Правові засади розвитку інформаційного суспільства в Україні
Становлення наукової думки щодо інформаційного суспільства в інформаційно-правовій доктрині незалежної України. Ознаки інформаційного суспільства, національні інформаційні інтереси, загрози інформаційному суспільству. Міжнародно-правовий досвід.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.09.2018 |
| Размер файла | 75,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Стратегія е-урядування (е-адміністрування, е-демократія, е-участь, е-голосування, е-юстиція, е-правосуддя, е-комерція, е-медицина, е-освіта). Має бути відображено адресну етапність розвитку даного інституту: е-урядування 1.0: е-mail, Websites, Blogs & Microblogs; е-урядування 2.0: Wikis, Forums, Groupware, Crowdsourcing, Social Networks. Даний документ має істотне значення не лише для розвитку конкретного суспільства. Це підкреслюється тим, що він розробляється не лише в межах окремих країн, а й у межах ООН та ЄС, які також з певною періодичністю видають такі документи (E-Government Strategy).
Стратегія розвитку телекомунікацій - має провадити еквівалентну політику наближення до стандартів і досвіду нових країн - засновниць ІС. Кожна країна повинна мати так звану дорожню карту розвитку власного широкосмугового доступу. Реалізація даної стратегії в цілому сприятиме: економічному зростанню, створенню нових робочих місць, зростанню інвестиційних можливостей і привабливості, доступу до он-лайнових сервісів уряду, включно з освітою і процесами підвищення кваліфікації, а також безпекою інформаційного суспільства. Складовими елементами такої стратегії (зокрема, на прикладі Кенії) є:
1) інфраструктура, здатність до з'єднання та прилади;
2) контент, аплікації та інновації;
3) політика, правове та регуляторне оточення;
4) фінанси й інвестиції;
5) можливості та здатність до будови нових ІКТ, а також безпека.
У підрозділі 3.2 "Стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні" порушується важливе питання щодо потреби розроблення стратегії розвитку інформаційного суспільства в нашій країні як:
1) складової державної інформаційної політики;
2) складової правового регулювання інформаційної політики.
Визначено, що одночасне існування Стратегії розвитку інформаційного суспільства та Закону України "Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки" є суперечливим. Адже законом чітко передбачено: основні засади є концептуальною основою для розробки завдань щодо розвитку інформаційного суспільства в Україні. Відтак в межах чинного законодавства існування даного документа вважається взагалі дискусійним, і з наукових позицій потребує обґрунтування щодо необхідності, місця та ролі, а основне - його функціонального призначення. На нашу думку, даний документ у такому вигляді за часом, формою, змістом, інформаційним призначенням є недоцільним, оскільки в ньому дублюються положення, викладені у вже чинних законодавчих та інших нормативних актах.
Щодо стратегії розвитку ІС як напряму державної політики, то вона має корелювати з національними інтересами в інформаційній сфері, інформаційними інтересами, а також стратегічними цілями розвитку інформаційного суспільства, напрямами розвитку електронного урядування, засновуватися на сукупності науково обґрунтованих та апробованих українськими вченими індексах ефективності розвитку ІС.
Було доведено факт недоцільності легітимації західних індексів розвитку інформаційного суспільства в офіційних нормативно-правових актах України, адже методика обчислення та відповідність даних індексів національним інтересам України вивчена недостатньо, не має наукового обґрунтування для застосування саме для нашої країни. Водночас нами було підтримано саму ідею щодо подальшого вивчення питання про формування критеріальної шкали оцінювання та вимірювання рівня РІС через формування системи критеріїв та індексів, із урахуванням уже існуючого зарубіжного досвіду з цих питань. Зокрема, ми підтримуємо ідею щодо формування щорічного переліку таких критеріїв із обов'язковим опублікуванням результатів досягнення їх, а також докладної науково обґрунтованої та затвердженої на рівні Кабінету Міністрів України методики вимірювання їх.
Висновки
У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове розв'язання наукового завдання щодо правових засад розвитку інформаційного суспільства. Здобувачем сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на розв'язання окреслених проблем.
1. Подано алгоритм формування інформаціологічної парадигми, складові якої такі: наукова еліта, що творить інформаціологічну парадигму: інформаціологія, інформаційне право, інформаційна безпека; освітянська еліта - транслятор інформаціологічних знань: навчальні дисципліни з інформаціологічної тематики, що мають бути закріплені для викладання як обов'язкові в усіх ВНЗ гуманітарного профілю; управлінська еліта - після отриманих знань на другому рівні, на підставі верифікації парадигм, розроблених на першому рівні, впроваджує їх у практичну інформаційну діяльність. Результатом проведених досліджень також стала аргументація позиції щодо детермінації періодизації парадигм інформаційного суспільства трансформацією знань.
2. Домінування політологічних досліджень призводить до вихолощування правової складової, знецінення інформаційного права, хоча, завдяки їй, інформаційне суспільство набуває власної системності, що його надає право як найбільш ефективний регулятор суспільних відносин. Віртуалізація глобального інформаційного простору фактично створює умови для заміщення інформаційного права, створеного в реальних умовах у контексті реалізації державної інформаційної політики, на норми поведінки в Інтернеті, які здебільшого ґрунтуються на новій кіберкультурі і по суті є соціально-інформаційними, деонтологічними, але не правовими. Аргументовано потребу вироблення не лише основ державної інформаційної політики, а й формування системи правового регулювання інформаційних відносин у сфері розвитку інформаційного суспільства.
3. Сформульовано поняття інформаційного суспільства та виділено основні його ознаки. У вузькому розумінні: інформаційне суспільство - суспільство, де виробництво, споживання та розповсюдження інформації засновані на використанні інформаційного ресурсу як чинника підвищення ефективності суспільного виробництва. У широкому розумінні інформаційне суспільство - складова громадянського суспільства, що функціонує в межах єдиного інформаційно-комунікаційного простору, в якому: домінують нові технологічні уклади, котрі базуються на масовому використанні перспективних інформаційних технологій, засобів комп'ютерної техніки і телекомунікацій; створено якісно новий розвинений ринок знань та інформації як визначальних чинників виробництва, що характеризується сформованістю умов для трансформації інформаційних ресурсів суспільства у реальні ресурси соціально-економічного розвитку, а також фактичного задоволення потреб суспільства в інформаційних продуктах і послугах; кардинально зростає роль інформаційно-комунікаційної інфраструктури; умовою успішного становлення особистості стає інформаційна грамотність, підвищується рівень освіти, науково-технічного та інформаційного розвитку за рахунок кардинального розширення можливостей систем інформаційного обміну та їхнього взаємопроникнення, підвищення ролі кваліфікації, професіоналізму, здібностей до творчого опрацювання інформації як найважливіших характеристик послуг праці; створено систему державних гарантій, передусім правових і безпекових, реалізації інформаційних прав і свобод людини, зокрема прав на безпечне вільне отримання, розповсюдження та використання інформації.
4. Під інформаційними інтересами пропонується розуміти: результат усвідомлення цінності інформаційних потреб, усвідомлений вибір інформаційних цінностей, які зумовлені ідеалом розвитку держави з високорозвиненим у ньому інформаційним суспільством, метою та ідеєю прогресивного розвитку інформаційного суспільства та забезпечують умови й засоби їхнього безпечного задоволення та стабільної реалізації в межах даного суспільства за умов збереження провідної ролі держави в цих процесах. Обґрунтовано позиції щодо необхідності формування нового класу суспільства - інформаційної інтелігенції, яка має стати продуцентом інформаційної ідеології. Виділено основні її завдання. Резюмується, що майбутнє процвітання держави безпосередньо пов'язане з керованістю нею процесами розвитку інформаційного суспільства всередині країни. Визначено, що формування в Україні інформаційного суспільства має на меті сприяти трансформації нашої держави до інформаційної, удосконалити державне управління з метою дальшого розвитку національної держави й реалізації людиноцентристської ідеології, підвищення рівня реалізації інформаційних прав і свобод людини та громадянина, а не заміни державного апарату та механізму національного правового регулювання, дискредитування їх, пропонуючи натомість "ефективні" наднаціональні структури управління та масовані пакети імплементаційного законодавства, яке на враховує національних інтересів та потреб української спільноти й розвитку інформаційного простору.
5. Аргументовано, що формування надійних механізмів і встановлення контролю за розвитком інформаційного суспільства - безальтернативний шлях збереження інституту держави та взагалі інституціональної складової і гарантування захисту законних інтересів, прав і свобод людини і громадянина. Здійснено класифікацію підходів до поняття загроз інформаційному суспільству, надано класифікацію загроз інформаційному суспільству та визначено джерела їхнього формування.
6. Охарактеризовано стан правового регулювання розвитку інформаційного суспільства в Україні. Фактичний підхід, презентований текстуально в законодавчих актах щодо формального опису загроз, є некоректним, оскільки поняття, що описують інформаційне суспільство, мають досліджуватися у взаємному зв'язку, має бути врахований їхній вплив один на одне, а також досліджено системний вплив унаслідок їхньої операціоналізації. Здійснений нами аналіз дав змогу дійти висновку: значний масив логічних і методологічних помилок унеможливлює ефективність правового регулювання розвитку інформаційного суспільства, а також перешкоджає досягненню окреслених у даному законі кінцевих цілей.
7. Аналіз досвіду таких країн, як: Фінляндія, Австралія, Франція, Велика Британія, Сінгапур, Південна Корея, США дав змогу запропонувати такі перспективні напрями розвитку інформаційного суспільства в Україні: розроблення прогнозних та індикативних моделей РІС в Україні з урахуванням багатоманітності та багатоальтернативності шляхів розвитку, спираючись на теорію динамічних систем, системний аналіз і синергетику; організація міжвідомчої цифрової взаємодії у сфері розвитку інформаційного суспільства для реалізації принципу "єдиного вікна"; модернізація державних послуг: активна пропаганда політики підготовки посадових осіб у сфері інформаційно-комунікаційних технологій для оптимальної організації роботи та модернізації методів; урахування знань із інформаційно-комунікаційних технологій під час прийняття на державну службу; відповідна модернізація вітчизняних мереж; перманентний моніторинг потреб користувачів шляхом створення в усій країні консалтингових центрів, побудованих за принципом он-лайн форумів, адаптація і спрощення адміністративних послуг і в контексті дальшого впровадження концепції е-урядування; впровадження інтегрованої системи "Електронний Уряд", а також реалізація набутого досвіду під час впровадження пілотних проектів у сфері е-урядування, зокрема таких, як: "Електронне міністерство", "Електронний регіон", "Електронне місто", "Електронне село"; заохочення формування мережного етикету, формування Кодексу та деонтологічних засад розвитку інформаційного суспільства; кардинальний якісний розвиток правового регулювання розвитку інформаційного суспільства; раціоналізація державного фінансування у сфері розвитку інформаційного суспільства; інноваційний розвиток інформаційно-комунікаційних технологій і впровадження мультиплікаційних проектів електронної адміністрації.
8. Виділено два основні підходи до формування напрямів державної інформаційної політики щодо розвитку інформаційного суспільства:
1) консервативний - згідно з яким розвиток інформаційного суспільства відбувається за існуючими моделями розвитку, що його вже пройшли західні суспільства;
2) революційний - Україна має віднайти власну модель розвитку інформаційного суспільства, ґрунтуючись на власних національних інформаційних інтересах, зберігаючи власні традиції розвитку інформаціологічної науки, культурної та національної ідентичності. Ми відстоюємо саме другу позицію, оскільки етнонаціональна ідентичність як атрибут української історичної держави за умов її активізації, а не постійного гноблення та інформаційного пригнічення, має трансформуватися на життєдайне джерело формування громадянської політичної ідентичності "європейця". Здійснено критичний аналіз Стратегії розвитку інформаційного суспільства, а також запропоновано правову модель розвитку інформаційного суспільства, складовими елементами якої є: Стратегія розвитку інформаційного суспільства; Стратегія кібербезпеки інформаційного суспільства, Стратегія е-урядування, Стратегія розвитку телекомунікацій.
Список опублікованих праць за темою дисертації
1. Кір'ян В.О. Парадигмальна трансформація концепцій інформаційного суспільства / В. Кір'ян // Підприємництво, господарство і право. - 2013. - № 5. - С.102-104.
2. Кір'ян В.О. Правові аспекти концепції інформаційного суспільства / В. Кір'ян // Європейські перспективи. - 2013. - № 6. - С.160-164.
3. Кір'ян В.О. Інформаціологічний зміст ідеології безпеки / В. Кір'ян // Правова інформатика. - 2012. - № 33 (1). - С.39-43.
4. Кір'ян В.О. Правові аспекти концепції інформаційного суспільства / В. Кір'ян // Європейські перспективи. - 2013. - № 7. - С.181-185.
5. Кір'ян В.О. Категорія "інтерес" - основа рефлексії інформаційного суспільства / В.О. Кір'ян // Підприємництво, господарство і право. - 2013. - № 7. - С.102-104.
6. Кір'ян В.О. Європа і всесвітнє інформаційне суспільство / В. Кір'ян // Імперативи розвитку цивілізації. - 2013. - № 1. - С.75-77.
7. Кір'ян В.О. Завдання інформатизації в контексті розвитку інформаційного суспільства в Україні / В. Кір'ян, М. Дімчогло // Матер. міжнар. наук. - практ. конф. "Інформаційні стратегії в глобальному управлінні" (м. Київ, 29 жовтня 2011 р.). - К.: ФОП О.С. Ліпкан, 2012. - С.35-37.
8. Кір'ян В.О. Структура права на інформацію / В.О. Кір'ян, О.В. Чуприна // Матер. міжнар. наук. - практ. конф. "Інформаційні технології боротьби з тероризмом" (м. Київ, 15 липня 2012 р.). - К.: ФОП О.С. Ліпкан, 2012. - С.24-27.
9. Кір'ян В.О. Засади моральної парадигми інформаційного суспільства / В.О. Кір'ян // Матер. міжнар. наук. - практ. конф. "Правові проблеми сучасності" (м. Запоріжжя, 26 лютого 2013 р.). - К.: ФОП О.С. Ліпкан, 2013. - С.39-41.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Проблеми становлення інформаційного суспільства в Україні. Світова електронна мережа правових документів global legal information network. Види і мета юридичної відповідальності в інформаційному праві. Перспективи розвитку загального законодавства.
реферат [25,0 K], добавлен 22.05.2009Аналіз цивілізаційних аспектів взаємовпливу соціальної держави та інформаційного суспільства. Осмислення європейської тенденції синтезу інноваційних підходів з державними традиціями добробуту. Напрямки розвитку України в умовах теоретичної рефлексії.
реферат [25,6 K], добавлен 20.09.2010Роль та значення інформації в сучасних умовах становлення інформаційного суспільства. Функції засобів масової інформації та конституційно-правові засади їх взаємодії з громадянами та організаціями в Україні. Проблема свободи слова та преси в країні.
дипломная работа [180,5 K], добавлен 24.09.2016Інформаційний простір, його значення у формуванні громадської думки, вихованні, лояльності чи непідтримки діючого режиму. Інтереси суспільства в інформаційній сфері. Система інформаційних відносин в Україні державного рівня, її прогресивні засади.
контрольная работа [21,1 K], добавлен 06.09.2016Історико-правові аспекти становлення громадянського суспільства як системи соціально-політичних відносин. Ознаки, принципи побудови та структура громадянського суспільства, його функції. Стан та перспективи розвитку громадянського суспільства України.
курсовая работа [81,4 K], добавлен 11.05.2014Ознайомлення із конституційно-правовими передумовами становлення та історичним процесом розвитку громадянського суспільства на теренах України. Структурні елементи системи самостійних і незалежних суспільних інститутів, їх правова характеристика.
реферат [26,1 K], добавлен 07.02.2011Аналіз права на інформацію як фундаментального та домінуючого права інформаційного суспільства. Узагальнення існуючих основоположних та ключових компонентів змісту права на інформацію. Місце права на інформацію в системі основоположних прав людини.
статья [26,4 K], добавлен 19.09.2017Дослідження типів інформаційного суспільства та інституту електронного декларування в окремих країнах Європи. Визначення основних аспектів декларування майнового стану чиновників та пересічних громадян у Грузії, Великій Британії, Португалії та Швеції.
статья [24,9 K], добавлен 06.09.2017Місце книговидання в системі інформаційних потоків на рівні держави, аналіз сучасного стану вітчизняного книговидання та його державного регулювання. Роль і перспективи розвитку електронного книговидання в умовах становлення інформаційного суспільства.
автореферат [26,7 K], добавлен 16.04.2009Історія та головні етапи розвитку базових засад інформаційного суспільства в Україні. Суть та місце інформаційно-аналітичної складової в діяльності органів державної влади, її цілі та значення на сучасному етапі, доцільність та необхідність посилення.
реферат [22,0 K], добавлен 28.05.2014Теоретичні засади дослідження інформаційного обміну. Аналіз складових елементів інформаційно-аналітичної підтримки інституту президента, їх основних переваг та недоліків. Аналіз ефективності системи інформаційного забезпечення Президента України.
курсовая работа [214,8 K], добавлен 26.02.2012Поняття, ознаки та принципи громадянського суспільства, його співвідношення з державою. Суспільство як середовище формування прав, свобод та обов’язків людини й громадянина. Стереотипні перешкоди на шляху побудови громадянського суспільства в Україні.
курсовая работа [61,9 K], добавлен 15.02.2012Історія виникнення та розвитку правової держави. Сутність поняття та ознаки громадянського суспільства. Розвиток громадського суспільства в Україні. Поняття, ознаки та основні принципи правової держави. Шляхи формування правової держави в Україні.
курсовая работа [120,0 K], добавлен 25.02.2011Поняття громадянського суспільства. Історія розвитку громадянського суспільства. Аналіз проблем співвідношення соціальної правової держави і громадянського суспільства (в юридичному аспекті) насамперед в умовах сучасної України. Межі діяльності держави.
курсовая работа [84,9 K], добавлен 18.08.2011Особливості формування громадянського суспільства в Україні. Сутність та ознаки громадянського суспільства і правової держави. Взаємовідносини правової держави і громадянського суспільства на сучасному етапі, основні напрямки подальшого формування.
курсовая работа [40,7 K], добавлен 13.11.2010Визначення, принципи та функції громадянського суспільства. Правова держава і громадянське суспільство, їх взаємовідносини. Конституційний лад України, як основа для формування громадянського суспільства. Стан забезпечення та захисту прав і свобод людини.
реферат [43,5 K], добавлен 29.10.2010Системні ознаки сучасної злочинності українського суспільства. Кількісні характеристики та динаміка криміногенної ситуації в контексті соціально-економічної трансформації суспільства. Пропозиції щодо підвищення ефективності протидії злочинним проявам.
статья [523,0 K], добавлен 10.12.2010Визначення видів програмних документів інститутів громадянського суспільства та характеру їх впливу на формування стратегії розвитку України. Пропозиції щодо подальшого вдосконалення взаємодії інститутів громадянського суспільства та державних органів.
статья [21,2 K], добавлен 19.09.2017Головні теоретико-методологічні проблеми взаємодії громадянського суспільства та правової держави. Правові засоби зміцнення взаємодії громадянського суспільства та правової держави в контексті новітнього українського досвіду в перехідних умовах.
курсовая работа [56,3 K], добавлен 04.04.2011Поняття та історичні типи громадянського суспільства. Інститути громадянського суспільства та їх зв'язок з державою. Соціальна диференціація та "демасовізація" суспільства в Україні. Фактори масової участі населення в акціях громадянського протесту.
курсовая работа [43,8 K], добавлен 27.02.2014
