6. У законодавстві України зосереджується увага на різних принципах фінансового контролю, утім, чіткого нормативного закріплення вони, на жаль, не отримали. Нині набуває поширення спільна контрольна діяльність контролюючих суб'єктів різних держав. Це потребує чіткого визначення у законодавстві України принципів фінансового контролю, які містяться у міжнародних документах, що сприятиме законності, ефективності діяльності суб'єктів, наділених контрольними функціями, попереджатиме прийняття ними незаконних, не виважених рішень, дисциплінуватиме їх, а також слугуватиме захисту прав підконтрольних суб'єктів, які спиратимуться на них при виникненні спірних ситуацій.

7. У зв'язку з не чітким закріпленням у нормативно-правових актах принципів фінансового контролю науковці не мають одностайної думки щодо їх переліку. Принципи аудиту, аудиторської діяльності, які описуються у літературних джерелах, в більшості, ідентичні принципам фінансового контролю. До загальних принципів фінансового контролю слід віднести наступні принципи: об'єктивності, незалежності, публічності, законності, компетентності, взаємодії і координації, плановості, оперативності, системності, відповідальності, сутність яких слід відобразити у Законі України "Про принципи фінансового контролю". Враховуючи особливості аудиторського фінансового контролю, його спеціальними принципами, властивими лише недержавному аудиту є: конфіденційність; виборність суб'єкта, що проводитиме контроль; самостійність у виборі форм і методів роботи; відкритість роботи з підконтрольними суб'єктами. Особливими принципами бухгалтерського обліку, які відрізняють його від інших видів фінансового контролю є принцип безперервності та принцип постійності і визначеності осіб, що наділені правами, обов'язками проводити контрольні заходи.

8. У літературних джерелах наводяться різні класифікації принципів фінансового контролю, водночас чинні нормативні акти не містять жодної. Часто науковці, вживаючи однотипні назви класифікацій, не виокремлюють критерії їх поділу і включають до того чи іншого виду різні принципи. Запропоновано класифікувати принципи фінансового контролю залежно від:

1) завдань, що стоять перед контролюючими суб'єктами на відповідній стадії процесу фінансового контролю (принципи організації фінансового контролю і принципи його здійснення);

2) джерела походження (міжнародно-правові і національні);

3) характеру поширення (загальні та спеціальні);

4) юридичної сили нормативно-правового акта, в якому визначено принцип (принципи, що містяться у міжнародних документах, закріплені у законах України, містяться у підзаконних нормативних актах);

5) належності принципів фінансового контролю до фінансово-правових інститутів (принципи банківського, валютного, податкового, митного, бюджетного контролю);

6) закріплення в праві (доктринальні та правові). Класифікацію принципів фінансового контролю на загальні та спеціальні доцільно вважати основною, оскільки вона має не лише теоретичний, а й практичний інтерес, тому такий поділ має бути закріплений у нормативному акті, який визначатиме особливості організації та здійснення фінансового контролю.

9. Описуючи принципи бюджетного, податкового, валютного, банківського, митного контролю, науковці, в основному, звертаються до загальних принципів фінансового контролю, які інтерпретують щодо вказаних різновидів контролю. Враховуючи їх думку, а також чинне законодавство, виділено спеціальні принципи: бюджетного контролю - принцип стадійності; податкового контролю - територіальності та презумпції добросовісності підконтрольного суб'єкта; валютного контролю - монополістичної ролі НБУ; банківського контролю - принцип ситуаційності.

10. Принцип об'єктивності передбачає недопущення упередженості з боку контролюючих суб'єктів на будь-якому етапі контрольного процесу. Для об'єктивності контролю у законодавстві слід вказати випадки, за наявності яких забороняється проводити контрольні заходи посадовим особам Рахункової палати, органів Міністерства доходів і зборів України, Державної фінансової інспекції України, зокрема, якщо вони: є близькими родичами або свояками керівника, засновника чи учасника підконтрольного суб'єкта; мають у підконтрольному суб'єкті особисті чи майнові інтереси; працювали на підконтрольному суб'єкті у період, що перевіряється; за наявності інших причин не зможуть забезпечити об'єктивність висновків. У разі здійснення впливу на посадових осіб контролюючих суб'єктів, незалежних аудиторів з метою схилення їх до необ'єктивності у організації та проведенні фінансового контролю, застосовуються заходи, передбачені чинним законодавством (такі особи притягаються до адміністративної відповідальності). Якщо посадова особа контролюючого суб'єкта, недержавний аудитор не впевнені у об'єктивності діяльності у зв'язку з наявністю певних суб'єктивних причин (конфлікт інтересів, наявність родинних відносин, тощо), вони мають відмовитися від участі у контрольному процесі на будь-якому його етапі, повідомивши у письмовій формі відповідно керівника контролюючого суб'єкта, керівника аудиторської фірми про наявні причини для прийняття ними рішення.

11. Принцип незалежності передбачає, що контролюючі суб'єкти, їх посадові особи, недержавні аудитори мають бути незалежними від державних органів та від підконтрольних суб'єктів. При наявності сумнівів щодо незалежності аудитора, посадових осіб контролюючого суб'єкта вони підлягають переведенню для проведення контрольних заходів у іншого підконтрольного суб'єкта. Контролюючі суб'єкти повинні мати функціональну, організаційну, фінансову і юридичну незалежність. Функціональна незалежність передбачає самостійність контролюючих суб'єктів, недержавних аудиторів у прийнятті будь-яких рішень під час контрольного процесу; матеріальна незалежність - забезпечення посадових осіб контролюючих суб'єктів, недержавних аудиторів достатнім рівнем матеріального забезпечення; фінансова незалежність - забезпечення контролюючих суб'єктів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання покладених на них завдань та право звертатися з пропозицією щодо необхідних видатків безпосередньо до законодавчого органу держави; юридична незалежність - надання контролюючому суб'єкту права застосування санкцій до порушників фінансової дисципліни, подання позовів до суду для захисту фінансових інтересів держави; організаційна незалежність - надання керівництву контролюючого суб'єкта самостійності у формуванні структури і штатного розпису, безстрокове здійснення повноважень посадовими особами контролюючих суб'єктів, неможливість їх звільнення без поважних причин. Посадові особи контролюючих суб'єктів і недержавні аудитори повинні мати матеріальну незалежність та особисту (персональну) незалежність. Посадовими особами контролюючих суб'єктів, недержавними аудиторами не можуть бути особи, засуджені за вчинення злочинів у сфері публічних фінансів, незалежно від зняття чи погашення судимості.

12. Принцип публічності передбачає доведення інформації щодо організації та проведення фінансового контролю до відома громадськості. Зацікавлені особи мають право звернутися із запитом до контролюючих органів щодо надання їм необхідної інформації стосовно управління публічними фінансами. Поширення інформації не допускається у випадках, коли існує реальна загроза порушенню прав і свобод людини та громадянина, державної, комерційної, банківської таємниці. Інформація про виявлені порушення фінансової дисципліни у сфері публічних фінансів під час проведення контрольних заходів підлягає обов'язковому терміновому обнародуванню. Лише для збереження таємниці слідства певні відомості можуть упродовж визначеного періоду не розголошуватися, але контролюючий суб'єкт зобов'язаний про такий факт сповістити громадськість, а згодом повідомити про прийняття рішення відповідними правоохоронними органами. За не висвітлення, несвоєчасне, неналежне висвітлення інформації про порушення фінансової дисципліни у сфері публічних фінансів і вжиті до порушників санкції до відповідальних осіб має бути застосована адміністративна відповідальність, а якщо зазначені дії призвели до завдання матеріальних збитків державі, фізичним чи юридичним особам, то винні у замовчуванні мають відшкодувати заподіяну шкоду.

13. Враховуючи важливе значення принципу взаємодії і координації слід при Президенті України створити Координаційну раду, керівником якої має бути Голова Рахункової палати. За посадами до складу ради повинні входити керівники контролюючих суб'єктів. Для досягнення мети координації контролюючі суб'єкти можуть створювати як тимчасові, так і постійно діючі координаційні, дорадчі, консультаційні й інші робочі органи. Взаємодія і координація мають забезпечити: а) підвищення ефективності і дієвості фінансового контролю, раціональне використання фінансових, трудових ресурсів; б) захист прав і законних інтересів підконтрольних суб'єктів, оскільки рівень втручання у їхню діяльність зменшуватиметься завдяки проведенню спільних заходів.

14. Принцип планування передбачає діяльність контролюючих суб'єктів, спрямовану на якісне формування, розгляд, погодження та затвердження планів контрольних заходів. Контролюючі суб'єкти складають плани роботи на календарний рік, узгоджуючи проведення спільних і паралельних контрольних заходів до початку календарного року. При виборі об'єктів контролю перевага надається Рахунковій палаті. Планування контрольних заходів має бути комплексним (всі етапи мають бути взаємопов'язаними і узгодженими), безперервним, оптимальним (досягнення мети повинно відбуватися при мінімальних витратах) і адресним (чіткість визначення підконтрольних суб'єктів). Процес планування передбачає попереднє вивчення підконтрольного суб'єкта, складання плану, в якому відображаються основні питання та затвердження програми контролю, в якій детально виписані всі заходи, необхідні для його реалізації. Строк проведення контрольних заходів встановлюється з урахуванням мети контролю і об'єму робіт, що підлягають виконанню, він має бути не більшим, ніж встановлений законодавством. Контролюючі суб'єкти не мають права включати до планів контрольної перевірки тих підконтрольних суб'єктів, щодо яких: а) термін проведення попередніх контрольних заходів цими ж контролюючими суб'єктами з аналогічних питань менший одного року; б) проводилися контрольні заходи іншими контролюючими суб'єктами з аналогічних питань за період, що підлягає контролю.

15. Принцип оперативності передбачає своєчасне та швидке планування проведення контрольних дій у найкоротші строки, швидке оформлення результатів, прийняття рішень, щоб не порушувати процес функціонування підконтрольного суб'єкта. Принцип системності означає, що упродовж певного часу мають бути охоплені контрольними заходами всі підконтрольні суб'єкти. Принцип відповідальності передбачає: відповідальність контролюючих суб'єктів за ефективність і результативність контрольних дій; відповідальність підконтрольних суб'єктів за наслідками контрольних дій; відповідальність третіх осіб, які опосередковано беруть участь у контрольному процесі.

16. Ефективне застосування принципів фінансового контролю та дотримання їх контролюючими суб'єктами вимагає вдосконалення чинних нормативно-правових актів, зокрема:

1) БКУ, в якому: а) у назвах статей 109, 111 - 115 словосполучення "контроль за дотриманням бюджетного законодавства" слід замінити на "контроль у бюджетній сфері" або "бюджетний контроль", а в тексті вживати термін "контроль"; б) у пункті 1 статті 26 словосполучення "контроль за дотриманням бюджетного законодавства" замінити на "контроль у бюджетній сфері"; в) змінити назву статті 26 на "Контроль у бюджетному процесі";

2) Закону України "Про аудиторську діяльність", в якому доцільно вказати, що: а) забороняється здійснювати аудит аудиторськими організаціями, індивідуальними аудиторами, що надавали на протязі трьох років, що безпосередньо передують проведенню аудита, послуги по поновленню і веденню бухгалтерського обліку, а також по складанню бухгалтерської (фінансової) звітності фізичним і юридичним особам, стосовно цих осіб; б) аудит організовується і здійснюється на підставі загальних принципів фінансового контролю та спеціальних принципів.

3) Закону України "Про Рахункову палату": а) встановити обмеження перебування на посаді (терміном на 7 років) лише для Голови та заступників Голови Рахункової палати; а для забезпечення самостійності інших посадових осіб Рахункової палати, зокрема, головних контролерів у контрольній діяльності, їх незалежності від керівництва Рахункової палати, такий строк встановлювати недоцільно; в) чітко визначити повноваження Рахункової палати щодо здійснення контролю за надходженням коштів до Державного бюджету України; г) частини 2 та 3 статті 15 викласти у новій редакції: "До плану роботи Рахункової палати обов'язково включається виконання звернень не менше як двох третин конституційного складу Верховної Ради України, поданих у порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради України. При формуванні планів роботи Рахункової палати враховується обов'язковий розгляд звернень і пропозицій Президента України, Кабінету Міністрів України, якщо вони підтверджуються даними стосовно наявності фінансових порушень у підконтрольних суб'єктів. Позапланові контрольні заходи проводяться за рішеннями Колегії Рахункової палати на підставі постанов або протокольних доручень Верховної Ради України, звернень комітетів Верховної Ради України та запитів народних депутатів України, за якими Верховна Рада приймає рішення, якщо вони місять інформацію щодо можливих порушень фінансової дисципліни підконтрольним суб'єктом"; д) у статті 14 уточнити вид відповідальності, яку повинні нести посадові особи апарату Рахункової палати та особи, які залучаються нею до роботи в процесі здійснення своїх функцій і повноважень, за недостовірність результатів проведених ними перевірок і ревізій, що подаються до державних органів або оприлюднюються. Вважаємо, що залежно від наслідків і заподіяної шкоди, такі особи повинні притягатися до матеріальної і дисциплінарної відповідальності.

4) Порядку планування контрольно-ревізійної роботи Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами, в якому слід вказати: а) у яких випадках і які саме звернення правоохоронних органів, юридичних і фізичних осіб з приводу проведення ревізій та перевірок слід брати до уваги; б) які саме пропозиції Рахункової палати, Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства доходів і зборів України, Державної казначейської служби України прийматимуться Державною фінансовою інспекцією України до виконання.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Статті:

2. Ярмак І.М. Нормативне закріплення принципів фінансового контролю / І.М. Ярмак // Наше право. - 2013. - № 11. - С.184-190.

3. Ярмак І.М. Поняття принципів фінансового контролю / І.М. Ярмак // Європейські перспективи. - 2013. - № 11. - С.184-191.

4. Ярмак І.М. Класифікація принципів фінансового контролю на принципи організації і здійснення у наукових доробках вітчизняних і зарубіжних авторів / І.М. Ярмак // Європейські перспективи. - 2013. - № 12. - С.150-156.

5. Ярмак І.М. Доктринальні підходи до принципів фінансового контролю / І.М. Ярмак // Науковий вісник Ужгородського національного університету: серія "Право". - 2013 - Випуск 23. - Т.2, ч.1. - С. 198 - 202.

6. Ярмак І.М. Класифікація принципів фінансового контролю / І.М. Ярмак // Науковий вісник Херсонського державного університету: серія "юридичні науки". - 2013. - Випуск 4. - Том 2. - С.103 - 107.

7. Ярмак И.Н. Принцип плановости как один из основных принципов финансового контроля / И.Н. Ярмак // Вестник Саратовского государственного социально-экономического университета. - 2013. - № 5 (49). - С.136-138.

8. Ярмак І.М. Принципи об'єктивності і незалежності як основоположні принципи фінансового контролю / І.М. Ярмак // Європейські перспективи. - 2014. - № 1. - С.178-185.

9. Ярмак І.М. Поняття і зміст принципів публічності, законності і компетентності / І.М. Ярмак // Наше право. - 2014. - № 1. - С.181-187.

10. Матеріали науково-практичних конференцій:

11. Ярмак І.М. Принципи фінансового контролю у документах міжнародної організації вищих органів державного фінансового контролю (INTOSAI) / І.М. Ярмак // Сучасне державотворення та правотворення: питання теорії та практики: матеріали Міжн. наук. - практ. конф. (м. Одеса, 4-5 жовтня 2013 р.) - Одеса: ГО "Причорноморська фундація права", 2013. - С.119-121.

12. Ярмак І.М. Публічний фінансовий контроль як складна фінансово-правова категорія / І.М. Ярмак // Законодавство України у світлі сучасних активних реформаційних процесів: матеріали Міжн. наук. - практ. конф. (м. Київ,11-12 жовтня 2013 р.). - К.: Центр правових наукових досліджень, 2013. - С.81-85.

13. Ярмак І.М. До питання про законодавче закріплення видів фінансового контролю залежно від сфери здійснення / І.М. Ярмак // Актуальні питання правової теорії та юридичної практики: матеріали Міжн. наук. - практ. конф. (м. Херсон, 11-12 жовтня 2013 р.). - Херсон: Вид. дім "Гельветика", 2013. - С.172-175.

14. Ярмак І.М. Принцип координації і взаємодії як один із принципів фінансового контролю / І.М. Ярмак // Нові завдання та напрями розвитку юридичної науки у ХХІ столітті: матеріали Міжн. наук. - практ. конф.: в 2 ч. (м. Львів, 15-16 листопада 2013 р.). - Львів: Західноукраїнська організація "Центр правничих ініціатив", 2013. - Ч.2. - С.68-70.

15. Ярмак І.М. Принципи аудиту: поняття, види / І.М. Ярмак // Теорія і практика сучасної юриспруденції: матеріали Міжн. наук. - практ. конф. (м. Херсон, 13-14 грудня 2013 р.). - Херсон: Видавничий дім "Гельветика", 2013. - С.189-191.

16. Ярмак І.М. Сутність оперативності, системності і відповідальності як принципів фінансового контролю / І.М. Ярмак // Проблеми державного будівництва в Україні: матеріали ХІХ Міжн. наук. - практ. конф. професорсько-викладацького складу "Україна в євроінтеграційних процесах" (м. Київ, 15-16 лютого 2014 р.): - К.: КиМУ, 2013. - Вип.22. - С.138-139.

Размещено на Allbest.ru