Гриценко В.В. Адміністративне провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху. - На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2014.

Дисертація присвячена дослідженню адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху. В роботі досліджується процес становлення адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху. З'ясовано поняття, сутність та зміст адміністративного провадження у даній сфері, запропоновано авторське визначення цього провадження. Здійснено аналіз законодавчих та інших нормативно-правових актів, норми яких регулюють адміністративне провадження цієї сфери суспільних відносин. Визначено систему суб'єктів, які беруть участь у забезпеченні цього провадження, висвітлено їх повноваження, наголошено на необхідності удосконалення їх правового статусу. Розглянуто перелік основних юридичних доказів та процедурних особливостей адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху. Проаналізовано зарубіжний досвід у даній сфері, сформульовано авторське бачення шляхів подальшого вдосконалення спеціального законодавства, розроблено відповідний перелік змін і доповнень до чинної нормативної бази.

Ключові слова: адміністративне право, адміністративний процес, безпека дорожнього руху, Правила дорожнього руху, адміністративне провадження, адміністративне правопорушення, адміністративний протокол, суб'єкти адміністративного провадження.

Гриценко В.В. Административное производство по делам о нарушении Правил дорожного движения. - На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2014.

Диссертация посвящена исследованию административного производства по делам о нарушении Правил дорожного движения. В работе исследуется процесс становления административного производства по делам о нарушении Правил дорожного движения, на основе анализа научно-теоретических, историко-правовых и статистических материалов определено развитие административного производства по делам о нарушении Правил дорожного движения Украины, которое прошло соответствующие этапы. Осуществлен теоретический анализ нормативно-правовых актов, регулирующих порядок административного производства по делам о нарушении Правил дорожного движения, а также его определяющих характеристик. Исходя из обобщения позиций ученых, а также положений действующих нормативных актов, предложен принципиально новый взгляд на определение системы принципов административного производства по делам о нарушении Правил дорожного движения, в первую очередь тех, которые обеспечивают защиту прав граждан и других субъектов при привлечении их к административной ответственности. Определена система субъектов, участвующих в обеспечении этого производства, освещены их полномочия, отмечена необходимость совершенствования их правового статуса. Рассмотрен перечень основных юридических доказательств и процедурных особенностей процесса административного производства по делам о нарушении Правил дорожного движения. Подчеркнута необходимость принятия во внимание приведенного в исследовании перечня факторов, которые следует рассматривать также как пределы доказывания, что позволяет сделать однозначный вывод для принятия решения как по каждому из элементов предмета доказывания, так и по административному делу в целом. Обращено внимание на несовершенство института обжалования постановления о нарушении Правил дорожного движения. Приведены аргументы, подтверждающие необходимость возвращения к рассмотрению некоторых категорий административных дел подразделениям Госавтоинспекции Украины. Установлены правовая природа, цель и особенности контроля и надзора в обеспечении административного производства этих общественных отношений, определены контрольно-надзорные полномочия ее субъектов в целях соблюдения дисциплины и законности со стороны должностных лиц, а также разработаны авторские рекомендаций по улучшению контроля в указанной сфере для наиболее эффективного как государственного, так и внутриведомственного контроля. Внимание автора также было обращено на общемировые тенденции совершенствования безопасности дорожного движения, что позволило выделить возможные пути совершенствования нормативно-правового регулирования безопасности дорожного движения в таких направлениях: эффективное распределение функций между органами внутренний дел и органами государственной власти общей компетенции; широкое применение средств фото - и видеофиксации нарушений Правил дорожного движения; налаживание системы наложения взысканий за правонарушения в сфере безопасности дорожного движения, где сочетается бесспорное и судебное наложения соответствующей санкции. Безусловно, первостепенной задачей в анализируемой сфере выступает принятия Кодекса Правил дорожного движения Украины.

Ключевые слова: административное право, административный процесс, безопасность дорожного движения, Правила дорожного движения, административное производство, административное правонарушение, административный протокол, субъекты административного производства.

Gricenko V. Administrative proceedings in cases of violation of traffic rules. - Manuscripts.

адміністративне провадження правило дорожній рух

The dissertation is for the degree of candidate of juridical sciences, specialty 12.00.07 - administrative law and procedure; finance; information law. - National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, 2014.

The thesis is dedicated to the administrative proceedings in cases of violation of traffic rules. In this paper forming process of an administrative proceeding in cases of violation of traffic rules is overlooked. The concept and content of administrative proceedings in this area is established, the authorised proceeding has been proposed. The analysis of legislative and other normative legal acts and regulations that govern the administrative proceedings in this sphere of social relations has been done. The system of subjects are involved in bringing this production. Their powers are emphasized; the need to improve their legal status is also highlighted. The list of basic legal evidence and procedural characteristics of the process of administrative proceedings in cases of violation of traffic rules has been inspected. The international experience in this field was analyzed. The author's vision formulated ways to further improve specific legislation, designed corresponding list of changes and additions to the existing regulatory framework.

Keywords: administrative law, administrative process, road safety, traffic rules, administrative proceedings, an administrative offense, the administrative record, the subjects of the administrative proceedings.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Конституція України визнає людину, її життя й здоров'я, честь і гідність, недоторканність та безпеку найвищими соціальними цінностями. Саме тому одним із найважливіших аспектів існування України як демократичної європейської держави є захищеність її громадян, дотримання основоположних прав і свобод. Побудова в Україні правової держави обумовлює важливість вирішення проблеми забезпечення безпеки її громадян, в тому числі й у процесі забезпечення адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху. Враховуючи той факт, що практично майже усі мешканці України тією чи іншою мірою є учасниками дорожнього руху, питання адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху тільки набуває актуальності.

За рівнем ДТП та їх тяжкості Україна посідає одне з перших місць у Європі. Під час ДТП в нашій країні щороку гине від 5000 до 9500 осіб, від 38000 до 79000 отримують травми різного ступеня.

Згідно зі статистичними даними працівниками ДАІ МВС України виявлено: у 2011 р. - 3521426, у 2012 р. - 1917899, у 2013 р. - 2033910 порушень Правил дорожнього руху, за якими відкрито адміністративні провадження. Водночас аналіз цих проваджень дає змогу стверджувати про наявність певних системних недоліків, які унеможливлюють прийняття рішень у таких справах. У зв'язку з цим щороку залишається велика кількість адміністративних проваджень, за якими рішення не приймаються: 2011 р. - 333841 адміністративна справа, що становить 9,48 % від їх загальної кількості; 2012 р. - 375815 (19,59 %); 2013 р. - 245216 (12,05 %), за перше півріччя 2014 р. - 98588 (15,54 %). Виходячи з цього, не виникає сумніву, що адміністративне провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху потребує наукового дослідження й удосконалення.

Теоретичною основою дослідження стали наукові праці провідних вітчизняних та зарубіжних вчених-адміністративістів В.Б. Авер'янова, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, Ю.П. Битяка, І.Л. Бородіна, О.С. Бурлаки, І.П. Голосніченка, В.Л. Грохольського, Е.Ф. Демського, Є.В. Додіна, О.К. Засторожної, В.В. Зуй, М.В. Коваліва, Ю.М. Козлова, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, А.П. Коренєва, С.І. Котюргіна, О.В. Кузьменко, В.І. Курила, А.С. Ловинюкова, В.А. Лорія, М.В. Лошицького, Ю.П. Луконіна, В.В. Лук'янова, М.Я. Масленікова, А.І. Миколенка, Р.В. Миронюка, В.Т. Низамова, В.В. Новикова, А.П. Огородника, Д.В. Осипцева, І.В. Панова, Л.Л. Попова, Г.П. Рифицького, В.Д. Сорокіна, А.С. Телєгіна, М.М. Тищенко, Н.Ю. Хаманева, Я.І. Хом'яка, Н.В. Хорощак, П.І. Цибульського, В.П. Чабана, А. Є. Шевченко, А.Ю. Якимова, Х.П. Ярмакі та інших.

Окремим питанням забезпечення дотримання Правил дорожнього руху присвячено наукові праці вітчизняних вчених В. В Гордєєва, Т.О. Гуржій, С.М. Гусарова, М.М. Долгополова, В.В. Єгупенко, П.Б. Коптєва, О.Л. Міленіна, М.А. Микитюка, В. Ф Муцка, В.В. Новікова, А.М. Подоляки, В.Й. Развадовського, В.М. Шудрікова та ін. Водночас комплексного дослідження щодо адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху вітчизняними науковцями не проводилося.

Наведені обставини й визначають актуальність обраної теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до пп.1, 2 розділу V Концепції адміністративної реформи в Україні, визначеної Указом Президента України № 810/98 від 22 липня 1998 р., відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 р., затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1209-р, а також згідно з Пріоритетними напрямами дисертаційних досліджень МВС України, що потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ України на період 20102014 років, затверджених наказом МВС України від 29 липня 2010 р. № 347, також відповідно до вимог п.2 рішення наради керівництва МВС України від 11 травня 2010 р. (протокол № 13).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у комплексному дослідженні актуальних проблем адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху та розробці науково обґрунтованих пропозицій, спрямованих на удосконалення діяльності у визначеному напрямі.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі:

проаналізувати та визначити історичні аспекти розвитку адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху;

вивчити й узагальнити думки науковців щодо поняття, сутності та змісту адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху, сформулювати свою точку зору стосовно цих категорій;

всебічно розглянути адміністративно-правове регулювання провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху;

здійснити аналіз та визначити систему суб'єктів адміністративно-правових відносин у справах про порушення Правил дорожнього руху;

проаналізувати і визначити систему доказів у справах про порушення Правил дорожнього руху;

проаналізувати та визначити особливості процесу адміністративного провадженні у справах про порушення Правил дорожнього руху;

розглянути систему забезпечення контролю та нагляду за адміністративним провадженням у справах про порушення Правил дорожнього руху;

вивчити досвід окремих зарубіжних держав щодо адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху;

за результатами дослідження сформулювати науково обґрунтовані пропозиції з удосконалення адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають під час адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху.

Предметом дослідження є адміністративне провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху.

Методи дослідження. У процесі виконання дисертаційної роботи було використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Застосування діалектичного методу пізнання дало змогу дослідити адміністративне провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху в динаміці та розвитку, визначити тенденції його розвитку (підрозділи 1.1, 2.3, 2.4, 2.5).

У дисертаційній роботі використовувався порівняльно-правовий метод, завдяки якому було досліджено адміністративне провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху в зарубіжних країнах, а також запропоновано шляхи вдосконалення аналогічних правових інститутів в Україні (підрозділи 3.1, 3.2); історично-правовий метод був використаний при дослідженні генезису адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху (підрозділ 1.1); статистичний метод - при дослідженні стану нормативно-правового забезпечення адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху та відповідного визначення основних напрямів удосконалення адміністративного провадження (підрозділ 2.1, 3.2); формально-логічний метод застосовувався при формулюванні авторських визначень ключових категорій дослідження (підрозділ 1.2). Використовуючи системно-структурний метод наукового пізнання, визначено суб'єктів владних повноважень адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху, а також процес адміністративного провадження (підрозділи 2.2, 2.3, 2.4, 2.5).

Нормативною та емпіричною базою дисертації стали норми Конституції України та інших законодавчих й нормативно-правових актів України, окремих міжнародно-правових документів, нормативно-правових актів МВС України, що регулюють адміністративне провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху, національна та частково зарубіжна правозастосовна практика, публікації в періодичних виданнях, довідкова література, статистичні матеріали.

Наукова новизна одержаних результатів. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

вперше:

визначено особливості змісту адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху, який має свою систему, особливості окремих стадій, специфічну функціональну спрямованість, відносну самостійність, здійснюється в певному послідовно-логічному порядку і має юридичні наслідки;

запропоновано прийняти Кодекс Правил дорожнього руху, що суттєво покращить нормативно-правове забезпечення дотримання Правил дорожнього руху усіма учасниками;

визначено систему суб'єктів адміністративно-правових відносин у справах про порушення Правил дорожнього руху, висвітлено їх завдання, функції та повноваження;

запропоновано авторське визначення поняття "адміністративне провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху".

удосконалено:

нормативно-правові засади забезпечення адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху;

систему і порядок забезпечення контролю й нагляду за здійсненням адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху;

класифікацію стадій процесу адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху;

пропозиції з удосконалення законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють порядок адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху;

дістало подальшого розвитку:

система наукових підходів щодо розуміння сутності правових засад адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху;

аналіз зарубіжного досвіду забезпечення адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху;

обґрунтування необхідності застосування технічних засобів фото - і відеофіксації порушення Правил дорожнього руху і використання цих даних під час адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху;

пропозиції з удосконалення нормативно-правового забезпечення адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані та обґрунтовані в дисертації положення, висновки і пропозиції частково використані і в подальшому можуть використовуватись у:

правотворчій (нормотворчій) діяльності - для підготовки й уточнення низки законодавчих і підзаконних нормативно-правових актів щодо забезпечення адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху (акт впровадження в правотворчу діяльність Комітету Верховної Ради України з питань правової політики від 14 листопада 2012 р.);

практичній діяльності - для підвищення ефективності діяльності органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та правоохоронних органів щодо забезпечення адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху (акт впровадження в практичну діяльність Департаменту Державтоінспекції МВС України від 26 березня 2013 р.);

навчальному процесі - при підготовці підручників, навчальних, навчально-методичних посібників та навчально-методичних матеріалів, проведенні занять з таких навчальних дисциплін, як: "Державне управління", "Адміністративне право України", "Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ" та інших, а також проведення занять з суддями щодо судових рішень у справах про порушення Правил дорожнього руху (акт впровадження в навчальний процес Національної школи суддів України від 9 квітня 2013 р.);

науково-дослідній роботі - для подальшого дослідження проблем забезпечення безпеки дорожнього руху, наукового обґрунтування пропозицій з удосконалення цієї діяльності.

Апробація результатів дисертації. Наукові положення, основні результати дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на: міжнародних науково-практичних конференціях: "Безпека дорожнього руху: правові та організаційні аспекти" (Донецьк, 17-18 листопада 2011 р.); "Організаційно-правові засади боротьби з правопорушеннями на транспорті" (Одеса, 23-24 грудня 2011 р.); "Безпека дорожнього руху: правові та організаційні аспекти" (Донецьк, 15-16 листопада 2012 р.); V Міжнародна науково-практична конференція "Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави" (Одеса, 26 квітня 2013 р.); всеукраїнських науково-практичних конференціях: "Актуальні проблеми юридичної науки очима молодих вчених" (Донецьк, 23 лютого 2011 р.); "Правовий захист людини та громадянина в Україні" (Київ, 24 листопада 2011 р.); "Правові реформи в Україні: реалії сьогодення" (Київ, 11 жовтня 2012 р.); "Українська мова в юриспруденції: стан, проблеми, перспективи" (Київ, 30 листопада 2012 р.); "Організаційно-правові засади боротьби з правопорушеннями на транспорті" (Одеса, 14 грудня 2012 р.); ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція "Організаційно-правові засади боротьби з правопорушеннями на транспорті" (Одеса, 29 листопада 2013 р.).

Публікації. Основні положення та висновки дослідження викладені у шістнадцяти наукових статтях, із яких п'ять опубліковані у фахових вітчизняних виданнях з юридичних наук, одна - у міжнародних закордонних наукових виданнях, а також у десяти тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура роботи. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, що містять дев'ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел (168 найменувань) та трьох додатків. Загальний обсяг дисертації становить 233 сторінки, із них основного тексту - 206 сторінок.

Основний зміст роботи

Розділ 1 "Теоретичні засади адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху" складається з двох підрозділів, у яких проаналізовано історичний розвиток, поняття та сутність адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху.

У підрозділі 1.1 "Генезис адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху України" досліджено історичний розвиток і становлення адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху України. Дисертантом виділяються наступні етапи його розвитку:

1) період зародження регулювання безпеки дорожнього руху (доба Київської Русі, ІХ-XIII ст.);

2) період становлення регулювання безпеки дорожнього руху (доба Литовсько-Польської держави, функціонування Литовських Статутів, XIII-ХІX ст.);

3) період застосування спеціальних норм - виникнення перших Правил дорожнього руху (правила будівництва доріг) (XVI-XX ст.);

4) період створення уповноважених органів для забезпечення адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху (1917-1936 рр.), прийняття Адміністративного Кодексу УРСР (12 жовтня 1927 р.);

5) період розвитку адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху СРСР (1936-1991 рр.);

6) період адміністративно-правового удосконалення провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху в незалежній Україні (з 1991 року по теперішній час).

Особливу увагу приділено аналізу адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього рух у ХХ столітті. Для цього періоду характерними є стрімке зростання учасників дорожнього руху і найбільші темпи зростання смертності й травматизму на дорогах України. Ретельно аналізуються та критично оцінюються зміни суб'єктів і порядок адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього рух.

У підрозділі 1.2 "Поняття, сутність та зміст адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху України" досліджено різні погляди науковців щодо поняття адміністративного провадження, його сутності та змісту. Автором запропоновано власне визначення адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху, під яким він розуміє особливий вид юрисдикційної діяльності, який відрізняється притаманними йому взаємообумовленими ознаками, що визначають і характеризують специфічний зміст матеріально-правових норм та матеріально-правових відносин, має свою структуру, яка складається із сукупності стадій, виділяється специфічною функціональною спрямованістю, відносною самостійністю і логічною завершеністю, здійснюється в певному послідовному логічному порядку і має юридичні наслідки.

Визначено основні стадії (етапи) адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху. Зазначається, що даний вид провадження за своєю сутністю і змістом має певні особливості та посідає досить вагоме місце серед інших видів адміністративних проваджень, що викликано характером широкої палітри різноманітних відносин.

Серед усіх особливостей автор виділяє правові засади такого провадження, які характеризуються: завданнями і порядком провадження; статусом (положенням) сторін у провадженні; підвідомчістю провадження та розгляду справ; доказуванням у провадженні; процедурними особливостями провадження; стадійністю; підставами та строками розгляду справ; порядком оскарження, опротестування та перегляду рішень; порядком виконання рішень та ін.

Доводиться, що адміністративне провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху являє собою систему норм адміністративного права, які регулюють особливі суспільні відносини, порядок, форми й методи діяльності відповідних органів і посадових осіб, інших учасників дорожнього руху, порядок застосування адміністративних стягнень, порядок звільнення від відповідальності тощо.

Розділ 2 "Організаційно-правове забезпечення адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху" складається з п'яти підрозділів і присвячений дослідженню організації адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху, його сутнісних характеристик та системи.

У підрозділі 2.1 "Нормативно-правове забезпечення адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху" висвітлено проблеми нормативно-правового забезпечення адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху. Зазначається, що таке провадження регламентується широким колом нормативно-правових актів, зокрема: Конституцією України, законами України: "Про міліцію", "Про дорожній рух", "Про автомобільний транспорт", "Про автомобільні дороги", "Про перевезення небезпечних вантажів", "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", "Про транзит вантажів", "Про транспортно-експедиторську діяльність", "Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів", "Про військову службу правопорядку у Збройних Силах України", "Про державну виконавчу службу", "Про виконавче провадження", Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Правилами дорожнього руху, Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 4 жовтня 2013 р. № 950, якою визначаються порядок оформлення і розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення цих матеріалів, Інструкцією, затвердженою наказом МВС України від 26 лютого 2009 р. № 77, де передбачено процедуру оформлення матеріалів про порушення Правил дорожнього руху, тимчасового затримання транспортного засобу, здійснення тимчасового вилучення посвідчення водія, ліцензійної картки на транспортний засіб та організацію діловодства в підрозділах ДАІ з питань забезпечення безпеки дорожнього руху.

Наголошено, що не зважаючи на розгалужену систему нормативно-правового забезпечення, основні суспільні відносини в забезпечені безпеки дорожнього руху до теперішнього часу регулюються Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою КМУ від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (з наступними змінами та доповненнями). На думку автора, такі відносини повинні мати не підзаконне, а законодавче закріплення.

Виокремлено порядок здійснення адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху згідно з КУпАП, яким визначено самі адміністративні правопорушення, органи, які здійснюють провадження і розглядають адміністративні справи, порядок притягнення правопорушників до адміністративної відповідальності та порядок виконання рішень вказаної категорії справ. Водночас зазначається, що ці норми не мають системного характеру, чим ускладнюється їх застосування.

Сформульовано основні недоліки нормативно-правового забезпечення адміністративного провадження про порушення Правил дорожнього руху. Зокрема:

1) нормативно-правове забезпечення не повною мірою регулює суспільні відносини у цьому напрямі й характеризується наявністю цілого ряду протиріч;

2) відсутнє чітке нормативно-правове закріплення повноважень і відповідальності суб'єктів управління на всіх рівнях;

3) недостатньо регламентовані форми і методи контролю за дотриманням вимог безпеки дорожнього руху;

4) не забезпечується повною мірою реалізація головного завдання - попередження правопорушень;

5) практично відсутні норми, що стимулюють участь інститутів громадянського суспільства та засобів масової інформації в діяльності з попередження порушень Правил дорожнього руху. Зазначені обставини перешкоджають проведенню єдиної та збалансованої державної політики у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Автором пропонується консолідація наявної нормативно-правової бази шляхом розробки і прийняття Кодексу Правил дорожнього руху України, яким більш чітко регулювався б порядок суспільних відносин у цьому напрямі. На користь такої пропозиції свідчить тенденція в бік кодифікації у країнах ЄС (Іспанія - "Кодекс дорожнього руху").

У підрозділі 2.2 "Суб'єкти адміністративно-правових відносин у справах про порушення Правил дорожнього руху України" зроблено наголос на необхідності чіткого визначення правового статусу, повноважень і компетенції суб'єктів адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху. Акцентовано увагу на недосконалості національного законодавства у цьому напрямі.

Аналізуючи суб'єктів адміністративно-процесуальних відносин у справах про порушення Правил дорожнього руху, автор поділяє їх на три групи. Першу групу становлять суб'єкти владних повноважень: посадові особи, які уповноважені порушувати такі адміністративні правопорушення, застосовувати заходи забезпечення провадження і приймати відповідні рішення у межах своєї компетенції; судді судів загальної юрисдикції, яким підсудні адміністративні справи; посадові особи державної виконавчої служби, до компетенції яких віднесено своєчасне, повне й неупереджене виконання рішень судів та інших органів або посадових осіб. Друга група - особи, що мають самостійний процесуальний інтерес: щодо яких порушено адміністративне правопорушення; законний представник фізичної особи; законний представник юридичної особи; потерпілий; захисник; посадові особи, які здійснюють прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів. Третя група - особи, участь яких під час адміністративного провадження сприяє об'єктивному розгляду справи: поняті; експерти; свідки; перекладачі.

Розглянуто особливості участі зазначених суб'єктів адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху. Пропонується розгляд адміністративних справ, які пов'язані із застосуванням таких стягнень, як попередження та штрафи невеликого розміру, віднести до компетенції керівників органів внутрішніх справ. У разі незгоди правопорушника зі складеним працівником ДАІ протоколом розгляд справ здійснюється районним (міським) судом. Розгляд таких справ судом сьогодні призводить до перевантаження суддів і негативно позначається на якості їх роботи. У результаті чого від 9,5 % до 19,5 % рішення з таких справ не приймаються.

З метою забезпечення нагляду за дотриманням законності під час адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху пропонується розширити участь у цьому процесі прокурорів.

У підрозділі 2.3 "Докази в адміністративному провадженні у справах про порушення Правил дорожнього руху" обґрунтовується думка, що докази в адміністративному проваджені у справах про порушення Правил дорожнього руху являють собою різновид юридичних доказів, виявлення, використання й оцінка яких регламентуються законодавцем на основі єдиних загальних принципів доказування.

Наголошується, що докази, які використовуються в адміністративному проваджені у справах про порушення Правил дорожнього руху, повинні мати правовий характер, а саме: а) фактичні дані, які отримані у встановленому законом порядку; б) фактичні дані, використання яких законодавець допускає в якості таких; в) фактичні дані, які мають значення для всебічного та об'єктивного розгляду і прийняття рішення з конкретної справи. Усі докази автор поділяє на прямі й непрямі.

Звертається увага на те, що сьогодні законодавством України передбачено спрощену процедуру притягнення осіб до адміністративної відповідальності у разі фіксації порушення Правил дорожнього руху спеціальними технічними засобами. Це дає можливість розглядати справи такої категорії без виклику осіб, збору інших доказів і накладати стягнення відповідним органом (посадовою особою) лише на основі одного засобу доказування - фотофіксації. На думку автора, це позбавляє можливості учасникам процесу надати інші докази й оцінювати їх, що суперечить фундаментальному принципу будь-якого процесу, що жоден доказ не має наперед установленої сили. Це також суперечить ч.2 ст.33 КУпАП, яка передбачає, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність та ін.

Визначено недосконалість інституту оскарження постанови про порушення Правил дорожнього руху.

Наведено аргументи щодо необхідності удосконалення низки нормативно-правових актів стосовно доказування у справах про порушення Правил дорожнього руху.

У підрозділі 2.4 "Процедурні особливості адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху" визначається, що процес адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху являє собою комплекс взаємопов'язаних та взаємообумовлених процесуальних дій, спрямованих на своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності до законодавства, здійснюється спеціально уповноваженими органами (посадовими особами) з метою охорони прав і законних інтересів громадян, юридичних осіб, Конституційного ладу в державі та встановленого правопорядку. Таке провадження має свою специфіку, яка характеризується: оперативністю, економічністю, простотою, короткими термінами, що притаманні природі адміністративно-процесуальної діяльності; наявністю процесуальних документів, що супроводжують кожну стадію процесу (протокол є підставою для порушення справи, постанова про накладення стягнення - результат розгляду справи, рішення виконується після завершення стадії оскарження) та заходами процесуального забезпечення цього процесу (адміністративне затримання; особистий огляд та огляд речей, транспортних засобів; вилучення речей і документів; відсторонення водіїв від керування транспортними засобами; огляд на стан сп'яніння; доставляння порушника та ін.).

Досліджено й розкрито процедурні особливості кожної стадії адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху, зокрема:

1) порушення справи про адміністративне правопорушення;

2) розгляд справи про адміністративне правопорушення і винесення у справі постанови;

3) оскарження (або опротестування) постанови у справі;

4) виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Звертається увага на те, що в Україні набув чинності закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України з ДТП та виплат страхового відшкодування. У законі прописані умови, за яких водії можуть самостійно оформити ДТП, залишити місце ДТП та звільняються від обов'язку інформувати ДАІ про її настання. Автором обґрунтовується власна позиція з цього приводу.

У підрозділі 2.5 "Контроль і нагляд в забезпеченні адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху" досліджено правову природу, мету та особливості здійснення контролю і нагляду під час адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху.

Визначено суб'єктів здійснення контролю і нагляду та їх контрольно-наглядові повноваження з метою забезпечення дисципліни і законності під час адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху. Приділено увагу особливостям здійснення судового контролю у цьому напрямі. Акцентовано увагу на громадському контролі, формах і методах його здійснення.

Розроблено авторські рекомендації стосовно покращення і забезпечення найбільш ефективного здійснення державного та внутрішньовідомчого контролю.

Науково обґрунтовано і запроваджено введення Національної автоматизованої інформаційної системи діяльності підрозділів Державтоінспекції України (НАІС "ДАІ").

Розділ 3 "Зарубіжний досвід та шляхи удосконалення адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху" складається з двох підрозділів, у яких досліджено міжнародний досвід і обґрунтовуються напрями удосконалення адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху.

У підрозділі 3.1 "Міжнародний досвід адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху" проаналізовано систему спеціальних органів державної влади, що забезпечують адміністративне провадження у цьому напрямі, а також нормативно-правові акти, які регулюють ці відносини. Зокрема, автором було розглянуто практику адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху в таких країнах, як: Австрія, Бельгія, Болгарія, Великобританія, Греція, Голландія, Данія, Іспанія, Італія, Казахстан, Німеччина, Норвегія, Польща, Румунія, США, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія, Швеція, Японія. Таким чином, було охоплено систему континентального права, англо-американську систему права, а також правову систему перехідного типу.

Звертається увага на загальносвітові тенденції щодо вдосконалення безпеки дорожнього руху, що дало змогу виокремити можливі шляхи вдосконалення адміністративно-правового регулювання безпеки дорожнього руху в таких напрямах: ефективний розподіл функцій між органами внутрішніх справ та органами державної влади загальної компетенції; застосування спеціальної системи штрафних балів за правопорушення у даній сфері; поєднання диференціації та комплексності в адміністративному провадженні; широке застосування засобів фото - і відеофіксації порушень Правил дорожнього руху; налагодження системи накладення стягнень за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, де поєднується безспірне та судове накладення відповідної санкції; запровадження широкої автономії органів місцевого самоврядування щодо самостійного встановлення додаткових вимог безпеки дорожнього руху.

У підрозділі 3.2 "Шляхи удосконалення адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху" визначено пріоритетні напрями удосконалення існуючого та прийняття нового законодавства щодо адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху в Україні. Зауважено, що новели в спеціальному законодавстві не завжди є виваженими та обґрунтованими з точки зору узгодження з уже існуючою правовою базою, зокрема, з положеннями Конституції України.

Наголошується, що сьогодні й досі залишається неврегульованою значна частина проблем забезпечення адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху. Безумовно, первинним завданням в аналізованій сфері буде прийняття Кодексу Правил дорожнього руху України, а також удосконалення порядку застосування адміністративної відповідальності за правопорушення у разі їх фіксації спеціальними технічними засобами, що працюють в автоматичному режимі. Викладено авторське бачення шляхів вирішення зазначених проблемних питань.

Обґрунтовується необхідність удосконалення правового забезпечення функціонування та взаємодії органів, підрозділів внутрішніх справ стосовно адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху.

Висновки