2. Обґрунтовується положення, що зовнішній контроль за діяльністю МВС України в умовах демократичної трансформації суспільства розглядається як особливі адміністративно-правові відносини, суб'єктами яких з одного боку є держава в особі її органів, а також громадянське суспільство, з іншого - Міністерство внутрішніх справ України. Об'єктом контролю є його діяльність з виконання функцій і завдань, які визначені Конституцією і законами. У дисертації визначається, що сутністю контролю є спостереження уповноваженими суб'єктами (органами держави та інститутами громадянського суспільства) за діяльністю МВС України, перевірка її відповідності Конституції і законам України, попередження порушень законності, аспектів діяльності, які виходять за межі повноважень Міністерства, своєчасне реагування на девіантну поведінку та зловживання правом його співробітниками при виконанні службових обов'язків.

3. Сформульовано визначення, що зовнішній контроль за діяльністю Міністерства внутрішніх справ України - це функція державного управління органами внутрішніх справ, засіб забезпечення законності в діяльності цього правоохоронного органу, а також демократична форма участі населення в управлінні державними і суспільними справами. Метою контролю є приведення діяльності цього правоохоронного Міністерства у відповідність до вимог чинного законодавства, а також принципів демократичної, соціальної, правової держави, зобов'язань, взятих Україною у зв'язку з евроінтеграційними процесами, надання суспільству об'єктивної інформації про стан законності і правопорядку в державі та її окремих адміністративно-територіальних одиницях; виявлення прогалин у законодавстві в сфері управління внутрішніми справами і вжиття заходів з їх подолання; правове виховання населення.

4. Зазначається, що в юридичній літературі відсутній єдиний підхід до визначення системи принципів цієї функції управління. З урахуванням методологічних підходів до визначення принципів контролю в управлінській діяльності, специфіки управління внутрішніми справами, а також завдань і повноважень Міністерства внутрішніх справ України в дисертації визначені основні принципи контролю за його діяльністю та здійснена їх класифікація. До першої групи віднесені принципи гуманізму, законності, верховенства права, демократизму, гласності, які визначаються як базові, універсальні засади, які є основою демократичної, соціальної, правової держави, її правової системи, системи права та її галузей, в тому числі й адміністративного права. Наголошується, що вони є основою організації та функціонування державних органів, визначають сутність управлінської діяльності і такої її функції як контроль. До другої групи віднесені засади безпосередньо управлінської, а також контрольної діяльності. Серед них принципи об'єктивності, систематичності, комплексності. Третю групу складають спеціальні принципи: ієрархічності, підзвітності, відповідальності керівників та посадових осіб МВС України за виконання вимог законів і прийнятих ними рішень. Автором здійснено докладний аналіз зазначених принципів, визначені механізми їх запровадження в управління внутрішніми справами.

5. Зважаючи на відсутність у законодавстві визначень понять "контроль" і "нагляд", незавершеність наукової полеміки з цього питання, в дисертації з застосуванням методів діалектики, синтезу та порівняння визначено і вирішено завдання з дослідження контролю і нагляду у взаємозв'язку і розвитку як аспектів управлінської діяльності. Доведено, що контроль і нагляд є взаємопов'язаними компонентами, бінарним проявом однієї функції управління внутрішніми справами. Бінарність як сутнісна характеристика контрольної функції управління присутня в ній апріорі, оскільки обидва її компоненти, як контроль, так і нагляд, направлені на досягнення спільної мети - перевірку відповідності діяльності МВС України Конституції і законам та попередження фактів порушення законності.

6. В системі суб'єктів зовнішнього контролю за діяльністю МВС України визначено місце та повноваження Президента України. Контроль Глави держави класифіковано як безпосередній і опосередкований. Безпосередній контроль реалізується Президентом України через його повноваження щодо присвоєння вищих спеціальних звань керівному складу Міністерства, а також через нормотворчі повноваження (видання правових актів з питань діяльності Міністерства). Опосередкований контроль за діяльністю МВС України здійснюється Адміністрацією Президента України, Радою національної безпеки і оброни України, іншими консультативними та дорадчими органами.

7. Обґрунтовується необхідність нормативного визначення механізму застосування Президентом України політичної відповідальності до Міністра внутрішніх справ. Зазначається, що умовами і підставами політичної відповідальності мають бути: наявність суб'єктів, призначених відповідно до законодавства для здійснення політичної діяльності в певній сфері життєдіяльності суспільства, нормативно-визначені повноваження цих суб'єктів та напрями їх діяльності; безпосередня діяльність цих суб'єктів з реалізації політики у певному напрямі; результати цієї діяльності, відображені у політико-правових актах про перевірку їх відповідності Конституції і Законам України, в яких відображені факти неналежного виконання чи невиконання покладених на певну посадову особу обов'язків.

8. Визначається, що контроль Верховної Ради України за діяльністю МВС України є полісуб'єктним явищем, сукупністю частин одного цілого, які пов'язані спільною функцією. Такими частинами, складниками парламентського контролю, крім Верховної Ради України, є народні депутати України, комітети Верховної Ради України, тимчасові спеціальні та тимчасові слідчі комісії, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Рахункова палата. Доводиться, що парламентський контроль за виконавчою владою і державними силовими структурами сприяє утвердженню демократичних засад в сфері державного управління, принципу стримувань і противаг, виключенню можливості узурпації влади одним з органів держави.

9. З'ясовані та класифіковані форми парламентського контролю за діяльністю МВС України. Відповідно до обсягу повноважень суб'єктів:

1) форми контролю безпосередньо Верховної Ради України (парламентські слухання, "година запитань до Уряду");

2) форми контролю її органів: комітетів Верховної Ради України (слухання у парламентських комітетах, аналіз комітетами практики застосування законодавчих актів у діяльності державних органів, їх посадових осіб, запит до Президента України від комітету); тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України (попередній розгляд питань тимчасовою спеціальною комісією парламенту); тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України (розслідування тимчасовою слідчою комісією парламенту); Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (провадження справ Уповноваженим, його щорічні та спеціальні доповіді); Рахункової палати (фінансові перевірки, ревізії, експертизи, аналіз);

3) форми контролю народних депутатів (запит до Президента України від групи народних депутатів, запит народного депутата, депутатське звернення). Відповідно до змісту: основні та додаткові.

10. Робиться висновок про конвергенцію установчих і контрольних повноважень Уряду щодо МВС України. Контрольні повноваження Кабінету Міністрів України обумовлені правом Прем'єр-Міністра вносити подання до Парламенту щодо призначення на посаду Міністра внутрішніх справ, призначення на засіданні Уряду його заступників. Контрольна функція Уряду за діяльністю Міністерства внутрішніх справ України реалізується також через його повноваження щодо прийняття правових актів з окремих питань діяльності Міністерства та його реорганізації, затвердження положення про Міністерство та його територіальні органи, повністю або в окремій частині скасовувати накази Міністра.

11. Сформульовано визначення, що контроль суду за діяльністю Міністерства внутрішніх справ України - це діяльність спеціальних уповноважених органів держави - судів або окремих суддів, яка здійснюється в процесі розгляду ними справ та клопотань про надання дозволів на проведення оперативно-розшукової діяльності, негласних слідчих (розшукових) дій, спрямована на перевірку законності та обґрунтованості рішень, дій (бездіяльності) органів та посадових осіб Міністерства, поновлення порушених прав фізичних чи юридичних осіб та застосування заходів юридичного впливу до порушників. В дисертації визначені, класифіковані та докладно проаналізовані форми судового контролю за діяльністю МВС України. А саме: опосередкований контроль, який здійснюється Конституційним Судом України, а також опосередкований та безпосередній контроль судів загальної юрисдикції.

12. На основі аналізу чинної нормативно-правової бази визначено місце прокуратури в системі суб'єктів зовнішнього контролю за діяльністю МВС України, з'ясовані повноваження прокурора щодо здійснення нагляду за нею. Досліджені основні напрями прокурорського нагляду за діяльністю Міністерства: координація діяльності правоохоронних органів у сфері боротьби зі злочинністю і корупцією; нагляд за додержанням законів підрозділами МВС України, які проводять оперативно-розшукову діяльність; нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

13. З'ясовані сутність та особливості контролю громадянського суспільства за діяльністю МВС України. Визначено, що контроль громадянського суспільства - це постійний моніторинг його інституційних елементів за законністю в діяльності Міністерства внутрішніх справ України, дотриманням прав людини і громадянина його посадовими особами і співробітниками, відповідністю здійснюваного ним курсу інтересам суспільства і міжнародним стандартам в сфері забезпечення правопорядку, систематичне висвітлення результатів моніторингу в засобах масової інформації. В дослідженні з'ясовані повноваження суб'єктів цього підвиду зовнішнього контролю за діяльністю МВС України, а також форми його здійснення.

14. Пропонується низка організаційно-правових заходів, реалізація яких має сприяти удосконаленню контролю за діяльністю Міністерства внутрішніх справ України. Першочерговим з них вважається прийняття Закону "Про Президента України", внесення змін до ст.101 Конституції України та Законів України "Про міліцію", "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", "Про прокуратуру", "Про оперативно-розшукову діяльність". Вважається також за необхідне узгодити Положення Про Міністерство внутрішніх справ України з Законами України "Про центральні органи виконавчої влади", "Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України".

Список опублікованих праць за темою дисертації