за все, на повному підпорядкуванні однієї сторони (платників податків) іншій (державі в особі її податкових органів). А основним засобом забезпечення виконання платниками податків своїх зобов'язань перед бюджетом є застосування державного примусу. Причому, засоби державного впливу на платників податків, з однієї сторони, повинні забезпечувати наповнення державного бюджету, а з іншої, - стимулювати розвиток суспільного виробництва в нашій країні.

В умовах дії Податкового кодексу України, в якому, за словами Прем'єр-міністра України М. Азарова, «збалансовано інтереси держави і платників податків», обов'язок самостійно сплачувати податки та збори в строки й у розмірах, встановлених чинним законодавством, покладається на платників податків. А основними засобами виконання платниками своїх обов'язків є: поручительство; податкова застава; адміністративний арешт майна; примусове стягнення готівки та коштів і розпродаж майна, що перебуває у податковій заставі.

Причому право податкової застави, як вирішив Конституційний суд України у 2005 році, поширюється не на всі активи платника, а залежить від суми його податкового боргу.

Якщо платник порушує правила відчуження майна, то до нього може бути, як виняток, застосовано адміністративний арешт майна, який може бути повним чи умовним. Арешт на майно може бути накладено рішенням Керівника податкового органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірено судом. Звільнення ж майна платника з податкової застави і припинення адміністративного арешту його майна, на думку автора, може здійснюватися лише після фактичної перевірки податковим органом підстав такого звільнення та припинення.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків проводиться не раніше, ніж 60 календарних днів з моменту надіслання йому податкової вимоги. Витрати, пов'язані з організацією та продажем майна, покриваються, в першу чергу, за рахунок сум, отриманих від такого продажу. У зв'язку з цим, запропоновано законодавчо встановити граничний рівень таких витрат (у відсотках до вартості майна, що встановлюється на продаж).

У підрозділі 5.3 «Притягнення до відповідальності Державною податковою службою України платників податків за порушення податкового законодавства» визначається, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль, за яким покладено на податкові органи, застосовуються такі види відповідальності: а) фінансова; б) адміністративна; в) кримінальна; г) дисциплінарна.

Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій та/або пені. Але застосування цих фінансових санкцій, зазначених у Податковому кодексі України повинно бути приведено до норм Цивільного кодексу України, які наведені у статті 549 цього Кодексу. Виходячи з цих положень, сума штрафу встановлюється у відсотках до суми несплаченого податку чи збору, і не може залежати від терміну сплати податку. А пенею, відповідно до Цивільного кодексу України, є неустойка, що обчислюється у відсотках до несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день простроченого зобов'язання. Причому, згідно до статті 550 Цивільного кодексу України «проценти на неустойку не нараховуються». А це суперечить положенням Податкового кодексу України, який встановлює, що пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи штрафні санкції). Тобто пеня (як один з видів неустойки) нараховується у вигляді процентів на штрафні санкції (інший вид неустойки).

Спірним є також положення Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються податковими органами, яке зазначає, що пеня нараховується із розрахунку 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний день прострочки у його сплаті. А це не сприяє налагодженню партнерства між державою і платниками податків.

Також дискусійним є положення Податкового кодексу України (дивись пункт 5 підрозділу 1 розділу ХХ), в якому зазначено, «якщо норми інших законів містять посилання на неоподаткований мінімум доходів громадян, то для їх цілей використовується сума 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги», тобто у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), тобто приблизно 1000 грн. А це значно ускладнює визначення як ступеня злочину, так і суми адміністративної або кримінальної відповідальності за правопорушення.

Розділ 6 «Удосконалення адміністративно-правового статусу Державної податкової служби України» охоплює основні напрямки раціоналізації роз'яснювальної роботи податковими органами, питання їх взаємовідносин з платниками податків, а також модернізацію адміністративно-правового статусу Державної податкової служби України.

У підрозділі 6.1 «Раціоналізація роз'яснювальної роботи органами Державної податкової служби України» зазначається, що на сьогодні податкові відносини, що формуються між платниками податків і виконавчими структурами їх стягування, є досить напруженими, а ухилення підприємців від сплати податків у суспільстві не розглядається як негатив. Більш того, за останні роки сформувалися консалтингові структури, які надають послуги підприємцям щодо того, як уникнути податків або, принаймні, їх знизити. Податковим органам в такій ситуації доводиться змагатися в пошуку порушень податкового законодавства і доводити правильність своїх рішень. Це призводить до конфліктних ситуацій, які наростають по мірі зростання обізнаності підприємців з правилами нарахування податків і правами власника у відстоюванні своїх інтересів.

Схеми ухилення від сплати податків є вельми різноманітними, однак основними напрямками уникнення податків є фінансова диверсифікація (проведення операцій на фондовому ринку та використання різного роду офшорних схем).

Констатовано, що взаємодія податкових органів з платниками податків організовується сьогодні на основі принципів соціального партнерства, забезпечення рівних можливостей, взаємної відповідальності, ефективності, прозорості, відкритості, участі громадськості у формуванні і реалізації податкової політики та невтручання податкових органів у діяльність громадських організацій.

Одним з важливих аспектів стратегії створення позитивного іміджу податкових органів України є оновлення змісту, форми та методів роз'яснювальної роботи серед платників податків, яка сьогодні повинна стати головним інструментом формування податкової культури населення. Співпраця податкових органів України з громадськістю може реалізовуватися в різних формах залежно від цілей, функцій на рівні взаємодії (загальнодержавний, регіональний, місцевий).

Податкова служба повинна відповідати перед владою та платниками податків щодо забезпечення принципу справедливості при стягненні податків. Для того, щоб покращити стосунки між платниками податків та податковими органами, слід, насамперед удосконалити податкове законодавство. А для цього необхідна щоденна робота не лише податкових органів, а всіх учасників податкових правовідносин, більшість яких складають платники податків. Це допоможе Україні сформувати податкову політику, направлену на побудову стабільної та зрозумілої системи оподаткування, зменшити податковий тягар і забезпечити збалансованість інтересів держави та суб'єктів господарювання.

У підрозділі 6.2 «Адміністративно-правові засади взаємовідносин Державної податкової служби України та платників податків» визначено, що децентралізація власності і роздержавлення економіки, набуття суб'єктами господарської діяльності самостійності, розвиток приватного підприємництва призвели до того, що питання оподаткування, податкової політики набули у суспільстві особливого значення і стали головними чинниками в діяльності господарюючих суб'єктів.

Серед завдань податкових органів України на одному з перших місць стоять такі, як запобігання злочинам і правопорушенням у податковій сфері, їх розкриття та припинення. Виконання цих завдань неможливе без взаємодії з населенням та громадянськими організаціями. Необхідно краще налагоджувати співробітництво податкових органів з підприємцями та колективами підприємств. Потрібно формувати у платників податків необхідності дотримання норм Податкового кодексу України та інших законів, що регулюють податкові відносини.

Усі форми організації соціуму на будь-якому рівні вимагають контролю - від маленької фірми до державних податкових органів. Особливо це стосується Державної податкової служби України, яка має практично необмежений вплив на всі суб'єкти господарювання. І сьогодні в Україні існує не просо потреба громадського контролю за діями органів влади, особливо за податковою службою, а вже сформовано соціальний запит.

Фундамент для включення практичних механізмів підзвітності податкових органів громадському суспільству було закладено на початку ХХІ століття. Підписання Угоди про співробітництво податкових органів з рядом комітетів Верховної Ради України, спільна робота урядовців і податківців, тісна співпраця з Асоціацією платників податків України, громадськими об'єднаннями підприємців повинні сприяти не тільки прискоренню розробки важливих податкових документів, а й поліпшенню їх якості.

У підрозділі 6.3 «Модернізація адміністративно-правового статусу Державної податкової служби України» досліджено напрямки модернізації діяльності податкових органів в сучасних умовах, коли України йде шляхом інтеграції до Європейського простору.

Одним із стратегічних напрямів реформування податкової системи України є здійснення послідовних заходів з модернізації діяльності Державної податкової служби України та перетворення її фіскального органу на сервісну установу. З цією метою Державною податковою службою України було розроблено довгостроковий загальнодержавний проект «Програма модернізації державної податкової служи», який передбачає стандартизацію функцій та процедур для кожного підрозділу податкових органів, зокрема, з управління персоналом, обробки податкової звітності та платежів, реєстрації платників податків, обліку платежів, апеляцій платників податків, зв'язків з громадськістю тощо. Стратегічним планом розвитку державної податкової служби визначено ключові показники (індикатори), за якими оцінюється виконання Проекту модернізації:

1) показник добровільності виконання платниками податків своїх зобов'язань;

2) показник витрат з виконання вимог податкового законодавства платниками податків;

3) ймовірність виявлення випадків ухилення від сплати податків;

4) індикатор якості функціонування податкових органів України при адмініструванні податків та наданні послуг платникам.

При цьому, якісний сервіс є основним кроком до створення сприятливих і рівних конкурентних умов для розвитку кожного суб'єкта господарювання. Отже, модернізація податкової служби становить нагальну необхідність. Перехід до нової модернізованої податкової системи дозволить здобути те, що на сьогодні є найбільшим дефіцитом - довіру платників податків до податкових органів.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової проблеми, що полягає в удосконаленні адміністративно-правового статусу Державної податкової служби України. На основі комплексного аналізу наукових положень адміністративного та фінансового права, специфіки правового регулювання та врахування результатів практичної діяльності вироблено нову концепцію адміністративно-правового статусу ДПС України. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети.

1. Сформульовано авторське визначення адміністративно-правового статусу Державної податкової служби України як регламентоване адміністративно-правовими нормами положення органу, яке визначається через мету його створення (наповнення бюджету), обґрунтовується завданнями та функціями ДПС України, сукупністю прав, обов'язків і відповідальності суб'єкта податкового адміністрування та забезпечує оптимальний вплив на підконтрольні об'єкти (з одного боку, повне та своєчасне встановлення фактів порушення податкового законодавства, а з іншого - максимальне роз'єднання суб'єктів та об'єктів контролю, тобто посадових осіб податкової служби та платників податків, шляхом автоматизації облікового та контрольного процесів).

2. Основними елементами, що визначають статус будь-якого органу державної влади визначено певний набір елементів, основні з яких можна відобразити в такій послідовності: 1) мета -> 2) завдання -> 3) функції -> 4) повноваження -> 5) компетенція. Наголошено, що якщо метою податкової служби завжди є забезпечення грошовими ресурсами доходної частини державного бюджету, то її завдання та функції постійно коригуються відповідно до поставлених цілей соціально-економічного розвитку країни. Відзначено, що на сучасному етапі розвитку нашої держави укріплення адміністративно-правового статусу Державної податкової служби України здійснюється в напрямку підвищення її компетенції та перетворення з фіскального органу у сервісну установу, яка повинна сприяти розвитку бізнесового середовища, поліпшенню інвестиційного клімату та стимулюванню економічного зростання.

3. Проаналізувавши наукові праці окремих дослідників, які пропонують розглядати систему податкових органів у вузькому та широкому розумінні, де включають і підрозділи митної служби, вперше запропоновано об'єднати Державну податкову службу України та митні органи, створивши єдиний державний орган, який повинен контролювати всі джерела наповнення бюджету. Також вперше запропоновано розширити функції податкової міліції як основного органу боротьби з економічною злочинністю, перейменувавши цей орган у відповідності з європейськими політичними й економічними стандартами на Фінансову поліцію.

4. Зауважено, що не сприяє підвищення статусу розподіл функцій Державної податкової служби України між різними державними органами, зокрема Пенсійним фондом, який фактично являється контролюючим органом, але не регулюється податковим законодавством.

Встановлено, що єдиної класифікації функцій ДПС України поки що не існує, а загальний Перелік функцій, які здійснюють її підрозділи, включає більше, ніж 100 процедур. Наголошено, що для успішного виконання поставлених перед Державною податковою службою України завдань всі ці функції повинні виконуватися комплексно та визначено, що якщо функція визначає певний напрямок діяльності органу, то повноваження - є обсягом обов'язків, які доручаються певному органу, а компетентність - означає здатність цього органу реалізувати надані йому повноваження.

5. З'ясовано, що похідними елементами правового статусу органів державної податкової служби від її завдань є права, обов'язки та відповідальність як органів державної податкової служби в цілому, так і окремих її посадових та службових осіб при виконанні своїх функцій.

Встановлено, що юридична відповідальність, як невід'ємна та важлива складова національної правової системи є надійним і ефективним засобом, що блокує протиправну поведінку працівників органів Податкової служби України, стимулює їх до виконання своїх функціональних обов'язків, попереджує корупційні діяння у сфері податкового законодавства, забезпечує дотримання посадовими особами державної податкової служби річних за характером та змістом правових приписів, встановлених як загальними, так і спеціальними нормами.

6. Визначено, що найважливішою функцією Державної податкової служби України, яка значною мірою визначає її адміністративно-правовий статус, та необхідною умовою існування нашої держави є адміністрування податків і зборів. Метою адміністрування є забезпечення виконання податкових зобов'язань платниками податків оптимального втручання в їхню господарську діяльність через застосування законодавчо встановлених механізмів і процедур.

З'ясовано, що в юридичній літературі немає єдиної точки зору щодо систематизації принципів організації адміністрації податків та зборів. Тому виділено загальні та спеціальні принципи адміністрування. В процесі адміністрування податків також виділено зовнішні та внутрішні принципи діяльності працівників Державної податкової служби України, які встановлені такими нормативними актами як «Норми поведінки в системі Державної податкової служби України» та «Кодекс професійної етики працівників Державної податкової служби України».

7. З'ясовано порядок реєстрації платників податків для ефективного здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства та визначено, що стосовно кожного платника податків, взятого на облік в органі ДПС України, формується облікова справа, яка складається з двох частин: реєстраційної та звітної. Особлива увага приділена окремій реєстрації осіб - платників податку на додану вартість та запровадженні Податковим кодексом України ведення Єдиного реєстру податкових накладних, що є основними напрямками для чіткого та своєчасного бюджетного відшкодування сум цього податку.

Підвищенню ефективності процесу реєстрації платників податків буде сприяти отримання інформації про об'єкти оподаткування з інших державних органів.

8. Встановлено, що складання й обробка звітності платників податків значно полегшується з удосконаленням програмно-технічних засобів автоматизованої обробки інформації та переходом від традиційної паперової технології зберігання і передачі даних до електронної.

Визначено, що сьогодні деякі доходи та витрати платників податків, зафіксовані одними й тими ж первинними документами, відповідно до чинного законодавства, повинні оцінюватися за різними принципами: а) бухгалтерського обліку і б) податкового законодавства. Тому Україні треба багато зробити з реформування податкової інформаційної системи, оскільки проблема взаємодії бухгалтерського обліку та податкового законодавства є міжнародною і до кінця не вирішеною.

9. Наголошено, що Державна податкова служба України, відповідно до чинного законодавства, є провідним органом контролю за дотриманням податкового законодавства, однак єдиної точки зору з ряду теоретичних питань організації податкового контролю у вітчизняних фахівців поки що немає, а діюча практика державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності суперечить вимогам багатьох ратифікованих Україною міжнародних угод, зокрема порушена міжнародна практика раптовості перевірок.

Тому головним завданням у підвищенні якості проведення перевірок встановлено удосконалення аналітичної роботи з покращення оцінки ступеня ризику в діяльності окремих груп платників податків та пошуки тіньових схем ухилення від сплати податків і незаконного повернення податку на додану вартість. При чому для цього пропонується використовувати непрямі методи визначення обсягу операцій, що підлягають оподаткуванню.

10. Сьогодні податкові злочини в податковій сфері мають інтелектуальний характер. Вчиняють ці злочини, як правило, особи добре підготовлені в юридичному, економічному та організаційному планах. Тому встановлено, що для виявлення протиправної діяльності у сфері оподаткування необхідні не тільки юридичні, але знання як з питань оподаткування, так і у галузі фінансів, ціноутворення, кредитування, бухгалтерського та податкового обліку і, особливо, організації дієвого фінансово-господарського контролю. Більш того, щоб розібратися у всіх нюансах нарахування та сплати податків конкретними суб'єктами підприємницької діяльності, працівники податкового контролю повинні мати й спеціальні пізнання у сферах технології конкретної галузі, знати економіку, методи кредитування та фінансування певних підприємств, особливості обліку та звітності різних галузей суспільної діяльності.

11. З'ясовано, що сьогодні в Україні склалася ситуація, коли одні дозвільні документи видаються суб'єктам підприємницької діяльності виключно у дозвільних центрах, а інші (ліцензії та патенти) - різними органами ліцензування, у тому числі і органами ДПС України, що ускладнює податковий контроль за ними. Тому визначено, що кожному територіальному органу необхідно мати повну і достовірну інформацію, у тому числі з Єдиного ліцензійного реєстру, про перелік всіх дозвільних документів, які мають платники податків, що контролюються такими територіальними органами.

12. Наголошено на тому, що завершальним етапом будь-якої податкової перевірки є узагальнення та реалізація її результатів. Результати перевірки оформляються у формі акта або довідки. Кожне відображене в акті порушення повинно підтверджуватися відповідними документами. В окремих випадках для надання організаційної допомоги у виявленні та вилученні таких документів керівники органів ДПС можуть залучати відповідних спеціалістів.

Встановлено, що з метою більш об'єктивного розгляду скарги платників податків, контролюючий орган, який прийняв рішення, що оскаржується, не повинен напряму бути підпорядкованим контролюючому органу вищого рівня, який буде розглядати цю скаргу.

13. З'ясовано, - щоб приймати виважені управлінські рішення щодо виконання підконтрольними об'єктами своїх податкових зобов'язань, посадові особи органів ДПС повинні мати об'єктивну та достовірну інформацію про реальні наслідки фінансово-господарської діяльності платників податків і дотримання ними податкового законодавства. Джерелами такої інформації є податкова та фінансова звітність, яка передбачена чинним законодавством України. Але обсяги податкової звітності повинні бути скорочені, а форми звітності - спрощені.

14. Зроблено акцент на тому, що основною відмінністю податкових правовідносин від інших майнових відносин (наприклад, цивільних) полягає у нерівності положення їх учасників. Податкові відносини засновані, перш за все, на повному підпорядкуванні однієї сторони (платників податків) іншій (державі в особі її органів, зокрема, органів державної податкової служби). А при такому положенні речей основним засобом виконання платниками податків своїх зобов'язань перед бюджетом є застосування державного примусу.

Зазначено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС України, вчинені платниками податків або їх посадовими особами, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова, адміністративна, кримінальна та дисциплінарна.

Визначено, що фінансова відповідальність застосовується до платників податків у вигляді штрафів та пені. Але нарахування штрафних санкцій повинно бути узгоджено з нормами Цивільного кодексу України та сприяти налагодженню партнерських відносин між органами ДПС України та платниками податків.

15. Доведено, що одним із важливих аспектів стратегії створення позитивного іміджу податкової служби є оновлення змісту, форм та методів масово-роз'яснювальної роботи податкового законодавства серед населення, яка сьогодні повинна стати головним інструментом активізації людського чинника, особливо великої аудиторії платників податків та формуванні податкової культури в нашій державі. Найбільш ефективною формою взаємодії податкових органів та громадськості, що дозволяє ефективно здійснювати ці функції, є проведення консультацій у формах, визначених Податковим кодексом України.

16. З'ясовано, що важливою складовою демократичного суспільства є громадський контроль над органами влади з метою недопущення корупційних діянь. Це стосується й Державної податкової служби України, яка має законодавчо закріплені важелі впливу практично на всі суб'єкти господарської діяльності та громадян країни. Здійснюватися такий контроль повинен через інститути громадського суспільства - різного роду громадські організації. Однією з таких організацій є Всеукраїнська громадська організація - Асоціація платників податків України.

17. Наголошено на тому, що на сьогоднішній день, коли стратегічною метою України є інтеграція до Європейського простору, важливим питанням являється модернізація Державної податкової служби нашої країни та перетворення її з фіскального органу на сервісну установу. Основними завданнями цієї модернізації встановлено:

- забезпечення умов для добровільного виконання вимог податкового законодавства платниками податків та повного, своєчасного надходження всіх податків та зборів до державного бюджету;

- здобуття довіри суспільства до держави шляхом поліпшення прозорості, компетентності, передбачуваності та неупередженості діяльності податкової служби;

- впровадження програми повної комп'ютеризації та максимальної автоматизації всіх процесів адміністрування податків з метою зменшення контактів платників податків з посадовими особами податкової служби.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії, підручники, навчальні та науково-практичні посібники:

1. Попова С. М. Адміністративно-правовий статус податкових органів України: монографія / С. М. Попова. - Харків : Золота миля, 2012. - 386 с.

2. Попова С. М. Правове регулювання ринку фінансових послуг / С. М. Попова, Л. М. Попова // Фінансові послуги: проблеми теорії та практики: монографія. - Харків : АдвА^тм, 2011. - 234 с.

3. Попова С. М. Органи фінансового контролю / С. М. Попова, Л. М. Попова // Фінансові послуги: проблеми теорії та практики: монографія. - Харків : ТО «Ексклюзив», 2012. - 234 с.

4. Попова С. М. Податкова система як елемент національної економіки / С. М. Попова та ін. // Національна економіка: підручник / за заг ред. О. В. Носової. - Київ : Центр учбової літератури, 2012. - 512 с.

5. Попова С. М. Аудит суб'єктів підприємницької діяльності : навчальний посібник / Н. О. Бондаренко, В. Д. Понікаров, С. М. Попова - К. : Центр навчальної літератури, 2004. - 300 с.

6. Попова С. М. Цивільне право : навчальний посібник. / В. Д. Понікаров, С. М. Попова, Д. В. Назаренко. - Київ : Центр учбової літератури, 2007. - 196 с.

7. Попова С. М. Судово-економічна експертиза : навчальний посібник. Вид. 2-е, доп. та перероб. / В. Д. Понікаров, С. М. Попова, Л. М. Попова. - Харків : Еспада, 2008. - 272 с.

8. Попова С. М. Податкове право. Науково-практичний посібник / О. М. Бандурка, В. Д. Понікаров, С. М. Попова. - Київ : Центр учбової літератури, 2011. - 312 с.

9. Попова С. М. Фінансове право : навчальний посібник. / В. Ф. Роль, В. В. Сергієнко, С. М. Попова. - Київ : Центр учбової літератури, 2011. - 392 с.

10. Попова С. М. Казначейська справа : навчальний посібник / Л. М. Попова, С. М. Попова, В. І. Успаленко. - Київ : Центр учбової літератури, 2011. - 164 с.

11. Попова С. М. Фінансове право : навчальний посібник для студентів всіх форм навчання. Частина 1 / Л. М. Попова, С. М. Попова. - Харків : ХНУБА, 2011. - 82 с.

12. Попова С. М. Фінансове право : навчальний посібник для студентів всіх форм навчання. Частина 2 / Л. М. Попова, С. М. Попова. - Харків : ХНУБА, 2011. - 80 с.

13. Попова С. М. Фінансове право : навчальний посібник для студентів всіх форм навчання. Частина 3 / Л. М. Попова, С. М. Попова. - Харків : ХНУБА, 2011. - 68 с.

14. Попова С. М. Правове забезпечення, організація та захист господарської діяльності : навчальний посібник. / В. Д. Понікаров, С. М. Попова, Л. М. Попова, Д. В. Назаренко - Київ : Центр учбової літератури, 2012. - 328 с.

15. Попова С. М. Організація податкового контролю: Науково-практичний посібник / С. М. Попова, В. Д. Понікаров, О. В. Кожушко. - Київ : Центр учбової літератури, 2012. - 312 с.

Наукові статті та тези доповідей і наукових повідомлень:

1. Попова С. М. Особливості економічної злочинності в сучасній економіці / С. М. Попова, М. О. Шведенко // Економіка розвитку : наук. журнал. - Харків : ХНЕУ, 2007. - №1(41). - С. 19-22.

2. Попова С. М. Адміністративно-правове забезпечення виконання платниками податків своїх зобов'язань / С. М. Попова // Європейські перспективи : наук.-практ. журнал. - Харків : ХНУВС, 2011. - №4.- Ч.1. - С. 153-157.

3. Попова С. М. Вдосконалення адміністрування податку на додану вартість органами державної податкової служби / С. М. Попова // Форум права, 2011. - №3. - С. 622-628 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv. gov.ua/e-journals/FP/2011-3/11pcmdpc.pdf.

4. Попова С. М. Використання спеціальних економічних знань при розслідуванні правопорушень в податковій сфері / С. М. Попова // Наше право : наук.-практ. журнал. - Харків : ХНУВС, 2011. - № 4. - Ч. 1. - С. 152-156.

5. Попова С. М. Інформаційне забезпечення діяльності органів податкової служби / С. М. Попова // Право і безпека : наук. журнал. -- Харків : ХНУВС, 2011. - № 2 (39). - С. 273-277.

6. Попова С. М. Організація перевірок дотримання податкового законодавства / С. М. Попова // Вісник ХНУВС : наук. журнал. - Харків : ХНУВС, 2011. - № 3 (54). - С. 241-249.

7. Попова С. М. Організація фінансово-господарського контролю органами державної податкової служби / С. М. Попова // Європейські перспективи : наук.-практ. журнал. - Харків : ХНУВС, 2011. - №3. - С. 162-167.

8. Попова С. М. Оформлення результатів перевірок дотримання податкового законодавства / С. М. Попова // Право і безпека : наук. журнал, - Харків : ХНУВС, 2011. - № 4 (41). - С. 67-71.

9. Попова С. М. Порядок оскарження рішень податкової служби та особливості провадження у справах з фактів податкових правопорушень в адміністративних судах / С. М. Попова // Європейські перспективи : наук.-практ. журнал. - Харків : ХНУВС, 2011. - №4.- Ч.2. - С. 197-201.

10. Попова С. М. Професійна підготовка, юридична відповідальність та правовий захист працівників державної податкової служби / С. М. Попова // Форум права. - 2011. - № 4. - С. 588-593. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011-4/11pcmdpl.pdf.

11. Попова С. М. Розвиток податкової системи України за роки незалежності / С. М. Попова // Наше право : наук.-практ. журнал. -- Харків : ХНУВС, 2011. - № 4. - Ч. 2. - С. 168-172.

12. Попова С. М. Фактори, що визначають правовий статус органів державної податкової служби / С. М. Попова // Право і безпека: наук. журнал. - Харків : ХНУВС, 2011. - № 3 (40). - С. 92-95.

13. Попова С. М. Штрафи та пеня за порушення податкового законодавства: правовий аналіз застосування / С. М. Попова // Вісник ХНУВС : збірник наукових праць. - Харків : ХНУВС, 2011. - №4 (55). - С. 269-274.

14. Попова С. М. Вдосконалення податкового контролю за наявністю дозвільних документів у суб'єктів господарської діяльності / С. М. Попова // Право та державне управління: збірник наукових праць. - Запоріжжя : Класичний приватний університет, 2012. - № 4. - С. 137-141.

15. Попова С. М. Взаємодія Державної податкової служби України з платниками податків / С. М. Попова // Європейські перспективи : наук.-практ. журнал. - Х.: ХНУВС, 2012. - № 1. - С. 172-179.

16. Попова С. М. Взаємодія контролюючих органів державної податкової та митної служби з правоохоронними органами / С. М. Попова // Наше право : наук.-практ. журнал. - Х.: ХНУВС, 2012. - № 3. - Ч. 2. - С. 79-86.

17. Попова С. М. Визначення, мета й основні завдання державної податкової служби в умовах реформування економіки України / С. М. Попова // Наше право : наук.-практ. журнал. - Харків : ХНУВС, 2012. - № 5. - С. 70-75.

18. Попова С. М. Посилення ролі податкового контролю в глобалізованому суспільстві / С. М. Попова // Право та державне управління : збірник наукових праць. - Запоріжжя : Класичний приватний університет, 2012. - № 2. - С. 79-83.

19. Попова С. М. Прийоми та процедури податкового контролю / С. М. Попова // Форум права. - 2012. - № 1 - С. 794-800 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2012-1/12pcmppk. pdf.

20. Попова С. М. Принципи податкового контролю та його роль у забезпеченні економічної безпеки регіонів нашої країни / С. М. Попова // Наше право : наук.-практ. журнал. - Харків : ХНУВС, 2012. - № 3. - Ч. 1. - С. 211-217.

21. Попова С. М. Реформування діяльності Державної податкової служби в умовах модернізації економіки країни / О. М. Бандурка, С. М. Попова // Наше право : наук.-практ. журнал. - Харків : ХНУВС, 2012. - № 4. - Ч. 1. - С. 22-28.

22. Попова С. М. Роль податкової служби у виконанні соціальних ініціатив Президента України / С. М. Попова // Європейські перспективи : наук.-практ. журнал. - Харків : ХНУВС, 2012. - №5. - С. 45-50.

23. Попова С. М. Трансформація державного контролю в умовах проведення адміністративної реформи / О. О. Бандурка, С. М. Попова // Європейські перспективи : наук.-практ. журнал. - Харків : ХНУВС, 2012. - № 3. - Ч. 1. - С. 58-62.

24. Попова С. М. Функції органів державної податкової служби / С. М. Попова // Наше право : наук.-практ. журнал. - Х.: ХНУВС, 2012. - № 2. - С. 172-179.

25. Попова С. М. Необхідність здійснення податкового контролю за використанням коштів при проведенні Євро-2012 / С. М. Попова // Забезпечення правопорядку під час проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року : зб. наук. праць за мат.-ми Міжн. наук.-практ. конф. (м. Харків, 18 листопада 2011 р.) / Вісник кримінологічної асоціації України; МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ; Кримінологічна асоціація України. - Х: ХНУВС, 2011. - С. 61-62.

26. Попова С. М. Реформування законодавчого регулювання діяльності органів державної податкової служби / С. М. Попова // Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : зб. наук. праць за мат.-ми наук.-практ. конф. (м. Харків, 10 квітня 2012 р.). / МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ. - Харків : ХНУВС, 2012. - С. 113-115.

27. Попова С. М. Притягнення до відповідальності працівників державної податкової служби за корупційні діяння / С. М. Попова // Протидія корупції: європейський досвід та українські реалії : зб. наук. праць за мат.-ми Міжн. наук.-практ. конф. (м. Львів, 20 - 21 квітня 2012 р.) - Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2012. - С. 137-140.

28. Попова С. М. Розширення адміністративної відповідальності за податкові правопорушення / С. М. Попова // Адміністративне право України: сучасний стан та шляхи розвитку зб. наук. праць за мат.-ми наук.-практ. конф. (м. Харків, 27 квітня 2012 р.). / МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ. - Харків : ХНУВС, 2012. - С. 178-181.

29. Попова С. М. Підготовка фахівців для органів державної податкової служби / С. М Попова // Актуальні проблеми забезпечення практичної спрямованості підготовки кадрів для органів внутрішніх справ України : зб. наук. праць за мат.-ми наук.-практ. конф. (м. Харків, 5 травня 2012 р.) / МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ. - Х. : ХНУВС, 2012. - С. 78-82.

30. Попова С. М. Посилення перевірок трудового законодавства державною податковою службою / С. М. Попова // Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку: зб. наук. праць за мат.-ми V Міжн. наук.-практ. конф. (м. Суми, 19 - 20 травня 2012 р) - Ч. 1. / МВС України; Сумська філія Харк. нац. ун-т внутр. справ. - Суми : ТОВ «Друкарський дім «Папірус», 2012. - С. 472-475.

31. Попова С. М. Особливості та принципи державної регуляторної політики / С. М. Попова // Актуальні проблеми сучасних наук : зб. наук. праць за мат.-ми Міжн. наук.-практ. конф. (м. Дніпропетровськ, 07 - 15 червня, 2012 р.). - Дніпропетровськ, 2012. - С. 41-43.

Опубліковані праці, які додатково відображають наукові результати дисертації:

1. Попова С. М. Митне право: конспект лекцій (навчально-науковий посібник) / Л. В. Єрофеєнко, С. М. Попова, С. В. Селезень. - Харків : Вид. ХНЕУ, 2006. - 88 с.

2. Попова С. М. Фінансове право: конспект лекцій (навчально-науковий посібник) / В. В. Сергієнко, С. М. Попова. - Харків : Вид. ХНЕУ, 2010. - 344 с.

АНОТАЦІЇ

Попова С. М. Адміністративно-правовий статус Державної податкової служби України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук зі спеціальності 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Харківський національний університет внутрішніх справ, Харків, 2013.

Дисертацію присвячено аналізу й оцінці теоретико-методологічних та організаційно-правових проблем нормативного закріплення та реалізації адміністративно-правового статусу Державної податкової служби України в процесі побудови громадянського суспільства і переходу від фіскальної спрямованості її діяльності до сервісного обслуговування платників податків.

У роботі наведено повноваження, права, обов'язки та компетенцію службових та посадових осіб податкових органів України, а також відповідальність працівників цих органів за неналежне виконання ними своїх зобов'язань, проаналізовано проблеми інформаційного забезпечення діяльності податкових органів України, охарактеризовано основні принципи та процедури адміністрування податків і зборів. Розкрито питання організації податкового контролю, оформлення результатів перевірок податкових органів, порядку їх оскарження, а також розглянуто проблеми забезпечення виконання податкових зобов'язань платниками податків та притягнення їх до відповідальності за порушення податкового законодавства. Автором також окреслено основні напрямки вдосконалення адміністративно-правового статусу Державної податкової служби України та модернізації взаємовідносин податкових органів і платників податків.

Ключові слова: Державна податкова служба України, адміністративно-правовий статус, Податковий кодекс України, податкові органи, адміністрування податків і зборів, платники податків, податковий контроль, податковий обов'язок.

Попова С. Н. Административно-правовой статус Государственной налоговой службы Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс, финансовое право, информационное право. - Харьковский национальный университет внутренних дел, Харьков, 2013.

Диссертация посвящена анализу и оценке теоретико-методологических и организационно-правовых проблем нормативного закрепления и реализации административно-правового статуса Государственной налоговой службы Украины в процессе построения гражданского общества и перехода от фискальной направленности ее деятельности к сервисному обслуживанию налогоплательщиков.

Разработано определение сущности и содержания понятия «административно-правового статуса Государственной налоговой службы Украины» через цели, задачи и функции, а также объемы его влияния на подконтрольные объекты. Предложено, реформировав структуру налоговых органов, создать единый государственный орган по администрированию всех видов поступлений в бюджеты, а также предложено создать новый самостоятельный правоохранительный орган государственной (исполнительной) власти, основной задачей которого была бы борьба с экономической преступностью, в частности с уклонением от уплаты налогов и других обязательных платежей.

В работе раскрыто полномочия, права, обязанности и компетенция служебных и должностных лиц налоговых органов Украины, а также ответственность работников этих органов за ненадлежащее выполнение ими своих обязательств. Разработаны научные положения по реализации административно-правовых основ обеспечения законности и дисциплины в органах Государственной налоговой службы Украины; направления и формы подготовки специалистов для органов налоговой службы и определение объема знаний и умений, которые обеспечивают выполнение их полномочий и компетенции.

Проанализированы проблемы информационного обеспечения деятельности налоговых органов Украины, охарактеризованы основные принципы и процедуры администрирования налогов и сборов. Обосновано методологический подход к администрированию налогов путем оптимизации налоговой системы, автоматизации учетных процессов и усовершенствования применения штрафных санкций и принудительных средств уплаты налогов. Предложен проект концепции автоматизированного выполнения отдельных функций налоговой службы с целью как можно большего обособления должностных лиц службы от контактов с налогоплательщиками и исключения условий, способствующих нарушениям прав человека в процессе администрирования налогов.

Раскрыты вопросы организации налогового контроля, оформления результатов проверок налоговых органов, порядка их обжалования. Выяснено, что более эффективной формой экономического контроля, которую могут проводить налоговые органы, являются фактические проверки, осуществляемые, согласно Налоговому кодексу Украины, без предупреждения налогоплательщика. Определены оптимальные направления применения специальных знаний при организации расследования способов уклонения от уплаты налогов;

Также рассмотрены проблемы обеспечения выполнения налоговых обязательств налогоплательщиками и привлечения их к ответственности за нарушение налогового законодательства. Обосновано задачи совершенствования деятельности Государственной налоговой службы Украины по налоговому консультированию и разъяснению налогового законодательства. Разработаны методические основы защиты налогоплательщиков от неправомерных действий органов власти, возлагаемой на судебную систему.

Автором также очерчены основные направления совершенствования административно-правового статуса Государственной налоговой службы Украины и модернизации взаимоотношений налоговых органов и налогоплательщиков. Выяснено, что одним из важных аспектов стратегии создания положительного имиджа налоговых органов Украины является обновление содержания, формы и методов разъяснительной работы среди налогоплательщиков, которая сегодня должна стать главным инструментом формирования налоговой культуры населения. Исследованы направления модернизации деятельности налоговых органов в современных условиях на пути интеграции Украины в Европейское пространство.

Ключевые слова: Государственная налоговая служба Украины, административно-правовой статус, Налоговый кодекс Украины, налоговые органы, администрирования налогов и сборов, налогоплательщики, налоговый контроль, налоговый долг.

Popova S.N. Administrative and legal status of the State Tax Service of Ukraine. - Manuscript.

Thesis for a doctoral degree by specialty 12.00.07 - administrative law and procedure; financial law; informational law. - Kharkiv National University of Internal Affairs. - Kharkiv, 2013.

The Thesis is devoted to the analysis and evaluation of the theoretical and methodological, organizational and legal problems of regulatory consolidation and implementation of administrative and legal status of the State Tax Service of Ukraine in the process of building a civil society and the transition from a fiscal focus its activities to service taxpayers.

The author has given the powers, rights, responsibilities and competence of official persons and public servants of tax authorities of Ukraine and responsibility of these authorities for improper fulfillment of their obligations. The author analyzed the problems of information provision of the tax authorities of Ukraine and described the basic principles and procedures for the administration of taxes and fees.

The issue of tax control organization, processing of inspections results of tax authorities and the order of their appeal disclosed in the Thesis. Problems of providing performance tax obligations of taxpayers and making them liable for tax violations considered.

The author also outlined the main directions of improving the administrative and legal status of the State Tax Service of Ukraine and the modernization of the relationship of the tax authorities and taxpayers.

Keywords: State Tax Service of Ukraine, administrative and legal status, Tax Code of Ukraine, the tax authorities, administration of taxes and fees, taxpayers, tax control, tax obligation.

Размещено на Allbest.ru

...